Гіральд (Джеральд) Камбрійський (валл. Gerallt Gymro; фр. Gerald de Barri; бл. 1146 — бл. 1223) — середньовічний церковний діяч, викладач, письменник, мандрівник королівства Англії часів династії Плантагенетів. Відомий також як Жерар Валлійський.
Гіральд Камбрійський | |
---|---|
Народився | 1146 d, d, Пембрукшир, Уельс[1] |
Помер | не раніше 1220 і не пізніше 1223 Герефорд, Західний Мідленд, Англія[2] |
Країна | Уельс |
Діяльність | картограф, історик, письменник, священнослужитель, політик, католицький священник |
Галузь | історія[3], d[3] і Середньовічна література[3] |
Alma mater | Паризький університет |
Знання мов | латина[3][4] |
Magnum opus | d |
Посада | капелан |
Конфесія | католицька церква[5] |
Батько | d[6] |
Мати | d[6] |
Брати, сестри | d і d |
|
Життєпис
Походив з англо-норманського роду де Баррі. Молодший син барона Вільяма ФіцОдо де Баррі і Ангаради (доньки Джеральда Фіцволтера Віндзорського). По материнській лінії був онуком , короля Дехейбарта. Народився близько 1146 році в замку Манорб'є в графстві Пембрукшир. Йому було обрано церковну кар'єру. Початкову освіту здобув в Бенедиктинському домі Глостер, після чого у 1165—1174 роках навчався у Парижі, де він вивчав тривіум.
По поверненню опинився на службі в Річарда Дуврського, архієпископа Кентерберійського. Виконував різні завдання в Уельсі, де відзначився зусиллями щодо усунення зловживань спорідненістю та податковими законами, які процвітали в валлійській церкві того часу. У 1174 році він був призначений архідияконом Брекона, до якого була прикріплена резиденція в Лландью. Він отримав цю посаду, повідомивши про існування коханки попереднього архідиякона; чоловіка негайно звільнили. Керуючи цією посадою, Гіральд збирав з населення десятину вовною та сиром.
Після смерті вуйка Девіда Фіцджеральда, єпископа Сент-Девіда, у 1176 році капітул призначив Гіральда наступником, розраховуючи отримати самостійність від Кентерберрі. В цей час англійський король Генріх II, який декілька років тому здобув перемогу над архієпископом Томасом Бекетом, внаслідок чого вступив у конфлікт з Папським престолом. За цих обставин не бажав, щоб важливу церковну посаду в Уельсі посідав незалежний єпископ. Тому під тиском король капітул змінив рішення, обравши єпископом королівського ставленника Пітера де Лея. Гіральд повернувся до Паризького університету. Тут до 1180 року викладав канонічне право та теологію.
1180 року повернувся до Англії, де протягом наступник 5 років додатково вивчав теологію. 1184 року призначається королівським клерком та капелом короля Геріха II, виконуючи посередницьку роль між останнім та князем Ріс ап Гріфідом. 1185 року супроводжував принца Джона до Ірландії. 1188 року супроводжував Балдуїна Фордського, архієпископа Кетерберрійського, похжкою Уельсом, де той закликав місцеву шляхту долучатися до Третього хрестового походу.
Йому запропонували призначення єпископствами Вексфорда і Лейліна, трохи пізніше єпископства Оссорі та архієпископства Кашела, а пізніше валлійського єпископства Бангора і Лландаффа. Він відхилив їх усіх, можливо, в надії отримати більш вагоме єпископство в майбутньому. Проте марно. 1196 року пішов у відставку, оселившись в Лінкольні.
1198 року після смерті Пітера де Лея капітул Сен-Девіда одностайно обрав новим єпископом Гіральда, але Губерт Волтер, архієпископ Кентерберрійський, відмовився це затвердити. Для вирішення суперечки Гіральд 119 року вирушив до папи римського Іннокентія III. Не досягши успіху 1200 року повернувся до Англії. тут отримав підтримку з боку валлійських владних аристократів Гріфіда ап Ріса II і ЛЛивеліна ап Йорверта. З їх підтримкою 1201 року знову рушив до Риму, але також марно.
1202 року Гіральда було звинувачено у підбурюванні валлійців до повстання. Тому він вимушен був втретє рушати до папи римського, який 1203 року скасував попередні вибори, затвердивши єпископом Сен-Девіда Гамфрі Хенлоу. Також залишив посади архидиякона Брекона. Вів перебрався до Лінкольна, де решту життя присвятив науці. У 1204—1206 роках вдруге відвідав Ірландію. 1206 року здійснив прощу до Риму.
Під час Першої баронської війни підтримав у 1216 році ідею посадити на трон Англії принца Людовика Капетинга. Після 1217 року перебрався до Герефорду, де помер близько 1223 року.
Творчість
Актор переважно історико-географічних, теологічних, біографічних творів, написаних гарною латиною. Серед них «Topographia Hibernica» («Топографія Ірландії», 1187 рік, зазнала 4 видань) — розповідь про його подорож до Ірландії; трактат-памфлет «Expugnatio Hibernica» («Завоювання Ірландії», 1189 рік) — про підкорення Ірландії королем Генріхом II; «Itinerarium Cambriae» («Мандри скріль Уельс», 1191 рік) і «Descriptio Cambriae» («Опис Уельсу», 1194 рік) — про історію, географію та культуру Уельса, а також місцеву норманську шляхту; De principis instructione (1198 рік) — оповідь про сучасні для автора події; життєписи святих Гуго Лінкольнського, Годфрида Йоркського, Етельберта II, Ремігія, Св. Давида (1196—1198 роки), Св. Карадока (1210-ті роки); «De jure Menevensis Ecclesiâ» та «De Rebus a Se Gestis» (1200—1201) — праці на захист незалежності єпархії Сент-Девіда від Кентерберрійського архієпископства та свої права на єпископську кафедру; «Освіта принца» — посібник з порад як і що вивчати спадкоємцям трону; «Totius Kambriae mappa» («Мапа усього Уельсу», 1205).
У творах про Ірландію представлено зневажливо та упередження ставлення до корінних мешканців острова, надається перевага норманській шляхті та обґрунтовується необхідність завоювання Ірландією Англією. В працях щодо Уельсу представлена історія, культура валлійців, географія регіону, представлені важливі історичні документи та старовинні валлійські прислів'я, є єдиним джерелом деяких з найвідоміших валлійських народних казок. При цьому висловлював захоплення незалежними валлійськими князями перед норманською шляхтою, що підкорилася королю.
Був гострим і спостережливим дослідником природознавства. Він дає яскравий і точний опис останньої колонії євразійського бобра в Уельсі на Тейфі. Так само він дає гарний опис лову скопи. Попри деяку неточність, надав важливе уявлення про ірландську фауну 1180-х років.
Творчість свідчить про чудове знання творів античних давньоримських авторів. Британський історик Едуард Август Фріман називав Гіральда «батьком порівняльної філології» та «одним із найосвіченіших людей світу».
Примітки
- Dictionary of Welsh Biography, Y Bywgraffiadur Cymreig — 1997. — 319 p. —
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Lundy D. R. The Peerage
- J. Horace Round Barry, Robert de (DNB00) // Dictionary of National Biography / L. Stephen, S. Lee — London: Smith, Elder & Co., 1885.
Джерела
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Giraldus Cambrensis». Encyclopædia Britannica. Vol. 12 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 44.
- Kathryn Hurlock, Wales and the Crusades, c., 1095—1291, Cardiff: University of Wales Press 2011 -271 Book
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girald Dzherald Kambrijskij vall Gerallt Gymro fr Gerald de Barri bl 1146 bl 1223 serednovichnij cerkovnij diyach vikladach pismennik mandrivnik korolivstva Angliyi chasiv dinastiyi Plantagenetiv Vidomij takozh yak Zherar Vallijskij Girald KambrijskijNarodivsya1146 d d Pembrukshir Uels 1 Pomerne ranishe 1220 i ne piznishe 1223 Gereford Zahidnij Midlend Angliya 2 KrayinaUelsDiyalnistkartograf istorik pismennik svyashennosluzhitel politik katolickij svyashennikGaluzistoriya 3 d 3 i Serednovichna literatura 3 Alma materParizkij universitetZnannya movlatina 3 4 Magnum opusdPosadakapelanKonfesiyakatolicka cerkva 5 Batkod 6 Matid 6 Brati sestrid i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z anglo normanskogo rodu de Barri Molodshij sin barona Vilyama FicOdo de Barri i Angaradi donki Dzheralda Ficvoltera Vindzorskogo Po materinskij liniyi buv onukom korolya Dehejbarta Narodivsya blizko 1146 roci v zamku Manorb ye v grafstvi Pembrukshir Jomu bulo obrano cerkovnu kar yeru Pochatkovu osvitu zdobuv v Benediktinskomu domi Gloster pislya chogo u 1165 1174 rokah navchavsya u Parizhi de vin vivchav trivium Po povernennyu opinivsya na sluzhbi v Richarda Duvrskogo arhiyepiskopa Kenterberijskogo Vikonuvav rizni zavdannya v Uelsi de vidznachivsya zusillyami shodo usunennya zlovzhivan sporidnenistyu ta podatkovimi zakonami yaki procvitali v vallijskij cerkvi togo chasu U 1174 roci vin buv priznachenij arhidiyakonom Brekona do yakogo bula prikriplena rezidenciya v Llandyu Vin otrimav cyu posadu povidomivshi pro isnuvannya kohanki poperednogo arhidiyakona cholovika negajno zvilnili Keruyuchi ciyeyu posadoyu Girald zbirav z naselennya desyatinu vovnoyu ta sirom Pislya smerti vujka Devida Ficdzheralda yepiskopa Sent Devida u 1176 roci kapitul priznachiv Giralda nastupnikom rozrahovuyuchi otrimati samostijnist vid Kenterberri V cej chas anglijskij korol Genrih II yakij dekilka rokiv tomu zdobuv peremogu nad arhiyepiskopom Tomasom Beketom vnaslidok chogo vstupiv u konflikt z Papskim prestolom Za cih obstavin ne bazhav shob vazhlivu cerkovnu posadu v Uelsi posidav nezalezhnij yepiskop Tomu pid tiskom korol kapitul zminiv rishennya obravshi yepiskopom korolivskogo stavlennika Pitera de Leya Girald povernuvsya do Parizkogo universitetu Tut do 1180 roku vikladav kanonichne pravo ta teologiyu 1180 roku povernuvsya do Angliyi de protyagom nastupnik 5 rokiv dodatkovo vivchav teologiyu 1184 roku priznachayetsya korolivskim klerkom ta kapelom korolya Geriha II vikonuyuchi poserednicku rol mizh ostannim ta knyazem Ris ap Grifidom 1185 roku suprovodzhuvav princa Dzhona do Irlandiyi 1188 roku suprovodzhuvav Balduyina Fordskogo arhiyepiskopa Keterberrijskogo pohzhkoyu Uelsom de toj zaklikav miscevu shlyahtu doluchatisya do Tretogo hrestovogo pohodu Jomu zaproponuvali priznachennya yepiskopstvami Veksforda i Lejlina trohi piznishe yepiskopstva Ossori ta arhiyepiskopstva Kashela a piznishe vallijskogo yepiskopstva Bangora i Llandaffa Vin vidhiliv yih usih mozhlivo v nadiyi otrimati bilsh vagome yepiskopstvo v majbutnomu Prote marno 1196 roku pishov u vidstavku oselivshis v Linkolni 1198 roku pislya smerti Pitera de Leya kapitul Sen Devida odnostajno obrav novim yepiskopom Giralda ale Gubert Volter arhiyepiskop Kenterberrijskij vidmovivsya ce zatverditi Dlya virishennya superechki Girald 119 roku virushiv do papi rimskogo Innokentiya III Ne dosyagshi uspihu 1200 roku povernuvsya do Angliyi tut otrimav pidtrimku z boku vallijskih vladnih aristokrativ Grifida ap Risa II i LLivelina ap Jorverta Z yih pidtrimkoyu 1201 roku znovu rushiv do Rimu ale takozh marno 1202 roku Giralda bulo zvinuvacheno u pidburyuvanni vallijciv do povstannya Tomu vin vimushen buv vtretye rushati do papi rimskogo yakij 1203 roku skasuvav poperedni vibori zatverdivshi yepiskopom Sen Devida Gamfri Henlou Takozh zalishiv posadi arhidiyakona Brekona Viv perebravsya do Linkolna de reshtu zhittya prisvyativ nauci U 1204 1206 rokah vdruge vidvidav Irlandiyu 1206 roku zdijsniv proshu do Rimu Pid chas Pershoyi baronskoyi vijni pidtrimav u 1216 roci ideyu posaditi na tron Angliyi princa Lyudovika Kapetinga Pislya 1217 roku perebravsya do Gerefordu de pomer blizko 1223 roku TvorchistAktor perevazhno istoriko geografichnih teologichnih biografichnih tvoriv napisanih garnoyu latinoyu Sered nih Topographia Hibernica Topografiya Irlandiyi 1187 rik zaznala 4 vidan rozpovid pro jogo podorozh do Irlandiyi traktat pamflet Expugnatio Hibernica Zavoyuvannya Irlandiyi 1189 rik pro pidkorennya Irlandiyi korolem Genrihom II Itinerarium Cambriae Mandri skril Uels 1191 rik i Descriptio Cambriae Opis Uelsu 1194 rik pro istoriyu geografiyu ta kulturu Uelsa a takozh miscevu normansku shlyahtu De principis instructione 1198 rik opovid pro suchasni dlya avtora podiyi zhittyepisi svyatih Gugo Linkolnskogo Godfrida Jorkskogo Etelberta II Remigiya Sv Davida 1196 1198 roki Sv Karadoka 1210 ti roki De jure Menevensis Ecclesia ta De Rebus a Se Gestis 1200 1201 praci na zahist nezalezhnosti yeparhiyi Sent Devida vid Kenterberrijskogo arhiyepiskopstva ta svoyi prava na yepiskopsku kafedru Osvita princa posibnik z porad yak i sho vivchati spadkoyemcyam tronu Totius Kambriae mappa Mapa usogo Uelsu 1205 U tvorah pro Irlandiyu predstavleno znevazhlivo ta uperedzhennya stavlennya do korinnih meshkanciv ostrova nadayetsya perevaga normanskij shlyahti ta obgruntovuyetsya neobhidnist zavoyuvannya Irlandiyeyu Angliyeyu V pracyah shodo Uelsu predstavlena istoriya kultura vallijciv geografiya regionu predstavleni vazhlivi istorichni dokumenti ta starovinni vallijski prisliv ya ye yedinim dzherelom deyakih z najvidomishih vallijskih narodnih kazok Pri comu vislovlyuvav zahoplennya nezalezhnimi vallijskimi knyazyami pered normanskoyu shlyahtoyu sho pidkorilasya korolyu Buv gostrim i sposterezhlivim doslidnikom prirodoznavstva Vin daye yaskravij i tochnij opis ostannoyi koloniyi yevrazijskogo bobra v Uelsi na Tejfi Tak samo vin daye garnij opis lovu skopi Popri deyaku netochnist nadav vazhlive uyavlennya pro irlandsku faunu 1180 h rokiv Tvorchist svidchit pro chudove znannya tvoriv antichnih davnorimskih avtoriv Britanskij istorik Eduard Avgust Friman nazivav Giralda batkom porivnyalnoyi filologiyi ta odnim iz najosvichenishih lyudej svitu PrimitkiDictionary of Welsh Biography Y Bywgraffiadur Cymreig 1997 319 p ISBN 978 0 900439 86 5 d Track Q5273977 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 J Horace Round Barry Robert de DNB00 Dictionary of National Biography L Stephen S Lee London Smith Elder amp Co 1885 d Track Q15987216d Track Q84d Track Q2295283d Track Q179854d Track Q740657d Track Q1210343d Track Q29194d Track Q19068166DzherelaChisholm Hugh ed 1911 Giraldus Cambrensis Encyclopaedia Britannica Vol 12 11th ed Cambridge University Press p 44 Kathryn Hurlock Wales and the Crusades c 1095 1291 Cardiff University of Wales Press 2011 ISBN 9 7807 08324 271 Book