Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дарі або східнопе рська мо ва دری Darī dæˈɾi один із літературних стандартів перської мови іншими є таджицька та фарсі о

Дарі (мова)

Дарі (мова)

Дарі́ або східнопе́рська мо́ва (دری Darī, [dæˈɾi]) — один із літературних стандартів перської мови (іншими є таджицька та фарсі), офіційна мова Афганістану. До 1936 року дарі була єдиною офіційною мовою країни, після чого цей статус отримала також пушту.

Дарі
دری
Поширена вАфганістан
Носії15 млн. (2006)
Писемністьарабська
()
КласифікаціяІндоєвропейська
Індоіранська
Іранська
Офіційний статус
Офіційнаimage Афганістан
Регулює
Коди мови
ISO 639-1—
ISO 639-2—
ISO 639-3prs

Дарі, фарсі (перська) і таджицька загалом є взаємозрозумілими (за винятком тих слів, що потрапили в таджицьку з російської, а також певної кількості відмінних слів).

За словами іранського лінгвіста Зани Вахідіан, причина, чому дарі використовується як мова, яку майже всі в Афганістані розуміють і розмовляють, полягає в тому, що Афганістан переніс свою столицю з Кандагара до Кабула у 18 столітті.

До 1964 року щодо мови дарі найчастіше вживали два терміни: фарсі (в Афганістані) та фарсі-кабулі (в Європі). 1964 року було офіційно введено термін «дарі», що, імовірно, походить від назви класичної персько-таджицької мови — parsī-yi darī («придворна перська»). Його відродженням наголошено на прямому зв'язку між сучасною мовою дарі та класичною перською мовою X—XVI ст.

Належить до південно-західної групи іранських мов, поширена головно в центральних, північних та західних провінціях Афганістану. В основі літературної мови лежить кабульський діалект (кабулі). Поза тим виділяють дві групи діалектів:

В лексиці найбільше запозичень із арабської мови та пушту. Остання вплинула також на фонетику дарі.

Дарі — мова номінативного строю, флективно-аналітичного типу з елементами аглютинації. Флективна словозміна характерна для дієслова, де особові закінчення виражають значення числа й особи. Граматичної категорії роду нема, категорія істоти/неістоти морфологічно не виражена.

створено на основі арабської графіки з використанням 4-ох додаткових символів для звуків /р/ (پ), /č/ (چ), /ž/ (ژ), /g/ (گ), яких немає в арабській мові.

Джерела

  • Дари [ 29 травня 2011 у Wayback Machine.]. Энциклопедия Кругосвет (рос.)
  • Алфавит языка дари [ 6 грудня 2011 у Wayback Machine.]. MultiKulti.Ru — язык как инструмент познания мира
  • Семенова Елена Владимировна. Аналитические формы прошедшего времени индикатива современного языка Дари: Дис. … канд. филол. наук : 10.02.22 : Москва, 2004 169 c. РГБ ОД, 61:04-10/803 (рос.)

Посилання

image
Wikimedia Incubator
В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії мовою дарі

Література

  • Дорофеева Л. Н. Язык фарси-кабули. М., 1960
  • Киселева Л. Н., Миколайчик В. И. Дари-русский словарь. М., 1978
  • Ефимов В. А., Расторгуева B.C., Шарова Е. Н. Персидский, таджикский дари. — В кн.: Основы иранского языкознания. М., 1982
  • Киселева Л. Н. Язык дари Афганистана. М., 1985
  • Мошкало В. В. Дари язык. — В кн.: Языки мира. Иранские языки I. Юго-западные иранские языки. М., 1997


image Це незавершена стаття про мову.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dari abo shidnope rska mo va دری Dari daeˈɾi odin iz literaturnih standartiv perskoyi movi inshimi ye tadzhicka ta farsi oficijna mova Afganistanu Do 1936 roku dari bula yedinoyu oficijnoyu movoyu krayini pislya chogo cej status otrimala takozh pushtu DariدریPoshirena vAfganistanNosiyi15 mln 2006 Pisemnistarabska KlasifikaciyaIndoyevropejska IndoiranskaIranska dd Oficijnij statusOficijna AfganistanRegulyuyeKodi moviISO 639 1 ISO 639 2 ISO 639 3prs Dari farsi perska i tadzhicka zagalom ye vzayemozrozumilimi za vinyatkom tih sliv sho potrapili v tadzhicku z rosijskoyi a takozh pevnoyi kilkosti vidminnih sliv Za slovami iranskogo lingvista Zani Vahidian prichina chomu dari vikoristovuyetsya yak mova yaku majzhe vsi v Afganistani rozumiyut i rozmovlyayut polyagaye v tomu sho Afganistan perenis svoyu stolicyu z Kandagara do Kabula u 18 stolitti Do 1964 roku shodo movi dari najchastishe vzhivali dva termini farsi v Afganistani ta farsi kabuli v Yevropi 1964 roku bulo oficijno vvedeno termin dari sho imovirno pohodit vid nazvi klasichnoyi persko tadzhickoyi movi parsi yi dari pridvorna perska Jogo vidrodzhennyam nagolosheno na pryamomu zv yazku mizh suchasnoyu movoyu dari ta klasichnoyu perskoyu movoyu X XVI st Nalezhit do pivdenno zahidnoyi grupi iranskih mov poshirena golovno v centralnih pivnichnih ta zahidnih provinciyah Afganistanu V osnovi literaturnoyi movi lezhit kabulskij dialekt kabuli Poza tim vidilyayut dvi grupi dialektiv govirki rajoniv Gerata Logara Gardeza ta Gazaradzhata sho ye blizkimi do dialektiv pivnichno shidnogo Iranu govirki Badahshanu Pandzhsheru Kugistanu ta Kabula sho mayut chimalo spilnih ris iz pivdennimi dialektami tadzhickoyi movi V leksici najbilshe zapozichen iz arabskoyi movi ta pushtu Ostannya vplinula takozh na fonetiku dari Dari mova nominativnogo stroyu flektivno analitichnogo tipu z elementami aglyutinaciyi Flektivna slovozmina harakterna dlya diyeslova de osobovi zakinchennya virazhayut znachennya chisla j osobi Gramatichnoyi kategoriyi rodu nema kategoriya istoti neistoti morfologichno ne virazhena stvoreno na osnovi arabskoyi grafiki z vikoristannyam 4 oh dodatkovih simvoliv dlya zvukiv r پ c چ z ژ g گ yakih nemaye v arabskij movi DzherelaDari 29 travnya 2011 u Wayback Machine Enciklopediya Krugosvet ros Alfavit yazyka dari 6 grudnya 2011 u Wayback Machine MultiKulti Ru yazyk kak instrument poznaniya mira Semenova Elena Vladimirovna Analiticheskie formy proshedshego vremeni indikativa sovremennogo yazyka Dari Dis kand filol nauk 10 02 22 Moskva 2004 169 c RGB OD 61 04 10 803 ros PosilannyaWikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi movoyu dari Mova dari na sajti Ethnologue Dari A language of Afghanistan angl Mova dari na sajti Glottolog 3 0 Language Dari 27 chervnya 2017 u Wayback Machine angl Mova dari na sajti WALS Online Language Dari 21 serpnya 2017 u Wayback Machine angl LiteraturaDorofeeva L N Yazyk farsi kabuli M 1960 Kiseleva L N Mikolajchik V I Dari russkij slovar M 1978 Efimov V A Rastorgueva B C Sharova E N Persidskij tadzhikskij dari V kn Osnovy iranskogo yazykoznaniya M 1982 Kiseleva L N Yazyk dari Afganistana M 1985 Moshkalo V V Dari yazyk V kn Yazyki mira Iranskie yazyki I Yugo zapadnye iranskie yazyki M 1997 Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ