Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Венесуели
Загальна характеристика
У 1990-х рр. гірнича промисловість Венесуели забезпечувала близько 7 % ВВП і близько 95 % валютних надходжень, хоч зайнято в ній було менше 3 % економічно активного населення країни. Венесуела займає 2-е місце серед країн Латинської Америки за вартістю продукції гірничої промисловості. В структурі галузі 98 % складає паливна промисловість. Державний сектор контролює близько 97 % видобутку корисних копалин. Понад 85 % продукції гірничої промисловості Венесуела експортує. Імпортує мідь, свинець, цинк та інші руди.
На початку XXI ст. у країні видобували нафту (Маракайбо — центр нафтової промисловості Венесуели), Au, вугілля, Ni, алмази, сировину для цементної промисловості і будівельних матеріалів. У Венесуелі діє сприятливе для інвестицій гірниче законодавство. Здійснюється програма стимулювання розвитку мінерально-сировинного сектора, включаючи додаткові заходи по поліпшенню інвестиційного клімату, стимулювання нетрадиційних напрямів видобутку і переробки мінеральної сировини.
Видобуток мінеральної сировини і її переробка у Венесуелі на початку XXI ст. (млн т).
| Мінеральна сировина | 2000 | 2001 |
| Глинозем | 1,7 | 1,8 |
| Боксити | 4,3 | 4,6 |
| Цемент | 9,0 | 12,0 |
| Глини | 2,2 | 2,5 |
| Вугілля | 7,8 | 8,0 |
| Кокс | 2,3 | 2,5 |
| Алмази (карат) | 109 597 | 150 000 |
| Доломіт | 0,22 | 0,25 |
| Польовий шпат | 0,14 | 0,30 |
| Золото (т) | 7,3 | 9,1 |
| Граніт | 0,58 | 0,51 |
| Гіпс | 0,25 | 0,50 |
| Залізні руди | 17,4 | 16,7 |
| Вапняк | 11,3 | 25,0 |
| Нікель (т) | 3 200 | 27 033 |
| Фосфат | 0,39 | 0,40 |
| Кварц (т) | 101 000 | 120 000 |
| Пісок і гравій | 3,1 | 7,0 |
| Кремній (т) | 331 000 | 340 000 |
| Сірка (т) | - | 350 000 |
Окремі галузі
Нафтова галузь
Див. також: Історія нафтогазовидобування у Венесуелі
З початку 1920-х до кінця 1960-х років відбувалося швидке зростання нафтової індустрії. Нафта забезпечувала понад 90% прибутків Венесуели від експорту і 60 % державних прибутків, становлячи майже 25 % ВВП. До 1976 пануюче положення в нафтовій промисловості займали іноземні корпорації; на частку трьох самих великих з них «Креол» («Екссон»), «Ройял Датч Шелл» і «Галф ойл корпорейшн» припадало близько 80 % всієї сирої і очищеної нафти. У 1976 іноземні нафтові компанії були націоналізовані. Відтоді провідним в цій галузі є державний холдинг «Петролеос де Венесуела» (філія — «Нафтова корпорація Венесуели» ВНК).
На початку 1990-х років Венесуела займала 8-е місце серед провідних виробників і таке ж серед країн-експортерів сирої нафти. У 2003 р Венесуела — 4-й світовий виробник нафти.
У 1993 видобуток становив 127,8 млн т нафти, тобто значно менше, ніж в 1973 (176 млн т); після 1973 уряд ухвалив рішення про скорочення видобутку з метою збереження ресурсів. Близько 3/4 видобутку в країні сирої нафти дає нафтоносний район Маракайбо. Інші великі родовища розташовані в східних штатах Монагас і Ансоатегі.
Хоч безпосередньо на підприємствах нафтової промисловості зайнято (за даними на 1992) менше за 2 % економічно активних населення, виробництво і очищення нафти дають близько 21 % національного прибутку, 70 % надходжень до бюджету і 90 % прибутків від експорту.
На початку XXI ст. в районі озера Маракайбо в західному штаті Суліа відкрито нові великі нафтові родовища «Томопоро». Родовища почала розробляти найбільша в Латинській Америці нафтогазова монополія «Петролеос де Венесуела». Запаси родовищ оцінено в понад 500 млн барелів високоякісної нафти-сирцю. У 2002 р видобуток нафти тут становить близько 120 тис. бар. на день. На платформі «Дельтана» в дельті річки Оріноко на площі 27 тис. км² видобувають природний газ, запаси якого — до 30 трлн куб. футів.
Венесуела має нафтопереробну промисловість, зокрема великий нафтоочищувальний і нафтохімічний комплекс продуктивністю 6 млн т важкої нафти на рік («Петролеос де Венесуела» має 50 % акцій, 50 % — німецькі компанії). Великий нафтохімічний комплекс побудований в місті Морон, на північ від Валенсії, ще один — на східному березі озера Маракайбо.
З кінця 1970-х років «Петролеос де Венесуела» почала розробляти проекти освоєння ресурсів бітумінозних пісків.
У Венесуелі на початку XXI ст. планують побудувати завод з виробництва зрідженого природного газу продуктивністю 4.7 млн т на рік. Сировина для заводу буде поступати з морських газових родовищ Ібіскус і Пойнсеттія, розташованих північніше за півострів Парія і поблизу від тих, що належать Тринідаду і Тобаго [Petroleum Economist, 2003. V.70].
Вугільна промисловість
Основні вугледобувні підприємства Венесуели сконцентровані в басейні Гуасаре. У 2000 р. Венесуела видобула 6,8 млн т вугілля. На провідному підприємстві Paso Diablo в 1998 р. видобуток вугілля становив 5 млн т при проектній продуктивності 8 млн т/рік. Запаси вугілля тут оцінюються в 180 млн т. Розроблено ТЕО підприємства Socuy проектною продуктивністю 10 млн т/рік. Запаси вугілля в гірському відведенні підприємства оцінюються в 215 млн т. На підприємстві Norte в 1998 р. видобуток вугілля становив 1,2 млн т при проектній 2,0 млн т/рік, підприємство Cachiri з проектною продуктивністю 2,0 млн т/рік стало до ладу в 2001. Запаси вугілля в гірському відведенні вказаних підприємств 70 млн т. Управління промисловим освоєнням басейну Гуасаре здійснює державна компанія Carbozulia. Вугілля басейну має теплотворну здатність 7030 ккал/кг, вміст S 0,6 %, летких речовин 34,5 %, зольність 6,7 % і вологість 7,0 % [Mining J. — 1999. — Annual Rev, Coaltrans Mag. — 2001. — 16, № 1. — З. 31-33].
Венесуела планує приватизувати вугільну промисловість, поліпшити її інфраструктуру, координувати з вугільною промисловістю Колумбії. Видобуток у 2001 р. — до 18 млн т. [Coaltrans Mag. — 2001. — 16, № 1. — Р. 31-33].
Залізорудна галузь
Венесуела є великим виробником залізняку. У 1993 видобуток зал. руд становив 16,8 млн т. До 1975 американські компанії володіли багатьма великими рудниками, які пізніше були націоналізовані.
Видобуток Fe — руд у Венесуелі в 2001 р. (в дужках за 2000 р.) склав (в млн т): 19,0 (17,4); [Mining J. — 2002. — 339, № 8693. — Р. 25-27].
Золото
Повний видобуток золота в 2001 р оцінювався в 9 100 кг. Державою на 2001 р зареєстровано 296 концесій на виконання гірничих робіт у золотодобувній підгалузі.
Основні промислові родов. Au-руд у Венесуелі знаходяться в штаті Болівар. За оцінками державної компанії CVG, ресурси Au, придатні для відкритої розробки, становлять 5000 і для підземної 3000 т. Компанії Placer Dome і CVG підготували ТЕО будівництва золотодобувного підприємства Las Cristinas. Проектна продуктивність підприємства 12440 кг Au на рік з плановим терміном експлуатації 19 років. Загальні запаси Au в полі підприємства оцінюються в 363,9 т. Компанія Monarch Resources продовжує експлуатацію підприємства El Dorado, на якому видобуток Au в 1998 р. досяг 130 кг/місяць при плані 165 кг/місяць. Запаси руди в гірському відведенні підприємства оцінюються в 540 тис. т, середній вміст Au 22 г/т.
Нікелеве виробництво
Нікелеве виробництво розпочато у Венесуелі у 2001 р. Компанія Anglo American в 2000–2001 рр. почала видобуток і переробку Ni-руд (підприємство Loma de Niquel проектною потужністю 1,2 млн т феронікелю на рік. Капіталовкладення в будівництво становлять 452 млн дол.
Боксити, глинозем і алюміній
У 2001 р вироблено близько 1,8 млн т глинозему, з яких 527 тис.т — на експорт. Понад 80 % глинозему використовується в країні для виробництва близько 500 тис. т/рік алюмінію. Освоєння родовищ бокситів повинно зробити Венесуелу одним з найбільших виробників алюмінію у світі.
Компанії Billiton і Pechiney планують інвестиції в реконструкцію підприємств Bauxilum і Alcasa державної компанії Corporacion Aluminios de Venezuela. На підприємствах Bauxilum у 1999 р. виробництво глинозему становило 4,3 млн т при проектній продуктивності 6 млн т/рік. На металургійному заводі Alcasa в 1999 р. виплавка Al становила 160 тис. т з експлуатацією 2 з 4 ліній розливки металу. Фірма Pechiney також розглядає проект монтажу п'ятої лінії продуктивністю 200 тис. т/рік [Mining J. — 2000].
Алмази
За видобутком алмазів Венесуела займає 1-е місце в Лат. Америці. У 2001 р він перевершив 150 тис. карат. Динаміка позитивна. Видобуток і використання нерудної мінеральної сировини. У 2001 році видобуто: глини — близько 2.5 млн т (використовувалася головним чином для керамічної черепиці, в санітарних виробах, як сировина для цегли тощо). У Венесуелі на початку XXI ст. діє понад 60 виробників різноманітних глин. Доломіту — близько 250 тис. т, така ж кількість була імпортована. Польового шпату — 300 тис.т. Консорціум Molisanca/Amerifel планує подвоїти його виробництво до 2004 р. Граніту — 510 тис.т. Видобуток ведеться переважно в штатах Bolivar і Cojedes. Гіпсу — 50 тис. т. Вапняку — понад 25 млн т/рік. Це один з найбільш широко застосовуваних індустріальних мінералів у Венесуелі. Використовують вапняк переважно як основну сировину при виробництві цементу, а також у будівельній індустрії. Фосфатів — 400 тис.т, які використовуються для одержання фосфорної кислоти, вибухових речовин і тваринних харчових продуктів. Кварцу — 120 тис.т. Піску і гравію — 7,0 млн т, більшу його частину споживає будівельна індустрія. Кремнезему — 340 тис.т. Більша частина використовується як сировина для скляної промисловості, виробнича потужність якої — 2 600 т скла на добу. Сірки — 350 тис. т, головним чином як побічний продукт переробки нафти [Mining Annual Review 2002].
Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів
Геологічна служба у Венесуелі здійснюється Міністерством енергетики і гірничодобувної промисловості. Наукові дослідження ведуться в АН. Гірничо-геологічні кадри готують університети в містах Каракас, Маракайбо, а також Школи нафтової техніки в мм. Ансоатегі і Маракайбо, Школа інженерів геології і гірничої справи в м. Болівар та ін. Основні періодичні видання з геології і гірничої справи: "Petroleo у mineria de Venezuela" (з 1948); "Boletin de geologia" (з 1951), "Carta semanal" (з 1958).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Venesueli Ekonomichna karta Venesueli 1972 r Zagalna harakteristikaU 1990 h rr girnicha promislovist Venesueli zabezpechuvala blizko 7 VVP i blizko 95 valyutnih nadhodzhen hoch zajnyato v nij bulo menshe 3 ekonomichno aktivnogo naselennya krayini Venesuela zajmaye 2 e misce sered krayin Latinskoyi Ameriki za vartistyu produkciyi girnichoyi promislovosti V strukturi galuzi 98 skladaye palivna promislovist Derzhavnij sektor kontrolyuye blizko 97 vidobutku korisnih kopalin Ponad 85 produkciyi girnichoyi promislovosti Venesuela eksportuye Importuye mid svinec cink ta inshi rudi Na pochatku XXI st u krayini vidobuvali naftu Marakajbo centr naftovoyi promislovosti Venesueli Au vugillya Ni almazi sirovinu dlya cementnoyi promislovosti i budivelnih materialiv U Venesueli diye spriyatlive dlya investicij girniche zakonodavstvo Zdijsnyuyetsya programa stimulyuvannya rozvitku mineralno sirovinnogo sektora vklyuchayuchi dodatkovi zahodi po polipshennyu investicijnogo klimatu stimulyuvannya netradicijnih napryamiv vidobutku i pererobki mineralnoyi sirovini Vidobutok mineralnoyi sirovini i yiyi pererobka u Venesueli na pochatku XXI st mln t Mineralna sirovina 2000 2001 Glinozem 1 7 1 8 Boksiti 4 3 4 6 Cement 9 0 12 0 Glini 2 2 2 5 Vugillya 7 8 8 0 Koks 2 3 2 5 Almazi karat 109 597 150 000 Dolomit 0 22 0 25 Polovij shpat 0 14 0 30 Zoloto t 7 3 9 1 Granit 0 58 0 51 Gips 0 25 0 50 Zalizni rudi 17 4 16 7 Vapnyak 11 3 25 0 Nikel t 3 200 27 033 Fosfat 0 39 0 40 Kvarc t 101 000 120 000 Pisok i gravij 3 1 7 0 Kremnij t 331 000 340 000 Sirka t 350 000Okremi galuziNaftova galuz Naftova promislovist Venesueli 1972 Dinamika vidobutku nafti 1950 2012 Div takozh Istoriya naftogazovidobuvannya u Venesueli Z pochatku 1920 h do kincya 1960 h rokiv vidbuvalosya shvidke zrostannya naftovoyi industriyi Nafta zabezpechuvala ponad 90 pributkiv Venesueli vid eksportu i 60 derzhavnih pributkiv stanovlyachi majzhe 25 VVP Do 1976 panuyuche polozhennya v naftovij promislovosti zajmali inozemni korporaciyi na chastku troh samih velikih z nih Kreol Eksson Rojyal Datch Shell i Galf ojl korporejshn pripadalo blizko 80 vsiyeyi siroyi i ochishenoyi nafti U 1976 inozemni naftovi kompaniyi buli nacionalizovani Vidtodi providnim v cij galuzi ye derzhavnij holding Petroleos de Venesuela filiya Naftova korporaciya Venesueli VNK Na pochatku 1990 h rokiv Venesuela zajmala 8 e misce sered providnih virobnikiv i take zh sered krayin eksporteriv siroyi nafti U 2003 r Venesuela 4 j svitovij virobnik nafti U 1993 vidobutok stanoviv 127 8 mln t nafti tobto znachno menshe nizh v 1973 176 mln t pislya 1973 uryad uhvaliv rishennya pro skorochennya vidobutku z metoyu zberezhennya resursiv Blizko 3 4 vidobutku v krayini siroyi nafti daye naftonosnij rajon Marakajbo Inshi veliki rodovisha roztashovani v shidnih shtatah Monagas i Ansoategi Hoch bezposeredno na pidpriyemstvah naftovoyi promislovosti zajnyato za danimi na 1992 menshe za 2 ekonomichno aktivnih naselennya virobnictvo i ochishennya nafti dayut blizko 21 nacionalnogo pributku 70 nadhodzhen do byudzhetu i 90 pributkiv vid eksportu Na pochatku XXI st v rajoni ozera Marakajbo v zahidnomu shtati Sulia vidkrito novi veliki naftovi rodovisha Tomoporo Rodovisha pochala rozroblyati najbilsha v Latinskij Americi naftogazova monopoliya Petroleos de Venesuela Zapasi rodovish ocineno v ponad 500 mln bareliv visokoyakisnoyi nafti sircyu U 2002 r vidobutok nafti tut stanovit blizko 120 tis bar na den Na platformi Deltana v delti richki Orinoko na ploshi 27 tis km vidobuvayut prirodnij gaz zapasi yakogo do 30 trln kub futiv Venesuela maye naftopererobnu promislovist zokrema velikij naftoochishuvalnij i naftohimichnij kompleks produktivnistyu 6 mln t vazhkoyi nafti na rik Petroleos de Venesuela maye 50 akcij 50 nimecki kompaniyi Velikij naftohimichnij kompleks pobudovanij v misti Moron na pivnich vid Valensiyi she odin na shidnomu berezi ozera Marakajbo Z kincya 1970 h rokiv Petroleos de Venesuela pochala rozroblyati proekti osvoyennya resursiv bituminoznih piskiv U Venesueli na pochatku XXI st planuyut pobuduvati zavod z virobnictva zridzhenogo prirodnogo gazu produktivnistyu 4 7 mln t na rik Sirovina dlya zavodu bude postupati z morskih gazovih rodovish Ibiskus i Pojnsettiya roztashovanih pivnichnishe za pivostriv Pariya i poblizu vid tih sho nalezhat Trinidadu i Tobago Petroleum Economist 2003 V 70 Vugilna promislovist Osnovni vugledobuvni pidpriyemstva Venesueli skoncentrovani v basejni Guasare U 2000 r Venesuela vidobula 6 8 mln t vugillya Na providnomu pidpriyemstvi Paso Diablo v 1998 r vidobutok vugillya stanoviv 5 mln t pri proektnij produktivnosti 8 mln t rik Zapasi vugillya tut ocinyuyutsya v 180 mln t Rozrobleno TEO pidpriyemstva Socuy proektnoyu produktivnistyu 10 mln t rik Zapasi vugillya v girskomu vidvedenni pidpriyemstva ocinyuyutsya v 215 mln t Na pidpriyemstvi Norte v 1998 r vidobutok vugillya stanoviv 1 2 mln t pri proektnij 2 0 mln t rik pidpriyemstvo Cachiri z proektnoyu produktivnistyu 2 0 mln t rik stalo do ladu v 2001 Zapasi vugillya v girskomu vidvedenni vkazanih pidpriyemstv 70 mln t Upravlinnya promislovim osvoyennyam basejnu Guasare zdijsnyuye derzhavna kompaniya Carbozulia Vugillya basejnu maye teplotvornu zdatnist 7030 kkal kg vmist S 0 6 letkih rechovin 34 5 zolnist 6 7 i vologist 7 0 Mining J 1999 Annual Rev Coaltrans Mag 2001 16 1 Z 31 33 Venesuela planuye privatizuvati vugilnu promislovist polipshiti yiyi infrastrukturu koordinuvati z vugilnoyu promislovistyu Kolumbiyi Vidobutok u 2001 r do 18 mln t Coaltrans Mag 2001 16 1 R 31 33 Zalizorudna galuz Venesuela ye velikim virobnikom zaliznyaku U 1993 vidobutok zal rud stanoviv 16 8 mln t Do 1975 amerikanski kompaniyi volodili bagatma velikimi rudnikami yaki piznishe buli nacionalizovani Vidobutok Fe rud u Venesueli v 2001 r v duzhkah za 2000 r sklav v mln t 19 0 17 4 Mining J 2002 339 8693 R 25 27 Zoloto Povnij vidobutok zolota v 2001 r ocinyuvavsya v 9 100 kg Derzhavoyu na 2001 r zareyestrovano 296 koncesij na vikonannya girnichih robit u zolotodobuvnij pidgaluzi Osnovni promislovi rodov Au rud u Venesueli znahodyatsya v shtati Bolivar Za ocinkami derzhavnoyi kompaniyi CVG resursi Au pridatni dlya vidkritoyi rozrobki stanovlyat 5000 i dlya pidzemnoyi 3000 t Kompaniyi Placer Dome i CVG pidgotuvali TEO budivnictva zolotodobuvnogo pidpriyemstva Las Cristinas Proektna produktivnist pidpriyemstva 12440 kg Au na rik z planovim terminom ekspluataciyi 19 rokiv Zagalni zapasi Au v poli pidpriyemstva ocinyuyutsya v 363 9 t Kompaniya Monarch Resources prodovzhuye ekspluataciyu pidpriyemstva El Dorado na yakomu vidobutok Au v 1998 r dosyag 130 kg misyac pri plani 165 kg misyac Zapasi rudi v girskomu vidvedenni pidpriyemstva ocinyuyutsya v 540 tis t serednij vmist Au 22 g t Nikeleve virobnictvo Nikeleve virobnictvo rozpochato u Venesueli u 2001 r Kompaniya Anglo American v 2000 2001 rr pochala vidobutok i pererobku Ni rud pidpriyemstvo Loma de Niquel proektnoyu potuzhnistyu 1 2 mln t feronikelyu na rik Kapitalovkladennya v budivnictvo stanovlyat 452 mln dol Boksiti glinozem i alyuminij U 2001 r virobleno blizko 1 8 mln t glinozemu z yakih 527 tis t na eksport Ponad 80 glinozemu vikoristovuyetsya v krayini dlya virobnictva blizko 500 tis t rik alyuminiyu Osvoyennya rodovish boksitiv povinno zrobiti Venesuelu odnim z najbilshih virobnikiv alyuminiyu u sviti Kompaniyi Billiton i Pechiney planuyut investiciyi v rekonstrukciyu pidpriyemstv Bauxilum i Alcasa derzhavnoyi kompaniyi Corporacion Aluminios de Venezuela Na pidpriyemstvah Bauxilum u 1999 r virobnictvo glinozemu stanovilo 4 3 mln t pri proektnij produktivnosti 6 mln t rik Na metalurgijnomu zavodi Alcasa v 1999 r viplavka Al stanovila 160 tis t z ekspluataciyeyu 2 z 4 linij rozlivki metalu Firma Pechiney takozh rozglyadaye proekt montazhu p yatoyi liniyi produktivnistyu 200 tis t rik Mining J 2000 Almazi Za vidobutkom almaziv Venesuela zajmaye 1 e misce v Lat Americi U 2001 r vin perevershiv 150 tis karat Dinamika pozitivna Vidobutok i vikoristannya nerudnoyi mineralnoyi sirovini U 2001 roci vidobuto glini blizko 2 5 mln t vikoristovuvalasya golovnim chinom dlya keramichnoyi cherepici v sanitarnih virobah yak sirovina dlya cegli tosho U Venesueli na pochatku XXI st diye ponad 60 virobnikiv riznomanitnih glin Dolomitu blizko 250 tis t taka zh kilkist bula importovana Polovogo shpatu 300 tis t Konsorcium Molisanca Amerifel planuye podvoyiti jogo virobnictvo do 2004 r Granitu 510 tis t Vidobutok vedetsya perevazhno v shtatah Bolivar i Cojedes Gipsu 50 tis t Vapnyaku ponad 25 mln t rik Ce odin z najbilsh shiroko zastosovuvanih industrialnih mineraliv u Venesueli Vikoristovuyut vapnyak perevazhno yak osnovnu sirovinu pri virobnictvi cementu a takozh u budivelnij industriyi Fosfativ 400 tis t yaki vikoristovuyutsya dlya oderzhannya fosfornoyi kisloti vibuhovih rechovin i tvarinnih harchovih produktiv Kvarcu 120 tis t Pisku i graviyu 7 0 mln t bilshu jogo chastinu spozhivaye budivelna industriya Kremnezemu 340 tis t Bilsha chastina vikoristovuyetsya yak sirovina dlya sklyanoyi promislovosti virobnicha potuzhnist yakoyi 2 600 t skla na dobu Sirki 350 tis t golovnim chinom yak pobichnij produkt pererobki nafti Mining Annual Review 2002 Geologichna sluzhba Naukovi ustanovi Pidgotovka kadrivGeologichna sluzhba u Venesueli zdijsnyuyetsya Ministerstvom energetiki i girnichodobuvnoyi promislovosti Naukovi doslidzhennya vedutsya v AN Girnicho geologichni kadri gotuyut universiteti v mistah Karakas Marakajbo a takozh Shkoli naftovoyi tehniki v mm Ansoategi i Marakajbo Shkola inzheneriv geologiyi i girnichoyi spravi v m Bolivar ta in Osnovni periodichni vidannya z geologiyi i girnichoyi spravi Petroleo u mineria de Venezuela z 1948 Boletin de geologia z 1951 Carta semanal z 1958 Div takozhKorisni kopalini Venesueli Ekonomika Venesueli Geologiya VenesueliDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019