Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джакомо Луїджі Чамічан вірм Ջակոմո Չամիչյան 27 серпня 1857 Трієст Австрійська імперія 2 січня 1922 Болонья Італія італій

Джакомо Чамічан

Джакомо Чамічан

Джакомо Луїджі Чамічан (вірм. Ջակոմո Չամիչյան; 27 серпня 1857, Трієст, Австрійська імперія — 2 січня 1922, Болонья, Італія) — італійський хімік вірменського походження, професор Болонського університету; сенатор Італії. Увійшов до історії фотохімії як творець перших прототипів сонячних батарей.

Джакомо Чамічан
image
Народився 27 серпня 1857(1857-08-27)[1][2][3]
Трієст, Австрійська імперія[4][5]
Помер 2 січня 1922(1922-01-02)[4][1][…] (64 роки)
Болонья, Італія[4][5]
Країна image Королівство Італія
Діяльність хімік, політик, професор
Alma mater Віденський університет
Галузь Фотохімія
Заклад Болонський університет
Падуанський університет
Посада d
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Науковий керівник Гуґо Вайдель
Членство Шведська королівська академія наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
d
Баварська академія наук
Туринська академія наук[5]
Нагороди
image
image Джакомо Чамічан у Вікісховищі

Голова Хімічного товариства Італії, член Національної академії Італії, Королівської академії Генуї, Королівської академії Падуї, Національної академії дей-Лінчей, Паризької академії та член-кореспондент Петербурзької академії наук (1912).

Життєпис

Джакомо Луїджі Чамічан народився 27 серпня 1857 року в Трієсті (у той час — частина Австрії, нині — Італія) в сім'ї успішного комерсанта, вихідця з Вірменії.

1874 року вступив до Віденського університету, на кафедру Барта і Гуґо Вайделя, і вже через два роки, захопившись [en], опублікував низку статей з описом своїх досліджень у цій галузі. Ще студентом отримав запрошення прочитати для професури оглядовий курс лекцій із фотохімії.

У 1877 році він представив вченій раді Віденського університету свою докторську дисертацію, матеріал якої повністю ґрунтувався на його власних дослідженнях. Попри те, що вона супроводжувалася блискучими відгуками двох знаменитих фахівців — Барта та Вайделя, а також рекомендаціями до захисту всієї кафедри загальної органічної хімії, через юний вік йому відмовили в прийнятті до захисту (на той момент він не мав навіть університетського диплома). Тоді Чамічан залишив Віденський університет і поїхав працювати до Німеччини.

image
Джакомо Чамічан(бл. 1900).

Влаштувавшись у Гіссенському університеті, через два роки здобув науковий ступінь, хоча від нього й зажадали провести повторні дослідження в університетських лабораторіях.

У червні 1901 став почесним доктором права в університеті Глазго.

Крім досліджень фотохімічних реакцій, Джакомо Луїджі Чамічан протягом 25 років вивчав еластичні властивості тваринних жирів. 1904 року, по закінченні робіт, він представив результати в доповіді «Розвиток хімії піролу за останні чверть століття», яка спричинила фурор на черговій конференції німецьких хіміків.

1910 року Д. Чамічана обрано до італійського парламенту, в якому він очолив комісію з питань, пов'язаних з освітніми закладами та науково-дослідницькими установами Італії.

1912 року на 8-му Міжнародному конгресі з прикладної хімії він представив документ, у якому описував майбутнє енергетики, яке він бачив у повсюдному використанні сонячної енергії:

image На посушливих землях виникатимуть промислові колонії без димних труб; ліси скляних трубок поширюватимуться на рівнинах і скляні будівлі зростатимуть скрізь; всередині них будуть проходити фотохімічні процеси, які до теперішнього часу були невідомою таємницею рослин, але все це освоїть людська цивілізація, яка знатиме, як отримати ще рясніші плоди… І якщо в недалекому майбутньому запаси вугілля буде повністю вичерпано, цивілізація не пропаде, а існуватиме доти, доки світить сонце!. image

Крім переліченого, був головою Хімічного товариства Італії, членом Національної академії Італії, Королівської академії Генуї, Королівської академії Падуї, Королівської академії Риму, Британського королівського товариства, Французької академії наук і Петербурзької академії наук.

Під час Першої світової війни досліджував хімічну зброю та розробляв засоби захисту від неї. Безпосередньо стикаючись з отруйними газами, отруївся, довго хворів, і так остаточно не поправився аж до смерті.

Джакомо Луїджі Чамічан помер 2 січня 1922 року в місті Болонья.

За своє життя запатентував понад сорок винаходів і є автором більш ніж чотирьохсот наукових праць. Його дев'ять разів номіновано на Нобелівську премію.

Ім'я Джакомо Чамічана носить Хімічний інститут міста Болоньї; біля інституту йому встановлено пам'ятник.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Annuaire prosopographique : la France savante
    d:Track:Q55740543
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #116517131 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  6. Nasini, Raffaello; Brown, Reginald; Roe, Alfred; Miller, W. Lash; Hewitt, J. T.; Dawson, H. M.; Knecht, Edmund. Giacomo Luigi Ciamician // Journal of the Chemical Society : журнал. — Chemical Society, 1926. — Vol. 129 (25 June). — P. 993—1050. — DOI:10.1039/JR9262900993.
  7. Fuels from solar energy (PDF). Процитовано 18 березня 2008.
  8. Персональна сторінка Джакомо Луиджи Чамичана на офіційному сайті РАН (рос.)
  9. Ерканян В. С. Армянская культура в 1800—1917 гг. / Перевод с армянского К. С. Худавердяна. — Ер., 1985.
  10. Ciamician G. The photochemistry of the future. Science 36, 385—394 (1912)
  11. q: it: Giacomo Ciamician(італ.).
  12. (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.

Література

  • Праці Джакомо Луїджі Чамічана у Вікітеці.(італ.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhakomo Luyidzhi Chamichan virm Ջակոմո Չամիչյան 27 serpnya 1857 Triyest Avstrijska imperiya 2 sichnya 1922 Bolonya Italiya italijskij himik virmenskogo pohodzhennya profesor Bolonskogo universitetu senator Italiyi Uvijshov do istoriyi fotohimiyi yak tvorec pershih prototipiv sonyachnih batarej Dzhakomo ChamichanNarodivsya 27 serpnya 1857 1857 08 27 1 2 3 Triyest Avstrijska imperiya 4 5 Pomer 2 sichnya 1922 1922 01 02 4 1 64 roki Bolonya Italiya 4 5 Krayina Korolivstvo ItaliyaDiyalnist himik politik profesorAlma mater Videnskij universitetGaluz FotohimiyaZaklad Bolonskij universitet Paduanskij universitetPosada dNaukovij stupin doktor himichnih naukNaukovij kerivnik Gugo VajdelChlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk d Bavarska akademiya nauk Turinska akademiya nauk 5 Nagorodi Dzhakomo Chamichan u Vikishovishi Golova Himichnogo tovaristva Italiyi chlen Nacionalnoyi akademiyi Italiyi Korolivskoyi akademiyi Genuyi Korolivskoyi akademiyi Paduyi Nacionalnoyi akademiyi dej Linchej Parizkoyi akademiyi ta chlen korespondent Peterburzkoyi akademiyi nauk 1912 ZhittyepisDzhakomo Luyidzhi Chamichan narodivsya 27 serpnya 1857 roku v Triyesti u toj chas chastina Avstriyi nini Italiya v sim yi uspishnogo komersanta vihidcya z Virmeniyi 1874 roku vstupiv do Videnskogo universitetu na kafedru Barta i Gugo Vajdelya i vzhe cherez dva roki zahopivshis en opublikuvav nizku statej z opisom svoyih doslidzhen u cij galuzi She studentom otrimav zaproshennya prochitati dlya profesuri oglyadovij kurs lekcij iz fotohimiyi U 1877 roci vin predstaviv vchenij radi Videnskogo universitetu svoyu doktorsku disertaciyu material yakoyi povnistyu gruntuvavsya na jogo vlasnih doslidzhennyah Popri te sho vona suprovodzhuvalasya bliskuchimi vidgukami dvoh znamenitih fahivciv Barta ta Vajdelya a takozh rekomendaciyami do zahistu vsiyeyi kafedri zagalnoyi organichnoyi himiyi cherez yunij vik jomu vidmovili v prijnyatti do zahistu na toj moment vin ne mav navit universitetskogo diploma Todi Chamichan zalishiv Videnskij universitet i poyihav pracyuvati do Nimechchini Dzhakomo Chamichan bl 1900 Vlashtuvavshis u Gissenskomu universiteti cherez dva roki zdobuv naukovij stupin hocha vid nogo j zazhadali provesti povtorni doslidzhennya v universitetskih laboratoriyah U chervni 1901 stav pochesnim doktorom prava v universiteti Glazgo Krim doslidzhen fotohimichnih reakcij Dzhakomo Luyidzhi Chamichan protyagom 25 rokiv vivchav elastichni vlastivosti tvarinnih zhiriv 1904 roku po zakinchenni robit vin predstaviv rezultati v dopovidi Rozvitok himiyi pirolu za ostanni chvert stolittya yaka sprichinila furor na chergovij konferenciyi nimeckih himikiv 1910 roku D Chamichana obrano do italijskogo parlamentu v yakomu vin ocholiv komisiyu z pitan pov yazanih z osvitnimi zakladami ta naukovo doslidnickimi ustanovami Italiyi 1912 roku na 8 mu Mizhnarodnomu kongresi z prikladnoyi himiyi vin predstaviv dokument u yakomu opisuvav majbutnye energetiki yake vin bachiv u povsyudnomu vikoristanni sonyachnoyi energiyi Na posushlivih zemlyah vinikatimut promislovi koloniyi bez dimnih trub lisi sklyanih trubok poshiryuvatimutsya na rivninah i sklyani budivli zrostatimut skriz vseredini nih budut prohoditi fotohimichni procesi yaki do teperishnogo chasu buli nevidomoyu tayemniceyu roslin ale vse ce osvoyit lyudska civilizaciya yaka znatime yak otrimati she ryasnishi plodi I yaksho v nedalekomu majbutnomu zapasi vugillya bude povnistyu vicherpano civilizaciya ne propade a isnuvatime doti doki svitit sonce Krim perelichenogo buv golovoyu Himichnogo tovaristva Italiyi chlenom Nacionalnoyi akademiyi Italiyi Korolivskoyi akademiyi Genuyi Korolivskoyi akademiyi Paduyi Korolivskoyi akademiyi Rimu Britanskogo korolivskogo tovaristva Francuzkoyi akademiyi nauk i Peterburzkoyi akademiyi nauk Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni doslidzhuvav himichnu zbroyu ta rozroblyav zasobi zahistu vid neyi Bezposeredno stikayuchis z otrujnimi gazami otruyivsya dovgo hvoriv i tak ostatochno ne popravivsya azh do smerti Dzhakomo Luyidzhi Chamichan pomer 2 sichnya 1922 roku v misti Bolonya Za svoye zhittya zapatentuvav ponad sorok vinahodiv i ye avtorom bilsh nizh chotirohsot naukovih prac Jogo dev yat raziv nominovano na Nobelivsku premiyu Im ya Dzhakomo Chamichana nosit Himichnij institut mista Bolonyi bilya institutu jomu vstanovleno pam yatnik PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Annuaire prosopographique la France savante d Track Q55740543 Deutsche Nationalbibliothek Record 116517131 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Nasini Raffaello Brown Reginald Roe Alfred Miller W Lash Hewitt J T Dawson H M Knecht Edmund Giacomo Luigi Ciamician Journal of the Chemical Society zhurnal Chemical Society 1926 Vol 129 25 June P 993 1050 DOI 10 1039 JR9262900993 Fuels from solar energy PDF Procitovano 18 bereznya 2008 Personalna storinka Dzhakomo Luidzhi Chamichana na oficijnomu sajti RAN ros Erkanyan V S Armyanskaya kultura v 1800 1917 gg Perevod s armyanskogo K S Hudaverdyana Er 1985 Ciamician G The photochemistry of the future Science 36 385 394 1912 q it Giacomo Ciamician ital Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 LiteraturaPraci Dzhakomo Luyidzhi Chamichana u Vikiteci ital

Дата публікації:
Топ