Ця стаття містить текст, що не відповідає . (серпень 2012) |
Де́мівка — село в Україні, в Ольгопільській сільській громаді Гайсинського району Вінницької області. Населення становить 1258 осіб.
село Демівка | |
---|---|
Церква і пам'ятник | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Гайсинський район |
Рада | Ольгопільська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA05040170030055028 |
Основні дані | |
Засноване | 1610 |
Населення | 1258 |
Площа | 4,0 км² |
Густота населення | 314,5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24832 |
Телефонний код | +380 4351 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°09′36″ пн. ш. 29°34′19″ сх. д. / 48.16000° пн. ш. 29.57194° сх. д.Координати: 48°09′36″ пн. ш. 29°34′19″ сх. д. / 48.16000° пн. ш. 29.57194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 119 м |
Водойми | р. Саврань, Горошок |
Відстань до обласного центру | 175 км |
Відстань до районного центру | 97 км |
Найближча залізнична станція | Яланець 2 |
Відстань до залізничної станції | 31 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24830, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Ольгопіль, вул. Центральна, 131 |
Карта | |
Демівка | |
Демівка | |
Мапа | |
Демівка у Вікісховищі |
Географія
Розташоване між селами Берізки-Чечельницькі та Ольгопіль поблизу соснового лісу та гори за 22 км від смт. Чечельник. У лісі, що за 4 км від села, розташована розформована військова частина. Головною вулицею Демівки є Вусачина (вул. Леніна).
Населення
1885 року у селі мешкало 943 особи, за переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3310 осіб. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 1785 осіб, у 2020 році — 1258 осіб.
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:
Мовний склад населення с. Демівка | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Кількість осіб | Відсоток | ||||||||||||
українська | 1775 | 99,44 | ||||||||||||
російська | 9 | 0,5 | ||||||||||||
молдовська | 1 | 0,06 |
Історія
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі П'ятківської волості Ольгопільського повіту Подольської губернії мешкала 943 особи, налічувалося 140 дворових господарств, існувала православна церква, постоялий будинок.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3310 осіб (1661 чоловічої статі та 1649 — жіночої), з яких 3212 — православної віри.
Історія
Основною достовірною версією назви села можуть виступати історичні згадки про набіги монголо-татарів у цій місцевості, котрі вирізали населення та палили села. Вже далеко від села спостерігали дим із кострищ та спалених хат. Згодом село могли назвати «Димовка» або «Димівка». Ця версія підтверджується старовинною картою Речі Посполитої за XVI—XVII століття. Назва села записана дословно «Dymówka» (пол. Dym — дим) У 1694 році повертаючись з-під Зборова, татари дуже пограбували Чечельник, багатьох жителів Демівки погнали в неволю. Ще й досі урочища за селом називається «Чорні ворота» і «Татарське».
У XIII столітті Поділля опинилося під владою монголо-татар. На завойованій території вони встановили податкові округи, які об'єдналися в улус під назвою «Подільський». Для збирання данини були призначені «отамани». Татарські баскаки, забравши від них данину, відвозили її до Золотої Орди.
Територія Поділля була втягнута у події українсько-польської війни 1648—1654 років. Селяни та козаки брали активну участь у цій боротьбі. Про це свідчать окремі історичні документи: «Де тільки були зібрані окремі загони, підкорятись не хотіли полякам. Взяті були Баланівка, Бершадь і Демівка, яка вчинила відчайдушний опір…».
Дані свідчення подій того часу є першими згадками про Демівку в історичних письмових документах. У 1654 році тут побував із своїми полками вінницький полковник Іван Богун, який спішив із Брацлава до Умані, щоб захистити місто від татар. Дізнавшись, що сюди ж прямує, спаливши Бушу, військо польського гетьмана Потоцького, він, залишивши у Демівці частину козаків, пішов виручати уманців. Розлючені опором демівчан, поляки сплюндрували містечко і вирізали поголовно все його населення. Чечельницька Демівка розділила долю ямпільської Буші.
Демівка була втягнута і у події гайдамацького руху. Після приєднання в складі земель Правобережної України до Росії, демівчани опинилися під владою поміщика Липинського, що побудував у 1821 році у селі кам'яний п'ятиголовий храм на честь Різдва святої Богородиці.
Реформи 70—80-х років. XIX століття покращили культурне та освітнє життя села. У селі на кінець XIX століття було 4 церковних школи — дві для хлопчиків і дві для дівчат. На початку XX століття село було досить великим. В ньому проживав 3305 чоловік. Володіли селом поміщики Сованський та Томашевський.
У період революційних подій 1905—1907 років зафіксовано виступи селян. Ще в 1904 році демівські селяни почали вести боротьбу проти поміщиків, підпалюючи їх маєтки і травлячи посіви. Козаки в Демівку були прислані негайно. Розшукували організаторів страйку Кучеришиного Варнаву та Пащенка Єрофея. Побили нагаями багатьох жителів села і поїхали придушувати страйк сусідньому селі Любомирка.
Під час першої світової війни з чоловічого населення Ольгопільського повіту було сформовано 2509-й піхотний полк.
Після подій 1905—1907 років. життя в Демівці поступово починає виходити в нормальне русло. У 1909 році в центрі села побудовано млин. В другій половині 1912 року розпочато будівництво телефонної мережі і перша ділянка її була здана 1 грудня того ж року, а будівництво всієї мережі було завершено до 1 жовтня 1913 року.
У 1913 році ставилось питання про будівництво залізниці Ольгополь-Балта (через Демівку), але на заваді стала перша світова війна. У цей час у заняттях місцевих жителів переважало землеробство. У середньому з однієї десятини 1912—1913 років збирали (в пудах): пшениці: озимої — 93, 2; ярової — 63,5; жита: озимого — 84,3; ярового — 48; ячменю: озимого — 71; ярового — 65; вівса: 71, 52; кукурудзи: 63; гречки: 48,5; картоплі: 317; цукрового буряку: 1162; коноплі: 23,9; льону: 55,5.
У липні 1917 року була створена волосна Рада. Почалася влада на новий лад. В Демівці селяни знищили поміщицькі економії та палац Собанського, який нараховував 72 кімнати, а майно забрали по домівках. Головою першого волосного ревкому Демівської волості став Віденко Кирило Захарович.
З 12 липня 1920 року головою Демівського волосного ревкому став Янішевський К. Г. Демівський сільський ревком був створений 8 березня 1920 року, головою став Сухачевський Микола Устимович. 1921 року у Демівці були організовані волосний виконком і сільвиконком.
На початку 1920-х років політична ситуація в районі залишилася гострою. 27 квітня 1920 року загін Тютюнника несподівано захопив Демівку і заарештував Сухачевського. Після розгрому загону Тютюнника основною владою на селі стала сільська Рада та комітет незаможних селян, головою якого був Кобилянський А.
20 вересня 1923 року в Демівці організовується товариство «7 листопада», а 16 жовтня 1924 року с/г товариство «Прогрес».
За результатами перепису 1926 року село Демівка було досить великим, де мешкало 4267 осіб, основну частину населення складали українці, поряд із якими проживали євреї та росіяни. У 1928 році в Демівці нарахувалося 1357 одноосібних селянських господарств, які мали в користування 3885 десятин землі.
Колективізація 1928—1929 років зруйнувала традиційні форми і методи сільського господарювання, розорила село, привела до занепаду землеробства і тваринництва.
31 липня 1928 року голова Демівської сільської ради Кучер надіслав до райцентру відомість, в якій зазначалося, що «Демівка та 4227 демівчан. Село є бідняцько-середняцьким. В селі існують споживче товариство, куди входить 570 осіб, членів партії 97 осіб, неорганізованої бідноти 169 осіб, середняків 104 особи. Існують бурякове товариство та меліоративне, що провело закладку виноградників на площі 10 десятин, товариство по спільній обробці землі, куди входять 10 чоловік, з них 7 бідняків 3 середняки, що господарюють індивідуально. У центрі села розташовано труд-школа, є 2 млини. Економічний стан у порівнянні з довоєнним часом у галузі землезабезпеченості покращав. Село є виключно хліборобське, хоча є скотарство та свинарство».
Восени 1929 року в Демівці організовується колгосп «Жовтнева перемога». Першим головою колгоспу був Сауляк Кіндрат Єфремович. У їхньому розпорядженні 12 пар коней, 8 пар волів, 3 сівалки, одна молотарка, декілька плугів та дерев'яних борін.
Село постраждало від Голодомору 1932—1933 років.
У селі на кінець 1934 року нарахувалось 7 колгоспів: «Спільна праця», «Будьонного», «імені Молотова», «3-й вирішальний», «Жовтнева перемога», «1 травня», «8 березня». Відбулось відкриття лік пунктів, селянського будинку.
Під час Другої Світової війни 530 демівчан були призвані на фронт або пішли добровільно, 328 з них не повернулися. Частини Червоної Армії, що відступали, залишили село наприкінці червня, а 27 липня 1941 року до села увійшли окупанти. Демівка, як і сусідні села, була включена до так званої «Трансністрії», переданої німцями румунським окупантам. Тимчасова окупація не лише завдала селу господарської шкоди, а й загубила життя тридцяти демівчан, а ще тридцять були вивезені на примусові роботи до Німеччини.
Бої за звільнення Демівки точились з 14 по 22 березня 1944 року. Демівку звільняли частини 80 гвардійської стрілецької дивізії. У боях за село полягло 178 офіцерів та солдат Червоної Армії. Серед них старший лейтенант Шелковніков Яків Якович, лейтенанти Двойкін Мойсей Йосипович, Дітаков Микола Володимирович, сержанти і рядові Шевченко Арсен Захарович, Поприго Іван Демидович, Чабан Михайло Якович, Дяченко Іван Дмитрович та інші. Славний бойовий шлях у роки війни пройшли Котенко О. І., Бевзюк В. І., Рахнянський Г. Ф., Савенчук А. С., Пащенко Г. Д., Рудик С. Л., Самар Т. С., Токарчук В. та багато інших демівчан. Вже у повоєнні роки, у 1968 році в центрі села споруджено монумент Слави, пам'ятник в пам'ять про демівчан, що загинули під час німецько-радянської війни.
Легенди
Легенда про Чорні ворота
У часи панщини на місці теперішнього магазину по вул. Леніна, були Чорні ворота. Біля воріт стояв брамовий. За ворітьми жив пан. Люди не пам'ятають прізвище цього пана, а називали його вусатий. З тих пір ця вулиця в народі називається Вусачиною.
Коли наставав вечір, як пригонили людей із панщини, Чорні ворота закривали. Зранку, коли на небі з'являлося сонце людей гнали на панщину. І так званий брамовий відмикав Чорні ворота. Коли люди йшли найматися на роботу до цього пана, то вони казали: йду до Вусатого на панщину. Старі люди навіть тепер, йдучи в магазин, кажуть: «Йду до Чорних воріт».
Легенда про Лізвору
До джерела в урочищі Лізвора приїжджають на відпочинок не тільки місцеві жителі, а й з усього району.
Старожили села розповідають, що на місці сьогоднішнього урочища у давні часи стояла церква. Одного разу під час служби вона пішла під землю. На цьому місці ключем забила вода. З тих пір люди йдуть до цього джерела, п'ють цю воду, вмиваються нею і вірять, що ця вода цілюща. А ще кажуть, що коли прийти перед Пасхою в четвер у Лізвору і прикласти вухо до землі, то можна почути як дзвонять дзвони.
Кожного року на свято Пантелеймона сотні людей з'їжджаються з сусідніх сіл, щоб покуштувати, скупатися в цілющій воді. В цей день демівський священик разом з іншими священиками з других сіл району проводять відправу, освячують воду.
Відомі люди
- Кифоренко Борис Борисович — український військовик, полковник (військове звання отримав 25.08.2014 р.), командир 121-го окремого лінійно-вузлового полку зв'язку Сухопутних військ ЗСУ, в/ч А1214 (смт Черкаське Дніпропетровська область). Загинув під час виходу з оточення поблизу міста Іловайськ.
Примітки
- Картка Ольгопільської сільської громади. olgopilska-gromada.gov.ua. Ольгопільська сільська громада. оригіналу за 21 березня 2023. Процитовано 27 грудня 2023.
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2023.
- Прогноз погоди в селі Демівка. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 27 грудня 2023.
- Відстані від села Демівка. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 26 грудня 2023.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-160. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Ольгопільська сільська громада, Гайсинський район, Вінницька область: с. Демівка. socialdata.org.ua. оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 27 грудня 2023.
Література
- Демівка // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Вінницька область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П., Білогуров М. К., Білодід I. K., Гудзенко П. П., Дерев'янкін Т. І., Компанієць І. І. (заст. гол. Гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Мітюков О. Г., Назаренко І. Д., Овчаренко П. М., Пількевич С. Д., Ремезовський Й. Д., Скаба А. Д. (заст. гол. Гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. Гол. редкол.), Цілуйко К. К., Шевченко Ф. П.; Ред. кол. тома: Олійник А. Ф. (гол. редкол.), Бабій М. Л., Бовкун В. Д., Вініковецький С. Я., Гелевера В. К. (відп. секр. редкол.), Гороховський О. 3., Каян П. Л., Косаківський Г. М., Кравчук В. І., Кривко П. С., Лютворт Г. А. (заст. гол. редкол.), Олійник Л. В., Олійник С. І., Орлик В. Я., Птущенко В. О., Пшук І. П., Совко В. М., Степаненко Ю. О., Трохименко С. К. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 697—698.
Посилання
- Село Демівка, Вінницька область, Гайсинський район, Ольгопільська територіальна громада. decentralization.gov.ua. оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 26 грудня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2012 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Demivka De mivka selo v Ukrayini v Olgopilskij silskij gromadi Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1258 osib selo Demivka Cerkva i pam yatnikCerkva i pam yatnik Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Gajsinskij rajon Rada Olgopilska silska gromada Kod KATOTTG UA05040170030055028 Osnovni dani Zasnovane 1610 Naselennya 1258 Plosha 4 0 km Gustota naselennya 314 5 osib km Poshtovij indeks 24832 Telefonnij kod 380 4351 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 09 36 pn sh 29 34 19 sh d 48 16000 pn sh 29 57194 sh d 48 16000 29 57194 Koordinati 48 09 36 pn sh 29 34 19 sh d 48 16000 pn sh 29 57194 sh d 48 16000 29 57194 Serednya visota nad rivnem morya 119 m Vodojmi r Savran Goroshok Vidstan do oblasnogo centru 175 km Vidstan do rajonnogo centru 97 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Yalanec 2 Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 31 km Misceva vlada Adresa radi 24830 Vinnicka obl Gajsinskij r n s Olgopil vul Centralna 131 Karta Demivka Demivka Mapa Demivka u VikishovishiGeografiyaRoztashovane mizh selami Berizki Chechelnicki ta Olgopil poblizu sosnovogo lisu ta gori za 22 km vid smt Chechelnik U lisi sho za 4 km vid sela roztashovana rozformovana vijskova chastina Golovnoyu vuliceyu Demivki ye Vusachina vul Lenina Naselennya1885 roku u seli meshkalo 943 osobi za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 3310 osib Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 1785 osib u 2020 roci 1258 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s Demivka Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 1775 99 44 rosijska 9 0 5 moldovska 1 0 06IstoriyaStanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli P yatkivskoyi volosti Olgopilskogo povitu Podolskoyi guberniyi meshkala 943 osobi nalichuvalosya 140 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva postoyalij budinok Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 3310 osib 1661 cholovichoyi stati ta 1649 zhinochoyi z yakih 3212 pravoslavnoyi viri IstoriyaOsnovnoyu dostovirnoyu versiyeyu nazvi sela mozhut vistupati istorichni zgadki pro nabigi mongolo tatariv u cij miscevosti kotri virizali naselennya ta palili sela Vzhe daleko vid sela sposterigali dim iz kostrish ta spalenih hat Zgodom selo mogli nazvati Dimovka abo Dimivka Cya versiya pidtverdzhuyetsya starovinnoyu kartoyu Rechi Pospolitoyi za XVI XVII stolittya Nazva sela zapisana doslovno Dymowka pol Dym dim U 1694 roci povertayuchis z pid Zborova tatari duzhe pograbuvali Chechelnik bagatoh zhiteliv Demivki pognali v nevolyu She j dosi urochisha za selom nazivayetsya Chorni vorota i Tatarske Starovinna karta sela Demivka ta prilegli naseleni punkti U XIII stolitti Podillya opinilosya pid vladoyu mongolo tatar Na zavojovanij teritoriyi voni vstanovili podatkovi okrugi yaki ob yednalisya v ulus pid nazvoyu Podilskij Dlya zbirannya danini buli priznacheni otamani Tatarski baskaki zabravshi vid nih daninu vidvozili yiyi do Zolotoyi Ordi Teritoriya Podillya bula vtyagnuta u podiyi ukrayinsko polskoyi vijni 1648 1654 rokiv Selyani ta kozaki brali aktivnu uchast u cij borotbi Pro ce svidchat okremi istorichni dokumenti De tilki buli zibrani okremi zagoni pidkoryatis ne hotili polyakam Vzyati buli Balanivka Bershad i Demivka yaka vchinila vidchajdushnij opir Dani svidchennya podij togo chasu ye pershimi zgadkami pro Demivku v istorichnih pismovih dokumentah U 1654 roci tut pobuvav iz svoyimi polkami vinnickij polkovnik Ivan Bogun yakij spishiv iz Braclava do Umani shob zahistiti misto vid tatar Diznavshis sho syudi zh pryamuye spalivshi Bushu vijsko polskogo getmana Potockogo vin zalishivshi u Demivci chastinu kozakiv pishov viruchati umanciv Rozlyucheni oporom demivchan polyaki splyundruvali mistechko i virizali pogolovno vse jogo naselennya Chechelnicka Demivka rozdilila dolyu yampilskoyi Bushi Demivka bula vtyagnuta i u podiyi gajdamackogo ruhu Pislya priyednannya v skladi zemel Pravoberezhnoyi Ukrayini do Rosiyi demivchani opinilisya pid vladoyu pomishika Lipinskogo sho pobuduvav u 1821 roci u seli kam yanij p yatigolovij hram na chest Rizdva svyatoyi Bogorodici Reformi 70 80 h rokiv XIX stolittya pokrashili kulturne ta osvitnye zhittya sela U seli na kinec XIX stolittya bulo 4 cerkovnih shkoli dvi dlya hlopchikiv i dvi dlya divchat Na pochatku XX stolittya selo bulo dosit velikim V nomu prozhivav 3305 cholovik Volodili selom pomishiki Sovanskij ta Tomashevskij U period revolyucijnih podij 1905 1907 rokiv zafiksovano vistupi selyan She v 1904 roci demivski selyani pochali vesti borotbu proti pomishikiv pidpalyuyuchi yih mayetki i travlyachi posivi Kozaki v Demivku buli prislani negajno Rozshukuvali organizatoriv strajku Kucherishinogo Varnavu ta Pashenka Yerofeya Pobili nagayami bagatoh zhiteliv sela i poyihali pridushuvati strajk susidnomu seli Lyubomirka Pid chas pershoyi svitovoyi vijni z cholovichogo naselennya Olgopilskogo povitu bulo sformovano 2509 j pihotnij polk Pislya podij 1905 1907 rokiv zhittya v Demivci postupovo pochinaye vihoditi v normalne ruslo U 1909 roci v centri sela pobudovano mlin V drugij polovini 1912 roku rozpochato budivnictvo telefonnoyi merezhi i persha dilyanka yiyi bula zdana 1 grudnya togo zh roku a budivnictvo vsiyeyi merezhi bulo zaversheno do 1 zhovtnya 1913 roku U 1913 roci stavilos pitannya pro budivnictvo zaliznici Olgopol Balta cherez Demivku ale na zavadi stala persha svitova vijna U cej chas u zanyattyah miscevih zhiteliv perevazhalo zemlerobstvo U serednomu z odniyeyi desyatini 1912 1913 rokiv zbirali v pudah pshenici ozimoyi 93 2 yarovoyi 63 5 zhita ozimogo 84 3 yarovogo 48 yachmenyu ozimogo 71 yarovogo 65 vivsa 71 52 kukurudzi 63 grechki 48 5 kartopli 317 cukrovogo buryaku 1162 konopli 23 9 lonu 55 5 U lipni 1917 roku bula stvorena volosna Rada Pochalasya vlada na novij lad V Demivci selyani znishili pomishicki ekonomiyi ta palac Sobanskogo yakij narahovuvav 72 kimnati a majno zabrali po domivkah Golovoyu pershogo volosnogo revkomu Demivskoyi volosti stav Videnko Kirilo Zaharovich Z 12 lipnya 1920 roku golovoyu Demivskogo volosnogo revkomu stav Yanishevskij K G Demivskij silskij revkom buv stvorenij 8 bereznya 1920 roku golovoyu stav Suhachevskij Mikola Ustimovich 1921 roku u Demivci buli organizovani volosnij vikonkom i silvikonkom Na pochatku 1920 h rokiv politichna situaciya v rajoni zalishilasya gostroyu 27 kvitnya 1920 roku zagin Tyutyunnika nespodivano zahopiv Demivku i zaareshtuvav Suhachevskogo Pislya rozgromu zagonu Tyutyunnika osnovnoyu vladoyu na seli stala silska Rada ta komitet nezamozhnih selyan golovoyu yakogo buv Kobilyanskij A 20 veresnya 1923 roku v Demivci organizovuyetsya tovaristvo 7 listopada a 16 zhovtnya 1924 roku s g tovaristvo Progres Za rezultatami perepisu 1926 roku selo Demivka bulo dosit velikim de meshkalo 4267 osib osnovnu chastinu naselennya skladali ukrayinci poryad iz yakimi prozhivali yevreyi ta rosiyani U 1928 roci v Demivci narahuvalosya 1357 odnoosibnih selyanskih gospodarstv yaki mali v koristuvannya 3885 desyatin zemli Kolektivizaciya 1928 1929 rokiv zrujnuvala tradicijni formi i metodi silskogo gospodaryuvannya rozorila selo privela do zanepadu zemlerobstva i tvarinnictva 31 lipnya 1928 roku golova Demivskoyi silskoyi radi Kucher nadislav do rajcentru vidomist v yakij zaznachalosya sho Demivka ta 4227 demivchan Selo ye bidnyacko serednyackim V seli isnuyut spozhivche tovaristvo kudi vhodit 570 osib chleniv partiyi 97 osib neorganizovanoyi bidnoti 169 osib serednyakiv 104 osobi Isnuyut buryakove tovaristvo ta meliorativne sho provelo zakladku vinogradnikiv na ploshi 10 desyatin tovaristvo po spilnij obrobci zemli kudi vhodyat 10 cholovik z nih 7 bidnyakiv 3 serednyaki sho gospodaryuyut individualno U centri sela roztashovano trud shkola ye 2 mlini Ekonomichnij stan u porivnyanni z dovoyennim chasom u galuzi zemlezabezpechenosti pokrashav Selo ye viklyuchno hliborobske hocha ye skotarstvo ta svinarstvo Voseni 1929 roku v Demivci organizovuyetsya kolgosp Zhovtneva peremoga Pershim golovoyu kolgospu buv Saulyak Kindrat Yefremovich U yihnomu rozporyadzhenni 12 par konej 8 par voliv 3 sivalki odna molotarka dekilka plugiv ta derev yanih borin Selo postrazhdalo vid Golodomoru 1932 1933 rokiv U seli na kinec 1934 roku narahuvalos 7 kolgospiv Spilna pracya Budonnogo imeni Molotova 3 j virishalnij Zhovtneva peremoga 1 travnya 8 bereznya Vidbulos vidkrittya lik punktiv selyanskogo budinku Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni 530 demivchan buli prizvani na front abo pishli dobrovilno 328 z nih ne povernulisya Chastini Chervonoyi Armiyi sho vidstupali zalishili selo naprikinci chervnya a 27 lipnya 1941 roku do sela uvijshli okupanti Demivka yak i susidni sela bula vklyuchena do tak zvanoyi Transnistriyi peredanoyi nimcyami rumunskim okupantam Timchasova okupaciya ne lishe zavdala selu gospodarskoyi shkodi a j zagubila zhittya tridcyati demivchan a she tridcyat buli vivezeni na primusovi roboti do Nimechchini Boyi za zvilnennya Demivki tochilis z 14 po 22 bereznya 1944 roku Demivku zvilnyali chastini 80 gvardijskoyi strileckoyi diviziyi U boyah za selo polyaglo 178 oficeriv ta soldat Chervonoyi Armiyi Sered nih starshij lejtenant Shelkovnikov Yakiv Yakovich lejtenanti Dvojkin Mojsej Josipovich Ditakov Mikola Volodimirovich serzhanti i ryadovi Shevchenko Arsen Zaharovich Poprigo Ivan Demidovich Chaban Mihajlo Yakovich Dyachenko Ivan Dmitrovich ta inshi Slavnij bojovij shlyah u roki vijni projshli Kotenko O I Bevzyuk V I Rahnyanskij G F Savenchuk A S Pashenko G D Rudik S L Samar T S Tokarchuk V ta bagato inshih demivchan Vzhe u povoyenni roki u 1968 roci v centri sela sporudzheno monument Slavi pam yatnik v pam yat pro demivchan sho zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijni Legendi Legenda pro Chorni vorota U chasi panshini na misci teperishnogo magazinu po vul Lenina buli Chorni vorota Bilya vorit stoyav bramovij Za voritmi zhiv pan Lyudi ne pam yatayut prizvishe cogo pana a nazivali jogo vusatij Z tih pir cya vulicya v narodi nazivayetsya Vusachinoyu Koli nastavav vechir yak prigonili lyudej iz panshini Chorni vorota zakrivali Zranku koli na nebi z yavlyalosya sonce lyudej gnali na panshinu I tak zvanij bramovij vidmikav Chorni vorota Koli lyudi jshli najmatisya na robotu do cogo pana to voni kazali jdu do Vusatogo na panshinu Stari lyudi navit teper jduchi v magazin kazhut Jdu do Chornih vorit Legenda pro Lizvoru Do dzherela v urochishi Lizvora priyizhdzhayut na vidpochinok ne tilki miscevi zhiteli a j z usogo rajonu Starozhili sela rozpovidayut sho na misci sogodnishnogo urochisha u davni chasi stoyala cerkva Odnogo razu pid chas sluzhbi vona pishla pid zemlyu Na comu misci klyuchem zabila voda Z tih pir lyudi jdut do cogo dzherela p yut cyu vodu vmivayutsya neyu i viryat sho cya voda cilyusha A she kazhut sho koli prijti pered Pashoyu v chetver u Lizvoru i priklasti vuho do zemli to mozhna pochuti yak dzvonyat dzvoni Kozhnogo roku na svyato Pantelejmona sotni lyudej z yizhdzhayutsya z susidnih sil shob pokushtuvati skupatisya v cilyushij vodi V cej den demivskij svyashenik razom z inshimi svyashenikami z drugih sil rajonu provodyat vidpravu osvyachuyut vodu Vidomi lyudiKiforenko Boris Borisovich ukrayinskij vijskovik polkovnik vijskove zvannya otrimav 25 08 2014 r komandir 121 go okremogo linijno vuzlovogo polku zv yazku Suhoputnih vijsk ZSU v ch A1214 smt Cherkaske Dnipropetrovska oblast Zaginuv pid chas vihodu z otochennya poblizu mista Ilovajsk PrimitkiKartka Olgopilskoyi silskoyi gromadi olgopilska gromada gov ua Olgopilska silska gromada originalu za 21 bereznya 2023 Procitovano 27 grudnya 2023 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2023 Prognoz pogodi v seli Demivka weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 24 travnya 2022 Procitovano 27 grudnya 2023 Vidstani vid sela Demivka della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 26 grudnya 2023 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 160 X 270 120 s ros doref Olgopilska silska gromada Gajsinskij rajon Vinnicka oblast s Demivka socialdata org ua originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 27 grudnya 2023 LiteraturaDemivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 t Vinnicka oblast Gol red kol Tronko P T gol Gol redkol Bazhan M P Bilogurov M K Bilodid I K Gudzenko P P Derev yankin T I Kompaniyec I I zast gol Gol redkol Kondufor Yu Yu Korolivskij S M Mityukov O G Nazarenko I D Ovcharenko P M Pilkevich S D Remezovskij J D Skaba A D zast gol Gol redkol Slabyeyev I S vidp sekr Gol redkol Cilujko K K Shevchenko F P Red kol toma Olijnik A F gol redkol Babij M L Bovkun V D Vinikoveckij S Ya Gelevera V K vidp sekr redkol Gorohovskij O 3 Kayan P L Kosakivskij G M Kravchuk V I Krivko P S Lyutvort G A zast gol redkol Olijnik L V Olijnik S I Orlik V Ya Ptushenko V O Pshuk I P Sovko V M Stepanenko Yu O Trohimenko S K AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1972 S 697 698 PosilannyaSelo Demivka Vinnicka oblast Gajsinskij rajon Olgopilska teritorialna gromada decentralization gov ua originalu za 5 chervnya 2022 Procitovano 26 grudnya 2023