Дев'ятиси́л осо́товий, або відка́сник осотови́дний (Carlina cirsioides) — багаторічна рослина родини айстрових. Вирізняється високими стеблами, що несуть поодинокі суцвіття-кошики із жовтуватими та білими квітками. Поширений в Україні та Польщі у степах і на суходільних луках. Рідкісний вид, занесений до Європейського Червоного списку та Червоної книги України у статусі «Вразливий». Має господарське значення як декоративна, лікарська та протиерозійна рослина.
Дев'ятисил осотовий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Рід: | Дев'ятисил (Carlina) |
Вид: | Дев'ятисил осотовий (C. cirsioides) |
Біноміальна назва | |
Carlina cirsioides Klokov, 1954 |
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 15-50 см, . Має корінь стрижневого типу. Стебла поодинокі чи парні, прямостоячі, прості, клочкувато-павутинисті, густо улиснені, брудно-пурпурові, на верхівці несуть по одному суцвіттю. Листки 11-45 см завдовжки та 7-15 см завширшки, черешкові, в обрисі довгасто-еліптичні, формою від пірчасторозсічених до пірчастороздільних (інколи бувають пірчастонадрізаними), жорсткі, павутинисті з обох боків, світло-зелені. Їхні бічні сегменти у кількості 4-10 пар пальчастонадрізані, з довгастоланцетними лопатями та колючозубчастими краями. Черешки коричнево-пурпурового кольору. Верхівкові листки, розташовані під суцвіттям, мають широкі черешки та розгалужені колючки.
Суцвіття — кошики завширшки 7-13 см. Зовнішні листочки їхньої обгортки сидячі, довгасті, колючо-загострені, темно-бурі; середні яйцеподібні чи вузьколанцетні, тонкозагострені, зовні коричневі, павутинисті; внутрішні лінійні або вузьколінійні, жовтуваті, із бурувато-пурпуровим відтінком зовні. У центрі кошика розташовані жовтуваті трубчасті квітки 11–13 мм завдовжки. По краях кошика знаходяться значно більші білі язичкові квітки.
Плоди — довгасті, темно-сірі, густоволосисті сім'янки, що мають на верхівці по краю кільце волосків. Цей чубок сягає 14–17 мм завдовжки.
Поширення та екологія
Дев'ятисил осотовий має відносно вузький ареал, що охоплює терени лише двох країн — Польщі та України. Крім того, можливе його зростання на півночі Молдови, але такі припущення поки що остаточно не підтверджені. Польські популяції займають Люблінську височину, але вони вивчені недостатньо, таким чином, дев'ятисил осотовий є ендеміком України, оскільки основна частина ареалу лежить саме у її межах. Українські осередки дев'ятисила осотового розташовані виключно на Правобережжі, де цей вид спорадично трапляється на Поділлі, Опіллі та півдні Полісся. В географічному відношенні українські популяції дев'ятисила осотового приурочені до Волино-Подільської височини та окремих районів Прикарпаття.
Морозостійка, помірно посухостійка, світлолюбна рослина. Віддає перевагу ґрунтам із помірно високим вмістом кальцію (гемікальцефіл). Зростає у розріджених лісах, на узліссях, степових або лучно-степових схилах переважно південної експозиції. Входить до складу рослинних угруповань класу , рідше — . У природі дев'ятисил осотовий не утворює заростей, а трапляється поодинокими особинами, доволі віддаленими одна від одної.
Дев'ятисил осотовий розмножується винятково насінням. Надземна частина починає відростати у другій та третій декадах квітня, коли температура повітря сягне +10… +15 °C. Пуп'янки починають формуватися наприкінці травня — початку червня, масове цвітіння відбувається у липні — вересні. Оскільки цей вид починає закладати суцвіття навесні, погодні умови зими майже не впливають на рясність цвітіння. Насіння достигає відносно пізно — у жовтні, а вивільняється з плодів лише у лютому–березні наступного року. Осінні приморозки ця рослина зустрічає із зеленим листям; за спостереженнями у культурі вегетаційний період складає близько 160 днів. Схожість насіння становить близько 57-60 % при посіві у землю, на цьому рівні вона зберігається 3-4 роки.
Статус і значення виду
Дев'ятисил осотовий має наукову цінність, по-перше, як ендемік України із вузьким ареалом, по-друге, як малочисельний вид. Навіть найбільші з його осередків, що займають площу в декілька гектарів, налічують невелику кількість особин. І хоча насіннєве поновлення цього виду задовільне, але через низьку запилюваність, обумовлену значною відстанню між рослинами, насіннєва продуктивність загалом невелика. Крім природної уразливості несприятливо на стан популяцій впливають заліснення схилів, збирання рослин, степові пожежі. Через це він занесений до до Європейського Червоного списку та Червоної книги України у статусі «Вразливий». Охорона дев'ятисила осотового здійснюється в національному природному парку «Подільські Товтри», Галицькому національному природному парку, заказниках , , Голицькому. У культурі ця рослина представлена поки що тільки в колекції ботанічного саду Львівського університету.
В минулому дев'ятисил осотовий місцеве населення використовувало для складання букетів, в яких його суцвіття-кошики грали роль сухоцвітів. Цей вид привабливий і в квітниках. Вирощування його нескладне, оскільки загалом рослина невибаглива, тільки посів необхідно здійснювати на глибину не більше 12 см, інакше схожість значно падає. Дев'ятисил осотовий корисний і тим, що зростає на схилах і своїм довгим корінням закріплює ґрунти, запобігаючи їхній ерозії. В давнину цю рослину, як й інші види дев'ятисилів, використовували для лікування чуми, хоча їхні цілющі властивості не доведені.
Таксономія
В межах виду не описано жодних субтаксонів, а його власний статус не має загального визнання. Якщо в Україні цю рослину розглядають як самостійний вид, то в міжнародних колах дев'ятисил осотовий переважно вважають синонімічною назвою дев'ятисила безстеблого.
Джерела
- Carlina cirsioides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Дев'ятисил осотовий [ 26 липня 2018 у Wayback Machine.] в Червоній книзі України. — Процитовано 2 вересня 2017.
- Ефремова О. А., Сенчина Б. В., Павлюк Г. М., Чуйко Т. Н., Мелешко И.Г., Демкович О.И. Интродукция редких видов колючников для расширения ассортимента озеленения. (рос.)
- Carlina cirsioides Klokov. plantarium.ru ((рос.)) . Процитовано 2 вересня 2017.
- В. М. Черняк, Г. Б. Синиця, І. О. П'ятківський. Унікальні перлини природи Тернопільщини. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. — С. 512.
- The Plant List: Carlina cirsioides. (англ.) — Переглянуто 2 вересня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dev yatisi l oso tovij abo vidka snik osotovi dnij Carlina cirsioides bagatorichna roslina rodini ajstrovih Viriznyayetsya visokimi steblami sho nesut poodinoki sucvittya koshiki iz zhovtuvatimi ta bilimi kvitkami Poshirenij v Ukrayini ta Polshi u stepah i na suhodilnih lukah Ridkisnij vid zanesenij do Yevropejskogo Chervonogo spisku ta Chervonoyi knigi Ukrayini u statusi Vrazlivij Maye gospodarske znachennya yak dekorativna likarska ta protierozijna roslina Dev yatisil osotovijBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Ajstrocviti Asterales Rodina Ajstrovi Asteraceae Rid Dev yatisil Carlina Vid Dev yatisil osotovij C cirsioides Binomialna nazvaCarlina cirsioides Klokov 1954OpisBagatorichna trav yanista roslina zavvishki 15 50 sm Maye korin strizhnevogo tipu Stebla poodinoki chi parni pryamostoyachi prosti klochkuvato pavutinisti gusto ulisneni brudno purpurovi na verhivci nesut po odnomu sucvittyu Listki 11 45 sm zavdovzhki ta 7 15 sm zavshirshki chereshkovi v obrisi dovgasto eliptichni formoyu vid pirchastorozsichenih do pirchastorozdilnih inkoli buvayut pirchastonadrizanimi zhorstki pavutinisti z oboh bokiv svitlo zeleni Yihni bichni segmenti u kilkosti 4 10 par palchastonadrizani z dovgastolancetnimi lopatyami ta kolyuchozubchastimi krayami Chereshki korichnevo purpurovogo koloru Verhivkovi listki roztashovani pid sucvittyam mayut shiroki chereshki ta rozgaluzheni kolyuchki Sucvittya koshiki zavshirshki 7 13 sm Zovnishni listochki yihnoyi obgortki sidyachi dovgasti kolyucho zagostreni temno buri seredni yajcepodibni chi vuzkolancetni tonkozagostreni zovni korichnevi pavutinisti vnutrishni linijni abo vuzkolinijni zhovtuvati iz buruvato purpurovim vidtinkom zovni U centri koshika roztashovani zhovtuvati trubchasti kvitki 11 13 mm zavdovzhki Po krayah koshika znahodyatsya znachno bilshi bili yazichkovi kvitki Plodi dovgasti temno siri gustovolosisti sim yanki sho mayut na verhivci po krayu kilce voloskiv Cej chubok syagaye 14 17 mm zavdovzhki Poshirennya ta ekologiyaDev yatisil osotovij maye vidnosno vuzkij areal sho ohoplyuye tereni lishe dvoh krayin Polshi ta Ukrayini Krim togo mozhlive jogo zrostannya na pivnochi Moldovi ale taki pripushennya poki sho ostatochno ne pidtverdzheni Polski populyaciyi zajmayut Lyublinsku visochinu ale voni vivcheni nedostatno takim chinom dev yatisil osotovij ye endemikom Ukrayini oskilki osnovna chastina arealu lezhit same u yiyi mezhah Ukrayinski oseredki dev yatisila osotovogo roztashovani viklyuchno na Pravoberezhzhi de cej vid sporadichno traplyayetsya na Podilli Opilli ta pivdni Polissya V geografichnomu vidnoshenni ukrayinski populyaciyi dev yatisila osotovogo priurocheni do Volino Podilskoyi visochini ta okremih rajoniv Prikarpattya Morozostijka pomirno posuhostijka svitlolyubna roslina Viddaye perevagu gruntam iz pomirno visokim vmistom kalciyu gemikalcefil Zrostaye u rozridzhenih lisah na uzlissyah stepovih abo luchno stepovih shilah perevazhno pivdennoyi ekspoziciyi Vhodit do skladu roslinnih ugrupovan klasu ridshe U prirodi dev yatisil osotovij ne utvoryuye zarostej a traplyayetsya poodinokimi osobinami dovoli viddalenimi odna vid odnoyi Dev yatisil osotovij rozmnozhuyetsya vinyatkovo nasinnyam Nadzemna chastina pochinaye vidrostati u drugij ta tretij dekadah kvitnya koli temperatura povitrya syagne 10 15 C Pup yanki pochinayut formuvatisya naprikinci travnya pochatku chervnya masove cvitinnya vidbuvayetsya u lipni veresni Oskilki cej vid pochinaye zakladati sucvittya navesni pogodni umovi zimi majzhe ne vplivayut na ryasnist cvitinnya Nasinnya dostigaye vidnosno pizno u zhovtni a vivilnyayetsya z plodiv lishe u lyutomu berezni nastupnogo roku Osinni primorozki cya roslina zustrichaye iz zelenim listyam za sposterezhennyami u kulturi vegetacijnij period skladaye blizko 160 dniv Shozhist nasinnya stanovit blizko 57 60 pri posivi u zemlyu na comu rivni vona zberigayetsya 3 4 roki Status i znachennya viduDev yatisil osotovij maye naukovu cinnist po pershe yak endemik Ukrayini iz vuzkim arealom po druge yak malochiselnij vid Navit najbilshi z jogo oseredkiv sho zajmayut ploshu v dekilka gektariv nalichuyut neveliku kilkist osobin I hocha nasinnyeve ponovlennya cogo vidu zadovilne ale cherez nizku zapilyuvanist obumovlenu znachnoyu vidstannyu mizh roslinami nasinnyeva produktivnist zagalom nevelika Krim prirodnoyi urazlivosti nespriyatlivo na stan populyacij vplivayut zalisnennya shiliv zbirannya roslin stepovi pozhezhi Cherez ce vin zanesenij do do Yevropejskogo Chervonogo spisku ta Chervonoyi knigi Ukrayini u statusi Vrazlivij Ohorona dev yatisila osotovogo zdijsnyuyetsya v nacionalnomu prirodnomu parku Podilski Tovtri Galickomu nacionalnomu prirodnomu parku zakaznikah Golickomu U kulturi cya roslina predstavlena poki sho tilki v kolekciyi botanichnogo sadu Lvivskogo universitetu V minulomu dev yatisil osotovij misceve naselennya vikoristovuvalo dlya skladannya buketiv v yakih jogo sucvittya koshiki grali rol suhocvitiv Cej vid privablivij i v kvitnikah Viroshuvannya jogo neskladne oskilki zagalom roslina nevibagliva tilki posiv neobhidno zdijsnyuvati na glibinu ne bilshe 12 sm inakshe shozhist znachno padaye Dev yatisil osotovij korisnij i tim sho zrostaye na shilah i svoyim dovgim korinnyam zakriplyuye grunti zapobigayuchi yihnij eroziyi V davninu cyu roslinu yak j inshi vidi dev yatisiliv vikoristovuvali dlya likuvannya chumi hocha yihni cilyushi vlastivosti ne dovedeni TaksonomiyaV mezhah vidu ne opisano zhodnih subtaksoniv a jogo vlasnij status ne maye zagalnogo viznannya Yaksho v Ukrayini cyu roslinu rozglyadayut yak samostijnij vid to v mizhnarodnih kolah dev yatisil osotovij perevazhno vvazhayut sinonimichnoyu nazvoyu dev yatisila bezsteblogo DzherelaCarlina cirsioides Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dev yatisil osotovij 26 lipnya 2018 u Wayback Machine v Chervonij knizi Ukrayini Procitovano 2 veresnya 2017 Efremova O A Senchina B V Pavlyuk G M Chujko T N Meleshko I G Demkovich O I Introdukciya redkih vidov kolyuchnikov dlya rasshireniya assortimenta ozeleneniya ros Carlina cirsioides Klokov plantarium ru ros Procitovano 2 veresnya 2017 V M Chernyak G B Sinicya I O P yatkivskij Unikalni perlini prirodi Ternopilshini Ternopil Navchalna kniga Bogdan S 512 The Plant List Carlina cirsioides angl Pereglyanuto 2 veresnya 2017