Євге́н Пили́пович Гу́цало (14 січня 1937, с. Старий Животів (тепер Новоживотів Оратівського району) Вінницька область — 4 липня 1995, Київ, Україна) — український письменник, журналіст, поет і кіносценарист.
Гуцало Євген Пилипович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 14 січня 1937[1] с. Старий Животів, Київська область, УСРР, СРСР | |||
Помер | 4 липня 1995[1] (58 років) Київ, Україна | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник, поет, новеліст, повістяр, романіст, публіцист, есеїст, журналіст | |||
Alma mater | Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя | |||
Заклад | Літературна Україна і В-во «Український письменник» | |||
Мова творів | українська і російська | |||
Жанр | повість[d] і оповідання | |||
Членство | СП СРСР | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Працював у редакціях газет на Вінниччині, Львівщині, Чернігівщині, в «Літературній Україні», редактором у видавництві «Радянський письменник».
Життєпис
Дитинство
Народився Євген Гуцало 14 січня 1937 року в селі Старому Животові (нині — Новоживотів) Оратівського району Вінницької області в родині сільських учителів. Батько письменника народився в селі Овечаче Бердичівського повіту Київської губернії (зараз це село Дружне Калинівського району Вінницької області).
Атмосфера родини сільської української інтелігенції відбилася на подальшому життєвому шляху хлопчика. Уже з дитинства він був привчений до наук та захоплено поглинав книжки та навчання своїх батьків. Батьки Євгена знали, чого була варта книжка в ті часи, і їм удалося зберегти свою невеличку бібліотеку у воєнне лихоліття. Це стало запорукою майбутнього їхнього сина. Бувши вчителями, вони плідно навчали довколишніх дітей та сина й прищеплювали їм потяг до книжок та навчання. І той важкий післявоєнний селянський побут не був великим тягарем для Євгена, адже він поглинав книжки, які були йому промінчиком світла та майбуття.
Навчання за гасовою лампою й важка праця в оборі й колгоспі — щоденні Євгенові справи, та поряд завжди була книжка, бо без неї він уже не уявляв свого буття. Коли хлопчина перечитав уже всю домашню бібліотеку, то завітав до невеличкої шкільної книгозбірні, яку відразу ж «проковтнув», так що довелося їздити до сусіднього села Корделівки (де викладали його батьки) і там вишукувати собі книжки для читання. Коли ж і в Корделівці не залишилося непрочитаної книжки, Євген-книголюб спрямував свій читацький порив до районного центру — Калинівки, привозячи з тамтешньої бібліотеки стоси книжок та перечитуючи їх. І все те читання спонукало хлопця на його перші творчі експерименти. Він мріяв стати письменником, почав викладати свої думки під впливом прочитаного і навіть створив собі відповідний письменницький антураж (як він собі його тоді уявляв) — аби краще писалося:
|
Світ дитинства, розтерзаний і водночас незмірно поглиблений великою трагедією війни, становить джерельну основу його творчості. До цього світу знову й знову повертається письменник на різних етапах свого літературного шляху. А починав свої перші літературні кроки Євген Гуцало також у дитинстві: пишучи про все довкілля, описуючи, до найдрібніших деталей, побачене в природі чи в побуті, прикрашаючи все багатою українською мовою (ввібраною через батьків та численні книжки), використовуючи багацько метафор, епітетів та порівнянь:
|
Писав самовіддано й натхненно, висилав свої рукописи в усі дитячі, юначі газети й журнали. Але звідусіль приходила однакова трафаретна відповідь: «Працюй над словом!» Адже в тогочассі соціалістичне суспільство потребувало іншого, зовсім інших тем; треба було писати про збір металобрухту й макулатури, про те, як ти мрієш поїхати працювати на шахту чи підіймати цілину. А оті імпресіоністичні замальовки, без жодних ідеологічно виважених акцентів були абсолютно неприйнятні для тодішніх дитячо-юнацьких видань.
І тільки батьки й далі вірили в нього й не давали хлопчаку полишати такого корисного заміру. А користь була надзвичайна, адже окрім вироблення смаку до книжного слова й розуміння літератури Євген ставав надзвичайно ерудованим та впевненим у собі оповідачем. Відтак, найкращий учень школи, Євген Гуцало, закінчив її на відмінно.
Юність
Після блискучого закінчення середньої школи, на початку 50-х років, найкращий школяр села подався на науку до Києва. Він подав документи до Київського університету ім. Т.Шевченка на факультет журналістики. На ті часи конкурс до цього вишу становив до 16 осіб на місце, але селянському синові вдавалося успішно складати іспити з усіх дисциплін, і лише на останньому іспиті — з географії, яку він пречудово знав, — йому зрізали бал — так Євген не пройшов за конкурсом. Повернувшись засмученим додому, в рідне село, він не міг собі втямити, що квота на вступ для сільських дітей була дуже мала.
Євген Гуцало через рік, 1955 року, вступив до Ніжинського педагогічного інституту ім. Миколи Гоголя. Там він вступає до , пише вірші, прозу. Його поглинула творчість:
|
І знову чергові відмовки, тепер з літературно-письменницьких часописів та редакцій, мали б підірвати творчий запал Гуцала. Ще б пак, адже сам Григорій Штонь — нині всіма шанований літературознавець, був дуже обурений творами Євгена Гуцала, що не вкладалися в тісні рамки соцреалізму, і з більшовицькою прямотою закликав: «Треба відтинати набиту на подібній мазні руку!» Уже пізніше до Штоня приєднався сумнозвісний критик Лазар Санов (який розпочав свою кар'єру ще в 30-тих роках з доносів, за якими письменників заарештовували й розстрілювали) і теж пильно стежив за «відхиленнями» у творчості Гуцала, що потім переросло в переслідування протягом усього життя Євгена. Санов своїми переслідуваннями мучив багатьох письменників.
Та не на того напали — це ще більше розпалило молодого автора. До того ж у 1959 році Євген Гуцало, уже закінчуючи інститут, отримав кілька пропозицій щодо працевлаштування в періодичних виданнях. Тоді ж він відчув свою затребуваність і почав співпрацювати з редакціями газет Вінниччини, Львівщини та Чернігівщини, дописуючи туди публіцистику й надаючи деякі свої оповідання та новели з тогочасного життя. У такий спосіб молодий письменник спершу знайшов свого читача, а потім уже і вломився у двері українського письменницького клубу, змусивши сталінсько-партійне представництво рахуватися з молодим вінницьким талантом.
Шістдесятництво
Творчий та життєвий злет Євгена Гуцала припав на період «хрущовської весни» на теренах СРСР (і ніби знаменням тому стала його поетична добірочка «Зелена радість конвалій»). Уже перші систематичні його публікації впали в око тогочасним літературним корифеям: Миколі Бажану, Михайлові Стельмаху та Павлу Загребельному, і саме останньому спало на думку запросити молодого автора до редакції літературної газети, очільником якої він був. Так з 1961 року Євген Гуцало почав працювати в «Літературній Україні», потім у видавництві «Радянський письменник». А через рік, у 1962 році, вийшла друком перша його повноцінна книжка — збірка оповідань «Люди серед людей», і відразу ж звернула на себе увагу свіжою емоційністю та відтворенням розмаїтих живих характерів.
У той самий час сталася знакова подія в житті 25-річного письменника: він у складі делегації молодих літераторів побував у Франції. Ці відвідини стали наче ковтком волі, натхнення, здавалося, що вже можна буде дихати на повні груди й не озиратися на літературних «держиморд» з їхніми заборонами та приписами.
І вже по приїзді додому письменник натхненно заглибився в роботу, і одна за одною стали виходити книжки з новелами та повістями, уже самі назви яких кидали виклик звичним соцреалістичним сірим багатотиражкам: «Яблуко з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965) «Олень Август» (1966), «Хустина шовку земного» (1966), «Запах кропу» (1969) та інші твори. Щороку однією або кількома збірками зачитувалася спільнота, та й не тільки українська, адже переклади талановитого українського письменника з'явилися і в Росії, і в Польщі, і в Болгарії, Німеччини.
Як наслідок, плідний вінницький літератор Євген Гуцало ввійшов до плеяди українських письменників-шістдесятників. Упродовж того десятиліття йому вдавалося себе зреалізовувати й разом з Ліною Костенко, Миколою Вінграновським, Іваном Драчем, Григором Тютюнником та іншими, творити новітню українську літературу.
Творчий злет
Найплідніші часи української літератури перервала епоха застою (так званий брежнєвський застій) і відновлення утисків і переслідування незалежної інтелігенції та письменників. Брежнєвські часи (у літературі) ознаменувалися новим наступом на творчу інтелігенцію: замовкає Ліна Костенко, закінчує життя самогубством Григір Тютюнник, інші пишуть «у шухляду». Письменникам довелося вирішувати для себе складну дилему: піти на змову зі своєю совістю та «перелицюватися» й писати на замовлення на догоду владі чи опонувати тій-таки владі й перестати друкуватися та піддавати себе й свою сім'ю суспільно-владному остракізму. Мало хто зважився опонувати, більшість таки пішли на поступки, працюючи на владу і уславляючи соціалістичного устрою. Та було кілька письменників, яким удалося зберегти свою самобутність і залишитися незалежними у творчості.
Одним з таких незалежних та плідних авторів того часу став Євген Гуцало. Багато хто з критиків та літераторів дивувалися, яким чином Євгенові вдавалося продовжувати писати у своєму ключі (з гострою сатирою) та ще й переборювати цензурні настанови. Лише рідні та близькі загадково посміхалися й казали — «отакий він був — Євген Гуцало». І, можливо, його побратим-літератор Анатолій Дімаров таки прогорнув завісу над успішністю Гуцала:
....Або згадаймо його роман "Парад планет". Там є геніальні сцени, де він описує, як у голови колгоспу немає робітників: той п’є, той ухиляється, той ще щось. Ні з ким працювати. І ось приходить до нього місцевий трошки химерний дядько і каже: "Та я тебе навчу, що треба робити". Голова: "Що?" – "Дивися". Дядько виймає яйце, кидає й розбиває об підлогу, і з того яйця виходить колгоспник і піднімається – з вилами на плечах. І звертається до голови: "Так куди йти перекидати сіно?" І потім цей голова перетовк усі яйця в селі, все намагався знайти робочу силу. Ну слухайте, яка сцена! Який ще письменник міг отаке вигадати? У Жені була геніальна фантазія.... |
Ось так, перебуваючи в собі, Євген Гуцало віднайшов інші можливості не бути надломленим системою та не йти у фарватері її агітпропу. Він не йде на барикади, ставши дисидентом, як Василь Стус, Іван Світличний, прирікаючи себе на табори-каземати. Його казематом став письменницький стіл, тільки це був творчий каземат, адже саме на ньому Євген ще більше поринув у літературу та багато писав. Тільки цього разу вже писав реалістичну прозу з невеличкими сатиричними чи фантазійно-сатиричними нотками. Він шукав і таки знаходив спосіб, як розповісти правду про те, як ми навчилися жити і виживати в умовах брехні, як деформовували нашу суспільну свідомість. І тому з часом у його оповіданнях з'являються герої, яких важко назвати ідеальними, а гумор стає все дошкульнішим та гіркішим. І навіть кохання перетворюється в трагедію чи фарс.
Згодом про Євгена Гуцала знову всі заговорили, хто пошепки, а хто і вголос, бо фантазійна трилогія вразила всіх: і пересічного радянського громадянина (своїм реалізмом — сукупно з їдкою фантазією), і начитаного дисидента-інтелігента (тим відвертим гротеском та висміюванням тогочасних устоїв). Ці «химерні» романи висвітлювали (подекуди й висміювали) колгоспне життя з його «героїчними буднями» — боротьбою за надої та зібраний урожай та містичними прозріннями головного героя, його спілкування з позаземними цивілізаціями та провіщенням майбутнього (з погляду тогочасного реального світу).
Та, незважаючи на численний творчий доробок і гостро-саркастичне слово супроти владоможців, Євгенові Гуцалу доводилося мовчки переживати докори побратимів-літераторів, що таки пішли відкрито супроти системи, як зазначала його дружина Леся Воронина:
|
А насправді, чи міг тоді, стривожений нещодавно передчасно-трагічною загибеллю дружини Людмили, Євген Гуцало, залишившись із двома малолітніми дітками на руках, кинутися в борню (свідомо програшну) супроти всієї системи. Євген Пилипович усвідомлював, що він не має права жертвувати своїми дітьми, тому серце краялось і виливалося в слова гіркоти в його творчості, бо тільки там він міг висловити свою позицію щодо суспільних процесів, хоч і не надто відкрито, але доволі дошкульно-сатирично унаочнюючи читачеві ті вади суспільства, які на кожному кроці беззмістовно возвеличували.
Період незалежної України
Кінець епохи Перебудови та українська незалежність надали нібидругого дихання Євгенові Пилиповичу: писалося легко, невимушено і про все. Усе, що було заборонено та говорилося між рядками, тепер можна було сказати відверто. Та, на жаль, роки брали своє й серце час від часу давало про себе знати. Але ж так багато хотілося сказати: як про історію, так і про сучасність, про високодуховні стосунки чоловіка й жінки, так і про їхні протилежно-плотські утіхи, як хотілося віршувати, так і прозу майструвати. А ще важким тягарем стояла перед очима Чорнобильська трагедія — її теж треба було перенести на папір, щоби наступні покоління ввібрали ті нотки тривоги та приреченості людства. А згодом Євген Гуцало відчув у собі потугу до публіцистики, адже прийшов час осмислення пройденого ним шляху, життєвого та творчого, коли вже він зміг трохи відкрити свою душу та сказати своє слово в суспільстві. І навіть коли йому в спину лунали докори за минулі роки (здебільшого заздрісні), Євген Гуцало знайшов як відповісти:
|
І як підтвердження тому, відвертішому Євгенові Гуцалу стала його гостро-критична аналітика. Останнім та найгучнішим став цикл гострих полемічних статей, присвячених україно-російським стосункам. Спершу ці статті друкувалися в газеті «Літературна Україна», а влітку 1995 р. видавництво «Просвіта» запропонувало Євгенові Пилиповичу видати їх у книжці під загальною назвою «Ментальність орди». Остання стаття з цього циклу так і залишилася незавершеною. Про свою роботу над цією книгою Євген Гуцало на тому ж самому врученні премії Антоновичів сказав: «Мабуть, я сам — такий, як є, не міг би раніше написати „Ментальність орди“. Але ж гріх було не задуматися над співжиттям, з дозволу сказати, російського та українського народів на українській-таки землі, гріх було не задуматися над російською ментальністю, яка не є такою сама в собі чи сама по собі, а яка силоміць заклала в свою дуже специфічну структуру нашу українську ментальність, нашу по-своєму дуже специфічну структуру української вдачі. Силою агресії, силою зброї, силою патологічної брутальності і патологічного розбою нам постійно нав'язувався культ російського народу, нам постійно нав'язували цивілізацію брехні, пияцтва, ненависті до праці, нав'язувалася цивілізація безгосподарності, хаосу, безперспективності, цивілізація мародерства. Зрештою, ота війна в Чечні, яку бачимо сьогодні. Така сама Чеченська війна велася в Україні завжди». Історія з книжкою «Ментальність орди» мала драматичне продовження. Після виходу у світ продаж її в книгарнях і на розкладках намагалися заблокувати — надто старалися комуністи та колишня номенклатура (письменницька та партійна) зганити її автора, і лише важка хвороба та смерть Євгена Пилиповича відтермінували відповідь їм. Минули роки й кількаразові передруки цього твору замість його автора дали вичерпну відповідь на всі питання.
Останні роки життя
|
4 липня 1995 року, на 59 році життя, не стало українського письменника-подвижника Євгена Гуцала.
Євгена Гуцала поховано на Байковому кладовищі.
Аналіз творчості
Доробок Гуцала — один із найбагатших кількісно і найрізноманітніших жанрово в українській літературі 2-ї половини XX століття. Він — поет, новеліст, повістяр, романіст, публіцист, есеїст.
Особливості поезії
Поетичний цикл «Зелена радість конвалій» (1961) та збірка віршів «Письмо Землі» (1981), «Час і простір» (1983), «Живемо на зорі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989) вводили у стан зосередженості на духовному сприйнятті світу, переживання природного буття в багатстві його реалій. Поміж значного пласту прозових творів, які прославили письменника Гуцала, автор залишав місце і для поезії, яка ставала його віддушиною, пристановищем серця. Писав він її завжди (правда, не все встиг зібрати та видати) і навіть незадовго до своїх останніх днів знову й знову віршував:
|
Цикли оповідань та новел
Особливо органічною виявилася для Гуцала форма ліричних оповідань, яких він написав понад 200. Звернула на себе увагу вже перша збірка оповідань Гуцала «Люди серед людей» (1962) — свіжою емоційністю та смаком до відтворення розмаїтих характерів, що навіть формально було наголошено в назвах окремих оповідань («Іван», «Світлана», «Гордій», «Марися», «Божена», «Кесар» та ін.). Але молодий автор ще нерідко вдавався до силуваних «романтичних» ситуацій, надуманих сюжетних загострень із банку літературщини; відчувалися часом пряме наслідування ритмомелодики і синтаксичних конструкцій новелістики 20-х рр. (особливо раннього А. Головка) та стилізація під народнопоетичний лад.
Уже дві наступні збірки — «Яблука з осіннього саду» (1964) та «Хустина шовку зеленого» (1966) засвідчили сформованість Гуцала як самобутнього новеліста, якому притаманні ощадливість і місткість простої оповіді, коли почування і стани людської душі (а це і був основний об'єкт зображення) дається відчути і «доуявити» за якимось одним словом персонажа, жестом, поглядом. Водночас дається взнаки й тенденція до розлогого ліричного витлумачення переживань. Улюблені герої Гуцала цього періоду творчості — юнак або дівчина із селянським типом емоційності, які тільки ще входять у життя, стикаються з його загадками (оповідання «Скупана в любистку», «Багряне листя»); підліток або дитина з незвичайною поетичною душею («Олень Август»), зі щедро розвиненим відчуттям природи («Яблука з осіннього саду»). Залюбки змальовує Гуцало благодатний момент пробудження душі («Місячне сяйво»), зародження першого неясного почуття в дівчини («Хай собі цвіте…»); поетичні, вразливі на красу персонажі з неясними мріями не раз наражаються на нерозуміння з боку буденних, черствих або душевно брутальних людей (як-от, кінорежисер Альтов в «Олені Августі», ремісник Назар у «Клаві, піратській матері»). Два стани людської душі, інтимно близькі Гуцалу як художнику, — піднесена сприйнятливість кохання і дитяча безкорисливість та відкритість до вражень життя. Збірку оповідань «У лелечому селі» (1969) стала однією з найкращих в українських літературних книжок про дітей.
Певну еволюцію Гуцала як новеліста засвідчила поява в його творах персонажів, кожен з яких по-своєму відчуває потребу в спілкуванні, контактах, творенні світу «колективних» переживань на рівні народного побуту; по суті, це форма побутово-емоційного виявлення їхньої народності; у душевній причетності до інших людей, у прагненні пригод, мандрів тощо — інстинктивний потяг до розширення власного світу, збагачення змісту особистості («Правильний чоловік Щерба», «Несамовитий, шалений Кирик», «Пісня про Карпа Окипняка» та ін.).
У наступних збірках зростає інтерес до людських доль і вдач — аж до відчутного пафосу життєписання цікавих особистостей. Ці оповідання можна умовно поділити на два типи: перший — ситуаційні, побудовані навколо якогось випадку, що ніби підсумовує або з несподіваного боку висвітлює цілу людську долю («Жартували з Катериною», «Єдина у світі Варочка» та ін.); 2-й — «портретні»: змалювання виразно самобутнього людського характеру з максимально виявленою головною пристрастю, що надає оповіданню емоційної піднесеності, часто таким оповіданням Гуцало дає умовне жанрове означення — «пісня» («Пісня про джиґуна Овдія Гору», «Пісня про Варвару Сухораду», «Пісня про Максима» та ін.); своєрідною піснею на славу сільських патріархів, які прожили велике трудове життя, є й оповідання «Орлами орано». Піснями означив автор і деякі оповідання, що поетизують або мальовничо характеризують сільський побут («Пісня про запеклі торги»); у «Пісні про сільську хату» хата постає як вмістилище всього життя села. З любов'ю змальовує Гуцало загальний образ традиційного українського села («Високі гори», «Ой гук, мамо, гук»). Цікавить його колізія нового і старого в побуті села, в якому, за всіх соціальних і господарчих змін, ще зберігалася певна традиція, а її гарантією була сталість народного характеру. Серед галереї сільських типів особливо вдавалися Гуцалові образи матерів («Веселі Терни», «Шлях осявали берези», «До срібного весілля», «Пісня про мить»).
В оповіданнях Гуцала — незвичайне багатство спостережень над життям природи; автор немовби пропонує читачеві повернути собі здатність неспішного і безкорисливого переживання краси світу. Відкриття людиною для себе природи переростає в особливе самопочування, коли в ній пробуджується «духовний безмір» і вона як ніколи відчуває себе саму, свою духовну особистість. Часто це супроводжується й іншим, паралельним процесом — пробудженням у юній душі почуття кохання. Гуцало зміг зобразити в щасливому коханні гру тонких нюансів, показати його в розвитку, а не як спалах, акт — і не в останню чергу саме завдяки співпереживанню персонажами світу природи, яке єднає їх. Власне, це і є естетичний центр більшості оповідань Гуцала — живе співвідношення між людиною і природою, поглиблене сприйняття природи людиною в особливому емоційному стані і розкриття самого стану через таке сприйняття. Здебільшого таким станом є любов, її сила, що вабить та пориває («І дівчина, як парус», «Весняні святощі трави», «Місячне сяйво» та ін.).
Природа буває в Гуцала і самодостатньою темою ліричного споглядання — у численних етюдах, ескізах (цикл «Осяяння» та ін.). Діапазон їх широкий — від красивих замальовок різних куточків рідної землі в різні пори року — до роздумів про таємницю буття, про феномени життя природи, про місце людини в природі, злиття з нею, про вічність… Так само характерна для оповідань Гуцало і лірика пам'яті («Крило синього вітру», «По мерзлу калину», «У сяйві на обрії», «Дорослі дівчата нашого дитинства») — у цьому останньому зі щемливим співчуттям змальовано долю дівчат перших повоєнних літ, їхні бідні радощі й безборонність перед суворим побутом. Багато оповідань Гуцала мають характер відкритого ліричного спогаду. Душевне життя постає як потік. Воно не складається з окремих компонентів, не має конструкції. Тому Гуцало тяжіє до ліричних імпресій, до організації матеріалу навколо однієї особи, одного епізоду.
Повісті
Гуцало мав певні клопоти з композицією, сюжетом при перших спробах опанування великих прозових форм. Однак тяжів до них, скоряючись внутрішньому настановленню на глибше розуміння життя в більшому історичному масштабі, ширшому життєвому, соціальному матеріалі. Повість «Подорожні» (1969) виникла з потреби дати вихід дитячим спогадам про часи війни. Мати з сином повертається до села, звідки втекла під час боїв. Дорога стає картиною сплюндрованості землі, пустки, що її залишила війна. Але водночас дорожні пригоди показують і витривалість люду, і незнищенність душевного здоров'я народу, людяності, доброти. Образ матері з її «розумом серця», чулістю до всього живого і постійним «заступництвом» за все живе відкриває галерею таких образів матерів у пізніших повістях Гуцало
У «Дівчатах на виданні» (1971) осереддя твору — колізія між природною душевністю, народним моральним чуттям (молода дівчина Килина) і формальною мораллю, зовнішньою «пристойністю», що маскує егоїстичний розрахунок і душевну неправду (агроном Арсен Тугай та його дружина вчителька Антоніна Петрівна). Є в повісті образ тітки Пистини, що уособлює традиційну нормативну мораль села. Але, дізнавшись, що Килина вагітна, вона не осуджує її, а підтримує в бажанні мати дитину хоча б і без чоловіка. Це мало засвідчувати людяність народного розуму, що реагує на історичні зміни умов буття і береже не фарисейську догму, а дух життя. Правдивість зображення нелегкої дівочої долі за умов несприятливої демографічної ситуації на селі (Гуцало немовби сплатив частину боргу літератури цим нещасливим дівчатам і їхнім стільком драмам і трагедіям); змістовність суджень і розважань як автора, так і героїв про цю проблему, її виразна житейська і моральна окресленість, глибока характерність образу Килини; об'ємність відтворення всієї атмосфери селянського життя і органічного шукання народного мораллю нових підходів до життєвої проблематики, що враховували б соціальну реальність і водночас зберігали душевне здоров'я народу і людини, — все це надає непересічної змістовності повісті Гуцала.
У повісті «Шкільний хліб» (1973) Гуцало змалював побут і роботу колективу сільських учителів у важкі повоєнні роки, коли їм ставилися в обов'язок невластиві їм функції, як-от: стягнення державної позики із земляків, участь у збиранні колгоспного врожаю, в антирелігійній пропаганді тощо. Вчителі живуть тим же життям, що й селяни, але водночас одні з них менше, інші більше розуміють своє покликання як сільської інтелігенції. «Ми вчителі, ми не хочемо нікого обманювати», — каже одна з героїнь повісті, Ольга Левківна, коли її хочуть змусити до фальшу. Вона — мовби совість села. На перший погляд, сільські вчителі затуркані своїм безправним становищем і бідністю, але за цим є своє душевне і моральне життя, є відчуття своєї освітянської місії. Письменник, який сам виріс у сім'ї сільських учителів, віддав данину поваги й розуміння їхньої скромної благородної праці, завдяки якій крізь товстий шар буденності пробивається «промінь духу». Люди в селі притлумлені нуждою, щоденними клопотами, принижені воєнними і повоєнними злиднями, засмикані колгоспною крутаниною, — а проте живе в них совісність, душевність. Тема народної моралі, народної мудрості — одна з головних у дилогії, як, зрештою, і в усій творчості Гуцала.
Трилогія
- Див: романи «Позичений чоловік» (1982), «Приватне життя феномена» (1983) та повість «Парад планет» (1984).
Немовби «ввійшовши в смак», Гуцало провів «позиченого чоловіка» Хому ще через роман — «Приватне життя феномена» (1983) та повість «Парад планет» (1984). Так уклалася трилогія «про старшого куди пошлють», що мала стати свого роду пародійною енциклопедією тогочасного життя села, а водночас і колажем гротескно потрактованих світових подій. У трилогії знайшли своє самовикривальне завершення чимало традиційних мотивів ілюзорого уявлення про дійсність (стереотипів казенного мислення). Однак екстенсивне розростання оповіді, зловживання однотипними прийомами комікування призвели до певної механічності і клішованості вигаданих ситуацій, що послабило сатиричний змістовність трилогії.
Більша частина творчості Гуцало припала на радянські часи, коли неминучими були більші або менші самообмеження. Але в останні роки Гуцало звертається до еротичної тематики («Епос-ерос», «Блуд»), до політичної публіцистики («Ментальність орди»). Гуцало виступав також з нарисами, літературно-критичним статтям.
Нагороди
- Літературна премія імені Юрія Яновського (1982) — за збірники оповідань «Орлами орано», «Що ми знаємо про любов», «Полювання з гончим псом» и «Оповідання з Тернівки»;
- Державна премія України ім. Т.Г.Шевченка (1985) — за дитячі збірки «Саййора», «Пролетіли коні» ;
- Міжнародна премія фундації О. і Т. Антоновичів (1995) — за роман-трилогію «Позичений чоловік»;
- Премія ім. Івана Огієнка (1995) — за публіцистичну книжку «Ментальність орди».
Пам'ять
- У місті Вінниця є вулиця Євгена Гуцала.
- У місті Калинівка є вулиця Євгена Гуцала.
- У місті Чернігів є вулиця Євгена Гуцала.
- У місті Київ провулок Кутузова перейменували на провулок Євгена Гуцала.
- У Новогребельській школі діє кімната-музей Євгена Гуцала; також у Новій Греблі встановлено меморіальну дошку письменникові.
- Троюрідна сестра письменника літераторка й фольклористка Марія Гуцало склала книгу спогадів людей близьких до Євгена Гуцала.
- Твори Євгена Гуцала внесено до обов'язкової програми з української літератури загальноосвітньої школи для п'ятого, шостого, сьомого.
- У Києві на будинку №3 по вулиці Михайла Омеляновича-Павленка, де жив і працював Євген Гуцало, встановлено меморіальну дошку.
- 13 квітня 2023 року у смт Ворзель вулицю Мічуріна перейменували на вулицю Євгена Гуцала.
Твори
Прозові збірки (здебільшого оповідань)
- Збірка оповідань (1962);
- (1964);
- (1965);
- (1965);
- (1966);
- (1966);
- (1966);
- (1968);
- (1969);
- (1969);
- (1969);
- (1970);
- (1971);
- (1973);
- (1975);
- (1976, співавтор — Ростислав Самбук);
- (1976);
- (1977);
- (1978);
- (1979);
- (1980);
- (1980);
- (1981);
- (1982);
- (1984);
- (1985);
- (1985);
- «Твори у 2-х томах» (1987);
- (1989);
- (1990);
- (1991);
- (1995);
- «Ментальність орди» (1996);
- «Твори у 5-х томах» (1996—1997).
Повісті
- (1967);
- (1968);
- (1968);
- (1969);
- (1971) — входить до дилогії «Шкільний хліб»;
- (1973) — входить до дилогії «Шкільний хліб»;
- (1970);
- (1971);
- «Дениско» (1973);
- (1973);
- (1976) — у співавторстві з Ростиславом Самбуком;
- (1978);
- (19??);
- (1988);
- «Голодомор» (1990).
Романи
- Трилогія, до якої увійшли романи «Позичений чоловік» (1981), «Приватне життя феномена» (1982) та повість «Парад планет» (1984);
- (1988);
- «Блуд» (1992);
- (1993).
Поетичні збірки
- (1961)
- (1981);
- (1983);
- (1984);
- (1989).
Книжки для дітей
- (1965);
- (1966);
- (1977);
- (1979);
- (1973);
- (2014).
У кінематографі
- «Зустрічі на будові» (1963) — автор сценарію документальної стрічки;
- Кіноальманах «Київські зустрічі» (1979), а саме, кіноновела «Спинись, хвилино…» — за мотивами оповідання «Підемо до мене, Іван…»;
- Відеофільм «У лузі на старому дивані» (1981) режиера В. Вітера — за мотивами творів Євгена Гуцала (за сприяння Держтелерадіо України);
- Відеофільм «Виїзний товариський суд» (1981) — за мотивами творів Євгена Гуцала (за сприяння Держтелерадіо України);
- Фільм «Солом'яні дзвони» (1986) — за повістю Євгена Гуцало «Мертва зона» та його оповіданнями, відзняв Юрій Іллєнко;
- Відеофільм «Марія» (1987) — за мотивами творів Євгена Гуцала (відзнято на студії «Укртелефільм»);
- Теленовела «Блуд» до серіалу О. Бійми «Острів любові» (1996) — за однойменним романом Євгена Гуцала.
Література
- Дзюба І. М. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 691–692. — .
- Дончик В. Гуцало Гуцало Євген Пилипович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 527—528.
- Письменники Радянської України. — К., 1970. — С. 114.
- Письменники Радянської України. — К., 1976. — С. 85-86.
- Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. 65.
- Мистецтво України. — К., 1997. — С. 187—188.
- Шевченківські лауреати 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 122—124.
- Янковська О. В. Гуцало Євген Пилипович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — Т. 2. — К., 2005. — С. 261.
- [Некролог] // Літературна Україна. — 1995. — 20 липня. — С. 4.
- Стрельбицький Михайло. Цикл «Пісень» Євгена Гуцала // Проблеми. Жанри. Майстерність: Літературно-критичні статті. — Випуск 6. — К., 1981. — С. 100—116.
- Плющ Василь. Ряст // Літературна Україна. — 1995. — 20 липня. — С. 4.
- Бабляк В. У синьому небі сіяли ліс… // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1987. — 28 лютого. — С. 3.
- Бабляк В. Ніна Матвієноко: «Спів як дихання» // Прапор Жовтня. — 1987. — 14 березня. — С. 2—3.
- Панч П. Молодой голос // Дружба народов. 1962. № 9;
- Клочко М. На третій сходинці — діалектика душі // Вітчизна. 1964. № 10;
- Брюгген В. Пора змужіння // Там само. 1966. № 12;
- Орлик Ю. Баба Килина и суперинтеллект // ЛГуцало 1966, 27 июля;
- Шевченко А. Чого варте життя? // ЛУ. 1967, 5 верес.;
- Гримич Гуцало Композиція—характер—ідея // Дніпро. 1969. № 12;
- Дончик В. Грані сучасної прози. К., 1970;
- Новиченко Л. Олена Левківна та інші // Літ-ра і сучасність. К., 1972. Вип. 5;
- Янченко А. Три повісті Гуцала // Жовтень. 1973. № 2;
- Бахаєва Л. До питання про сюжети // Вітчизна. 1973. № 4;
- Штонь Гуцало Без повноти синтезу // Дніпро. 1974. № 4;
- Гитович И. Испытание памятью // Новый мир. 1974. № 6;
- Брыль Я. Где-то на Винниччине // Лит. обозрение. 1975. № 10;
- Слабошпицький М. Неосяжний світ героя // Вітчизна. 1978. № 6;
- Высоцкая Н. Непредсказуемость таланта // ЛГуцало 1981, 8 апр.;
- Штонь Гуцало Духовна стратегія теми // ЛУ. 1983, 8 верес.;
- Жага всеосяжності і межі таланту (Штрихи до портрета Євгена Гуцала) // УМЛШ. 1985. № 11;
- Жулинський М. Наближення. К., 1987;
- Плющ В. Мов дзеркало письменницької душі // Гуцало Є. Твори: В 5 т. Т. 1. К., 1996;
- Дончик В. З потоку літ і літпотоку. К., 2003;
- Жулинський М. Відкрився птахам, людям і рослинам… [Десять років без Євгена Гуцала] // ЛУ. 2005, 6 лип.
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 квітня 2015. Процитовано 3 жовтня 2012.
- Спомини побратима Анатолія Дімарова[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Спомини Лесі Вороніної про Євгена Гуцала
- Із виступу Євгена Гуцала при одержанні премії Фундації Антоновичів у травні 1995 року, за півтора місяця до смерті[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Гуцало, Євген. Ментальність орди: Статті. — К.: Видавничий центр «Просвіта», 1996. — 176 с.[недоступне посилання]
- зі споминів побратима літератора Анатолія Дімарова про останню зустріч з Евгеном Гуцалом[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Про поезію Євгена Гуцала розказує Леся Воронина
- . Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 7 липня 2016.
- http://litukraina.kiev.ua/sonyachn-visoti-pod-lskogo-zhayvoro-nka [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] Сонячні висоти подільського жайворонка
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2017. Процитовано 16 серпня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://uazakon.com/document/spart97/inx97672.htm [ 13 травня 2012 у Wayback Machine.] постанова Кабінету Міністрів України про вшанування Євгена Гуцала
- У Бучанській громаді перейменували вулиці, які мали радянські назви, фото - Погляд. poglyad.tv (укр.). Процитовано 6 червня 2023.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гуцало Євген Пилипович |
- Книжка «Ментальність орди» [ 29 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Вірші Євгена Гуцала [ 4 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- Хоменко, Б. В. [Текст] / Б. В. Хоменко // . Календар знаменних і пам'ятних дат Вінниччини 2007 року. — Вінниця, 2006. — С. 54-56
- «Ментальність орди» ч.1 (з 28) [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] у виконанні заслуженого артиста України Олександра Завальского — Аудіокнижка [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.] на «UA: Радіо Культура», (MP3 у якості 96k) [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Передача «Читач» [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] До 25 роковин дня смерті Євгена Гуцала. Гостя — дружина, письменниця Леся Воронина — архів за 09.07.2020 [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] на «UA: Радіо Культура», (MP3 у якості 96k) [ 10 липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevge n Pili povich Gu calo 14 sichnya 1937 s Starij Zhivotiv teper Novozhivotiv Orativskogo rajonu Vinnicka oblast 4 lipnya 1995 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij pismennik zhurnalist poet i kinoscenarist Gucalo Yevgen PilipovichNarodivsya14 sichnya 1937 1937 01 14 1 s Starij Zhivotiv Kiyivska oblast USRR SRSRPomer4 lipnya 1995 1995 07 04 1 58 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennik poet novelist povistyar romanist publicist eseyist zhurnalistAlma materNizhinskij derzhavnij universitet imeni Mikoli GogolyaZakladLiteraturna Ukrayina i V vo Ukrayinskij pismennik Mova tvorivukrayinska i rosijskaZhanrpovist d i opovidannyaChlenstvoSP SRSRNagorodiPremiya fundaciyi Antonovichiv Vislovlyuvannya u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gucalo Pracyuvav u redakciyah gazet na Vinnichchini Lvivshini Chernigivshini v Literaturnij Ukrayini redaktorom u vidavnictvi Radyanskij pismennik ZhittyepisDitinstvo Narodivsya Yevgen Gucalo 14 sichnya 1937 roku v seli Staromu Zhivotovi nini Novozhivotiv Orativskogo rajonu Vinnickoyi oblasti v rodini silskih uchiteliv Batko pismennika narodivsya v seli Ovechache Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi zaraz ce selo Druzhne Kalinivskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Atmosfera rodini silskoyi ukrayinskoyi inteligenciyi vidbilasya na podalshomu zhittyevomu shlyahu hlopchika Uzhe z ditinstva vin buv privchenij do nauk ta zahopleno poglinav knizhki ta navchannya svoyih batkiv Batki Yevgena znali chogo bula varta knizhka v ti chasi i yim udalosya zberegti svoyu nevelichku biblioteku u voyenne liholittya Ce stalo zaporukoyu majbutnogo yihnogo sina Buvshi vchitelyami voni plidno navchali dovkolishnih ditej ta sina j prisheplyuvali yim potyag do knizhok ta navchannya I toj vazhkij pislyavoyennij selyanskij pobut ne buv velikim tyagarem dlya Yevgena adzhe vin poglinav knizhki yaki buli jomu prominchikom svitla ta majbuttya Navchannya za gasovoyu lampoyu j vazhka pracya v obori j kolgospi shodenni Yevgenovi spravi ta poryad zavzhdi bula knizhka bo bez neyi vin uzhe ne uyavlyav svogo buttya Koli hlopchina perechitav uzhe vsyu domashnyu biblioteku to zavitav do nevelichkoyi shkilnoyi knigozbirni yaku vidrazu zh prokovtnuv tak sho dovelosya yizditi do susidnogo sela Kordelivki de vikladali jogo batki i tam vishukuvati sobi knizhki dlya chitannya Koli zh i v Kordelivci ne zalishilosya neprochitanoyi knizhki Yevgen knigolyub spryamuvav svij chitackij poriv do rajonnogo centru Kalinivki privozyachi z tamteshnoyi biblioteki stosi knizhok ta perechituyuchi yih I vse te chitannya sponukalo hlopcya na jogo pershi tvorchi eksperimenti Vin mriyav stati pismennikom pochav vikladati svoyi dumki pid vplivom prochitanogo i navit stvoriv sobi vidpovidnij pismennickij anturazh yak vin sobi jogo todi uyavlyav abi krashe pisalosya she rokiv u desyat vlasnoruch zbiv neokovirnogo derev yanogo stola postaviv jogo bilya hati u kushah buzku i den u den pisav za tim stolom virshi ta opovidannya Potim ti tvori vidsilav do redakcij gazet ta zhurnaliv Svit ditinstva rozterzanij i vodnochas nezmirno pogliblenij velikoyu tragediyeyu vijni stanovit dzherelnu osnovu jogo tvorchosti Do cogo svitu znovu j znovu povertayetsya pismennik na riznih etapah svogo literaturnogo shlyahu A pochinav svoyi pershi literaturni kroki Yevgen Gucalo takozh u ditinstvi pishuchi pro vse dovkillya opisuyuchi do najdribnishih detalej pobachene v prirodi chi v pobuti prikrashayuchi vse bagatoyu ukrayinskoyu movoyu vvibranoyu cherez batkiv ta chislenni knizhki vikoristovuyuchi bagacko metafor epitetiv ta porivnyan Povesinnye nebo poblizhchalo j pom yakshalo Jogo sinyava nache azh prosiyuvalasya donizu zaporoshuyuchi povitrya ridenkim pilkom iz otih puhnastih kvitok sho zacvili u visochini Ne hmarini a bili podihi otih ozerec sho vidniyut posered chornih poliv legko proplivayut ugori na mit yakus zatulyayuchi soboyu dalekij sinokvit j vid togo bezberezhne pelyustkove more prigasaye v yane nikne i vzhe znovu onovilosya zayaskrilo Pisav samoviddano j nathnenno visilav svoyi rukopisi v usi dityachi yunachi gazeti j zhurnali Ale zvidusil prihodila odnakova trafaretna vidpovid Pracyuj nad slovom Adzhe v togochassi socialistichne suspilstvo potrebuvalo inshogo zovsim inshih tem treba bulo pisati pro zbir metalobruhtu j makulaturi pro te yak ti mriyesh poyihati pracyuvati na shahtu chi pidijmati cilinu A oti impresionistichni zamalovki bez zhodnih ideologichno vivazhenih akcentiv buli absolyutno neprijnyatni dlya todishnih dityacho yunackih vidan I tilki batki j dali virili v nogo j ne davali hlopchaku polishati takogo korisnogo zamiru A korist bula nadzvichajna adzhe okrim viroblennya smaku do knizhnogo slova j rozuminnya literaturi Yevgen stavav nadzvichajno erudovanim ta vpevnenim u sobi opovidachem Vidtak najkrashij uchen shkoli Yevgen Gucalo zakinchiv yiyi na vidminno Yunist Pislya bliskuchogo zakinchennya serednoyi shkoli na pochatku 50 h rokiv najkrashij shkolyar sela podavsya na nauku do Kiyeva Vin podav dokumenti do Kiyivskogo universitetu im T Shevchenka na fakultet zhurnalistiki Na ti chasi konkurs do cogo vishu stanoviv do 16 osib na misce ale selyanskomu sinovi vdavalosya uspishno skladati ispiti z usih disciplin i lishe na ostannomu ispiti z geografiyi yaku vin prechudovo znav jomu zrizali bal tak Yevgen ne projshov za konkursom Povernuvshis zasmuchenim dodomu v ridne selo vin ne mig sobi vtyamiti sho kvota na vstup dlya silskih ditej bula duzhe mala Yevgen Gucalo cherez rik 1955 roku vstupiv do Nizhinskogo pedagogichnogo institutu im Mikoli Gogolya Tam vin vstupaye do pishe virshi prozu Jogo poglinula tvorchist Ya pisav na lekciyah pisav u kimnati gurtozhitku pisav u staromu she knyazya Bezborodka sadu pisav u miskij biblioteci posilav napisane u Kiyiv ale zvidti oderzhuvav odni j ti sami vidpovidi negativni standartni I znovu chergovi vidmovki teper z literaturno pismennickih chasopisiv ta redakcij mali b pidirvati tvorchij zapal Gucala She b pak adzhe sam Grigorij Shton nini vsima shanovanij literaturoznavec buv duzhe oburenij tvorami Yevgena Gucala sho ne vkladalisya v tisni ramki socrealizmu i z bilshovickoyu pryamotoyu zaklikav Treba vidtinati nabitu na podibnij mazni ruku Uzhe piznishe do Shtonya priyednavsya sumnozvisnij kritik Lazar Sanov yakij rozpochav svoyu kar yeru she v 30 tih rokah z donosiv za yakimi pismennikiv zaareshtovuvali j rozstrilyuvali i tezh pilno stezhiv za vidhilennyami u tvorchosti Gucala sho potim pereroslo v peresliduvannya protyagom usogo zhittya Yevgena Sanov svoyimi peresliduvannyami muchiv bagatoh pismennikiv Ta ne na togo napali ce she bilshe rozpalilo molodogo avtora Do togo zh u 1959 roci Yevgen Gucalo uzhe zakinchuyuchi institut otrimav kilka propozicij shodo pracevlashtuvannya v periodichnih vidannyah Todi zh vin vidchuv svoyu zatrebuvanist i pochav spivpracyuvati z redakciyami gazet Vinnichchini Lvivshini ta Chernigivshini dopisuyuchi tudi publicistiku j nadayuchi deyaki svoyi opovidannya ta noveli z togochasnogo zhittya U takij sposib molodij pismennik spershu znajshov svogo chitacha a potim uzhe i vlomivsya u dveri ukrayinskogo pismennickogo klubu zmusivshi stalinsko partijne predstavnictvo rahuvatisya z molodim vinnickim talantom Shistdesyatnictvo Tvorchij ta zhittyevij zlet Yevgena Gucala pripav na period hrushovskoyi vesni na terenah SRSR i nibi znamennyam tomu stala jogo poetichna dobirochka Zelena radist konvalij Uzhe pershi sistematichni jogo publikaciyi vpali v oko togochasnim literaturnim korifeyam Mikoli Bazhanu Mihajlovi Stelmahu ta Pavlu Zagrebelnomu i same ostannomu spalo na dumku zaprositi molodogo avtora do redakciyi literaturnoyi gazeti ochilnikom yakoyi vin buv Tak z 1961 roku Yevgen Gucalo pochav pracyuvati v Literaturnij Ukrayini potim u vidavnictvi Radyanskij pismennik A cherez rik u 1962 roci vijshla drukom persha jogo povnocinna knizhka zbirka opovidan Lyudi sered lyudej i vidrazu zh zvernula na sebe uvagu svizhoyu emocijnistyu ta vidtvorennyam rozmayitih zhivih harakteriv U toj samij chas stalasya znakova podiya v zhitti 25 richnogo pismennika vin u skladi delegaciyi molodih literatoriv pobuvav u Franciyi Ci vidvidini stali nache kovtkom voli nathnennya zdavalosya sho vzhe mozhna bude dihati na povni grudi j ne oziratisya na literaturnih derzhimord z yihnimi zaboronami ta pripisami I vzhe po priyizdi dodomu pismennik nathnenno zaglibivsya v robotu i odna za odnoyu stali vihoditi knizhki z novelami ta povistyami uzhe sami nazvi yakih kidali viklik zvichnim socrealistichnim sirim bagatotirazhkam Yabluko z osinnogo sadu 1964 Skupana v lyubistku 1965 Olen Avgust 1966 Hustina shovku zemnogo 1966 Zapah kropu 1969 ta inshi tvori Shoroku odniyeyu abo kilkoma zbirkami zachituvalasya spilnota ta j ne tilki ukrayinska adzhe perekladi talanovitogo ukrayinskogo pismennika z yavilisya i v Rosiyi i v Polshi i v Bolgariyi Nimechchini Yak naslidok plidnij vinnickij literator Yevgen Gucalo vvijshov do pleyadi ukrayinskih pismennikiv shistdesyatnikiv Uprodovzh togo desyatilittya jomu vdavalosya sebe zrealizovuvati j razom z Linoyu Kostenko Mikoloyu Vingranovskim Ivanom Drachem Grigorom Tyutyunnikom ta inshimi tvoriti novitnyu ukrayinsku literaturu Tvorchij zlet Najplidnishi chasi ukrayinskoyi literaturi perervala epoha zastoyu tak zvanij brezhnyevskij zastij i vidnovlennya utiskiv i peresliduvannya nezalezhnoyi inteligenciyi ta pismennikiv Brezhnyevski chasi u literaturi oznamenuvalisya novim nastupom na tvorchu inteligenciyu zamovkaye Lina Kostenko zakinchuye zhittya samogubstvom Grigir Tyutyunnik inshi pishut u shuhlyadu Pismennikam dovelosya virishuvati dlya sebe skladnu dilemu piti na zmovu zi svoyeyu sovistyu ta perelicyuvatisya j pisati na zamovlennya na dogodu vladi chi oponuvati tij taki vladi j perestati drukuvatisya ta piddavati sebe j svoyu sim yu suspilno vladnomu ostrakizmu Malo hto zvazhivsya oponuvati bilshist taki pishli na postupki pracyuyuchi na vladu i uslavlyayuchi socialistichnogo ustroyu Ta bulo kilka pismennikiv yakim udalosya zberegti svoyu samobutnist i zalishitisya nezalezhnimi u tvorchosti Odnim z takih nezalezhnih ta plidnih avtoriv togo chasu stav Yevgen Gucalo Bagato hto z kritikiv ta literatoriv divuvalisya yakim chinom Yevgenovi vdavalosya prodovzhuvati pisati u svoyemu klyuchi z gostroyu satiroyu ta she j pereboryuvati cenzurni nastanovi Lishe ridni ta blizki zagadkovo posmihalisya j kazali otakij vin buv Yevgen Gucalo I mozhlivo jogo pobratim literator Anatolij Dimarov taki progornuv zavisu nad uspishnistyu Gucala Yevgen Gucalo buv lyudinoyu v sobi Otakih vipadkiv z nim ne bulo shob vin z kims osoblivo posvarivsya abosho Vin zdebilshogo movchav posmihavsya sluhav Dijsno ce same pro nogo lyudina v sobi Vin nikoli ne krichav i ne vistupav z tribuni ale pro vse sho jomu bolilo govoriv u svoyih tvorah Vzagali ce bula lyudina bagatoyi neobmezhenoyi fantaziyi Abo zgadajmo jogo roman Parad planet Tam ye genialni sceni de vin opisuye yak u golovi kolgospu nemaye robitnikiv toj p ye toj uhilyayetsya toj she shos Ni z kim pracyuvati I os prihodit do nogo miscevij troshki himernij dyadko i kazhe Ta ya tebe navchu sho treba robiti Golova Sho Divisya Dyadko vijmaye yajce kidaye j rozbivaye ob pidlogu i z togo yajcya vihodit kolgospnik i pidnimayetsya z vilami na plechah I zvertayetsya do golovi Tak kudi jti perekidati sino I potim cej golova peretovk usi yajcya v seli vse namagavsya znajti robochu silu Nu sluhajte yaka scena Yakij she pismennik mig otake vigadati U Zheni bula genialna fantaziya Os tak perebuvayuchi v sobi Yevgen Gucalo vidnajshov inshi mozhlivosti ne buti nadlomlenim sistemoyu ta ne jti u farvateri yiyi agitpropu Vin ne jde na barikadi stavshi disidentom yak Vasil Stus Ivan Svitlichnij pririkayuchi sebe na tabori kazemati Jogo kazematom stav pismennickij stil tilki ce buv tvorchij kazemat adzhe same na nomu Yevgen she bilshe porinuv u literaturu ta bagato pisav Tilki cogo razu vzhe pisav realistichnu prozu z nevelichkimi satirichnimi chi fantazijno satirichnimi notkami Vin shukav i taki znahodiv sposib yak rozpovisti pravdu pro te yak mi navchilisya zhiti i vizhivati v umovah brehni yak deformovuvali nashu suspilnu svidomist I tomu z chasom u jogo opovidannyah z yavlyayutsya geroyi yakih vazhko nazvati idealnimi a gumor staye vse doshkulnishim ta girkishim I navit kohannya peretvoryuyetsya v tragediyu chi fars Zgodom pro Yevgena Gucala znovu vsi zagovorili hto poshepki a hto i vgolos bo fantazijna trilogiya vrazila vsih i peresichnogo radyanskogo gromadyanina svoyim realizmom sukupno z yidkoyu fantaziyeyu i nachitanogo disidenta inteligenta tim vidvertim groteskom ta vismiyuvannyam togochasnih ustoyiv Ci himerni romani visvitlyuvali podekudi j vismiyuvali kolgospne zhittya z jogo geroyichnimi budnyami borotboyu za nadoyi ta zibranij urozhaj ta mistichnimi prozrinnyami golovnogo geroya jogo spilkuvannya z pozazemnimi civilizaciyami ta provishennyam majbutnogo z poglyadu togochasnogo realnogo svitu Ta nezvazhayuchi na chislennij tvorchij dorobok i gostro sarkastichne slovo suproti vladomozhciv Yevgenovi Gucalu dovodilosya movchki perezhivati dokori pobratimiv literatoriv sho taki pishli vidkrito suproti sistemi yak zaznachala jogo druzhina Lesya Voronina Buv odin epizod u jogo zhitti pro yakij ya znayu vid dvoh lyudej Svogo chasu meni pro cej vipadok rozpoviv sam Yevgen Pilipovich a potim uzhe pislya jogo smerti ya govorila pro ce z drugim uchasnikom tih podij Yevgenom Sverstyukom Na pochatku 70 h po Kiyevu prokotilasya hvilya areshtiv KDB namagalosya organizuvati pokazovi procesi na kshtalt procesu SVU lyudej chasom zaareshtovuvali lishe za zberigannya samvidavivskoyi literaturi Do Yevgena Gucala v jogo pomeshkannya na vulici Suvorova 3 u Kiyevi prijshov Yevgen Sverstyuk iz kolektivnim listom protestom proti areshtiv ukrayinskih inakodumciv Vin zaproponuvav Yevgenovi Gucalu postaviti svij pidpis pid listom na sho toj vidpoviv Sverstyuku Yevgene ti zbirayesh spiski dlya KDB Bo bulo zrozumilo sho kozhen hto pidpishetsya odrazu zh stane nastupnoyu zhertvoyu kadebistiv Yevgen Sverstyuk sprijnyav ce yak slabkoduhist A naspravdi chi mig todi strivozhenij neshodavno peredchasno tragichnoyu zagibellyu druzhini Lyudmili Yevgen Gucalo zalishivshis iz dvoma malolitnimi ditkami na rukah kinutisya v bornyu svidomo prograshnu suproti vsiyeyi sistemi Yevgen Pilipovich usvidomlyuvav sho vin ne maye prava zhertvuvati svoyimi ditmi tomu serce krayalos i vilivalosya v slova girkoti v jogo tvorchosti bo tilki tam vin mig visloviti svoyu poziciyu shodo suspilnih procesiv hoch i ne nadto vidkrito ale dovoli doshkulno satirichno unaochnyuyuchi chitachevi ti vadi suspilstva yaki na kozhnomu kroci bezzmistovno vozvelichuvali Period nezalezhnoyi Ukrayini Kinec epohi Perebudovi ta ukrayinska nezalezhnist nadali nibidrugogo dihannya Yevgenovi Pilipovichu pisalosya legko nevimusheno i pro vse Use sho bulo zaboroneno ta govorilosya mizh ryadkami teper mozhna bulo skazati vidverto Ta na zhal roki brali svoye j serce chas vid chasu davalo pro sebe znati Ale zh tak bagato hotilosya skazati yak pro istoriyu tak i pro suchasnist pro visokoduhovni stosunki cholovika j zhinki tak i pro yihni protilezhno plotski utihi yak hotilosya virshuvati tak i prozu majstruvati A she vazhkim tyagarem stoyala pered ochima Chornobilska tragediya yiyi tezh treba bulo perenesti na papir shobi nastupni pokolinnya vvibrali ti notki trivogi ta prirechenosti lyudstva A zgodom Yevgen Gucalo vidchuv u sobi potugu do publicistiki adzhe prijshov chas osmislennya projdenogo nim shlyahu zhittyevogo ta tvorchogo koli vzhe vin zmig trohi vidkriti svoyu dushu ta skazati svoye slovo v suspilstvi I navit koli jomu v spinu lunali dokori za minuli roki zdebilshogo zazdrisni Yevgen Gucalo znajshov yak vidpovisti Vi znayete sho koyitsya nini Deyaki vchorashni literaturni idoli sami padayut ale chi varto v cij dramatichnij situaciyi vesti azh taku hvoroblivu borotbu z timi hto buv ne tak falshivim idolom yak zhertvoyu sistemi Hto vse taki svoyim slovom yake hochetsya porivnyati z dosvitnimi vognyami Lesi Ukrayinki svitiv u temryavi nashogo komunistichno socialistichnogo buttya osvichuvav lyudsku svidomist dopomagayuchi mozhe ne tak zhiti yak vizhiti Zdayetsya nihto ne osmilyuyetsya kidati kaminnyam u v yazniv Osvencima chi v yazniv Zaksenhauzena to chi to treba azh stilki kidati kaminnya u pismennikiv yaki poryatuvalisya z gazovih pechej socialistichnogo realizmu z krematoriyiv mistecko filosofskih dogm iz cogo strahitlivogo kompleksu smertelnoyi chornobilskoyi estetiki A chi ne krashe pomovchati v zhalobi ta skorboti Zreshtoyu ves nash narod projshov ci etapy bolshogo puti j ne jshov vin ves chas taki z gordo pidnyatoyu golovoyu zreshtoyu ves narod nini ne isnuye u svoyemu idealnomu viglyadi pislya skazhimo chotirohsotlitnih obijmiv to sho ne toj narod Ni toj i ne inshij i mi vsi v literaturi ti a ne inshi To mabut i pro samih sebe goditsya pomovchati v zhalobi j skorboti I yak pidtverdzhennya tomu vidvertishomu Yevgenovi Gucalu stala jogo gostro kritichna analitika Ostannim ta najguchnishim stav cikl gostrih polemichnih statej prisvyachenih ukrayino rosijskim stosunkam Spershu ci statti drukuvalisya v gazeti Literaturna Ukrayina a vlitku 1995 r vidavnictvo Prosvita zaproponuvalo Yevgenovi Pilipovichu vidati yih u knizhci pid zagalnoyu nazvoyu Mentalnist ordi Ostannya stattya z cogo ciklu tak i zalishilasya nezavershenoyu Pro svoyu robotu nad ciyeyu knigoyu Yevgen Gucalo na tomu zh samomu vruchenni premiyi Antonovichiv skazav Mabut ya sam takij yak ye ne mig bi ranishe napisati Mentalnist ordi Ale zh grih bulo ne zadumatisya nad spivzhittyam z dozvolu skazati rosijskogo ta ukrayinskogo narodiv na ukrayinskij taki zemli grih bulo ne zadumatisya nad rosijskoyu mentalnistyu yaka ne ye takoyu sama v sobi chi sama po sobi a yaka silomic zaklala v svoyu duzhe specifichnu strukturu nashu ukrayinsku mentalnist nashu po svoyemu duzhe specifichnu strukturu ukrayinskoyi vdachi Siloyu agresiyi siloyu zbroyi siloyu patologichnoyi brutalnosti i patologichnogo rozboyu nam postijno nav yazuvavsya kult rosijskogo narodu nam postijno nav yazuvali civilizaciyu brehni piyactva nenavisti do praci nav yazuvalasya civilizaciya bezgospodarnosti haosu bezperspektivnosti civilizaciya maroderstva Zreshtoyu ota vijna v Chechni yaku bachimo sogodni Taka sama Chechenska vijna velasya v Ukrayini zavzhdi Istoriya z knizhkoyu Mentalnist ordi mala dramatichne prodovzhennya Pislya vihodu u svit prodazh yiyi v knigarnyah i na rozkladkah namagalisya zablokuvati nadto staralisya komunisti ta kolishnya nomenklatura pismennicka ta partijna zganiti yiyi avtora i lishe vazhka hvoroba ta smert Yevgena Pilipovicha vidterminuvali vidpovid yim Minuli roki j kilkarazovi peredruki cogo tvoru zamist jogo avtora dali vicherpnu vidpovid na vsi pitannya Ostanni roki zhittya I os nasha ostannya zustrich desyat rokiv tomu Ide vin a mi yakraz povernulisya Zustrichayu jogo tut u dvori nashogo pismennickogo budinku Pitayu kudi ce vin Kazhe yidu Anatoliyu Andrijovichu u seli taki znajshov hatu budu obzhivati I trimayetsya rukoyu za serce Zapituyu sho trapilos Ta troshki shemit ale ce vse dribnici projde Ya yidu na svizhe povitrya vid cogo dimu gamoru vid ocogo galasu proklyatogo vid ciyeyi Spilki podali vid ciyeyi metushni yaka ne daye nichogo dlya tvorchosti Poyidu tudi pirnu z golovoyu v te zhittya i budu zdorovij Ya viduzhayu Otak mi poproshalis vin pishov I bilshe ya jogo ne pobachiv Z tiyeyi poyizdki vin sam vzhe ne povernuvsya infarkt 4 lipnya 1995 roku na 59 roci zhittya ne stalo ukrayinskogo pismennika podvizhnika Yevgena Gucala Yevgena Gucala pohovano na Bajkovomu kladovishi Analiz tvorchostiDorobok Gucala odin iz najbagatshih kilkisno i najriznomanitnishih zhanrovo v ukrayinskij literaturi 2 yi polovini XX stolittya Vin poet novelist povistyar romanist publicist eseyist Osoblivosti poeziyi Poetichnij cikl Zelena radist konvalij 1961 ta zbirka virshiv Pismo Zemli 1981 Chas i prostir 1983 Zhivemo na zori 1984 Naperedodni ninishnogo dnya 1989 vvodili u stan zoseredzhenosti na duhovnomu sprijnyatti svitu perezhivannya prirodnogo buttya v bagatstvi jogo realij Pomizh znachnogo plastu prozovih tvoriv yaki proslavili pismennika Gucala avtor zalishav misce i dlya poeziyi yaka stavala jogo viddushinoyu pristanovishem sercya Pisav vin yiyi zavzhdi pravda ne vse vstig zibrati ta vidati i navit nezadovgo do svoyih ostannih dniv znovu j znovu virshuvav Ale poeziyu vin prodovzhuvav pisati do ostannih dniv Malenkogo dityachogo virshika Yevgen Gucalo napisav na klaptiku paperu koli mi yihali v zabitij elektrichci v selo jogo ditinstva Nova Greblya kupuvati hatu Ni vin ni ya todi ne znali sho nam ne dovedetsya zhodnogo dnya pozhiti u tij hati bo cherez dev yat dniv Yevgena Pilipovicha ne stane Cikli opovidan ta novel Osoblivo organichnoyu viyavilasya dlya Gucala forma lirichnih opovidan yakih vin napisav ponad 200 Zvernula na sebe uvagu vzhe persha zbirka opovidan Gucala Lyudi sered lyudej 1962 svizhoyu emocijnistyu ta smakom do vidtvorennya rozmayitih harakteriv sho navit formalno bulo nagolosheno v nazvah okremih opovidan Ivan Svitlana Gordij Marisya Bozhena Kesar ta in Ale molodij avtor she neridko vdavavsya do siluvanih romantichnih situacij nadumanih syuzhetnih zagostren iz banku literaturshini vidchuvalisya chasom pryame nasliduvannya ritmomelodiki i sintaksichnih konstrukcij novelistiki 20 h rr osoblivo rannogo A Golovka ta stilizaciya pid narodnopoetichnij lad Uzhe dvi nastupni zbirki Yabluka z osinnogo sadu 1964 ta Hustina shovku zelenogo 1966 zasvidchili sformovanist Gucala yak samobutnogo novelista yakomu pritamanni oshadlivist i mistkist prostoyi opovidi koli pochuvannya i stani lyudskoyi dushi a ce i buv osnovnij ob yekt zobrazhennya dayetsya vidchuti i douyaviti za yakimos odnim slovom personazha zhestom poglyadom Vodnochas dayetsya vznaki j tendenciya do rozlogogo lirichnogo vitlumachennya perezhivan Ulyubleni geroyi Gucala cogo periodu tvorchosti yunak abo divchina iz selyanskim tipom emocijnosti yaki tilki she vhodyat u zhittya stikayutsya z jogo zagadkami opovidannya Skupana v lyubistku Bagryane listya pidlitok abo ditina z nezvichajnoyu poetichnoyu dusheyu Olen Avgust zi shedro rozvinenim vidchuttyam prirodi Yabluka z osinnogo sadu Zalyubki zmalovuye Gucalo blagodatnij moment probudzhennya dushi Misyachne syajvo zarodzhennya pershogo neyasnogo pochuttya v divchini Haj sobi cvite poetichni vrazlivi na krasu personazhi z neyasnimi mriyami ne raz narazhayutsya na nerozuminnya z boku budennih cherstvih abo dushevno brutalnih lyudej yak ot kinorezhiser Altov v Oleni Avgusti remisnik Nazar u Klavi piratskij materi Dva stani lyudskoyi dushi intimno blizki Gucalu yak hudozhniku pidnesena sprijnyatlivist kohannya i dityacha bezkorislivist ta vidkritist do vrazhen zhittya Zbirku opovidan U lelechomu seli 1969 stala odniyeyu z najkrashih v ukrayinskih literaturnih knizhok pro ditej Pevnu evolyuciyu Gucala yak novelista zasvidchila poyava v jogo tvorah personazhiv kozhen z yakih po svoyemu vidchuvaye potrebu v spilkuvanni kontaktah tvorenni svitu kolektivnih perezhivan na rivni narodnogo pobutu po suti ce forma pobutovo emocijnogo viyavlennya yihnoyi narodnosti u dushevnij prichetnosti do inshih lyudej u pragnenni prigod mandriv tosho instinktivnij potyag do rozshirennya vlasnogo svitu zbagachennya zmistu osobistosti Pravilnij cholovik Sherba Nesamovitij shalenij Kirik Pisnya pro Karpa Okipnyaka ta in U nastupnih zbirkah zrostaye interes do lyudskih dol i vdach azh do vidchutnogo pafosu zhittyepisannya cikavih osobistostej Ci opovidannya mozhna umovno podiliti na dva tipi pershij situacijni pobudovani navkolo yakogos vipadku sho nibi pidsumovuye abo z nespodivanogo boku visvitlyuye cilu lyudsku dolyu Zhartuvali z Katerinoyu Yedina u sviti Varochka ta in 2 j portretni zmalyuvannya virazno samobutnogo lyudskogo harakteru z maksimalno viyavlenoyu golovnoyu pristrastyu sho nadaye opovidannyu emocijnoyi pidnesenosti chasto takim opovidannyam Gucalo daye umovne zhanrove oznachennya pisnya Pisnya pro dzhiguna Ovdiya Goru Pisnya pro Varvaru Suhoradu Pisnya pro Maksima ta in svoyeridnoyu pisneyu na slavu silskih patriarhiv yaki prozhili velike trudove zhittya ye j opovidannya Orlami orano Pisnyami oznachiv avtor i deyaki opovidannya sho poetizuyut abo malovnicho harakterizuyut silskij pobut Pisnya pro zapekli torgi u Pisni pro silsku hatu hata postaye yak vmistilishe vsogo zhittya sela Z lyubov yu zmalovuye Gucalo zagalnij obraz tradicijnogo ukrayinskogo sela Visoki gori Oj guk mamo guk Cikavit jogo koliziya novogo i starogo v pobuti sela v yakomu za vsih socialnih i gospodarchih zmin she zberigalasya pevna tradiciya a yiyi garantiyeyu bula stalist narodnogo harakteru Sered galereyi silskih tipiv osoblivo vdavalisya Gucalovi obrazi materiv Veseli Terni Shlyah osyavali berezi Do sribnogo vesillya Pisnya pro mit V opovidannyah Gucala nezvichajne bagatstvo sposterezhen nad zhittyam prirodi avtor nemovbi proponuye chitachevi povernuti sobi zdatnist nespishnogo i bezkorislivogo perezhivannya krasi svitu Vidkrittya lyudinoyu dlya sebe prirodi pererostaye v osoblive samopochuvannya koli v nij probudzhuyetsya duhovnij bezmir i vona yak nikoli vidchuvaye sebe samu svoyu duhovnu osobistist Chasto ce suprovodzhuyetsya j inshim paralelnim procesom probudzhennyam u yunij dushi pochuttya kohannya Gucalo zmig zobraziti v shaslivomu kohanni gru tonkih nyuansiv pokazati jogo v rozvitku a ne yak spalah akt i ne v ostannyu chergu same zavdyaki spivperezhivannyu personazhami svitu prirodi yake yednaye yih Vlasne ce i ye estetichnij centr bilshosti opovidan Gucala zhive spivvidnoshennya mizh lyudinoyu i prirodoyu pogliblene sprijnyattya prirodi lyudinoyu v osoblivomu emocijnomu stani i rozkrittya samogo stanu cherez take sprijnyattya Zdebilshogo takim stanom ye lyubov yiyi sila sho vabit ta porivaye I divchina yak parus Vesnyani svyatoshi travi Misyachne syajvo ta in Priroda buvaye v Gucala i samodostatnoyu temoyu lirichnogo spoglyadannya u chislennih etyudah eskizah cikl Osyayannya ta in Diapazon yih shirokij vid krasivih zamalovok riznih kutochkiv ridnoyi zemli v rizni pori roku do rozdumiv pro tayemnicyu buttya pro fenomeni zhittya prirodi pro misce lyudini v prirodi zlittya z neyu pro vichnist Tak samo harakterna dlya opovidan Gucalo i lirika pam yati Krilo sinogo vitru Po merzlu kalinu U syajvi na obriyi Dorosli divchata nashogo ditinstva u comu ostannomu zi shemlivim spivchuttyam zmalovano dolyu divchat pershih povoyennih lit yihni bidni radoshi j bezboronnist pered suvorim pobutom Bagato opovidan Gucala mayut harakter vidkritogo lirichnogo spogadu Dushevne zhittya postaye yak potik Vono ne skladayetsya z okremih komponentiv ne maye konstrukciyi Tomu Gucalo tyazhiye do lirichnih impresij do organizaciyi materialu navkolo odniyeyi osobi odnogo epizodu Povisti Gucalo mav pevni klopoti z kompoziciyeyu syuzhetom pri pershih sprobah opanuvannya velikih prozovih form Odnak tyazhiv do nih skoryayuchis vnutrishnomu nastanovlennyu na glibshe rozuminnya zhittya v bilshomu istorichnomu masshtabi shirshomu zhittyevomu socialnomu materiali Povist Podorozhni 1969 vinikla z potrebi dati vihid dityachim spogadam pro chasi vijni Mati z sinom povertayetsya do sela zvidki vtekla pid chas boyiv Doroga staye kartinoyu splyundrovanosti zemli pustki sho yiyi zalishila vijna Ale vodnochas dorozhni prigodi pokazuyut i vitrivalist lyudu i neznishennist dushevnogo zdorov ya narodu lyudyanosti dobroti Obraz materi z yiyi rozumom sercya chulistyu do vsogo zhivogo i postijnim zastupnictvom za vse zhive vidkrivaye galereyu takih obraziv materiv u piznishih povistyah Gucalo U Divchatah na vidanni 1971 osereddya tvoru koliziya mizh prirodnoyu dushevnistyu narodnim moralnim chuttyam moloda divchina Kilina i formalnoyu morallyu zovnishnoyu pristojnistyu sho maskuye egoyistichnij rozrahunok i dushevnu nepravdu agronom Arsen Tugaj ta jogo druzhina vchitelka Antonina Petrivna Ye v povisti obraz titki Pistini sho uosoblyuye tradicijnu normativnu moral sela Ale diznavshis sho Kilina vagitna vona ne osudzhuye yiyi a pidtrimuye v bazhanni mati ditinu hocha b i bez cholovika Ce malo zasvidchuvati lyudyanist narodnogo rozumu sho reaguye na istorichni zmini umov buttya i berezhe ne farisejsku dogmu a duh zhittya Pravdivist zobrazhennya nelegkoyi divochoyi doli za umov nespriyatlivoyi demografichnoyi situaciyi na seli Gucalo nemovbi splativ chastinu borgu literaturi cim neshaslivim divchatam i yihnim stilkom dramam i tragediyam zmistovnist sudzhen i rozvazhan yak avtora tak i geroyiv pro cyu problemu yiyi virazna zhitejska i moralna okreslenist gliboka harakternist obrazu Kilini ob yemnist vidtvorennya vsiyeyi atmosferi selyanskogo zhittya i organichnogo shukannya narodnogo morallyu novih pidhodiv do zhittyevoyi problematiki sho vrahovuvali b socialnu realnist i vodnochas zberigali dushevne zdorov ya narodu i lyudini vse ce nadaye neperesichnoyi zmistovnosti povisti Gucala U povisti Shkilnij hlib 1973 Gucalo zmalyuvav pobut i robotu kolektivu silskih uchiteliv u vazhki povoyenni roki koli yim stavilisya v obov yazok nevlastivi yim funkciyi yak ot styagnennya derzhavnoyi poziki iz zemlyakiv uchast u zbiranni kolgospnogo vrozhayu v antireligijnij propagandi tosho Vchiteli zhivut tim zhe zhittyam sho j selyani ale vodnochas odni z nih menshe inshi bilshe rozumiyut svoye poklikannya yak silskoyi inteligenciyi Mi vchiteli mi ne hochemo nikogo obmanyuvati kazhe odna z geroyin povisti Olga Levkivna koli yiyi hochut zmusiti do falshu Vona movbi sovist sela Na pershij poglyad silski vchiteli zaturkani svoyim bezpravnim stanovishem i bidnistyu ale za cim ye svoye dushevne i moralne zhittya ye vidchuttya svoyeyi osvityanskoyi misiyi Pismennik yakij sam viris u sim yi silskih uchiteliv viddav daninu povagi j rozuminnya yihnoyi skromnoyi blagorodnoyi praci zavdyaki yakij kriz tovstij shar budennosti probivayetsya promin duhu Lyudi v seli pritlumleni nuzhdoyu shodennimi klopotami prinizheni voyennimi i povoyennimi zlidnyami zasmikani kolgospnoyu krutaninoyu a prote zhive v nih sovisnist dushevnist Tema narodnoyi morali narodnoyi mudrosti odna z golovnih u dilogiyi yak zreshtoyu i v usij tvorchosti Gucala Trilogiya Div romani Pozichenij cholovik 1982 Privatne zhittya fenomena 1983 ta povist Parad planet 1984 Nemovbi vvijshovshi v smak Gucalo proviv pozichenogo cholovika Homu she cherez roman Privatne zhittya fenomena 1983 ta povist Parad planet 1984 Tak uklalasya trilogiya pro starshogo kudi poshlyut sho mala stati svogo rodu parodijnoyu enciklopediyeyu togochasnogo zhittya sela a vodnochas i kolazhem groteskno potraktovanih svitovih podij U trilogiyi znajshli svoye samovikrivalne zavershennya chimalo tradicijnih motiviv ilyuzorogo uyavlennya pro dijsnist stereotipiv kazennogo mislennya Odnak ekstensivne rozrostannya opovidi zlovzhivannya odnotipnimi prijomami komikuvannya prizveli do pevnoyi mehanichnosti i klishovanosti vigadanih situacij sho poslabilo satirichnij zmistovnist trilogiyi Bilsha chastina tvorchosti Gucalo pripala na radyanski chasi koli neminuchimi buli bilshi abo menshi samoobmezhennya Ale v ostanni roki Gucalo zvertayetsya do erotichnoyi tematiki Epos eros Blud do politichnoyi publicistiki Mentalnist ordi Gucalo vistupav takozh z narisami literaturno kritichnim stattyam NagorodiLiteraturna premiya imeni Yuriya Yanovskogo 1982 za zbirniki opovidan Orlami orano Sho mi znayemo pro lyubov Polyuvannya z gonchim psom i Opovidannya z Ternivki Derzhavna premiya Ukrayini im T G Shevchenka 1985 za dityachi zbirki Sajjora Proletili koni Mizhnarodna premiya fundaciyi O i T Antonovichiv 1995 za roman trilogiyu Pozichenij cholovik Premiya im Ivana Ogiyenka 1995 za publicistichnu knizhku Mentalnist ordi Memorialna doshka u Kiyevi na budinku N 3 po vulici Mihajla Omelyanovicha Pavlenka de zhiv i pracyuvav Yevgen GucaloPam yatU misti Vinnicya ye vulicya Yevgena Gucala U misti Kalinivka ye vulicya Yevgena Gucala U misti Chernigiv ye vulicya Yevgena Gucala U misti Kiyiv provulok Kutuzova perejmenuvali na provulok Yevgena Gucala U Novogrebelskij shkoli diye kimnata muzej Yevgena Gucala takozh u Novij Grebli vstanovleno memorialnu doshku pismennikovi Troyuridna sestra pismennika literatorka j folkloristka Mariya Gucalo sklala knigu spogadiv lyudej blizkih do Yevgena Gucala Tvori Yevgena Gucala vneseno do obov yazkovoyi programi z ukrayinskoyi literaturi zagalnoosvitnoyi shkoli dlya p yatogo shostogo somogo U Kiyevi na budinku 3 po vulici Mihajla Omelyanovicha Pavlenka de zhiv i pracyuvav Yevgen Gucalo vstanovleno memorialnu doshku 13 kvitnya 2023 roku u smt Vorzel vulicyu Michurina perejmenuvali na vulicyu Yevgena Gucala TvoriProzovi zbirki zdebilshogo opovidan Zbirka opovidan 1962 1964 1965 1965 1966 1966 1966 1968 1969 1969 1969 1970 1971 1973 1975 1976 spivavtor Rostislav Sambuk 1976 1977 1978 1979 1980 1980 1981 1982 1984 1985 1985 Tvori u 2 h tomah 1987 1989 1990 1991 1995 Mentalnist ordi 1996 Tvori u 5 h tomah 1996 1997 Povisti 1967 1968 1968 1969 1971 vhodit do dilogiyi Shkilnij hlib 1973 vhodit do dilogiyi Shkilnij hlib 1970 1971 Denisko 1973 1973 1976 u spivavtorstvi z Rostislavom Sambukom 1978 19 1988 Golodomor 1990 Romani Trilogiya do yakoyi uvijshli romani Pozichenij cholovik 1981 Privatne zhittya fenomena 1982 ta povist Parad planet 1984 1988 Blud 1992 1993 Poetichni zbirki 1961 1981 1983 1984 1989 Knizhki dlya ditej 1965 1966 1977 1979 1973 2014 U kinematografi Zustrichi na budovi 1963 avtor scenariyu dokumentalnoyi strichki Kinoalmanah Kiyivski zustrichi 1979 a same kinonovela Spinis hvilino za motivami opovidannya Pidemo do mene Ivan Videofilm U luzi na staromu divani 1981 rezhiera V Vitera za motivami tvoriv Yevgena Gucala za spriyannya Derzhteleradio Ukrayini Videofilm Viyiznij tovariskij sud 1981 za motivami tvoriv Yevgena Gucala za spriyannya Derzhteleradio Ukrayini Film Solom yani dzvoni 1986 za povistyu Yevgena Gucalo Mertva zona ta jogo opovidannyami vidznyav Yurij Illyenko Videofilm Mariya 1987 za motivami tvoriv Yevgena Gucala vidznyato na studiyi Ukrtelefilm Telenovela Blud do serialu O Bijmi Ostriv lyubovi 1996 za odnojmennim romanom Yevgena Gucala LiteraturaDzyuba I M Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu S 691 692 ISBN 966 02 3966 1 Donchik V Gucalo Gucalo Yevgen Pilipovich Ukrayinska literaturna enciklopediya T 1 K 1988 S 527 528 Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini K 1970 S 114 Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini K 1976 S 85 86 Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini K 1981 S 65 Mistectvo Ukrayini K 1997 S 187 188 Shevchenkivski laureati 1962 2001 Enciklopedichnij dovidnik K 2001 S 122 124 Yankovska O V Gucalo Yevgen Pilipovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 2 K 2005 S 261 Nekrolog Literaturna Ukrayina 1995 20 lipnya S 4 Strelbickij Mihajlo Cikl Pisen Yevgena Gucala Problemi Zhanri Majsternist Literaturno kritichni statti Vipusk 6 K 1981 S 100 116 Plyush Vasil Ryast Literaturna Ukrayina 1995 20 lipnya S 4 Bablyak V U sinomu nebi siyali lis Prapor Zhovtnya Kam yanec Podilskij 1987 28 lyutogo S 3 Bablyak V Nina Matviyenoko Spiv yak dihannya Prapor Zhovtnya 1987 14 bereznya S 2 3 Panch P Molodoj golos Druzhba narodov 1962 9 Klochko M Na tretij shodinci dialektika dushi Vitchizna 1964 10 Bryuggen V Pora zmuzhinnya Tam samo 1966 12 Orlik Yu Baba Kilina i superintellekt LGucalo 1966 27 iyulya Shevchenko A Chogo varte zhittya LU 1967 5 veres Grimich Gucalo Kompoziciya harakter ideya Dnipro 1969 12 Donchik V Grani suchasnoyi prozi K 1970 Novichenko L Olena Levkivna ta inshi Lit ra i suchasnist K 1972 Vip 5 Yanchenko A Tri povisti Gucala Zhovten 1973 2 Bahayeva L Do pitannya pro syuzheti Vitchizna 1973 4 Shton Gucalo Bez povnoti sintezu Dnipro 1974 4 Gitovich I Ispytanie pamyatyu Novyj mir 1974 6 Bryl Ya Gde to na Vinnichchine Lit obozrenie 1975 10 Slaboshpickij M Neosyazhnij svit geroya Vitchizna 1978 6 Vysockaya N Nepredskazuemost talanta LGucalo 1981 8 apr Shton Gucalo Duhovna strategiya temi LU 1983 8 veres Zhaga vseosyazhnosti i mezhi talantu Shtrihi do portreta Yevgena Gucala UMLSh 1985 11 Zhulinskij M Nablizhennya K 1987 Plyush V Mov dzerkalo pismennickoyi dushi Gucalo Ye Tvori V 5 t T 1 K 1996 Donchik V Z potoku lit i litpotoku K 2003 Zhulinskij M Vidkrivsya ptaham lyudyam i roslinam Desyat rokiv bez Yevgena Gucala LU 2005 6 lip PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 PDF Arhiv originalu PDF za 27 kvitnya 2015 Procitovano 3 zhovtnya 2012 Spomini pobratima Anatoliya Dimarova nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Spomini Lesi Voroninoyi pro Yevgena Gucala Iz vistupu Yevgena Gucala pri oderzhanni premiyi Fundaciyi Antonovichiv u travni 1995 roku za pivtora misyacya do smerti nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Gucalo Yevgen Mentalnist ordi Statti K Vidavnichij centr Prosvita 1996 176 s nedostupne posilannya zi spominiv pobratima literatora Anatoliya Dimarova pro ostannyu zustrich z Evgenom Gucalom nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Pro poeziyu Yevgena Gucala rozkazuye Lesya Voronina Arhiv originalu za 7 lipnya 2016 Procitovano 7 lipnya 2016 http litukraina kiev ua sonyachn visoti pod lskogo zhayvoro nka 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Sonyachni visoti podilskogo zhajvoronka PDF Arhiv originalu PDF za 15 grudnya 2017 Procitovano 16 serpnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http uazakon com document spart97 inx97672 htm 13 travnya 2012 u Wayback Machine postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini pro vshanuvannya Yevgena Gucala U Buchanskij gromadi perejmenuvali vulici yaki mali radyanski nazvi foto Poglyad poglyad tv ukr Procitovano 6 chervnya 2023 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Gucalo Yevgen Pilipovich Knizhka Mentalnist ordi 29 kvitnya 2015 u Wayback Machine Virshi Yevgena Gucala 4 lyutogo 2007 u Wayback Machine Homenko B V Tekst B V Homenko Kalendar znamennih i pam yatnih dat Vinnichchini 2007 roku Vinnicya 2006 S 54 56 Mentalnist ordi ch 1 z 28 14 lipnya 2020 u Wayback Machine u vikonanni zasluzhenogo artista Ukrayini Oleksandra Zavalskogo Audioknizhka 1 lipnya 2020 u Wayback Machine na UA Radio Kultura MP3 u yakosti 96k 14 lipnya 2020 u Wayback Machine Peredacha Chitach 14 lipnya 2020 u Wayback Machine Do 25 rokovin dnya smerti Yevgena Gucala Gostya druzhina pismennicya Lesya Voronina arhiv za 09 07 2020 14 lipnya 2020 u Wayback Machine na UA Radio Kultura MP3 u yakosti 96k 10 lipnya 2020 u Wayback Machine