Абу Муса Джабір ібн Хаян | |
---|---|
جابر بن حيان | |
Народився | близько 721 Тус, Арабський халіфат |
Помер | бл. 815 Ель-Куфа, Арабський халіфат |
Діяльність | астроном, філософ, математик, лікар, алхімік, універсальна людина, фармацевт |
Галузь | алхімія, медицина, фармацевтика, математика, астрономія |
Вчителі | Джафар ас-Садик |
Відомі учні | d |
Джабір ібн Хаян у Вікісховищі |
Абу Муса Джабір ібн Хаян (араб. جابر بن حيان; Тус, приблизно 721 — Ель-Куфа, приблизно 815) — арабський алхімік, лікар, фармацевт, математик і астроном. Народився в родині аптекаря Хаяна ад-Азді, що походив з Ємену. У середньовічній Європі був відомий під латинізованим ім'ям Geber.
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Джабір ібн Хаян склав коментарі до «Начал» Евкліда і до «Альмагесту» Птолемея. Йому належать «Книга про побудову астролябії», «Витончений зідж», «Книга про становище світил», «Книга про дзеркала». Будучи відомим лікарем, він написав «Книгу отрут і протиотрут» і «Книгу милосердя».
Алхімія
Вважають, що сам Джабір ібн Хаян є автором всього кількох робіт із сотень алхімічних трактатів, підписаних його ім'ям. Алхімія в цих трактатах слідує ідеям Аристотеля про чотири елементи-стихії, носії чотирьох якостей: теплоти, холоду, вологості і сухості. Багато з цих праць носили теоретичний або містичний характер, в інших наводилися докладні описи лабораторних експериментів. Трактати Джабіра мали надзвичайно високий авторитет і вплив як в (арабській), так і в (західноєвропейської алхімії).
Серед творів Джабіра ібн Хаяна найцікавіша «Книга сімдесяти», що являє собою свого роду енциклопедію, що складається з 70 розділів, присвячених різним теологічним, політичним і природничим питанням. В останніх главах «Книги сімдесяти» він наводить відомості про метали і мінерали.
З різноманітних речовин, що зустрічаються в природі, в центрі уваги Джабіра знаходяться сім металів; багато уваги він приділяє і мінералам. Щоб дати характеристики властивостей всіх цих речовин, особливо таких специфічних властивостей металів, як плавкість, гнучкість і металевий блиск, Джабіру явно недостатньо чотирьох аристотелевих елементів-стихій. Тому Джабір пропонує ртутно-сірчану теорію походження металів: вводить уявлення про першооснову металевості (філософську Ртуть) і першооснову горючості (філософську Сірку) як дві складові частини металів. Сірка розглядається ним як принцип горючості, Ртуть — принцип металевості.
За вченням Джабіра, сухі випаровування, конденсуючись у землі, дають Сірку, мокрі ж — Ртуть. Сірка і Ртуть, з'єднавшись потім в різних відношеннях, утворюють сім відомих металів. Золото, як найдосконаліший метал, утворюється, тільки якщо цілком чисті Сірка і Ртуть взяті в найбільш сприятливих співвідношеннях. У землі, за Джабіром, утворення золота та інших металів відбувається поступово і повільно. «Дозрівання» золота можна прискорити за допомогу якогось «медикаменту» або « еліксиру», який призводить до зміни співвідношення Ртуті і Сірки в металах і до перетворення останніх у золото та срібло .
Джабір ібн Хаян описує також різні хімічні операції (перегонку, сублімацію, розчинення, кристалізацію та ін), а також деякі хімічні препарати (купороси, галун, луг, нашатир та ін), викладає способи одержання оцтової кислоти, слабкого розчину азотної кислоти, свинцевих білил.
Псевдо-Гебер
У XIV столітті в Європі набули широкого поширення приписувані Джабіру твори «Сума досконалостей, або вчення про високе мистецтво облагородження металів» (Summa perfectionis), «Книга про дослідження облагородження металів» (Liber de investigatione perfectionis), «Книга про філософських печах» (Liber fornacum) та інші алхімічні трактати. Передбачається, що ці трактати написані іспанським алхіміком, справжнє ім'я якого залишилося невідомим. Від імені легендарного арабського вченого він систематично виклав відомості з теорії та практики алхімії. У творах Псевдо-Гебера наводиться безліч відомостей з області практичної алхімії. Зокрема, описується апаратура для різних хімічних операцій: дистиляції, сублімації, фільтрації, коагуляції та інших, а також способи відділення золота від срібла і срібла від свинцю. Історично важливо й те, що Псевдо-Гебер описав сильні мінеральні кислоти, зокрема, азотну кислоту, яку згодом стали називати «міцною водою» (aqua fortis), і сірчану кислоту. Він описав також і «царську воду» (aqua regis), яку він отримував перегонкою селітри, купоросу, квасців і нашатирного спирту.
Твори
- E. J. Holmyard (ed.) The Arabic Works of Jabir ibn Hayyan, translated by Richard Russel in 1678. New York, E. P. Dutton (1928); Also Paris, P. Geuther.
- Syed Nomanul Haq, Names, Natures and Things: The Alchemists Jabir ibn Hayyan and his Kitab al-Ahjar (Book of Stones), [Boston Studies in the Philosophy of Science ] (Dordrecht: Kluwer Academic Publishers, 1994), .
Література
- Матвиевская Г. П., Розенфельд Б. А. Математики и астрономы мусульманского средневековья и их труды (VIII–XVII вв.). В 3 т. М.: Наука, 1983.
- Фигуровский Н. А. Очерк общей истории химии. От древнейших времен до начала XIX века. М.: Наука, 1969.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Abu Musa Dzhabir ibn Hayanجابر بن حيانNarodivsyablizko 721 Tus Arabskij halifatPomerbl 815 El Kufa Arabskij halifatDiyalnistastronom filosof matematik likar alhimik universalna lyudina farmacevtGaluzalhimiya medicina farmacevtika matematika astronomiyaVchiteliDzhafar as SadikVidomi uchnid Dzhabir ibn Hayan u Vikishovishi Abu Musa Dzhabir ibn Hayan arab جابر بن حيان Tus priblizno 721 El Kufa priblizno 815 arabskij alhimik likar farmacevt matematik i astronom Narodivsya v rodini aptekarya Hayana ad Azdi sho pohodiv z Yemenu U serednovichnij Yevropi buv vidomij pid latinizovanim im yam Geber Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Dzhabir ibn Hayan sklav komentari do Nachal Evklida i do Almagestu Ptolemeya Jomu nalezhat Kniga pro pobudovu astrolyabiyi Vitonchenij zidzh Kniga pro stanovishe svitil Kniga pro dzerkala Buduchi vidomim likarem vin napisav Knigu otrut i protiotrut i Knigu miloserdya AlhimiyaVvazhayut sho sam Dzhabir ibn Hayan ye avtorom vsogo kilkoh robit iz soten alhimichnih traktativ pidpisanih jogo im yam Alhimiya v cih traktatah sliduye ideyam Aristotelya pro chotiri elementi stihiyi nosiyi chotiroh yakostej teploti holodu vologosti i suhosti Bagato z cih prac nosili teoretichnij abo mistichnij harakter v inshih navodilisya dokladni opisi laboratornih eksperimentiv Traktati Dzhabira mali nadzvichajno visokij avtoritet i vpliv yak v arabskij tak i v zahidnoyevropejskoyi alhimiyi Sered tvoriv Dzhabira ibn Hayana najcikavisha Kniga simdesyati sho yavlyaye soboyu svogo rodu enciklopediyu sho skladayetsya z 70 rozdiliv prisvyachenih riznim teologichnim politichnim i prirodnichim pitannyam V ostannih glavah Knigi simdesyati vin navodit vidomosti pro metali i minerali Z riznomanitnih rechovin sho zustrichayutsya v prirodi v centri uvagi Dzhabira znahodyatsya sim metaliv bagato uvagi vin pridilyaye i mineralam Shob dati harakteristiki vlastivostej vsih cih rechovin osoblivo takih specifichnih vlastivostej metaliv yak plavkist gnuchkist i metalevij blisk Dzhabiru yavno nedostatno chotiroh aristotelevih elementiv stihij Tomu Dzhabir proponuye rtutno sirchanu teoriyu pohodzhennya metaliv vvodit uyavlennya pro pershoosnovu metalevosti filosofsku Rtut i pershoosnovu goryuchosti filosofsku Sirku yak dvi skladovi chastini metaliv Sirka rozglyadayetsya nim yak princip goryuchosti Rtut princip metalevosti Za vchennyam Dzhabira suhi viparovuvannya kondensuyuchis u zemli dayut Sirku mokri zh Rtut Sirka i Rtut z yednavshis potim v riznih vidnoshennyah utvoryuyut sim vidomih metaliv Zoloto yak najdoskonalishij metal utvoryuyetsya tilki yaksho cilkom chisti Sirka i Rtut vzyati v najbilsh spriyatlivih spivvidnoshennyah U zemli za Dzhabirom utvorennya zolota ta inshih metaliv vidbuvayetsya postupovo i povilno Dozrivannya zolota mozhna priskoriti za dopomogu yakogos medikamentu abo eliksiru yakij prizvodit do zmini spivvidnoshennya Rtuti i Sirki v metalah i do peretvorennya ostannih u zoloto ta sriblo Dzhabir ibn Hayan opisuye takozh rizni himichni operaciyi peregonku sublimaciyu rozchinennya kristalizaciyu ta in a takozh deyaki himichni preparati kuporosi galun lug nashatir ta in vikladaye sposobi oderzhannya octovoyi kisloti slabkogo rozchinu azotnoyi kisloti svincevih bilil Psevdo GeberPich dlya distilyaciyi Psevdo Geber XIV st U XIV stolitti v Yevropi nabuli shirokogo poshirennya pripisuvani Dzhabiru tvori Suma doskonalostej abo vchennya pro visoke mistectvo oblagorodzhennya metaliv Summa perfectionis Kniga pro doslidzhennya oblagorodzhennya metaliv Liber de investigatione perfectionis Kniga pro filosofskih pechah Liber fornacum ta inshi alhimichni traktati Peredbachayetsya sho ci traktati napisani ispanskim alhimikom spravzhnye im ya yakogo zalishilosya nevidomim Vid imeni legendarnogo arabskogo vchenogo vin sistematichno viklav vidomosti z teoriyi ta praktiki alhimiyi U tvorah Psevdo Gebera navoditsya bezlich vidomostej z oblasti praktichnoyi alhimiyi Zokrema opisuyetsya aparatura dlya riznih himichnih operacij distilyaciyi sublimaciyi filtraciyi koagulyaciyi ta inshih a takozh sposobi viddilennya zolota vid sribla i sribla vid svincyu Istorichno vazhlivo j te sho Psevdo Geber opisav silni mineralni kisloti zokrema azotnu kislotu yaku zgodom stali nazivati micnoyu vodoyu aqua fortis i sirchanu kislotu Vin opisav takozh i carsku vodu aqua regis yaku vin otrimuvav peregonkoyu selitri kuporosu kvasciv i nashatirnogo spirtu TvoriE J Holmyard ed The Arabic Works of Jabir ibn Hayyan translated by Richard Russel in 1678 New York E P Dutton 1928 Also Paris P Geuther Syed Nomanul Haq Names Natures and Things The Alchemists Jabir ibn Hayyan and his Kitab al Ahjar Book of Stones Boston Studies in the Philosophy of Science Dordrecht Kluwer Academic Publishers 1994 ISBN 0 7923 3254 7 LiteraturaMatvievskaya G P Rozenfeld B A Matematiki i astronomy musulmanskogo srednevekovya i ih trudy VIII XVII vv V 3 t M Nauka 1983 Figurovskij N A Ocherk obshej istorii himii Ot drevnejshih vremen do nachala XIX veka M Nauka 1969