Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Держава загального добробуту, держава суспільного добробуту (англ. welfare state) — це термін, яким узагальнено характеризують політику держави, що має на меті забезпечення надання низки таких основних послуг, як охорона здоров'я, належний рівень освіти (зазвичай безкоштовної) завдяки державному фінансуванню. Це одна з багатьох концепцій правової держави. Обов'язково слід зазначити, що держава добробуту — це один із специфічних різновидів соціальної держави, який розглядається у своїх виокремлених аспектах.
Метою утворення держави загального добробуту є забезпечення для людей таких умов, котрі стали б для них стимулом у сприйнятті існуючого суспільного та економічного устрою, а також створення прийнятних умов повсякденного життя.
Термін увійшов у вжиток протягом 1940-х років — у той час, коли швидко зростала роль держави в цій сфері (особливо в Англії). Існування певної форми держави загального добробуту приймається більшістю сил усього політичного спектру, а докорінно заперечують її тільки прихильники доктрини свободи волі, лібертаріанці, для яких вона уособлює порушення прав тих, хто має сплачувати податки для забезпечення її функціонування[5].
Історія розвитку теорії держави добробуту
У розробку і реалізацію концепції держави добробуту зробили свій внесок представники всіх основних ідейно-політичних течій Заходу: лібералізму, соціал-демократії та консерватизму. У зв'язку з цим не можна не згадати про ряд таких видатних консервативних діячів Західної Європи, як О. Бісмарк у Німеччині, Б. Дізраелі в Англії та інші, які зробили значний внесок у обґрунтування поняття «держави добробуту». Однак у Західній Європі найбільший внесок у його формування зробила соціал-демократія. Так, відомий німецький соціолог і політолог Р. Дарендорф влучно називав XX ст. віком соціал-демократії. У США цю роль в значній мірі виконала демократична партія, що асоціюється з іменами таких політичних і державних діячів, як В. Вільсон, Ф. Рузвельт, Дж. Кеннеді, Л. Джонсон та інші.
Як вважає А. Марвік, поняття «держава добробуту» було сформульовано для того, щоб підкреслити його разючий контраст із німецьким висловом «військова держава», і вперше було використане щодо Великої Британії задля характеристики британського лейбористського уряду 1945—1950 рр[3]. Політика лейбористів стосовно держави загального добробуту була заснована на почутті обов'язку вдячного уряду щодо ветеранів і громадян після Другої світової війни[5].
Велику роль у формуванні концепції держави загального добробуту відіграло кейнсіанство з ідеями інтервенціонізму та стимулювання державних витрат.
Співвідношення понять «соціальна держава» і «держава добробуту»
Дослідження досвіду становлення і функціонування соціальної держави доводять відсутність її єдиної моделі не тільки у світі, а й навіть у Європі. Це пов'язано з тим, що соціальна держава є досить загальною категорією. Саме тому вона не може бути піддана докладній правовій стандартизації. Питання про її зміст відкривається для вільних політичних обговорень, а тому існує значна кількість класифікацій.
Так, якщо в континентальній Європі панує власне модель «соціальної держави», то в США, Великій Британії та Скандинавських країнах — «держава добробуту». Відмінність між ними полягає в обсязі їх змісту. Якщо під поняттям «соціальна держава» слід розуміти тільки сукупність власне соціальних функцій держави, а також діяльність, спрямовану на пом'якшення наслідків економічних криз за допомогою соціальної політики, то зміст держави добробуту значно ширший. Останнім поняттям охоплюється вся система заходів, спрямованих на подолання різноманітних «вузьких місць» у суспільному розвитку, в тому числі в економіці, тоді як діяльність соціальної держави прямо не зачіпає функціонування економічного фундаменту суспільного життя[1].
Також можна зустріти точки зору, в яких соціальна держава і держава добробуту не розрізняються. Недиференційоване загальне користування терміном «держава добробуту» не дозволяє з'явитися придатній для аналізу концепції. Тому буде доречно провести наступні аналітичні відмінності між:
- усіма сучасними індустріальними державами і державами добробуту: якщо вони не відрізнятимуться одне від одного, то слово «добробут» перетвориться на зайву частку;
- державами, що забезпечують певний рівень добробуту всім своїм мешканцям, і тими, що роблять це тільки по відношенню до їх частини. Якщо держави другого типу теж мають право називатися державами добробуту, тоді це поняття може бути застосовне до будь-якої державі, бо всі без винятку сучасні індустріальні держави надають соціальні блага деяким своїм жителям, навіть якщо це тільки еліта. І в даному випадку слово «добробут» теж перетворюється на непотрібне;
- державами добробуту, які проявляють себе краще або гірше в питаннях благодійності. Якщо можна якимось чином визначити та ідентифікувати держави добробуту, то як сконструювати узгоджені конкретні критерії їх ефективності і єдину шкалу оцінки досягнень? Тим, хто стверджує, що боротьба з бідністю — не єдина мета держави добробуту, одні лише показники скорочення диференціації доходів здадуться надто грубим орієнтиром, щоб по ньому судити про ефективність держави добробуту.
- державними інститутами, що кореняться в національній культурі, цінностях і процедурах[6].
Класифікація поняття «держава добробуту»
Аналізом, класифікацією «держав добробуту» і прогнозами їх майбутнього займаються стільки англійських вчених у різних країнах, що можна говорити про виникнення справжньої «індустрії держави добробуту» в науковому світі. Але чіткої згоди у питанні визначення цього поняття немає; сучасні дослідники відносять до розряду держав добробуту всі країни, які забезпечують хоч якийсь добробут деякому числу своїх жителів[5].
- Провідні дослідники держави добробуту Т. Маршалл, К. Еспін-Андерсен, Т. Тілтон, Н. Ферніс у 70-ті роки XX ст. зробили спробу уточнити зміст цього поняття, зробити його історичну класифікацію. Зокрема, вони виокремили три його різновиди:
- «Позитивна держава соціального захисту» — це держава, яка орієнтується на зрівнювання шансів щодо благополуччя всіх громадян, на забезпечення та гарантування «рівних можливостей» всім і кожному. Прикладом такої держави є США.
- «Держава соціальної безпеки» — держава, яка на додаток до забезпечення рівних шансів громадян, створює умови повної зайнятості та гарантує без винятку усім громадянам отримання доходів не нижче від рівня прожиткового мінімуму. Прикладом такої держави є Велика Британія.
- «Соціальна держава загального добробуту» — держава, що забезпечує повну зайнятість, згладжує диференціацію доходів усього населення, створює численні постійно діючі державні та суспільні соціальні служби. Прикладом такої держави є Швеція.
З цієї класифікації виходить, що автори ототожнюють поняття «держава добробуту» і «соціальна держава», фіксуючи динаміку розвитку основних атрибутів соціальної держави[4].
- К. Еспін-Андерсен, провівши складний емпіричний аналіз, розробив схему, що диференціює види держави загального добробуту на основі ступеню розширення соціальних прав і суспільно-приватної організації соціального забезпечення. Відповідно до його схеми існує:
- ліберальна держава загального добробуту (Сполучені Штати Америки, Канада й Австралія) — держава, що обмежує універсальні соціальні права, протиставляє клас одержувачів соціальної допомоги й інших громадян та надає переваги приватному сектору, як суб'єкту добробуту.
- корпоратистська держава загального добробуту (Франція, Німеччина, Італія) — держава, у якій соціальні права є невід'ємною частиною визначених статусів. Ця модель, що підтримує існуючі класові відмінності, характеризується принципом субсидіарності і припускає державне втручання лише в тих випадках, коли сім'я й інші традиційні інститути неспроможні подбати про своїх членів.
- соціально-демократична держава загального добробуту (Швеція, Данія, Норвегія) — держава, яка передбачає розширення соціальних прав і прагне до ліквідації соціальної нерівності. Ця модель держави загального добробуту ґрунтується на суспільному забезпеченні добробуту.
Класифікацію держав загального добробуту, розроблену К. Еспін-Андерсеном, доповнив Н. Гінсбург. На його думку існує ще один тип — Британська ліберально-колективістська держава загального добробуту, що являє собою поєднання соціалістичного і ліберального типів[5].
Сутність поняття «держава (загального) добробуту»
Центральне місце в теорії держави добробуту посідає ідея забезпечення прийнятних для даного суспільства життєвих стандартів. X. Ламберт зазначав, що «суспільний добробут не тотожний економічному добробуту суспільства, рівно як і особистий добробут не ідентичний індивідуальному економічному добробуту». Особистий добробут, окрім чисто економічних критеріїв (таких, як зайнятість, рівень прибутку тощо) залежить і від рівня гарантій в державі політичних свобод (наприклад, свобода і безпека особистості, свобода слова, свобода совісті тощо), а також від таких показників, як соціальна захищеність, сімейне життя, можливості просування по службі тощо.
У державі добробуту суспільні блага неподільні. Вони надаються суспільними установами, їх створення та утримання на відповідному рівні не може бути в інтересах ніяких окремих осіб або невеликих груп, оскільки прибуток від них ніколи не зможе окупити витрати будь-якої окремої особи або невеликої групи осіб, хоча часто вони зможуть з лихвою окупитися великому суспільству.
Особливо велика роль держави в формуванні людського капіталу, що є важливим фактором економічного зростання. Буде доречно навести приклад з США, у яких підвищення тривалості освіти на один рік веде до збільшення ВВП на 5-15 %[5].
Проте, починаючи з 80-х років минулого століття, соціальний захист у США став розвиватися за іншим сценарієм. Під впливом демографічного й ідеологічного факторів почала швидко змінюватися філософія соціального захисту, що сприяло виникненню альтернативного варіанту держави загального добробуту. Нові підходи щодо соціального захисту трансформували державу загального добробуту в соціальну державу — «державу можливостей».
На думку К. Оффе і У. К. Пройсса, сутність держави загального добробуту полягає не у революційному перетворенні соціального та економічного порядку і не у формування громадян, здатних до автономного розгляду загального блага, а у відтворенні надійних робітників. «Ніде держава загального добробуту не створювалася для формування повноправних громадян шляхом поліпшення їхніх здібностей щодо відповідальних і зважених суджень при одночасному виході за межі їхніх безпосередніх соціальних і економічних інтересів»[2].
- Потрібно виокремити такі три основні припущення щодо сутності парадигми держави загального добробуту:
- соціальні права громадянина (Т. Маршалл), які, на думку К. Еспін-Андерсена, складають сутність ідеї держави загального добробуту;
- у державі загального добробуту основна відповідальність за соціальне забезпечення покладена на уряд;
- добробут фінансується в основному через прямі витрати на соціальні потреби[5].
У науковій літературі останніх років держава загального добробуту розглядається як одна з двох ключових (поряд із виборчим правом) інституціональних субстанцій сучасних демократій. Як стверджують західні дослідники, демократизація економічної, розподільної та освітньої сфер передбачала поліпшення результатів політичного процесу шляхом сприяння раціональним якостям, почуттю матеріальної безпеки, свободі від тривог і страхів, більшій впевненості громадян, які користуються правом участі в економічних справах не тільки завдяки власній політичній діяльності, а також і через державну політику в соціальній та економічній сферах.
Критика держави суспільного добробуту
Так само, як і позитивна економічна теорія, теорія суспільного добробуту передбачає, що регулювання відбуватиметься тоді, коли виникатиме реальна потреба, оскільки за таких умов чиста вигода суспільства від регулювання буде більшою, аніж якби його не було. Проте теорія не дає відповіді на запитання, яким саме чином буде з'являтися це саме рішення про необхідність регулювання. Інакше кажучи, ця теорія не пояснює нам, як або чому люди при владі, підприємці, споживачі та інші учасники економічної діяльності досягатимуть окресленої мети.
І що ще важливіше: теорія суспільного добробуту не може передбачити, в яких ситуаціях будуть застосовувати регулювання. Багато регулятивних норм не вирішують проблему таких «провалів» ринку, як, наприклад, природна монополія чи побічні витрати. Економічне регулювання не завжди виникає там, де є реальні «провали» ринку, і часто здається, що регулювання навпаки існує, щоб допомагати регульованим галузям і сприяти появі картелів замість того, щоб запобігати монополізації ринку в інтересах споживачів. Так, наприклад, нині ліквідована Комісія з торгівлі та транспортування вантажів між штатами зміцнила картель залізничників, які утримували ціни на рівні, вищому від конкурентного.
Це не означає, що регулювання ніколи не намагається задовольнити суспільні інтереси — радше йдеться про те, що теорія суспільного добробуту не може пояснити, чому виникають різні форми регулювання.
Див. також
Примітки
- (укр.) . Ціна держави. 12.04 2017. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 07.12.2019.
Джерела
- Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін. — Х: Право, 2009. — 584 с.;
- Оффе К. Демократические институты и моральные ресурсы / К. Оффе // Современная политическая теория. — М., 2001. — С. 226;
- Хойруп Т. Моделижизни / Т. Хойруп. — СПб., 1998. — С. 292;
- Гошовська В. А. Соціальна держава: типи, сутність, зміст. — К.: Вид-во НАДУ, 2006;
- Сковронський Д. М. Концепт соціальної держави у теоретико-правових дослідженнях. — Львів.: Наук. вісник Львівського держ. унів. внутр. справ. — № 2. — 2011;
- Государство благосостояния: проблема в самом понятии / Джон Вейт-Уилсон. — На политических паралелях.
- Л.Гонюкова. Держава «загального добробуту» // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. .
Посилання
- Держава загального добробуту [ 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — С. 81. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhava zagalnogo dobrobutu derzhava suspilnogo dobrobutu angl welfare state ce termin yakim uzagalneno harakterizuyut politiku derzhavi sho maye na meti zabezpechennya nadannya nizki takih osnovnih poslug yak ohorona zdorov ya nalezhnij riven osviti zazvichaj bezkoshtovnoyi zavdyaki derzhavnomu finansuvannyu Ce odna z bagatoh koncepcij pravovoyi derzhavi Obov yazkovo slid zaznachiti sho derzhava dobrobutu ce odin iz specifichnih riznovidiv socialnoyi derzhavi yakij rozglyadayetsya u svoyih viokremlenih aspektah Metoyu utvorennya derzhavi zagalnogo dobrobutu ye zabezpechennya dlya lyudej takih umov kotri stali b dlya nih stimulom u sprijnyatti isnuyuchogo suspilnogo ta ekonomichnogo ustroyu a takozh stvorennya prijnyatnih umov povsyakdennogo zhittya Termin uvijshov u vzhitok protyagom 1940 h rokiv u toj chas koli shvidko zrostala rol derzhavi v cij sferi osoblivo v Angliyi Isnuvannya pevnoyi formi derzhavi zagalnogo dobrobutu prijmayetsya bilshistyu sil usogo politichnogo spektru a dokorinno zaperechuyut yiyi tilki prihilniki doktrini svobodi voli libertarianci dlya yakih vona uosoblyuye porushennya prav tih hto maye splachuvati podatki dlya zabezpechennya yiyi funkcionuvannya 5 Istoriya rozvitku teoriyi derzhavi dobrobutuU rozrobku i realizaciyu koncepciyi derzhavi dobrobutu zrobili svij vnesok predstavniki vsih osnovnih idejno politichnih techij Zahodu liberalizmu social demokratiyi ta konservatizmu U zv yazku z cim ne mozhna ne zgadati pro ryad takih vidatnih konservativnih diyachiv Zahidnoyi Yevropi yak O Bismark u Nimechchini B Dizraeli v Angliyi ta inshi yaki zrobili znachnij vnesok u obgruntuvannya ponyattya derzhavi dobrobutu Odnak u Zahidnij Yevropi najbilshij vnesok u jogo formuvannya zrobila social demokratiya Tak vidomij nimeckij sociolog i politolog R Darendorf vluchno nazivav XX st vikom social demokratiyi U SShA cyu rol v znachnij miri vikonala demokratichna partiya sho asociyuyetsya z imenami takih politichnih i derzhavnih diyachiv yak V Vilson F Ruzvelt Dzh Kennedi L Dzhonson ta inshi Yak vvazhaye A Marvik ponyattya derzhava dobrobutu bulo sformulovano dlya togo shob pidkresliti jogo razyuchij kontrast iz nimeckim vislovom vijskova derzhava i vpershe bulo vikoristane shodo Velikoyi Britaniyi zadlya harakteristiki britanskogo lejboristskogo uryadu 1945 1950 rr 3 Politika lejboristiv stosovno derzhavi zagalnogo dobrobutu bula zasnovana na pochutti obov yazku vdyachnogo uryadu shodo veteraniv i gromadyan pislya Drugoyi svitovoyi vijni 5 Veliku rol u formuvanni koncepciyi derzhavi zagalnogo dobrobutu vidigralo kejnsianstvo z ideyami intervencionizmu ta stimulyuvannya derzhavnih vitrat Spivvidnoshennya ponyat socialna derzhava i derzhava dobrobutu Doslidzhennya dosvidu stanovlennya i funkcionuvannya socialnoyi derzhavi dovodyat vidsutnist yiyi yedinoyi modeli ne tilki u sviti a j navit u Yevropi Ce pov yazano z tim sho socialna derzhava ye dosit zagalnoyu kategoriyeyu Same tomu vona ne mozhe buti piddana dokladnij pravovij standartizaciyi Pitannya pro yiyi zmist vidkrivayetsya dlya vilnih politichnih obgovoren a tomu isnuye znachna kilkist klasifikacij Tak yaksho v kontinentalnij Yevropi panuye vlasne model socialnoyi derzhavi to v SShA Velikij Britaniyi ta Skandinavskih krayinah derzhava dobrobutu Vidminnist mizh nimi polyagaye v obsyazi yih zmistu Yaksho pid ponyattyam socialna derzhava slid rozumiti tilki sukupnist vlasne socialnih funkcij derzhavi a takozh diyalnist spryamovanu na pom yakshennya naslidkiv ekonomichnih kriz za dopomogoyu socialnoyi politiki to zmist derzhavi dobrobutu znachno shirshij Ostannim ponyattyam ohoplyuyetsya vsya sistema zahodiv spryamovanih na podolannya riznomanitnih vuzkih misc u suspilnomu rozvitku v tomu chisli v ekonomici todi yak diyalnist socialnoyi derzhavi pryamo ne zachipaye funkcionuvannya ekonomichnogo fundamentu suspilnogo zhittya 1 Takozh mozhna zustriti tochki zoru v yakih socialna derzhava i derzhava dobrobutu ne rozriznyayutsya Nediferencijovane zagalne koristuvannya terminom derzhava dobrobutu ne dozvolyaye z yavitisya pridatnij dlya analizu koncepciyi Tomu bude dorechno provesti nastupni analitichni vidminnosti mizh usima suchasnimi industrialnimi derzhavami i derzhavami dobrobutu yaksho voni ne vidriznyatimutsya odne vid odnogo to slovo dobrobut peretvoritsya na zajvu chastku derzhavami sho zabezpechuyut pevnij riven dobrobutu vsim svoyim meshkancyam i timi sho roblyat ce tilki po vidnoshennyu do yih chastini Yaksho derzhavi drugogo tipu tezh mayut pravo nazivatisya derzhavami dobrobutu todi ce ponyattya mozhe buti zastosovne do bud yakoyi derzhavi bo vsi bez vinyatku suchasni industrialni derzhavi nadayut socialni blaga deyakim svoyim zhitelyam navit yaksho ce tilki elita I v danomu vipadku slovo dobrobut tezh peretvoryuyetsya na nepotribne derzhavami dobrobutu yaki proyavlyayut sebe krashe abo girshe v pitannyah blagodijnosti Yaksho mozhna yakimos chinom viznachiti ta identifikuvati derzhavi dobrobutu to yak skonstruyuvati uzgodzheni konkretni kriteriyi yih efektivnosti i yedinu shkalu ocinki dosyagnen Tim hto stverdzhuye sho borotba z bidnistyu ne yedina meta derzhavi dobrobutu odni lishe pokazniki skorochennya diferenciaciyi dohodiv zdadutsya nadto grubim oriyentirom shob po nomu suditi pro efektivnist derzhavi dobrobutu derzhavnimi institutami sho korenyatsya v nacionalnij kulturi cinnostyah i procedurah 6 Klasifikaciya ponyattya derzhava dobrobutu Analizom klasifikaciyeyu derzhav dobrobutu i prognozami yih majbutnogo zajmayutsya stilki anglijskih vchenih u riznih krayinah sho mozhna govoriti pro viniknennya spravzhnoyi industriyi derzhavi dobrobutu v naukovomu sviti Ale chitkoyi zgodi u pitanni viznachennya cogo ponyattya nemaye suchasni doslidniki vidnosyat do rozryadu derzhav dobrobutu vsi krayini yaki zabezpechuyut hoch yakijs dobrobut deyakomu chislu svoyih zhiteliv 5 Providni doslidniki derzhavi dobrobutu T Marshall K Espin Andersen T Tilton N Fernis u 70 ti roki XX st zrobili sprobu utochniti zmist cogo ponyattya zrobiti jogo istorichnu klasifikaciyu Zokrema voni viokremili tri jogo riznovidi Pozitivna derzhava socialnogo zahistu ce derzhava yaka oriyentuyetsya na zrivnyuvannya shansiv shodo blagopoluchchya vsih gromadyan na zabezpechennya ta garantuvannya rivnih mozhlivostej vsim i kozhnomu Prikladom takoyi derzhavi ye SShA Derzhava socialnoyi bezpeki derzhava yaka na dodatok do zabezpechennya rivnih shansiv gromadyan stvoryuye umovi povnoyi zajnyatosti ta garantuye bez vinyatku usim gromadyanam otrimannya dohodiv ne nizhche vid rivnya prozhitkovogo minimumu Prikladom takoyi derzhavi ye Velika Britaniya Socialna derzhava zagalnogo dobrobutu derzhava sho zabezpechuye povnu zajnyatist zgladzhuye diferenciaciyu dohodiv usogo naselennya stvoryuye chislenni postijno diyuchi derzhavni ta suspilni socialni sluzhbi Prikladom takoyi derzhavi ye Shveciya Z ciyeyi klasifikaciyi vihodit sho avtori ototozhnyuyut ponyattya derzhava dobrobutu i socialna derzhava fiksuyuchi dinamiku rozvitku osnovnih atributiv socialnoyi derzhavi 4 K Espin Andersen provivshi skladnij empirichnij analiz rozrobiv shemu sho diferenciyuye vidi derzhavi zagalnogo dobrobutu na osnovi stupenyu rozshirennya socialnih prav i suspilno privatnoyi organizaciyi socialnogo zabezpechennya Vidpovidno do jogo shemi isnuye liberalna derzhava zagalnogo dobrobutu Spolucheni Shtati Ameriki Kanada j Avstraliya derzhava sho obmezhuye universalni socialni prava protistavlyaye klas oderzhuvachiv socialnoyi dopomogi j inshih gromadyan ta nadaye perevagi privatnomu sektoru yak sub yektu dobrobutu korporatistska derzhava zagalnogo dobrobutu Franciya Nimechchina Italiya derzhava u yakij socialni prava ye nevid yemnoyu chastinoyu viznachenih statusiv Cya model sho pidtrimuye isnuyuchi klasovi vidminnosti harakterizuyetsya principom subsidiarnosti i pripuskaye derzhavne vtruchannya lishe v tih vipadkah koli sim ya j inshi tradicijni instituti nespromozhni podbati pro svoyih chleniv socialno demokratichna derzhava zagalnogo dobrobutu Shveciya Daniya Norvegiya derzhava yaka peredbachaye rozshirennya socialnih prav i pragne do likvidaciyi socialnoyi nerivnosti Cya model derzhavi zagalnogo dobrobutu gruntuyetsya na suspilnomu zabezpechenni dobrobutu Klasifikaciyu derzhav zagalnogo dobrobutu rozroblenu K Espin Andersenom dopovniv N Ginsburg Na jogo dumku isnuye she odin tip Britanska liberalno kolektivistska derzhava zagalnogo dobrobutu sho yavlyaye soboyu poyednannya socialistichnogo i liberalnogo tipiv 5 Sutnist ponyattya derzhava zagalnogo dobrobutu Centralne misce v teoriyi derzhavi dobrobutu posidaye ideya zabezpechennya prijnyatnih dlya danogo suspilstva zhittyevih standartiv X Lambert zaznachav sho suspilnij dobrobut ne totozhnij ekonomichnomu dobrobutu suspilstva rivno yak i osobistij dobrobut ne identichnij individualnomu ekonomichnomu dobrobutu Osobistij dobrobut okrim chisto ekonomichnih kriteriyiv takih yak zajnyatist riven pributku tosho zalezhit i vid rivnya garantij v derzhavi politichnih svobod napriklad svoboda i bezpeka osobistosti svoboda slova svoboda sovisti tosho a takozh vid takih pokaznikiv yak socialna zahishenist simejne zhittya mozhlivosti prosuvannya po sluzhbi tosho U derzhavi dobrobutu suspilni blaga nepodilni Voni nadayutsya suspilnimi ustanovami yih stvorennya ta utrimannya na vidpovidnomu rivni ne mozhe buti v interesah niyakih okremih osib abo nevelikih grup oskilki pributok vid nih nikoli ne zmozhe okupiti vitrati bud yakoyi okremoyi osobi abo nevelikoyi grupi osib hocha chasto voni zmozhut z lihvoyu okupitisya velikomu suspilstvu Osoblivo velika rol derzhavi v formuvanni lyudskogo kapitalu sho ye vazhlivim faktorom ekonomichnogo zrostannya Bude dorechno navesti priklad z SShA u yakih pidvishennya trivalosti osviti na odin rik vede do zbilshennya VVP na 5 15 5 Prote pochinayuchi z 80 h rokiv minulogo stolittya socialnij zahist u SShA stav rozvivatisya za inshim scenariyem Pid vplivom demografichnogo j ideologichnogo faktoriv pochala shvidko zminyuvatisya filosofiya socialnogo zahistu sho spriyalo viniknennyu alternativnogo variantu derzhavi zagalnogo dobrobutu Novi pidhodi shodo socialnogo zahistu transformuvali derzhavu zagalnogo dobrobutu v socialnu derzhavu derzhavu mozhlivostej Na dumku K Offe i U K Projssa sutnist derzhavi zagalnogo dobrobutu polyagaye ne u revolyucijnomu peretvorenni socialnogo ta ekonomichnogo poryadku i ne u formuvannya gromadyan zdatnih do avtonomnogo rozglyadu zagalnogo blaga a u vidtvorenni nadijnih robitnikiv Nide derzhava zagalnogo dobrobutu ne stvoryuvalasya dlya formuvannya povnopravnih gromadyan shlyahom polipshennya yihnih zdibnostej shodo vidpovidalnih i zvazhenih sudzhen pri odnochasnomu vihodi za mezhi yihnih bezposerednih socialnih i ekonomichnih interesiv 2 Potribno viokremiti taki tri osnovni pripushennya shodo sutnosti paradigmi derzhavi zagalnogo dobrobutu socialni prava gromadyanina T Marshall yaki na dumku K Espin Andersena skladayut sutnist ideyi derzhavi zagalnogo dobrobutu u derzhavi zagalnogo dobrobutu osnovna vidpovidalnist za socialne zabezpechennya pokladena na uryad dobrobut finansuyetsya v osnovnomu cherez pryami vitrati na socialni potrebi 5 U naukovij literaturi ostannih rokiv derzhava zagalnogo dobrobutu rozglyadayetsya yak odna z dvoh klyuchovih poryad iz viborchim pravom institucionalnih substancij suchasnih demokratij Yak stverdzhuyut zahidni doslidniki demokratizaciya ekonomichnoyi rozpodilnoyi ta osvitnoyi sfer peredbachala polipshennya rezultativ politichnogo procesu shlyahom spriyannya racionalnim yakostyam pochuttyu materialnoyi bezpeki svobodi vid trivog i strahiv bilshij vpevnenosti gromadyan yaki koristuyutsya pravom uchasti v ekonomichnih spravah ne tilki zavdyaki vlasnij politichnij diyalnosti a takozh i cherez derzhavnu politiku v socialnij ta ekonomichnij sferah Kritika derzhavi suspilnogo dobrobutuTak samo yak i pozitivna ekonomichna teoriya teoriya suspilnogo dobrobutu peredbachaye sho regulyuvannya vidbuvatimetsya todi koli vinikatime realna potreba oskilki za takih umov chista vigoda suspilstva vid regulyuvannya bude bilshoyu anizh yakbi jogo ne bulo Prote teoriya ne daye vidpovidi na zapitannya yakim same chinom bude z yavlyatisya ce same rishennya pro neobhidnist regulyuvannya Inakshe kazhuchi cya teoriya ne poyasnyuye nam yak abo chomu lyudi pri vladi pidpriyemci spozhivachi ta inshi uchasniki ekonomichnoyi diyalnosti dosyagatimut okreslenoyi meti I sho she vazhlivishe teoriya suspilnogo dobrobutu ne mozhe peredbachiti v yakih situaciyah budut zastosovuvati regulyuvannya Bagato regulyativnih norm ne virishuyut problemu takih provaliv rinku yak napriklad prirodna monopoliya chi pobichni vitrati Ekonomichne regulyuvannya ne zavzhdi vinikaye tam de ye realni provali rinku i chasto zdayetsya sho regulyuvannya navpaki isnuye shob dopomagati regulovanim galuzyam i spriyati poyavi karteliv zamist togo shob zapobigati monopolizaciyi rinku v interesah spozhivachiv Tak napriklad nini likvidovana Komisiya z torgivli ta transportuvannya vantazhiv mizh shtatami zmicnila kartel zaliznichnikiv yaki utrimuvali cini na rivni vishomu vid konkurentnogo Ce ne oznachaye sho regulyuvannya nikoli ne namagayetsya zadovolniti suspilni interesi radshe jdetsya pro te sho teoriya suspilnogo dobrobutu ne mozhe poyasniti chomu vinikayut rizni formi regulyuvannya Div takozhVilnij rinok Zmishana ekonomika Komparativna ekonomika Rejganomika Spontannij poryadok Tetcherizm Nevidima ruka rinkuPrimitki ukr Cina derzhavi 12 04 2017 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2020 Procitovano 07 12 2019 DzherelaZagalna teoriya derzhavi i prava Pidruchnik dlya studentiv yuridichnih vishih navchalnih zakladiv M V Cvik O V Petrishin L V Avramenko ta in H Pravo 2009 584 s Offe K Demokraticheskie instituty i moralnye resursy K Offe Sovremennaya politicheskaya teoriya M 2001 S 226 Hojrup T Modelizhizni T Hojrup SPb 1998 S 292 Goshovska V A Socialna derzhava tipi sutnist zmist K Vid vo NADU 2006 Skovronskij D M Koncept socialnoyi derzhavi u teoretiko pravovih doslidzhennyah Lviv Nauk visnik Lvivskogo derzh univ vnutr sprav 2 2011 Gosudarstvo blagosostoyaniya problema v samom ponyatii Dzhon Vejt Uilson Na politicheskih paralelyah L Gonyukova Derzhava zagalnogo dobrobutu Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s ISBN 978 966 611 818 2 PosilannyaDerzhava zagalnogo dobrobutu 29 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J S 81 ISBN 966 7492 00 8