Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Давньогрецька зброя та обладунки були насамперед призначені для використання у битвах між людьми Основний технічний прий

Давньогрецька зброя та обладунки

Давньогрецька зброя та обладунки

Давньогрецька зброя та обладунки були насамперед призначені для використання у битвах між людьми. Основний технічний прийом, що використовувався отримав назву фаланга — структура, що складається з масивної щитової стінки, для якої були потрібні важкі лобові броні та зброя середньої дальності, наприклад, списи. Солдати були зобов'язані забезпечувати себе власною паноплією, що могло бути досить дорого, проте відсутність будь-яких офіційних сил, які б впливали на дотримання миру, означало, що більшість грецьких громадян носили зброю зазвичай з метою самооборони. Оскільки люди забезпечували себе власним спорядженням, серед військ елліністичного періоду було значне розмаїття озброєння та обладунків.

image
Грецький гопліт з анатомічною кірасою, списом, щитом, коринфським шоломом та обшитим мечем.

Найбідніші громадяни, які не могли дозволити собі купівлю або утримання військового обладнання, використовувались на полі бою як пельтасти — швидкі, рухливі війська.

Зброя виготовлялася насамперед із заліза, дерева та бронзи.

Особиста зброя

Списи

image
Картини солдатів та озброєння стародавньої Македонії з гробниці у Агіосі Атанонсіосі, Салоніки в Греції, 4 століття до н. е.

Основним видом зброї, яким користувалися грецькі війська, був спис завдовжки два-три метри з листкоподібним лезом на одному кінці та коротким шипом на іншому, відомий як дорі. Голівка списа зазвичай виготовлялася з бронзи або заліза, але, питання про те, які з них більше використовували, залишається відкритим. Дорі користувалися однією рукою (інша рука тримала солдатський щит). Відомо, що у кінноті використовувався тонший спис або дуже довга піка — ксистон, яка мала перевагу над короткими списами піхоти.

За Філіпа II Македонського, гопліти були оснащені надзвичайно довгими списами (до 640 см), що називалися сарисами. Так, у комбінації з фалангою перед піхотою утворювалась неприступна стіна із списів; зброя противника, яка була коротшою, не могла дістатися до фаланги через сариси.

Меч

Відомо, що гопліти носили як другорядну зброю короткий меч під назвою ксифос, який залежно від епохи був виготовлений із заліза або бронзи. Він викорисовувався у випадках, коли спис був зламаний або був необхідним під час ближнього бою. Гопліти-вершники найчастіше використовували важчий, вигнутий меч, відомий як копіс, що в грецькій мові означає «різник». Легка піхота, відома як пельтасти, переносила з собою багато дротиків, якими металися до ворожих строїв, аби за можливості уникати тісного бою. Завданням пельтаста не була участь безпосередньо у бою, тому багато з них не носили нічого, окрім дротиків.

Далекобійна зброя

Легкоозброєні війська, такі як псилої, часто були оснащені далекобійною зброєю. Популярним видом стрілецької зброї був лук, дротики та праща. Лук був зброєю, яка відносно рідко використовувалась, деякі війська обробляли стріли, вводячи їх у гнилі трупи, створюючи таким чином примітивну форму біологічної зброї. Війська пельтастів зазвичай використовували дротики, а гопліти та кавалерійські війська також часто були оснащені дротиками для метання. Також використовувалися легкі списи завдовжки близько 1,5 метрів з бронзовою головкою для полегшення відновлення зброї; їх зазвичай кидали за допомогою . Пращі використовували як свинцеві гранули, так і камені; каміння також зазвичай кидали вручну.

Броня

image
Стародавні македонські картини військових обладунків, зброї та спорядженняелліністичного періоду з гробниці Лісона та Калліклеса в стародавній Мієзі (сучасна Лефкадія), Іматія, Центральна Македонія, Греція, датовані ІІ століттям до н. е.

Ліноторакс — броня з льону, яка, будучи дешевою та відносно легкою, найчастіше використовувалась серед видів броні для тулуба у піхоті. Також використовувався бронзова анатомічна кіраса дзвіноподібної форми. Окрім цих інші броні для інших частин тіла практично не використовувались, в античному мистецтві та поезії були засвідчені смертельні удари, завдані у незахищені ділянки (наприклад, сечовий міхур чи шию). Кавалерійські обладунки виготовлялися легкими; на солдаті поверх туніки без рукавів (хітон) було одягнено анатомічну кірасу, розроблену таким чином, щоб руки залишались якомога вільнішими. Гопліти носили наголінники для захисту гомілок, як і кавалерія, тулуб і голова були єдиними частинами тіла, захищеними обладунками.

Щити

Найважливішим елементом фаланги був гоплон — великий круглий щит, зазвичай виготовлений із шару бронзи, дерева та шкіри. Гоплони були діаметром близько одного метра і вагою близько 7,3 кг, через що їх було незручно тримати тривалий час. Пельтасти були озброєні плетеними щитами під назвою пелта, які були набагато легшими, що сприяло швидшому руху по полю битви. Вони були розроблені для захисту від дротиків противників, які появляться пізніше, та не обов'язково для захисту від списа або меча.

Шоломи

Шоломи для піхоти були різних типів. Найпершим стандартним шоломом гоплітів був коринфський шолом, розроблений близько 600 р. до н. е. Пізніше він був замінений та , які були легшими та створювали менше перешкод для зору або слуху власника. До шоломів часто була прикріплена кінська грива. Це робилося у декоративних цілях і для додаткового рівня захисту. зазвичай використовувався кавалерійськими військами, оскільки його перевагою була мінімальна перешкода для зору та слуху. Шоломи в основному використовувались для захисту голови, залишали очі, рот і ніс незахищеними.

Інше

Колісниці

Колісниця, за певних обставин використовувалася мікенцями, хоч вона була неефективною для ведення бойових дій на горбистій місцевості Греції. Зазвичай транспортним засобом була двоколісна колісниця, яку тягнули двоє коней, перевозячи двох пасажирів (візника та списника або лучника); конструкція, як правило, була дерев'яною та покритою бронзою.

Катапульти

Стародавні греки використовували два основних види важких катапульт, такі як облогові машини. Етитонос (ethytonos) був одним з видів нерухомого лука, встановленого на штативі і за конструкцією схожим на балісту. Для вистрілювання каміння використовували більшу версію — палінтонос (palintonos).

Список літератури

  1. Richard Holmes (1 квітня 2008). . Dorling Kindersley. с. 40. ISBN . Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 29 травня 2012.
  2. Stephen Batchelor (23 вересня 2008). . John Wiley & Sons. с. 59. ISBN . Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 29 травня 2012.
  3. Robert Sallares (1991). The Ecology of the Ancient Greek World. Cornell University Press. с. 406. ISBN . Процитовано 29 травня 2012.
  4. William Kendrick Pritchett (8 січня 1986). . University of California Press. с. 24. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 7 червня 2012.
  5. Richard A. Gabriel (2002). . Greenwood Publishing Group. с. 177. ISBN . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 30 травня 2012.
  6. Iain Spence (2002). . Scarecrow Press. с. 89. ISBN . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 30 травня 2012.
  7. DORLING KINDERSLEY; Dorling Kindersley Publishing Staff (1 квітня 2010). . Dorling Kindersley Limited. с. 30. ISBN . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 30 травня 2012.
  8. Nick Sekunda; Nicholas Sekunda (22 травня 1986). . Osprey Publishing. с. 18. ISBN . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 29 травня 2012.
  9. Janell Broyles (1 листопада 2004). . The Rosen Publishing Group. с. 9. ISBN . Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 7 червня 2012.
  10. William Kendrick Pritchett (5 червня 1991). . University of California Press. с. 1—15. ISBN . Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 7 червня 2012.
  11. David Sacks; Oswyn Murray (6 лютого 1997). . Oxford University Press. с. 117. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 29 травня 2012.
  12. J. E. Lendon (22 серпня 2006). . Yale University Press. с. 96. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 30 травня 2012.
  13. Waldemar Heckel (25 липня 2002). . Osprey Publishing. с. 25. ISBN . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 30 травня 2012.
  14. David Sacks; Oswyn Murray (6 лютого 1997). . Oxford University Press. с. 58—59. ISBN . Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 7 червня 2012.
  15. Mark Denny (4 травня 2007). Ingenium: Five Machines That Changed the World. JHU Press. с. 26–27. ISBN . Процитовано 20 червня 2012.
  16. Ivy A. Corfis; Michael Wolfe (1 січня 2000). . Boydell Press. с. 135. ISBN . Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 20 червня 2012.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Davnogrecka zbroya ta obladunki buli nasampered priznacheni dlya vikoristannya u bitvah mizh lyudmi Osnovnij tehnichnij prijom sho vikoristovuvavsya otrimav nazvu falanga struktura sho skladayetsya z masivnoyi shitovoyi stinki dlya yakoyi buli potribni vazhki lobovi broni ta zbroya serednoyi dalnosti napriklad spisi Soldati buli zobov yazani zabezpechuvati sebe vlasnoyu panopliyeyu sho moglo buti dosit dorogo prote vidsutnist bud yakih oficijnih sil yaki b vplivali na dotrimannya miru oznachalo sho bilshist greckih gromadyan nosili zbroyu zazvichaj z metoyu samooboroni Oskilki lyudi zabezpechuvali sebe vlasnim sporyadzhennyam sered vijsk ellinistichnogo periodu bulo znachne rozmayittya ozbroyennya ta obladunkiv Greckij goplit z anatomichnoyu kirasoyu spisom shitom korinfskim sholomom ta obshitim mechem Najbidnishi gromadyani yaki ne mogli dozvoliti sobi kupivlyu abo utrimannya vijskovogo obladnannya vikoristovuvalis na poli boyu yak peltasti shvidki ruhlivi vijska Zbroya vigotovlyalasya nasampered iz zaliza dereva ta bronzi Osobista zbroyaSpisi Kartini soldativ ta ozbroyennya starodavnoyi Makedoniyi z grobnici u Agiosi Atanonsiosi Saloniki v Greciyi 4 stolittya do n e Osnovnim vidom zbroyi yakim koristuvalisya grecki vijska buv spis zavdovzhki dva tri metri z listkopodibnim lezom na odnomu kinci ta korotkim shipom na inshomu vidomij yak dori Golivka spisa zazvichaj vigotovlyalasya z bronzi abo zaliza ale pitannya pro te yaki z nih bilshe vikoristovuvali zalishayetsya vidkritim Dori koristuvalisya odniyeyu rukoyu insha ruka trimala soldatskij shit Vidomo sho u kinnoti vikoristovuvavsya tonshij spis abo duzhe dovga pika ksiston yaka mala perevagu nad korotkimi spisami pihoti Za Filipa II Makedonskogo gopliti buli osnasheni nadzvichajno dovgimi spisami do 640 sm sho nazivalisya sarisami Tak u kombinaciyi z falangoyu pered pihotoyu utvoryuvalas nepristupna stina iz spisiv zbroya protivnika yaka bula korotshoyu ne mogla distatisya do falangi cherez sarisi Mech Vidomo sho gopliti nosili yak drugoryadnu zbroyu korotkij mech pid nazvoyu ksifos yakij zalezhno vid epohi buv vigotovlenij iz zaliza abo bronzi Vin vikorisovuvavsya u vipadkah koli spis buv zlamanij abo buv neobhidnim pid chas blizhnogo boyu Gopliti vershniki najchastishe vikoristovuvali vazhchij vignutij mech vidomij yak kopis sho v greckij movi oznachaye riznik Legka pihota vidoma yak peltasti perenosila z soboyu bagato drotikiv yakimi metalisya do vorozhih stroyiv abi za mozhlivosti unikati tisnogo boyu Zavdannyam peltasta ne bula uchast bezposeredno u boyu tomu bagato z nih ne nosili nichogo okrim drotikiv Dalekobijna zbroya Legkoozbroyeni vijska taki yak psiloyi chasto buli osnasheni dalekobijnoyu zbroyeyu Populyarnim vidom strileckoyi zbroyi buv luk drotiki ta prasha Luk buv zbroyeyu yaka vidnosno ridko vikoristovuvalas deyaki vijska obroblyali strili vvodyachi yih u gnili trupi stvoryuyuchi takim chinom primitivnu formu biologichnoyi zbroyi Vijska peltastiv zazvichaj vikoristovuvali drotiki a gopliti ta kavalerijski vijska takozh chasto buli osnasheni drotikami dlya metannya Takozh vikoristovuvalisya legki spisi zavdovzhki blizko 1 5 metriv z bronzovoyu golovkoyu dlya polegshennya vidnovlennya zbroyi yih zazvichaj kidali za dopomogoyu Prashi vikoristovuvali yak svincevi granuli tak i kameni kaminnya takozh zazvichaj kidali vruchnu BronyaStarodavni makedonski kartini vijskovih obladunkiv zbroyi ta sporyadzhennyaellinistichnogo periodu z grobnici Lisona ta Kalliklesa v starodavnij Miyezi suchasna Lefkadiya Imatiya Centralna Makedoniya Greciya datovani II stolittyam do n e Linotoraks bronya z lonu yaka buduchi deshevoyu ta vidnosno legkoyu najchastishe vikoristovuvalas sered vidiv broni dlya tuluba u pihoti Takozh vikoristovuvavsya bronzova anatomichna kirasa dzvinopodibnoyi formi Okrim cih inshi broni dlya inshih chastin tila praktichno ne vikoristovuvalis v antichnomu mistectvi ta poeziyi buli zasvidcheni smertelni udari zavdani u nezahisheni dilyanki napriklad sechovij mihur chi shiyu Kavalerijski obladunki vigotovlyalisya legkimi na soldati poverh tuniki bez rukaviv hiton bulo odyagneno anatomichnu kirasu rozroblenu takim chinom shob ruki zalishalis yakomoga vilnishimi Gopliti nosili nagolinniki dlya zahistu gomilok yak i kavaleriya tulub i golova buli yedinimi chastinami tila zahishenimi obladunkami ShitiNajvazhlivishim elementom falangi buv goplon velikij kruglij shit zazvichaj vigotovlenij iz sharu bronzi dereva ta shkiri Goploni buli diametrom blizko odnogo metra i vagoyu blizko 7 3 kg cherez sho yih bulo nezruchno trimati trivalij chas Peltasti buli ozbroyeni pletenimi shitami pid nazvoyu pelta yaki buli nabagato legshimi sho spriyalo shvidshomu ruhu po polyu bitvi Voni buli rozrobleni dlya zahistu vid drotikiv protivnikiv yaki poyavlyatsya piznishe ta ne obov yazkovo dlya zahistu vid spisa abo mecha SholomiSholomi dlya pihoti buli riznih tipiv Najpershim standartnim sholomom goplitiv buv korinfskij sholom rozroblenij blizko 600 r do n e Piznishe vin buv zaminenij ta yaki buli legshimi ta stvoryuvali menshe pereshkod dlya zoru abo sluhu vlasnika Do sholomiv chasto bula prikriplena kinska griva Ce robilosya u dekorativnih cilyah i dlya dodatkovogo rivnya zahistu zazvichaj vikoristovuvavsya kavalerijskimi vijskami oskilki jogo perevagoyu bula minimalna pereshkoda dlya zoru ta sluhu Sholomi v osnovnomu vikoristovuvalis dlya zahistu golovi zalishali ochi rot i nis nezahishenimi InsheKolisnici Kolisnicya za pevnih obstavin vikoristovuvalasya mikencyami hoch vona bula neefektivnoyu dlya vedennya bojovih dij na gorbistij miscevosti Greciyi Zazvichaj transportnim zasobom bula dvokolisna kolisnicya yaku tyagnuli dvoye konej perevozyachi dvoh pasazhiriv viznika ta spisnika abo luchnika konstrukciya yak pravilo bula derev yanoyu ta pokritoyu bronzoyu Katapulti Starodavni greki vikoristovuvali dva osnovnih vidi vazhkih katapult taki yak oblogovi mashini Etitonos ethytonos buv odnim z vidiv neruhomogo luka vstanovlenogo na shtativi i za konstrukciyeyu shozhim na balistu Dlya vistrilyuvannya kaminnya vikoristovuvali bilshu versiyu palintonos palintonos Spisok literaturiRichard Holmes 1 kvitnya 2008 Dorling Kindersley s 40 ISBN 978 1 4053 1619 4 Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 29 travnya 2012 Stephen Batchelor 23 veresnya 2008 John Wiley amp Sons s 59 ISBN 978 0 470 98787 2 Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 29 travnya 2012 Robert Sallares 1991 The Ecology of the Ancient Greek World Cornell University Press s 406 ISBN 978 0 8014 2615 5 Procitovano 29 travnya 2012 William Kendrick Pritchett 8 sichnya 1986 University of California Press s 24 ISBN 978 0 520 09698 1 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2012 Richard A Gabriel 2002 Greenwood Publishing Group s 177 ISBN 978 0 275 97809 9 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 30 travnya 2012 Iain Spence 2002 Scarecrow Press s 89 ISBN 978 0 8108 4099 7 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 30 travnya 2012 DORLING KINDERSLEY Dorling Kindersley Publishing Staff 1 kvitnya 2010 Dorling Kindersley Limited s 30 ISBN 978 1 4053 5136 2 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 30 travnya 2012 Nick Sekunda Nicholas Sekunda 22 travnya 1986 Osprey Publishing s 18 ISBN 978 0 85045 686 8 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 29 travnya 2012 Janell Broyles 1 listopada 2004 The Rosen Publishing Group s 9 ISBN 978 1 4042 0288 7 Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2012 William Kendrick Pritchett 5 chervnya 1991 University of California Press s 1 15 ISBN 978 0 520 07374 6 Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2012 David Sacks Oswyn Murray 6 lyutogo 1997 Oxford University Press s 117 ISBN 978 0 19 511206 1 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 29 travnya 2012 J E Lendon 22 serpnya 2006 Yale University Press s 96 ISBN 978 0 300 11979 4 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 30 travnya 2012 Waldemar Heckel 25 lipnya 2002 Osprey Publishing s 25 ISBN 978 1 84176 473 3 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 30 travnya 2012 David Sacks Oswyn Murray 6 lyutogo 1997 Oxford University Press s 58 59 ISBN 978 0 19 511206 1 Arhiv originalu za 1 sichnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2012 Mark Denny 4 travnya 2007 Ingenium Five Machines That Changed the World JHU Press s 26 27 ISBN 978 0 8018 8586 0 Procitovano 20 chervnya 2012 Ivy A Corfis Michael Wolfe 1 sichnya 2000 Boydell Press s 135 ISBN 978 0 85115 756 6 Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 20 chervnya 2012

Дата публікації:
Топ