Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські ліси Північно-Західної Іберії (ідентифікатор WWF: PA1216) — палеарктичний екорегіон середземноморських лісів та чагарників, розташований на північному заході Піренейського півострова. Він охоплює внутрішні гори, передгір'я і плато на північному заході Іспанії та на північному сході Португалії.
 [en], Португалія) | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Середземнорські ліси, рідколісся та чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA1216 |
| Межі | Кантабрійські мішані ліси Іберійські хвойні ліси Піренейські склерофільні та напівлистопадні ліси Середземноморські склерофільні та мішані ліси Південно-Західної Іберії |
| Площа, км² | 57 407 |
| Країни | Іспанія, Португалія |
| Охороняється | 15 628 км² (27 %) |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон включає в себе верхню частину басейну Дуеро, а долина цієї річки розділяє північну та південну частини екорегіону. Північна частина охоплює південні передгір’я Кантабрійських гір, простягаючись на схід до північної частини Іберійських гір і на захід до Леонських гір. На півночі та заході екорегіон межує з кантабрійськими мішаними лісами.
Південна частина екорегіону охоплює західну частину Центральних гір, які розділяють басейни річок Дуеро і Тахо, та простягається від гірського хребта Серра-да-Ештрела у Португалії до хребта [en] у центральній Іспанії. Піренейські склерофільні та напівлистопадні ліси розташовані в низовинах Дуеро і Тахо, а також в долині річки Ебро на північному сході.
Кілька гірських анклавів екорегіону розташовані далі на південь, в горах [en] в Португалії та в горах [en] і Сьєрра-де-Сан-Пабло в Іспанії.
Екорегіон розташований переважно в межах низьких і середньовисотних гір, хоча деякі його частини розташовані на висоті понад 2000 м над рівнем моря (гора [es] — 2188 м, гора [en] — 2124 м). Ці гори є результатом герцинського орогенезу, що відбувався у пізньому палеозої. З геологічної точки зору в регіоні переважають давньопалеозойські породи (граніти, сланці, конгломерати, кварцити, пісковики).
Клімат
В межах екорегіону панує континентально-середземноморський клімат, який характеризується сухим літом та дощовою зимою. Середньорічна температура становить близько 7-13 °C, а середні температури найхолодніших місяців — близько 0-5 °C. Зими холодні, особливо на великих висотах над рівнем моря. Середньорічна кількість опадів коливається від 500 до 1000 мм.
Флора
Рослинні угруповання екорегіону відрізняються залежно від висоти та ґрунтів.
У низько розташованих передгір'ях та в долинах річок переважають вічнозелені широколистяні склерофільні ліси, подібні до рівнинних лісів Середземномор'я. В них переважають кам'яні дуби (Quercus rotundifolia), коркові дуби (Quercus suber), європейські маслини (Olea europaea), сірі суничники (Arbutus unedo), благородні лаври (Laurus nobilis), вічнозелені жостери (Rhamnus alaternus), терпентинні дерева (Pistacia terebinthus), мастикові дерева (Pistacia lentiscus), деревоподібні аріки (Erica arborea) та віничні аріки (Erica scoparia). На берегах річок, в місцевостях з достатнім цілорічним зволоженням, зростають реліктові південні каркаси (Celtis australis) та інші менш адаптовані до посухи дерева.
На середніх і великих висотах переважають листопадні дубові ліси, основою яких є піренейські дуби (Quercus pyrenaica), португальські дуби (Quercus faginea) і звичайні дуби (Quercus robur). На сухих і кам'янистих схилах ростуть реліктові соснові ліси, основою яких є приморські сосни (Pinus pinaster), або мішані сосново-дубові ліси. У східній частині екорегіону ростуть ліси, де переважають італійські сосни (Pinus pinea). На високих скелястих плато ростуть ялівцеві ліси, де зустрічається червоний яловець (Juniperus oxycedrus), іспанський яловець (Juniperus thurifera) та фінікійський яловець (Juniperus phoenicea). На скелястих південних схилах Кантабрійських гір ростуть реліктові ліси, основу яких складають звичайні сосни (Pinus sylvestris), чорні сосни (Pinus nigra subsp. salzmannii), пухнасті берези (Betula pubescens) та осики (Populus tremula), а підлісок — звичайний верес (Calluna vulgaris), улекс (Ulex spp.) та звичайний яловець (Juniperus communis).
Ендемічна флора цього екорегіону не є багатою: рівень ендемізму становить менше 10% від загальної флори. Прикладами ендемічних видів є Angelica angelicastrum, Aquilegia dichroa, Armeria humilis, Centaurea micrantha subsp. herminii, Centaurea rothmalerana, Dianthus planellae, Isatis platyloba, Jasione crispa subsp. serpentinica, Linaria coutinhoi і [en].
Фауна
Великі хижаки насамперед представлені іберійським вовком (Canis lupus signatus), популяція якого зростає в регіоні. Найбільша популяція цього виду зосереджена в цьому екорегіоні, в горах [es]. На південних схилах Кантабрійських гір зустрічається [en] (Ursus arctos pyrenaicus). Іншими кантабрійськими видами, які сезонно зустрічаються в цьому екорегіоні, є [en] (Rupicapra pyrenaica parva) та [en] (Tetrao urogallus cantabricus), що перебувають під загрозою зникнення.
Такі великі травоїдні тварини, як благородний олень (Cervus elaphus hispanicus) і європейська сарна (Capreolus capreolus), поширені майже по всій території регіону. Також в регіоні широко поширені лісові коти (Felis silvestris), європейські борсуки (Meles meles), кам'яні куниці (Martes foina) і звичайні генети (Genetta genetta). У гірських річках і каньйонах часто зустрічається річкова видра (Lutra lutra).
Серед хижих птахів, поширених в регіоні, слід згадати білоголового сипа (Gyps fulvus), беркута (Aquila chrysaetos), блакитноногого змієїда (Circaetus gallicus) і стерв'ятника (Neophron percnopterus).
Серед плазунів, поширених в регіоні, слід згадати середземноморську водяну черепаху (Mauremys leprosa), ящірку Шрайбера (Lacerta schreiberi), ламку веретільницю (Anguis fragilis) та [en] (Macroprotodon cucullatus).
Збереження
Природним середовищам екорегіону було завдано серйозної шкоди, оскільки ліси інтенсивно перетворювалися на луки для випасу худоби та на сільськогосподарські угіддя. Майже всі ліси, що залишилися, деградували до рідколісь внаслідок інтенсивної заготівлі дрів, яка мала місце протягом останніх кількох століть. Тенденція до занедбаності сільської місцевості протягом останніх п'яти десятиліть сприяла розширенню вторинних лісів. У шістдесятих і сімдесятих роках XX століття відбувалося широке лісовідновлення шляхом висаджування приморських сосен (Pinus pinaster).
Оцінка 2017 року показала, що 15 628 км², або 27 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають [es], [es], [es] та [es] в Іспанії, а також [en], [pt] і [pt] в Португалії.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 24 липня 2022.
Посилання
- «Northwest Iberian montane forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski lisi Pivnichno Zahidnoyi Iberiyi identifikator WWF PA1216 palearktichnij ekoregion seredzemnomorskih lisiv ta chagarnikiv roztashovanij na pivnichnomu zahodi Pirenejskogo pivostrova Vin ohoplyuye vnutrishni gori peredgir ya i plato na pivnichnomu zahodi Ispaniyi ta na pivnichnomu shodi Portugaliyi Girski lisi Pivnichno Zahidnoyi Iberiyi en Portugaliya Ekozona Palearktika Biom Seredzemnorski lisi ridkolissya ta chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA1216 Mezhi Kantabrijski mishani lisi Iberijski hvojni lisi Pirenejski sklerofilni ta napivlistopadni lisi Seredzemnomorski sklerofilni ta mishani lisi Pivdenno Zahidnoyi Iberiyi Plosha km 57 407 Krayini Ispaniya Portugaliya Ohoronyayetsya 15 628 km 27 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim Geografiya es Ispaniya Ozero Santabriya provinciya Samora Ispaniya Sosnovij lis na pivdennih shilah gir es Ispaniya Ekoregion vklyuchaye v sebe verhnyu chastinu basejnu Duero a dolina ciyeyi richki rozdilyaye pivnichnu ta pivdennu chastini ekoregionu Pivnichna chastina ohoplyuye pivdenni peredgir ya Kantabrijskih gir prostyagayuchis na shid do pivnichnoyi chastini Iberijskih gir i na zahid do Leonskih gir Na pivnochi ta zahodi ekoregion mezhuye z kantabrijskimi mishanimi lisami Pivdenna chastina ekoregionu ohoplyuye zahidnu chastinu Centralnih gir yaki rozdilyayut basejni richok Duero i Taho ta prostyagayetsya vid girskogo hrebta Serra da Eshtrela u Portugaliyi do hrebta en u centralnij Ispaniyi Pirenejski sklerofilni ta napivlistopadni lisi roztashovani v nizovinah Duero i Taho a takozh v dolini richki Ebro na pivnichnomu shodi Kilka girskih anklaviv ekoregionu roztashovani dali na pivden v gorah en v Portugaliyi ta v gorah en i Syerra de San Pablo v Ispaniyi Ekoregion roztashovanij perevazhno v mezhah nizkih i serednovisotnih gir hocha deyaki jogo chastini roztashovani na visoti ponad 2000 m nad rivnem morya gora es 2188 m gora en 2124 m Ci gori ye rezultatom gercinskogo orogenezu sho vidbuvavsya u piznomu paleozoyi Z geologichnoyi tochki zoru v regioni perevazhayut davnopaleozojski porodi graniti slanci konglomerati kvarciti piskoviki KlimatV mezhah ekoregionu panuye kontinentalno seredzemnomorskij klimat yakij harakterizuyetsya suhim litom ta doshovoyu zimoyu Serednorichna temperatura stanovit blizko 7 13 C a seredni temperaturi najholodnishih misyaciv blizko 0 5 C Zimi holodni osoblivo na velikih visotah nad rivnem morya Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 500 do 1000 mm FloraRoslinni ugrupovannya ekoregionu vidriznyayutsya zalezhno vid visoti ta gruntiv U nizko roztashovanih peredgir yah ta v dolinah richok perevazhayut vichnozeleni shirokolistyani sklerofilni lisi podibni do rivninnih lisiv Seredzemnomor ya V nih perevazhayut kam yani dubi Quercus rotundifolia korkovi dubi Quercus suber yevropejski maslini Olea europaea siri sunichniki Arbutus unedo blagorodni lavri Laurus nobilis vichnozeleni zhosteri Rhamnus alaternus terpentinni dereva Pistacia terebinthus mastikovi dereva Pistacia lentiscus derevopodibni ariki Erica arborea ta vinichni ariki Erica scoparia Na beregah richok v miscevostyah z dostatnim cilorichnim zvolozhennyam zrostayut reliktovi pivdenni karkasi Celtis australis ta inshi mensh adaptovani do posuhi dereva Na serednih i velikih visotah perevazhayut listopadni dubovi lisi osnovoyu yakih ye pirenejski dubi Quercus pyrenaica portugalski dubi Quercus faginea i zvichajni dubi Quercus robur Na suhih i kam yanistih shilah rostut reliktovi sosnovi lisi osnovoyu yakih ye primorski sosni Pinus pinaster abo mishani sosnovo dubovi lisi U shidnij chastini ekoregionu rostut lisi de perevazhayut italijski sosni Pinus pinea Na visokih skelyastih plato rostut yalivcevi lisi de zustrichayetsya chervonij yalovec Juniperus oxycedrus ispanskij yalovec Juniperus thurifera ta finikijskij yalovec Juniperus phoenicea Na skelyastih pivdennih shilah Kantabrijskih gir rostut reliktovi lisi osnovu yakih skladayut zvichajni sosni Pinus sylvestris chorni sosni Pinus nigra subsp salzmannii puhnasti berezi Betula pubescens ta osiki Populus tremula a pidlisok zvichajnij veres Calluna vulgaris uleks Ulex spp ta zvichajnij yalovec Juniperus communis Endemichna flora cogo ekoregionu ne ye bagatoyu riven endemizmu stanovit menshe 10 vid zagalnoyi flori Prikladami endemichnih vidiv ye Angelica angelicastrum Aquilegia dichroa Armeria humilis Centaurea micrantha subsp herminii Centaurea rothmalerana Dianthus planellae Isatis platyloba Jasione crispa subsp serpentinica Linaria coutinhoi i en FaunaVeliki hizhaki nasampered predstavleni iberijskim vovkom Canis lupus signatus populyaciya yakogo zrostaye v regioni Najbilsha populyaciya cogo vidu zoseredzhena v comu ekoregioni v gorah es Na pivdennih shilah Kantabrijskih gir zustrichayetsya en Ursus arctos pyrenaicus Inshimi kantabrijskimi vidami yaki sezonno zustrichayutsya v comu ekoregioni ye en Rupicapra pyrenaica parva ta en Tetrao urogallus cantabricus sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Taki veliki travoyidni tvarini yak blagorodnij olen Cervus elaphus hispanicus i yevropejska sarna Capreolus capreolus poshireni majzhe po vsij teritoriyi regionu Takozh v regioni shiroko poshireni lisovi koti Felis silvestris yevropejski borsuki Meles meles kam yani kunici Martes foina i zvichajni geneti Genetta genetta U girskih richkah i kanjonah chasto zustrichayetsya richkova vidra Lutra lutra Sered hizhih ptahiv poshirenih v regioni slid zgadati bilogolovogo sipa Gyps fulvus berkuta Aquila chrysaetos blakitnonogogo zmiyeyida Circaetus gallicus i sterv yatnika Neophron percnopterus Sered plazuniv poshirenih v regioni slid zgadati seredzemnomorsku vodyanu cherepahu Mauremys leprosa yashirku Shrajbera Lacerta schreiberi lamku veretilnicyu Anguis fragilis ta en Macroprotodon cucullatus ZberezhennyaPrirodnim seredovisham ekoregionu bulo zavdano serjoznoyi shkodi oskilki lisi intensivno peretvoryuvalisya na luki dlya vipasu hudobi ta na silskogospodarski ugiddya Majzhe vsi lisi sho zalishilisya degraduvali do ridkolis vnaslidok intensivnoyi zagotivli driv yaka mala misce protyagom ostannih kilkoh stolit Tendenciya do zanedbanosti silskoyi miscevosti protyagom ostannih p yati desyatilit spriyala rozshirennyu vtorinnih lisiv U shistdesyatih i simdesyatih rokah XX stolittya vidbuvalosya shiroke lisovidnovlennya shlyahom visadzhuvannya primorskih sosen Pinus pinaster Ocinka 2017 roku pokazala sho 15 628 km abo 27 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut es es es ta es v Ispaniyi a takozh en pt i pt v Portugaliyi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 24 lipnya 2022 Posilannya Northwest Iberian montane forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund