Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Гу́щинці — село в Україні, у Іванівській сільській громаді Хмільницького району Вінницької області.
село Гущинці | |
---|---|
Палац Гіжицьких-Абамеліків | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Калинівський район |
Громада | Іванівська сільська громада (Вінницька область) |
Основні дані | |
Засноване | 1468 |
Населення | 2571 |
Площа | 3,899 км² |
Густота населення | 659,4 осіб/км² |
Поштовий індекс | 22434 |
Телефонний код | +380 4333 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°27′06″ пн. ш. 28°20′39″ сх. д. / 49.45167° пн. ш. 28.34417° сх. д.Координати: 49°27′06″ пн. ш. 28°20′39″ сх. д. / 49.45167° пн. ш. 28.34417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 247 м |
Водойми | Південний Буг |
Відстань до обласного центру | 30 км |
Відстань до районного центру | 14 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 22434, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Гущинці, вул. Шевченка, 102 |
Карта | |
Гущинці | |
Гущинці | |
Мапа | |
Гущинці у Вікісховищі |
Походження назви
Назва «Гущинці», імовірно, походить від слова «гуща», «гущавина». 15 століття — це час появи козацтва і початок постійних нападів кримських татар на українські землі. Через наш край проходили два татарських шляхи, коли вони рухались вглиб країни.
Поселення «городисько» і «замчисько» лежали між двома цими шляхами, отже, часто піддавались нападам татар. Тому поселенці в якійсь час перебрались на самий берег П.Бугу, де росли кущі верби, калини і вільхи, — тобто в гущавину, де легше було сховатися від нападників і під прикриттям кущів втекти на інший берег, а далі — в ліс. Так і виникла нова назва поселення замість «Білого каменя».
Історія
Разом з селами Іванів, Мізяків, Пиків, Гущинці є найдавнішим поселенням на території Брацлавщини (зараз входить до складку Хмільницького району).
Село є одним з найдавніших в цьому регіоні. За 2 км на південь від сучасного села в II—V ст. знаходилось ранньослов'янське поселення черняхівської культури, яке існувало ще кілька століть: і тоді, коли ці землі входили до складу так званої Болохівської землі, і після входження її до складу Київської Русі, і в часи середньовіччя.
У 60-х рр.. XX ст. на місці будівництва військової частини й електропідстанції, проводились археологічні розкопки, які й підтвердили існування поселення періоду черняхівської культури на території сучасного села, а також на прилеглих до нього полях, де за переказами, колись також жили люди, знайдено кам'яні знаряддя праці: рубила, уламки крем'яних ножів, скребачок, кам'яні молотки з отворами й без них, а також глиняні іграшки, свистульки, фрагменти козацьких люльок, пряслиця. Називалось це поселення — Білий Камінь. До цього часу помітне місце його розташування: пагорб біля впадіння р. Бобрки (Бібки) у Південний Буг на його правому березі. Дослідник Поділля 19 ст. Юхим Сецінський в «Археологічній карті Подільської губернії» 1902 р. пише так:
В углу впадения р. Бибки в Буг — урочище Городисько, расположеное над заливным лугом. В этой местности заметен вал, идущий паралельно Бугу (с севера на юг) на протяжении 95 сажен, висотою до 4 сажен со стороны реки. Местность занята под пахотные поля (часть - церковная земля). Здесь выпахивают черепья и, по рассказам крестьян, какие-то гладкие камни (может быть, каменные орудия); однажды нашли здесь какие-то железные гири с цепью. Народ говорит, что здесь был город, называвшийся «Белый камень |
У містечку було 4 церкви. На високому пагорбі знаходився укріплений замок. Рови, якими він був захищений, збереглися і дотепер. Збереглася назва урочища — «Замчисько». Під час нападу кримські татари замок зруйнували, поселення спалили і стратили чимало місцевих жителів. Ті, хто врятувався від погрому і татарської неволі, багато років переховувалися в гущавині лісу.
У 4-х км від села на південний захід, у лісі, на високому пагорбі, який виходить на північний схід до р. Бобрка (Бібка) мисом і з'єднаний з іншим пагорбом, знаходиться Замчисько. Є.Сецінський пише: «Верхняя площадь холма окружена валами, у средине которых канава. Внутренний вал выше и имеет откос к канаве в 5-10 саженях (с юго-запада выше). Всё пространство овальное, окружность внутреннего вала 100 сажен, у поперечнике от запада к востоку — 26 сажен, от юга к северу — 23 сажени. К западу от этого овала на расстоянии 150 шагов гора перерезывается валом и с внешней стороны рвом, имеющим в длину около 45 сажен и простирающимся от северо-запада к юго-востоку по прямой линии с небольшим закруглением к городищу. Въезд с юго-запада. На городище попадаются черепки. Вблизи городища есть небольшие курганы и ямы. Местность за речкой Бибркой носит название Селище, здесь пахотные поля».
Навколо Гущинець в різних напрямках, за описом Є. Сецінського, було багато курганів-могил. Дуже великий — так званий — Висока могила — на полі, ліворуч від дороги, що веде на Павлівку з гущинецького «степу». З боку Мізякова — група з сорока курганів в лісі, в урочищі Трушево (в бік Супрунова), а в лісі, за річкою П.Буг на південний схід від села, майже напроти Білого Каменя кількасот курганів, розташовані колом. Про них переказів ніяких не збереглось, але є перекази про якісь «польські могили» в напрямку Мізякова по дорозі з Гущинець, у лісі. Можливо, це ті самі кургани, що їх описав Є.Сецінський.
Оскільки назва поселення «Білий Камінь» в документах згадується ще й в середні віки, то, можливо, поселення існувало і на тому місці, але є письмові згадки і про Гущинці як село, що належало до Вінницького замку.
Вперше село згадується в архівних документах за 1468 рік, коли великий київський князь Семен Олелькович надав у вічне володіння село Гущинці житомирському наміснику Скіпору. Дочка намісника — Марія Семенівна Скіпорівна, будучи другою дружиною Остафія Романовича Горностая, внесла це село як посаг в дім чоловіка. Сім'я Горностаїв була досить знана при великокнязівському дворі, а Гущинці, згідно з люстрацією 1545 р. належали до привілейованих володінь.
Син Остафія — Іван був секретарем руської експедиції у 1525 р, також послом в Москві, був довіреною особою королеви Бони. З 1534 до 1569 року Іван займав посаду маршалка дворного воєводства Троцького. Після його смерті Гущинці переходять у власність до Дрогойвських, а вже потім до Калиновських. Менш ніж півстоліття володіли Калиновські, бо в 1647р Мартин Калиновський віддає Гущинці в заставу до родини Аксакам — Михайлу та Катерині.
У 18 ст. село перейшло до родини Холоневських. Дружина Адама Холоневського — Соломія, в 1764 р. замість старої церква збудувала новий храм Успіння Божої Матері.
Під час Визвольної війни 1648—1654 рр. польські війська напали на села Гущинці та Мізяків, учинили жорстокі погроми і грабежі, а після цього на поляні між селами в Чорному лісі влаштували бенкет. Дізнавшись про це, брацлавський полковник Іван Богун зі своїми козаками таємно пробрався через ліс і знищив усіх польських вояків, що знаходилися там. З того часу найвище місце між селами Гущинці та Мізяків і по цей день називається «Польські могили».
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 327 жителів села. Точне число жертв невідоме, проте відомо, що померло щонайменше 186 дітей. 50 хат стояли пусткою. Так, наприклад, у сім'ї Демяна Підшумляка було 12 чоловік, з них 9 дітей. Не залишилось жодного. Те ж саме сталося з родиною Крота Тодося: помер він сам й його десятеро дітей. 12-річну дівчинку з родини Білаша Івана забили на колгоспному полі за те, що вона зірвала кілька колосків. Хлопчика Івана Вітюка з'їла родина (за розповідями рідних), це був не поодинокий випадок. 13-річний Докійчук Ілля пропав в Яневі, перебуваючи там у пошуках їжі. Були випадки і трупоїдства. Багато людей загинуло навесні і на початку літа 1933 р, деякі просто на черешнях й вишнях, не маючи сил злізти з них. Передувало голодомору жорстоке розкуркулення селян, вилучення всього їстівного з їхніх осель. В 1937 р було репресовано вчителя Мельника Петра Степановича, який викладав в школі німецьку мову, а до революції був в царській армії прапорщиком.
У радянсько-фінській війні 1939—1940 рр. Війни загинуло 11 гущинчан.
1941 р. село було окуповане армією нацистської Німеччини. За три роки окупації на примусові роботи в Німеччину відправили 240 хлопців і дівчат, з яких 44 не повернулися. З 1941 по 1944 р. до лав Радянської армії було мобілізовано 256 жителів Гущинець. Не повернулись з війни — 116 чол. В березні 1943 р. В селі організовувалась підпільницька група у складі 10 чол., очолював її Безолюк O.K. Підпільники доставляли продукти партизанам в Чорний ліс, де базувався загін ім. Леніна .Також переправляли обмундирування, розповсюджували листівки, добували свідчення про нацистську владу, про організовану в колишньому панському палаці німецької розвід школи.
Староста села за зв'язок з партизанами заарештував Безолюка O.K. й відправив у гестапо, де він і загинув. Всього за два роки (1943—1944 pp.) було розстріляно за зв'язок з партизанами 18 мешканців Гущинців, у тому числі Безолюк O.K., Бондар П. І., Довгалюк Є Г., Товкач С. С. та ін.
Гущинці було звільнено від нацистів 16 березня 1944 р. 161 стрілецькою дивізією 18 армії. В бою за визволення села було вбито і поранено 40 бійців. 112 чоловік — учасників війни — нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу.
У центрі села стоїть пам'ятник воїнам — визволителям на місці братської могили воїнів, які загинули при визволенні села.
23 грудня 2018 року майже сто п'ятдесят парафіян парафії УПЦ МП разом із настоятелем протоієреєм Олегом Кожушним проголосували за приєднання до Помісної Православної Церкви.
Населення
Населення села Гущинці з кількох десятків у XVI ст., зросло до XVIII ст. За переписом населення 1795 р. в селі проживало 466 душ чоловічої статі і 495 душ жіночої статі — всього 961 людина в 132 дворах. Це були хлібороби, що проживали тут постійно. З них було 86 дітей до 16 р., а 104 душі займались «чорною роботою» на селі.
Населення продовжувало зростати, хоча й не стрімко; на початку XIX ст. — 1975 осіб, в 172 дворах, а в другій половині XIX ст. в селі мешкало 1038 осіб чоловічої статі і 1040 осіб жіночої статі. Мешкало також 10 родин євреїв та 2 родини поляків. На початку XX ст. кількість дворів в Гущинцях зросла до 495; імовірно, за рахунок міграції населення до і під час Першої світової війни. На середину 90-х років XX століття на території сільради проживало 3842 чол., у 870 дворах. На 01.03.2008 р. проживає 2911 чол. в тому числі в Гущинцях — 2562 чол. у 778 дворах, у Кам'яногірці — 349 чоловік.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2846 осіб, з яких 1390 чоловіків та 1456 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2566 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,18 % |
російська | 0,54 % |
білоруська | 0,19 % |
Промисловість та ремесло
На початку XIX ст. ремеслом займались 12 чоловік: 2 ковалі, 2 теслі, 1 ткач, 2 бондарі, 2 шевці взуття, 2 гончарі. Крім них, було 27 чоловік шляхти, яка мала свої будинки, і 76 чоловік шляхетського стану були в «услуженії» у поміщиків Холоневських. Оскільки землі навколо Гущинець піщані, супіщані й суглинкові і не є родючими, поміщики мали ще й родючу землю, як кажуть, «в степу» — за кілька кілометрів від Гущинець на північний схід. Селяни ж мали неродючу землю, тому дедалі більше з них займались ремеслами й промислами. Після реформи 1861 р. селяни одержали невеликі земельні наділи: від 1-2-х до 3-4-х десятин землі. В селі було (в різний час) 2-4 млини, деякий час в панському маєтку працювала ґуральня (неподалік «замчиська», у «селиську»), сукновальня; ближче до 20-го століття — олійня, цегельня, а за радянських часів був цегельний завод, який працював на місцевому матеріалі: глина й пісок є поблизу села. В 19 ст. на лівому березі р. П.Буг почали добувати камінь в місцевому кар'єрі, який належав поміщикам, а тепер це Іванівський кам'яний кар'єр. На цегельному заводі виробляли цеглу й черепицю, а на кар'єрі — будівельний камінь, а тепер ще й щебінь та гравій. Оскільки Гущинці оточені лісом, поміщики, а за радянської влади Іванівське лісництво багато лісу вирубали на продаж, а також продавали лісоматеріали. Округа багата на глину й пісок, тому багато селян опанували гончарне ремесло і, якщо в 1793 р. було 2 ремісника-гончара, то в 1910 р. гончарством постійно чи тимчасово займались близько 100 мешканців села.
В 1930 р. організовано колгосп. Колгосп носив назву «Перемога», пізніше — ім. Куйбишева. В ньому було 5 бригад по 10 ланок в кожній. Люди лопатами скопували поле, орали коровами, бо за війну колгосп зазнав значних втрат. Передовиками були бригадир-механізатор Довгалюк Борис Дем'янович, доярка Смерчинська Марія Іванівна, яка була премійована поїздкою до Москви на ВДНГ. За головування М. Д. Довгалюка колгосп був мільйонером. В селі працювала 8-річна школа, дільнична лікарня, училище механізаторів (згодом ПТУ), цегельний завод, державний млин (згодом колгоспний), два клуби (сільський і училищний), 3 бібліотеки, магазини, дитячі ясла.
Земля колишнього колгоспу ім. Куйбишева розпайована. На — цих землях створено СВК «Південний Буг» і товариство «Арат і К».
З 2002 р. село газифіковане. Щоп'ятниці проводиться базар. Регулярне автобусне сполучення з райцентром Калинівкою та обласним центром — Вінницею.
У Гущинцях здавна був гончарний промисел. Гущинці, Кам'яногірка, Іванів, Павлівка, Майдан-Бобрик складали так званий Янівський район гончарного промислу, який в колишній Подільській губернії посідав друге місце за кількістю осіб, зайнятих цією справою і за збутом виробів. На початку ХХ ст. в цих селах нараховувалось 255 гончарів.
На даний час майстри гончарної справи збереглись у трьох селах: Павлівці, Кам'яногірці та Гущинцях. Найбільше гончарів проживає у Гущинцях: Володимир Дишкант, Микола Трикіз, Юрій Завірюха, Іван Сидорук. В селі є й молоді гончарі: Леонід Коваль та Олександр Левчук, які продовжують справу своїх предків, не дають загинути народному промислу.
Громадські установи
В селі працює ліцей, де навчається майже 300 учнів, дитсадок, ДНЗ "Гущинецьке ВПУ", амбулаторія, 2 аптеки, сільська бібліотека (12 тис. примірників), шкільна (7654 худ. книги і 7156 підручників), училищна (16892 примірники), 11 магазинів і кафе-барів. Також в селі працює готельно-оздоровчий комплекс «Білий камінь» та зона відпочинку "Palma Club resort", де можна зупинитись та приємно провести час.
Урочище "Чопова криниця"
Приблизно за 300 м від підніжжя Замчиська на північний схід в низині біля інших пагорбів (місце розсташування) є давня криниця — Чопова, яку шанують місцеві мешканці. Щороку на свято святителя Миколая, 22 травня, сходяться сотні прочан з багатьох сіл і міст не тільки Вінниччини, але й з різних куточків України. Тут влаштовується свято, звершується Божественна літургія і святять воду. За легендою, колись давно тут було село, а в ньому було чотири церкви, але раптом все провалилось під землю разом з людьми. На цьому ж місці утворилось джерело, у якому цілюща вода. Як пише Ю. Сецінський, ще за 100 років до його відвідин криниці там стояв дерев'яний хрест з написом: «Чопова криниця, вода в ній помічна». Перекази твердять, що інколи з криниці чути церковні дзвони. Назва «чопова» імовірно походить від назви одного з головних давніх податків — чопового. Чи його тут збирали, чи за гроші з цього податку було зроблено криницю, наразі сказати важко. Місцеві жителі твердять, що джерело збирає людей не одну сотню років. Про криницю склали чимало легенд і оповідок: іноді з криниці лунають церковні дзвони, а місцеві мешканці, які постійно п'ють воду з Чопової криниці, живуть до 90 років.
Державний навчальний заклад "Гущинецьке вище професійне училище"
В 1934 р на базі поміщицького господарства в палаці княгині Абамелек було відкрито с/г училище, згодом училище механізації. Пізніше воно було реорганізовано в ПТУ, тепер це Вище профтехучилище № 32. Тут готували кадри для сільського господарства, а також швачок, а кілька років готують також кухарів, операторів комп'ютерної техніки, бухгалтерів, фермерів. Наприкінці 70-х рр.. на поч.. 80-х рр.. XX ст. в училищі здобували освіту громадяни Монголії, Алжиру, Лаосу. Саме в ці роки училище цосягло найвищих успіхів. Його вихованці здобували перемоги на різноманітних конкурсах і змаганнях. Очолював ПТУ в той час заслужений працівник профтехосвіти СРСР Солейко І. Т. В училищі створено з працівників ПТУ ансамбль «Надбужани», який має звання народного. Солістка ансамблю Богомолюк О. П. — бібліотекар училища — є заслуженим працівником профтехосвіти СРСР і організатором іншого ансамблю с. Гущинець «Чопова криниця», який теж має звання народного.
В грудні 2016-го відкрито меморіальну дошку випускникам училища — Юрію Гринчуку та Мартинюку Олександру.
Народна творчість
В Гущинцях діють два народні колективи: фольклорний ансамбль «Чопова криниця» та народний аматорський ансамбль української пісні «Надбужани». Також в селі є майстри вишивання.
- Фольклорний ансамбль «Чопова криниця»
Пам'ятки
Поблизу села, у лісі, споруджено пам'ятник партизанам періоду Німецько-радянської війни. Зберігся партизанський табір. Також зберігся палац побудований у XIX ст. столітті в класичних формах.
Примітки
- Гущинці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
Література
- Гу́щинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.291-292
- Стасюк Анатолій. На скрижалях історії (Про с. Гущинці Калинівського району). – Вінниця, Нілан-ЛТД, 374 с. (Випуск 15)
Посилання
- http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/01/guschintsi.php [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
- http://www.landmarks.in.ua/gallery/guschintsi [ 20 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti zhovten 2018 Gu shinci selo v Ukrayini u Ivanivskij silskij gromadi Hmilnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo Gushinci Palac Gizhickih AbamelikivPalac Gizhickih Abamelikiv Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Kalinivskij rajon Gromada Ivanivska silska gromada Vinnicka oblast Osnovni dani Zasnovane 1468 Naselennya 2571 Plosha 3 899 km Gustota naselennya 659 4 osib km Poshtovij indeks 22434 Telefonnij kod 380 4333 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 27 06 pn sh 28 20 39 sh d 49 45167 pn sh 28 34417 sh d 49 45167 28 34417 Koordinati 49 27 06 pn sh 28 20 39 sh d 49 45167 pn sh 28 34417 sh d 49 45167 28 34417 Serednya visota nad rivnem morya 247 m Vodojmi Pivdennij Bug Vidstan do oblasnogo centru 30 km Vidstan do rajonnogo centru 14 km Misceva vlada Adresa radi 22434 Vinnicka obl Kalinivskij r n s Gushinci vul Shevchenka 102 Karta Gushinci Gushinci Mapa Gushinci u VikishovishiPohodzhennya nazviNazva Gushinci imovirno pohodit vid slova gusha gushavina 15 stolittya ce chas poyavi kozactva i pochatok postijnih napadiv krimskih tatar na ukrayinski zemli Cherez nash kraj prohodili dva tatarskih shlyahi koli voni ruhalis vglib krayini Poselennya gorodisko i zamchisko lezhali mizh dvoma cimi shlyahami otzhe chasto piddavalis napadam tatar Tomu poselenci v yakijs chas perebralis na samij bereg P Bugu de rosli kushi verbi kalini i vilhi tobto v gushavinu de legshe bulo shovatisya vid napadnikiv i pid prikrittyam kushiv vtekti na inshij bereg a dali v lis Tak i vinikla nova nazva poselennya zamist Bilogo kamenya IstoriyaRazom z selami Ivaniv Mizyakiv Pikiv Gushinci ye najdavnishim poselennyam na teritoriyi Braclavshini zaraz vhodit do skladku Hmilnickogo rajonu Selo ye odnim z najdavnishih v comu regioni Za 2 km na pivden vid suchasnogo sela v II V st znahodilos rannoslov yanske poselennya chernyahivskoyi kulturi yake isnuvalo she kilka stolit i todi koli ci zemli vhodili do skladu tak zvanoyi Bolohivskoyi zemli i pislya vhodzhennya yiyi do skladu Kiyivskoyi Rusi i v chasi serednovichchya U 60 h rr XX st na misci budivnictva vijskovoyi chastini j elektropidstanciyi provodilis arheologichni rozkopki yaki j pidtverdili isnuvannya poselennya periodu chernyahivskoyi kulturi na teritoriyi suchasnogo sela a takozh na prileglih do nogo polyah de za perekazami kolis takozh zhili lyudi znajdeno kam yani znaryaddya praci rubila ulamki krem yanih nozhiv skrebachok kam yani molotki z otvorami j bez nih a takozh glinyani igrashki svistulki fragmenti kozackih lyulok pryaslicya Nazivalos ce poselennya Bilij Kamin Do cogo chasu pomitne misce jogo roztashuvannya pagorb bilya vpadinnya r Bobrki Bibki u Pivdennij Bug na jogo pravomu berezi Doslidnik Podillya 19 st Yuhim Secinskij v Arheologichnij karti Podilskoyi guberniyi 1902 r pishe tak V uglu vpadeniya r Bibki v Bug urochishe Gorodisko raspolozhenoe nad zalivnym lugom V etoj mestnosti zameten val idushij paralelno Bugu s severa na yug na protyazhenii 95 sazhen visotoyu do 4 sazhen so storony reki Mestnost zanyata pod pahotnye polya chast cerkovnaya zemlya Zdes vypahivayut cherepya i po rasskazam krestyan kakie to gladkie kamni mozhet byt kamennye orudiya odnazhdy nashli zdes kakie to zheleznye giri s cepyu Narod govorit chto zdes byl gorod nazyvavshijsya Belyj kamen U mistechku bulo 4 cerkvi Na visokomu pagorbi znahodivsya ukriplenij zamok Rovi yakimi vin buv zahishenij zbereglisya i doteper Zbereglasya nazva urochisha Zamchisko Pid chas napadu krimski tatari zamok zrujnuvali poselennya spalili i stratili chimalo miscevih zhiteliv Ti hto vryatuvavsya vid pogromu i tatarskoyi nevoli bagato rokiv perehovuvalisya v gushavini lisu Cerkva Uspinya Presvyatoyi Bogorodici U 4 h km vid sela na pivdennij zahid u lisi na visokomu pagorbi yakij vihodit na pivnichnij shid do r Bobrka Bibka misom i z yednanij z inshim pagorbom znahoditsya Zamchisko Ye Secinskij pishe Verhnyaya ploshad holma okruzhena valami u sredine kotoryh kanava Vnutrennij val vyshe i imeet otkos k kanave v 5 10 sazhenyah s yugo zapada vyshe Vsyo prostranstvo ovalnoe okruzhnost vnutrennego vala 100 sazhen u poperechnike ot zapada k vostoku 26 sazhen ot yuga k severu 23 sazheni K zapadu ot etogo ovala na rasstoyanii 150 shagov gora pererezyvaetsya valom i s vneshnej storony rvom imeyushim v dlinu okolo 45 sazhen i prostirayushimsya ot severo zapada k yugo vostoku po pryamoj linii s nebolshim zakrugleniem k gorodishu Vezd s yugo zapada Na gorodishe popadayutsya cherepki Vblizi gorodisha est nebolshie kurgany i yamy Mestnost za rechkoj Bibrkoj nosit nazvanie Selishe zdes pahotnye polya Navkolo Gushinec v riznih napryamkah za opisom Ye Secinskogo bulo bagato kurganiv mogil Duzhe velikij tak zvanij Visoka mogila na poli livoruch vid dorogi sho vede na Pavlivku z gushineckogo stepu Z boku Mizyakova grupa z soroka kurganiv v lisi v urochishi Trushevo v bik Suprunova a v lisi za richkoyu P Bug na pivdennij shid vid sela majzhe naproti Bilogo Kamenya kilkasot kurganiv roztashovani kolom Pro nih perekaziv niyakih ne zbereglos ale ye perekazi pro yakis polski mogili v napryamku Mizyakova po dorozi z Gushinec u lisi Mozhlivo ce ti sami kurgani sho yih opisav Ye Secinskij Oskilki nazva poselennya Bilij Kamin v dokumentah zgaduyetsya she j v seredni viki to mozhlivo poselennya isnuvalo i na tomu misci ale ye pismovi zgadki i pro Gushinci yak selo sho nalezhalo do Vinnickogo zamku Vpershe selo zgaduyetsya v arhivnih dokumentah za 1468 rik koli velikij kiyivskij knyaz Semen Olelkovich nadav u vichne volodinnya selo Gushinci zhitomirskomu namisniku Skiporu Dochka namisnika Mariya Semenivna Skiporivna buduchi drugoyu druzhinoyu Ostafiya Romanovicha Gornostaya vnesla ce selo yak posag v dim cholovika Sim ya Gornostayiv bula dosit znana pri velikoknyazivskomu dvori a Gushinci zgidno z lyustraciyeyu 1545 r nalezhali do privilejovanih volodin Sin Ostafiya Ivan buv sekretarem ruskoyi ekspediciyi u 1525 r takozh poslom v Moskvi buv dovirenoyu osoboyu korolevi Boni Z 1534 do 1569 roku Ivan zajmav posadu marshalka dvornogo voyevodstva Trockogo Pislya jogo smerti Gushinci perehodyat u vlasnist do Drogojvskih a vzhe potim do Kalinovskih Mensh nizh pivstolittya volodili Kalinovski bo v 1647r Martin Kalinovskij viddaye Gushinci v zastavu do rodini Aksakam Mihajlu ta Katerini U 18 st selo perejshlo do rodini Holonevskih Druzhina Adama Holonevskogo Solomiya v 1764 r zamist staroyi cerkva zbuduvala novij hram Uspinnya Bozhoyi Materi Pid chas Vizvolnoyi vijni 1648 1654 rr polski vijska napali na sela Gushinci ta Mizyakiv uchinili zhorstoki pogromi i grabezhi a pislya cogo na polyani mizh selami v Chornomu lisi vlashtuvali benket Diznavshis pro ce braclavskij polkovnik Ivan Bogun zi svoyimi kozakami tayemno probravsya cherez lis i znishiv usih polskih voyakiv sho znahodilisya tam Z togo chasu najvishe misce mizh selami Gushinci ta Mizyakiv i po cej den nazivayetsya Polski mogili Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 327 zhiteliv sela Tochne chislo zhertv nevidome prote vidomo sho pomerlo shonajmenshe 186 ditej 50 hat stoyali pustkoyu Tak napriklad u sim yi Demyana Pidshumlyaka bulo 12 cholovik z nih 9 ditej Ne zalishilos zhodnogo Te zh same stalosya z rodinoyu Krota Todosya pomer vin sam j jogo desyatero ditej 12 richnu divchinku z rodini Bilasha Ivana zabili na kolgospnomu poli za te sho vona zirvala kilka koloskiv Hlopchika Ivana Vityuka z yila rodina za rozpovidyami ridnih ce buv ne poodinokij vipadok 13 richnij Dokijchuk Illya propav v Yanevi perebuvayuchi tam u poshukah yizhi Buli vipadki i trupoyidstva Bagato lyudej zaginulo navesni i na pochatku lita 1933 r deyaki prosto na chereshnyah j vishnyah ne mayuchi sil zlizti z nih Pereduvalo golodomoru zhorstoke rozkurkulennya selyan viluchennya vsogo yistivnogo z yihnih osel V 1937 r bulo represovano vchitelya Melnika Petra Stepanovicha yakij vikladav v shkoli nimecku movu a do revolyuciyi buv v carskij armiyi praporshikom U radyansko finskij vijni 1939 1940 rr Vijni zaginulo 11 gushinchan 1941 r selo bulo okupovane armiyeyu nacistskoyi Nimechchini Za tri roki okupaciyi na primusovi roboti v Nimechchinu vidpravili 240 hlopciv i divchat z yakih 44 ne povernulisya Z 1941 po 1944 r do lav Radyanskoyi armiyi bulo mobilizovano 256 zhiteliv Gushinec Ne povernulis z vijni 116 chol V berezni 1943 r V seli organizovuvalas pidpilnicka grupa u skladi 10 chol ocholyuvav yiyi Bezolyuk O K Pidpilniki dostavlyali produkti partizanam v Chornij lis de bazuvavsya zagin im Lenina Takozh perepravlyali obmundiruvannya rozpovsyudzhuvali listivki dobuvali svidchennya pro nacistsku vladu pro organizovanu v kolishnomu panskomu palaci nimeckoyi rozvid shkoli Starosta sela za zv yazok z partizanami zaareshtuvav Bezolyuka O K j vidpraviv u gestapo de vin i zaginuv Vsogo za dva roki 1943 1944 pp bulo rozstrilyano za zv yazok z partizanami 18 meshkanciv Gushinciv u tomu chisli Bezolyuk O K Bondar P I Dovgalyuk Ye G Tovkach S S ta in Gushinci bulo zvilneno vid nacistiv 16 bereznya 1944 r 161 strileckoyu diviziyeyu 18 armiyi V boyu za vizvolennya sela bulo vbito i poraneno 40 bijciv 112 cholovik uchasnikiv vijni nagorodzheno ordenami i medalyami Radyanskogo Soyuzu U centri sela stoyit pam yatnik voyinam vizvolitelyam na misci bratskoyi mogili voyiniv yaki zaginuli pri vizvolenni sela 23 grudnya 2018 roku majzhe sto p yatdesyat parafiyan parafiyi UPC MP razom iz nastoyatelem protoiyereyem Olegom Kozhushnim progolosuvali za priyednannya do Pomisnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi NaselennyaNaselennya sela Gushinci z kilkoh desyatkiv u XVI st zroslo do XVIII st Za perepisom naselennya 1795 r v seli prozhivalo 466 dush cholovichoyi stati i 495 dush zhinochoyi stati vsogo 961 lyudina v 132 dvorah Ce buli hliborobi sho prozhivali tut postijno Z nih bulo 86 ditej do 16 r a 104 dushi zajmalis chornoyu robotoyu na seli Naselennya prodovzhuvalo zrostati hocha j ne strimko na pochatku XIX st 1975 osib v 172 dvorah a v drugij polovini XIX st v seli meshkalo 1038 osib cholovichoyi stati i 1040 osib zhinochoyi stati Meshkalo takozh 10 rodin yevreyiv ta 2 rodini polyakiv Na pochatku XX st kilkist dvoriv v Gushincyah zrosla do 495 imovirno za rahunok migraciyi naselennya do i pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Na seredinu 90 h rokiv XX stolittya na teritoriyi silradi prozhivalo 3842 chol u 870 dvorah Na 01 03 2008 r prozhivaye 2911 chol v tomu chisli v Gushincyah 2562 chol u 778 dvorah u Kam yanogirci 349 cholovik Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2846 osib z yakih 1390 cholovikiv ta 1456 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 2566 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 18 rosijska 0 54 biloruska 0 19 Promislovist ta remesloNa pochatku XIX st remeslom zajmalis 12 cholovik 2 kovali 2 tesli 1 tkach 2 bondari 2 shevci vzuttya 2 gonchari Krim nih bulo 27 cholovik shlyahti yaka mala svoyi budinki i 76 cholovik shlyahetskogo stanu buli v usluzheniyi u pomishikiv Holonevskih Oskilki zemli navkolo Gushinec pishani supishani j suglinkovi i ne ye rodyuchimi pomishiki mali she j rodyuchu zemlyu yak kazhut v stepu za kilka kilometriv vid Gushinec na pivnichnij shid Selyani zh mali nerodyuchu zemlyu tomu dedali bilshe z nih zajmalis remeslami j promislami Pislya reformi 1861 r selyani oderzhali neveliki zemelni nadili vid 1 2 h do 3 4 h desyatin zemli V seli bulo v riznij chas 2 4 mlini deyakij chas v panskomu mayetku pracyuvala guralnya nepodalik zamchiska u selisku suknovalnya blizhche do 20 go stolittya olijnya cegelnya a za radyanskih chasiv buv cegelnij zavod yakij pracyuvav na miscevomu materiali glina j pisok ye poblizu sela V 19 st na livomu berezi r P Bug pochali dobuvati kamin v miscevomu kar yeri yakij nalezhav pomishikam a teper ce Ivanivskij kam yanij kar yer Na cegelnomu zavodi viroblyali ceglu j cherepicyu a na kar yeri budivelnij kamin a teper she j shebin ta gravij Oskilki Gushinci otocheni lisom pomishiki a za radyanskoyi vladi Ivanivske lisnictvo bagato lisu virubali na prodazh a takozh prodavali lisomateriali Okruga bagata na glinu j pisok tomu bagato selyan opanuvali goncharne remeslo i yaksho v 1793 r bulo 2 remisnika gonchara to v 1910 r goncharstvom postijno chi timchasovo zajmalis blizko 100 meshkanciv sela V 1930 r organizovano kolgosp Kolgosp nosiv nazvu Peremoga piznishe im Kujbisheva V nomu bulo 5 brigad po 10 lanok v kozhnij Lyudi lopatami skopuvali pole orali korovami bo za vijnu kolgosp zaznav znachnih vtrat Peredovikami buli brigadir mehanizator Dovgalyuk Boris Dem yanovich doyarka Smerchinska Mariya Ivanivna yaka bula premijovana poyizdkoyu do Moskvi na VDNG Za golovuvannya M D Dovgalyuka kolgosp buv miljonerom V seli pracyuvala 8 richna shkola dilnichna likarnya uchilishe mehanizatoriv zgodom PTU cegelnij zavod derzhavnij mlin zgodom kolgospnij dva klubi silskij i uchilishnij 3 biblioteki magazini dityachi yasla Zemlya kolishnogo kolgospu im Kujbisheva rozpajovana Na cih zemlyah stvoreno SVK Pivdennij Bug i tovaristvo Arat i K Z 2002 r selo gazifikovane Shop yatnici provoditsya bazar Regulyarne avtobusne spoluchennya z rajcentrom Kalinivkoyu ta oblasnim centrom Vinniceyu U Gushincyah zdavna buv goncharnij promisel Gushinci Kam yanogirka Ivaniv Pavlivka Majdan Bobrik skladali tak zvanij Yanivskij rajon goncharnogo promislu yakij v kolishnij Podilskij guberniyi posidav druge misce za kilkistyu osib zajnyatih ciyeyu spravoyu i za zbutom virobiv Na pochatku HH st v cih selah narahovuvalos 255 gonchariv Na danij chas majstri goncharnoyi spravi zbereglis u troh selah Pavlivci Kam yanogirci ta Gushincyah Najbilshe gonchariv prozhivaye u Gushincyah Volodimir Dishkant Mikola Trikiz Yurij Zaviryuha Ivan Sidoruk V seli ye j molodi gonchari Leonid Koval ta Oleksandr Levchuk yaki prodovzhuyut spravu svoyih predkiv ne dayut zaginuti narodnomu promislu Gromadski ustanoviV seli pracyuye licej de navchayetsya majzhe 300 uchniv ditsadok DNZ Gushinecke VPU ambulatoriya 2 apteki silska biblioteka 12 tis primirnikiv shkilna 7654 hud knigi i 7156 pidruchnikiv uchilishna 16892 primirniki 11 magaziniv i kafe bariv Takozh v seli pracyuye gotelno ozdorovchij kompleks Bilij kamin ta zona vidpochinku Palma Club resort de mozhna zupinitis ta priyemno provesti chas Urochishe Chopova krinicya Priblizno za 300 m vid pidnizhzhya Zamchiska na pivnichnij shid v nizini bilya inshih pagorbiv misce rozstashuvannya ye davnya krinicya Chopova yaku shanuyut miscevi meshkanci Shoroku na svyato svyatitelya Mikolaya 22 travnya shodyatsya sotni prochan z bagatoh sil i mist ne tilki Vinnichchini ale j z riznih kutochkiv Ukrayini Tut vlashtovuyetsya svyato zvershuyetsya Bozhestvenna liturgiya i svyatyat vodu Za legendoyu kolis davno tut bulo selo a v nomu bulo chotiri cerkvi ale raptom vse provalilos pid zemlyu razom z lyudmi Na comu zh misci utvorilos dzherelo u yakomu cilyusha voda Yak pishe Yu Secinskij she za 100 rokiv do jogo vidvidin krinici tam stoyav derev yanij hrest z napisom Chopova krinicya voda v nij pomichna Perekazi tverdyat sho inkoli z krinici chuti cerkovni dzvoni Nazva chopova imovirno pohodit vid nazvi odnogo z golovnih davnih podatkiv chopovogo Chi jogo tut zbirali chi za groshi z cogo podatku bulo zrobleno krinicyu narazi skazati vazhko Miscevi zhiteli tverdyat sho dzherelo zbiraye lyudej ne odnu sotnyu rokiv Pro krinicyu sklali chimalo legend i opovidok inodi z krinici lunayut cerkovni dzvoni a miscevi meshkanci yaki postijno p yut vodu z Chopovoyi krinici zhivut do 90 rokiv Derzhavnij navchalnij zaklad Gushinecke vishe profesijne uchilishe V 1934 r na bazi pomishickogo gospodarstva v palaci knyagini Abamelek bulo vidkrito s g uchilishe zgodom uchilishe mehanizaciyi Piznishe vono bulo reorganizovano v PTU teper ce Vishe proftehuchilishe 32 Tut gotuvali kadri dlya silskogo gospodarstva a takozh shvachok a kilka rokiv gotuyut takozh kuhariv operatoriv komp yuternoyi tehniki buhgalteriv fermeriv Naprikinci 70 h rr na poch 80 h rr XX st v uchilishi zdobuvali osvitu gromadyani Mongoliyi Alzhiru Laosu Same v ci roki uchilishe cosyaglo najvishih uspihiv Jogo vihovanci zdobuvali peremogi na riznomanitnih konkursah i zmagannyah Ocholyuvav PTU v toj chas zasluzhenij pracivnik proftehosviti SRSR Solejko I T V uchilishi stvoreno z pracivnikiv PTU ansambl Nadbuzhani yakij maye zvannya narodnogo Solistka ansamblyu Bogomolyuk O P bibliotekar uchilisha ye zasluzhenim pracivnikom proftehosviti SRSR i organizatorom inshogo ansamblyu s Gushinec Chopova krinicya yakij tezh maye zvannya narodnogo V grudni 2016 go vidkrito memorialnu doshku vipusknikam uchilisha Yuriyu Grinchuku ta Martinyuku Oleksandru Narodna tvorchistV Gushincyah diyut dva narodni kolektivi folklornij ansambl Chopova krinicya ta narodnij amatorskij ansambl ukrayinskoyi pisni Nadbuzhani Takozh v seli ye majstri vishivannya Folklornij ansambl Chopova krinicya Pam yatkiPoblizu sela u lisi sporudzheno pam yatnik partizanam periodu Nimecko radyanskoyi vijni Zberigsya partizanskij tabir Takozh zberigsya palac pobudovanij u XIX st stolitti v klasichnih formah PrimitkiGushinci Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 30 grudnya 2018 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 listopada 2019 LiteraturaGu shinci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 291 292 Stasyuk Anatolij Na skrizhalyah istoriyi Pro s Gushinci Kalinivskogo rajonu Vinnicya Nilan LTD 374 s Vipusk 15 Posilannyahttp ukraine kingdom kiev ua region 01 guschintsi php 16 sichnya 2021 u Wayback Machine http www landmarks in ua gallery guschintsi 20 lyutogo 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi