Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Да́га (ісп. daga) — холодна зброя, особливий різновид кинджала. Слугувала для захисту й завдання ударів лівою рукою, тоді як у правій руці тримали рапіру або шпагу. Тому дагу ще називають зброєю лівої руки.
Історія даги
Ще у Стародавньому світі кинджал вважався найкращою зброєю ближнього бою. З віками він не тільки не втратив актуальності, але й став справжнім витвором зброярського мистецтва. Виготовлений спочатку з міді, бронзи, заліза, а згодом — зі сталі, інкрустований коштовностями, кинджал зайняв своє шановане місце серед витворів зброярського мистецтва. Благородство зброї, перетворення її зі стихійної сили у знаряддя людської волі завжди підкреслювалося мовою художнього оформлення та свідчило про високий статус власника.
Із розвитком зброярства одним із найцікавіших та найвишуканіших різновидів західноєвропейської холодної зброї стає особливий вид кинджала — дага. Вперше ця назва з'являється у XIV столітті, і вже з XV століття дага набуває поширення серед європейської дворянської знаті. Разом дага та довгий клинок вважалися єдино прийнятними, власне дворянськими видами зброї. На початку XV століття дагу носили на збройовому поясі, пізніше, коли пояс вийшов з ужитку — на правому стегні, руків'ям вперед.
У середньовіччі під назвою стилета, або , кинджал став визнаною зброєю європейців. Особливий різновид кинджала — дага — почав виконувати функцію фехтувального щита-баклера, який відійшов у минуле разом з важкими лицарськими обладунками. Із винаходом гартованої сталі міцне гранене лезо даги легко витримувало удари важкого клинка. Оскільки дага слугувала вже для захисту руки від меча супротивника, гарда даги стає найважливішою деталлю цієї зброї. Застосовувалася дага і як метальна зброя, і як misericordia — «зброя милосердя» для нанесення останнього удару пораненому супротивнику.
Руків'я даги було споряджене довгим перехрестям, з боків якого відходили спеціальні відгалуження для захвату леза нападника. Трубки руків'я виготовлялися зі слонової кістки, дерева, рогу, а верхівка руків'я — зі сталі. Довжина даги сягала близько 40 см, довжина загостреного з обох боків леза — близько 30 см. Іноді лезо робили хвилеподібним. Таке лезо точніше відбивало удари та швидко виводило з ладу зброю супротивника. Дага використовувалася не тільки для пасивного захисту, парирування та відхилення ударів. Її прямим, загостреним з обох боків лезом можна було завдавати вельми небезпечних ударів на короткій дистанції, у ближньому бою. Вона легко проникала у щілини обладунків. На дуелях нерідкими були випадки, коли, отримавши удар шпаги суперника, дуелянт вражав дагою ворога, який щойно вважав себе переможцем двобою.
Нові тенденції в оформленні зброї з'явилися на межі XIV—XV століть. Кожна річ вирізняється красою форм та разом з тим вишуканою простотою. Саме тоді найбільшого розповсюдження серед представників знатних родів набуває парадна, представницька зброя. Цьому сприяли і усталення лицарської естетики пізнього середньовіччя, і розвиток ювелірного мистецтва, і, безперечно, імпульс, даний світській культурі епохою Відродження. Створення та прикрашання зброї стає цариною прикладання майстерності найкращих ювелірів, які відтворювали складні цілісні композиції, що мали єдине смислове значення. Відомо, що серед авторів зброї були такі митці як Леонардо да Вінчі й Бенвенуто Челліні, Генрих Альдег-ревер, Ганс Гольбейн молодший і Пьєр Воерьо, Вірджил Солис і д'Орсоні. Найважливішою деталлю художнього портрету представника знатного роду ставала дага — тонка, вишукана, коштовна, вона могла багато розповісти про свого власника. Дага вважалася не тільки витвором зброярського мистецтва, але й символом шляхетності та мужності.
Різновиди даг
Іспанська дага
Іспанська дага має для прикриття руки широку вигнуту трикутну сталеву пластину, обернену верхівкою до верхівки руків'я (так званий тип en berceau) і оздоблену вишуканою чеканкою. Довгі дужки руків'я послуговують для відбивання ударів. Клинок прямий, з одним лезом і широкою основою.
Німецька дага
Німецькі даги примітні своїми розсувними клинками. Як тільки палець натискає кнопку пружини, клинок розділюється на три леза, з яких середнє подібне до наконечника списа. Завдяки такій будові можна було зафіксувати шпагу супротивника, як у тризубі, та навіть зламати її. Така конструкція холодної зброї була вигадана у Саксонії, яка на той час входила до складу Священної Римської Імперії.
Швейцарська дага
Швейцарські даги зазвичай носилися з двома або трьома ножами та мали хрестоподібне руків'я.
Японська дага
Подібними до даги також є японський дзютте та саї — парні класичні даги з гардою-мечеломкою та граненим клинком.
Література
- Cristian Vladescu, Carol Konig, Dan Popa, Arme in muzeele, Dim Romania, Editura Meridiane, Bukeresti, 1973
- Joannes Schobec, Prunkwaffen (Коштовна зброя), Redaktionsschlab 1.1.1973
- Енциклопедія Блокгауза Ф. А. і Ефрона И. А., 1890—1916
- Новоселов В. Р., кандидат історичних наук, науковий співробітник сектора зброї Збройної палати, журнал «Оружие», січень 2004
- П.фон Вінклер. Зброя. Керівництво до історії, опису та зображенню ручної зброї з найдавніших часів до початку XIX століття, Москва, 1992
- Край І. І., «Мир фантастики» № 23, липень 2005
- Тарас А. Є., «Техніки бойового фехтування», 2001
- Панченко Г. К., «Історія бойових мистецтв», 1992
- Гвоздєв С. А., «Книга о ножах», 2001
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Daga znachennya Da ga isp daga holodna zbroya osoblivij riznovid kindzhala Sluguvala dlya zahistu j zavdannya udariv livoyu rukoyu todi yak u pravij ruci trimali rapiru abo shpagu Tomu dagu she nazivayut zbroyeyu livoyi ruki Istoriya dagiShe u Starodavnomu sviti kindzhal vvazhavsya najkrashoyu zbroyeyu blizhnogo boyu Z vikami vin ne tilki ne vtrativ aktualnosti ale j stav spravzhnim vitvorom zbroyarskogo mistectva Vigotovlenij spochatku z midi bronzi zaliza a zgodom zi stali inkrustovanij koshtovnostyami kindzhal zajnyav svoye shanovane misce sered vitvoriv zbroyarskogo mistectva Blagorodstvo zbroyi peretvorennya yiyi zi stihijnoyi sili u znaryaddya lyudskoyi voli zavzhdi pidkreslyuvalosya movoyu hudozhnogo oformlennya ta svidchilo pro visokij status vlasnika Iz rozvitkom zbroyarstva odnim iz najcikavishih ta najvishukanishih riznovidiv zahidnoyevropejskoyi holodnoyi zbroyi staye osoblivij vid kindzhala daga Vpershe cya nazva z yavlyayetsya u XIV stolitti i vzhe z XV stolittya daga nabuvaye poshirennya sered yevropejskoyi dvoryanskoyi znati Razom daga ta dovgij klinok vvazhalisya yedino prijnyatnimi vlasne dvoryanskimi vidami zbroyi Na pochatku XV stolittya dagu nosili na zbrojovomu poyasi piznishe koli poyas vijshov z uzhitku na pravomu stegni rukiv yam vpered Klinok kinec XVI st stal Damask pryamij plaskij dvolezovij p yatka vidovzhena z zagliblennyam Klejm na klinku nemaye Zberezhenij u dobromu stani Geometriya klinka rombopodibna Hrestovina S podibna z kilcem pid palec Rukiv ya derev yane vzyate u dvi sribni obijmici Mizh nimi namotano sribnij zvitij drit Verhivka rukiv ya masivna plaska z dvoma otvorami Hrestovina i verhiv ya ozdobleni sribnoyu inkrustaciyeyu znak V pid Burbonskoyu lileyeyu U serednovichchi pid nazvoyu stileta abo kindzhal stav viznanoyu zbroyeyu yevropejciv Osoblivij riznovid kindzhala daga pochav vikonuvati funkciyu fehtuvalnogo shita baklera yakij vidijshov u minule razom z vazhkimi licarskimi obladunkami Iz vinahodom gartovanoyi stali micne granene lezo dagi legko vitrimuvalo udari vazhkogo klinka Oskilki daga sluguvala vzhe dlya zahistu ruki vid mecha suprotivnika garda dagi staye najvazhlivishoyu detallyu ciyeyi zbroyi Zastosovuvalasya daga i yak metalna zbroya i yak misericordia zbroya miloserdya dlya nanesennya ostannogo udaru poranenomu suprotivniku Rukiv ya dagi bulo sporyadzhene dovgim perehrestyam z bokiv yakogo vidhodili specialni vidgaluzhennya dlya zahvatu leza napadnika Trubki rukiv ya vigotovlyalisya zi slonovoyi kistki dereva rogu a verhivka rukiv ya zi stali Dovzhina dagi syagala blizko 40 sm dovzhina zagostrenogo z oboh bokiv leza blizko 30 sm Inodi lezo robili hvilepodibnim Take lezo tochnishe vidbivalo udari ta shvidko vivodilo z ladu zbroyu suprotivnika Daga vikoristovuvalasya ne tilki dlya pasivnogo zahistu pariruvannya ta vidhilennya udariv Yiyi pryamim zagostrenim z oboh bokiv lezom mozhna bulo zavdavati velmi nebezpechnih udariv na korotkij distanciyi u blizhnomu boyu Vona legko pronikala u shilini obladunkiv Na duelyah neridkimi buli vipadki koli otrimavshi udar shpagi supernika duelyant vrazhav dagoyu voroga yakij shojno vvazhav sebe peremozhcem dvoboyu Klinok XVI poch XVII st stal plaskij dvolezovij Bilya p yatki klinka hrestopodibni otvori i bokovi zahvati Nevelika koroziya Hrestovina pryama rukiv ya derevo obmotane stalevim drotom Verhivka rukiv ya sharopodibna Zahisna duzhka rukiv ya shiroka shitopodibna sucilna Vseredini obtyagnuta chervonoyu shkiroyu Shkira vetha Novi tendenciyi v oformlenni zbroyi z yavilisya na mezhi XIV XV stolit Kozhna rich viriznyayetsya krasoyu form ta razom z tim vishukanoyu prostotoyu Same todi najbilshogo rozpovsyudzhennya sered predstavnikiv znatnih rodiv nabuvaye paradna predstavnicka zbroya Comu spriyali i ustalennya licarskoyi estetiki piznogo serednovichchya i rozvitok yuvelirnogo mistectva i bezperechno impuls danij svitskij kulturi epohoyu Vidrodzhennya Stvorennya ta prikrashannya zbroyi staye carinoyu prikladannya majsternosti najkrashih yuveliriv yaki vidtvoryuvali skladni cilisni kompoziciyi sho mali yedine smislove znachennya Vidomo sho sered avtoriv zbroyi buli taki mitci yak Leonardo da Vinchi j Benvenuto Chellini Genrih Aldeg rever Gans Golbejn molodshij i Pyer Voero Virdzhil Solis i d Orsoni Najvazhlivishoyu detallyu hudozhnogo portretu predstavnika znatnogo rodu stavala daga tonka vishukana koshtovna vona mogla bagato rozpovisti pro svogo vlasnika Daga vvazhalasya ne tilki vitvorom zbroyarskogo mistectva ale j simvolom shlyahetnosti ta muzhnosti Riznovidi dagIspanska daga Ispanska daga maye dlya prikrittya ruki shiroku vignutu trikutnu stalevu plastinu obernenu verhivkoyu do verhivki rukiv ya tak zvanij tip en berceau i ozdoblenu vishukanoyu chekankoyu Dovgi duzhki rukiv ya poslugovuyut dlya vidbivannya udariv Klinok pryamij z odnim lezom i shirokoyu osnovoyu Nimecka daga Nimecki dagi primitni svoyimi rozsuvnimi klinkami Yak tilki palec natiskaye knopku pruzhini klinok rozdilyuyetsya na tri leza z yakih serednye podibne do nakonechnika spisa Zavdyaki takij budovi mozhna bulo zafiksuvati shpagu suprotivnika yak u trizubi ta navit zlamati yiyi Taka konstrukciya holodnoyi zbroyi bula vigadana u Saksoniyi yaka na toj chas vhodila do skladu Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi Shvejcarska daga Shvejcarski dagi zazvichaj nosilisya z dvoma abo troma nozhami ta mali hrestopodibne rukiv ya Yaponska daga Podibnimi do dagi takozh ye yaponskij dzyutte ta sayi parni klasichni dagi z gardoyu mechelomkoyu ta granenim klinkom LiteraturaCristian Vladescu Carol Konig Dan Popa Arme in muzeele Dim Romania Editura Meridiane Bukeresti 1973 Joannes Schobec Prunkwaffen Koshtovna zbroya Redaktionsschlab 1 1 1973 Enciklopediya Blokgauza F A i Efrona I A 1890 1916 Novoselov V R kandidat istorichnih nauk naukovij spivrobitnik sektora zbroyi Zbrojnoyi palati zhurnal Oruzhie sichen 2004 P fon Vinkler Zbroya Kerivnictvo do istoriyi opisu ta zobrazhennyu ruchnoyi zbroyi z najdavnishih chasiv do pochatku XIX stolittya Moskva 1992 Kraj I I Mir fantastiki 23 lipen 2005 Taras A Ye Tehniki bojovogo fehtuvannya 2001 Panchenko G K Istoriya bojovih mistectv 1992 Gvozdyev S A Kniga o nozhah 2001Posilannya