Ця стаття містить інформацію яку треба перевірити на наявність недостовірних фактів і хибних даних Будь ласка ознайомтес

Данилевич Роман Миколаєвич (10 жовтня 1980, село Облапи, Ковельський район Волинська область — 25 серпня 2014, Кутейникове, Донецька область, Україна) — український військовик 51-ї окремої механізованої бригади. Загинув в ході україно-російської війни 25 серпня 2014 року у боях з російськими бойовиками в Іловайському котлі.

Данилевич Роман Миколайович

Солдат

Загальна інформація

Народження

10 жовтня 1980
Облапи, Ковельський район, Волинська область

Смерть

25 серпня 2014 (33 роки)
Кутейникове, Донецька область, Україна

Військова служба

Приналежність

Формування

Війни / битви

Війна на сході України

Іловайський котел

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Данилевич.

Біографія

Роман Данилевич народився 10 жовтня 1980 року на Волині в селі Облапи. Проживав у Ковелі. Був мобілізований до лав армії. Потрапивши до 51-ї окремої механізованої бригади, був вишколений на . І, як солдат, сумлінно служив та виконував накази по службі.

Загинув Роман Данилевич в ніч на 25 серпня в бою за Іловайськ (Донецька область) в районі села Кутейникове. 3-й батальйон 51 окремої бригади опинився в оточенні біля сіл Березне^[] та Оленівка^[]. Потрапивши під постійний артобстріл регулярних російських військ, батальйон зазнав значних втрат. Тоді ж загинув Дмитро Момотюк.

За іншою інформацією, Роман Данилевич загинув 24 серпня в районі села Многопілля, коли був завданий удар по позиціях українських мінометників. Тоді вантажівка з боєприпасами загорілася та вибухнула, в результаті чого військовий загинув разом з шістьма іншими.

Родина Данилевичів два тижні шукала тіло Романа. Поховали його в рідному селі 9 вересня 2014 року.

Рому, якого шукали сотні людей ще з 24 серпня… Шлях додому був довгий… Смерть від осколку, морг Старобешєво, морг Волновахи (в якому тіло сплутали і передали замість Мелітополя, куди поїхав брат на опізнання, в Мариуполь), морг Маріуполя, морг Дніпра.

Без Романа лишилася мама Людмила Данилевич, брат, дружина та донька.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно).
22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу в честь жителів міста та району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Павла Редьковича, Олександра Абрамчука, Андрія Мостики, Олексія Тарасюка, Андрія Омелянюка, Олександра Ярмолюка, Анатолія Шиліка, Сергія Дем'яника, Андрія Задорожнього та Романа Данилевича.
Ковельська міська рада ухвалила рішення присвоїти новозбудованій вулиці в районі вулиці Лісової ім'я Романа Данилевича.
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 9, місце 7
Вшановується 24 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії

Див. також

Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (24 серпня — 31 серпня 2014)

Примітки

http://bug.org.ua/news/volynyany-yaki-zahynuly-v-ato-pamyatajemo-15455/ [ 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] Волиняни, які загинули в АТО. Ми пам'ятаємо
. Книга пам'яті загиблих. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
http://www.volynnews.com/news/zagiblinashodivolinyani/pokhovaly-volynianyna-iakoho-shukaly-2-tyzhni/ [ 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] — спомини волонтера Наталії Соколової про побратима
Ковельщина вшанувала пам'ять волинян, які загинули під час антитерористичної операції на сході України^{[недоступне посилання]}
. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 13 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2015.
. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 10 листопада 2015.
Дзвін Пам'яті пролунав двадцять два рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Посилання

Книга пам'яті загиблих [ 7 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Волиняни, які загинули в АТО. Ми пам'ятаємо [ 20 лютого 2015 у Wayback Machine.]
Указ Президента України від 4 червня 2015 року року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[1] ttp://bug.org.ua/news/volynyany-yaki-zahynuly-v-ato-pamyatajemo-15455/ [ 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] Волиняни, які загинули в АТО. Ми пам'ятаємо

[2] . Книга пам'яті загиблих. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 17 квітня 2022.

[3] ttp://www.volynnews.com/news/zagiblinashodivolinyani/pokhovaly-volynianyna-iakoho-shukaly-2-tyzhni/ [ 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] — спомини волонтера Наталії Соколової про побратима

[4] Ковельщина вшанувала пам'ять волинян, які загинули під час антитерористичної операції на сході України^{[недоступне посилання]}

[5] . Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 13 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[6] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2015.

[7] . Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 10 листопада 2015.

[8] Дзвін Пам'яті пролунав двадцять два рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників