Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Девід Джонсон англ David Johnson 23 жовтня 1951 Ліверпуль 23 листопада 2022 англійський футболіст що грав на позиції нап

Девід Джонсон (футболіст)

Девід Джонсон (футболіст)

Девід Джонсон (англ. David Johnson, 23 жовтня 1951, Ліверпуль — 23 листопада 2022) — англійський футболіст, що грав на позиції нападника.

image
Девід Джонсон
Особисті дані
Народження 23 жовтня 1951(1951-10-23)
  Ліверпуль, Англія
Смерть 23 листопада 2022(2022-11-23) (71 рік)
Громадянство image Англія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1967–1969 image «Евертон»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1969–1972 image «Евертон» 49 (11)
1972–1976 image «Іпсвіч Таун» 136 (35)
1976–1982 image «Ліверпуль» 148 (55)
1982–1984 image «Евертон» 40 (4)
1984 →  image «Барнслі» 4 (1)
1984 image «Манчестер Сіті» 6 (1)
1984 image 17 (4)
1984–1985 image «Престон Норт-Енд» 24 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1975–1980 image Англія 8 (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1985–1986 image «Барроу»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Ліверпуль», з яким став триразовим переможцем Кубка європейських чемпіонів, володарем Суперкубка УЄФА та ряду національних трофеїв, а також національну збірну Англії, у складі якої був учасником чемпіонату Європи.


Помер 25 листопада 2022 року

Клубна кар'єра

Народився 23 жовтня 1951 року в місті Ліверпуль. Вихованець клубу «Евертон» з рідного міста. У дорослому футболі дебютував 1969 року виступами за цю ж команду «Евертон», в якій провів три сезони, взявши участь у 49 матчах чемпіонату і забивши 11 голів. За цей час виборов титул володаря Суперкубка Англії у 1970 році, хоча на полі в тому матчі не виходив.

В листопаді 1972 року Джонсон перейшов у «Іпсвіч Таун» Боббі Робсона, де провів 4 сезони як основний гравець. У складі цієї команди Джонсон вибив мадридський «Реал» з Кубка УЄФА 1973/74. Вдома команда виграла 1:0, а на «Сантьяго Бернабеу» втримала нульову нічию. Девід став героєм протистояння свого клубу проти «Лаціо» на наступній стадії — перший матч його команда виграла вдома 4:0, причому італійці грали дуже грубо, завдавши Джонсону травму, яка змусила його покинути поле і пропустити наступні кілька матчів. А в матчі-відповіді Робсон випустив Джонсона на заміну на 88-й хвилині за рахунку 4:1 на користь італійців і вже за дві хвилини Девід забив гол, який остаточно вивів команду до 1/8 фіналу.

У 1976 році «Тоттенгем Готспур» запропонував за Джонсона 200 тисяч фунтів, але він відмовився їхати в Лондон, але коли з пропозицією про покупку звернувся «Ліверпуль», Девід погодився і перейшов в команду, яку на той час тренував Боб Пейслі. Джонсон у новій команді боровся за місце в складі з такими зіркам як Кевін Кіган, Джон Тошак і , тому Джонсон в свій перший сезон здебільшого виходив на заміну, а команда йшла до свого «треблу», але в результаті змогла оформити лише «золотий дубль», поступившись «Манчестер Юнайтед» у фіналі Кубка Англії (1:2) і вигравши чемпіонат Англії і Кубок європейських чемпіонів, у фіналі якого Джонсон залишився на лаві запасних. Незабаром Кіган, а за ним і Тошак пішли з клубу, а замість них в команді з'явився Кенні Далгліш. Джонсон продовжував залишатися гравцем, який то випадав зі стартового складу, то повертався в нього знову, не зігравши і в наступному виграному фіналі Кубка європейських чемпіонів 1978 року. У квітні 1978 року Джонсон забив гол за «Ліверпуль» у мерсісайдському дербі на «Гудісон-Парку», ставши першим гравцем, який забив за обидва клуби у мерсісайдському дербі. Згодом лише один гравець, Пітер Бердслі, зумів повторити це досягнення.

З сезону 1978/79 Джонсон став основним гравцем «червоних» і головним голеодором, забивши у наступних двох сезонах 16 і 21 гол в Першому дивізіоні і вигравши в кожному з них чемпіонство. А в 1981 році він виграв з командою третій Кубок європейських чемпіонів, зігравши в тому числі і у фіналі проти «Реала») та перший Кубок Ліги. З появою в клубі молодого і перспективного Іана Раша, якого Пейслі став награвати в парі з Далглішем, Джонсон остаточно втратив місце в основі і в результаті в серпні 1982 року тридцятирічний нападник вирішив покинути клуб, вигравши у сезоні 1981/82 своє 4 чемпіонство, хоча і зіграв у тому турнірі лише 15 ігор і забивши 2 голи.

В серпні 1982 року за 100 000 фунтів стерлінгів повернувся в «Евертон», де провів свої останні 40 матчів у вищому англійському дивізіоні, після чого грав у Другому дивізіоні за «Барнслі» та «Манчестер Сіті».

В сезоні 1981 року Джонсон виступав за американський клуб Північноамериканської футбольної ліги , в якому забив 4 голи у 17 іграх.

Завершив ігрову кар'єру на батьківщині у команді «Престон Норт-Енд», за яку виступав у сезоні 1984/85 в Третьому дивізіоні, після чого з жовтня 1965 по березень 1986 року був граючим тренером клубу «Барроу».

Виступи за збірну

21 травня 1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в грі домашнього чемпіонаті Великої Британії проти Уельсу (2:2).

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1980 року в Італії, де зіграв у одному матчі проти Бельгії (1:1), а команда не вийшла з групи.

Цей матч став останнім для Девіда за збірну. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 8 матчів, забивши 6 голів.

Титули і досягнення

«Ліверпуль»: 1976/77, 1978/79, 1979/80, 1981/82
«Ліверпуль»: 1980/81, 1981/82
«Евертон»: 1970
«Ліверпуль»: 1977, 1979, 1980
«Ліверпуль»: 1976/77, 1977/78, 1980/81
«Ліверпуль»: 1977

Індивідуальні

  • Включений до команди року Першого дивізіону Футбольної ліги: 1979/80
  • Включений до Зали слави «Іпсвіч Таун»: 2016

Примітки

  1. . www.lfchistory.net. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  2. James Pearce (25 вересня 2008). . Liverpool Banter. Liverpool Echo & Daily Post. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 18 жовтня 2010.
  3. . Mirror Football. Trinity Mirror. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 18 жовтня 2010.
  4. . footballplayers.ru. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  5. . LiverBird.ru: Liverpool FC / ФК Ливерпуль: Сайт русскоязычных болельщиков «красных» (рос.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  6. . nasljerseys.com. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  7. . www.neilbrown.newcastlefans.com. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 4 травня 2021.
  8. . www.englandstats.com. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  9. . www.englandstats.com. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  10. Lynch. The Official P.F.A. Footballers Heroes. с. 143.
  11. Pearce, Steve (18 березня 2016). Hall of Fame Awards 2016. Ipswich Town F.C. оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 8 серпня 2016.

Посилання

  • Девід Джонсон (футболіст) на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
  • Девід Джонсон на сайті transfermarkt.com (англ.)
  • Девід Джонсон на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
  • Девід Джонсон на сайті Eu-football.info (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Devid Dzhonson angl David Johnson 23 zhovtnya 1951 Liverpul 23 listopada 2022 anglijskij futbolist sho grav na poziciyi napadnika Devid Dzhonson Osobisti dani Narodzhennya 23 zhovtnya 1951 1951 10 23 Liverpul Angliya Smert 23 listopada 2022 2022 11 23 71 rik Gromadyanstvo Angliya Poziciya napadnik Yunacki klubi 1967 1969 Everton Profesionalni klubi Roki Klub I g 1969 1972 Everton 49 11 1972 1976 Ipsvich Taun 136 35 1976 1982 Liverpul 148 55 1982 1984 Everton 40 4 1984 Barnsli 4 1 1984 Manchester Siti 6 1 1984 17 4 1984 1985 Preston Nort End 24 3 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1975 1980 Angliya 8 6 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 1985 1986 Barrou Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Vistupav zokrema za Liverpul z yakim stav trirazovim peremozhcem Kubka yevropejskih chempioniv volodarem Superkubka UYeFA ta ryadu nacionalnih trofeyiv a takozh nacionalnu zbirnu Angliyi u skladi yakoyi buv uchasnikom chempionatu Yevropi Pomer 25 listopada 2022 rokuKlubna kar yeraNarodivsya 23 zhovtnya 1951 roku v misti Liverpul Vihovanec klubu Everton z ridnogo mista U doroslomu futboli debyutuvav 1969 roku vistupami za cyu zh komandu Everton v yakij proviv tri sezoni vzyavshi uchast u 49 matchah chempionatu i zabivshi 11 goliv Za cej chas viborov titul volodarya Superkubka Angliyi u 1970 roci hocha na poli v tomu matchi ne vihodiv V listopadi 1972 roku Dzhonson perejshov u Ipsvich Taun Bobbi Robsona de proviv 4 sezoni yak osnovnij gravec U skladi ciyeyi komandi Dzhonson vibiv madridskij Real z Kubka UYeFA 1973 74 Vdoma komanda vigrala 1 0 a na Santyago Bernabeu vtrimala nulovu nichiyu Devid stav geroyem protistoyannya svogo klubu proti Lacio na nastupnij stadiyi pershij match jogo komanda vigrala vdoma 4 0 prichomu italijci grali duzhe grubo zavdavshi Dzhonsonu travmu yaka zmusila jogo pokinuti pole i propustiti nastupni kilka matchiv A v matchi vidpovidi Robson vipustiv Dzhonsona na zaminu na 88 j hvilini za rahunku 4 1 na korist italijciv i vzhe za dvi hvilini Devid zabiv gol yakij ostatochno viviv komandu do 1 8 finalu U 1976 roci Tottengem Gotspur zaproponuvav za Dzhonsona 200 tisyach funtiv ale vin vidmovivsya yihati v London ale koli z propoziciyeyu pro pokupku zvernuvsya Liverpul Devid pogodivsya i perejshov v komandu yaku na toj chas trenuvav Bob Pejsli Dzhonson u novij komandi borovsya za misce v skladi z takimi zirkam yak Kevin Kigan Dzhon Toshak i tomu Dzhonson v svij pershij sezon zdebilshogo vihodiv na zaminu a komanda jshla do svogo treblu ale v rezultati zmogla oformiti lishe zolotij dubl postupivshis Manchester Yunajted u finali Kubka Angliyi 1 2 i vigravshi chempionat Angliyi i Kubok yevropejskih chempioniv u finali yakogo Dzhonson zalishivsya na lavi zapasnih Nezabarom Kigan a za nim i Toshak pishli z klubu a zamist nih v komandi z yavivsya Kenni Dalglish Dzhonson prodovzhuvav zalishatisya gravcem yakij to vipadav zi startovogo skladu to povertavsya v nogo znovu ne zigravshi i v nastupnomu vigranomu finali Kubka yevropejskih chempioniv 1978 roku U kvitni 1978 roku Dzhonson zabiv gol za Liverpul u mersisajdskomu derbi na Gudison Parku stavshi pershim gravcem yakij zabiv za obidva klubi u mersisajdskomu derbi Zgodom lishe odin gravec Piter Berdsli zumiv povtoriti ce dosyagnennya Z sezonu 1978 79 Dzhonson stav osnovnim gravcem chervonih i golovnim goleodorom zabivshi u nastupnih dvoh sezonah 16 i 21 gol v Pershomu divizioni i vigravshi v kozhnomu z nih chempionstvo A v 1981 roci vin vigrav z komandoyu tretij Kubok yevropejskih chempioniv zigravshi v tomu chisli i u finali proti Reala ta pershij Kubok Ligi Z poyavoyu v klubi molodogo i perspektivnogo Iana Rasha yakogo Pejsli stav nagravati v pari z Dalglishem Dzhonson ostatochno vtrativ misce v osnovi i v rezultati v serpni 1982 roku tridcyatirichnij napadnik virishiv pokinuti klub vigravshi u sezoni 1981 82 svoye 4 chempionstvo hocha i zigrav u tomu turniri lishe 15 igor i zabivshi 2 goli V serpni 1982 roku za 100 000 funtiv sterlingiv povernuvsya v Everton de proviv svoyi ostanni 40 matchiv u vishomu anglijskomu divizioni pislya chogo grav u Drugomu divizioni za Barnsli ta Manchester Siti V sezoni 1981 roku Dzhonson vistupav za amerikanskij klub Pivnichnoamerikanskoyi futbolnoyi ligi v yakomu zabiv 4 goli u 17 igrah Zavershiv igrovu kar yeru na batkivshini u komandi Preston Nort End za yaku vistupav u sezoni 1984 85 v Tretomu divizioni pislya chogo z zhovtnya 1965 po berezen 1986 roku buv grayuchim trenerom klubu Barrou Vistupi za zbirnu21 travnya 1975 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Angliyi v gri domashnogo chempionati Velikoyi Britaniyi proti Uelsu 2 2 U skladi zbirnoyi buv uchasnikom chempionatu Yevropi 1980 roku v Italiyi de zigrav u odnomu matchi proti Belgiyi 1 1 a komanda ne vijshla z grupi Cej match stav ostannim dlya Devida za zbirnu Zagalom protyagom kar yeri u nacionalnij komandi yaka trivala 6 rokiv proviv u yiyi formi 8 matchiv zabivshi 6 goliv Tituli i dosyagnennyaChempion Angliyi 4 Liverpul 1976 77 1978 79 1979 80 1981 82 Volodar Kubka anglijskoyi ligi 2 Liverpul 1980 81 1981 82 Volodar Superkubka Angliyi 4 Everton 1970 Liverpul 1977 1979 1980 Peremozhec Kubka yevropejskih chempioniv 3 Liverpul 1976 77 1977 78 1980 81 Volodar Superkubka UYeFA 1 Liverpul 1977 Individualni Vklyuchenij do komandi roku Pershogo divizionu Futbolnoyi ligi 1979 80 Vklyuchenij do Zali slavi Ipsvich Taun 2016Primitki www lfchistory net Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 4 travnya 2021 James Pearce 25 veresnya 2008 Liverpool Banter Liverpool Echo amp Daily Post Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2010 Mirror Football Trinity Mirror Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2012 Procitovano 18 zhovtnya 2010 footballplayers ru Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 4 travnya 2021 LiverBird ru Liverpool FC FK Liverpul Sajt russkoyazychnyh bolelshikov krasnyh ros Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 4 travnya 2021 nasljerseys com Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 4 travnya 2021 www neilbrown newcastlefans com Arhiv originalu za 24 sichnya 2016 Procitovano 4 travnya 2021 www englandstats com Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 4 travnya 2021 www englandstats com Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 4 travnya 2021 Lynch The Official P F A Footballers Heroes s 143 Pearce Steve 18 bereznya 2016 Hall of Fame Awards 2016 Ipswich Town F C originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 8 serpnya 2016 PosilannyaDevid Dzhonson futbolist na sajti UYeFA angl fr nim ros ital isp port Devid Dzhonson na sajti transfermarkt com angl Devid Dzhonson na sajti National Football Teams com angl Devid Dzhonson na sajti Eu football info angl

Дата публікації:
Топ