Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія нафтогазовидобування у Венесуелі
Мексиканська революція та її наслідки в нафтовій галузі змусили нафтові компанії та інвесторів шукати більш стабільні регіони капіталовкладень. Список перспективних регіонів відкривала Венесуела, де нафту використовували ще з доколумбових часів. Перші розробки нафти нових часів відносять до 1878 р., коли в штаті Тачіра (на заході Венесуели) в місцях виходу важкої нафти на поверхню було пробурені кілька свердловин глибиною близько 20 м, загальною продуктивністю до 15 барелів за добу (нафту переробляли на світильну олію).
Президент Венесуели (керував країною з 1908 по 1935 рр.), вбачаючи в нафті вірний спосіб особистого збагачення й можливість поповнення бідного бюджету аграрної країни, надав іноземним нафтовим компаніям та дрібним артілям і підприємцям найвигідніші умови для пошуку та розробки венесуельської нафти. Коли багата нафта була знайдена, він навіть видав спеціальний «Нафтовий закон» (умови концесій, податки, орендна плата тощо), яким юридично закріплював вигідні інвесторам умови.
У 1910 р. американська компанія «Нью-Йорк енд Бермудес» розпочала розробку великого асфальтового озера Гуаноко в Східній Венесуелі. Одночасно вона пробурила декілька пошукових свердловин і знайшла в 1913 р. невелике родовище важкої нафти, що давало підстави для подальших пошуків.
Першою з великих нафтових компаній Венесуелою зацікавилась британсько-нідерландська «Ройял Датч Шелл», придбавши результати геологічних досліджень в американської кампанії «General Asphalt Co». Пошукові роботи в 1912 р. почала дочірня компанія «Шелл» — «Карібіен петролеум компані» в східній частині найбільшого в Південній Америці озера Маракайбо, відомого зі славнозвісної «Одіссеї капітана Блада». Комерційний видобуток (спершу — доволі скромний) розпочався з 1914 р. з відкриттям родовища Мене-Гранде.
Керівництво «Шелл» орієнтувалося на світове домінування в нафтовидобуванні: «Ми не можемо програти боротьбу за нові території… Наші геологи є всюди, де зберігається хоч якийсь шанс на успіх». Умови ведення пошукових робіт у Венесуелі були ще більш важкими й небезпечними, ніж на Середньому Сході. Малярія та інші інфекційні хвороби, майже повне бездоріжжя та відсутність електрифікації, ненадійні географічні карти, вороже ставлення індіанських племен. Останній фактор обумовив жорстке правило — вирубувати джунглі навколо робочої ділянки на відстань льоту індіанських стріл. Дослідження, які провели американські картографи та геологи на замовлення «Стандард Ойл оф Нью-Джерсі», свідчили, що бурити свердловини в умовах Венесуели обійдеться дорожче, ніж розробляти сланцеву нафту в США, але керівництво «Стандард Ойл» вирішило зайти у Венесуелу, незважаючи на очікуване загострення конкуренції з «Ройял Датч Шелл».
До 1922 р. залишалися під сумнівом потенціал венесуельської нафти та доцільність великих інвестицій. 14 грудня 1922 р. свердловина «El Barrosos 2» компанії «Ройял Датч Шелл» на ділянці Ла-Росса в басейні озера Маракайбо дала фонтан продуктивністю 100 тис. барелів на добу. Цікаво, що вибрав цю ділянку й керував бурильними роботами славнозвісний інженер-нафтовик Джордж Рейнолдс, той самий, який півтора десятиріччя тому відкрив першу нафту Персії поблизу Месджеде-Солейман. Після епохального відкриття нафти Середнього Сходу «Англо-Перська нафтова компанія» відправила Рейнолдса у відставку («Мавр виконав свою роботу, мавр може йти»). Компанія «Шелл» запропонувала досвідченому нафтовику «ще раз здивувати світ». Це може здаватися містикою, бо у Венесуелі на той час працювали десятки нафтових компаній (три з них — з першого десятка), сотні спеціалістів — інженерів, геологів, бурильників, дрібних підприємців, але перше гігантське родовище країни відкрив саме Рейнолдс, причому ділянка Ла-Росса вважалася геологами й керівництвом «Шелл» малоперспективною, а прихильність до неї Рейнолдса — дивацтвом. Якщо слово «геній» придатне для характеристики шукача нафти, то це найбільш підходящий випадок в історії, оскільки одна людина відкрила світу дві нафтові «наддержави» в Західній Азії та Південній Америці (за запасами нафти Венесуела займає зараз перше місце в світі, Іран — четверте).
Відкриття родовища Ла-Росса робило Венесуелу нафтовою країною світового значення. «Нафтова лихоманка» вибухнула з небувалою силою. Понад сто американських і англійських нафтових груп почали активні розвідки й полювання за ділянками. Нафтовий бум вміло використав для збагачення диктатор Хуан Гомес та його найближчі підлеглі, які отримували концесії на розробку ділянок і вигідно перепродавали їх іноземним кампаніям. Для монополізації цієї прибуткової справи була створена фіктивна компанія «Compania-Venezolana de Petroleo», через яку фактично йшла торгівля концесіями. Але треба віддати належне генералові — «торгівля» йшла без обману і загальні умови нафтовики вважали прийнятними.
Щасливі знахідки йшли одна за одною. У цей період були відкриті потужні родовища: Лагунільяс, Ла-Пас і Кірікіре. Новим успіхом, який завдяки прогресивним технологіям підводного буріння отримала компанія «Стандард Ойл оф Нью-Джерсі» у 1928 р. стала розробка донної частини озера Маракайбо, яка виявилася вельми перспективною . Якщо в 1921 р. Венесуела видобула близько 1,4 млн барелів нафти, то в 1928 р. — 137 млн барелів (за сім років видобуток зріс майже в сто разів) і країна вийшла на друге місце в світі після США. У 1937 р. з відкриттям промислових скупчень нафти в еоценових відкладах родовища Лагунільяс (нижче продуктивних пластів міоцену) розпочалася розробка глибоких горизонтів.
Для запобігання можливості націоналізації нафтової промисловості за прикладом Мексики провідні нафтові компанії будували потужні нафтопереробні заводи не в самій Венесуелі, а на прилеглих Антильських островах, що належали Нідерландам, зокрема на Арубі, Кюрасао та ін., які повністю контролювалися власниками нафти. Венесуела стала найбільшим постачальником для компанії «Ройял Датч Шелл» і загалом для Великої Британії. Не зважаючи на велику кількість діючих видобувних підприємств, близько 80 % видобутку отримували чотири компанії — британсько-нідерландська «Ройял Датч Шелл» та американські «Ґалф Ойл», «Стандард Ойл оф Нью-Джерсі» і «Пан-Америкен Петролеум» (остання в 1925 р. була придбана «Стандард Ойл оф Індіана» й працювала через дочірню компанію «Лаго петролеум», а в 1932 р. передала свої зарубіжні активи «Стандард Ойл оф Нью-Джерсі»).
Домінування «Ройял Датч Шелл» у Венесуелі ще більше загострило протистояння з групою «Стандард Ойл», апогеєм якого можна вважати Чакську війну 1932—1935 років. У 1928 р. з'явилися припущення, що район Чако на кордоні між Болівією та Парагваєм може містити великі запаси нафти. Його територіальна приналежність завжди викликала міждержавну суперечку (кордон між провінціями колишньої Іспанської Америки в цих місцях не був чітко визначений). Оскільки цей район з географічних і природних причин був, можливо, один з найменш сприятливих для життя людини, то тривалий час протиріччя згладжувалися еволюційним шляхом. Проте в нових умовах, коли уряди Болівії та Парагваю вже очікували (кожний для себе) майбутні нафтові надходження — розпочалися військові дії. Можливо до великої війни й не дійшло б, оскільки бідність фінансовими й людськими ресурсами обох країн не сприяли веденню тривалої виснажливої війни, але американська «Стандард Ойл» почала підтримувати Болівію, а британсько-голландська «Ройял Датч Шелл» — Парагвай (звісно, робилося це за майбутні нафтові концесії). Результатом стала повномасштабна війна у якій загинуло понад 60 тис. болівійців і 32 тис. парагвайців, з обох боків було близько 30 тис. полонених, економіка обох країн була доведена до руйнівного стану. Формальну «перемогу» здобув Парагвай (він отримав ¾ спірних територій, Болівія — ¼). «Усмішка диявола» проявилась тоді, коли після довгоочікуваної «перемоги» всі зусилля знайти нафту в районі Чако виявилися марними, її не знайшли ні великої, ні малої…
У роки Другої світової війни попит на венесуельську нафту різко зріс, що сприяло подальшим пошукам та освоєнню багатих родовищ. У другій половині XX ст. сформувалися контури потужного нафтогазоносного басейну Маракайбо, пов'язаного з міжгірною западиною між грядами Східної Кордильєри. У басейні відкрито 80 родовищ, 5 з яких — вельми потужні: Шельф-Болівар, Ла-Пас, Лама, Ламар, Мене-Гранде. Група родовищ Шельф-Болівар розробляє донну та прибережну північно-східну частину озера Маракайбо й простягається на 35 миль уздовж берега. Загальні запаси нафти тут складають 4,7 млрд т, з них родовище Тіа-Хуана — 2 млрд т, Бачакеро — 1,6 млрд т і Лагунільяс — 1 млрд т. Експлуатується близько 7 тис. свердловин (глибина 190—1500 м). На штучних насипних островах розміщені заводи з переробки нафти й зрідженню газу, численні резервуари нафтосховищ. Шельф-Болівар належить і управляється державною «Венесуельською нафтовою компанією» («Petroleum of Venezuela»). Її утворення та одночасна націоналізація венесуельської нафти відбулися наприкінці 1975 р. Займає 7-ме місце в світі за обсягами видобутку нафти, роблячи Венесуелу п'ятою в світовому рейтингу експортерів нафти.
Див. також
Література
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- John D. Rockefeller The Heroic Age Of American Enterprise/ by Allan Nevins
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya naftogazovidobuvannya u Venesueli Vidobutok nafti na zahidnomu berezi ozera Marakajbo 1940 vi roki Meksikanska revolyuciya ta yiyi naslidki v naftovij galuzi zmusili naftovi kompaniyi ta investoriv shukati bilsh stabilni regioni kapitalovkladen Spisok perspektivnih regioniv vidkrivala Venesuela de naftu vikoristovuvali she z dokolumbovih chasiv Pershi rozrobki nafti novih chasiv vidnosyat do 1878 r koli v shtati Tachira na zahodi Venesueli v miscyah vihodu vazhkoyi nafti na poverhnyu bulo probureni kilka sverdlovin glibinoyu blizko 20 m zagalnoyu produktivnistyu do 15 bareliv za dobu naftu pereroblyali na svitilnu oliyu Prezident Venesueli Huan Gomes keruvav krayinoyu z 1908 po 1935 rr vbachayuchi v nafti virnij sposib osobistogo zbagachennya j mozhlivist popovnennya bidnogo byudzhetu agrarnoyi krayini nadav inozemnim naftovim kompaniyam ta dribnim artilyam i pidpriyemcyam najvigidnishi umovi dlya poshuku ta rozrobki venesuelskoyi nafti Koli bagata nafta bula znajdena vin navit vidav specialnij Naftovij zakon umovi koncesij podatki orendna plata tosho yakim yuridichno zakriplyuvav vigidni investoram umovi U 1910 r amerikanska kompaniya Nyu Jork end Bermudes rozpochala rozrobku velikogo asfaltovogo ozera Guanoko v Shidnij Venesueli Odnochasno vona proburila dekilka poshukovih sverdlovin i znajshla v 1913 r nevelike rodovishe vazhkoyi nafti sho davalo pidstavi dlya podalshih poshukiv Pershoyu z velikih naftovih kompanij Venesueloyu zacikavilas britansko niderlandska Rojyal Datch Shell pridbavshi rezultati geologichnih doslidzhen v amerikanskoyi kampaniyi General Asphalt Co Poshukovi roboti v 1912 r pochala dochirnya kompaniya Shell Karibien petroleum kompani v shidnij chastini najbilshogo v Pivdennij Americi ozera Marakajbo vidomogo zi slavnozvisnoyi Odisseyi kapitana Blada Komercijnij vidobutok spershu dovoli skromnij rozpochavsya z 1914 r z vidkrittyam rodovisha Mene Grande Kerivnictvo Shell oriyentuvalosya na svitove dominuvannya v naftovidobuvanni Mi ne mozhemo prograti borotbu za novi teritoriyi Nashi geologi ye vsyudi de zberigayetsya hoch yakijs shans na uspih Umovi vedennya poshukovih robit u Venesueli buli she bilsh vazhkimi j nebezpechnimi nizh na Serednomu Shodi Malyariya ta inshi infekcijni hvorobi majzhe povne bezdorizhzhya ta vidsutnist elektrifikaciyi nenadijni geografichni karti vorozhe stavlennya indianskih plemen Ostannij faktor obumoviv zhorstke pravilo virubuvati dzhungli navkolo robochoyi dilyanki na vidstan lotu indianskih stril Doslidzhennya yaki proveli amerikanski kartografi ta geologi na zamovlennya Standard Ojl of Nyu Dzhersi svidchili sho buriti sverdlovini v umovah Venesueli obijdetsya dorozhche nizh rozroblyati slancevu naftu v SShA ale kerivnictvo Standard Ojl virishilo zajti u Venesuelu nezvazhayuchi na ochikuvane zagostrennya konkurenciyi z Rojyal Datch Shell Do 1922 r zalishalisya pid sumnivom potencial venesuelskoyi nafti ta docilnist velikih investicij 14 grudnya 1922 r sverdlovina El Barrosos 2 kompaniyi Rojyal Datch Shell na dilyanci La Rossa v basejni ozera Marakajbo dala fontan produktivnistyu 100 tis bareliv na dobu Cikavo sho vibrav cyu dilyanku j keruvav burilnimi robotami slavnozvisnij inzhener naftovik Dzhordzh Rejnolds toj samij yakij pivtora desyatirichchya tomu vidkriv pershu naftu Persiyi poblizu Mesdzhede Solejman Pislya epohalnogo vidkrittya nafti Serednogo Shodu Anglo Perska naftova kompaniya vidpravila Rejnoldsa u vidstavku Mavr vikonav svoyu robotu mavr mozhe jti Kompaniya Shell zaproponuvala dosvidchenomu naftoviku she raz zdivuvati svit Ce mozhe zdavatisya mistikoyu bo u Venesueli na toj chas pracyuvali desyatki naftovih kompanij tri z nih z pershogo desyatka sotni specialistiv inzheneriv geologiv burilnikiv dribnih pidpriyemciv ale pershe gigantske rodovishe krayini vidkriv same Rejnolds prichomu dilyanka La Rossa vvazhalasya geologami j kerivnictvom Shell maloperspektivnoyu a prihilnist do neyi Rejnoldsa divactvom Yaksho slovo genij pridatne dlya harakteristiki shukacha nafti to ce najbilsh pidhodyashij vipadok v istoriyi oskilki odna lyudina vidkrila svitu dvi naftovi nadderzhavi v Zahidnij Aziyi ta Pivdennij Americi za zapasami nafti Venesuela zajmaye zaraz pershe misce v sviti Iran chetverte Vidkrittya rodovisha La Rossa robilo Venesuelu naftovoyu krayinoyu svitovogo znachennya Naftova lihomanka vibuhnula z nebuvaloyu siloyu Ponad sto amerikanskih i anglijskih naftovih grup pochali aktivni rozvidki j polyuvannya za dilyankami Naftovij bum vmilo vikoristav dlya zbagachennya diktator Huan Gomes ta jogo najblizhchi pidlegli yaki otrimuvali koncesiyi na rozrobku dilyanok i vigidno pereprodavali yih inozemnim kampaniyam Dlya monopolizaciyi ciyeyi pributkovoyi spravi bula stvorena fiktivna kompaniya Compania Venezolana de Petroleo cherez yaku faktichno jshla torgivlya koncesiyami Ale treba viddati nalezhne generalovi torgivlya jshla bez obmanu i zagalni umovi naftoviki vvazhali prijnyatnimi Shaslivi znahidki jshli odna za odnoyu U cej period buli vidkriti potuzhni rodovisha Lagunilyas La Pas i Kirikire Novim uspihom yakij zavdyaki progresivnim tehnologiyam pidvodnogo burinnya otrimala kompaniya Standard Ojl of Nyu Dzhersi u 1928 r stala rozrobka donnoyi chastini ozera Marakajbo yaka viyavilasya velmi perspektivnoyu Yaksho v 1921 r Venesuela vidobula blizko 1 4 mln bareliv nafti to v 1928 r 137 mln bareliv za sim rokiv vidobutok zris majzhe v sto raziv i krayina vijshla na druge misce v sviti pislya SShA U 1937 r z vidkrittyam promislovih skupchen nafti v eocenovih vidkladah rodovisha Lagunilyas nizhche produktivnih plastiv miocenu rozpochalasya rozrobka glibokih gorizontiv Dlya zapobigannya mozhlivosti nacionalizaciyi naftovoyi promislovosti za prikladom Meksiki providni naftovi kompaniyi buduvali potuzhni naftopererobni zavodi ne v samij Venesueli a na prileglih Antilskih ostrovah sho nalezhali Niderlandam zokrema na Arubi Kyurasao ta in yaki povnistyu kontrolyuvalisya vlasnikami nafti Venesuela stala najbilshim postachalnikom dlya kompaniyi Rojyal Datch Shell i zagalom dlya Velikoyi Britaniyi Ne zvazhayuchi na veliku kilkist diyuchih vidobuvnih pidpriyemstv blizko 80 vidobutku otrimuvali chotiri kompaniyi britansko niderlandska Rojyal Datch Shell ta amerikanski Galf Ojl Standard Ojl of Nyu Dzhersi i Pan Ameriken Petroleum ostannya v 1925 r bula pridbana Standard Ojl of Indiana j pracyuvala cherez dochirnyu kompaniyu Lago petroleum a v 1932 r peredala svoyi zarubizhni aktivi Standard Ojl of Nyu Dzhersi Dominuvannya Rojyal Datch Shell u Venesueli she bilshe zagostrilo protistoyannya z grupoyu Standard Ojl apogeyem yakogo mozhna vvazhati Chaksku vijnu 1932 1935 rokiv U 1928 r z yavilisya pripushennya sho rajon Chako na kordoni mizh Boliviyeyu ta Paragvayem mozhe mistiti veliki zapasi nafti Jogo teritorialna prinalezhnist zavzhdi viklikala mizhderzhavnu superechku kordon mizh provinciyami kolishnoyi Ispanskoyi Ameriki v cih miscyah ne buv chitko viznachenij Oskilki cej rajon z geografichnih i prirodnih prichin buv mozhlivo odin z najmensh spriyatlivih dlya zhittya lyudini to trivalij chas protirichchya zgladzhuvalisya evolyucijnim shlyahom Prote v novih umovah koli uryadi Boliviyi ta Paragvayu vzhe ochikuvali kozhnij dlya sebe majbutni naftovi nadhodzhennya rozpochalisya vijskovi diyi Mozhlivo do velikoyi vijni j ne dijshlo b oskilki bidnist finansovimi j lyudskimi resursami oboh krayin ne spriyali vedennyu trivaloyi visnazhlivoyi vijni ale amerikanska Standard Ojl pochala pidtrimuvati Boliviyu a britansko gollandska Rojyal Datch Shell Paragvaj zvisno robilosya ce za majbutni naftovi koncesiyi Rezultatom stala povnomasshtabna vijna u yakij zaginulo ponad 60 tis bolivijciv i 32 tis paragvajciv z oboh bokiv bulo blizko 30 tis polonenih ekonomika oboh krayin bula dovedena do rujnivnogo stanu Formalnu peremogu zdobuv Paragvaj vin otrimav spirnih teritorij Boliviya Usmishka diyavola proyavilas todi koli pislya dovgoochikuvanoyi peremogi vsi zusillya znajti naftu v rajoni Chako viyavilisya marnimi yiyi ne znajshli ni velikoyi ni maloyi U roki Drugoyi svitovoyi vijni popit na venesuelsku naftu rizko zris sho spriyalo podalshim poshukam ta osvoyennyu bagatih rodovish U drugij polovini XX st sformuvalisya konturi potuzhnogo naftogazonosnogo basejnu Marakajbo pov yazanogo z mizhgirnoyu zapadinoyu mizh gryadami Shidnoyi Kordilyeri U basejni vidkrito 80 rodovish 5 z yakih velmi potuzhni Shelf Bolivar La Pas Lama Lamar Mene Grande Grupa rodovish Shelf Bolivar rozroblyaye donnu ta priberezhnu pivnichno shidnu chastinu ozera Marakajbo j prostyagayetsya na 35 mil uzdovzh berega Zagalni zapasi nafti tut skladayut 4 7 mlrd t z nih rodovishe Tia Huana 2 mlrd t Bachakero 1 6 mlrd t i Lagunilyas 1 mlrd t Ekspluatuyetsya blizko 7 tis sverdlovin glibina 190 1500 m Na shtuchnih nasipnih ostrovah rozmisheni zavodi z pererobki nafti j zridzhennyu gazu chislenni rezervuari naftoshovish Shelf Bolivar nalezhit i upravlyayetsya derzhavnoyu Venesuelskoyu naftovoyu kompaniyeyu Petroleum of Venezuela Yiyi utvorennya ta odnochasna nacionalizaciya venesuelskoyi nafti vidbulisya naprikinci 1975 r Zajmaye 7 me misce v sviti za obsyagami vidobutku nafti roblyachi Venesuelu p yatoyu v svitovomu rejtingu eksporteriv nafti Div takozhred Istoriya vidobutku i vikoristannya nafti Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv VenesueliLiteraturared Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s John D Rockefeller The Heroic Age Of American Enterprise by Allan Nevins Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019 Primitkired Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Istoriya naftogazovidobuvannya u Venesueli amp oldid 33338799