Debian — дистрибутив Linux, який складається тільки з вільного програмного забезпечення (main-секції архіву Debian). Популярний та впливовий дистрибутив Linux. Багатоцільова операційна система, що використовується: настільними комп'ютерами, лептопами, серверами, вбудованими системами.
Debian 12 (Bookworm) з графічним середовищем GNOME 43 | |
Розробник | The Debian Project |
---|---|
Родина ОС | Linux |
Робочий стан | Актуальний |
Вихідна модель | Вільне програмне забезпечення |
Початковий випуск | 16 серпня 1993 |
Останній випуск | 12.6 / 29 червень 2024 |
Репозиторій | https://salsa.debian.org/public |
Мови | більше 78 мов, в тому числі українська |
Спосіб оновлення | APT |
Менеджер пакетів | dpkg |
Платформи | x86-64, IA-32, ppc64el, (S390x), armel, armhf, arm64, mipsel, mips64el |
Тип ядра | Монолітне (ядро Linux) |
Ліцензія | Вільне програмне забезпечення, переважно GNU GPL, та інші ліцензії |
www.debian.org |
Неофіційним варіантом є Debian GNU/Hurd, побудований на базі мікроядра GNU Mach і набору програм-серверів GNU Hurd.
Як доповнення до послуги дозволяється встановлювати пакунки у форматі .deb, які не були включені до головного репозиторію, з причини надто обмеженої ліцензії або можливих законодавчих непорозумінь. А саме:
- додаткові (Contrib) — пакунки у цій частині розповсюджуються власником авторського права на умовах вільної ліцензії, але залежать від комерційного програмного забезпечення;
- обмежені (Non-Free) — ліцензії пакетів у цій частині мають умови, що обмежують розповсюдження ПЗ.
- обмежені вбудовані (Non-Free-Firmware) — ліцензії пакетів вбудованих програм у цій частині мають умови, що обмежують розповсюдження ПЗ.
Випуск Debian GNU/Linux 12 містить 64419 пакунків.
Debian є основою для ряду Debian-подібних дистрибутивів. Найвідоміші: Ubuntu, Linux Mint, , , Dreamlinux, Knoppix, Linspire, Maemo, Xandros.
Debian відомий суворою[ Unix та вільному програмному забезпеченню. ОС портована на 9 архітектур серед яких, окрім типових архітектур x86 та x86-64, є архітектури ARM та MIPS (які використовують переважно у вбудованих системах); архітектура (s390x), використовується мейнфреймами серії IBM System z.
] відданістю філософіїСистема керування пакунками програмного забезпечення Debian (особливо APT) відома своєю суворою політикою стосовно пакунків та якості випусків. APT дозволяє легко оновлювати систему, а також автоматично розв'язувати залежності між пакунками. Debian використовує повністю прозорий процес розробки і тестування. Система розробляється волонтерами з усього світу і підтримується пожертвами, які збирає некомерційна організація «Програмне забезпечення в інтересах суспільства»).
Типова інсталяція для робочої станції включає:
- графічне середовище GNOME;
- офісний пакет LibreOffice;
- браузер Mozilla Firefox;
- графічні редактори Gimp, Inkscape;
- програма роботи з електронною поштою та організатор Evolution;
- робота із CD/DVD-носіями;
- аудіо/відео програвачі (використовуються вільні кодеки);
- переглядач PDF документів.
Для базової інсталяції досить першого CD/DVD або USB-носія. На інших (7 CD-дисках) — міститься доповнювальне програмне забезпечення. Такий спосіб установлення є актуальним, коли Ви не маєте інтернет-з'єднання.
Під час встановлення ОС, система запропонує вибрати репозиторій та встановити оновлення (якщо присутнє інтернет-з'єднання). Надалі, система налаштовується таким чином, що процес оновлення відбувається автоматично.
Історія проєкту
Вперше дистрибутив Debian анонсувавІан Мердок, тоді студент Університету Пердью, 16 серпня 1993 року. На початку Мердок назвав свою систему «Debian Linux Release». Назва «Debian» була утворена від перших літер його імені та імені тодішньої дівчини (згодом — дружини, з якою він розлучився у січні 2008) Дебри: Debra + Ian (/dɛbˈiːjən/). Він мав на меті створити новий дистрибутив, котрий буде відкрито розроблятись, як Linux та GNU, старанно і сумлінно збиратись та якісно супроводжуватись і підтримуватись.
На початку проєкт розвивався повільно, перші версії 0.9.х були випущені у 1994 та 1995 роках. Перші портування на інші архітектури розпочались у 1995 році. Реліз 1.х здійснено у 1996 році. Тоді ж (Bruce Perens) змінив з посади лідера проєкту. В цьому ж році один з розробників, (Ean Schuessler) запропонував укласти суспільну угоду між проєктом та його користувачами. За результатами обговорення у поштовій розсилці було укладено Соціальну Угоду та Посібник по вільних програмах Debian [ 22 січня 2014 у Wayback Machine.], котрі описували базові вимоги до розробників дистрибутиву. також ініціював створення офіційної організації «Програми в інтересах суспільства», котра б опікувалась проєктом, вирішувала фінансові та юридичні питання.
У 1998 році, перед випуском версії 2.0, першої, яка базувалась на бібліотеці glibc, залишив проєкт. Учасники провели вибори на посаду нового лідера та випустили два нових релізи гілки 2.х, кожен з яких містив все більше пакунків та портів на різні архітектури. В цей час було розроблено АРТ та започатковано перший проєкт на ядрі, відмінному від Лінукс — Debian GNU/Hurd. У 1999 році було запущено перші дистрибутиви на основі Debian — та , які нині[] більше не підтримуються.
Наприкінці 2000 року, проєкт отримав значні зміни в архівуванні та релізах стабільної версії. Реорганізовано репозиторії програм, введено сховища пакунків («package tools») та створено тестову гілку у вигляді тестового майданчика для запланованого випуску. В цьому ж році розробники почали проводити конференції під назвою Дебконф (Debconf), на яких обговорюються задачі для розробників та технічних користувачів.
У версії 4.0.x вперше за історію проєкту з дистрибутиву було вилучено архітектуру] — m68k.
Процедури розробки
Пакунки, що знаходяться у розробці вивантажуються до нестабільної (відомої також як Sid) та експериментальної гілок проєкту. Це, як правило, нормальні, стабільні версії програм, випущені основним розробником, але зі специфічними для Debian модифікаціями, які можуть спричинити проблеми. Нестабільні чи не цілком готові програми переносяться до експериментальної гілки.
Після тимчасового перебування у нестабільній гілці (в залежності від необхідності внесених у програму змін) пакунок автоматично мігрує до тестової гілки. Це, щоправда, відбувається лише в тому випадку, якщо у ньому не знаходять критичних помилок і якщо їх не містять інші програми, потрібні для функціонування даної.
Оскільки оновлення стабільних випусків Debian не містить поновлень програм, а лише поновлення безпеки, багато користувачів обирають тестову та нестабільну гілки з новішими пакунками. Проте, ці гілки менше протестовані, а нестабільна ще й не отримує вчасно оновлень безпеки.
Випуски
Станом на грудень 2023 року стабільним випуском є версія 12 «Bookworm». Після виходу нової версії, попередню стабільну помічають, як «стару стабільну» (oldstable) — у даний час нею є версія 11 «Bullseye».
Для stable і oldstable версій виходять періодичні оновлення, які, маркуються, наприклад, 10.1.
Команда безпеки проєкту Debian (Debian security team) випускає оновлення безпеки для останнього стабільного випуску, а також для попереднього стабільного випуску (oldstable) протягом одного року після виходу нового. Наприклад, версія 4.0 «Etch» вийшла у квітні 2007 року, це означає, що попередня стабільна версія 3.1 «Sarge» буде підтримуватися до квітня 2008 року. Для виконання більшості задач, суворо рекомендують використовувати лише систему, для якої регулярно виходять оновлення безпеки. Для тестової (testing) гілки також виходять оновлення безпеки; цим займається спеціальна команда добровольців, «Debian testing team» — оновлення не є офіційними.
Версія | Кодове ім'я | Останнє оновлення (дата) | Кількість підтримуваних архітектур | Кількість пакетів | Дата виходу | Термін підтримки до | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Оригінальне | Українською | ||||||
0.93R6 | 1 | 26 жовтня 1995 | |||||
1.1 | Buzz | Базз | 1 | 474 | 17 червня 1996 | 1996 | |
1.2 | Rex | Рекс | 1 | 848 | 12 грудня 1996 | 1996 | |
1.3 | Bo | Бо | 1 | 974 | 5 червня 1997 | 1997 | |
2.0 | Hamm | Гемм | 2 | ≈ 1,500 | 24 липня 1998 | 1998 | |
2.1 | Slink | Слінк | 4 | ≈ 2,250 | 9 березня 1999 | грудня 2000 | |
2.2 | Potato | Потейто | 6 | ≈ 3,900 | 15 серпня 2000 | квітня 2003 | |
3.0 | Woody | Вуді | 11 | ≈ 8,500 | 19 липня 2002 | серпня 2006 | |
3.1 | Sarge | Сарж | 11 | ≈ 15,400 | 6 червня 2005 | квітня 2008 | |
4.0 | Etch | Етч | 4.0r9 (22 трав. 2010) | 11 | ≈ 18,000 | 8 квітня 2007 | лютого 2010 |
5.0 | Lenny | Лені | 5.0.10 (10 бер. 2012) | 12 | > 23 000 | 14 лютого 2009 | лютого 2012 |
6.0 | Squeeze | Висклик | 6.0.10 (19 лип. 2014) | 9+2[A] | > 29 050 | 6 лютого 2011 | 29 лютого 2016 |
7.0 | Wheezy | Візі | 7.11 (4 черв. 2016) | 13 | 35 962 | 4 травня 2013 | 31 травня 2018 |
8.0 | Jessie | Джесі | 8.11 (23 черв. 2018) | 10 | > 43 000 | 25 квітня 2015 | 30 червня 2020 |
9.0 | Stretch | Стреч | 9.13 (18 лип. 2020) | 10 | ≈ 51000 | 17 червня 2017 | 1 січня 2020/LTS 30 червня 2022 |
10.0 | Buster | Бастер | 10.13 (10 вер. 2022) | 10 | ≈ 59000 | 6 липня 2019 | 30 червня 2022/LTS 1 червня 2024 |
11.0 | Bullseye | Яблучко | 11.9 (10 лют. 2023) | 9 | 59551 | 14 серпня 2021 | 14 серпня 2026 |
12.0 | Bookworm | Книжковий Хробак | 12.5 (10 лют. 2024) | 9 | 64419 | 10 червня 2023 | 10 червня 2028 |
Умовні позначення: | |||
---|---|---|---|
заплановано/розробляється | поточна версія | підтримується | не підтримується |
Порти
Архітектури
Debian 12 має офіційні порти для наступних архітектур:
- amd64 — архітектура x86-64 розроблена для Intel/AMD 64-біт
- i386 — архітектура IA-32, розроблена для Intel/AMD 32-біт
- ppc64el — архітектура PowerPC
- s390x — архітектура (IBM ESA/390)
- armel — архітектура ARM 32-біт
- armhf — архітектура ARM 32-біт
- arm64 — архітектура ARM 64-біт
- mipsel — Архітектура MIPS (little-endian) 32-біт
- mips64el — Архітектура MIPS 64-біт
- riscv64 — Архітектура RISC-V 64-біт (в розробці)
Ядра
Проєкт характеризує себе, як «Універсальна Операційна Система» та чимало портів усього користувацького програмного забезпечення на багато операційних систем
Окрім дистрибутива з ядром Linux, раніше[] існували також варіанти Debian GNU/kFreeBSD (на ядрі FreeBSD) і Debian GNU/NetBSD (на ядрі NetBSD). Існує також неофіційний дистрибутив Debian GNU/Hurd, побудований на основі операційної системи GNU Hurd.
Робочі середовища
Debian GNU/Linux має шість різновидів інсталяції робочого середовища. Базове середовище — GNOME, а також KDE, Xfce, LXDE, Cinnamon, MATE — як альтернативи.
Debian Live
Система Debian Live — версія Debian, котра завантажується зі змінного носія інформації, наприклад, CD, DVD, USB-носій або без наявності жорсткого диска. Це дає можливість користувачам працювати із операційною системою Debian не встановлюючи. Існує шість версій Debian Live з робочими середовищами: GNOME, KDE, Xfce, LXDE, MATE, Cinnamon.
Лідери проєкту
Іан Мердок, засновник дистрибутиву | серпень 1993 — березень 1996 |
квітень 1996 — грудень 1997 | |
січень 1998 — грудень 1998 | |
січень 1999 — березень 2001 | |
квітень 2001 — квітень 2002 | |
квітень 2002 — квітень 2003 | |
березень 2003 — березень 2005 | |
квітень 2005 — квітень 2006 | |
квітень 2006 — квітень 2007 | |
квітень 2007 — квітень 2008 | |
квітень 2008 — квітень 2010 | |
квітень 2011 — квітень 2013 | |
Лукас Нуссбаум | квітень 2013 — квітень 2015 |
Ніл МакГоверн | квітень 2015 — квітень 2016 |
Мегді Доґґай | квітень 2016 — квітень 2017 |
Кріс Лемб | квітень 2017—квітень 2019 |
Сем Гартман | квітень 2019 — квітень 2020 |
Джонатан Картер | квітень 2020 — поточний |
Переваги та недоліки
У складі Debian понад 64 000 скомпонованих пакунків. Оскільки стабільний випуск проходить ретельне та всебічне тестування, система та пакунки в ній є доволі надійними. Але оскільки тестування займає багато часу, то одним з недоліків Debian є певна застарілість програм стабільної збірки. Між випусками 3.0 та 3.1 минуло майже 3 роки. І хоча випуск Debian 4.0 було анонсовано на грудень 2006 року (18 місяців після випуску 3.1), насправді він відбувся лише 8 квітня 2007 року. Цей недолік частково виправляється наявністю т. зв. бекпортованих пакунків (оновлених версій програм, скомпільованих у стабільному середовищі й для стабільного середовища), доступних в числі іншого з майданчиків backports.org і apt-get.org. Проте, в деяких випадках ці пакунки погано інтегруються в систему, викликаючи можливі клопоти з поновленням чи конфлікти з іншими програмами.
Тестова гілка часто містить оновлене програмне забезпечення, котре значно стабільніше, аніж можна було б подумати, дивлячись на назву гілки. Проте одразу після нового випуску в ній відбуваються значні зміни.
Іншим зауваженням є те, що деякі документи та програми недоступні в офіційній системі Debian, оскільки вони не відповідають вимогам Проєкту.
Документи, що випущені під GNU Free Documentation License з недоступними для змін секціями, розглядаються проєктом як не повністю вільні й поміщаються до секції non-free. У таких випадках програми чи документи можна отримати від третіх сторін або ж з секції non-free файлосховищ Debian, або ж відшукати іншу програму, що відповідає вашим вимогам та є вільною. Наприклад, власницький Адоб Акробат-читач (Adobe Acrobat reader) не постачається з Debian, але, по-перше, вам доступні інші програми для читання документів PDF, а по-друге, сам Acrobat reader можна завантажити з вебсайту фірми-виробника і встановити вручну.
Дехто критикує проєкт за те включення до секції non-free деяких власницьких програм замість того, щоб повністю відмовитись від їх використання. Раніше Debian включав вільні пакунки з невільними компонентами до головної збірки, проте зараз відділяє деякі програми, як, наприклад, власницькі драйвери пристроїв у ядрі Лінукс.
Наприкінці 2000 року в проєкті зроблено значні зміни в управлінні архівами та випусками, реорганізовано процеси за допомогою нових «сховищ пакунків» (package pools) і створено тестову (testing) гілку. Також, у цьому році розпочали проведення щорічної конференції під назвою Debconf для розробників та користувачів Debian.
Цікаві факти
- НАСА використала систему Debian в експериментах на шатлі Колумбія.
- Всі версії Debian названі в честь персонажів мультфільму Історія іграшок
Див. також
Виноски
- https://www.debian.org/News/2024/20240629.
- . Debian. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 28 лютого 2009.
- Debian -- News -- Debian 12 "bookworm" released. www.debian.org. Процитовано 2 серпня 2023.
- Ian Murdock (16 серпня 1993). New release under development; suggestions requested. Група новин: comp.os.linux.development. Usenet: CBusDD.MIK@unix.portal.com. оригіналу за 8 червня 2013.
- . 6 лютого 2008. Архів оригіналу за 1 November 2014.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Debian security FAQ. 28 лютого 2007. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 20 квітня 2007.
Q: How is security handled for testing and unstable? / A: The short answer is: it's not.
- A Brief History of Debian: Debian Releases. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 22 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2007. Процитовано 26 квітня 2007.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2008. Процитовано 21 квітня 2008.
- Debian GNU/Linux 5.0 released. Debian. 14 лютого 2009. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 15 лютого 2009.
- . Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 26 жовтня 2012.
- Claes, Luk (1 вересня 2008). . debian-devel-announce (Список розсилки). Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 31 жовтня 2008.
- Debian 6.0 "Squeeze" released [ 12 березня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- . wiki.debian.org. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 3 квітня 2016.
- McGovern, Neil (3 вересня 2010). . debian-devel-announce (Список розсилки). Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 3 вересня 2010.
- Barratt, Adam (27 липня 2012). . debian-devel-announce (Список розсилки). Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 8 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 29 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
- Debian -- Debian “buster” Release Information. www.debian.org. Процитовано 21 серпня 2023.
- . 14 серпня 2021. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
- Debian -- Ports (Webpage). Webpage (English) . Debian Foundation. 28. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 10 серпня 2007.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 21 квітня 2008.
- . Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 26 жовтня 2012.
Посилання
Українські вебсайти
- сторінка документації українською мовою на docs.linux.org.ua
Офіційні ресурси проєкту
- Офіційний вебсайт [ 27 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- Офіційна Вікі проєкту Debian
- Довідник по Debian [ 14 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- Історія проєкту Debian [ 4 січня 2007 у Wayback Machine.]
- Посібник з політики Debian [ 14 листопада 2006 у Wayback Machine.]
Вебсайти спільноти
- Debian Administration [ 10 лютого 2011 у Wayback Machine.] поради для адміністраторів
- новини та дискусії
- Planet Debian [ 15 листопада 2006 у Wayback Machine.] блоги розробників
- Форуми користувачів Debian [ 26 лютого 2006 у Wayback Machine.] а також на Linux.org.ua [ 22 лютого 2008 у Wayback Machine.], Lafox.net [ 29 лютого 2008 у Wayback Machine.], …
- Каталог знімків програм для дистрибутиву Debian [ 1 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Проєкт перекладу описів пакунків Debian (та обговорення [ 14 травня 2008 у Wayback Machine.])
- Сервер перекладів Debian i18n Task Force[недоступне посилання з червня 2019] (та )
- (зокрема )
- i18n. Про переклад документації та вебсторінок проєкту Дебіен [ 9 січня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Debian distributiv Linux yakij skladayetsya tilki z vilnogo programnogo zabezpechennya main sekciyi arhivu Debian Populyarnij ta vplivovij distributiv Linux Bagatocilova operacijna sistema sho vikoristovuyetsya nastilnimi komp yuterami leptopami serverami vbudovanimi sistemami Debian GNU LinuxDebian 12 Bookworm z grafichnim seredovishem GNOME 43RozrobnikThe Debian ProjectRodina OSLinuxRobochij stanAktualnijVihidna modelVilne programne zabezpechennyaPochatkovij vipusk16 serpnya 1993Ostannij vipusk12 6 29 cherven 2024Repozitorijhttps salsa debian org publicMovibilshe 78 mov v tomu chisli ukrayinskaSposib onovlennyaAPTMenedzher paketivdpkgPlatformix86 64 IA 32 ppc64el S390x armel armhf arm64 mipsel mips64elTip yadraMonolitne yadro Linux LicenziyaVilne programne zabezpechennya perevazhno GNU GPL ta inshi licenziyiwww debian org Neoficijnim variantom ye Debian GNU Hurd pobudovanij na bazi mikroyadra GNU Mach i naboru program serveriv GNU Hurd Yak dopovnennya do poslugi dozvolyayetsya vstanovlyuvati pakunki u formati deb yaki ne buli vklyucheni do golovnogo repozitoriyu z prichini nadto obmezhenoyi licenziyi abo mozhlivih zakonodavchih neporozumin A same dodatkovi Contrib pakunki u cij chastini rozpovsyudzhuyutsya vlasnikom avtorskogo prava na umovah vilnoyi licenziyi ale zalezhat vid komercijnogo programnogo zabezpechennya obmezheni Non Free licenziyi paketiv u cij chastini mayut umovi sho obmezhuyut rozpovsyudzhennya PZ obmezheni vbudovani Non Free Firmware licenziyi paketiv vbudovanih program u cij chastini mayut umovi sho obmezhuyut rozpovsyudzhennya PZ Vipusk Debian GNU Linux 12 mistit 64419 pakunkiv Debian ye osnovoyu dlya ryadu Debian podibnih distributiviv Najvidomishi Ubuntu Linux Mint Dreamlinux Knoppix Linspire Maemo Xandros Debian vidomij suvoroyu sumnivno obgovoriti viddanistyu filosofiyi Unix ta vilnomu programnomu zabezpechennyu OS portovana na 9 arhitektur sered yakih okrim tipovih arhitektur x86 ta x86 64 ye arhitekturi ARM ta MIPS yaki vikoristovuyut perevazhno u vbudovanih sistemah arhitektura s390x vikoristovuyetsya mejnfrejmami seriyi IBM System z Sistema keruvannya pakunkami programnogo zabezpechennya Debian osoblivo APT vidoma svoyeyu suvoroyu politikoyu stosovno pakunkiv ta yakosti vipuskiv APT dozvolyaye legko onovlyuvati sistemu a takozh avtomatichno rozv yazuvati zalezhnosti mizh pakunkami Debian vikoristovuye povnistyu prozorij proces rozrobki i testuvannya Sistema rozroblyayetsya volonterami z usogo svitu i pidtrimuyetsya pozhertvami yaki zbiraye nekomercijna organizaciya Programne zabezpechennya v interesah suspilstva Tipova instalyaciya dlya robochoyi stanciyi vklyuchaye grafichne seredovishe GNOME ofisnij paket LibreOffice brauzer Mozilla Firefox grafichni redaktori Gimp Inkscape programa roboti z elektronnoyu poshtoyu ta organizator Evolution robota iz CD DVD nosiyami audio video progravachi vikoristovuyutsya vilni kodeki pereglyadach PDF dokumentiv Dlya bazovoyi instalyaciyi dosit pershogo CD DVD abo USB nosiya Na inshih 7 CD diskah mistitsya dopovnyuvalne programne zabezpechennya Takij sposib ustanovlennya ye aktualnim koli Vi ne mayete internet z yednannya Pid chas vstanovlennya OS sistema zaproponuye vibrati repozitorij ta vstanoviti onovlennya yaksho prisutnye internet z yednannya Nadali sistema nalashtovuyetsya takim chinom sho proces onovlennya vidbuvayetsya avtomatichno Istoriya proyektuVpershe distributiv Debian anonsuvavIan Merdok todi student Universitetu Perdyu 16 serpnya 1993 roku Na pochatku Merdok nazvav svoyu sistemu Debian Linux Release Nazva Debian bula utvorena vid pershih liter jogo imeni ta imeni todishnoyi divchini zgodom druzhini z yakoyu vin rozluchivsya u sichni 2008 Debri Debra Ian dɛbˈiːjen Vin mav na meti stvoriti novij distributiv kotrij bude vidkrito rozroblyatis yak Linux ta GNU staranno i sumlinno zbiratis ta yakisno suprovodzhuvatis i pidtrimuvatis Na pochatku proyekt rozvivavsya povilno pershi versiyi 0 9 h buli vipusheni u 1994 ta 1995 rokah Pershi portuvannya na inshi arhitekturi rozpochalis u 1995 roci Reliz 1 h zdijsneno u 1996 roci Todi zh Bruce Perens zminiv z posadi lidera proyektu V comu zh roci odin z rozrobnikiv Ean Schuessler zaproponuvav uklasti suspilnu ugodu mizh proyektom ta jogo koristuvachami Za rezultatami obgovorennya u poshtovij rozsilci bulo ukladeno Socialnu Ugodu ta Posibnik po vilnih programah Debian 22 sichnya 2014 u Wayback Machine kotri opisuvali bazovi vimogi do rozrobnikiv distributivu takozh iniciyuvav stvorennya oficijnoyi organizaciyi Programi v interesah suspilstva kotra b opikuvalas proyektom virishuvala finansovi ta yuridichni pitannya Znimok ekranu Debian 4 0 Roboche otochennya KDE U 1998 roci pered vipuskom versiyi 2 0 pershoyi yaka bazuvalas na biblioteci glibc zalishiv proyekt Uchasniki proveli vibori na posadu novogo lidera ta vipustili dva novih relizi gilki 2 h kozhen z yakih mistiv vse bilshe pakunkiv ta portiv na rizni arhitekturi V cej chas bulo rozrobleno ART ta zapochatkovano pershij proyekt na yadri vidminnomu vid Linuks Debian GNU Hurd U 1999 roci bulo zapusheno pershi distributivi na osnovi Debian ta yaki nini koli bilshe ne pidtrimuyutsya Naprikinci 2000 roku proyekt otrimav znachni zmini v arhivuvanni ta relizah stabilnoyi versiyi Reorganizovano repozitoriyi program vvedeno shovisha pakunkiv package tools ta stvoreno testovu gilku u viglyadi testovogo majdanchika dlya zaplanovanogo vipusku V comu zh roci rozrobniki pochali provoditi konferenciyi pid nazvoyu Debkonf Debconf na yakih obgovoryuyutsya zadachi dlya rozrobnikiv ta tehnichnih koristuvachiv U versiyi 4 0 x vpershe za istoriyu proyektu z distributivu bulo vilucheno arhitekturu m68k Proceduri rozrobkiPakunki sho znahodyatsya u rozrobci vivantazhuyutsya do nestabilnoyi vidomoyi takozh yak Sid ta eksperimentalnoyi gilok proyektu Ce yak pravilo normalni stabilni versiyi program vipusheni osnovnim rozrobnikom ale zi specifichnimi dlya Debian modifikaciyami yaki mozhut sprichiniti problemi Nestabilni chi ne cilkom gotovi programi perenosyatsya do eksperimentalnoyi gilki Pislya timchasovogo perebuvannya u nestabilnij gilci v zalezhnosti vid neobhidnosti vnesenih u programu zmin pakunok avtomatichno migruye do testovoyi gilki Ce shopravda vidbuvayetsya lishe v tomu vipadku yaksho u nomu ne znahodyat kritichnih pomilok i yaksho yih ne mistyat inshi programi potribni dlya funkcionuvannya danoyi Oskilki onovlennya stabilnih vipuskiv Debian ne mistit ponovlen program a lishe ponovlennya bezpeki bagato koristuvachiv obirayut testovu ta nestabilnu gilki z novishimi pakunkami Prote ci gilki menshe protestovani a nestabilna she j ne otrimuye vchasno onovlen bezpeki VipuskiStanom na gruden 2023 roku stabilnim vipuskom ye versiya 12 Bookworm Pislya vihodu novoyi versiyi poperednyu stabilnu pomichayut yak staru stabilnu oldstable u danij chas neyu ye versiya 11 Bullseye Dlya stable i oldstable versij vihodyat periodichni onovlennya yaki markuyutsya napriklad 10 1 Komanda bezpeki proyektu Debian Debian security team vipuskaye onovlennya bezpeki dlya ostannogo stabilnogo vipusku a takozh dlya poperednogo stabilnogo vipusku oldstable protyagom odnogo roku pislya vihodu novogo Napriklad versiya 4 0 Etch vijshla u kvitni 2007 roku ce oznachaye sho poperednya stabilna versiya 3 1 Sarge bude pidtrimuvatisya do kvitnya 2008 roku Dlya vikonannya bilshosti zadach suvoro rekomenduyut vikoristovuvati lishe sistemu dlya yakoyi regulyarno vihodyat onovlennya bezpeki Dlya testovoyi testing gilki takozh vihodyat onovlennya bezpeki cim zajmayetsya specialna komanda dobrovolciv Debian testing team onovlennya ne ye oficijnimi Versiyi Debian Versiya Kodove im ya Ostannye onovlennya data Kilkist pidtrimuvanih arhitektur Kilkist paketiv Data vihodu Termin pidtrimki doOriginalne Ukrayinskoyu0 93R6 1 26 zhovtnya 19951 1 Buzz Bazz 1 474 17 chervnya 1996 19961 2 Rex Reks 1 848 12 grudnya 1996 19961 3 Bo Bo 1 974 5 chervnya 1997 19972 0 Hamm Gemm 2 1 500 24 lipnya 1998 19982 1 Slink Slink 4 2 250 9 bereznya 1999 grudnya 20002 2 Potato Potejto 6 3 900 15 serpnya 2000 kvitnya 20033 0 Woody Vudi 11 8 500 19 lipnya 2002 serpnya 20063 1 Sarge Sarzh 11 15 400 6 chervnya 2005 kvitnya 20084 0 Etch Etch 4 0r9 22 trav 2010 11 18 000 8 kvitnya 2007 lyutogo 20105 0 Lenny Leni 5 0 10 10 ber 2012 12 gt 23 000 14 lyutogo 2009 lyutogo 20126 0 Squeeze Visklik 6 0 10 19 lip 2014 9 2 A gt 29 050 6 lyutogo 2011 29 lyutogo 20167 0 Wheezy Vizi 7 11 4 cherv 2016 13 35 962 4 travnya 2013 31 travnya 20188 0 Jessie Dzhesi 8 11 23 cherv 2018 10 gt 43 000 25 kvitnya 2015 30 chervnya 20209 0 Stretch Strech 9 13 18 lip 2020 10 51000 17 chervnya 2017 1 sichnya 2020 LTS 30 chervnya 202210 0 Buster Baster 10 13 10 ver 2022 10 59000 6 lipnya 2019 30 chervnya 2022 LTS 1 chervnya 202411 0 Bullseye Yabluchko 11 9 10 lyut 2023 9 59551 14 serpnya 2021 14 serpnya 202612 0 Bookworm Knizhkovij Hrobak 12 5 10 lyut 2024 9 64419 10 chervnya 2023 10 chervnya 2028Umovni poznachennya zaplanovano rozroblyayetsya potochna versiya pidtrimuyetsya ne pidtrimuyetsyaPortiArhitekturi Debian 12 maye oficijni porti dlya nastupnih arhitektur amd64 arhitektura x86 64 rozroblena dlya Intel AMD 64 bit i386 arhitektura IA 32 rozroblena dlya Intel AMD 32 bit ppc64el arhitektura PowerPC s390x arhitektura IBM ESA 390 armel arhitektura ARM 32 bit armhf arhitektura ARM 32 bit arm64 arhitektura ARM 64 bit mipsel Arhitektura MIPS little endian 32 bit mips64el Arhitektura MIPS 64 bit riscv64 Arhitektura RISC V 64 bit v rozrobci Yadra Proyekt harakterizuye sebe yak Universalna Operacijna Sistema ta chimalo portiv usogo koristuvackogo programnogo zabezpechennya na bagato operacijnih sistem Okrim distributiva z yadrom Linux ranishe koli isnuvali takozh varianti Debian GNU kFreeBSD na yadri FreeBSD i Debian GNU NetBSD na yadri NetBSD Isnuye takozh neoficijnij distributiv Debian GNU Hurd pobudovanij na osnovi operacijnoyi sistemi GNU Hurd Robochi seredovisha Debian GNU Linux maye shist riznovidiv instalyaciyi robochogo seredovisha Bazove seredovishe GNOME a takozh KDE Xfce LXDE Cinnamon MATE yak alternativi LXDE GNOME KDE Xfce Cinnamon MATEDebian Live Sistema Debian Live versiya Debian kotra zavantazhuyetsya zi zminnogo nosiya informaciyi napriklad CD DVD USB nosij abo bez nayavnosti zhorstkogo diska Ce daye mozhlivist koristuvacham pracyuvati iz operacijnoyu sistemoyu Debian ne vstanovlyuyuchi Isnuye shist versij Debian Live z robochimi seredovishami GNOME KDE Xfce LXDE MATE Cinnamon Lideri proyektuIan Merdok zasnovnik distributivu serpen 1993 berezen 1996kviten 1996 gruden 1997sichen 1998 gruden 1998sichen 1999 berezen 2001kviten 2001 kviten 2002kviten 2002 kviten 2003berezen 2003 berezen 2005kviten 2005 kviten 2006kviten 2006 kviten 2007kviten 2007 kviten 2008kviten 2008 kviten 2010kviten 2011 kviten 2013Lukas Nussbaum kviten 2013 kviten 2015Nil MakGovern kviten 2015 kviten 2016Megdi Doggaj kviten 2016 kviten 2017Kris Lemb kviten 2017 kviten 2019Sem Gartman kviten 2019 kviten 2020Dzhonatan Karter kviten 2020 potochnijPerevagi ta nedolikiU skladi Debian ponad 64 000 skomponovanih pakunkiv Oskilki stabilnij vipusk prohodit retelne ta vsebichne testuvannya sistema ta pakunki v nij ye dovoli nadijnimi Ale oskilki testuvannya zajmaye bagato chasu to odnim z nedolikiv Debian ye pevna zastarilist program stabilnoyi zbirki Mizh vipuskami 3 0 ta 3 1 minulo majzhe 3 roki I hocha vipusk Debian 4 0 bulo anonsovano na gruden 2006 roku 18 misyaciv pislya vipusku 3 1 naspravdi vin vidbuvsya lishe 8 kvitnya 2007 roku Cej nedolik chastkovo vipravlyayetsya nayavnistyu t zv bekportovanih pakunkiv onovlenih versij program skompilovanih u stabilnomu seredovishi j dlya stabilnogo seredovisha dostupnih v chisli inshogo z majdanchikiv backports org i apt get org Prote v deyakih vipadkah ci pakunki pogano integruyutsya v sistemu viklikayuchi mozhlivi klopoti z ponovlennyam chi konflikti z inshimi programami Testova gilka chasto mistit onovlene programne zabezpechennya kotre znachno stabilnishe anizh mozhna bulo b podumati divlyachis na nazvu gilki Prote odrazu pislya novogo vipusku v nij vidbuvayutsya znachni zmini Inshim zauvazhennyam ye te sho deyaki dokumenti ta programi nedostupni v oficijnij sistemi Debian oskilki voni ne vidpovidayut vimogam Proyektu Dokumenti sho vipusheni pid GNU Free Documentation License z nedostupnimi dlya zmin sekciyami rozglyadayutsya proyektom yak ne povnistyu vilni j pomishayutsya do sekciyi non free U takih vipadkah programi chi dokumenti mozhna otrimati vid tretih storin abo zh z sekciyi non free fajloshovish Debian abo zh vidshukati inshu programu sho vidpovidaye vashim vimogam ta ye vilnoyu Napriklad vlasnickij Adob Akrobat chitach Adobe Acrobat reader ne postachayetsya z Debian ale po pershe vam dostupni inshi programi dlya chitannya dokumentiv PDF a po druge sam Acrobat reader mozhna zavantazhiti z vebsajtu firmi virobnika i vstanoviti vruchnu Dehto kritikuye proyekt za te vklyuchennya do sekciyi non free deyakih vlasnickih program zamist togo shob povnistyu vidmovitis vid yih vikoristannya Ranishe Debian vklyuchav vilni pakunki z nevilnimi komponentami do golovnoyi zbirki prote zaraz viddilyaye deyaki programi yak napriklad vlasnicki drajveri pristroyiv u yadri Linuks Naprikinci 2000 roku v proyekti zrobleno znachni zmini v upravlinni arhivami ta vipuskami reorganizovano procesi za dopomogoyu novih shovish pakunkiv package pools i stvoreno testovu testing gilku Takozh u comu roci rozpochali provedennya shorichnoyi konferenciyi pid nazvoyu Debconf dlya rozrobnikiv ta koristuvachiv Debian Cikavi faktiNASA vikoristala sistemu Debian v eksperimentah na shatli Kolumbiya Vsi versiyi Debian nazvani v chest personazhiv multfilmu Istoriya igrashokDiv takozhPorivnyannya distributiviv Linux Spisok distributiviv LinuxVinoskihttps www debian org News 2024 20240629 Debian Arhiv originalu za 22 kvitnya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2009 Debian News Debian 12 bookworm released www debian org Procitovano 2 serpnya 2023 Ian Murdock 16 serpnya 1993 New release under development suggestions requested Grupa novin comp os linux development Usenet CBusDD MIK unix portal com originalu za 8 chervnya 2013 6 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 1 November 2014 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 22 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Debian security FAQ 28 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 20 kvitnya 2007 Q How is security handled for testing and unstable A The short answer is it s not A Brief History of Debian Debian Releases Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 22 chervnya 2008 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2007 Procitovano 26 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2008 Procitovano 21 kvitnya 2008 Debian GNU Linux 5 0 released Debian 14 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 15 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 1 travnya 2012 Procitovano 26 zhovtnya 2012 Claes Luk 1 veresnya 2008 debian devel announce Spisok rozsilki Arhiv originalu za 11 veresnya 2017 Procitovano 31 zhovtnya 2008 Debian 6 0 Squeeze released 12 bereznya 2019 u Wayback Machine angl wiki debian org Arhiv originalu za 7 travnya 2020 Procitovano 3 kvitnya 2016 McGovern Neil 3 veresnya 2010 debian devel announce Spisok rozsilki Arhiv originalu za 20 grudnya 2019 Procitovano 3 veresnya 2010 Barratt Adam 27 lipnya 2012 debian devel announce Spisok rozsilki Arhiv originalu za 30 lipnya 2012 Procitovano 28 lipnya 2012 Arhiv originalu za 18 chervnya 2017 Procitovano 8 sichnya 2017 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2015 Procitovano 4 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2018 Procitovano 29 grudnya 2014 Arhiv originalu za 12 chervnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2017 Debian Debian buster Release Information www debian org Procitovano 21 serpnya 2023 14 serpnya 2021 Arhiv originalu za 14 serpnya 2021 Procitovano 6 veresnya 2021 Debian Ports Webpage Webpage English Debian Foundation 28 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 10 serpnya 2007 Arhiv originalu za 3 travnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2008 Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 Procitovano 26 zhovtnya 2012 PosilannyaUkrayinski vebsajti storinka dokumentaciyi ukrayinskoyu movoyu na docs linux org uaOficijni resursi proyektu Oficijnij vebsajt 27 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Oficijna Viki proyektu Debian Dovidnik po Debian 14 listopada 2006 u Wayback Machine Istoriya proyektu Debian 4 sichnya 2007 u Wayback Machine Posibnik z politiki Debian 14 listopada 2006 u Wayback Machine Vebsajti spilnoti Debian Administration 10 lyutogo 2011 u Wayback Machine poradi dlya administratoriv novini ta diskusiyi Planet Debian 15 listopada 2006 u Wayback Machine blogi rozrobnikiv Forumi koristuvachiv Debian 26 lyutogo 2006 u Wayback Machine a takozh na Linux org ua 22 lyutogo 2008 u Wayback Machine Lafox net 29 lyutogo 2008 u Wayback Machine Katalog znimkiv program dlya distributivu Debian 1 travnya 2022 u Wayback Machine Proyekt perekladu opisiv pakunkiv Debian ta obgovorennya 14 travnya 2008 u Wayback Machine Server perekladiv Debian i18n Task Force nedostupne posilannya z chervnya 2019 ta zokrema i18n Pro pereklad dokumentaciyi ta vebstorinok proyektu Debien 9 sichnya 2010 u Wayback Machine