Делькю Охотська у верхів ях Делькю річка в Росії що тече по території Охотського району Хабаровського краю У верхів ях в

Делькю-Охотська (у верхів'ях Делькю) — річка в Росії, що тече по території Охотського району Хабаровського краю. У верхів'ях в результаті біфуркації у точки з координатами 62°08′ пн. ш. 141°34′ сх. д. / 62.13° пн. ш. 141.56° сх. д. / 62.13; 141.56 від Делькю має відокремлення , що несе води до Північного Льодовитого океану. Основне річище далі має назву Делькю-Охотська і несе води до Тихого океану.

Делькю-Охотська

60°59′07″ пн. ш. 142°42′43″ сх. д. / 60.985300000027777401° пн. ш. 142.71210000002776042° сх. д.
Витік
• координати	62°22′33″ пн. ш. 141°16′19″ сх. д. / 62.37583333336077374° пн. ш. 141.27194444446777766° сх. д.
Гирло	Охота
• координати	60°59′07″ пн. ш. 142°42′43″ сх. д. / 60.985300000027777401° пн. ш. 142.71210000002776042° сх. д.
Країни:	Росія
Регіон	Хабаровський край
Довжина	221 км
Площа басейну:	6410

Походження назви

Походить від евенкійського слова «Дель-кю», яке перекладається як «штани». Походження назви може бути пов'язано з біфуркацією річки.

Фізико-географічна характеристика

Рельєф і гідрографія річки

Бере початок на південних схилах гори у льодовика Надія. Тече з півночі на південь між Охотським та Юдомським хребтами. Перед впадінням в Охоту різко повертає на схід. Довжина річки - 221 км, площа її сточища - 6410 км².

Притоки

Впадає декілька річок, найбільші з них — праві притоки та .

Туристичне значення

Річка є надзвичайно складним маршрутом для сплаву V категорії складності, у верхів'ях та середній течії річки спостерігаються полій, перекати, , та мілководдя. Влітку 2016 експедиція, під егідою Російського союзу рятувальників та Російського географічного товариства, пройшла шлях від Тихого до Північного Льодовитого океану внутрішніми водними шляхами (в тому числі по річці Делькю), дослідивши існування річкового шляху між океанами.

Примітки

GEOnet Names Server — 2018.
d:Track:Q1194038
Верховья Делькю. Публичная кадастровая карта.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
. Русское географическое общество. 21 июля 2016. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 4 січня 2018.
. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 4 січня 2018.
Делькю-Охотская [ 16 червня 2017 у Wayback Machine.] — статья из научно-популярная энциклопедия «Вода России»
. . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 4 січня 2018.
. «В окияне-море». 30 липня 2013. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 4 січня 2018.
Григорьев В. Н., Митрофанов В. В., Славинский О. К., Шишков Л. К., Плечко Л. А. Водные маршруты СССР. Азиатская часть. — М. : Физкультура и спорт, 1976. — С. 144—146.

Посилання

Делькю-Охотская [ 16 червня 2017 у Wayback Machine.] — статья в научно-популярной энциклопедии «Вода России»

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q1006160_citetype_Q123155538_citetype_Q65269343"_data-entity-id="Q1194038">GEOnet_Names_Server<span_class="wef_low_priority_links">_—_2018.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1194038]]</div>-1] GEOnet Names Server — 2018.
d:Track:Q1194038

[2] Верховья Делькю. Публичная кадастровая карта.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[РГО-3] . Русское географическое общество. 21 июля 2016. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 4 січня 2018.

[RIA-4] . Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 4 січня 2018.

[Вода_России-5] Делькю-Охотская [ 16 червня 2017 у Wayback Machine.] — статья из научно-популярная энциклопедия «Вода России»

[МПР_России-6] . . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 4 січня 2018.

[окияне-7] . «В окияне-море». 30 липня 2013. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 4 січня 2018.

[8] Григорьев В. Н., Митрофанов В. В., Славинский О. К., Шишков Л. К., Плечко Л. А. Водные маршруты СССР. Азиатская часть. — М. : Физкультура и спорт, 1976. — С. 144—146.