Гідулянов Валентин Олегович 20 квітня 1938 Миколаїв УРСР 27 листопада 2019 Одеса Україна радянський український і російс

Гідулянов Валентин Олегович (20 квітня 1938, Миколаїв, УРСР — 27 листопада 2019, Одеса, Україна) — радянський, український і російський художник кіно, художник-постановник. Заслужений діяч мистецтв України (1994). Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2009). Лауреат російських кінопремій «Золотий орел» (2014, 2015) і «Ніка» (2015).

Гідулянов Валентин ОлеговичДата народження20 квітня 1938Місце народженняМиколаїв, Українська РСР, СРСРДата смерті27 листопада 2019 (81 рік)Громадянство

СРСР →

УкраїнаПрофесіяхудожник кіно, художник-постановникНагороди

Золотий орел

Ніка

IMDb ID 0317306

Біографічні відомості

Закінчив Одеське кіноучилище (1959). Член Спілки кінематографістів України.

Понад 50 років працював на Одеській кіностудії художніх фільмів (асистент художника, художник-декоратор, художник-постановник), зокрема, з кінорежисерами Кірою Муратовою, Станіславом Говорухіним, Георгієм Юнгвальд-Хількевичем, Радомиром Василевським, Олександром Полинніковим, Вілленом Новаком.

В 2009 р. був нагороджений Почесною відзнакою Одеського міського голови «Подяка» — за високі творчі досягнення та з нагоди 90-річчя з дня заснування Одеської кіностудії і 50-річчя Одеського відділення Національної спілки кінематографістів України.

Протягом всієї творчої кар'єри (і останнім часом) активно співпрацював з російським режисером С. Говорухіним (кіностудія «Вертикаль»).

Пішов з життя 27 листопада 2019 на 82-му році.

Фільмографія

Фільми Одеської кіностудії

1967 — «Пошук» (асистент художника)
1969 — «Білий вибух» (асистент художника; реж. С. Говорухін)
1970 — «Крок з даху» (художник-декоратор; реж. Р. Василевський)
1971 — «Зухвалість» (художник-декоратор; реж. Г. Юнгвальд-Хількевич)

Художник-постановник:

1972 — «Сутичка» (реж. Степан Пучинян)
1974 — «Розповіді про Кешку та його друзів» (3 серії, реж. Р. Василевський)
1976 — «Квіти для Олі» (реж. Р. Василевський)
1977 — «Втеча з в'язниці» (реж. Р. Василевський)
1979 — «Місце зустрічі змінити не можна» (т/с, реж. C. Говорухін)
1980 — «Глибокі родичі» (к/м, реж. С. Ашкеназі)
1980 — «Вторгнення» (реж. Віллен Новак)
1981 — «Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна» (реж. C. Говорухін)
1982 — «Трест, що луснув» (у співавт. з М. Кацем; реж. О. Павловський)
1983 — «Серед сірого каміння» (реж. Кіра Муратова)
1985 — «У пошуках капітана Гранта» (реж. C. Говорухін, СРСР—Болгарія)
1987 — «Обранець долі» (реж. В. Шиловський)
1987 — «Десять негренят» (реж. C. Говорухін)
1989 — «Дежа вю» (реж. Юліуш Махульський, СРСР—Польща)
1990 — «День кохання» (реж. О. Полинніков)
1990 — «Заручниця» (реж. С. Ашкеназі)
1991 — «Блукаючі зірки» (реж. В. Шиловський; кіностудія: «Укрвідеоцентр», «Прімодеса-фільм», АКВО, за участі Одеської кіностудії художніх фільмів, кіностудії Мосфільм)
1991 — «Оголена в капелюсі» (реж. О. Полинніков)
1992 — «Ескадрон» (реж. Юліуш Махульський, ВТО «Аркадія», студія «Зебра» (Польща)
1997 — «Принцеса на бобах» (реж. В. Новак, Україна—Росія)

Кінофільми російських та інших кіностудій

Художник-постановник:

1991 — «Рогоносець» (реж. )
1992 — «Ідеальна пара» (реж. О. Полинніков, Україна—Росія)
1993 — (реж. О. Полинніков, Україна—Росія)
1993 — (реж. О. Полинніков, Україна—Росія)
1995 — (реж. , Україна—Росія)
1994 — «Увертюра»
1999 — «Ворошиловський стрілок» (реж. C. Говорухін)
2000 — (реж. Олександр Бородянський, Борис Гіллер)
2001 — (Німеччина, у співавт.)
2003 — «Бажана» (серіал)
2003 — (реж. Г. Юнгвальд-Хількевич)
2003 — «Благословіть жінку» (реж. C. Говорухін)
2005 — (реж. C. Говорухін)
2007 — «Травень»
2007 — «Консерви» (реж. Єгор Кончаловський)
2007 — (реж. C. Говорухін)
2008 — (реж. C. Говорухін)
2010 — (реж. C. Говорухін)
2011 — «МКР. Третій фронт» (серіал, у співавт.)
2013 — «Weekend» (реж. C. Говорухін)
2014 — (реж. Андрій Сілкін, продюсер C. Говорухін)
2014 — «Сонячний удар» (реж. Микита Михалков)
2015 — (реж. C. Говорухін) та ін.

Фестивалі та премії

2015 — Кінопремія «Золотий орел» за 2014 рік у номінації «Найкраща робота художника-постановника» (фільм «Сонячний удар»)
2016 — Кінопремія «Золотий орел» за 2015 рік у номінації «Найкраща робота художника-постановника» (фільм )
2016 — Кінопремія «Ніка» за 2015 рік у номінації «Найкраща робота художника» (фільм )

Примітки

. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 24 грудня 2019.
. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 31 січня 2016.
. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
Одеська кіностудія святкує своє 90-річчя — OMR.GOV.UA (29.05.2009)^{[недоступне посилання]}(рос.)
Лауреати премії «Золотий Орел» за 2014 рік [ 16 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Поздравляем победителей! - Ника [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

Валентин Гідулянов на сайті IMDb (англ.)
Одесское отделение Национального союза кинематографистов Украины: ПАМЯТИ КЛАССИКА И ДРУГА. Не стало художника-постановщика — члена НСКУ Валентина Гидулянова... (28.11.2019) [ 24 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Фільмографія на kino-teatr.ru [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Гідулянов Валентин Олегович (dic.academic.ru) [ 27 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

[1] . Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 24 грудня 2019.

[2] . Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.

[3] . Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 31 січня 2016.

[4] . Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 31 січня 2016.

[5] Одеська кіностудія святкує своє 90-річчя — OMR.GOV.UA (29.05.2009)^{[недоступне посилання]}(рос.)

[6] Лауреати премії «Золотий Орел» за 2014 рік [ 16 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)

[7] Поздравляем победителей! - Ника [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)