Джаханґір (повелитель світу) (30 серпня 1569—28 жовтня 1627) — 4-й імператор Великих Моголів, уламку стародавньої Монгольської, Великої Степової Імперії.
Джаханґір | |
---|---|
перс. نورالدین جهانگیر | |
Прізвисько | نور الدين, أبو الفتح і خُسرو گیتی پناه |
Народився | 30 серпня 1569 Фатехпур-Сікрі |
Помер | 28 жовтня 1627 (58 років) Кашмір |
Поховання | d |
Діяльність | художник, монарх |
Знання мов | перська[1] і гіндустані |
Титул | падишах |
Посада | падишах Імперії Великих моголів |
Термін | 1605–1627 |
Попередник | Акбар |
Наступник | Шах Джахан |
Конфесія | іслам |
Рід | Тимуриди |
Батько | Акбар |
Мати | Мар'ям-уз-замані |
Брати, сестри | d і d |
У шлюбі з | 19 дружин |
Діти | Шах Джахан, d, d, d і d |
|
Життєпис
Молоді роки
Був сином падишаха Акбара та раджпутської князівни Хір Кунварі з клану Качваха (отримала після шлюбу ім'я Мар'ям-уз-замані). При народженні отримав ім'я Салім на честь глави (шейха) суфіїв Саліма Чішти. Не виявляв схильності до державних справ. У 1601 році був призначений субадаром (намісником) Гуджарату. Поки батько воював в інших частинах Індостану, Салім фактично став незалежним володарем, видаючи фірмани (укази) за особистим підписом.
У 1602 році спонукав Бір Сінґха Бунделу до нападу на батькового міністра Абу-л-Фазла, що повертався з Декана до Аґри. Салім підозрював останнього у намаганні схилити Акбара до передачі трону онукові Хусроу. Втім у 1603 році Салім був визнаний спадкоємцем трону з огляду на смерть своїх братів Мурада та Даніяла.
Володарювання
Вступив на престол у 1605 році після смерті батька Акбара. Прийняв ім'я Нур-уд-діна Мухаммада Джаханґір-падишаха Газі. Жив в Агрі. Його правління позначене віротерпимістю і сприянню торгівлі з європейцями. При ньому англійці отримали в 1611 році дозвіл заснувати торгові поселення в Індії. Війни його були невдалі. Так 1621 року була віднята персами провінція Кандагар. Значну роль відігравала його дружина Нур Джахан (світло світу), відома своєю красою, віднята Джаханґіром від її попереднього чоловіка, якого Джаханґір повелів убити. Останні роки правління відомі частими повстаннями його синів і військових. Особливо значущим був заколот Махабат-хана. Помер під час повстання сина Шах Джахана.
Відомий зокрема тим, що в 1606 за відмову внести зміни в Адіґрантх та за підтримку неуспішного претендента на трон закатував і вбив одного з вчителів-гуру сикхізму Арджана Дева.
Творчість
Джаханґір був великим шанувальником мистецтва, літератури та архітектури. Він сам був талановитим художником. Саме завдяки йому індійське мистецтво збагатилося новим стилем — Джаханґір у своїх картинах вправно адаптував досягнення європейських майстрів часів Відродження. Також він сприяв формуванню школи мініатюри (так звана могольська мініатюра), яку особливо полюбляв. На жаль не збереглася жодна з картин цього падишаха.
Є автором відомої автобіографії «Тузук-і-Джаханґірі», де розкриваються його політичні дії, стосунки з батьком та впливовими сановниками й аристократами імперії.
Джерела
- Bamber Gascoigne: Die Großmoguln. Glanz und Größe mohammedanischer Fürsten in Indien. Prisma Verlag, Gütersloh 1987
Посилання
- Bibliothèque nationale de France Record #136220088 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhahangir povelitel svitu 30 serpnya 1569 28 zhovtnya 1627 4 j imperator Velikih Mogoliv ulamku starodavnoyi Mongolskoyi Velikoyi Stepovoyi Imperiyi Dzhahangirpers نورالدین جهانگیر Prizviskoنور الدين أبو الفتح i خ سرو گیتی پناهNarodivsya30 serpnya 1569 1569 08 30 Fatehpur SikriPomer28 zhovtnya 1627 1627 10 28 58 rokiv KashmirPohovannyadDiyalnisthudozhnik monarhZnannya movperska 1 i gindustaniTitulpadishahPosadapadishah Imperiyi Velikih mogolivTermin1605 1627PoperednikAkbarNastupnikShah DzhahanKonfesiyaislamRidTimuridiBatkoAkbarMatiMar yam uz zamaniBrati sestrid i dU shlyubi z19 druzhinDitiShah Dzhahan d d d i dVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Buv sinom padishaha Akbara ta radzhputskoyi knyazivni Hir Kunvari z klanu Kachvaha otrimala pislya shlyubu im ya Mar yam uz zamani Pri narodzhenni otrimav im ya Salim na chest glavi shejha sufiyiv Salima Chishti Ne viyavlyav shilnosti do derzhavnih sprav U 1601 roci buv priznachenij subadarom namisnikom Gudzharatu Poki batko voyuvav v inshih chastinah Indostanu Salim faktichno stav nezalezhnim volodarem vidayuchi firmani ukazi za osobistim pidpisom U 1602 roci sponukav Bir Singha Bundelu do napadu na batkovogo ministra Abu l Fazla sho povertavsya z Dekana do Agri Salim pidozryuvav ostannogo u namaganni shiliti Akbara do peredachi tronu onukovi Husrou Vtim u 1603 roci Salim buv viznanij spadkoyemcem tronu z oglyadu na smert svoyih brativ Murada ta Daniyala Volodaryuvannya Vstupiv na prestol u 1605 roci pislya smerti batka Akbara Prijnyav im ya Nur ud dina Muhammada Dzhahangir padishaha Gazi Zhiv v Agri Jogo pravlinnya poznachene viroterpimistyu i spriyannyu torgivli z yevropejcyami Pri nomu anglijci otrimali v 1611 roci dozvil zasnuvati torgovi poselennya v Indiyi Vijni jogo buli nevdali Tak 1621 roku bula vidnyata persami provinciya Kandagar Znachnu rol vidigravala jogo druzhina Nur Dzhahan svitlo svitu vidoma svoyeyu krasoyu vidnyata Dzhahangirom vid yiyi poperednogo cholovika yakogo Dzhahangir poveliv ubiti Ostanni roki pravlinnya vidomi chastimi povstannyami jogo siniv i vijskovih Osoblivo znachushim buv zakolot Mahabat hana Pomer pid chas povstannya sina Shah Dzhahana Vidomij zokrema tim sho v 1606 za vidmovu vnesti zmini v Adigranth ta za pidtrimku neuspishnogo pretendenta na tron zakatuvav i vbiv odnogo z vchiteliv guru sikhizmu Ardzhana Deva TvorchistDzhahangir buv velikim shanuvalnikom mistectva literaturi ta arhitekturi Vin sam buv talanovitim hudozhnikom Same zavdyaki jomu indijske mistectvo zbagatilosya novim stilem Dzhahangir u svoyih kartinah vpravno adaptuvav dosyagnennya yevropejskih majstriv chasiv Vidrodzhennya Takozh vin spriyav formuvannyu shkoli miniatyuri tak zvana mogolska miniatyura yaku osoblivo polyublyav Na zhal ne zbereglasya zhodna z kartin cogo padishaha Ye avtorom vidomoyi avtobiografiyi Tuzuk i Dzhahangiri de rozkrivayutsya jogo politichni diyi stosunki z batkom ta vplivovimi sanovnikami j aristokratami imperiyi DzherelaBamber Gascoigne Die Grossmoguln Glanz und Grosse mohammedanischer Fursten in Indien Prisma Verlag Gutersloh 1987 ISBN 3 570 09930 X link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini DzhahangirPosilannyaBibliotheque nationale de France Record 136220088 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191