Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Державні трудові ощадні каси СРСР (держтрудощадкаси) — спеціалізований державний банк СРСР, до завдань якого належало залучення вільних грошових коштів населення та їх розміщення у вигляді державних внутрішніх позик, здійснення розрахунково-касового обслуговування населення й організацій та інші операції, передбачені статутом банку.
Історія
Положенням про Державні трудові ощадні каси Союзу Радянських Соціалістичних Республік, прийнятим ЦВК СРСР і РНК СРСР 27 листопада 1925, були утворені держтрудощадкаси СРСР.
Каси засновувалися з метою надати населенню можливість зберігати і нагромаджувати грошові заощадження та вільні кошти з нарощуванням процентів. Державні трудові ощадні каси перебували у віданні Наркомфіну. Найменування «ощадна каса» й «ощадна книжка» присвоювалися винятково державним трудовим ощадним касам і книжкам, що випускалися ними.
З метою залучення вкладників та збільшення суми вкладів у 1926–1930 роках проводилися так звані «двотижневики заощаджень». У результаті проведеного у вересні 1927 р. всесоюзного двотижневика заощаджень число вкладників ощадних кас збільшилося на 500 тисяч, а сума вкладів — майже на 30 млн рублів.
Система діяла на основі статуту, затвердженого Радою міністрів СРСР 20 листопада 1948. До 1963 року ощадні каси перебували у віданні Міністерства фінансів СРСР. З 1 січня 1963 р. держтрудощадкаси були передані у відання Держбанку СРСР.
У 1987 році почалася реформа банківської системи в СРСР, основною метою якої був перехід банків на комерційну основу. Розробники реформи порахували, що приплив грошових коштів до державного бюджету від підприємств може бути обмеженим. Тому важливим джерелом наповнення бюджету мали стати гроші населення. Проте, оскільки система Державних трудових ощадних кас СРСР перебувала в незадовільному стані і не могла нормально обслуговувати зростаючі потреби населення, то Центральним комітетом КПРС і Радою міністрів СРСР було прийнято рішення про реорганізацію системи Держтрудощадкас та заснування Банку трудових заощаджень і кредитування населення СРСР.
Організація та управління
Залежно від функцій і штатів держтрудощадкаси поділялися на центральні, 1-го розряду, 2-го розряду і агентства ощадних кас. Діяльністю ощадних кас міста і району керувала центральна ощадна каса. У всіх союзних і автономних республіках, краях і областях, а також у деяких найбільш великих містах були управління Держтрудощадкас, які здійснювали безпосереднє керівництво діяльністю ощадних кас, що знаходилися на території цієї республіки, області. Керувало всією системою ощадних кас Правління Держтрудощадкас СРСР.
Керівники
Керівники Держтрудощадкас СРСР
- З липня по жовтень 1923 — Пауфлер Микола Євгенович;
- З березня по липень 1925 — Марьясін Лев Юхимович;
- 1925–1928 — Гольдберг Самуїл Львович;
- 1929–1930 — Аболін Крістап Крістаповіч.
Начальники Держтрудощадкас і держкредиту СРСР
- 1930–1932 — Ліфшиц Михайло Йосипович;
- З грудня 1932 по листопад 1933 — Богатін Сергій Романович (зі збереженням посади голови правління Держстраху);
- З лютого по червень 1935 — Лізарьов Олексій Семенович (тимчасовий виконувач обов'язків начальника);
- З червня 1935 по липень 1937 — Озерянський Анатолій Ананійович;
- 1937–1940 — Солін Василь Васильович;
- З лютого 1940 по червень 1946 — Дмітрічьов Павло Якович;
- 1947–1948 — Оболенський Микола Гаврилович;
- З лютого 1948 по 1960 — Дмітрічьов Павло Якович;
- 1960–1972 — Четвериков Петро Антонович.
Голови правління Держтрудощадкас
- 1972–1975 — Четвериков Петро Антонович.
- 1975–1986 — Риндін Павло Васильович;
- З грудня 1986 по лютий 1990 — Бурков Олександр Степанович, з серпня 1987 — голова правління Ощадбанку СРСР;
- З березня 1990 по січень 1992 — Хоркін Володимир Олексійович, голова правління Ощадбанку СРСР.
Статистика
Станом на кінець 1940 року налічувалося 41,6 тис. ощадних кас; на 1970 рік — 78,3 тис., на 1974 рік — 79,5 тис., на 1977 рік — 80,4 тис.
До кінця 1974 року на кожну 1000 осіб припадало в середньому 395 рахунків по вкладах, а сума вкладів у середньому на душу населення становила 312 рублів; на кожну 1000 осіб, які отримували дохід (основні вкладники ощадних кас), — відповідно 639 рахунків і 504 руб. За 1974 рік обороти Держтрудощадкас по вкладах склали: по приходу 43,2 млрд руб. (у тому числі в порядку перерахувань з доходів трудящих 8,5 млрд руб.) і по видатках 33 млрд руб.
Див. також
Примітки
- Сберегательные кассы // Большая советская энциклопедия / Под редакцией А. М. Прохорова. — 3-е издание. — М.: Советская энциклопедия, 1969–1978.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014.
- Финансово-кредитный словарь / Гл. ред. В. Ф. Гарбузов. — М.: Финансы и статистика, 1984. — Т. I. — С. 332.
- История Сбербанка России / Под редакцией А. И. Казьмина.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014.
- Экономическая энциклопедия. Политическая экономия / Гл. ред. А. М. Румянцев. — М.: Советская энциклопедия, 1979. — Т. 3. — С. 535–537.
Посилання
- Історія розвитку ощадної справи та АТ «Ощадбанк» [ 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavni trudovi oshadni kasi SRSR derzhtrudoshadkasi specializovanij derzhavnij bank SRSR do zavdan yakogo nalezhalo zaluchennya vilnih groshovih koshtiv naselennya ta yih rozmishennya u viglyadi derzhavnih vnutrishnih pozik zdijsnennya rozrahunkovo kasovogo obslugovuvannya naselennya j organizacij ta inshi operaciyi peredbacheni statutom banku IstoriyaPoshtova marka SRSR 1972 roku Oshadnim kasam SRSR 50 rokiv Polozhennyam pro Derzhavni trudovi oshadni kasi Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik prijnyatim CVK SRSR i RNK SRSR 27 listopada 1925 buli utvoreni derzhtrudoshadkasi SRSR Kasi zasnovuvalisya z metoyu nadati naselennyu mozhlivist zberigati i nagromadzhuvati groshovi zaoshadzhennya ta vilni koshti z naroshuvannyam procentiv Derzhavni trudovi oshadni kasi perebuvali u vidanni Narkomfinu Najmenuvannya oshadna kasa j oshadna knizhka prisvoyuvalisya vinyatkovo derzhavnim trudovim oshadnim kasam i knizhkam sho vipuskalisya nimi Z metoyu zaluchennya vkladnikiv ta zbilshennya sumi vkladiv u 1926 1930 rokah provodilisya tak zvani dvotizhneviki zaoshadzhen U rezultati provedenogo u veresni 1927 r vsesoyuznogo dvotizhnevika zaoshadzhen chislo vkladnikiv oshadnih kas zbilshilosya na 500 tisyach a suma vkladiv majzhe na 30 mln rubliv Sistema diyala na osnovi statutu zatverdzhenogo Radoyu ministriv SRSR 20 listopada 1948 Do 1963 roku oshadni kasi perebuvali u vidanni Ministerstva finansiv SRSR Z 1 sichnya 1963 r derzhtrudoshadkasi buli peredani u vidannya Derzhbanku SRSR U 1987 roci pochalasya reforma bankivskoyi sistemi v SRSR osnovnoyu metoyu yakoyi buv perehid bankiv na komercijnu osnovu Rozrobniki reformi porahuvali sho pripliv groshovih koshtiv do derzhavnogo byudzhetu vid pidpriyemstv mozhe buti obmezhenim Tomu vazhlivim dzherelom napovnennya byudzhetu mali stati groshi naselennya Prote oskilki sistema Derzhavnih trudovih oshadnih kas SRSR perebuvala v nezadovilnomu stani i ne mogla normalno obslugovuvati zrostayuchi potrebi naselennya to Centralnim komitetom KPRS i Radoyu ministriv SRSR bulo prijnyato rishennya pro reorganizaciyu sistemi Derzhtrudoshadkas ta zasnuvannya Banku trudovih zaoshadzhen i kredituvannya naselennya SRSR Organizaciya ta upravlinnyaZalezhno vid funkcij i shtativ derzhtrudoshadkasi podilyalisya na centralni 1 go rozryadu 2 go rozryadu i agentstva oshadnih kas Diyalnistyu oshadnih kas mista i rajonu keruvala centralna oshadna kasa U vsih soyuznih i avtonomnih respublikah krayah i oblastyah a takozh u deyakih najbilsh velikih mistah buli upravlinnya Derzhtrudoshadkas yaki zdijsnyuvali bezposerednye kerivnictvo diyalnistyu oshadnih kas sho znahodilisya na teritoriyi ciyeyi respubliki oblasti Keruvalo vsiyeyu sistemoyu oshadnih kas Pravlinnya Derzhtrudoshadkas SRSR Kerivniki Kerivniki Derzhtrudoshadkas SRSR Z lipnya po zhovten 1923 Paufler Mikola Yevgenovich Z bereznya po lipen 1925 Maryasin Lev Yuhimovich 1925 1928 Goldberg Samuyil Lvovich 1929 1930 Abolin Kristap Kristapovich Nachalniki Derzhtrudoshadkas i derzhkreditu SRSR 1930 1932 Lifshic Mihajlo Josipovich Z grudnya 1932 po listopad 1933 Bogatin Sergij Romanovich zi zberezhennyam posadi golovi pravlinnya Derzhstrahu Z lyutogo po cherven 1935 Lizarov Oleksij Semenovich timchasovij vikonuvach obov yazkiv nachalnika Z chervnya 1935 po lipen 1937 Ozeryanskij Anatolij Ananijovich 1937 1940 Solin Vasil Vasilovich Z lyutogo 1940 po cherven 1946 Dmitrichov Pavlo Yakovich 1947 1948 Obolenskij Mikola Gavrilovich Z lyutogo 1948 po 1960 Dmitrichov Pavlo Yakovich 1960 1972 Chetverikov Petro Antonovich Golovi pravlinnya Derzhtrudoshadkas 1972 1975 Chetverikov Petro Antonovich 1975 1986 Rindin Pavlo Vasilovich Z grudnya 1986 po lyutij 1990 Burkov Oleksandr Stepanovich z serpnya 1987 golova pravlinnya Oshadbanku SRSR Z bereznya 1990 po sichen 1992 Horkin Volodimir Oleksijovich golova pravlinnya Oshadbanku SRSR StatistikaStanom na kinec 1940 roku nalichuvalosya 41 6 tis oshadnih kas na 1970 rik 78 3 tis na 1974 rik 79 5 tis na 1977 rik 80 4 tis Do kincya 1974 roku na kozhnu 1000 osib pripadalo v serednomu 395 rahunkiv po vkladah a suma vkladiv u serednomu na dushu naselennya stanovila 312 rubliv na kozhnu 1000 osib yaki otrimuvali dohid osnovni vkladniki oshadnih kas vidpovidno 639 rahunkiv i 504 rub Za 1974 rik oboroti Derzhtrudoshadkas po vkladah sklali po prihodu 43 2 mlrd rub u tomu chisli v poryadku pererahuvan z dohodiv trudyashih 8 5 mlrd rub i po vidatkah 33 mlrd rub Div takozhOshadbank SRSR Oshadbank Sberbank Rosiyi Zaoshadzhennya vkladnikiv Oshadbanku kolishnogo SRSRPrimitkiSberegatelnye kassy Bolshaya sovetskaya enciklopediya Pod redakciej A M Prohorova 3 e izdanie M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Arhiv originalu za 7 listopada 2014 Procitovano 7 listopada 2014 Finansovo kreditnyj slovar Gl red V F Garbuzov M Finansy i statistika 1984 T I S 332 Istoriya Sberbanka Rossii Pod redakciej A I Kazmina Arhiv originalu za 2 listopada 2014 Procitovano 7 listopada 2014 Ekonomicheskaya enciklopediya Politicheskaya ekonomiya Gl red A M Rumyancev M Sovetskaya enciklopediya 1979 T 3 S 535 537 PosilannyaIstoriya rozvitku oshadnoyi spravi ta AT Oshadbank 24 zhovtnya 2014 u Wayback Machine