Стебницьке ДГХП «Полімінерал» — державне гірничо-хімічне підприємство (ДГХП), розташоване в м.Стебник Дрогобицького району. Попередні назви: Стебницький калійний завод (не плутати з ТОВ «Стебницький калійний завод»), Стебницький калійний комбінат. Відомча підпорядкованість: Державний комітет України з промислової політики. Видобуток руди із шахт не ведеться.
Тип | бізнес |
---|---|
Галузь | гірничо-хімічна |
Попередник(и) | Стебницький калійний комбінат |
Наступник(и) (спадкоємці) | ПАТ Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» |
Засновано | 1946 |
Закриття (ліквідація) | 14 січня 2013 року перетворене у ПАТ |
Штаб-квартира | Стебник, Україна |
Продукція | калійні добрива |
Стебницьке ДГХП «Полімінерал» належить до екологічно небезпечних об'єктів Львівської області. Площа гірничого відводу становить 1290 га. згідно з гірничо-відвідним актом за № 208. Родовище розроблялося двома рудниками — № 1 та № 2. На 1986 рік родовище налічувало запаси калійних руд у обсязі 1,1 млрд тон.
У свій час на підприємстві побували перший віце-прем'єр України Василь Дурдинець, міністр промисловості України Валерій Мазур, прем'єр-міністр України Валерій Пустовойтенко, прем'єр-міністр Віктор Янукович, голова Комітету Верховної ради з питань безпеки та оборони Анатолій Гриценко.
Теперішній стан
Станом на 20 липня 2010 податковий борг підприємства становив 1 млн 587 тис. грн.; заборгованість із виплати зарплати на 1 липня 2010—350 тис. грн.; на підприємстві працює 221 людина. Виробничу діяльність ДП припинило 1988 році. Підприємство є збитковим починаючи з 2007 року. Розглядається можливість подання цього об'єкту на приватизацію.
За словами директора ДГХП «Полімінерал» Миколи Яковлєва, з 2009 року йде процес приватизації майнового цілісного комплексу підприємства.
Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» вирішено розділити на два підприємства. Одне з них буде створене на базі першого рудника, яке і планується приватизувати і відновити виробництво.
З 1998 року Фонд державного майна України робив спроби продати підприємство як цілісний майновий комплекс, так і окремо перший рудник. На оглядини приїжджали вітчизняні та зарубіжні інвестори — німці, італійці, росіяни, китайці. Зацікавленими інвесторами були також італійська фірма «Італкалій», американська фірма IMC Clobal.
У 2010 році ФДМУ двічі намагався продати підприємство — 15 липня та 28 жовтня, але кожного разу конкурси скасовувались через відсутність заявок з огляду на велику стартову ціну. Стартова ціна мала скласти 227 млн грн. — саме в таку суму було оцінено підприємство експертною організацією.
У січні 2010 року Кабінет Міністрів виключив Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» з переліку .
Станом на 29 квітня 2011 підприємство заборгувало бюджету 554 тис. грн. земельного податку.
Фонд державного майна України 16 червня 2011 року ухвалив рішення про приватизацію Стебницького ДГХП «Полімінерал».
У жовтні 2012 року приватизацію Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал» знову відклали і вирішили його спочатку акціонувати — Фонд державного майна України видав наказ про акціонування «Полімінералу».
18 січня 2012 у приміщенні Львівської облдержадміністрації відбулася зустріч з представниками потенційного інвестора і Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України.
У Львівській ОДА планують залучити німецьких інвесторів до подальшої розробки одного з родовищ калійної солі в Стебнику. Головою постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації є Ірина Сех.
Продаж
За наказом Фонду держмайна України від 14 січня 2013 року ДГХП «Полімінерал» перетворене на публічне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство „Полімінерал“». Відбулася зміна форми власності підприємства і зміна назви підприємства. Після зміни статусу підприємства Мінфін України дав вказівку Державному казначейству про призупинення фінансування за бюджетною програмою роботи природоохоронного комплексу. Призупинення фінансування призведе й до виникнення річної заборгованості з обов'язкових платежів усіх рівнів: із зарплатні — на 4 млн грн, по єдиному внеску — на 1,6 млн грн, по електроенергії — на 1,4 млн грн, по платежах і послугах — на 1,2 млн грн Станом на 25 травня 2013 р. жодної акції новоствореного публічного акціонерного товариства не випущено.
2 жовтня 2013 року ФДМУ продав «Полімінерал» за 56 млн грн.. Переможцем конкурсу з продажу державного пакета акцій стало ПАТ «Компанія Райз» (м. Київ). Початкова ціна пакета була встановлена на рівні 55,8 млн грн. На конкурс подали заявки дві компанії — ТОВ «Агротрейд НД» (м. Суми) та ПАТ «Компанія Райз». Компанія «Райз» входить до агрохолдингу Ukrlandfarming Олега Бахматюка.
Історія
До 1939 року
Рудник № 1 функціонує з 1922 року.
Після 1939 року
Підприємство сформовано на базі Стебницького родовища калійних солей у 1946 році. До 1939 року в Стебнику щорічно добували кілька сотень тисяч тонн калійної руди, то з 1946 року її видобуток зріс до 1 млн т. У наступних роках проведено розшуково-розвідувальні роботи й на базі нових розвіданих запасів калійних солей в околицях Стебника побудовано рудник № 2, де видобували до 3 млн тонн руди за рік. Рудник № 2 функціонує з 1965 р. Виробки рудника № 2 розташовані на 5 горизонтах. Відпрацьовано два верхніх горизонти. Обсяг виробленого простору 15,8 млн м3.
Стебницьке родовище калійних солей відроблялось двома підземними рудниками загальною потужністю 4 млн т в рік. Система розробки була камерно-підповерхова, висота камер 40—60 м, ширина — 15—22 м, довжина — 30—150 м.
У 1958 році почався приплив розсолів у рудник № 1 (повторний прорив — 19.05.1997 р.).
До 1966 р. Стебницький калійний комбінат випускав лише сиромелений каїніт (без збагачення) з вмістом K2O близько 10 % та кухонну сіль.
У 1966—1967 рр. побудовано хімічну збагачувальну фабрику, яка випускала калійно-магнієве мінеральне добриво (калімагнезію) з вмістом K2O до 17—18 %.
Технологічну схему переробки калійно-магнієвих руд розроблено у Всесоюзному науково-дослідному інституті галургії (Санкт-Петербург, Росія). Суть цієї технології полягала в розчиненні калійних соляних порід гарячою водою, осадженні нерозчинного глинистого залишку і відокремленні від осаду висвітленої висококонцентрованої ропи та кристалізації з неї калімагнезії. Проте полімінеральний склад калійних руд і високий вміст у них глинистого матеріалу (10-15 %, іноді до 20 %) значно ускладнювали технологію їх переробки. Практично ця технологія виявилася дуже недосконалою. У відходи потрапляли не тільки глинистий матеріал, недорозчинені полігаліт і галіт, а й ропа з високим вмістом хлористого натрію та калійно-магнієвих солей.
На основі результатів екологічного моніторингу території впливу стебницького ДГХП «Полімінерал» встановлено, що основною причиною його згубного впливу на довкілля є неефективна технологія перероблення полімінеральних руд, що супроводжується утворенням величезної кількості відходів, які стали причиною екологічної катастрофи.
Відходи хімічної збагачувальної фабрики транспортували по трубопроводу у хвостосховище, розміщене на північно-східній околиці м. Стебника поблизу р. Солониці, правої притоки р. Тисмениці. Хвостосховище являє собою обваловані дамбами техногенні водойми, у які скидали рідкі відходи флотаційного збагачення руд.
При застосування прийнятої технології розробки родовища рідкі відходи представляли пульпу з глинистого матеріалу, недорозчинені полігаліт і галіт, ропу з високим вмістом NaCl та калійно-магнієвих солей. У хвостосховищі відбувалось, з одного боку, осадження твердої фази — глини і недорозчинених соляних мінералів, а з іншого — кристалізація й осадження галіту в нижній, високомінералізованій частині водної товщі.
Об'єм відходів становив 900 м3 на добу і, відповідно, 328 тис. м3 на рік. Хвостосховище складається з двох секцій загальною площею близько 125 га. Площа першої секції — 69 га. Друга секція заповнена ропою і розділена перемичкою на дві ділянки — південну та північну, площею, відповідно, 28,9 та 26,9 га.
На всю площу хвостосховища щорічно випадає в середньому 1612 тис. м3 атмосферних опадів, а випаровується з неї близько 572 тис. м3, тобто надлишок води становить 1040 тис. м3 на рік. Загальний об'єм відходів разом з атмосферними опадами зростав у хвостосховищі в середньому на 1368 тис. м3 на рік.
Після Бухарестського землетрусу в Румунії в 1978 році на руднику № 2 було виявлено водопритоки, дебіт яких швидко збільшувався і згодом стабілізувався на величині близько 1000 м3 на добу (приблизно 300 тис. м3 на рік).
З метою утилізації цих вод (фактично вже розсолів, бо води поступаючи з поверхні насичувались солями, розчиняючи шахтні породи) для убезпечення рудника від затоплення було споруджено дослідно-промислову установку закачування їх до відпрацьованих підземних газових горизонтів в с.Кавське Стрийського району.
На даний час транспортна і енергетична інфраструктура підприємства та дослідно-промислова установка в с. Кавське знищені.
Вміст солей в ропі хвостосховищ
Вміст солей у ропі хвостосховищ з глибиною зростає від 151,26 г/л на поверхні соляного басейну до 437 г/л у його донній частині. Характеристики ропи її хімічний склад в перерахунку на сольовий за відомою методикою (Методы анализа рассолов и солей / Под ред. Ю. В. Морачевского и Е. Н. Петровой. Л., 1965) подано в таблиці:
Сольовий склад ропи хвостосховища Стебницького ДГХП «Полімінерал», г/л. Секція 2, південна ділянка, ПК
Номер проби | Глибина, м | CaSO4 | MgSO4 | MgCl2 (Na2SO4) | KCl | NaCl | Сума солей | Вміст K-Mg солей, % | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 0,1 | 0,16 | 0,68 | 27,14 | 11,91 | 24,68 | 92,98 | 157,55 | 40,45 |
2 | 0,5 | 0,09 | 0,75 | 39,23 | 1,21 | 24,67 | 121,97 | 187,92 | 34,65 |
3 | 1,0 | 0,12 | 0,71 | 42,12 | 4,58 | 26,42 | 135,56 | 209,51 | 34,91 |
4 | 1,5 | 0,19 | 0,68 | 44,99 | 9,09 | 29,55 | 124,83 | 208,79 | 40,05 |
5 | 2,0 | 0,16 | 0,68 | 45,00 | 4,54 | 29,66 | 129,83 | 209,87 | 37,74 |
6 | 2,5 | 0,25 | 0,61 | 65,06 | (20,10) | 36,23 | 142,87 | 265,12 | 45,79 |
7 | 3,0 | 0,32 | 0,54 | 107,99 | (16,59) | 55,39 | 191,32 | 372,15 | 48,36 |
8 | 3,5 | 0,27 | 0,61 | 119,13 | 3,63 | 63,30 | 203,02 | 389,96 | 47,72 |
9 | 4,0 | 0,23 | 0,61 | 122,00 | 10,46 | 67,24 | 210,59 | 411,13 | 48,58 |
10 | 4,5 | 0,24 | 0,61 | 119,13 | 9,33 | 65,23 | 202,34 | 396,87 | 48,80 |
11 | 5,0 | 0,19 | 0,64 | 125,37 | 6,66 | 67,25 | 204,02 | 404,13 | 49,31 |
12 | 6,0 | 0,23 | 0,61 | 126,26 | 8,23 | 67,25 | 202,14 | 404,72 | 49,85 |
13 | 9,0 | 0,27 | 0,58 | 122,30 | (46,74) | 69,04 | 198,00 | 436,98 | 54,49 |
Внаслідок несанкціонованого скиду розсолів з хвостосховища Стебницького ДГХП «Полімінерал», який проводився 26-30 липня 2008 року, через потрапляння 16700 куб. м розчинених розсолів у гідрографічну сітку річок Солониця-Тисмениця-Дністер забруднилася вода: вміст забруднюючих речовин у стічній воді перевищував допустимі норми сульфатів — у 25 разів, хлоридів — у 6, мінералізації — у 18,5 раза. Відомо, що для розчинної частини соляних порід характерні мікроелементи бром, йод, манган, бор, стронцій, барій.
Екологічна катастрофа
Небезпека порушення гідрогеологічного режиму на родовищі виникла ще при проведенні геологорозвідувальних робіт. Пройдені в соляному тілі свердловини і закладені шахтні стовбури сприяли внаслідок неналежної гідроізоляції гідравлічному зв'язку між агресивними водами й соленосними відкладами. За період експлуатації копалень до 1952 р. (копальня № 1) випадків просочування розсолів у гірничі виробки глибинних горизонтів не було. У 1952 р. у квершлазі 4/1 на копальні № 1 був виявлений перший великий приплив води.
У листопаді 1978 р. копальні № 2 стався прорив надсолевих вод у відпрацьовані камери 115—116, а згодом у камеру 122 на північно-східному і південно-східному флангах течії. Воду почали відпомповувати в уже переповнене хвостосховище під Болехівці.
14 вересня 1983 р. після сильного дощу відбувся прорив ґрунтової дамби хвостосховища між пікетами 7 та 8. Величезна маса висококонцентрованої ропи та твердих відходів (мулу) ринула у басейн р. Солониці, а з неї — у р. Тисменицю, й далі, у Дністер та Чорне море. Сумарна маса цього викиду становила понад 5 млн т, це був селевий потік з потужним гідравлічним напором. Величезна маса соляних відходів забруднила всю навколишню територію (річки, сади, городи, поля, ліси). Це завдало величезної шкоди флорі й фауні району, а також гідробіонтам річок Солониці, Тисмениці, Дністра та Чорного моря.
Видобуток руди, згідно з початковими проектами, здійснювався без закладки відпрацьованих порожнин, внаслідок чого утворилося близько 33 млн м3 пустот, що призводить до просідання земної поверхні і утворення провалів. Рішення про обов'язковість закладки було прийняте міжвідомчою комісією тільки в 1978 році. Збудований на підприємстві закладувальний комплекс загальною потужністю 300 тис. м³ в рік дозволив провести закладку 1,8 млн м3 шахтних пустот, однак в наш час[] комплекс не працює. Закладка здійснюється лише породою від проходки і становить всього 1,5 — 2 тис. м³ в рік.
З того часу об'єм виробництва калійних мінеральних добрив у Стебнику зменшився. За умов позитивного водного балансу — переважання опадів над випаровуванням у хвостосховищі, немає гарантії нового прориву дамби після сильних дощів. Тому частину ропи з хвостосховища, яка перевищує проектні позначки, за погодженням з контрольними органами, періодично скидали в р. Солоницю.
У Стебнику на ДХГП «Полімінерал» у хвостосховищі накопичено 11,2 млн м3 відходів. Відходи викликають засолонення підземних вод, водоймищ на ділянках розміщення ставків накопичувачів та шламосховищ, що відбувається шляхом інфільтрації розсолів через їх днища, борти й основи дамб. Крім ропи, у хвостосховищі міститься близько 20 млн т твердої фази — соляно-глинистих відходів флотаційного збагачення.
Загальний об'єм підземних карстових порожнин, які становлять значну небезпеку і можуть призвести до техногенної катастрофи, становить 440 тис. м³, тампонажні роботи припинено У 1993 році. За 2002 — 2004 рр. активізація поверхневого карсту тричі фіксувалася в межах 3-го поясу ЗСО курорту Трускавець. Збільшення у часі припливів агресивних вод у гірничі виробки посилило формування карстових форм, які представлені порами вилуговування, щілинами, промивинами, кавернами, понорами, камерами. Карстові явища порушили цілісність функціонуючих споруд і будівель, інженерних комунікацій.
У рудник № 2 Стебницького ДГХП Полімінерал з 1978 року потрапляють агресивні розсоли, які до 2001 активно збирали та відкачували, з 2001 р. відбувається затоплення шахти. Відбувається самозатоплення рудника. В зоні харчування водоносного горизонту в долині річки Вишниці виникла серія провалів і утворилося озеро. В зоні Шахтного поля західного флангу рудника № 2 відбуваються деформаційні процеси, які визнано такими, що активізувалися і дана ситуація загрожує виникненню провалів земної поверхні та можливою руйнацією автодороги Львів-Трускавець, водогону Гірне-Дрогобич (водогін знаходиться в межах впливу гірничих робіт на шахтному полі рудника № 2), лінії електропередач. Водопостачанням та водовідведенням займається «Підприємство водопостачання та водовідведення Стебницького ДГХП „Полімінерал“».
- Див.також: (Сучасна екологічна ситуація)
Закриття збагачувальної фабрики
Після роботи багатьох державних комісій врешті-решт 1988 р. ухвалено рішення про закриття хімічної збагачувальної фабрики Стебницького калійного заводу.
Після зупинки збагачувальної фабрики «Полімінералу» в зв'язку із запланованою реконструкцією, з 01.01.1988 р. рудник № 2 був зупинений і перебував у стадії консервації. Реконструкція збагачувальної фабрики не відбулася. Залишкові промислові запаси по руднику становлять 15,4 млн т.
Закриття рудника № 2
Закриттю рудника № 2 ДГХП «Полімінерал» послужила також аварія шахтного 12-тонного електровоза, який впав до клітьового ствола та вивів його повністю з ладу.
Згідно з рішенням Міністерства промполітики України (протокол від 29.01.2002 р.) рудник № 2 підлягає «Мокрій» консервації шляхом заповнення гірничих виробіток третього-четвертого горизонтів насиченими розсолами, а простір відроблених запасів вище розташованих горизонтів — гідрозакладкою накопиченими в хвостосховищі відходами збагаченої калійної руди.
Розробкою комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького ДГХП «Полімінерал» займається ВАТ .
Зупинка рудника № 1
Рудник № 1 припинив видобуток руди у травні 2003. Шахтне поле першого рудника займає площу понад 9 км кв. Рудник має п'ять вертикальних стволів: «Новий», «Кюбек», «Ляриш», «Західний» і «Південний».
«Мокра консервація»
Внаслідок технічних і екологічних проблем рудника № 2, що недостатньо вирішувались під час експлуатації і з роками загострились під впливом двох факторів: наявністю великого об'єму незакладених порожнин відпрацьованих камер (міжкамерні цілики по своїх стійкісних характеристиках розраховані на тимчасову роботу без закладки порожнин камер і за межами розрахункового часу існування вони поступово втрачають несучу здатність та не можуть забезпечувати стійкість гірничого масиву та донної поверхні) і водопритоку в рудниках, ліквідувати вище перераховані процеси можна лише шляхом заповнення виробленого простору твердими матеріалами шляхом:
- 1) самоліквідації або ліквідації рудника;
- 2) консервації рудника шляхом заповнення порожнин насиченими розсолами з хвостосховищ для майбутнього видобутку калійної сировини способом свердловинного методу вилуговування.
Консервація дає змогу: запобігти небезпеці провалів поверхні внаслідок розвитку соляного карсту, припинити скиди солоної води з шахти і з хвостосховища у річки, забезпечити можливості відробки запасів калійної сировини шляхом вилуговування, і, крім того, проводиться рекультивація земель, зайнятих хвостосховищем і відвалами.
Після затоплення рудника розсолом, закладки дренажного горизонту і великих карстових порожнин, тампонажу зон розущільнення, фільтрація поверхневих вод в соляний масив стане неможливою. Зникне остання з умов і тому карстовий процес припиниться.
24 березня 2004 року Кабінетом Міністрів України видано розпорядження «Про затвердження комплексного проекту консервації рудника N 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства „Полімінерал“» з строком виконання робіт — 8 років, вартість 162,4 млн грн.
У 2004 році на виконання робіт по консервації було виділено 6,4 мільйона гривень, у 2005 — 5,3 мільйона гривень, у 2006 — сім мільйонів, у 2007 — шість мільйонів гривень. Станом на 13 жовтня 2009 року затверджений Кабміном "Комплексний проект консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького ДГХП «Полімінерал», профінансовано лише на 34 відсотки.
Станом на 1 січня 2013 р. виконано робіт на 70,9 млн грн.
Пансіонат «Мінерал»
За адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Василя Стуса, буд.6 — знаходиться курортний заклад "Пансіонат «Мінерал» Стебницького ДГХП «Полімінерал».
Спелеолікарня
З використанням існуючої лікувальної бази пансіонату «Мінерал», та курорту Трускавець, на базі рудника № 1 СДГХП «Полімінералу» показана можливість створення лікувального комплексу-спелеолікарні на 150 місць для лікування пульмонологічних хворих та обґрунтовано економічну доцільність проекту. Як мінімум кожна з трьох луговень № 8,9,1 з невеликою підготовкою можуть бути використані для лікувальні за зразком лікарні соле- та спелеолікування у відроблених добувних камерах солерудників в селі Солотвино Закарпатської області.
Див. також
Примітки
- М. В. Одрехівський. Еколого-економічні проблеми інтеграції інноваційних структур в економіку регіону / Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць. [ 4 березня 2011 у Wayback Machine.] — 2011 Вип. 21.2. ISSN 1994-7836
- Бублик М. І., Коропецька Т. О. Оцінювання техногенних збитків промислових підприємств в умовах формування еволюційної економіки[недоступне посилання з липня 2019] // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» [ 30 квітня 2013 у Wayback Machine.]. — 2012, № 725[недоступне посилання з липня 2019]
- Стаття від 20/07/10 З керівниками ДП «Угерський спиртовий завод», Стебницьке ДГХП «Полімінерал», ДП «Львівський комбінат хлібопродуктів» ДАК «Хліб України» можуть розірвати контракт на порталі «Щоденний Львів [ 26 липня 2002 у Wayback Machine.]». Перевірено 20/10/2011
- Стебницький «Полімінерал» уже втретє готують до приватизації [ 2 січня 2013 у Wayback Machine.]. // http://zik.ua [ 2 березня 2013 у Wayback Machine.] 13 грудня 2012
- Стебницький «Полімінерал» розділять на два підприємства[недоступне посилання] http://zik.ua [ 2 березня 2013 у Wayback Machine.] 15 березня 2011
- Щоденна інтернет-газета «Вголос». ФДМУ знову не зміг продати Стебницький «Полімінерал»[недоступне посилання з липня 2019]. 27 жовтня 2010.
- Інтернет-газета «Дрогобицьке земляцтво». 29 04 11 Дрогобицькі новини.
- Стебницький «Полімінерал» акціонують [ 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. 25 жовтня 2012. zik.ua
- Потенційний інвестор приглядався сьогодні до Стебницького ДГХП «Полімінерал» [ 5 квітня 2012 у Wayback Machine.] http://zik.ua [ 2 березня 2013 у Wayback Machine.] 20 січня 2012
- «Полімінерал» просить звільнити його від сплати земельного податку [ 11 грудня 2012 у Wayback Machine.]. 28 березня 2012. vgolos.com.ua
- На «Полімінералі» б'ють на сполох, готуються до страйку [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] 05.06.2013. http://protruskavets.org.ua/ [ 28 січня 2013 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
- ФДМУ продав «Полімінерал» за 56 млн гривень [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]. 02.10.2013 ukrinform.ua
- Білоніжка П., Дяків В. Хімічний та мінеральний склад відходів збагачення калійних руд Стебницького родовища та їхній вплив на довкілля: — Вісник ЛЬВІВ. УН-ТУ Серія геол. 2009. Вип. 23. С. 162—174
- Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 20 жовтня 2011.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2008 році «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2008 році»
- О. Ревега Індукція хромосомних аберацій рідкими відходами виробництва Стебницького ДГХП «Полімінерал» у Allium-тесті[недоступне посилання] // Вісник Львівського ун-ту. Серія біологічна [ 18 грудня 2010 у Wayback Machine.] — 2006. Вип. 41[недоступне посилання]. С. 46-53
- Г. Рудько, М. Бондаренко Техногенна екологічна безпека територій соляних і сірчаних родовищ Львівщини [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Праці наукового товариства ім. Шевченка Збірник наукових праць [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — 2001, Т.7 [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Львівська область в цифрах і фактах. — Львів, 2004.
- Дяків В. Експериментальне моделювання кінетики розчинення (дезінтеграції) галопелітових мінеральних асоціацій в агресивній ропі з рудника № 2 Стебницького калійного родовища. С. 110—121 / Мінералогічний збірник Збірник наукових праць. — 2007, Вип. 2.
- А. М. Гайдин Влияние техногенной деятельности на соляной карст[недоступне посилання з липня 2019] // Екологія і природокористування Збірник наукових праць[недоступне посилання з липня 2019]. — 2008. Випуск 11[недоступне посилання з липня 2019]
- Івасівка Н. Л. Моніторинг стану екологчної безпекишахти ДГХП «полімінерал», м. Стебник. / Н. Л. Івасівка, О-Р. В. Мартиняк, М. Ф. Юрим. // Захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування: збірник матеріалів I міжнародного конгресу, Львів, 28-29 червня 2009 р. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] / Національний університет «Львівська політехніка» та ін. — Л. : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — 157 с. — C. 24-25
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 20 жовтня 2011.
- На Стебницькому ДГХП «Полімінерал» продовжуються обвали землі, бо держава не фінансує ліквідацію рудника № 2 — директор підприємства 22 січня 2008. http://galinfo.com.ua [ 2 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Гриценко обіцяв знайти гроші на порятунок Стебника від карстових провалів. 13 Жовтня 2009. galinfo.com.ua
- Матеріали Міжнародного конгресу «Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку». — Трускавець, 2000. — 275 с. — С.255-257.
Джерела
- Стаття від 20/07/10 З керівниками ДП «Угерський спиртовий завод», Стебницьке ДГХП «Полімінерал», ДП «Львівський комбінат хлібопродуктів» ДАК «Хліб України» можуть розірвати контракт на порталі «Щоденний Львів [ 26 липня 2002 у Wayback Machine.]». Перевірено 20/10/2011
- Звернення міського голови м. Стебника до Президента України Януковича В. Ф. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Березень 2010.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стебницьке ДГХП Полімінерал |
Посилання
- Катастрофа м. Стебник. Служба «Репортер» «Новий канал». 20.04.2010
- Вчені пророкують підземні поштовхи силою понад 4 бали у містечку Стебник, що на Львівщині [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Телерепортаж, Zik. 08 липня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stebnicke DGHP Polimineral derzhavne girnicho himichne pidpriyemstvo DGHP roztashovane v m Stebnik Drogobickogo rajonu Poperedni nazvi Stebnickij kalijnij zavod ne plutati z TOV Stebnickij kalijnij zavod Stebnickij kalijnij kombinat Vidomcha pidporyadkovanist Derzhavnij komitet Ukrayini z promislovoyi politiki Vidobutok rudi iz shaht ne vedetsya Stebnicke derzhavne girnicho himichne pidpriyemstvo Polimineral LogotipTipbiznesGaluzgirnicho himichnaPoperednik i Stebnickij kalijnij kombinatNastupnik i spadkoyemci PAT Stebnicke girnicho himichne pidpriyemstvo Polimineral Zasnovano1946Zakrittya likvidaciya 14 sichnya 2013 roku peretvorene u PATShtab kvartiraStebnik UkrayinaProdukciyakalijni dobriva Stebnicke DGHP Polimineral nalezhit do ekologichno nebezpechnih ob yektiv Lvivskoyi oblasti Plosha girnichogo vidvodu stanovit 1290 ga zgidno z girnicho vidvidnim aktom za 208 Rodovishe rozroblyalosya dvoma rudnikami 1 ta 2 Na 1986 rik rodovishe nalichuvalo zapasi kalijnih rud u obsyazi 1 1 mlrd ton U svij chas na pidpriyemstvi pobuvali pershij vice prem yer Ukrayini Vasil Durdinec ministr promislovosti Ukrayini Valerij Mazur prem yer ministr Ukrayini Valerij Pustovojtenko prem yer ministr Viktor Yanukovich golova Komitetu Verhovnoyi radi z pitan bezpeki ta oboroni Anatolij Gricenko Teperishnij stanStanom na 20 lipnya 2010 podatkovij borg pidpriyemstva stanoviv 1 mln 587 tis grn zaborgovanist iz viplati zarplati na 1 lipnya 2010 350 tis grn na pidpriyemstvi pracyuye 221 lyudina Virobnichu diyalnist DP pripinilo 1988 roci Pidpriyemstvo ye zbitkovim pochinayuchi z 2007 roku Rozglyadayetsya mozhlivist podannya cogo ob yektu na privatizaciyu Za slovami direktora DGHP Polimineral Mikoli Yakovlyeva z 2009 roku jde proces privatizaciyi majnovogo cilisnogo kompleksu pidpriyemstva Stebnicke derzhavne girnicho himichne pidpriyemstvo Polimineral virisheno rozdiliti na dva pidpriyemstva Odne z nih bude stvorene na bazi pershogo rudnika yake i planuyetsya privatizuvati i vidnoviti virobnictvo Z 1998 roku Fond derzhavnogo majna Ukrayini robiv sprobi prodati pidpriyemstvo yak cilisnij majnovij kompleks tak i okremo pershij rudnik Na oglyadini priyizhdzhali vitchiznyani ta zarubizhni investori nimci italijci rosiyani kitajci Zacikavlenimi investorami buli takozh italijska firma Italkalij amerikanska firma IMC Clobal U 2010 roci FDMU dvichi namagavsya prodati pidpriyemstvo 15 lipnya ta 28 zhovtnya ale kozhnogo razu konkursi skasovuvalis cherez vidsutnist zayavok z oglyadu na veliku startovu cinu Startova cina mala sklasti 227 mln grn same v taku sumu bulo ocineno pidpriyemstvo ekspertnoyu organizaciyeyu U sichni 2010 roku Kabinet Ministriv viklyuchiv Stebnicke derzhavne girnicho himichne pidpriyemstvo Polimineral z pereliku Stanom na 29 kvitnya 2011 pidpriyemstvo zaborguvalo byudzhetu 554 tis grn zemelnogo podatku Fond derzhavnogo majna Ukrayini 16 chervnya 2011 roku uhvaliv rishennya pro privatizaciyu Stebnickogo DGHP Polimineral U zhovtni 2012 roku privatizaciyu Stebnickogo derzhavnogo girnicho himichnogo pidpriyemstva Polimineral znovu vidklali i virishili jogo spochatku akcionuvati Fond derzhavnogo majna Ukrayini vidav nakaz pro akcionuvannya Polimineralu 18 sichnya 2012 u primishenni Lvivskoyi oblderzhadministraciyi vidbulasya zustrich z predstavnikami potencijnogo investora i Derzhavnogo agentstva z investicij ta upravlinnya nacionalnimi proektami Ukrayini U Lvivskij ODA planuyut zaluchiti nimeckih investoriv do podalshoyi rozrobki odnogo z rodovish kalijnoyi soli v Stebniku Golovoyu postijnoyi komisiyi z pitan ekologiyi prirodnih resursiv ta rekreaciyi ye Irina Seh Prodazh Za nakazom Fondu derzhmajna Ukrayini vid 14 sichnya 2013 roku DGHP Polimineral peretvorene na publichne akcionerne tovaristvo Stebnicke girnicho himichne pidpriyemstvo Polimineral Vidbulasya zmina formi vlasnosti pidpriyemstva i zmina nazvi pidpriyemstva Pislya zmini statusu pidpriyemstva Minfin Ukrayini dav vkazivku Derzhavnomu kaznachejstvu pro prizupinennya finansuvannya za byudzhetnoyu programoyu roboti prirodoohoronnogo kompleksu Prizupinennya finansuvannya prizvede j do viniknennya richnoyi zaborgovanosti z obov yazkovih platezhiv usih rivniv iz zarplatni na 4 mln grn po yedinomu vnesku na 1 6 mln grn po elektroenergiyi na 1 4 mln grn po platezhah i poslugah na 1 2 mln grn Stanom na 25 travnya 2013 r zhodnoyi akciyi novostvorenogo publichnogo akcionernogo tovaristva ne vipusheno 2 zhovtnya 2013 roku FDMU prodav Polimineral za 56 mln grn Peremozhcem konkursu z prodazhu derzhavnogo paketa akcij stalo PAT Kompaniya Rajz m Kiyiv Pochatkova cina paketa bula vstanovlena na rivni 55 8 mln grn Na konkurs podali zayavki dvi kompaniyi TOV Agrotrejd ND m Sumi ta PAT Kompaniya Rajz Kompaniya Rajz vhodit do agroholdingu Ukrlandfarming Olega Bahmatyuka IstoriyaDo 1939 roku Rudnik 1 funkcionuye z 1922 roku Pislya 1939 roku Pidpriyemstvo sformovano na bazi Stebnickogo rodovisha kalijnih solej u 1946 roci Do 1939 roku v Stebniku shorichno dobuvali kilka soten tisyach tonn kalijnoyi rudi to z 1946 roku yiyi vidobutok zris do 1 mln t U nastupnih rokah provedeno rozshukovo rozviduvalni roboti j na bazi novih rozvidanih zapasiv kalijnih solej v okolicyah Stebnika pobudovano rudnik 2 de vidobuvali do 3 mln tonn rudi za rik Rudnik 2 funkcionuye z 1965 r Virobki rudnika 2 roztashovani na 5 gorizontah Vidpracovano dva verhnih gorizonti Obsyag viroblenogo prostoru 15 8 mln m3 Stebnicke rodovishe kalijnih solej vidroblyalos dvoma pidzemnimi rudnikami zagalnoyu potuzhnistyu 4 mln t v rik Sistema rozrobki bula kamerno pidpoverhova visota kamer 40 60 m shirina 15 22 m dovzhina 30 150 m U 1958 roci pochavsya pripliv rozsoliv u rudnik 1 povtornij proriv 19 05 1997 r Do 1966 r Stebnickij kalijnij kombinat vipuskav lishe siromelenij kayinit bez zbagachennya z vmistom K2O blizko 10 ta kuhonnu sil U 1966 1967 rr pobudovano himichnu zbagachuvalnu fabriku yaka vipuskala kalijno magniyeve mineralne dobrivo kalimagneziyu z vmistom K2O do 17 18 Tehnologichnu shemu pererobki kalijno magniyevih rud rozrobleno u Vsesoyuznomu naukovo doslidnomu instituti galurgiyi Sankt Peterburg Rosiya Sut ciyeyi tehnologiyi polyagala v rozchinenni kalijnih solyanih porid garyachoyu vodoyu osadzhenni nerozchinnogo glinistogo zalishku i vidokremlenni vid osadu visvitlenoyi visokokoncentrovanoyi ropi ta kristalizaciyi z neyi kalimagneziyi Prote polimineralnij sklad kalijnih rud i visokij vmist u nih glinistogo materialu 10 15 inodi do 20 znachno uskladnyuvali tehnologiyu yih pererobki Praktichno cya tehnologiya viyavilasya duzhe nedoskonaloyu U vidhodi potraplyali ne tilki glinistij material nedorozchineni poligalit i galit a j ropa z visokim vmistom hloristogo natriyu ta kalijno magniyevih solej Na osnovi rezultativ ekologichnogo monitoringu teritoriyi vplivu stebnickogo DGHP Polimineral vstanovleno sho osnovnoyu prichinoyu jogo zgubnogo vplivu na dovkillya ye neefektivna tehnologiya pereroblennya polimineralnih rud sho suprovodzhuyetsya utvorennyam velicheznoyi kilkosti vidhodiv yaki stali prichinoyu ekologichnoyi katastrofi Hvostoshovishe Vidhodi himichnoyi zbagachuvalnoyi fabriki transportuvali po truboprovodu u hvostoshovishe rozmishene na pivnichno shidnij okolici m Stebnika poblizu r Solonici pravoyi pritoki r Tismenici Hvostoshovishe yavlyaye soboyu obvalovani dambami tehnogenni vodojmi u yaki skidali ridki vidhodi flotacijnogo zbagachennya rud Pri zastosuvannya prijnyatoyi tehnologiyi rozrobki rodovisha ridki vidhodi predstavlyali pulpu z glinistogo materialu nedorozchineni poligalit i galit ropu z visokim vmistom NaCl ta kalijno magniyevih solej U hvostoshovishi vidbuvalos z odnogo boku osadzhennya tverdoyi fazi glini i nedorozchinenih solyanih mineraliv a z inshogo kristalizaciya j osadzhennya galitu v nizhnij visokomineralizovanij chastini vodnoyi tovshi Ob yem vidhodiv stanoviv 900 m3 na dobu i vidpovidno 328 tis m3 na rik Hvostoshovishe skladayetsya z dvoh sekcij zagalnoyu plosheyu blizko 125 ga Plosha pershoyi sekciyi 69 ga Druga sekciya zapovnena ropoyu i rozdilena peremichkoyu na dvi dilyanki pivdennu ta pivnichnu plosheyu vidpovidno 28 9 ta 26 9 ga Na vsyu ploshu hvostoshovisha shorichno vipadaye v serednomu 1612 tis m3 atmosfernih opadiv a viparovuyetsya z neyi blizko 572 tis m3 tobto nadlishok vodi stanovit 1040 tis m3 na rik Zagalnij ob yem vidhodiv razom z atmosfernimi opadami zrostav u hvostoshovishi v serednomu na 1368 tis m3 na rik Pislya Buharestskogo zemletrusu v Rumuniyi v 1978 roci na rudniku 2 bulo viyavleno vodopritoki debit yakih shvidko zbilshuvavsya i zgodom stabilizuvavsya na velichini blizko 1000 m3 na dobu priblizno 300 tis m3 na rik Z metoyu utilizaciyi cih vod faktichno vzhe rozsoliv bo vodi postupayuchi z poverhni nasichuvalis solyami rozchinyayuchi shahtni porodi dlya ubezpechennya rudnika vid zatoplennya bulo sporudzheno doslidno promislovu ustanovku zakachuvannya yih do vidpracovanih pidzemnih gazovih gorizontiv v s Kavske Strijskogo rajonu Na danij chas transportna i energetichna infrastruktura pidpriyemstva ta doslidno promislova ustanovka v s Kavske znisheni Vmist solej v ropi hvostoshovish Vmist solej u ropi hvostoshovish z glibinoyu zrostaye vid 151 26 g l na poverhni solyanogo basejnu do 437 g l u jogo donnij chastini Harakteristiki ropi yiyi himichnij sklad v pererahunku na solovij za vidomoyu metodikoyu Metody analiza rassolov i solej Pod red Yu V Morachevskogo i E N Petrovoj L 1965 podano v tablici Solovij sklad ropi hvostoshovisha Stebnickogo DGHP Polimineral g l Sekciya 2 pivdenna dilyanka PK Nomer probi Glibina m CaSO4 MgSO4 MgCl2 Na2SO4 KCl NaCl Suma solej Vmist K Mg solej 1 0 1 0 16 0 68 27 14 11 91 24 68 92 98 157 55 40 45 2 0 5 0 09 0 75 39 23 1 21 24 67 121 97 187 92 34 65 3 1 0 0 12 0 71 42 12 4 58 26 42 135 56 209 51 34 91 4 1 5 0 19 0 68 44 99 9 09 29 55 124 83 208 79 40 05 5 2 0 0 16 0 68 45 00 4 54 29 66 129 83 209 87 37 74 6 2 5 0 25 0 61 65 06 20 10 36 23 142 87 265 12 45 79 7 3 0 0 32 0 54 107 99 16 59 55 39 191 32 372 15 48 36 8 3 5 0 27 0 61 119 13 3 63 63 30 203 02 389 96 47 72 9 4 0 0 23 0 61 122 00 10 46 67 24 210 59 411 13 48 58 10 4 5 0 24 0 61 119 13 9 33 65 23 202 34 396 87 48 80 11 5 0 0 19 0 64 125 37 6 66 67 25 204 02 404 13 49 31 12 6 0 0 23 0 61 126 26 8 23 67 25 202 14 404 72 49 85 13 9 0 0 27 0 58 122 30 46 74 69 04 198 00 436 98 54 49 Vnaslidok nesankcionovanogo skidu rozsoliv z hvostoshovisha Stebnickogo DGHP Polimineral yakij provodivsya 26 30 lipnya 2008 roku cherez potraplyannya 16700 kub m rozchinenih rozsoliv u gidrografichnu sitku richok Solonicya Tismenicya Dnister zabrudnilasya voda vmist zabrudnyuyuchih rechovin u stichnij vodi perevishuvav dopustimi normi sulfativ u 25 raziv hloridiv u 6 mineralizaciyi u 18 5 raza Vidomo sho dlya rozchinnoyi chastini solyanih porid harakterni mikroelementi brom jod mangan bor stroncij barij Ekologichna katastrofa Nebezpeka porushennya gidrogeologichnogo rezhimu na rodovishi vinikla she pri provedenni geologorozviduvalnih robit Projdeni v solyanomu tili sverdlovini i zakladeni shahtni stovburi spriyali vnaslidok nenalezhnoyi gidroizolyaciyi gidravlichnomu zv yazku mizh agresivnimi vodami j solenosnimi vidkladami Za period ekspluataciyi kopalen do 1952 r kopalnya 1 vipadkiv prosochuvannya rozsoliv u girnichi virobki glibinnih gorizontiv ne bulo U 1952 r u kvershlazi 4 1 na kopalni 1 buv viyavlenij pershij velikij pripliv vodi U listopadi 1978 r kopalni 2 stavsya proriv nadsolevih vod u vidpracovani kameri 115 116 a zgodom u kameru 122 na pivnichno shidnomu i pivdenno shidnomu flangah techiyi Vodu pochali vidpompovuvati v uzhe perepovnene hvostoshovishe pid Bolehivci 14 veresnya 1983 r pislya silnogo doshu vidbuvsya proriv gruntovoyi dambi hvostoshovisha mizh piketami 7 ta 8 Velichezna masa visokokoncentrovanoyi ropi ta tverdih vidhodiv mulu rinula u basejn r Solonici a z neyi u r Tismenicyu j dali u Dnister ta Chorne more Sumarna masa cogo vikidu stanovila ponad 5 mln t ce buv selevij potik z potuzhnim gidravlichnim naporom Velichezna masa solyanih vidhodiv zabrudnila vsyu navkolishnyu teritoriyu richki sadi gorodi polya lisi Ce zavdalo velicheznoyi shkodi flori j fauni rajonu a takozh gidrobiontam richok Solonici Tismenici Dnistra ta Chornogo morya Vidobutok rudi zgidno z pochatkovimi proektami zdijsnyuvavsya bez zakladki vidpracovanih porozhnin vnaslidok chogo utvorilosya blizko 33 mln m3 pustot sho prizvodit do prosidannya zemnoyi poverhni i utvorennya provaliv Rishennya pro obov yazkovist zakladki bulo prijnyate mizhvidomchoyu komisiyeyu tilki v 1978 roci Zbudovanij na pidpriyemstvi zakladuvalnij kompleks zagalnoyu potuzhnistyu 300 tis m v rik dozvoliv provesti zakladku 1 8 mln m3 shahtnih pustot odnak v nash chas koli kompleks ne pracyuye Zakladka zdijsnyuyetsya lishe porodoyu vid prohodki i stanovit vsogo 1 5 2 tis m v rik Z togo chasu ob yem virobnictva kalijnih mineralnih dobriv u Stebniku zmenshivsya Za umov pozitivnogo vodnogo balansu perevazhannya opadiv nad viparovuvannyam u hvostoshovishi nemaye garantiyi novogo prorivu dambi pislya silnih doshiv Tomu chastinu ropi z hvostoshovisha yaka perevishuye proektni poznachki za pogodzhennyam z kontrolnimi organami periodichno skidali v r Solonicyu U Stebniku na DHGP Polimineral u hvostoshovishi nakopicheno 11 2 mln m3 vidhodiv Vidhodi viklikayut zasolonennya pidzemnih vod vodojmish na dilyankah rozmishennya stavkiv nakopichuvachiv ta shlamoshovish sho vidbuvayetsya shlyahom infiltraciyi rozsoliv cherez yih dnisha borti j osnovi damb Krim ropi u hvostoshovishi mistitsya blizko 20 mln t tverdoyi fazi solyano glinistih vidhodiv flotacijnogo zbagachennya Zagalnij ob yem pidzemnih karstovih porozhnin yaki stanovlyat znachnu nebezpeku i mozhut prizvesti do tehnogennoyi katastrofi stanovit 440 tis m tamponazhni roboti pripineno U 1993 roci Za 2002 2004 rr aktivizaciya poverhnevogo karstu trichi fiksuvalasya v mezhah 3 go poyasu ZSO kurortu Truskavec Zbilshennya u chasi pripliviv agresivnih vod u girnichi virobki posililo formuvannya karstovih form yaki predstavleni porami vilugovuvannya shilinami promivinami kavernami ponorami kamerami Karstovi yavisha porushili cilisnist funkcionuyuchih sporud i budivel inzhenernih komunikacij U rudnik 2 Stebnickogo DGHP Polimineral z 1978 roku potraplyayut agresivni rozsoli yaki do 2001 aktivno zbirali ta vidkachuvali z 2001 r vidbuvayetsya zatoplennya shahti Vidbuvayetsya samozatoplennya rudnika V zoni harchuvannya vodonosnogo gorizontu v dolini richki Vishnici vinikla seriya provaliv i utvorilosya ozero V zoni Shahtnogo polya zahidnogo flangu rudnika 2 vidbuvayutsya deformacijni procesi yaki viznano takimi sho aktivizuvalisya i dana situaciya zagrozhuye viniknennyu provaliv zemnoyi poverhni ta mozhlivoyu rujnaciyeyu avtodorogi Lviv Truskavec vodogonu Girne Drogobich vodogin znahoditsya v mezhah vplivu girnichih robit na shahtnomu poli rudnika 2 liniyi elektroperedach Vodopostachannyam ta vodovidvedennyam zajmayetsya Pidpriyemstvo vodopostachannya ta vodovidvedennya Stebnickogo DGHP Polimineral Div takozh Suchasna ekologichna situaciya Zakrittya zbagachuvalnoyi fabriki Pislya roboti bagatoh derzhavnih komisij vreshti resht 1988 r uhvaleno rishennya pro zakrittya himichnoyi zbagachuvalnoyi fabriki Stebnickogo kalijnogo zavodu Pislya zupinki zbagachuvalnoyi fabriki Polimineralu v zv yazku iz zaplanovanoyu rekonstrukciyeyu z 01 01 1988 r rudnik 2 buv zupinenij i perebuvav u stadiyi konservaciyi Rekonstrukciya zbagachuvalnoyi fabriki ne vidbulasya Zalishkovi promislovi zapasi po rudniku stanovlyat 15 4 mln t Zakrittya rudnika 2 Zakrittyu rudnika 2 DGHP Polimineral posluzhila takozh avariya shahtnogo 12 tonnogo elektrovoza yakij vpav do klitovogo stvola ta viviv jogo povnistyu z ladu Zgidno z rishennyam Ministerstva prompolitiki Ukrayini protokol vid 29 01 2002 r rudnik 2 pidlyagaye Mokrij konservaciyi shlyahom zapovnennya girnichih virobitok tretogo chetvertogo gorizontiv nasichenimi rozsolami a prostir vidroblenih zapasiv vishe roztashovanih gorizontiv gidrozakladkoyu nakopichenimi v hvostoshovishi vidhodami zbagachenoyi kalijnoyi rudi Rozrobkoyu kompleksnogo proektu konservaciyi rudnika 2 i rekultivaciyi porushenih zemel Stebnickogo DGHP Polimineral zajmayetsya VAT Zupinka rudnika 1 Rudnik 1 pripiniv vidobutok rudi u travni 2003 Shahtne pole pershogo rudnika zajmaye ploshu ponad 9 km kv Rudnik maye p yat vertikalnih stvoliv Novij Kyubek Lyarish Zahidnij i Pivdennij Mokra konservaciya Vnaslidok tehnichnih i ekologichnih problem rudnika 2 sho nedostatno virishuvalis pid chas ekspluataciyi i z rokami zagostrilis pid vplivom dvoh faktoriv nayavnistyu velikogo ob yemu nezakladenih porozhnin vidpracovanih kamer mizhkamerni ciliki po svoyih stijkisnih harakteristikah rozrahovani na timchasovu robotu bez zakladki porozhnin kamer i za mezhami rozrahunkovogo chasu isnuvannya voni postupovo vtrachayut nesuchu zdatnist ta ne mozhut zabezpechuvati stijkist girnichogo masivu ta donnoyi poverhni i vodopritoku v rudnikah likviduvati vishe pererahovani procesi mozhna lishe shlyahom zapovnennya viroblenogo prostoru tverdimi materialami shlyahom 1 samolikvidaciyi abo likvidaciyi rudnika 2 konservaciyi rudnika shlyahom zapovnennya porozhnin nasichenimi rozsolami z hvostoshovish dlya majbutnogo vidobutku kalijnoyi sirovini sposobom sverdlovinnogo metodu vilugovuvannya Konservaciya daye zmogu zapobigti nebezpeci provaliv poverhni vnaslidok rozvitku solyanogo karstu pripiniti skidi solonoyi vodi z shahti i z hvostoshovisha u richki zabezpechiti mozhlivosti vidrobki zapasiv kalijnoyi sirovini shlyahom vilugovuvannya i krim togo provoditsya rekultivaciya zemel zajnyatih hvostoshovishem i vidvalami Pislya zatoplennya rudnika rozsolom zakladki drenazhnogo gorizontu i velikih karstovih porozhnin tamponazhu zon rozushilnennya filtraciya poverhnevih vod v solyanij masiv stane nemozhlivoyu Znikne ostannya z umov i tomu karstovij proces pripinitsya 24 bereznya 2004 roku Kabinetom Ministriv Ukrayini vidano rozporyadzhennya Pro zatverdzhennya kompleksnogo proektu konservaciyi rudnika N 2 i rekultivaciyi porushenih zemel Stebnickogo derzhavnogo girnicho himichnogo pidpriyemstva Polimineral z strokom vikonannya robit 8 rokiv vartist 162 4 mln grn U 2004 roci na vikonannya robit po konservaciyi bulo vidileno 6 4 miljona griven u 2005 5 3 miljona griven u 2006 sim miljoniv u 2007 shist miljoniv griven Stanom na 13 zhovtnya 2009 roku zatverdzhenij Kabminom Kompleksnij proekt konservaciyi rudnika 2 i rekultivaciyi porushenih zemel Stebnickogo DGHP Polimineral profinansovano lishe na 34 vidsotki Stanom na 1 sichnya 2013 r vikonano robit na 70 9 mln grn Pansionat Mineral Za adresoyu Lvivska oblast m Truskavec vul Vasilya Stusa bud 6 znahoditsya kurortnij zaklad Pansionat Mineral Stebnickogo DGHP Polimineral SpeleolikarnyaZ vikoristannyam isnuyuchoyi likuvalnoyi bazi pansionatu Mineral ta kurortu Truskavec na bazi rudnika 1 SDGHP Polimineralu pokazana mozhlivist stvorennya likuvalnogo kompleksu speleolikarni na 150 misc dlya likuvannya pulmonologichnih hvorih ta obgruntovano ekonomichnu docilnist proektu Yak minimum kozhna z troh lugoven 8 9 1 z nevelikoyu pidgotovkoyu mozhut buti vikoristani dlya likuvalni za zrazkom likarni sole ta speleolikuvannya u vidroblenih dobuvnih kamerah solerudnikiv v seli Solotvino Zakarpatskoyi oblasti Div takozhDobrotvirska TESPrimitkiM V Odrehivskij Ekologo ekonomichni problemi integraciyi innovacijnih struktur v ekonomiku regionu Naukovij visnik NLTU Ukrayini Zbirnik naukovo tehnichnih prac 4 bereznya 2011 u Wayback Machine 2011 Vip 21 2 ISSN 1994 7836 Bublik M I Koropecka T O Ocinyuvannya tehnogennih zbitkiv promislovih pidpriyemstv v umovah formuvannya evolyucijnoyi ekonomiki nedostupne posilannya z lipnya 2019 Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 30 kvitnya 2013 u Wayback Machine 2012 725 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Stattya vid 20 07 10 Z kerivnikami DP Ugerskij spirtovij zavod Stebnicke DGHP Polimineral DP Lvivskij kombinat hliboproduktiv DAK Hlib Ukrayini mozhut rozirvati kontrakt na portali Shodennij Lviv 26 lipnya 2002 u Wayback Machine Perevireno 20 10 2011 Stebnickij Polimineral uzhe vtretye gotuyut do privatizaciyi 2 sichnya 2013 u Wayback Machine http zik ua 2 bereznya 2013 u Wayback Machine 13 grudnya 2012 Stebnickij Polimineral rozdilyat na dva pidpriyemstva nedostupne posilannya http zik ua 2 bereznya 2013 u Wayback Machine 15 bereznya 2011 Shodenna internet gazeta Vgolos FDMU znovu ne zmig prodati Stebnickij Polimineral nedostupne posilannya z lipnya 2019 27 zhovtnya 2010 Internet gazeta Drogobicke zemlyactvo 29 04 11 Drogobicki novini Stebnickij Polimineral akcionuyut 29 zhovtnya 2012 u Wayback Machine 25 zhovtnya 2012 zik ua Potencijnij investor priglyadavsya sogodni do Stebnickogo DGHP Polimineral 5 kvitnya 2012 u Wayback Machine http zik ua 2 bereznya 2013 u Wayback Machine 20 sichnya 2012 Polimineral prosit zvilniti jogo vid splati zemelnogo podatku 11 grudnya 2012 u Wayback Machine 28 bereznya 2012 vgolos com ua Na Poliminerali b yut na spoloh gotuyutsya do strajku 17 veresnya 2016 u Wayback Machine 05 06 2013 http protruskavets org ua 28 sichnya 2013 u Wayback Machine Arhiv originalu za 13 veresnya 2016 Procitovano 26 serpnya 2016 FDMU prodav Polimineral za 56 mln griven 26 serpnya 2016 u Wayback Machine 02 10 2013 ukrinform ua Bilonizhka P Dyakiv V Himichnij ta mineralnij sklad vidhodiv zbagachennya kalijnih rud Stebnickogo rodovisha ta yihnij vpliv na dovkillya Visnik LVIV UN TU Seriya geol 2009 Vip 23 S 162 174 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2017 Procitovano 20 zhovtnya 2011 Materiali do Nacionalnoyi dopovidi Ukrayini pro stan navkolishnogo prirodnogo seredovisha u 2008 roci Regionalna dopovid pro stan navkolishnogo prirodnogo seredovisha u Lvivskij oblasti v 2008 roci O Revega Indukciya hromosomnih aberacij ridkimi vidhodami virobnictva Stebnickogo DGHP Polimineral u Allium testi nedostupne posilannya Visnik Lvivskogo un tu Seriya biologichna 18 grudnya 2010 u Wayback Machine 2006 Vip 41 nedostupne posilannya S 46 53 G Rudko M Bondarenko Tehnogenna ekologichna bezpeka teritorij solyanih i sirchanih rodovish Lvivshini 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Praci naukovogo tovaristva im Shevchenka Zbirnik naukovih prac 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 2001 T 7 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Lvivska oblast v cifrah i faktah Lviv 2004 Dyakiv V Eksperimentalne modelyuvannya kinetiki rozchinennya dezintegraciyi galopelitovih mineralnih asociacij v agresivnij ropi z rudnika 2 Stebnickogo kalijnogo rodovisha S 110 121 Mineralogichnij zbirnik Zbirnik naukovih prac 2007 Vip 2 A M Gajdin Vliyanie tehnogennoj deyatelnosti na solyanoj karst nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ekologiya i prirodokoristuvannya Zbirnik naukovih prac nedostupne posilannya z lipnya 2019 2008 Vipusk 11 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ivasivka N L Monitoring stanu ekologchnoyi bezpekishahti DGHP polimineral m Stebnik N L Ivasivka O R V Martinyak M F Yurim Zahist navkolishnogo seredovisha Energooshadnist Zbalansovane prirodokoristuvannya zbirnik materialiv I mizhnarodnogo kongresu Lviv 28 29 chervnya 2009 r 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Nacionalnij universitet Lvivska politehnika ta in L Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2009 157 s C 24 25 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2022 Procitovano 20 zhovtnya 2011 Na Stebnickomu DGHP Polimineral prodovzhuyutsya obvali zemli bo derzhava ne finansuye likvidaciyu rudnika 2 direktor pidpriyemstva 22 sichnya 2008 http galinfo com ua 2 bereznya 2013 u Wayback Machine Gricenko obicyav znajti groshi na poryatunok Stebnika vid karstovih provaliv 13 Zhovtnya 2009 galinfo com ua Materiali Mizhnarodnogo kongresu Problemi informatizaciyi rekreacijnoyi ta turistichnoyi diyalnosti v Ukrayini perspektivi kulturnogo ta ekonomichnogo rozvitku Truskavec 2000 275 s S 255 257 DzherelaStattya vid 20 07 10 Z kerivnikami DP Ugerskij spirtovij zavod Stebnicke DGHP Polimineral DP Lvivskij kombinat hliboproduktiv DAK Hlib Ukrayini mozhut rozirvati kontrakt na portali Shodennij Lviv 26 lipnya 2002 u Wayback Machine Perevireno 20 10 2011 Zvernennya miskogo golovi m Stebnika do Prezidenta Ukrayini Yanukovicha V F 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Berezen 2010 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stebnicke DGHP PolimineralPosilannyaKatastrofa m Stebnik Sluzhba Reporter Novij kanal 20 04 2010 Vcheni prorokuyut pidzemni poshtovhi siloyu ponad 4 bali u mistechku Stebnik sho na Lvivshini 22 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Telereportazh Zik 08 lipnya 2013