Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Да́рницький концта́бір або Да́рницький та́бір військовополоне́них (у німецьких джерелах — «Київ-Схід» (нім. Kiew-Ost) з вересня 1941; «Шталаг 339 Київ-Дарниця» (нім. Stalag 339 Kiew-Darniza) із січня 1942; «Шталаг 384») — концентраційний табір, один з найбільших на теренах України, створений німецькою окупаційною владою в Дарницькому лісі Києва в період Другої світової війни (1941—1943 роки). Був призначений для перебування в ньому військовополонених Червоної армії. За німецькими джерелами мав № 339. Через табір пройшло до 300 тис. людей, з них загинуло у ньому, за різними оцінками, від 68 до 75 тис.
| Дарницький концентраційний табір | |
|---|---|
| нім. Stalag 339 Kiew-Darniza | |
 | |
| Тип | концентраційний табір |
| Розташування |  Україна, Київ, Дарницький район |
| Координати | 50°25′46″ пн. ш. 30°41′41″ сх. д. / 50.42944° пн. ш. 30.69472° сх. д. |
| Інші назви | Дарницький табір військовополонених, Київ-Схід, Шталаг 339 Київ-Дарниця, Шталаг 384 |
| Оператор |  Третій Рейх |
| Дата створення | 21 вересня 1941 |
| Дата ліквідації | 28 вересня 1943 |
| Кількість бранців | 300 000 |
| Кількість загиблих | 68—75 000 |
| Керівна організація | СС |
| Категорії бранців | цивільне населення, політв'язні, євреї, військовополонені |
 Дарницький концентраційний табір у Вікісховищі | |
Опис табору
Табір створили нацисти у Києві під час окупації міста в 1941—1943 роках, на відстані 3 км від Нової-Дарниці (колишнє дачне селище киян), поблизу сучасної залізничної платформи «Фармацевтична» (на лівій стороні автошляху на Бориспіль, нині — вулиця Бориспільська), що є нині в межах Дарницького району міста Києва.
У ньому утримували десятки тисяч військовополонених та звичайного населення. Табірний режим встановлювався на основі інструктивних матеріалів та директив, розроблених керівництвом вермахту. Режим являв собою продуману систему скорочення (шляхом знищення) населення окупованих територій. Вони не вважали за потрібне виконувати принципи Гаазької (1899 і 1907 років) та Женевської (1929 року) конвенцій про права людини на цих територіях.
Табір займав площу близько 1,5×1,001 км. Територія була обнесена огорожею з колючого дроту у 4—5 рядів заввишки 3,5 та подекуди сягала 4 м. Поділена такою самою огорожею на окремі сектори та відділи. По кутах стояли вартові вежі з кулеметами. Охорону здійснювали спеціально відібрані та підготовлені вартові з собаками.
Дарницький табір мав спеціальне відділення на місці зруйнованого авторемонтного заводу (у чотирьох будівлях військового складу), що був також обнесений колючим дротом. У невеликому, переповненому в'язнями приміщенні був так званий лазарет, у якому утримували поранених та хворих військових, захоплених у полон. Усі, хто перебував у цій «лікарні», живими звідти не вийшли.
Табір спочатку був задуманий німцями як фільтраційний, де утримувалися місцеві мешканці та військовополонені в кількості 30—35 тисяч осіб, кількість яких згодом зростала. Полонених окупанти сортували за національною ознакою, а політруків та євреїв одразу розстрілювали. Через нього за часи німецької окупації пройшло до 300 тис. людей — в основному військовополонених солдатів і офіцерів Червоної армії, а також цивільних осіб. За даними радянської розвідки тут утримували впродовж 1942 року від 5,4 до 14,5 тис. військовополонених та цивільних. Годували цих в'язнів 1—2 рази на день баландою з буряків та видавали сурогат хлібу 150—200 грамів. Спочатку вони спали просто неба і по 10—15 днів нічого не їли. За найменшу провину чи вияв невдоволення в'язнів розстрілювали на місці. Людей, які виявляти непокору, били прикладами і батогами, натравлювали на них собак. Тих, хто зумів вижити, змушували тяжко працювати. У чотирьох складських приміщеннях силами полонених були обладнані [ru] в 3—4 яруси, хоча більшість полонених спала на підлозі. Німці не надавали можливості дотримуватися гігієни, приміщення табору були без опалювання взимку, що призвело до виникнення пошесті та шлункових хвороб з наслідками масової смертності.
Історія
Дарницький концтабір існував з перших днів німецької окупації Києва — з 21 вересня 1941 року та проіснував 737 днів.
4 жовтня 1941 року з табору було звільнено 150 киян — полонених солдатів та звичайних громадян, серед яких В. Запорожець і Г. Петров, які згодом увійшли до групи комуністичного підпілля Р. Синєгубова.
За відомостями на грудень 1941 року, у таборі постійно проводилися масові розстріли в'язнів та полонених, знущання та катування. Утримуваних годували один раз у 2—3 дні просяним пійлом.
У березні 1943 року, відступаючи з Сум, нацисти перевели сюди велику групу військовополонених, з них 1,5 тис. людей було розстріляно по дорозі до Києва.
У середині квітня 1942 року у цьому відділенні кілька днів утримувався керівник підпільної диверсійно-розвідувальної групи І. Кудрі та член групи Г. Дудкіна, випадково затримані за 82 км від Києва.
У червні 1943 року табір перевели до Бердичева. Остаточне припинення існування табора — 28 вересня 1943 року.
Жертви
Після визволення від нацистів та відновлення радянського режиму в Києві, радянська «Надзвичайна державна комісія зі встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників» у грудні 1943 року обстежила територію обох відділень Дарницького табору.
Встановили місця масових поховань в'язнів:
- За 320 м від основної території розташовувалося 5 ям (4 розміром 12×6 м, 1 — 6×6 м) з тілами закатованих та розстріляних полонених командирів і політпрацівників. Загалом — близько 12 тис. осіб. За висновками медекспертизи поховання здійснювали у 2-й половині 1941 року та 1-й половині 1942 року.
- Неподалік од відділення табору на території колишнього авторемонтного заводу розміщувався цвинтар з 5-ма довгими рядами могил (ям) (по 6—7 загиблих у кожній).
- Неподалік селищної школи німці влаштували табірне кладовище, і за цим цвинтарем виявлено багато ям (середній розмір 6×3 м), в яких було від 4 до 5 тис. закатованих у 1942 році. Під кожну могилу, у раніше влаштованому кладовищі дарницького селища, було вкопано німцями ще до 100 полонених зазначеного табору.
- В інших місцях знайдено рештки ще 17 тис. в'язнів.
Надзвичайна комісія встановила загальну кількість загиблих у Дарницькому таборі — 68 тис. людей.
Винуватцями злодіянь визнано комендантів гарнізону Дарниці громадян Прицковського і Кваста.
Вшанування
На вшанування пам'яті жертв Дарницького концтабору споруджено пам'ятник. Серед тих, хто брав участь у організації встановлення пам'ятника відомо про Сидора Артемовича Ковпака, який саме працював у міськраді, про вчительку історії однієї з шкіл Дарницького району Софію Алоїзівну Невірівську і групу школярів, які брали участь у роботі краєзнавчого гуртка під її керівництвом. У незалежній Україні до Дня Перемоги, Міжнародного дня визволення в'язнів нацистських концтаборів та інших пам'ятних дат час від часу проводять офіційні заходи із вшанування жертв.
Пам'ятники
| Назва | Розташування | Координати | Короткі відомості | Зображення |
|---|---|---|---|---|
| Меморіал закатованим у Дарницькому концтаборі | у Дарницькому лісі | 50°25′44″ пн. ш. 30°41′40″ сх. д. / 50.429000° пн. ш. 30.69444° сх. д. | Відкрито 3 грудня 1968 року на галявині Дарницького лісу. Автори — скульптор В.Зноба, архітектори О.Малиновський та Ю.Москальцев. |  |
| Жертвам Дарницького концтабору | у сквері на розі Харківського шосе і вулиці Сімферопольської | 50°25′25″ пн. ш. 30°38′53″ сх. д. / 50.42361° пн. ш. 30.648194° сх. д. |  | |
| Військовополоненим що загинули у концтаборі (пам'ятник «Мужність») | на Привокзальній площі | 50°25′48″ пн. ш. 30°38′47″ сх. д. / 50.43000° пн. ш. 30.646639° сх. д. | Пам'ятник радянським громадянам та військовополоненим, розстріляним гітлерівцями, встановлено 9 травня 1970 року (в день 25-річчя Перемоги). Автори — скульптори Вінайкін, Віктор Гречаник та архітектор К. Сидоров. Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення |  |
| На місці Дарницького концтабору, пам'ятний знак | біля прохідної військової частини по вулиці Бориспільській, навпроти будинку № 32 | 50°25′30″ пн. ш. 30°41′16″ сх. д. / 50.4252556° пн. ш. 30.6879306° сх. д. | Пам'ятка історії. |  |
Див. також
Примітки
- Дарницький табір військовополонених [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. Інститут історії України НАН України
- «Енциклопедія історії України», м. Київ: вид. «Наукова думка», 2004 р. — Т.2 (Г-Д) С.292-293. — (укр.)
- Stalag 339 Kiew-Darniza [ 17 серпня 2012 у Wayback Machine.] — Авиация СВГ (рос.)
- Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів[недоступне посилання з липня 2019] — Дарницький вісник
- У столиці завершуються останні приготування до святкування Дня Перемоги (оновлено районними заходами)[недоступне посилання з липня 2019] — Офіційний інтернет-портал КМДА
Джерела та література
- М. В. Коваль. Дарницький табір військовополонених [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 292. — .
- «Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941—1945 гг.», Т. 1. Київ, 1975 рік (рос.).
- Коваль М. В., «Шлак війни. Наші військовополонені у 1941—1944 роках». «Політика і час», 1999 рік, № 2—3.
Посилання
- Г. Г. Денисенко. Меморіальний комплекс на честь загиблих радянських воїнів у Дарницькому нацистському таборі в м. Київ [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 604. — .
- Пам'ятними місцями Дарниці[недоступне посилання з квітня 2019]
- В'язні Дарницького концтабору стали героями книги 87-літньої киянки Стефанії Цакун [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Дарницький концтабір [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]. Веб-енциклопедія Києва
- Аэрофотосъёмка Второй Мировой Войны [ 12 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Німецько-фашистські табори військовополоненних [ 3 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Stalag 339 Kiew-Darniza [ 17 серпня 2012 у Wayback Machine.], сайт «SGVAVIA» (Авиация СГВ)(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Da rnickij koncta bir abo Da rnickij ta bir vijskovopolone nih u nimeckih dzherelah Kiyiv Shid nim Kiew Ost z veresnya 1941 Shtalag 339 Kiyiv Darnicya nim Stalag 339 Kiew Darniza iz sichnya 1942 Shtalag 384 koncentracijnij tabir odin z najbilshih na terenah Ukrayini stvorenij nimeckoyu okupacijnoyu vladoyu v Darnickomu lisi Kiyeva v period Drugoyi svitovoyi vijni 1941 1943 roki Buv priznachenij dlya perebuvannya v nomu vijskovopolonenih Chervonoyi armiyi Za nimeckimi dzherelami mav 339 Cherez tabir projshlo do 300 tis lyudej z nih zaginulo u nomu za riznimi ocinkami vid 68 do 75 tis Darnickij koncentracijnij tabirnim Stalag 339 Kiew DarnizaTipkoncentracijnij tabirRoztashuvannya Ukrayina Kiyiv Darnickij rajonKoordinati50 25 46 pn sh 30 41 41 sh d 50 42944 pn sh 30 69472 sh d 50 42944 30 69472Inshi nazviDarnickij tabir vijskovopolonenih Kiyiv Shid Shtalag 339 Kiyiv Darnicya Shtalag 384Operator Tretij RejhData stvorennya21 veresnya 1941Data likvidaciyi28 veresnya 1943Kilkist branciv300 000Kilkist zagiblih68 75 000Kerivna organizaciyaSSKategoriyi brancivcivilne naselennya politv yazni yevreyi vijskovopoloneniDarnickij koncentracijnij tabir u VikishovishiOpis taboruTabir stvorili nacisti u Kiyevi pid chas okupaciyi mista v 1941 1943 rokah na vidstani 3 km vid Novoyi Darnici kolishnye dachne selishe kiyan poblizu suchasnoyi zaliznichnoyi platformi Farmacevtichna na livij storoni avtoshlyahu na Borispil nini vulicya Borispilska sho ye nini v mezhah Darnickogo rajonu mista Kiyeva U nomu utrimuvali desyatki tisyach vijskovopolonenih ta zvichajnogo naselennya Tabirnij rezhim vstanovlyuvavsya na osnovi instruktivnih materialiv ta direktiv rozroblenih kerivnictvom vermahtu Rezhim yavlyav soboyu produmanu sistemu skorochennya shlyahom znishennya naselennya okupovanih teritorij Voni ne vvazhali za potribne vikonuvati principi Gaazkoyi 1899 i 1907 rokiv ta Zhenevskoyi 1929 roku konvencij pro prava lyudini na cih teritoriyah Tabir zajmav ploshu blizko 1 5 1 001 km Teritoriya bula obnesena ogorozheyu z kolyuchogo drotu u 4 5 ryadiv zavvishki 3 5 ta podekudi syagala 4 m Podilena takoyu samoyu ogorozheyu na okremi sektori ta viddili Po kutah stoyali vartovi vezhi z kulemetami Ohoronu zdijsnyuvali specialno vidibrani ta pidgotovleni vartovi z sobakami Darnickij tabir mav specialne viddilennya na misci zrujnovanogo avtoremontnogo zavodu u chotiroh budivlyah vijskovogo skladu sho buv takozh obnesenij kolyuchim drotom U nevelikomu perepovnenomu v yaznyami primishenni buv tak zvanij lazaret u yakomu utrimuvali poranenih ta hvorih vijskovih zahoplenih u polon Usi hto perebuvav u cij likarni zhivimi zvidti ne vijshli Tabir spochatku buv zadumanij nimcyami yak filtracijnij de utrimuvalisya miscevi meshkanci ta vijskovopoloneni v kilkosti 30 35 tisyach osib kilkist yakih zgodom zrostala Polonenih okupanti sortuvali za nacionalnoyu oznakoyu a politrukiv ta yevreyiv odrazu rozstrilyuvali Cherez nogo za chasi nimeckoyi okupaciyi projshlo do 300 tis lyudej v osnovnomu vijskovopolonenih soldativ i oficeriv Chervonoyi armiyi a takozh civilnih osib Za danimi radyanskoyi rozvidki tut utrimuvali vprodovzh 1942 roku vid 5 4 do 14 5 tis vijskovopolonenih ta civilnih Goduvali cih v yazniv 1 2 razi na den balandoyu z buryakiv ta vidavali surogat hlibu 150 200 gramiv Spochatku voni spali prosto neba i po 10 15 dniv nichogo ne yili Za najmenshu provinu chi viyav nevdovolennya v yazniv rozstrilyuvali na misci Lyudej yaki viyavlyati nepokoru bili prikladami i batogami natravlyuvali na nih sobak Tih hto zumiv vizhiti zmushuvali tyazhko pracyuvati U chotiroh skladskih primishennyah silami polonenih buli obladnani ru v 3 4 yarusi hocha bilshist polonenih spala na pidlozi Nimci ne nadavali mozhlivosti dotrimuvatisya gigiyeni primishennya taboru buli bez opalyuvannya vzimku sho prizvelo do viniknennya poshesti ta shlunkovih hvorob z naslidkami masovoyi smertnosti IstoriyaVijskovopoloneni u Darnickomu konctabori osin 1941 roku Darnickij konctabir isnuvav z pershih dniv nimeckoyi okupaciyi Kiyeva z 21 veresnya 1941 roku ta proisnuvav 737 dniv 4 zhovtnya 1941 roku z taboru bulo zvilneno 150 kiyan polonenih soldativ ta zvichajnih gromadyan sered yakih V Zaporozhec i G Petrov yaki zgodom uvijshli do grupi komunistichnogo pidpillya R Sinyegubova Za vidomostyami na gruden 1941 roku u tabori postijno provodilisya masovi rozstrili v yazniv ta polonenih znushannya ta katuvannya Utrimuvanih goduvali odin raz u 2 3 dni prosyanim pijlom U berezni 1943 roku vidstupayuchi z Sum nacisti pereveli syudi veliku grupu vijskovopolonenih z nih 1 5 tis lyudej bulo rozstrilyano po dorozi do Kiyeva U seredini kvitnya 1942 roku u comu viddilenni kilka dniv utrimuvavsya kerivnik pidpilnoyi diversijno rozviduvalnoyi grupi I Kudri ta chlen grupi G Dudkina vipadkovo zatrimani za 82 km vid Kiyeva U chervni 1943 roku tabir pereveli do Berdicheva Ostatochne pripinennya isnuvannya tabora 28 veresnya 1943 roku ZhertviPislya vizvolennya vid nacistiv ta vidnovlennya radyanskogo rezhimu v Kiyevi radyanska Nadzvichajna derzhavna komisiya zi vstanovlennya ta rozsliduvannya zlochiniv nimecko fashistskih zagarbnikiv u grudni 1943 roku obstezhila teritoriyu oboh viddilen Darnickogo taboru Vstanovili miscya masovih pohovan v yazniv Za 320 m vid osnovnoyi teritoriyi roztashovuvalosya 5 yam 4 rozmirom 12 6 m 1 6 6 m z tilami zakatovanih ta rozstrilyanih polonenih komandiriv i politpracivnikiv Zagalom blizko 12 tis osib Za visnovkami medekspertizi pohovannya zdijsnyuvali u 2 j polovini 1941 roku ta 1 j polovini 1942 roku Nepodalik od viddilennya taboru na teritoriyi kolishnogo avtoremontnogo zavodu rozmishuvavsya cvintar z 5 ma dovgimi ryadami mogil yam po 6 7 zagiblih u kozhnij Nepodalik selishnoyi shkoli nimci vlashtuvali tabirne kladovishe i za cim cvintarem viyavleno bagato yam serednij rozmir 6 3 m v yakih bulo vid 4 do 5 tis zakatovanih u 1942 roci Pid kozhnu mogilu u ranishe vlashtovanomu kladovishi darnickogo selisha bulo vkopano nimcyami she do 100 polonenih zaznachenogo taboru V inshih miscyah znajdeno reshtki she 17 tis v yazniv Nadzvichajna komisiya vstanovila zagalnu kilkist zagiblih u Darnickomu tabori 68 tis lyudej Vinuvatcyami zlodiyan viznano komendantiv garnizonu Darnici gromadyan Prickovskogo i Kvasta VshanuvannyaNa vshanuvannya pam yati zhertv Darnickogo konctaboru sporudzheno pam yatnik Sered tih hto brav uchast u organizaciyi vstanovlennya pam yatnika vidomo pro Sidora Artemovicha Kovpaka yakij same pracyuvav u miskradi pro vchitelku istoriyi odniyeyi z shkil Darnickogo rajonu Sofiyu Aloyizivnu Nevirivsku i grupu shkolyariv yaki brali uchast u roboti krayeznavchogo gurtka pid yiyi kerivnictvom U nezalezhnij Ukrayini do Dnya Peremogi Mizhnarodnogo dnya vizvolennya v yazniv nacistskih konctaboriv ta inshih pam yatnih dat chas vid chasu provodyat oficijni zahodi iz vshanuvannya zhertv Pam yatniki Div takozh Pam yatniki Darnickogo rajonu Nazva Roztashuvannya Koordinati Korotki vidomosti Zobrazhennya Memorial zakatovanim u Darnickomu konctabori u Darnickomu lisi 50 25 44 pn sh 30 41 40 sh d 50 429000 pn sh 30 69444 sh d 50 429000 30 69444 Vidkrito 3 grudnya 1968 roku na galyavini Darnickogo lisu Avtori skulptor V Znoba arhitektori O Malinovskij ta Yu Moskalcev Zhertvam Darnickogo konctaboru u skveri na rozi Harkivskogo shose i vulici Simferopolskoyi 50 25 25 pn sh 30 38 53 sh d 50 42361 pn sh 30 648194 sh d 50 42361 30 648194 Vijskovopolonenim sho zaginuli u konctabori pam yatnik Muzhnist na Privokzalnij ploshi 50 25 48 pn sh 30 38 47 sh d 50 43000 pn sh 30 646639 sh d 50 43000 30 646639 Pam yatnik radyanskim gromadyanam ta vijskovopolonenim rozstrilyanim gitlerivcyami vstanovleno 9 travnya 1970 roku v den 25 richchya Peremogi Avtori skulptori Vinajkin Viktor Grechanik ta arhitektor K Sidorov Pam yatka monumentalnogo mistectva miscevogo znachennya Na misci Darnickogo konctaboru pam yatnij znak bilya prohidnoyi vijskovoyi chastini po vulici Borispilskij navproti budinku 32 50 25 30 pn sh 30 41 16 sh d 50 4252556 pn sh 30 6879306 sh d 50 4252556 30 6879306 Pam yatka istoriyi Div takozhSireckij konctabirPrimitkiDarnickij tabir vijskovopolonenih 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini m Kiyiv vid Naukova dumka 2004 r T 2 G D S 292 293 ISBN 966 00 0405 2 ukr Stalag 339 Kiew Darniza 17 serpnya 2012 u Wayback Machine Aviaciya SVG ros Mizhnarodnij den vizvolennya v yazniv fashistskih konctaboriv nedostupne posilannya z lipnya 2019 Darnickij visnik U stolici zavershuyutsya ostanni prigotuvannya do svyatkuvannya Dnya Peremogi onovleno rajonnimi zahodami nedostupne posilannya z lipnya 2019 Oficijnij internet portal KMDADzherela ta literaturaM V Koval Darnickij tabir vijskovopolonenih 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 292 ISBN 966 00 0405 2 Ukrainskaya SSR v Velikoj Otechestvennoj vojne Sovetskogo Soyuza 1941 1945 gg T 1 Kiyiv 1975 rik ros Koval M V Shlak vijni Nashi vijskovopoloneni u 1941 1944 rokah Politika i chas 1999 rik 2 3 PosilannyaG G Denisenko Memorialnij kompleks na chest zagiblih radyanskih voyiniv u Darnickomu nacistskomu tabori v m Kiyiv 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 604 ISBN 978 966 00 1028 1 Pam yatnimi miscyami Darnici nedostupne posilannya z kvitnya 2019 V yazni Darnickogo konctaboru stali geroyami knigi 87 litnoyi kiyanki Stefaniyi Cakun 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Darnickij konctabir 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Veb enciklopediya Kiyeva Aerofotosyomka Vtoroj Mirovoj Vojny 12 lyutogo 2011 u Wayback Machine ros Nimecko fashistski tabori vijskovopolonennih 3 serpnya 2013 u Wayback Machine Stalag 339 Kiew Darniza 17 serpnya 2012 u Wayback Machine sajt SGVAVIA Aviaciya SGV ros