Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Деми́дівка — село в Україні, у Гніванській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 940 осіб. До 2016 року орган місцевого самоврядування — Демидівська сільська рада.
село Демидівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Вінницький район |
Громада | Гніванська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1554 |
Населення | 940 |
Площа | 3,38 км² |
Густота населення | 278,11 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23140 |
Телефонний код | +380 4332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°06′59″ пн. ш. 28°15′17″ сх. д. / 49.11639° пн. ш. 28.25472° сх. д.Координати: 49°06′59″ пн. ш. 28°15′17″ сх. д. / 49.11639° пн. ш. 28.25472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 256 м |
Водойми | річка Рів |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23310, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Гнівань, вул. Соборна, буд. 64 |
Карта | |
Демидівка | |
Демидівка | |
Мапа | |
Демидівка у Вікісховищі |
Опис
Повільно, не кваплячись, протікає через козацьке село Демидівку річка Рів. Привертають до себе увагу впорядковані будинки, рівна пряма центральна вулиця, що тягнеться вздовж усього села із заходу на схід. Приємне враження справляють статні огорожі. На шкільному провулку в центрі села знаходиться православна церква. Архітектурна будова її довершена в своєму задумі і виконана великими майстрами-будільниками. Навіть в скрутний час переслідування і закриття церковних сільська громада завжди підтримувала будівлю церкви. За діючу церкву у селі Демидівці знали в містах Вінниці, Гнівані, Жмеринці і в усій окрузі. Сюди везли хрестити новонароджених, святити паску, воду, фрукти і мед. На Різдво Христове, на Водохреща, на святу Пасху, на Зелені Свята, Спаса і інші значні релігійні свята сходився і з'їжджався люд. По всіх вулицях стояли автомашини, мотоцикли, люди в святковому одязі з добрим настроєм брали участь у Божій службі. Демидівський храм Покрови Пресвятої Богородиці сприяв підтриманню християнських вірувань і звичаїв. Він переборов суворі випробування, несучи християнство в нові покоління. По цій же вулиці в панському трьохповерховому маєтку знаходиться Демидівська загальноосвітня школа, яку більше всіх реорганізовували із середньої в восьмирічну і навпаки. Біля неї виконані фундаментні будівельні роботи для приміщення нової школи, але будівництво з 1994 року припинено через брак коштів. Коли їхати на с. Могилівку, то погляд привертає велична споруда сільського Будинку культури. Для села вона завелика, будувалась на перспективу його розвитку. За містком і камяним гранітним берегом дороги знаходиться адміністративний двоповерховий будинок колективного сільськогосподарського підприємства.
На захід від села розташований ландшафтний заказник — Володимирська Дубина.
Тваринницький комплекс
В 1974 — 1975 роках тут збудовано тваринницький комплекс, розрахований на дорощування великої рогатої худоби, колгоспи здавали молодняк — телят, яких на комплексі відгодовували до ваги 400 кг і здавали на забій у м'ясокомбінат. В приміщеннях комплексу одночасно можна розмістити 1000 одиниць відгодованих тварин. Сівооборот господарства будувався так, щоб колгосп себе забезпечував концентрованими (зерновими) і соковитими (зелена маса, сіно, солома, сінаж і силос) кормами. В основному комплекс справлявся з поставленими завданнями. Господарство працювало як високорентабельне, мало добрі прибутки. Разом з тим не все було враховано: колгоспи, що поставляли молодняк, втрачали прибутки на дорощуванні, бо ж в кожному господарстві були приміщення для відгодівлі ВРХ і свої корми. Тому з часом вони відмовлялись постачати молодняк. Від цього пустували значні площі комплексу, який на всю свою потужність так і не запрацював. Неврахований був і такий фактор: комплекс будувався на рівнині і сечозбіринки, швидко переповнившись, пускали рідину в поле, підтоплювали оточуючу територію і наносили екологічну шкоду прекрасній природі цього села, яке вибрали в давнину втікачі від феодального гніту польського свавілля, переселяючись із півночі на південь.
Історія села Демидівка
По історичному дослідженні В. Д. Отамановського «Вінниця в XIV—XVII століттях» раніше назва поселення була «Виперсовичі», воно існує на початку XIV ст. (розділ II, ст. 68). Пізніше — село Демидівка за люстрацією 1554 р. У Вінницькому замку була городня Миска Демидовського (інакше Миска Степановича). З його маєтку Демид ова чи Демидівці (тепер с. Демидівка). Його прізвище «Демидовський» походить від родового маєтку Демидів, що дістався йому від діда Демида. Виперсовичі — Демидівка існує вже на початку XIV століття.
Панський маєток впритул обмиває річка. Біля маєтку (Демидівської школи) зберігся невеликий садибний парк. В цьому місці річка робить велике коліно, що нагадує півострів. З північної частини парку добре чути шум водоспаду, що розноситься навкруги. Біля водоспаду стоїть старий млин, він багато дечого бачив за своє існування. Пам'ятає мельника Балая, якого виміняв Могилівський пан Скавронський за собаку. Колись, напевно, тут було водяне колесо, що приводило в рух жорна. З часом його замінили на водяну турбіну. В цьому млині робили помол пшениці на разове (грубий помол) і питльове (біле борошно) вищого і першого гатунку, на крупорушках робили різні крупи. Не витрачалось електроенергії на таку роботу, течія річки виконували все безкоштовно. Лише своє невдоволення виявляв невсипущий водоспад, розбризкуючи міріади дрібних крапель у повітря, збурюючи і бульбашкуючи водою, що виграє всіма барвами веселки на ранковому сонці. Поза річкою і млином місцевість вирівнюється, переходить в рівнину та поле із залишками лісу. Недаремно наш край називають лісостепом. Тут вони чергуються між собою, але сьогодні переважає орне поле. Це пов'язано із землеробством і тваринництва — основними напрямками в сільському господарстві. Ліс використовується як допоміжна галузь. Південна частина лісу відноситься до Леляко-Могилівської дачі — найбільшої в Жмеринському районі. Не так давно це були найкращі мисливські угіддя, де водились красені лосі, які ходять парами, причому самка попереду. Закон оберігав цих довірливих парнокопитних велетнів, вага окремих із яких сягала 500—700 кг, суворо переслідуючи браконьєрів. їх винищили зовсім недавно. В основному — стражі порядку, лісники, браконьєри. Вепри, дикі свині, теж водились табунами по лісах і байраках, долинах і очеретах, а також боязкі козулі, які лягають на відпочинок тільки на голу землю, загрібаючи передньою ногою листя чи інший настил, щоб не спричинити зайвого шурхоту при вставанні. Кабанів (свиней) залишилося зовсім мало, а, може, не залишилось зовсім на цій дачі. Козулі водились в усіх лісах і підлісках, зараз же вони на межі знищення. Лише руда хитра лисиця та смугастий борсук (вагою понад 20 кг) ховаються від хижого ока, риючи нори під землею. Ще є в лісах зайці. Полювання було і залишається великою втіхою для любителів-мисливців, проте чергування лісу з полем, пересіченість місцевості рятує звірів від знищення браконьєрами, які полюють вечорами і ночами та стріляють усе, що рухається, з-під фармашин і мотоциклів.
На північній частині демидівського поля розміщується гранкар'єр. На тих, хто його бачить вперше, він справляє дуже сильне контрастне враження. З геології природи цього краю: кристалічна основа гранітного щита постає в усій його величі в розрізі кар'єру своєю глибиною, товщею залягання сірих гранітів, що сягає 30-40 м. І немає йому кінця і краю в довжину і глибину. Та безсилий він перед силою і розумом людини, яка створила машини, спрямовані вибухи, і не можуть встояти найміцніші граніти, утворені тисячоліттями. Козак Демид дуже вдало вибрав своє місце поселення. Наступні покоління демидівчан мали невичерпне джерело будматеріалів для свого житла і розбудови села, — панських маєтностей, Будинків культури, одного з найкращих храмів, колгоспних виробничих потужностей і створення нерухомості в господарстві і селі. Велися промислові розробки і переробка гранітів, будівництво доріг та інше. Без сумніву, земля — перша основа основ, примножена людською працею, служила і буде служити тим, хто дбає про неї, береже її.
Транспорт
Поблизу села знаходиться залізнична станція .
На станції зупиняються приміські електропоїзди Козятин-Вінниця-Жмеринка та деякі регіональні поїзди.
У напрямку Жмеринки зупинки:
- пл. Козачівка
- Браїлів
- пл. Тартак
На ст. Жмеринка можна пересісти:
- на Вапнярку
- на Бар, Могилів-Подільський
- на Хмельницький (Гречани)
У напрямку Козятина зупинки:
- пл. Могилівка
- Гнівань
- пл. Селищанський
- пл. Яришівка
- пл. Веселка
- пл. Десенка
- Тюшки
- пл. Порпурівський
- Вінниця
- пл. Стадниця
- пл. Сальницький
- Калинівка 1
- пл. Варшиця
- Гулівці
- пл. Черепашинці
- Голендри
- пл. Миколаївка
- Кордишівка
- пл. Сигнал
На ст. Козятин можна пересісти в напрямку
- на Фастів, на Київ
- на Бердичів, Шепетівку
- на Житомир, Коростень
- на Погребище, Тетіїв, Жашків
- на Погребище, Липовець, Оратів.
Умови проїзду (прямого та з 1 пересадкою):
- До Вінниці (33 км) можна дістатися всього за 30 хв., 5,95 грн.
- До Жмеринки (14 км) за 18-20 хв., 4,5 грн.
- До Калинівки (56 км) за 1 год, 6,55 грн.
- До Козятина (97 км) за 1,5 год., 9,05 грн.
- До Києва (254 км) за 4,5 год., 14,5 грн.
- До Хмельницького (113 км) за 2,5-3 год., 10,00 грн.
- До Могилева-Подільського (128 км) за 3 год., 11,00 грн.
- До Вапнярки (95 км) за 1,5-2 год, 9,05 грн.
- До Шепетівки через Козятин (246 км) за 4 год, 14,05 грн.
Підприємство
- Розклад руху приміських електропоїздів [ 12 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Демидівський гранкар'єр
- Тарифи приміського залізничного сполучення [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Відомі люди
- Загрійчук Анатолій Леонідович (1951—2014) — український письменник, священик, педагог.
- (*07.04.1942, с. Демидівка -+05.10.1995, м. Чернівці) - науковець, кандидат філологічних наук
Завдяки виходу книги «Свідчення й освідчення…» зі 441 автографом науковцю, поету, мистецтвознавцю А. М. Добрянському, стало можливим згадати людей призабутих. Серед них М, Ф. Кобилянська – мовознавець, кандидат філологічних наук, доцент Чернівецького університету. Як співавтори з Н. Гуйванюк у книзі «Сучасна українська літературна мова» (Синтаксис. Лабораторний практикум) написали; «Прекрасному ораторові, знавцеві краси слова рідного…». Зачаровувалась рідним словом й М. Ф. Кобилянська, яка народилася 07.04. 1942 р. у с. Демидівка Жмеринського району Вінницької області. Після закінчення Шаргородського сільгосптехнікуму, поступила на філфак Чернівецького університету, а в 1974 р. закінчила аспірантуру при кафедрі української мови. Працювала лаборантом, викладачем університету. В 1976 р. захистила дисертацію про особливості дієслівного керування в українській мові. Автор 23 наукових праць… Відійшла у вічність 05.10.1995 р., м. Чернівці.
Пам'ятки
- Братська могила 5 радянських танкістів, загиблих при звільненні села
- Пам’ятник 119 воїнам –односельчанам загиблим на фронтах ДСВ
- Поселення черняхівської культури
- Поселення передскіфського періоду
- Могильник курганний
- Братська могила 5 радянських танкістів, загиблих при звільненні села
- Пам’ятник 119 воїнам –односельчанам загиблим на фронтах ДСВ
- Могильник курганний
Література
- Деми́дівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.235
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Demidivka Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2018 Demi divka selo v Ukrayini u Gnivanskij miskij gromadi Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 940 osib Do 2016 roku organ miscevogo samovryaduvannya Demidivska silska rada selo Demidivka Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Vinnickij rajon Gromada Gnivanska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1554 Naselennya 940 Plosha 3 38 km Gustota naselennya 278 11 osib km Poshtovij indeks 23140 Telefonnij kod 380 4332 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 06 59 pn sh 28 15 17 sh d 49 11639 pn sh 28 25472 sh d 49 11639 28 25472 Koordinati 49 06 59 pn sh 28 15 17 sh d 49 11639 pn sh 28 25472 sh d 49 11639 28 25472 Serednya visota nad rivnem morya 256 m Vodojmi richka Riv Misceva vlada Adresa radi 23310 Vinnicka obl Vinnickij r n m Gnivan vul Soborna bud 64 Karta Demidivka Demidivka Mapa Demidivka u VikishovishiOpisPovilno ne kvaplyachis protikaye cherez kozacke selo Demidivku richka Riv Privertayut do sebe uvagu vporyadkovani budinki rivna pryama centralna vulicya sho tyagnetsya vzdovzh usogo sela iz zahodu na shid Priyemne vrazhennya spravlyayut statni ogorozhi Na shkilnomu provulku v centri sela znahoditsya pravoslavna cerkva Arhitekturna budova yiyi dovershena v svoyemu zadumi i vikonana velikimi majstrami budilnikami Navit v skrutnij chas peresliduvannya i zakrittya cerkovnih silska gromada zavzhdi pidtrimuvala budivlyu cerkvi Za diyuchu cerkvu u seli Demidivci znali v mistah Vinnici Gnivani Zhmerinci i v usij okruzi Syudi vezli hrestiti novonarodzhenih svyatiti pasku vodu frukti i med Na Rizdvo Hristove na Vodohresha na svyatu Pashu na Zeleni Svyata Spasa i inshi znachni religijni svyata shodivsya i z yizhdzhavsya lyud Po vsih vulicyah stoyali avtomashini motocikli lyudi v svyatkovomu odyazi z dobrim nastroyem brali uchast u Bozhij sluzhbi Demidivskij hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici spriyav pidtrimannyu hristiyanskih viruvan i zvichayiv Vin pereborov suvori viprobuvannya nesuchi hristiyanstvo v novi pokolinnya Po cij zhe vulici v panskomu trohpoverhovomu mayetku znahoditsya Demidivska zagalnoosvitnya shkola yaku bilshe vsih reorganizovuvali iz serednoyi v vosmirichnu i navpaki Bilya neyi vikonani fundamentni budivelni roboti dlya primishennya novoyi shkoli ale budivnictvo z 1994 roku pripineno cherez brak koshtiv Koli yihati na s Mogilivku to poglyad privertaye velichna sporuda silskogo Budinku kulturi Dlya sela vona zavelika buduvalas na perspektivu jogo rozvitku Za mistkom i kamyanim granitnim beregom dorogi znahoditsya administrativnij dvopoverhovij budinok kolektivnogo silskogospodarskogo pidpriyemstva Na zahid vid sela roztashovanij landshaftnij zakaznik Volodimirska Dubina Tvarinnickij kompleksV 1974 1975 rokah tut zbudovano tvarinnickij kompleks rozrahovanij na doroshuvannya velikoyi rogatoyi hudobi kolgospi zdavali molodnyak telyat yakih na kompleksi vidgodovuvali do vagi 400 kg i zdavali na zabij u m yasokombinat V primishennyah kompleksu odnochasno mozhna rozmistiti 1000 odinic vidgodovanih tvarin Sivooborot gospodarstva buduvavsya tak shob kolgosp sebe zabezpechuvav koncentrovanimi zernovimi i sokovitimi zelena masa sino soloma sinazh i silos kormami V osnovnomu kompleks spravlyavsya z postavlenimi zavdannyami Gospodarstvo pracyuvalo yak visokorentabelne malo dobri pributki Razom z tim ne vse bulo vrahovano kolgospi sho postavlyali molodnyak vtrachali pributki na doroshuvanni bo zh v kozhnomu gospodarstvi buli primishennya dlya vidgodivli VRH i svoyi kormi Tomu z chasom voni vidmovlyalis postachati molodnyak Vid cogo pustuvali znachni ploshi kompleksu yakij na vsyu svoyu potuzhnist tak i ne zapracyuvav Nevrahovanij buv i takij faktor kompleks buduvavsya na rivnini i sechozbirinki shvidko perepovnivshis puskali ridinu v pole pidtoplyuvali otochuyuchu teritoriyu i nanosili ekologichnu shkodu prekrasnij prirodi cogo sela yake vibrali v davninu vtikachi vid feodalnogo gnitu polskogo svavillya pereselyayuchis iz pivnochi na pivden Istoriya sela DemidivkaPo istorichnomu doslidzhenni V D Otamanovskogo Vinnicya v XIV XVII stolittyah ranishe nazva poselennya bula Vipersovichi vono isnuye na pochatku XIV st rozdil II st 68 Piznishe selo Demidivka za lyustraciyeyu 1554 r U Vinnickomu zamku bula gorodnya Miska Demidovskogo inakshe Miska Stepanovicha Z jogo mayetku Demid ova chi Demidivci teper s Demidivka Jogo prizvishe Demidovskij pohodit vid rodovogo mayetku Demidiv sho distavsya jomu vid dida Demida Vipersovichi Demidivka isnuye vzhe na pochatku XIV stolittya Panskij mayetok vpritul obmivaye richka Bilya mayetku Demidivskoyi shkoli zberigsya nevelikij sadibnij park V comu misci richka robit velike kolino sho nagaduye pivostriv Z pivnichnoyi chastini parku dobre chuti shum vodospadu sho roznositsya navkrugi Bilya vodospadu stoyit starij mlin vin bagato dechogo bachiv za svoye isnuvannya Pam yataye melnika Balaya yakogo viminyav Mogilivskij pan Skavronskij za sobaku Kolis napevno tut bulo vodyane koleso sho privodilo v ruh zhorna Z chasom jogo zaminili na vodyanu turbinu V comu mlini robili pomol pshenici na razove grubij pomol i pitlove bile boroshno vishogo i pershogo gatunku na kruporushkah robili rizni krupi Ne vitrachalos elektroenergiyi na taku robotu techiya richki vikonuvali vse bezkoshtovno Lishe svoye nevdovolennya viyavlyav nevsipushij vodospad rozbrizkuyuchi miriadi dribnih krapel u povitrya zburyuyuchi i bulbashkuyuchi vodoyu sho vigraye vsima barvami veselki na rankovomu sonci Poza richkoyu i mlinom miscevist virivnyuyetsya perehodit v rivninu ta pole iz zalishkami lisu Nedaremno nash kraj nazivayut lisostepom Tut voni cherguyutsya mizh soboyu ale sogodni perevazhaye orne pole Ce pov yazano iz zemlerobstvom i tvarinnictva osnovnimi napryamkami v silskomu gospodarstvi Lis vikoristovuyetsya yak dopomizhna galuz Pivdenna chastina lisu vidnositsya do Lelyako Mogilivskoyi dachi najbilshoyi v Zhmerinskomu rajoni Ne tak davno ce buli najkrashi mislivski ugiddya de vodilis kraseni losi yaki hodyat parami prichomu samka poperedu Zakon oberigav cih dovirlivih parnokopitnih veletniv vaga okremih iz yakih syagala 500 700 kg suvoro peresliduyuchi brakonyeriv yih vinishili zovsim nedavno V osnovnomu strazhi poryadku lisniki brakonyeri Vepri diki svini tezh vodilis tabunami po lisah i bajrakah dolinah i ocheretah a takozh boyazki kozuli yaki lyagayut na vidpochinok tilki na golu zemlyu zagribayuchi perednoyu nogoyu listya chi inshij nastil shob ne sprichiniti zajvogo shurhotu pri vstavanni Kabaniv svinej zalishilosya zovsim malo a mozhe ne zalishilos zovsim na cij dachi Kozuli vodilis v usih lisah i pidliskah zaraz zhe voni na mezhi znishennya Lishe ruda hitra lisicya ta smugastij borsuk vagoyu ponad 20 kg hovayutsya vid hizhogo oka riyuchi nori pid zemleyu She ye v lisah zajci Polyuvannya bulo i zalishayetsya velikoyu vtihoyu dlya lyubiteliv mislivciv prote cherguvannya lisu z polem peresichenist miscevosti ryatuye zviriv vid znishennya brakonyerami yaki polyuyut vechorami i nochami ta strilyayut use sho ruhayetsya z pid farmashin i motocikliv Na pivnichnij chastini demidivskogo polya rozmishuyetsya grankar yer Na tih hto jogo bachit vpershe vin spravlyaye duzhe silne kontrastne vrazhennya Z geologiyi prirodi cogo krayu kristalichna osnova granitnogo shita postaye v usij jogo velichi v rozrizi kar yeru svoyeyu glibinoyu tovsheyu zalyagannya sirih granitiv sho syagaye 30 40 m I nemaye jomu kincya i krayu v dovzhinu i glibinu Ta bezsilij vin pered siloyu i rozumom lyudini yaka stvorila mashini spryamovani vibuhi i ne mozhut vstoyati najmicnishi graniti utvoreni tisyacholittyami Kozak Demid duzhe vdalo vibrav svoye misce poselennya Nastupni pokolinnya demidivchan mali nevicherpne dzherelo budmaterialiv dlya svogo zhitla i rozbudovi sela panskih mayetnostej Budinkiv kulturi odnogo z najkrashih hramiv kolgospnih virobnichih potuzhnostej i stvorennya neruhomosti v gospodarstvi i seli Velisya promislovi rozrobki i pererobka granitiv budivnictvo dorig ta inshe Bez sumnivu zemlya persha osnova osnov primnozhena lyudskoyu praceyu sluzhila i bude sluzhiti tim hto dbaye pro neyi berezhe yiyi TransportPoblizu sela znahoditsya zaliznichna stanciya Na stanciyi zupinyayutsya primiski elektropoyizdi Kozyatin Vinnicya Zhmerinka ta deyaki regionalni poyizdi U napryamku Zhmerinki zupinki pl Kozachivka Brayiliv pl Tartak Na st Zhmerinka mozhna peresisti na Vapnyarku na Bar Mogiliv Podilskij na Hmelnickij Grechani U napryamku Kozyatina zupinki pl Mogilivka Gnivan pl Selishanskij pl Yarishivka pl Veselka pl Desenka Tyushki pl Porpurivskij Vinnicya pl Stadnicya pl Salnickij Kalinivka 1 pl Varshicya Gulivci pl Cherepashinci Golendri pl Mikolayivka Kordishivka pl Signal Na st Kozyatin mozhna peresisti v napryamku na Fastiv na Kiyiv na Berdichiv Shepetivku na Zhitomir Korosten na Pogrebishe Tetiyiv Zhashkiv na Pogrebishe Lipovec Orativ Umovi proyizdu pryamogo ta z 1 peresadkoyu Do Vinnici 33 km mozhna distatisya vsogo za 30 hv 5 95 grn Do Zhmerinki 14 km za 18 20 hv 4 5 grn Do Kalinivki 56 km za 1 god 6 55 grn Do Kozyatina 97 km za 1 5 god 9 05 grn Do Kiyeva 254 km za 4 5 god 14 5 grn Do Hmelnickogo 113 km za 2 5 3 god 10 00 grn Do Mogileva Podilskogo 128 km za 3 god 11 00 grn Do Vapnyarki 95 km za 1 5 2 god 9 05 grn Do Shepetivki cherez Kozyatin 246 km za 4 god 14 05 grn PidpriyemstvoRozklad ruhu primiskih elektropoyizdiv 12 listopada 2018 u Wayback Machine Demidivskij grankar yer Tarifi primiskogo zaliznichnogo spoluchennya 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Vidomi lyudiZagrijchuk Anatolij Leonidovich 1951 2014 ukrayinskij pismennik svyashenik pedagog 07 04 1942 s Demidivka 05 10 1995 m Chernivci naukovec kandidat filologichnih nauk Zavdyaki vihodu knigi Svidchennya j osvidchennya zi 441 avtografom naukovcyu poetu mistectvoznavcyu A M Dobryanskomu stalo mozhlivim zgadati lyudej prizabutih Sered nih M F Kobilyanska movoznavec kandidat filologichnih nauk docent Cherniveckogo universitetu Yak spivavtori z N Gujvanyuk u knizi Suchasna ukrayinska literaturna mova Sintaksis Laboratornij praktikum napisali Prekrasnomu oratorovi znavcevi krasi slova ridnogo Zacharovuvalas ridnim slovom j M F Kobilyanska yaka narodilasya 07 04 1942 r u s Demidivka Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Pislya zakinchennya Shargorodskogo silgosptehnikumu postupila na filfak Cherniveckogo universitetu a v 1974 r zakinchila aspiranturu pri kafedri ukrayinskoyi movi Pracyuvala laborantom vikladachem universitetu V 1976 r zahistila disertaciyu pro osoblivosti diyeslivnogo keruvannya v ukrayinskij movi Avtor 23 naukovih prac Vidijshla u vichnist 05 10 1995 r m Chernivci Pam yatkiBratska mogila 5 radyanskih tankistiv zagiblih pri zvilnenni sela Pam yatnik 119 voyinam odnoselchanam zagiblim na frontah DSV Poselennya chernyahivskoyi kulturi Poselennya peredskifskogo periodu Mogilnik kurgannij Bratska mogila 5 radyanskih tankistiv zagiblih pri zvilnenni sela Pam yatnik 119 voyinam odnoselchanam zagiblim na frontah DSV Mogilnik kurgannijLiteraturaDemi divka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 235 Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi