Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Депортація народів Криму примусове виселення народів Криму у позасудовому порядку що проводилася сталінською владою у 19

Депортація кримських народів у СРСР

Депортація кримських народів у СРСР

Депортація народів Криму — примусове виселення народів Криму у позасудовому порядку, що проводилася сталінською владою у 1941—1944 роках.

Депортація німців

Докладніше: Депортація радянських німців під час другої світової війни

Після початку німецько-радянської війни у червні 1941 були репресовані німці, що жили в СРСР. Швидкий наступ німецьких військ не дозволив провести тотальну депортацію, були вислані насамперед чоловіки призовного віку. З Криму було вивезено більше 61 тисячі чоловік, у тому числі 11 тисяч не етнічних німців, які були пов'язані з німцями сімейними зв'язками. Німців вивозили до Сибіру та Казахстану.

Після звільнення Криму від німців у 1944 з Криму в Омську область було вислано ще 2300 німців.

Депортація італійців

У січні-лютому 1942 з Керчі до Казахстану була вислана громада італійців. «Етнічна чистка» італійської громади в регіоні відбулася в січні 1942 після успішно проведеної радянськими військами Керченсько-Феодосійської десантної операції 1941—1942. За наказом заступника наркома оборони СРСР, армійського комісара 1-го рангу Л.Мехліса, протягом 29 січня 1942 була проведена акція з виселення італійців — громадян СРСР, що проживали на Керченському півострові (усього до Казахстану було вивезено 138 італійських родин, чисельністю 438 осіб).

Депортація кримськотатарського народу

Докладніше: Депортація кримських татар

З ранку 18 травня до 16-ї години 20 травня 1944 року з Криму був примусово депортований кримськотатарський народ. Офіційною причиною послугувало звинувачення всього народу у співпраці з Третім Рейхом. Депортованим відводили від декількох хвилин до півгодини на збори, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони з ними відправляли до місць заслання. Депортовані були вивезені до республік Центральної Азії, Уралу, Комі, Сибіру. Протягом двох перших років заслання внаслідок жорстких умов перевезення, хвороб, рабської праці загинуло за різними оцінками до 46 % від усіх депортованих.

За даними НКВС було депортовано 183 155 кримських татар.

Депортація вірмен, болгар та греків

Упродовж кількох червневих днів 1944 органами НКВС були виселені з Криму на спецпоселення в Гур'євську (нині Атирауська, Казахстан), Молотовську (нині Пермська), Свердловську, Кемеровську області та в Башкирську АРСР усі сім'ї греків, вірмен та болгар в кількості 38 455 осіб (з них: греків — 16 006 осіб; вірмен — 9 821; болгар — 12 628).
Офіційною причиною депортації також проголошувалась участь народів в допомозі Третьому Рейху.

Депортація представників інших народів

Крім німців, кримських татар, греків, болгар та вірмен були вивезені і представники інших народів — в основному члени сімей депортованих, які не побажали залишити своїх рідних. Разом з кримськими татарами були вислані кримські цигани — чінгєнє, які фактично є субетносом кримськотатарського народу, оскільки є мусульманами та для яких кримськотатарська мова є рідною.

Подальша доля депортованих

image
Агітаційна листівка часів мимовільного виселення кримських татар, видана переселенським відділом, яка обіцяла найрізноманітніші вигоди та фінансову допомогу переселенцям до Криму з інших регіонів СРСР, 1951

Всім депортованим давали не більше, ніж кілька годин для зборів. Транспортували в переповнених товарних вагонах, в умовах антисанітарії та голоду. На кожній зупинці з вагонів викидали трупи померлих.

На місці висилки людей не забезпечували необхідними умовами для життя. Особливо в перші роки депортованим приходилося жити в не пристосованих для життя умовах та голодувати. Тільки за офіційними даними МВС СРСР до 10 квітня 1945 померли 19,5 % вивезених з Криму народів.

Спеціально видана РНК СРСР постанова забороняла переселенцям виїжджати без дозволу за межі району висилки та зобов'язувала відмічатися в комендатурі кожного місяцю. За несанкціонований виїзд за межі району була встановлена кримінальна відповідальність.

У роки відлиги 1956 року всі депортовані народи були реабілітовані, з них були зняті обмеження та статус спецпоселенців. Проте німцям та кримським татарам було заборонено вертатися до Криму. Греки, болгари та вірмени отримали право вернутися до Криму.

Постановою Політбюро ЦК КПРС від 17 серпня 1967 року та Указом Президії Верховної Ради СРСР № 493 від 5 вересня 1967 року «Про громадян татарської національності, які раніше проживали в Криму» кримських татар було заборонено повертатися на історичну Батьківщину, а місцевим органам — прописувати їх в Криму. Проте, після 1967 було біля 12 тисяч спроб кримських татар повернутися додому. Щоби припинити ці спроби радянським урядом за «оргнабором» у 1968-70 рр. було переселено 197 родин кримських татар, здебільшого до сільських районів північного та східного Криму. Багато кримських татар почали селитися поблизу Криму, у Херсонській області чи в Краснодарському краю. Лише в небагатьох випадках кримським татарам вдавалося самостійно поселитися в Криму. У 1968 р. було прописано тільки 18 родин та 13 неодружених осіб.

Процес репатріації кримськотатарського народу розпочався у 1987 р. після масових акцій протесту у Москві. Декларація «При визнання незаконним та злочинним репресивних актів проти народів, що зазнали насильницькому переселенню, та відновлення їхніх прав» ВР СРСР 14 листопада 1989 р. була прийнята фактично внаслідок процесу репатріації кримськотатарського народу, що тривав незалежно від рішень радянського режиму.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
  2. Богаевская Н. В. Крымские болгары: Депортация и возвращение // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 13, с. 94-98(рос.)
  3. . old.memo.ru. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 24 вересня 2020.
  4. . old.memo.ru. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Deportaciya narodiv Krimu primusove viselennya narodiv Krimu u pozasudovomu poryadku sho provodilasya stalinskoyu vladoyu u 1941 1944 rokah Deportaciya nimcivDokladnishe Deportaciya radyanskih nimciv pid chas drugoyi svitovoyi vijni Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni u chervni 1941 buli represovani nimci sho zhili v SRSR Shvidkij nastup nimeckih vijsk ne dozvoliv provesti totalnu deportaciyu buli vislani nasampered choloviki prizovnogo viku Z Krimu bulo vivezeno bilshe 61 tisyachi cholovik u tomu chisli 11 tisyach ne etnichnih nimciv yaki buli pov yazani z nimcyami simejnimi zv yazkami Nimciv vivozili do Sibiru ta Kazahstanu Pislya zvilnennya Krimu vid nimciv u 1944 z Krimu v Omsku oblast bulo vislano she 2300 nimciv Deportaciya italijcivU sichni lyutomu 1942 z Kerchi do Kazahstanu bula vislana gromada italijciv Etnichna chistka italijskoyi gromadi v regioni vidbulasya v sichni 1942 pislya uspishno provedenoyi radyanskimi vijskami Kerchensko Feodosijskoyi desantnoyi operaciyi 1941 1942 Za nakazom zastupnika narkoma oboroni SRSR armijskogo komisara 1 go rangu L Mehlisa protyagom 29 sichnya 1942 bula provedena akciya z viselennya italijciv gromadyan SRSR sho prozhivali na Kerchenskomu pivostrovi usogo do Kazahstanu bulo vivezeno 138 italijskih rodin chiselnistyu 438 osib Deportaciya krimskotatarskogo naroduDokladnishe Deportaciya krimskih tatar Z ranku 18 travnya do 16 yi godini 20 travnya 1944 roku z Krimu buv primusovo deportovanij krimskotatarskij narod Oficijnoyu prichinoyu posluguvalo zvinuvachennya vsogo narodu u spivpraci z Tretim Rejhom Deportovanim vidvodili vid dekilkoh hvilin do pivgodini na zbori pislya chogo yih na vantazhivkah transportuvali do zaliznichnih stancij Zvidti esheloni z nimi vidpravlyali do misc zaslannya Deportovani buli vivezeni do respublik Centralnoyi Aziyi Uralu Komi Sibiru Protyagom dvoh pershih rokiv zaslannya vnaslidok zhorstkih umov perevezennya hvorob rabskoyi praci zaginulo za riznimi ocinkami do 46 vid usih deportovanih Za danimi NKVS bulo deportovano 183 155 krimskih tatar Deportaciya virmen bolgar ta grekivUprodovzh kilkoh chervnevih dniv 1944 organami NKVS buli viseleni z Krimu na specposelennya v Gur yevsku nini Atirauska Kazahstan Molotovsku nini Permska Sverdlovsku Kemerovsku oblasti ta v Bashkirsku ARSR usi sim yi grekiv virmen ta bolgar v kilkosti 38 455 osib z nih grekiv 16 006 osib virmen 9 821 bolgar 12 628 Oficijnoyu prichinoyu deportaciyi takozh progoloshuvalas uchast narodiv v dopomozi Tretomu Rejhu Deportaciya predstavnikiv inshih narodivKrim nimciv krimskih tatar grekiv bolgar ta virmen buli vivezeni i predstavniki inshih narodiv v osnovnomu chleni simej deportovanih yaki ne pobazhali zalishiti svoyih ridnih Razom z krimskimi tatarami buli vislani krimski cigani chingyenye yaki faktichno ye subetnosom krimskotatarskogo narodu oskilki ye musulmanami ta dlya yakih krimskotatarska mova ye ridnoyu Podalsha dolya deportovanihAgitacijna listivka chasiv mimovilnogo viselennya krimskih tatar vidana pereselenskim viddilom yaka obicyala najriznomanitnishi vigodi ta finansovu dopomogu pereselencyam do Krimu z inshih regioniv SRSR 1951 Vsim deportovanim davali ne bilshe nizh kilka godin dlya zboriv Transportuvali v perepovnenih tovarnih vagonah v umovah antisanitariyi ta golodu Na kozhnij zupinci z vagoniv vikidali trupi pomerlih Na misci visilki lyudej ne zabezpechuvali neobhidnimi umovami dlya zhittya Osoblivo v pershi roki deportovanim prihodilosya zhiti v ne pristosovanih dlya zhittya umovah ta goloduvati Tilki za oficijnimi danimi MVS SRSR do 10 kvitnya 1945 pomerli 19 5 vivezenih z Krimu narodiv Specialno vidana RNK SRSR postanova zaboronyala pereselencyam viyizhdzhati bez dozvolu za mezhi rajonu visilki ta zobov yazuvala vidmichatisya v komendaturi kozhnogo misyacyu Za nesankcionovanij viyizd za mezhi rajonu bula vstanovlena kriminalna vidpovidalnist U roki vidligi 1956 roku vsi deportovani narodi buli reabilitovani z nih buli znyati obmezhennya ta status specposelenciv Prote nimcyam ta krimskim tataram bulo zaboroneno vertatisya do Krimu Greki bolgari ta virmeni otrimali pravo vernutisya do Krimu Postanovoyu Politbyuro CK KPRS vid 17 serpnya 1967 roku ta Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 493 vid 5 veresnya 1967 roku Pro gromadyan tatarskoyi nacionalnosti yaki ranishe prozhivali v Krimu krimskih tatar bulo zaboroneno povertatisya na istorichnu Batkivshinu a miscevim organam propisuvati yih v Krimu Prote pislya 1967 bulo bilya 12 tisyach sprob krimskih tatar povernutisya dodomu Shobi pripiniti ci sprobi radyanskim uryadom za orgnaborom u 1968 70 rr bulo pereseleno 197 rodin krimskih tatar zdebilshogo do silskih rajoniv pivnichnogo ta shidnogo Krimu Bagato krimskih tatar pochali selitisya poblizu Krimu u Hersonskij oblasti chi v Krasnodarskomu krayu Lishe v nebagatoh vipadkah krimskim tataram vdavalosya samostijno poselitisya v Krimu U 1968 r bulo propisano tilki 18 rodin ta 13 neodruzhenih osib Proces repatriaciyi krimskotatarskogo narodu rozpochavsya u 1987 r pislya masovih akcij protestu u Moskvi Deklaraciya Pri viznannya nezakonnim ta zlochinnim represivnih aktiv proti narodiv sho zaznali nasilnickomu pereselennyu ta vidnovlennya yihnih prav VR SRSR 14 listopada 1989 r bula prijnyata faktichno vnaslidok procesu repatriaciyi krimskotatarskogo narodu sho trivav nezalezhno vid rishen radyanskogo rezhimu Div takozhDeportaciya krimskih tatar Deportaciya pontijskih grekiv Deportaciya narodiv u SRSRPrimitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 sichnya 2016 Bogaevskaya N V Krymskie bolgary Deportaciya i vozvrashenie Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 13 s 94 98 ros old memo ru Arhiv originalu za 22 bereznya 2019 Procitovano 24 veresnya 2020 old memo ru Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 Dzherela ta literaturaBazhan O G Deportaciyi narodiv Krimu v roki Drugoyi svitovoyi vijni 21 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 P D Ovcharenko Deportaciya krimskotatarskogo narodu 1944 9 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 339 ISBN 966 00 0405 2 O S Aleksanyan Deportaciya armyan iz Krymskoj ASSR v gody Vtoroj mirovoj vojny 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Zarubin V Deportaciya iz Kryma armyan bolgar grekov i grazhdan drugih nacionalnostej 1944g Istoricheskoe nasledie Kryma Simferopol 2004 5 ros

Дата публікації:
Топ