Дашава-Київ

Газопровід Дашава — Київ — перший магістральний газопровід в Україні.

Історія

Фірма "Simon" біля Дашави натрапила на газове родовище і продала інформацію іншій компанії.

За тиждень на глибибені 394 м пішов газ. Газову промисловість відкрив інженер Ковалевський у 1920 році. Газова свердловина стала до ладу 18 квітня 1921 році.  І вже 1922 році 14 км газопровід проведено до Стрия, труби використали з ливарні Яна Верштайна. І 1929 року завершено проведення трубопроводу до Львова згодом до Дрогобича, відвели нову гілку через Моршин, Долини та Вигоди.

У 1945 році вперше у світі експортували газ з України до Польщі.

У 1946-1947 році місцевий газопровід Дашава-Калуш-Дубівці.

Продуктовий магазин у Дашаві зберіг надпис "Дашава - Києв газопровод 1945-1947 pp.

Есплуатація газопроводу розпочалася 1 жовтня 1948 року.

Газопровід блакитне паливо постачалося з смт Дашава Львівської області до Києва, стає першим магістральним газопроводом в Україні. І найпотужнішим на той час у Європі - його пропускна здатність становила близько 2 млрд куб. м на рік. Будівництво газопроводу довжиною — 509,6 км, діаметр труби — 500 мм, пропускна здатність — 1,5 млн м³ за добу, тривало 2 роки.

Газопровід на шляху з Дашави до Києва налічував 230 переходів через природні та штучні перепони: 24 річки, 36 залізниць, 46 шосейних доріг, 139 боліт і балок. Для його функціонування побудували 49 будинків лінійних обхідників і три аварійно-ремонтні пункти у Бердичеві, Красилові та Тернополі. Трасу обслуговували 573 км повітряної лінії зв'язку з 57 газопроводу в Україні. Цей газопровід був грандіозною спорудою.

Будівельні і зварні роботи виконували фахівці, а корчувати пеньки і копати траншеї для труб залучили місцеве населення. Оплату за таку роботу люди не отримували.

Були й персональні норми на одну людину: кожен громадянин, який жив поруч із робочою смугою, мав викопати траншею завширшки 70 см і завглибшки 2 м.

Кожний колгосп повинен був безкоштовно відпрацювати п'ять днів і виконати певну норму (а краще перевиконати).

Наприклад, газета Фастівського району «Перемога» в травні 1948р. подала замітку «Колгоспники району на расі Дашава-Київ» (під рубрикою «Дати Києву дашавський газ до 7 листопада»).  Зокрема, колгосп «13-річчя Жовтня» отримав на «п'ятиденку» завдання: викопати 100 погонних метрів траншей. Газета із гордістю повідомляла, що селяни справилися за два дні. А наступні три перевиконали норму...

Для пришвидшення будівництва влаштовували також «недільники».

1948 року природний газ із цієї труби отримав і Тернопіль. Було створено Управління з експлуатації газопроводу Дашава — Київ, яке мало у своєму складі п'ять районних управлінь у містах Тернопіль, Красилів, Бердичів, Київ та у с. Гніздичів. Цей день вважається днем народження теперішнього «Київтрансгазу».

1951 році почали споруджувати газопровід до Москви 1530 км.

1960 році Дашава - Мінськ, проложено газопровід за 13 місяців.

Вже 1961-1978 рр газ експортувався до 11 країн.

1978 році видобуток зменшився через виснаження родовища.

1990 р Україна мала 3 місце використання газу, після США та Росії.

Після введення в експлуатацію цього унікального магістрального газопроводу розпочалася широка газифікація повоєнних міст України. Навіть незважаючи на дефіцит потужної техніки і кваліфікованих кадрів.

Потужність

Станом на 1948 рік Дашава — Київ був найпотужнішим газопроводом в Європі (пропускна здатність — близько 2 млрд м³ на рік). Він налічував 230 переходів через природні та штучні перепони (24 річки, 36 залізниць, 46 шосейних доріг, 139 боліт і балок). Трасу обслуговували 573 км повітряної лінії зв'язку з 57 селекторними пунктами. Було збудовано 49 будинків лінійних обхідників і створено аварійно-ремонтні пункти (АРП) в Тернополі, Красилові та Бердичеві.

В 1951 році газопровід продовжили з Києва через Брянськ до Москви, після чого система отримала нову назву Дашава — Київ — Брянськ — Москва (1301 км). Максимальної пропускної здатності (5 млн м³ газу на добу) було досягнуто 1959 року з пуском компресорних станцій в Тернополі, Красилові, Бердичеві та Боярці.

Наприкінці 1950-х запустили трубопровід Шебелинка — Брянськ, який став передавати ресурс гігантського Шебелинського родовища до трубопроводу Дашава — Київ — Брянськ — Москва. При цьому ділянка між Брянськом та Києвом була реверсована, так що шебелинський газ зміг надходити до столиці України вже з 1960-го, ще до завершення прямого газопроводу Шебелинка — Київ.

З розвитком газовидобутку на сході України газопровід Дашава — Київ був підключений до першої нитки газопроводу Шебелинка — Київ і з жовтня 1966-го, коли було реконструйовано шлейфи на КС, газ пішов у зворотному напрямку зі Сходу на Захід.

Сучасний стан

У наш час газопровід використовується як розподільний з робочим тиском 4,5 МПа, і більшість сіл та містечок Тернопільської, Житомирської та Київської областей отримують газ у домівки саме завдяки першому магістральному газопроводу у світі.

Газопровід Дашава — Київ будувався із труб виробництва США і Ждановського трубопрокатного заводу (нині — Заводу ім. Ілліча, м. Маріуполь), має гумобітумну ізоляцію.

Технічний стан металу газопроводу станом на 2007 рік не втратив своїх механічних властивостей, тому його подальша експлуатація як магістрального розподільного газопроводу можлива і в майбутньому.

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія: У 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — .
• Газова галузь України. Становлення, досягнення, особистості. І. В. Діяк, З. П. Осінчук, Б. П. Савків. — Киев: Світ Успіху, 2009. — .
• Цей день в історії [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]