Дерев'яні духові музичні інструменти — група духових музичних інструментів, основним принципом гри на яких є регулювання довжини звучного стовпа повітря шляхом відкривання отворів, розташованих на корпусі інструмента на певній відстані один від одного.
На ранніх етапах свого розвитку ці інструменти, за винятком саксофона, виготовлялися виключно з дерева, чому і були названі дерев'яними. Деякі з них і зараз частково виготовляються з дерева (кларнет, гобой, також народні інструменти), інші ж як правило виготовляються з металу. Саксофон, хоча й виготовлявся від моменту свого винайдення (1841) з металу, також був віднесений до групи дерев'яних завдяки подібності принципу гри.
Класифікація
За способом вдування струменя повітря дерев'яні духові інструменти діляться на два типи — лабіальні та язичкові.
Лабіальні
У лабіальних духових (від лат. labium — «губа») струмінь повітря вдувається через спеціальний поперечний отвір у голівці інструмента та розсікається об гострий край отвору, приводячи у коливання стовп повітря усередині трубки інструмента.
Серед інструментів симфонічного оркестру лабіальними є флейта та її різновиди — флейта-піколо, альтова і басова флейти. Лабіальними також блок-флейти та значна кількість народних інструментів, наприклад, українські сопілка та свирилі чи японська сякухаті.
Язичкові
У язичкових духових (також лінгвальні; від лат. lingua — «язик») струмінь повітря вдувається через язичок (трость), що закріплюється у верхній частині інструмента. При вдуванні повітря трость починає коливатися і збуджує коливання повітряного стовпа усередині інструмента. Трості бувають двох типів:
- Одинарна трость являє собою тонку очеретяну пластинку, що закриває отвір у мундштуці інструмента, залишаючи в ньому вузьку щілину. При вдуванні повітря тростина починає вібрувати з великою частотою (порядку сотень герц), то відкриваючи, то закриваючи отвір у мундштуці. Вібрація трості передається стовпу повітря усередині інструмента, який також починає вібрувати, таким чином, відтворюючи звук.
- Подвійна трость складається із двох тонких очеретяних пластинок, з'єднані одна з іншою, які при вдуванні повітря починають вібрувати, замикаючи і розмикаючи щілину, утворену ними самими.
Серед сучасних оркестрових інструментів одинарну трость мають кларнет та його різновиди — бас-кларнет, басетгорн, кларнет-піколо, а також саксофон в усіх його різновидах.
Подвійну трость мають такі оркестрові інструменти як гобой та його різновиди — англійський ріжок і гобой д'амур, фагот і контрафагот. Крім того подвійну трость мають рідко використовувані , старовинні бомбарда, шоломія і , та ряд народних інструментів, таких як дудук, зурна.
Примітки
- Трость // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дерев'яні духові музичні інструменти |
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
- Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derev yani duhovi muzichni instrumenti grupa duhovih muzichnih instrumentiv osnovnim principom gri na yakih ye regulyuvannya dovzhini zvuchnogo stovpa povitrya shlyahom vidkrivannya otvoriv roztashovanih na korpusi instrumenta na pevnij vidstani odin vid odnogo Na rannih etapah svogo rozvitku ci instrumenti za vinyatkom saksofona vigotovlyalisya viklyuchno z dereva chomu i buli nazvani derev yanimi Deyaki z nih i zaraz chastkovo vigotovlyayutsya z dereva klarnet goboj takozh narodni instrumenti inshi zh yak pravilo vigotovlyayutsya z metalu Saksofon hocha j vigotovlyavsya vid momentu svogo vinajdennya 1841 z metalu takozh buv vidnesenij do grupi derev yanih zavdyaki podibnosti principu gri KlasifikaciyaZa sposobom vduvannya strumenya povitrya derev yani duhovi instrumenti dilyatsya na dva tipi labialni ta yazichkovi Labialni poperechnij otvir u golivci orkestrovoyi flejti U labialnih duhovih vid lat labium guba strumin povitrya vduvayetsya cherez specialnij poperechnij otvir u golivci instrumenta ta rozsikayetsya ob gostrij kraj otvoru privodyachi u kolivannya stovp povitrya useredini trubki instrumenta Sered instrumentiv simfonichnogo orkestru labialnimi ye flejta ta yiyi riznovidi flejta pikolo altova i basova flejti Labialnimi takozh blok flejti ta znachna kilkist narodnih instrumentiv napriklad ukrayinski sopilka ta svirili chi yaponska syakuhati Yazichkovi klarnetovij mundshtuk z trostyu U yazichkovih duhovih takozh lingvalni vid lat lingua yazik strumin povitrya vduvayetsya cherez yazichok trost sho zakriplyuyetsya u verhnij chastini instrumenta Pri vduvanni povitrya trost pochinaye kolivatisya i zbudzhuye kolivannya povitryanogo stovpa useredini instrumenta Trosti buvayut dvoh tipiv Odinarna trost yavlyaye soboyu tonku ocheretyanu plastinku sho zakrivaye otvir u mundshtuci instrumenta zalishayuchi v nomu vuzku shilinu Pri vduvanni povitrya trostina pochinaye vibruvati z velikoyu chastotoyu poryadku soten gerc to vidkrivayuchi to zakrivayuchi otvir u mundshtuci Vibraciya trosti peredayetsya stovpu povitrya useredini instrumenta yakij takozh pochinaye vibruvati takim chinom vidtvoryuyuchi zvuk Podvijna trost skladayetsya iz dvoh tonkih ocheretyanih plastinok z yednani odna z inshoyu yaki pri vduvanni povitrya pochinayut vibruvati zamikayuchi i rozmikayuchi shilinu utvorenu nimi samimi Sered suchasnih orkestrovih instrumentiv odinarnu trost mayut klarnet ta jogo riznovidi bas klarnet basetgorn klarnet pikolo a takozh saksofon v usih jogo riznovidah Podvijnu trost mayut taki orkestrovi instrumenti yak goboj ta jogo riznovidi anglijskij rizhok i goboj d amur fagot i kontrafagot Krim togo podvijnu trost mayut ridko vikoristovuvani starovinni bombarda sholomiya i ta ryad narodnih instrumentiv takih yak duduk zurna PrimitkiTrost Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derev yani duhovi muzichni instrumenti Yurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros