Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олексій Степанович Данилов (29 березня 1921 — 16 грудня 2005) — радянський військовий. Учасник Великої Вітчизняної війни. Герой Радянського Союзу (1943). Гвардії полковник.
| Данилов Олексій Степанович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 29 березня 1921 Пугачов, Самарська губернія, РСФРР |
| Смерть | 16 грудня 2005 (84 роки) Харків, Україна |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Освіта | Саратовське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ (1941) і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського (1956) |
| Звання |  Полковник |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |            |
Життєпис
Олексій Степанович Данилов народився 29 березня 1921 року в повітовому місті Пугачову Самарської губернії РРФСР (нині районний центр Саратовської області Російської Федерації) в сім'ї робітника. Росіянин. Закінчив 8 класів Пугачівської середньої школи. У 1939 році вступив до 1-о Саратовського Червонопрапорного танкового училища. Після закінчення училища в 1941 році лейтенант Олексій Данилов був направлений до 42-ї танкової дивізії Московського військового округу, де його призначили командиром взводу 42-го окремого розвідувального батальйону. Перед початком війни дивізія дислокувалася в селищі Калінінської (наразі Псковської області).
В боях з німецько-фашистськими загарбниками лейтенант Олексій Данилов з 29 червня 1941 року у складі 42-ї танкової дивізії Північно-Західного фронту. Бойове хрещення прийняв у боях під Даугавпілс. 3 липня 1941 року Олексій Степанович брав участь у розгромі колони дивізії СС «Мертва голова» під Дагдою. 10 липня 1941 року 21-й механізований корпус був включений до складу 27-ї армії і вів оборонні бої на річках і Ловать. До осені 1941 року 42-я танкова дивізія втратила всю матеріальну частину і 5 вересня 1941 року була розформована. 30 вересня 1941 року лейтенант Олексій Данилов отримав призначення у 116-й окремий танковий батальйон 27-ї армії Північно-Західного фронту, де отримав під командування танковий взвод. Однак до 20 жовтня 1941 року батальйон втратив всі танки і був розформований. 18 листопада 1941 року Олексій Степанович був направлений у 137-й окремий танковий батальйон 146-ї танкової бригади 16-ї армії Західного фронту, в складі якої брав участь у битві за Москву на істрінському напрямку. 26 листопада 1941 року командир танка Мк-3 «Валентайн» 1-ї танкової роти лейтенант Данилов в бою під селом знищив 2 протитанкові гармати і до 30 військовослужбовців вермахту. 30 листопада 1941 року в бою під Дєдовськом він знищив два ворожих танки. 24-25 грудня 1941 року лейтенант Данилов чотири рази ходив в атаку, знищивши ворожий міномет, два кулемети з розрахунками і до взводу німецької піхоти.
У січні 1942 року Олексій Данилов брав участь у Ржевско-В'яземській операції. 27 січня 1942 року в боях у районі Козельська він був поранений і евакуйований до шпиталю. Швидко відновившись, Олексій Степанович повернувся в свою частину у званні старшого лейтенанта, проте 25 березня в боях на Гжатському напрямку він був поранений вдруге. З госпіталю Олексій Степанович був направлений у 27-ю танкову бригаду, де був призначений на посаду заступника командира 436-го окремого танкового батальйону. У квітні 1942 року бригада вирушала на Брянський фронт, де була включена у 2-й танковий корпус. У червні-липні 1942 року корпус брав участь у Воронезько-Ворошиловградській стратегічній оборонній операції спочатку у складі 5-ї танкової армії, потім у фронтовому підпорядкуванні.
На початку серпня 1942 року 2-й танковий корпус був перекинутий на Південно-Західний фронт і включений до складу 62-ї армії. Олексій Степанович брав участь у Сталінградській битві. 29 серпня 1942 року під час боїв у Сталінграді він був тяжко контужений і до кінця 1942 року перебував на лікуванні. У листопаді 1942 року Олексію Данилову було присвоєно чергове військове звання — капітан, а в січні 1943 року він отримав призначення в 3-го гвардійського механізованого корпусу 51-ї армії, який воював на Південному фронті. Командир танкової роти гвардії капітан Олексій Данилов брав участь у зимовому наступі фронту, в ході якого був звільнений Ростов-на-Дону. В кінці липня 1943 року 3-й механізований корпус був перекинутий на Воронезький фронт і включений до складу 47-ї армії і брав участь у Бєлгородсько-Харківській операції Курської битви, по закінченні якої гвардії капітан Олексій Данилов був призначений помічником начальника штабу 45-го гвардійського танкового полку з оперативної роботи.
Після розгрому німецьких військ на Курській дузі війська Воронезького фронту рушили до Дніпра. В ході Сумсько-Прилуцькою операції 15 вересня 1943 року зведена танкова група 3-го гвардійського механізованого корпусу під командуванням гвардії капітана Олексія Данилова в бою за висоту 160,4 знищила до 120 солдатів і офіцерів противника і захопила 4 гармати. 16 вересня група потрапила на мінне поле і не чекаючи саперів, сама виконала в ньому прохід, забезпечивши високий темп наступу. Гвардії капітан Данилов особисто зняв до 40 протитанкових мин. Після цього танкісти Данилова прорвали ворожу оборону, знищивши 2 протитанкові гармати противника, 2 вогневі точки і до взводу піхоти. 30 вересня 1943 року зведена група Данилова форсувала Дніпро в районі села Студенець, захопила плацдарм і, відбивши контратаку противника, забезпечила переправу через Дніпро інших частин корпусу. В бою за утримання плацдарму Олексій Степанович знищив 5 ворожих танків. 5 жовтня 1943 року гвардії капітану Данилову Олексію Степановичу указом Президії Верховної Ради СРСР було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, а 21 листопада 1943 року йому було присвоєно звання гвардії майора.
В кінці листопада 1943 року 3-й гвардійський механізований корпус був виведений в резерв Ставки Верховного Головнокомандування. 20 березня 1944 року гвардії майор Олексій Данилов був відправлений на бронетанкові курси удосконалення командного складу. На фронт він повернувся в кінці зими 1944 року. На посаді начальника штабу 4-го гвардійського танкового корпусу 5-ї гвардійської армії 1-го Українського фронту Олексій Степанович брав участь у Верхньо-Сілезькій, Берлінській і Празькій операціях. Бойовий шлях він закінчив на території Чехословаччини.
Після війни Олексій Данилов продовжив службу в бронетанкових і механізованих частинах Радянської армії. У 1956 році він закінчив Військову академію бронетанкових військ. Служив заступником начальника Харківського вищого танкового училища. 31 березня 1972 року полковник Данилов був звільнений у запас. Після звільнення з армії Олексій Степанович жив у Харкові, працював викладачем у Харківському вищому танковому училищі. 16 грудня 2005 року він помер. Похований в Харкові на міському кладовищі № 2.
Нагороди та звання
- Медаль «Золота Зірка» (25.10.1943);
- орден Леніна (25.10.1943);
- орден Вітчизняної війни 1 ступеня (1985);
- орден Вітчизняної війни 2 ступеня — двічі (обидва 1945 рік);
- орден Червоної Зірки — тричі (14.02.1942; 24.09.1943; 1954);
- медалі, в тому числі:
- медаль «За відвагу» (09.10.1943);
- медаль «За оборону Сталінграда»;
- медаль «За взяття Берліна»;
- медаль «За визволення Праги»;
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (1998).
- Почесний солдат 7-ї роти Харківського військового танкового училища.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Румянцев, Н. М. Люди легендарного подвига: краткие биографии и описание подвигов Героев Советского Союза, тех, кто родился, жил и живёт в Саратовской области. — Саратов : Приволжское книжное издательство, 1968. — С. 122—123.
- Герои-освободители Черкасщины. 2-е изд., доп. и испр / сост.: А. А. Березовский, А. Н. Зудина. — Днепропетровск : Промінь, 1980. — С. 110—111.
Документи
- Общедоступный электронный банк документов «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.». Архів оригіналу за 13 березня 2012.
- Указ Президиума Верховного Совета СССР о присвоении звания Героя Советского Союза. Архів оригіналу за 22 вересня 2012.
- Орден Отечественной войны 2-й степени (наградной лист и приказ о награждении от 03.06.1945). Архів оригіналу за 22 вересня 2012.
- Орден Отечественной войны 2-й степени (наградной лист и приказ о награждении от 12.04.1945). Архів оригіналу за 22 вересня 2012.
- Орден Красной Звезды (наградной лист и приказ о награждении). Архів оригіналу за 22 вересня 2012.
- Медаль «За отвагу» (наградной лист и приказ о награждении). Архів оригіналу за 22 вересня 2012.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 8 серпня 2020.
Посилання
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 8 серпня 2020.
- Солдаты 20 века. Международный объединенный Биографический Центр. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 8 серпня 2020.
- Первый солдат седьмой роты. Архів оригіналу за 22 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 серпня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Danilov Oleksij Stepanovich Danilov 29 bereznya 1921 16 grudnya 2005 radyanskij vijskovij Uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Gvardiyi polkovnik Danilov Oleksij StepanovichNarodzhennya29 bereznya 1921 1921 03 29 Pugachov Samarska guberniya RSFRRSmert16 grudnya 2005 2005 12 16 84 roki Harkiv UkrayinaPohovannyaMiske kladovishe 2OsvitaSaratovske vishe vijskove komandno inzhenerne uchilishe raketnih vijsk 1941 i Vijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya Malinovskogo 1956 Zvannya PolkovnikVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiZhittyepisMemorialna doshka u Harkovi Oleksij Stepanovich Danilov narodivsya 29 bereznya 1921 roku v povitovomu misti Pugachovu Samarskoyi guberniyi RRFSR nini rajonnij centr Saratovskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi v sim yi robitnika Rosiyanin Zakinchiv 8 klasiv Pugachivskoyi serednoyi shkoli U 1939 roci vstupiv do 1 o Saratovskogo Chervonoprapornogo tankovogo uchilisha Pislya zakinchennya uchilisha v 1941 roci lejtenant Oleksij Danilov buv napravlenij do 42 yi tankovoyi diviziyi Moskovskogo vijskovogo okrugu de jogo priznachili komandirom vzvodu 42 go okremogo rozviduvalnogo bataljonu Pered pochatkom vijni diviziya dislokuvalasya v selishi Kalininskoyi narazi Pskovskoyi oblasti V boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami lejtenant Oleksij Danilov z 29 chervnya 1941 roku u skladi 42 yi tankovoyi diviziyi Pivnichno Zahidnogo frontu Bojove hreshennya prijnyav u boyah pid Daugavpils 3 lipnya 1941 roku Oleksij Stepanovich brav uchast u rozgromi koloni diviziyi SS Mertva golova pid Dagdoyu 10 lipnya 1941 roku 21 j mehanizovanij korpus buv vklyuchenij do skladu 27 yi armiyi i viv oboronni boyi na richkah i Lovat Do oseni 1941 roku 42 ya tankova diviziya vtratila vsyu materialnu chastinu i 5 veresnya 1941 roku bula rozformovana 30 veresnya 1941 roku lejtenant Oleksij Danilov otrimav priznachennya u 116 j okremij tankovij bataljon 27 yi armiyi Pivnichno Zahidnogo frontu de otrimav pid komanduvannya tankovij vzvod Odnak do 20 zhovtnya 1941 roku bataljon vtrativ vsi tanki i buv rozformovanij 18 listopada 1941 roku Oleksij Stepanovich buv napravlenij u 137 j okremij tankovij bataljon 146 yi tankovoyi brigadi 16 yi armiyi Zahidnogo frontu v skladi yakoyi brav uchast u bitvi za Moskvu na istrinskomu napryamku 26 listopada 1941 roku komandir tanka Mk 3 Valentajn 1 yi tankovoyi roti lejtenant Danilov v boyu pid selom znishiv 2 protitankovi garmati i do 30 vijskovosluzhbovciv vermahtu 30 listopada 1941 roku v boyu pid Dyedovskom vin znishiv dva vorozhih tanki 24 25 grudnya 1941 roku lejtenant Danilov chotiri razi hodiv v ataku znishivshi vorozhij minomet dva kulemeti z rozrahunkami i do vzvodu nimeckoyi pihoti U sichni 1942 roku Oleksij Danilov brav uchast u Rzhevsko V yazemskij operaciyi 27 sichnya 1942 roku v boyah u rajoni Kozelska vin buv poranenij i evakujovanij do shpitalyu Shvidko vidnovivshis Oleksij Stepanovich povernuvsya v svoyu chastinu u zvanni starshogo lejtenanta prote 25 bereznya v boyah na Gzhatskomu napryamku vin buv poranenij vdruge Z gospitalyu Oleksij Stepanovich buv napravlenij u 27 yu tankovu brigadu de buv priznachenij na posadu zastupnika komandira 436 go okremogo tankovogo bataljonu U kvitni 1942 roku brigada virushala na Bryanskij front de bula vklyuchena u 2 j tankovij korpus U chervni lipni 1942 roku korpus brav uchast u Voronezko Voroshilovgradskij strategichnij oboronnij operaciyi spochatku u skladi 5 yi tankovoyi armiyi potim u frontovomu pidporyadkuvanni Na pochatku serpnya 1942 roku 2 j tankovij korpus buv perekinutij na Pivdenno Zahidnij front i vklyuchenij do skladu 62 yi armiyi Oleksij Stepanovich brav uchast u Stalingradskij bitvi 29 serpnya 1942 roku pid chas boyiv u Stalingradi vin buv tyazhko kontuzhenij i do kincya 1942 roku perebuvav na likuvanni U listopadi 1942 roku Oleksiyu Danilovu bulo prisvoyeno chergove vijskove zvannya kapitan a v sichni 1943 roku vin otrimav priznachennya v 3 go gvardijskogo mehanizovanogo korpusu 51 yi armiyi yakij voyuvav na Pivdennomu fronti Komandir tankovoyi roti gvardiyi kapitan Oleksij Danilov brav uchast u zimovomu nastupi frontu v hodi yakogo buv zvilnenij Rostov na Donu V kinci lipnya 1943 roku 3 j mehanizovanij korpus buv perekinutij na Voronezkij front i vklyuchenij do skladu 47 yi armiyi i brav uchast u Byelgorodsko Harkivskij operaciyi Kurskoyi bitvi po zakinchenni yakoyi gvardiyi kapitan Oleksij Danilov buv priznachenij pomichnikom nachalnika shtabu 45 go gvardijskogo tankovogo polku z operativnoyi roboti Pislya rozgromu nimeckih vijsk na Kurskij duzi vijska Voronezkogo frontu rushili do Dnipra V hodi Sumsko Priluckoyu operaciyi 15 veresnya 1943 roku zvedena tankova grupa 3 go gvardijskogo mehanizovanogo korpusu pid komanduvannyam gvardiyi kapitana Oleksiya Danilova v boyu za visotu 160 4 znishila do 120 soldativ i oficeriv protivnika i zahopila 4 garmati 16 veresnya grupa potrapila na minne pole i ne chekayuchi saperiv sama vikonala v nomu prohid zabezpechivshi visokij temp nastupu Gvardiyi kapitan Danilov osobisto znyav do 40 protitankovih min Pislya cogo tankisti Danilova prorvali vorozhu oboronu znishivshi 2 protitankovi garmati protivnika 2 vognevi tochki i do vzvodu pihoti 30 veresnya 1943 roku zvedena grupa Danilova forsuvala Dnipro v rajoni sela Studenec zahopila placdarm i vidbivshi kontrataku protivnika zabezpechila perepravu cherez Dnipro inshih chastin korpusu V boyu za utrimannya placdarmu Oleksij Stepanovich znishiv 5 vorozhih tankiv 5 zhovtnya 1943 roku gvardiyi kapitanu Danilovu Oleksiyu Stepanovichu ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu a 21 listopada 1943 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya gvardiyi majora V kinci listopada 1943 roku 3 j gvardijskij mehanizovanij korpus buv vivedenij v rezerv Stavki Verhovnogo Golovnokomanduvannya 20 bereznya 1944 roku gvardiyi major Oleksij Danilov buv vidpravlenij na bronetankovi kursi udoskonalennya komandnogo skladu Na front vin povernuvsya v kinci zimi 1944 roku Na posadi nachalnika shtabu 4 go gvardijskogo tankovogo korpusu 5 yi gvardijskoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu Oleksij Stepanovich brav uchast u Verhno Silezkij Berlinskij i Prazkij operaciyah Bojovij shlyah vin zakinchiv na teritoriyi Chehoslovachchini Pislya vijni Oleksij Danilov prodovzhiv sluzhbu v bronetankovih i mehanizovanih chastinah Radyanskoyi armiyi U 1956 roci vin zakinchiv Vijskovu akademiyu bronetankovih vijsk Sluzhiv zastupnikom nachalnika Harkivskogo vishogo tankovogo uchilisha 31 bereznya 1972 roku polkovnik Danilov buv zvilnenij u zapas Pislya zvilnennya z armiyi Oleksij Stepanovich zhiv u Harkovi pracyuvav vikladachem u Harkivskomu vishomu tankovomu uchilishi 16 grudnya 2005 roku vin pomer Pohovanij v Harkovi na miskomu kladovishi 2 Nagorodi ta zvannyaMedal Zolota Zirka 25 10 1943 orden Lenina 25 10 1943 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya 1985 orden Vitchiznyanoyi vijni 2 stupenya dvichi obidva 1945 rik orden Chervonoyi Zirki trichi 14 02 1942 24 09 1943 1954 medali v tomu chisli medal Za vidvagu 09 10 1943 medal Za oboronu Stalingrada medal Za vzyattya Berlina medal Za vizvolennya Pragi Orden Bogdana Hmelnickogo III stupenya 1998 Pochesnij soldat 7 yi roti Harkivskogo vijskovogo tankovogo uchilisha LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 911 s s 100 000 prim ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Rumyancev N M Lyudi legendarnogo podviga kratkie biografii i opisanie podvigov Geroev Sovetskogo Soyuza teh kto rodilsya zhil i zhivyot v Saratovskoj oblasti Saratov Privolzhskoe knizhnoe izdatelstvo 1968 S 122 123 Geroi osvoboditeli Cherkasshiny 2 e izd dop i ispr sost A A Berezovskij A N Zudina Dnepropetrovsk Promin 1980 S 110 111 DokumentiObshedostupnyj elektronnyj bank dokumentov Podvig Naroda v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR o prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza Arhiv originalu za 22 veresnya 2012 Orden Otechestvennoj vojny 2 j stepeni nagradnoj list i prikaz o nagrazhdenii ot 03 06 1945 Arhiv originalu za 22 veresnya 2012 Orden Otechestvennoj vojny 2 j stepeni nagradnoj list i prikaz o nagrazhdenii ot 12 04 1945 Arhiv originalu za 22 veresnya 2012 Orden Krasnoj Zvezdy nagradnoj list i prikaz o nagrazhdenii Arhiv originalu za 22 veresnya 2012 Medal Za otvagu nagradnoj list i prikaz o nagrazhdenii Arhiv originalu za 22 veresnya 2012 Primitki Arhiv originalu za 10 veresnya 2017 Procitovano 8 serpnya 2020 Posilannya Arhiv originalu za 5 serpnya 2014 Procitovano 8 serpnya 2020 Soldaty 20 veka Mezhdunarodnyj obedinennyj Biograficheskij Centr Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 8 serpnya 2020 Pervyj soldat sedmoj roty Arhiv originalu za 22 veresnya 2012 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 serpnya 2020