Гірська піхо та також гірські війська або гірські стрільці рід військ до якого належать загальновійськові артилерійські

Гірська́ піхо́та, також гірські війська, або гірські стрільці — рід військ, до якого належать загальновійськові, артилерійські, інженерні та інші частини і з'єднання, призначені та спеціально навчені для бойових дій у гірській місцевості.

Австро-угорський гірський стрілець (після 1907)

Призначення та засади

У деяких арміях частини і з'єднання гірських військ мають особливу штатну організацію і називаються: альпійськими (Франція, Італія), гірсько-піхотними (ФРН, Греція), легко-піхотними (КНР та інші).

Наприклад, в армії Німеччини гірсько-піхотна дивізія зразка 1980-х років (близько 17,5 тис. чол.) мала 2 гірсько-піхотні та 1 мотопіхотну бригади, артилерійський полк, зенітний артилерійський дивізіон і частини (підрозділи) забезпечення та обслуговування. В арміях з військами, що дислокуються в гірських районах, проводиться спеціальна підготовка (). Гірські війська, крім частин і підрозділів основних родів військ і спеціальних військ можуть мати у своєму складі гірськолижні, скелелазні, в'ючні та інші підрозділи.

З'єднання (частини) гірських військ зазвичай оснащуються полегшеною зброєю, малогабаритною і високопрохідною військовою технікою і транспортними засобами, а артилерійські та зенітно-артилерійські підрозділи (частини), як правило, мають на озброєнні гармати (комплекси) та міномети спеціальної конструкції, пристосовані для пересування по гірських дорогах і перевезення (перенесення) на в'юках. Інженерно-саперні (дорожні) підрозділи оснащуються комплектами канатних доріг, спеціальних мостів і пристосувань для наведення переправ через гірські річки, каньйони, ущелини і підйому вантажів на висоти. Підрозділи і частини гірських військ, у т. ч. і тилові, крім автомобільного транспорту можуть використовувати гужовий транспорт і в'ючних тварин. У гірській місцевості для постачання військ і здійснення ними маневру широко застосовуються вертольоти та літаки; практикується скидання вантажів на парашутах.

Навчання військ для дій в горах у мирний час проводиться в гірській місцевості з періодичними виїздами в гірські табори, а також у спеціально обладнані гірські навчальні центри. Для дій у високогірних районах з особливо складними умовами готуються окремі альпіністські підрозділи. Гірські війська здатні вести бойові дії на віддалених напрямках, поза шляхів та доріг, у відриві від інших угруповань військ, широко застосовувати обходи та охоплення з метою оволодіння пануючими висотами, перевалами, гірськими проходами та іншими ключовими пунктами і утримання їх.

За часів Другої світової війни гірсько-піхотні частини і з'єднання країн учасників брали участь у боях і операціях на Кавказі, в Норвегії, Криму, в Карпатах та тощо, де продемонстрували високі бойові якості.

Галерея

Австро-угорські альпійські стрільці на висоті 3 850 м під вершиною гори в Альпах, 1917
Німецькі гірсько-піхотні війська на Головному Кавказькому хребті. 22 грудня 1942
Радянські спецназовці готуються до бойового виходу. Інтервенція Радянського Союзу в Афганістан. 1988
Патруль 10-ї гірсько-піхотної дивізії. 12 вересня 2003. Афганістан

Див. також

Джерела

Радянська військова енциклопедія. «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 610. — ISBN 00101-236. (рос.)

Посилання

Гірські війська [ 27 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Подготовка горных войск [ 20 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Специальное снаряжение горных войск^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Обмундирование и снаряжение войск для действий в горах [ 23 листопада 2010 у Wayback Machine.]

Література

Клементьев В. Г. Боевые действия горных войск. — М. : Воениздат, 1940. (рос.)