Дарбу́ка (араб. دربوكة) — ударний музичний інструмент невизначеної висоти звуку, невеликий барабан, поширений у країнах Магрибу, Єгипті, Туреччині, на Південному Кавказі та Балканах. Під час гри на дарбуці задіюють лише пальці. Традиційно дарбуку виготовляють із глини, після чого розписують фарбою. Окрім глиняних існують також металеві дарбуки, їхній корпус прикрашають граверним розписом. Мембрани дарбуки можуть бути як шкіряними, так і пластиковими.
Історія
Точний час появи дарбуки не встановлено.
У Європі барабани у формі кубка траплялися з часів пізнього неоліту і ранньої бронзової доби, від Південної Данії через Німеччину (де їх знайдено найбільше) до Чехії та Польщі. В алтайських похованнях, датованих V століттям до н. е., також виявлено схожі барабани. Вони трапляються в різних формах, і схоже, що стародавні майстри експериментували з формою і способами закріплення шкіри, намагаючись знайти оптимальне рішення. Проте в ранньому бронзовому столітті ці барабани почали зникати. Схожість цих барабанів з дарбукою дозволяє розглядати дарбуку як найуспішніший варіант, який прижився на Близькому Сході і в Північній Африці, але чомусь зник у Європі.
Щодо Близького Сходу, то свідчення існування барабанів кубкоподібної форми трапляються ще в XI столітті до н. е.: на вавилонському диску зображено високий (приблизно 90 см) барабан на дуже короткій основі. Такі барабани мали ритуальне значення і називалися «ліліш» (lilis). Це були храмові барабани на спеціальних підставках. Пізніше почали проявлятися зменшені ліліші, так звані лілішу (lilissu), які мали вже трохи інші пропорції; їх можна було вже носити з собою. У Єгипті, в період Вісімнадцятої династії (1550-1292 до н. е.), художник із Фів зобразив барабан кубкоподібної форми, і в Дейр-ель-Бахрі є також глиняна скульптура людини, що грає на такому інструменті. Ця зменшена форма барабана стала відома арабам, в культуру яких він успішно влився.
Зображення такого барабана трапляється в ([en]), написаних під час правління Альфонса X Кастильського (XIII століття, час звільнення від арабського панування в Іспанії). Це зображення єврейської пари, де жінка тримає барабан у формі кубка. В арабських джерелах (збереглися малюнки та ілюстрації) зображення барабана такої форми вперше трапляється в малюнках, виконаних між 1519 і 1590 роками, де перські цигани грають на подібних інструментах. У книзі XIX століття періоду правління династії Каджарів в Персії також трапляється подібний малюнок. На більш ранніх середньовічних арабських картинах, що зображують музикантів, найчастіше трапляються люди з бубнами.
Будова
Спочатку барабан виготовляли з обпаленої глини, пізніше — з дерева (горіх, абрикос), а на його верх натягували телячу чи козячу шкіру. На сьогодні популярними є металеві дарбуки (алюміній або мідь), а мембраною служить спеціальний пластик. Трапляються також керамічні дарбуки з пластиковою мембраною та металеві зі шкіряною.
Перевагою металевих дарбук із пластиковою мембраною є те, що за допомогою гвинтів, на яких кріпиться мембрана, можна регулювати її натяг, тим самим змінюючи звучання дарбуки. Також металеві дарбуки порівняно з керамічними є набагато витривалішими. Глиняні дарбуки є досить крихкими, а шкіряна мембрана дуже чутлива до вологи, тому барабани такого типу потребують постійного догляду.
Середня висота інструмента — 350—400 мм, діаметр — близько 280 мм. Залежно від розміру, і, відповідно, звучання, дарбуки мають різні назви.
Є два основні види дарбук: єгипетська і турецька. У єгипетських дарбук краї верхньої частини барабана заокруглені, згладжені (такі дарбуки часто називають думбеками), а в турецьких — ні. Кожен тип має свої переваги під час гри: округлі краї єгипетської дарбуки бережуть пальці і полегшують «перекочування» пальцями, але ускладнюють «клацання»; у турецької дарбуки — навпаки. Однак, це не означає, що вид барабана робить ту чи іншу техніку гри неможливою.
В інструментів «традиційного» виготовлення мембрану закріплено мотузкою; у металевих дарбук мембрану зверху охоплює металеве кільце, яке кріпиться до корпусу гвинтами. У єгипетських дарбук ці гвинти втиснуто в кільце, а у турецьких винесено назовні, що може заважати новачкам. Кількість гвинтів переважно складає від п'яти до восьми. Чим більше гвинтів, тим точніше можна налаштувати звучання барабана.
Резонанс Гельмгольца, що виникає через кубкоподібну форму інструмента, дозволяє досягнути лункого та глибокого басу при несильному ударі. Цим також пояснюють те, що думбеки з вузькою «шийкою» корпусу утворюють нижчий звук при ударі по центру мембрани, ніж ті, у яких «шийка» ширша.
Назви
Залежно від регіону ці барабани мають різні назви. Відповідно, може відрізнятися їхня будова. Загальна назва — darbakeh, tarabuka (دربكة), tablah, tableh (طبلة)
- Darbuka/Dümbelek (Туреччина)
- Darbuka/Tarbuka (Ізраїль)
- Qypi (Албанія)
- Toumberleki/Toumpeleki (Греція)
- Darabuka/Tarabuka (Румунія)
- Darbuk (Хорватія)
- Tarambuka (Болгарія)
- Dumbelek (Крим — татари)
- Dobouk (Угорщина)
- Doumbek/Doumbeg (Вірменія)
- Dumbul/Dunbul/Dümbək (Азербайджан)
- Derbakeh (Сирія, Ліван)
- Dombuk/Derbakeh (Ассирія)
- Tepill (Курдистан)
- Tarbouka (Узбекистан, Таджикистан, Афганістан — )
- Zairbaghali (Афганістан — дарі)
Техніка гри
Позиція інструмента
Інструмент традиційно тримають з лівого боку (хоча це залежить від того, яка рука домінує). Грають найчастіше сидячи (барабан на колінах, ліва рука його притримує; або ж дарбуку затискають між колін) або стоячи (барабан притискають до лівого боку, підвішують на спеціальному ремені або кладуть на ліве плече). Грають на дарбуці долонями і пальцями обох рук. Провідною при цьому є права рука, ліву ж використовують в основному для орнаментації ритму. Такий стан інструменту і сам принцип гри на ньому дуже схожі з технікою гри на рику.
Існує також техніка комбінованої гри рукою і паличкою (в Туреччині таку паличку називають чубук (çubuk)), поширена в Туреччині, на Балканах і в Єгипті. Цю техніку широко застосовують місцеві цигани.
Техніка добування звуків
Основних тонів два: низький, отримуваний від удару ближче до центру мембрани, і високий, коли пальці б'ють по краю барабана. Попри це, є безліч способів витягувати звуки, тому ритми дуже насичені й багаті декоративними елементами, на кшталт клацань або тремоло.
Різноманітність способів добування звуків велика: прості удари долонею в район центру дарбуки (низький), удари пальцями по краях, різні техніки перекочування пальців (наприклад, ), дзвінкі ляски долонею, дзвінкі й глухі клацання, удари по корпусу дарбуки, просовування руки всередину барабана для зміни тембру низького удару, гра на внутрішній поверхні мембрани, тертя мембрани, приглушення звуку притисканням мембрани пальцями / долонею тощо. Для заповнення ритму в інтервалах використовують також плески в долоні.
Ритми
Ритми записують використовуючи нескладне позначення для звуків, наприклад: 1-+-2-+-3-+-4-+-
, де
D-D-tkT-D-tkT-tk
- D — це Dum, низький звук при ударі долонею в центр барабана;
- t — tek, не дуже високий звук удару правою рукою по краю дарбуки;
- k — ka, той же tek, але для лівої руки.
- T = te, K = ka — високий звук удару правою/лівою рукою по краю дарбуки;
Таким чином можна прочитати ритм як «ДумДум-текаТек-Дум-текаТек-теку». Повторивши кілька разів без паузи між повторами, можна вловити ритм.
Великі літери використовуються для передачі акцентованих ударів, малі — для передачі звичайних. Основу ритму становлять акцентовані (сильні) удари, у той час як більш слабкі удари є декоративними, тобто «заповнюють» ритм. У цьому прикладі основний ритм D-D-__T-D-__T-__
, все неакцентовані t і k — заповнення. Останню комбінацію tk зазвичай називають «містком», вона служить для органічного поєднання ритму.
ритм | назва | примітка |
---|---|---|
1-+-2-+-3-+-4-+- D-T-__T-D-__T-__ D-T-tkT-D-tkT-tk | максу́м (maqsoum) 4/4 | Поширений усюди. |
1-+-2-+-3-+-4-+- D-D-__T-D-__T-__ D-D-tkT-D-tkT-tk | ба́ладі (baladi) 4/4 | Більш фольклорний варіант максума, його виконують повільніше. |
1-+-2-+-3-+-4-+- D-T-__D-D-__T-__ D-T-tkD-D-tkT-tk | саї́ді (sayidi) 4/4 | Подвоєний середній dum; популярний у Південному Єгипті. |
1-+-2-+-3-+-4-+-5-+-6-+-7-+-8-+- D---__T---__T---D---D---T---____ | чифтете́лі (shiftatelli) 8/4 | Популярний в Греції та Туреччині, його виконують повільно. |
1-+-2-+-3-+-4-+-5-+-6-+-7-+-8-+- D---D---____T---D---____T---T--- D---D---tktkT-tkD-tktkT-TktkT-tk | масму́ді (masmoudi) 8/4 | — одне з племен берберів у Марокко ([en]). |
1-+-2-+- Dk-kD-k- DtktDktk | фала́хі (falahi) 2/4 | Його виконують удвічі швидше, ніж максум. «Простонародний» ритм (назва арабською означає «селянин»). Популярний у Південному Єгипті. |
1-+-2-+- D--kD-T- D-kkD-S- | аю́б (ayub) 2/4 | Схожий на фалахі, поширений усюди. В повільні формі його використовують в ритуальному трансовому танці «зар» (іноді цей ритм так і називають — «зар») в Магрибі. |
1-+-2-+- D--T--T- DkkTkkTk | малфу́ф (malfouf) 2/4 | Дуже популярний ритм, його часто використовують у сучасній поп-музиці в Єгипті та Лівані. |
1-+-2-+-3-+-4-+-5- D-__T-__D-__T-T-T- D-kkT-kkD-kkT-T-T- | карсіла́ма (karsilama) 9/8=2+2+2+3 | Означає «віч-на-віч», його виконують спочатку повільно, а потім швидко: 1 2 3 123. Популярний у народних грецьких та турецьких піснях, а також у сучасному турецькому джазі. |
Багато ритмів є синкопованими, тобто ритм утворює як сильні, так і слабкі звуки.
В інших музичних традиціях
Вперше дарбуку в західній класичній музиці було використано в опері Гектора Берліоза «Троянці» (Les Troyens, 1863), в «Танці нубійських рабів» e IV акті. Перші композиції для дарбуки та оркестру написав ([en]) в 1950-х; прем'єра його Fantasia-Tahmeel відбулася в Нью-Йорку 1958 року. Струнним оркестром диригував Леопольд Стоковський. У середині 1960-х дарбука ставала дедалі популярнішою в арабських оркестрах, 1966 року вона вже грала значну роль в класичній п'єсі «Факаруні» (у виконанні Ум Кульсум). Зараз дарбуку широко застосовують у сучасній арабській поп-музиці.
Думбек також використовують в багатьох музичних колективах. Традиційний танець живота без цього інструменту немислимий. Дарбуку також використовують в музиці для народного танцю , популярного в Леванті.
Виробники
У Єгипті та Туреччині дарбуку можна купити скрізь і будь-якої якості, від пакистанської залізяки з пластиком за кілька доларів до прикрашених перламутром шедеврів ручної роботи за кілька сотень.
Є відомі міжнародні фірми-виробники на зразок або Meinl (яка розрізняє думбек[недоступне посилання з липня 2019] і дарбуку[недоступне посилання з липня 2019]). Дуже відомими є фірми , Alexandria (Єгипет) і Kevork (Ліван). Багато майстрів часто підписують свої роботи внизу інструменту.
Ще одним популярним виробником і одночасно імпортером дарбук є Mid-East Mfg [ 23 червня 2011 у Wayback Machine.].
У Туреччині поширені дарбуки турецької фірми Saz.
Примітки
- Resonators and Receptacles: a summary of an acoustic enquiry into Late Neolithic pottery goblet drums from Europe[недоступне посилання з квітня 2019] (англ.)
- Goblet drums through history [ 8 березня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Middle Eastern Drum History [ 13 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Lane, Edward William. (вид. передрук). New York: Cosimo, Inc., [1836], 2010. с. 363. ISBN . Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 6 жовтня 2015.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|6=
() - W. M. Thomson: The Land and the Book; or Biblical Illustrations Drawn from the Manners and Customs, the Scenes and Scenery of the Holy Land. Vol. II. New York, 1859, p. 580.
- Не можна плутати єгипетську таблу з індійською. В Індії це два барабани, на яких грають одночасно, використовуючи при цьому зовсім іншу техніку. Натомість у Єгипті табла — це лише один із видів дарбуки: tabla, simbati, doholla.
- Техніку описано для правші. Для лівші, відповідно, навпаки.
- Що власне означає «паличка».
- Є також позначення для іншихів типів звуів, наприклад, S для ляску (slap) чи r для перекату (roll).
- Перший стовпчик — рахунок, другий передає «чистий» ритм, без орнаментування та переходів; третій стовпчик — наповнений ритм.
Посилання
- Відеоуроки гри на дарбуці: 1-й [ 25 грудня 2012 у Wayback Machine.], 2-й [ 9 серпня 2013 у Wayback Machine.], 3-й [ 22 травня 2013 у Wayback Machine.], 4-й [ 9 серпня 2013 у Wayback Machine.], 5-й [ 9 серпня 2013 у Wayback Machine.], 6-й [ 9 серпня 2013 у Wayback Machine.], 7-й [ 9 серпня 2013 у Wayback Machine.], 8-й [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Darbu ka arab دربوكة udarnij muzichnij instrument neviznachenoyi visoti zvuku nevelikij baraban poshirenij u krayinah Magribu Yegipti Turechchini na Pivdennomu Kavkazi ta Balkanah Pid chas gri na darbuci zadiyuyut lishe palci Tradicijno darbuku vigotovlyayut iz glini pislya chogo rozpisuyut farboyu Okrim glinyanih isnuyut takozh metalevi darbuki yihnij korpus prikrashayut gravernim rozpisom Membrani darbuki mozhut buti yak shkiryanimi tak i plastikovimi Darbuka z YegiptuIstoriyaZhinka trimaye baraban u formu kubka Pisni Divi Mariyi XIII stolittya Tochnij chas poyavi darbuki ne vstanovleno U Yevropi barabani u formi kubka traplyalisya z chasiv piznogo neolitu i rannoyi bronzovoyi dobi vid Pivdennoyi Daniyi cherez Nimechchinu de yih znajdeno najbilshe do Chehiyi ta Polshi V altajskih pohovannyah datovanih V stolittyam do n e takozh viyavleno shozhi barabani Voni traplyayutsya v riznih formah i shozhe sho starodavni majstri eksperimentuvali z formoyu i sposobami zakriplennya shkiri namagayuchis znajti optimalne rishennya Prote v rannomu bronzovomu stolitti ci barabani pochali znikati Shozhist cih barabaniv z darbukoyu dozvolyaye rozglyadati darbuku yak najuspishnishij variant yakij prizhivsya na Blizkomu Shodi i v Pivnichnij Africi ale chomus znik u Yevropi Shodo Blizkogo Shodu to svidchennya isnuvannya barabaniv kubkopodibnoyi formi traplyayutsya she v XI stolitti do n e na vavilonskomu disku zobrazheno visokij priblizno 90 sm baraban na duzhe korotkij osnovi Taki barabani mali ritualne znachennya i nazivalisya lilish lilis Ce buli hramovi barabani na specialnih pidstavkah Piznishe pochali proyavlyatisya zmensheni lilishi tak zvani lilishu lilissu yaki mali vzhe trohi inshi proporciyi yih mozhna bulo vzhe nositi z soboyu U Yegipti v period Visimnadcyatoyi dinastiyi 1550 1292 do n e hudozhnik iz Fiv zobraziv baraban kubkopodibnoyi formi i v Dejr el Bahri ye takozh glinyana skulptura lyudini sho graye na takomu instrumenti Cya zmenshena forma barabana stala vidoma arabam v kulturu yakih vin uspishno vlivsya Zobrazhennya takogo barabana traplyayetsya v en napisanih pid chas pravlinnya Alfonsa X Kastilskogo XIII stolittya chas zvilnennya vid arabskogo panuvannya v Ispaniyi Ce zobrazhennya yevrejskoyi pari de zhinka trimaye baraban u formi kubka V arabskih dzherelah zbereglisya malyunki ta ilyustraciyi zobrazhennya barabana takoyi formi vpershe traplyayetsya v malyunkah vikonanih mizh 1519 i 1590 rokami de perski cigani grayut na podibnih instrumentah U knizi XIX stolittya periodu pravlinnya dinastiyi Kadzhariv v Persiyi takozh traplyayetsya podibnij malyunok Na bilsh rannih serednovichnih arabskih kartinah sho zobrazhuyut muzikantiv najchastishe traplyayutsya lyudi z bubnami BudovaTurecka darbuka z pryamimi kutami bilya plastikovoyi membrani Spochatku baraban vigotovlyali z obpalenoyi glini piznishe z dereva gorih abrikos a na jogo verh natyaguvali telyachu chi kozyachu shkiru Na sogodni populyarnimi ye metalevi darbuki alyuminij abo mid a membranoyu sluzhit specialnij plastik Traplyayutsya takozh keramichni darbuki z plastikovoyu membranoyu ta metalevi zi shkiryanoyu Perevagoyu metalevih darbuk iz plastikovoyu membranoyu ye te sho za dopomogoyu gvintiv na yakih kripitsya membrana mozhna regulyuvati yiyi natyag tim samim zminyuyuchi zvuchannya darbuki Takozh metalevi darbuki porivnyano z keramichnimi ye nabagato vitrivalishimi Glinyani darbuki ye dosit krihkimi a shkiryana membrana duzhe chutliva do vologi tomu barabani takogo tipu potrebuyut postijnogo doglyadu Serednya visota instrumenta 350 400 mm diametr blizko 280 mm Zalezhno vid rozmiru i vidpovidno zvuchannya darbuki mayut rizni nazvi Ye dva osnovni vidi darbuk yegipetska i turecka U yegipetskih darbuk krayi verhnoyi chastini barabana zaokrugleni zgladzheni taki darbuki chasto nazivayut dumbekami a v tureckih ni Kozhen tip maye svoyi perevagi pid chas gri okrugli krayi yegipetskoyi darbuki berezhut palci i polegshuyut perekochuvannya palcyami ale uskladnyuyut klacannya u tureckoyi darbuki navpaki Odnak ce ne oznachaye sho vid barabana robit tu chi inshu tehniku gri nemozhlivoyu V instrumentiv tradicijnogo vigotovlennya membranu zakripleno motuzkoyu u metalevih darbuk membranu zverhu ohoplyuye metaleve kilce yake kripitsya do korpusu gvintami U yegipetskih darbuk ci gvinti vtisnuto v kilce a u tureckih vineseno nazovni sho mozhe zavazhati novachkam Kilkist gvintiv perevazhno skladaye vid p yati do vosmi Chim bilshe gvintiv tim tochnishe mozhna nalashtuvati zvuchannya barabana Rezonans Gelmgolca sho vinikaye cherez kubkopodibnu formu instrumenta dozvolyaye dosyagnuti lunkogo ta glibokogo basu pri nesilnomu udari Cim takozh poyasnyuyut te sho dumbeki z vuzkoyu shijkoyu korpusu utvoryuyut nizhchij zvuk pri udari po centru membrani nizh ti u yakih shijka shirsha Nazvi Darabukkeh Yegipet graviruvannya iz knigi 1836 roku Derbekkeh z Yerusalimu malyunok iz knigi 1859 roku Zalezhno vid regionu ci barabani mayut rizni nazvi Vidpovidno mozhe vidriznyatisya yihnya budova Zagalna nazva darbakeh tarabuka دربكة tablah tableh طبلة Darbuka Dumbelek Turechchina Darbuka Tarbuka Izrayil Qypi Albaniya Toumberleki Toumpeleki Greciya Darabuka Tarabuka Rumuniya Darbuk Horvatiya Tarambuka Bolgariya Dumbelek Krim tatari Dobouk Ugorshina Doumbek Doumbeg Virmeniya Dumbul Dunbul Dumbek Azerbajdzhan Derbakeh Siriya Livan Dombuk Derbakeh Assiriya Tepill Kurdistan Tarbouka Uzbekistan Tadzhikistan Afganistan Zairbaghali Afganistan dari Tehnika griPoziciya instrumenta Odna z pozicij dlya gri na darbuci Instrument tradicijno trimayut z livogo boku hocha ce zalezhit vid togo yaka ruka dominuye Grayut najchastishe sidyachi baraban na kolinah liva ruka jogo pritrimuye abo zh darbuku zatiskayut mizh kolin abo stoyachi baraban pritiskayut do livogo boku pidvishuyut na specialnomu remeni abo kladut na live pleche Grayut na darbuci dolonyami i palcyami oboh ruk Providnoyu pri comu ye prava ruka livu zh vikoristovuyut v osnovnomu dlya ornamentaciyi ritmu Takij stan instrumentu i sam princip gri na nomu duzhe shozhi z tehnikoyu gri na riku Isnuye takozh tehnika kombinovanoyi gri rukoyu i palichkoyu v Turechchini taku palichku nazivayut chubuk cubuk poshirena v Turechchini na Balkanah i v Yegipti Cyu tehniku shiroko zastosovuyut miscevi cigani Tehnika dobuvannya zvukiv Osnovnih toniv dva nizkij otrimuvanij vid udaru blizhche do centru membrani i visokij koli palci b yut po krayu barabana Popri ce ye bezlich sposobiv vityaguvati zvuki tomu ritmi duzhe nasicheni j bagati dekorativnimi elementami na kshtalt klacan abo tremolo Riznomanitnist sposobiv dobuvannya zvukiv velika prosti udari doloneyu v rajon centru darbuki nizkij udari palcyami po krayah rizni tehniki perekochuvannya palciv napriklad dzvinki lyaski doloneyu dzvinki j gluhi klacannya udari po korpusu darbuki prosovuvannya ruki vseredinu barabana dlya zmini tembru nizkogo udaru gra na vnutrishnij poverhni membrani tertya membrani priglushennya zvuku pritiskannyam membrani palcyami doloneyu tosho Dlya zapovnennya ritmu v intervalah vikoristovuyut takozh pleski v doloni Ritmi Ritmi zapisuyut vikoristovuyuchi neskladne poznachennya dlya zvukiv napriklad 1 2 3 4 br D D tkT D tkT tk de D ce Dum nizkij zvuk pri udari doloneyu v centr barabana t tek ne duzhe visokij zvuk udaru pravoyu rukoyu po krayu darbuki k ka toj zhe tek ale dlya livoyi ruki T te K ka visokij zvuk udaru pravoyu livoyu rukoyu po krayu darbuki Takim chinom mozhna prochitati ritm yak DumDum tekaTek Dum tekaTek teku Povtorivshi kilka raziv bez pauzi mizh povtorami mozhna vloviti ritm Veliki literi vikoristovuyutsya dlya peredachi akcentovanih udariv mali dlya peredachi zvichajnih Osnovu ritmu stanovlyat akcentovani silni udari u toj chas yak bilsh slabki udari ye dekorativnimi tobto zapovnyuyut ritm U comu prikladi osnovnij ritm D D T D T vse neakcentovani t i k zapovnennya Ostannyu kombinaciyu tk zazvichaj nazivayut mistkom vona sluzhit dlya organichnogo poyednannya ritmu Najpopulyarnishi ritmi ritm nazva primitka 1 2 3 4 D T T D T D T tkT D tkT tk maksu m maqsoum 4 4 Poshirenij usyudi 1 2 3 4 D D T D T D D tkT D tkT tk ba ladi baladi 4 4 Bilsh folklornij variant maksuma jogo vikonuyut povilnishe 1 2 3 4 D T D D T D T tkD D tkT tk sayi di sayidi 4 4 Podvoyenij serednij dum populyarnij u Pivdennomu Yegipti 1 2 3 4 5 6 7 8 D T T D D T br D tkT T tkD T tkD D TktkT chiftete li shiftatelli 8 4 Populyarnij v Greciyi ta Turechchini jogo vikonuyut povilno 1 2 3 4 5 6 7 8 D D T D T T D D tktkT tkD tktkT TktkT tk masmu di masmoudi 8 4 odne z plemen berberiv u Marokko en 1 2 Dk kD k DtktDktk fala hi falahi 2 4 Jogo vikonuyut udvichi shvidshe nizh maksum Prostonarodnij ritm nazva arabskoyu oznachaye selyanin Populyarnij u Pivdennomu Yegipti 1 2 D kD T D kkD S ayu b ayub 2 4 Shozhij na falahi poshirenij usyudi V povilni formi jogo vikoristovuyut v ritualnomu transovomu tanci zar inodi cej ritm tak i nazivayut zar v Magribi 1 2 D T T DkkTkkTk malfu f malfouf 2 4 Duzhe populyarnij ritm jogo chasto vikoristovuyut u suchasnij pop muzici v Yegipti ta Livani 1 2 3 4 5 D T D T T T D kkT kkD kkT T T karsila ma karsilama 9 8 2 2 2 3 Oznachaye vich na vich jogo vikonuyut spochatku povilno a potim shvidko 1 2 3 123 Populyarnij u narodnih greckih ta tureckih pisnyah a takozh u suchasnomu tureckomu dzhazi Bagato ritmiv ye sinkopovanimi tobto ritm utvoryuye yak silni tak i slabki zvuki V inshih muzichnih tradiciyahVpershe darbuku v zahidnij klasichnij muzici bulo vikoristano v operi Gektora Berlioza Troyanci Les Troyens 1863 v Tanci nubijskih rabiv e IV akti Pershi kompoziciyi dlya darbuki ta orkestru napisav en v 1950 h prem yera jogo Fantasia Tahmeel vidbulasya v Nyu Jorku 1958 roku Strunnim orkestrom diriguvav Leopold Stokovskij U seredini 1960 h darbuka stavala dedali populyarnishoyu v arabskih orkestrah 1966 roku vona vzhe grala znachnu rol v klasichnij p yesi Fakaruni u vikonanni Um Kulsum Zaraz darbuku shiroko zastosovuyut u suchasnij arabskij pop muzici Dumbek takozh vikoristovuyut v bagatoh muzichnih kolektivah Tradicijnij tanec zhivota bez cogo instrumentu nemislimij Darbuku takozh vikoristovuyut v muzici dlya narodnogo tancyu populyarnogo v Levanti VirobnikiU Yegipti ta Turechchini darbuku mozhna kupiti skriz i bud yakoyi yakosti vid pakistanskoyi zalizyaki z plastikom za kilka dolariv do prikrashenih perlamutrom shedevriv ruchnoyi roboti za kilka soten Ye vidomi mizhnarodni firmi virobniki na zrazok abo Meinl yaka rozriznyaye dumbek nedostupne posilannya z lipnya 2019 i darbuku nedostupne posilannya z lipnya 2019 Duzhe vidomimi ye firmi Alexandria Yegipet i Kevork Livan Bagato majstriv chasto pidpisuyut svoyi roboti vnizu instrumentu She odnim populyarnim virobnikom i odnochasno importerom darbuk ye Mid East Mfg 23 chervnya 2011 u Wayback Machine U Turechchini poshireni darbuki tureckoyi firmi Saz PrimitkiResonators and Receptacles a summary of an acoustic enquiry into Late Neolithic pottery goblet drums from Europe nedostupne posilannya z kvitnya 2019 angl Goblet drums through history 8 bereznya 2009 u Wayback Machine angl Middle Eastern Drum History 13 lipnya 2011 u Wayback Machine angl Lane Edward William vid peredruk New York Cosimo Inc 1836 2010 s 363 ISBN 978 1 61640 504 5 Arhiv originalu za 23 lipnya 2016 Procitovano 6 zhovtnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr 6 dovidka W M Thomson The Land and the Book or Biblical Illustrations Drawn from the Manners and Customs the Scenes and Scenery of the Holy Land Vol II New York 1859 p 580 Ne mozhna plutati yegipetsku tablu z indijskoyu V Indiyi ce dva barabani na yakih grayut odnochasno vikoristovuyuchi pri comu zovsim inshu tehniku Natomist u Yegipti tabla ce lishe odin iz vidiv darbuki tabla simbati doholla Tehniku opisano dlya pravshi Dlya livshi vidpovidno navpaki Sho vlasne oznachaye palichka Ye takozh poznachennya dlya inshihiv tipiv zvuiv napriklad S dlya lyasku slap chi r dlya perekatu roll Pershij stovpchik rahunok drugij peredaye chistij ritm bez ornamentuvannya ta perehodiv tretij stovpchik napovnenij ritm PosilannyaPortal Iran Videouroki gri na darbuci 1 j 25 grudnya 2012 u Wayback Machine 2 j 9 serpnya 2013 u Wayback Machine 3 j 22 travnya 2013 u Wayback Machine 4 j 9 serpnya 2013 u Wayback Machine 5 j 9 serpnya 2013 u Wayback Machine 6 j 9 serpnya 2013 u Wayback Machine 7 j 9 serpnya 2013 u Wayback Machine 8 j 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine