Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дебора (Двойра) Фоґель (пол. Debora Vogel, 1900, за іншими відомостями — 1902, Бурштин — серпень 1942, Львів) — єврейська письменниця, філософ та літературний критик. Писала їдишем та польською мовою, а також (хоча і меншою мірою) івритом.
| Дебора Фоґель | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Debora Vogel | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Дебора Фоґель | |||
| Народилася | 1900 Бурштин | |||
| Померла | 1942 Львів | |||
| Країна |  Австро-Угорщина Польська Республіка | |||
| Діяльність | письменниця, літературний критик | |||
| Сфера роботи | поезія[1], філософія[1], літературна критика[1], d[1], публіцистика[1] і художній переклад[1] | |||
| Alma mater | Ягеллонський університет (1926) і ЛНУ ім. І. Франка | |||
| Мова творів | польська і їдиш | |||
| Напрямок | модернізм: сюрреалізм | |||
| Членство | Гашомер Гацаїр[2] | |||
| | ||||
 Дебора Фоґель у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Народилась в сім'ї єврейських інтелігентів Галичини, батько — мовознавець, директор єврейської школи в Бурштині, а її мати була вчителькою. Крім того, її дідусь і батько були видавцями й публікували високими накладами тексти про Кабалу і єврейські погроми в Росії. Першу світову війну сім'я прожила у Відні, де Дебора навчалась в німецькій гімназії. Атестат майбутня письменниця отримала вже після війни в польській гімназії Львова, закінчивши яку, працювала вихователькою у сирітському притулку, де викладав її батько.
У 1919 почала вивчати філософію, психологію і полоністику в університеті Яна Казимира у Львові, де слухала лекції Казимира Твардовського, одного із засновників Львівсько-варшавської логіко-філософської школи, Казимира Гайдукевича, мовознавця, який досліджував логічні зв'язки між мовою і сприйняттям дійсності, з 1924 року продовжила навчання в Ягеллонському університеті в Кракові. Свою дисертацію про Геґеля Дебора Фоґель захистила 1926 р. у Краківському університеті. Після закінчення навчання стала викладати психологію й польську літературу в єврейській семінарії у Львові Один із її тодішніх студентів, Хоне Шмерук, описує ці лекції як важливий інтелектуальний досвід для себе, він був дуже вражений тим, як майстерно вона вплітала поезію на їдиш у загальноєвропейський літературний контекст.
Під час радянської окупації навчальний заклад було перетворено в семінар для вчителів їдиш і Фоґель також викладала там єврейську літературу.
Творчий шлях
Вільно говорила і писала польською мовою, добре знала іврит, а от їдиш вивчила самостійно, бувши вже дорослою людиною. Писати почала по-польськи, проте в 1920-х роках також стала використовувати їдиш, і з часом цією мовою вийшла значна кількість її творів. Також перекладала художні тексти з їдиш на польську (власні тексти, а також твори єврейських поетів) і з польської мови на їдиш (головним чином власні тексти). У 1930-х роках співпрацювала з численними журналами, в тому числі «Хвилини», «Наша Думка», журналів на їдиш «Cusztajer» і «Inzich», а також львівського журналу «Сигнали» і варшавського «Літературні вісті». Була знавчинею кубізму, конструктивізму, критикинею-товаришкою творчості єврейських художників, що слідували традиціям Фернанда Леже і пов'язаних з львівською групою «Артес», серед яких був ілюстратор її творчості Генріх Стренг. ЇЇ по праву вважають однією із засновниць модернізму.
23 травня 1939 написала Аарону Ґлянц-Леєлесові, редакторові літературного часопису «In zikh» («У собі самому») написала наступне, розкриваючи свої політичні погляди:
 | «На додаток я надсилаю вам вірш, один із тих, які у Польщі бояться публікувати за „пацифістські тенденції“. Я і справді хвилююся за долю своєї поетичної збірки, яку планую видати і яка цілковито скерована у цьому небезпечному напрямку». |  |
В юності захоплювалася сіоністськими ідеями й навіть входила на початку 1920-х рр. до молодіжної організації «Hashomer hatsair» («Юні охоронці»). Завжди пов'язувала себе з єврейською культурою, але після творчого дебюту єврейська культура не мала місця в її творчості. Вона не торкається важливих для національного чи релігійного пафосу тем, мотивів, не полемізує. Єдиним, що пов'язувало її із єврейським світом була мова. На їдиш Дебора пише не лише з ідеологічних, а й з естетичних міркувань, намагаючись довести єдність форми та змісту в літературному творі.
Вільно почувалася у польському, російському, німецькому, французькому та англійському літературних контекстах, по це свідчать її есеї та поодинокі листи. Письменниця друкувала рецензії, оглядаючи дитячу й підліткову літературу та культурологічні та психоаналітичні студії або книги із теорії мистецтва, що свідчило про її широкий кругозір та знання. Часто в її рецензіях книги слугували лише відправною точкою для детального аналізу таких проблем, як расизм чи антисемітизм («Людська екзотика», 1934), або стосунків інтелігенції та пролетаріату («Кілька зауваг про сучасну інтелігенцію», 1936). Найбільше її цікавила сама людина, яка за різними масками ховає свої почуття.
На думку Дебори Фоґель, лише абстрактне мистецтво позбавлене маски, це враження навіяне, ймовірно, Малевичем і світ складається з кубізму, конструктивізму і пуризму. У своїх нарисах вона досліджує проблематику фотомонтажу і фотомонтаж як літературний жанр. Нею опубліковано ряд важливих досліджень про Станіслава Іґнаци Віткевича, Марка Шаґала і Бруно Шульца, але ці дослідження довгий час були недоступні дослідникам, бо побачили світ у марґінальних часописах, які не збереглися.
Називала фарби «душею і мовою речей». Це проявилось у її міській ліриці, де кольори виражають усі почуття читача:
Вони стають «кругловидими» і «пласкими», допасовуючись до речей, які можна побачити або до яких можна доторкнутися. Вона надає їм «фруктовости» — кольору помаранчі, цитрини, вишні, що дозволяє підключити також смакові та слухові асоціації. Тональність цієї поезії загалом підпорядковується «холоду», навіть найтепліший колір — жовтий, стає «кольором пласкої прохолоди». Загальний настрій та атмосферу збірки визначає охарактеризований Кандінським як «беззвучний і нерухомий» сірий колір. У поезії Фоґель можна знайти всі шари описаної Кандінським «безнадійної нерухомости. Що темнішим стає сірий, тим більшої ваги набуває безнадія і вступає в силу задуха. Якщо сірий світлішає, у фарби проривається трохи повітря, вони починають дихати і з'являється елемент прихованої надії».— Анна Майя Місяк
З цього можна зробити висновок, що меланхолія виступає основним почуттям, станом, світоглядом, тобто є лейтмотивом поезії й прози Дебори Фоґель.
Стосунки з Бруно Шульцем
Серед її близьких друзів був письменник, художник і графік Бруно Шульц. Все життя Бруно шукав співрозмовника, який би зрозумів його, і, як здавалося, знайшов його в особі Дебори Фогель, яка була молодша за нього на 10 років. Вони познайомилися на відпочинку в Закопані через Станіслава Ігнація Віткевича, з яким також дружила і який був автором її портрета, який, на жаль, не зберігся. Між ними зав'язався своєрідний роман у листах. Саме з листів, написаних коханій жінці (Шульц хотів одружитися з Деборою, але її рідня виявилася проти такого союзу), і народився його перший роман — «Sklepy cynamonowe» («Цинамонові крамниці»). Книга мала успіх, втім, у вузьких інтелігентських колах.
Листи Дебори Фоґель до Бруно Шульца — це єдина відома широкій публіці, крихітна, порівняно з рештою кореспонденції, яку вона вела кількома мовами. Шульц і Фоґель обмінюються думками про прочитане, про побут і про подорожі (до Парижа). Це закінчилось тим, що Її книгу «Акації цвітуть», яка вийшла 1936 року, чимало критиків неправильно потрактували як невдале наслідування Бруно Шульца і його «Цинамонових крамниць», які з'явилися двома роками раніше. З її листів можна довідатися, що її вірші й проза у першій половині 1930-х рр. залишилися поза увагою польського літературного середовища. Та сама вона доклала багато зусиль для друку віршів Шульца, що він надсилав їй у листах, розпізнавши його талант.
У листах Дебори Фоґель і Бруно Шульца не раз згадується особливий характер їхніх стосунків. Вона пише йому:
| | «Ти видав себе, і тепер я знаю, що тобі притаманне те, в чому я ніколи б тебе не запідозрила: що ти ревнуєш мене. Я мушу бути чесною: навіть дуже теплі і плідні інтелектуальні контакти, як, наприклад, із Мінковим, чи досить довго — із Ройтманом, усі вони мають інший характер, ніж наші з тобою стосунки, ні на що не схожі у своїй неповторности» (7. 12. 1938). | |
Про їхнє знайомство вона згадує так:
| | «Наші тодішні розмови і стосунки були рідкісним щастям, яке трапляється лише раз у житті, а можливо, що і раз на кілька безнадійних, позбавлених кольору життів» (21. 11. 1938). | |
Смерть в гетто
Загинула у львівському гетто в серпні 1942 року разом з матір'ю, чоловіком (архітектором Шулімом Баренблютом) і сином Ашером під час нацистської акції масового знищення євреїв. Тіла письменниці та її родини упізнав потім Генрик Стренг, який пізніше брав участь у розборі тіл жертв серпневої акції. Архів письменниці не зберігся до наших днів, його спалили нові мешканці її львівського будинку.
Творчий доробок
Поезія
- «Ftog figurn» («Фігури днів») (1930)
- «Manekinen» («Манекени») (1934)
Польські переклади вибраних віршів містяться в додатку до роботи Кароліни Шуманяк «Бути агентом вічної ідеї …».
Проза
- «Akacjes blien» (на їдиш) (1935).
Akacje kwitna (авторський переклад на польську мову) (1936), новітнє видання — Austeria 2006 (додатково включені сучасні переклади не перекладених раніше пізніших етюдів і нарисів).
Критика
- Позиція Станіслава Ігнація Віткевича в сучасній польській культурі
- Тема і форма в мистецтві Шагала [на їдиш]
- Генеалогія фотомонтажу і його можливості
- Статика, динаміка й актуальність у мистецтві [на їдиш]
- «Білі слова» в поезії [на їдиш]
- Монтаж як літературний жанр [на їдиш]
Три перших тексти з'явилися в журналі «Сад» (текст про Шагала в перекладі Томаша Куберчука). Переклади трьох останніх есе, а також декілька інших теоретичних робіт опубліковані в додатку до роботи Кароліни Шуманяк «Бути агентом вічної ідеї …».
Переклади українською
- Дебора Фогель. Акації квітнуть. Монтажі. Пер. Юрко Прохасько. – Київ: Дух і Літера, 2018.
- Дебора Фогель // Львівська антологія. Том ІІ. 1920—1940-ві роки. В ґранатових горах. – Харків: Фоліо, 20214.
- Дебора Фогель // Скринька з червоного дерева. Єврейська проза Східної Європи другої половини ХІХ–ХХ століть. – Київ: Дух і Літера, 2020.
Примітки
- Czech National Authority Database
- https://jwa.org/encyclopedia/article/fogel-dvoyre
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 16 червня 2013.
- Ніч на Венері, 2020, с. 232.
- Ніч на Венері, 2020, с. 231.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 червня 2013.
Література
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дебора Фоґель |
- Фоґель Д. Фігури днів. Манекени / перекл. з їдишу Юрка Прохаська. — К.: Дух і Літера, 2015. — 176 с., з іл.
- Фоґель Д. Акації квітнуть. Монтажі / перекл. з польськ. Юрка Прохаська. — К.: Дух і Літера, 2018. — 80 с.
- Фоґель Д. Білі слова: Есеї, листування, рецензії та полеміки / переклад та упор. Анастасії Любас. — К.: Дух і Літера, 2019. — 288 с.
- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — .
Посилання
- Невловима Дебора [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Євген Клімакін. Львів Дебори Фоґель [відео]
- Анастасія Любас. Як наздогнати Дебору Фоґель? [стаття]
- Як наздогнати Дебору Фоґель: дискусія
- Дебора Фогель
- В тіні Бруно Шульца [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Дана Пинчевская: «И вновь цветёт акация…» О прозе Деборы Фогель [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Рец. на кн. : Фоґель Д. Акації квітнуть. Монтажі / Дебора Фоґель ; перекл. з польськ. Ю. Прохасько. – Львів : Дух і Літера, 2018. – 80 с. (опуб. 20.09.2018
- Рец. на кн.: Фоґель Д.. Білі слова : есеї, листування, рецензії та полеміки / Дебора Фоґель ; переклад та упор. Анастасії Любас. – К.: Дух і Літера, 2019. – 288 с. (опубл. 9.09.2019
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Debora Dvojra Fogel pol Debora Vogel 1900 za inshimi vidomostyami 1902 Burshtin serpen 1942 Lviv yevrejska pismennicya filosof ta literaturnij kritik Pisala yidishem ta polskoyu movoyu a takozh hocha i menshoyu miroyu ivritom Debora Fogelpol Debora VogelIm ya pri narodzhenniDebora FogelNarodilasya1900 1900 BurshtinPomerla1942 1942 LvivKrayina Avstro Ugorshina Polska RespublikaDiyalnistpismennicya literaturnij kritikSfera robotipoeziya 1 filosofiya 1 literaturna kritika 1 d 1 publicistika 1 i hudozhnij pereklad 1 Alma materYagellonskij universitet 1926 i LNU im I FrankaMova tvorivpolska i yidishNapryamokmodernizm syurrealizmChlenstvoGashomer Gacayir 2 Debora Fogel u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNarodilas v sim yi yevrejskih inteligentiv Galichini batko movoznavec direktor yevrejskoyi shkoli v Burshtini a yiyi mati bula vchitelkoyu Krim togo yiyi didus i batko buli vidavcyami j publikuvali visokimi nakladami teksti pro Kabalu i yevrejski pogromi v Rosiyi Pershu svitovu vijnu sim ya prozhila u Vidni de Debora navchalas v nimeckij gimnaziyi Atestat majbutnya pismennicya otrimala vzhe pislya vijni v polskij gimnaziyi Lvova zakinchivshi yaku pracyuvala vihovatelkoyu u siritskomu pritulku de vikladav yiyi batko U 1919 pochala vivchati filosofiyu psihologiyu i polonistiku v universiteti Yana Kazimira u Lvovi de sluhala lekciyi Kazimira Tvardovskogo odnogo iz zasnovnikiv Lvivsko varshavskoyi logiko filosofskoyi shkoli Kazimira Gajdukevicha movoznavcya yakij doslidzhuvav logichni zv yazki mizh movoyu i sprijnyattyam dijsnosti z 1924 roku prodovzhila navchannya v Yagellonskomu universiteti v Krakovi Svoyu disertaciyu pro Gegelya Debora Fogel zahistila 1926 r u Krakivskomu universiteti Pislya zakinchennya navchannya stala vikladati psihologiyu j polsku literaturu v yevrejskij seminariyi u Lvovi Odin iz yiyi todishnih studentiv Hone Shmeruk opisuye ci lekciyi yak vazhlivij intelektualnij dosvid dlya sebe vin buv duzhe vrazhenij tim yak majsterno vona vplitala poeziyu na yidish u zagalnoyevropejskij literaturnij kontekst Pid chas radyanskoyi okupaciyi navchalnij zaklad bulo peretvoreno v seminar dlya vchiteliv yidish i Fogel takozh vikladala tam yevrejsku literaturu Tvorchij shlyahVilno govorila i pisala polskoyu movoyu dobre znala ivrit a ot yidish vivchila samostijno buvshi vzhe dorosloyu lyudinoyu Pisati pochala po polski prote v 1920 h rokah takozh stala vikoristovuvati yidish i z chasom ciyeyu movoyu vijshla znachna kilkist yiyi tvoriv Takozh perekladala hudozhni teksti z yidish na polsku vlasni teksti a takozh tvori yevrejskih poetiv i z polskoyi movi na yidish golovnim chinom vlasni teksti U 1930 h rokah spivpracyuvala z chislennimi zhurnalami v tomu chisli Hvilini Nasha Dumka zhurnaliv na yidish Cusztajer i Inzich a takozh lvivskogo zhurnalu Signali i varshavskogo Literaturni visti Bula znavchineyu kubizmu konstruktivizmu kritikineyu tovarishkoyu tvorchosti yevrejskih hudozhnikiv sho sliduvali tradiciyam Fernanda Lezhe i pov yazanih z lvivskoyu grupoyu Artes sered yakih buv ilyustrator yiyi tvorchosti Genrih Streng YiYi po pravu vvazhayut odniyeyu iz zasnovnic modernizmu 23 travnya 1939 napisala Aaronu Glyanc Leyelesovi redaktorovi literaturnogo chasopisu In zikh U sobi samomu napisala nastupne rozkrivayuchi svoyi politichni poglyadi Na dodatok ya nadsilayu vam virsh odin iz tih yaki u Polshi boyatsya publikuvati za pacifistski tendenciyi Ya i spravdi hvilyuyusya za dolyu svoyeyi poetichnoyi zbirki yaku planuyu vidati i yaka cilkovito skerovana u comu nebezpechnomu napryamku V yunosti zahoplyuvalasya sionistskimi ideyami j navit vhodila na pochatku 1920 h rr do molodizhnoyi organizaciyi Hashomer hatsair Yuni ohoronci Zavzhdi pov yazuvala sebe z yevrejskoyu kulturoyu ale pislya tvorchogo debyutu yevrejska kultura ne mala miscya v yiyi tvorchosti Vona ne torkayetsya vazhlivih dlya nacionalnogo chi religijnogo pafosu tem motiviv ne polemizuye Yedinim sho pov yazuvalo yiyi iz yevrejskim svitom bula mova Na yidish Debora pishe ne lishe z ideologichnih a j z estetichnih mirkuvan namagayuchis dovesti yednist formi ta zmistu v literaturnomu tvori Vilno pochuvalasya u polskomu rosijskomu nimeckomu francuzkomu ta anglijskomu literaturnih kontekstah po ce svidchat yiyi eseyi ta poodinoki listi Pismennicya drukuvala recenziyi oglyadayuchi dityachu j pidlitkovu literaturu ta kulturologichni ta psihoanalitichni studiyi abo knigi iz teoriyi mistectva sho svidchilo pro yiyi shirokij krugozir ta znannya Chasto v yiyi recenziyah knigi sluguvali lishe vidpravnoyu tochkoyu dlya detalnogo analizu takih problem yak rasizm chi antisemitizm Lyudska ekzotika 1934 abo stosunkiv inteligenciyi ta proletariatu Kilka zauvag pro suchasnu inteligenciyu 1936 Najbilshe yiyi cikavila sama lyudina yaka za riznimi maskami hovaye svoyi pochuttya Na dumku Debori Fogel lishe abstraktne mistectvo pozbavlene maski ce vrazhennya naviyane jmovirno Malevichem i svit skladayetsya z kubizmu konstruktivizmu i purizmu U svoyih narisah vona doslidzhuye problematiku fotomontazhu i fotomontazh yak literaturnij zhanr Neyu opublikovano ryad vazhlivih doslidzhen pro Stanislava Ignaci Vitkevicha Marka Shagala i Bruno Shulca ale ci doslidzhennya dovgij chas buli nedostupni doslidnikam bo pobachili svit u marginalnih chasopisah yaki ne zbereglisya Nazivala farbi dusheyu i movoyu rechej Ce proyavilos u yiyi miskij lirici de kolori virazhayut usi pochuttya chitacha Voni stayut kruglovidimi i plaskimi dopasovuyuchis do rechej yaki mozhna pobachiti abo do yakih mozhna dotorknutisya Vona nadaye yim fruktovosti koloru pomaranchi citrini vishni sho dozvolyaye pidklyuchiti takozh smakovi ta sluhovi asociaciyi Tonalnist ciyeyi poeziyi zagalom pidporyadkovuyetsya holodu navit najteplishij kolir zhovtij staye kolorom plaskoyi proholodi Zagalnij nastrij ta atmosferu zbirki viznachaye oharakterizovanij Kandinskim yak bezzvuchnij i neruhomij sirij kolir U poeziyi Fogel mozhna znajti vsi shari opisanoyi Kandinskim beznadijnoyi neruhomosti Sho temnishim staye sirij tim bilshoyi vagi nabuvaye beznadiya i vstupaye v silu zaduha Yaksho sirij svitlishaye u farbi prorivayetsya trohi povitrya voni pochinayut dihati i z yavlyayetsya element prihovanoyi nadiyi Anna Majya Misyak Z cogo mozhna zrobiti visnovok sho melanholiya vistupaye osnovnim pochuttyam stanom svitoglyadom tobto ye lejtmotivom poeziyi j prozi Debori Fogel Stosunki z Bruno ShulcemSered yiyi blizkih druziv buv pismennik hudozhnik i grafik Bruno Shulc Vse zhittya Bruno shukav spivrozmovnika yakij bi zrozumiv jogo i yak zdavalosya znajshov jogo v osobi Debori Fogel yaka bula molodsha za nogo na 10 rokiv Voni poznajomilisya na vidpochinku v Zakopani cherez Stanislava Ignaciya Vitkevicha z yakim takozh druzhila i yakij buv avtorom yiyi portreta yakij na zhal ne zberigsya Mizh nimi zav yazavsya svoyeridnij roman u listah Same z listiv napisanih kohanij zhinci Shulc hotiv odruzhitisya z Deboroyu ale yiyi ridnya viyavilasya proti takogo soyuzu i narodivsya jogo pershij roman Sklepy cynamonowe Cinamonovi kramnici Kniga mala uspih vtim u vuzkih inteligentskih kolah Listi Debori Fogel do Bruno Shulca ce yedina vidoma shirokij publici krihitna porivnyano z reshtoyu korespondenciyi yaku vona vela kilkoma movami Shulc i Fogel obminyuyutsya dumkami pro prochitane pro pobut i pro podorozhi do Parizha Ce zakinchilos tim sho Yiyi knigu Akaciyi cvitut yaka vijshla 1936 roku chimalo kritikiv nepravilno potraktuvali yak nevdale nasliduvannya Bruno Shulca i jogo Cinamonovih kramnic yaki z yavilisya dvoma rokami ranishe Z yiyi listiv mozhna dovidatisya sho yiyi virshi j proza u pershij polovini 1930 h rr zalishilisya poza uvagoyu polskogo literaturnogo seredovisha Ta sama vona doklala bagato zusil dlya druku virshiv Shulca sho vin nadsilav yij u listah rozpiznavshi jogo talant U listah Debori Fogel i Bruno Shulca ne raz zgaduyetsya osoblivij harakter yihnih stosunkiv Vona pishe jomu Ti vidav sebe i teper ya znayu sho tobi pritamanne te v chomu ya nikoli b tebe ne zapidozrila sho ti revnuyesh mene Ya mushu buti chesnoyu navit duzhe tepli i plidni intelektualni kontakti yak napriklad iz Minkovim chi dosit dovgo iz Rojtmanom usi voni mayut inshij harakter nizh nashi z toboyu stosunki ni na sho ne shozhi u svoyij nepovtornosti 7 12 1938 Pro yihnye znajomstvo vona zgaduye tak Nashi todishni rozmovi i stosunki buli ridkisnim shastyam yake traplyayetsya lishe raz u zhitti a mozhlivo sho i raz na kilka beznadijnih pozbavlenih koloru zhittiv 21 11 1938 Smert v gettoYevrejskij cvintar u Burshtini Zaginula u lvivskomu getto v serpni 1942 roku razom z matir yu cholovikom arhitektorom Shulimom Barenblyutom i sinom Asherom pid chas nacistskoyi akciyi masovogo znishennya yevreyiv Tila pismennici ta yiyi rodini upiznav potim Genrik Streng yakij piznishe brav uchast u rozbori til zhertv serpnevoyi akciyi Arhiv pismennici ne zberigsya do nashih dniv jogo spalili novi meshkanci yiyi lvivskogo budinku Tvorchij dorobokPoeziya Ftog figurn Figuri dniv 1930 Manekinen Manekeni 1934 Polski perekladi vibranih virshiv mistyatsya v dodatku do roboti Karolini Shumanyak Buti agentom vichnoyi ideyi Proza Akacjes blien na yidish 1935 Akacje kwitna avtorskij pereklad na polsku movu 1936 novitnye vidannya Austeria 2006 dodatkovo vklyucheni suchasni perekladi ne perekladenih ranishe piznishih etyudiv i narisiv Kritika Poziciya Stanislava Ignaciya Vitkevicha v suchasnij polskij kulturi Tema i forma v mistectvi Shagala na yidish Genealogiya fotomontazhu i jogo mozhlivosti Statika dinamika j aktualnist u mistectvi na yidish Bili slova v poeziyi na yidish Montazh yak literaturnij zhanr na yidish Tri pershih teksti z yavilisya v zhurnali Sad tekst pro Shagala v perekladi Tomasha Kuberchuka Perekladi troh ostannih ese a takozh dekilka inshih teoretichnih robit opublikovani v dodatku do roboti Karolini Shumanyak Buti agentom vichnoyi ideyi Perekladi ukrayinskoyuDebora Fogel Akaciyi kvitnut Montazhi Per Yurko Prohasko Kiyiv Duh i Litera 2018 Debora Fogel Lvivska antologiya Tom II 1920 1940 vi roki V granatovih gorah Harkiv Folio 20214 Debora Fogel Skrinka z chervonogo dereva Yevrejska proza Shidnoyi Yevropi drugoyi polovini HIH HH stolit Kiyiv Duh i Litera 2020 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 https jwa org encyclopedia article fogel dvoyre Arhiv originalu za 27 kvitnya 2014 Procitovano 16 chervnya 2013 Nich na Veneri 2020 s 232 Nich na Veneri 2020 s 231 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 16 chervnya 2013 LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Debora Fogel Fogel D Figuri dniv Manekeni perekl z yidishu Yurka Prohaska K Duh i Litera 2015 176 s z il Fogel D Akaciyi kvitnut Montazhi perekl z polsk Yurka Prohaska K Duh i Litera 2018 80 s Fogel D Bili slova Eseyi listuvannya recenziyi ta polemiki pereklad ta upor Anastasiyi Lyubas K Duh i Litera 2019 288 s Ganna Ulyura Nich na Veneri 113 pismennic yaki syayut u temryavi Kiyiv ArtHuss 2020 464 s ISBN 978 617 7799 43 5 PosilannyaNevlovima Debora 7 listopada 2017 u Wayback Machine Yevgen Klimakin Lviv Debori Fogel video Anastasiya Lyubas Yak nazdognati Deboru Fogel stattya Yak nazdognati Deboru Fogel diskusiya Debora Fogel V tini Bruno Shulca 27 kvitnya 2014 u Wayback Machine Dana Pinchevskaya I vnov cvetyot akaciya O proze Debory Fogel 27 kvitnya 2014 u Wayback Machine Rec na kn Fogel D Akaciyi kvitnut Montazhi Debora Fogel perekl z polsk Yu Prohasko Lviv Duh i Litera 2018 80 s opub 20 09 2018 Rec na kn Fogel D Bili slova eseyi listuvannya recenziyi ta polemiki Debora Fogel pereklad ta upor Anastasiyi Lyubas K Duh i Litera 2019 288 s opubl 9 09 2019