Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Дениско» — дитяча повість Євгена Гуцала, написана у 1973 році. Є. Гуцало майстерно показує неповторний світ дитинства, сповнений захоплюючих пригод, мандрівок, несподіваних зустрічей та вчинків. За сповненою гармонії та поезії мовою письменника відчувається любов до простої, звичайної людини, любов до життя, прагнення відкрити у звичайному незвичайне, у буденному — святкове, у смішному — драматичне, у трагічному — життєствердне. Герої повісті просто живуть, люблять, радіють. Зовнішні події становлять лише тло, а справжнім змістом є стан, настрій, почуття, переживання героїв. Є. Гуцало наче говорить нам: осягнути життя можливо лише шляхом безпосереднього споглядання, переживання.
Структура твору
Повість складається з п'яти оповідань:
- «Дениско і відьма»;
- «Пригоди літнього дня»;
- «Пригоди осіннього дня»;
- «Пригоди зимового дня»;
- «Ласун».
Головний герой
Дениско — вразливий хлопчик, не по літах хазяйновитий, допитливий, цікавий до всього. Він зачарований природою, намагається пізнати таємниці з життя звірів, птахів, рослин.
«Повертається додому — й після бабиної хати, після її розповідей усе здається таким дорогим і милим, таким значним і глибоким, що на все тільки й дивився б, що про все тільки й думав би. Пташка летить — зловив би її і в оченята зазирнув; стебельце од вітру колишеться — не відривав би погляду від того, як воно колишеться... Й чого це воно все так — росте, зеленіє, літає, гойдається, світиться? Чого воно так?»
У повісті розкриваються таємниці формування характеру хлопчика.
Сюжет
В оповіданні «Дениско і відьма» бачимо який Дениско охочий до таємниць: він щиро вірить в існування домовика, що нібито живе у штандарах — поміж дров, соломи та сміття, і відьми, яка коверзує в димарі. Хлопець переконаний, що домовик — свій і завжди піклується про порядок у домі. Дениско часто навідується у штандари:
«Домовиче, домовиче, я тобі їсти приніс... — їж та здоровий будь, нашу хату стережи.»
А от відьма завдає хлопцю немало клопоту. Його лякають її нічні завивання у димарі або її перекочування між кущами у балці. Дитячий страх перед нечистою силою допомагають подолати кмітливі трактористи, розоравши балочку, в якій, на думку хлопчика, жила відьма.
В оповіданнях «Пригоди літнього дня» і «Пригоди зимового дня» показано відносини Дениска з батьком, поруч з яким хлопець почувається найщасливішим у світі. Мовчазний і стриманий батько ставиться до малого сина як до рівного собі: не повчає, не дорікає, а пропонує все робити разом.
«Поглядав на батька, в того очі грали розумом, і Дениско був певен: батько все знає, він потім пояснить, розтолкує цю дивину.»
Спочатку батько бере хлопця в поле («Пригоди літнього дня»), відкриває йому красу рідної землі, виховує почуття господаря і захисника природи, вчить спостережливості, життєвої мудрості. Вони гостюють у знайомого балакучого дядька, рибалять і варять юшку біля куреня. Дениско з цікавістю слухає розповіді дядька і його настанови:
«Нічого не забувай, Дениску, все пригодиться. От якусь дрібницю знаєш — знай, не спекуйся її, вона тобі пізніше знадобиться. Одне до одного, одне до одного — от і життя саме зрозумієш, як у ньому все ведеться, що й до чого.»
В оповіданні «Пригоди зимового дня» мальовничо описується подорож Дениска та його батька у зимовий ліс до знайомого лісника. Це було перше полювання хлопця. І Дениско таки «вполював» лисицю. Проте, довідавшись, що батько зібрався пошити шапку з неї, хлопець плаче над її долею.
Оповідання «Пригоди осіннього дня» показує, що неквапливе спілкування з природою — найзахоплююча справа, яка дає можливість відчути повноту життя.
«Повітря туге й наче аж шорсткувате, пий — і не нап'єшся, таке добре. Й, можливо, хміль у повітрі бродить, бо чого б ото раптово завирувала в Дениска кров, запашіли рум'янцем щоки, затріпотіло серце? Хмелем таки й справді переповнене повітря, та ще бродять у ньому інші осінні запахи — густі, дурманні.»
Звичайний осінній день стає багатим на дитячі відкриття: зустріч на галявині із загубленим лошатком, спроба приборкати ворону, розпалення вогню.
Серед усіх звірів найбільше Дениско захоплювався кіньми («Ласун»).
«Найдужче йому хотілось надивитись на коней... коні викликали в ньому таке захоплення, як ніщо в світі.»
Час від часу він навідувався до колгоспної стайні, аби подивитися на коней, послухати розповіді Лавріна Лекгоступа, а також відвідати свого улюбленця — одноокого коня Ласуна. Хлопець розмовляв з ним («Йому навіть здавалось, що Ласун розуміє людську розмову»), «погладжував по шиї, перебирав йому не таку вже й густу гриву». Денискові дуже боліла та кволість Ласуна, а тому він завжди жалів його.
«Якби ми жили з тобою, то я ніколи й пальцем не зачепив би тебе, не возив би на тобі нічого, в плуг і борону не запрягав би... Якби тебе віддали мені, то я доглядав би тебе, водою напував, сіном годував, а якби ти хотів послухати книжку, то й книжку тобі прочитав би...»
Важко переживав хлопець хворобу Ласуна і його смерть.
«Наче віра покинула його, що йому під силу щось повернути, що він у змозі розгадати загадку...»
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Denisko dityacha povist Yevgena Gucala napisana u 1973 roci Ye Gucalo majsterno pokazuye nepovtornij svit ditinstva spovnenij zahoplyuyuchih prigod mandrivok nespodivanih zustrichej ta vchinkiv Za spovnenoyu garmoniyi ta poeziyi movoyu pismennika vidchuvayetsya lyubov do prostoyi zvichajnoyi lyudini lyubov do zhittya pragnennya vidkriti u zvichajnomu nezvichajne u budennomu svyatkove u smishnomu dramatichne u tragichnomu zhittyestverdne Geroyi povisti prosto zhivut lyublyat radiyut Zovnishni podiyi stanovlyat lishe tlo a spravzhnim zmistom ye stan nastrij pochuttya perezhivannya geroyiv Ye Gucalo nache govorit nam osyagnuti zhittya mozhlivo lishe shlyahom bezposerednogo spoglyadannya perezhivannya Struktura tvoruPovist skladayetsya z p yati opovidan Denisko i vidma Prigodi litnogo dnya Prigodi osinnogo dnya Prigodi zimovogo dnya Lasun Golovnij gerojDenisko vrazlivij hlopchik ne po litah hazyajnovitij dopitlivij cikavij do vsogo Vin zacharovanij prirodoyu namagayetsya piznati tayemnici z zhittya zviriv ptahiv roslin Povertayetsya dodomu j pislya babinoyi hati pislya yiyi rozpovidej use zdayetsya takim dorogim i milim takim znachnim i glibokim sho na vse tilki j divivsya b sho pro vse tilki j dumav bi Ptashka letit zloviv bi yiyi i v ochenyata zazirnuv stebelce od vitru kolishetsya ne vidrivav bi poglyadu vid togo yak vono kolishetsya J chogo ce vono vse tak roste zeleniye litaye gojdayetsya svititsya Chogo vono tak U povisti rozkrivayutsya tayemnici formuvannya harakteru hlopchika SyuzhetV opovidanni Denisko i vidma bachimo yakij Denisko ohochij do tayemnic vin shiro virit v isnuvannya domovika sho nibito zhive u shtandarah pomizh drov solomi ta smittya i vidmi yaka koverzuye v dimari Hlopec perekonanij sho domovik svij i zavzhdi pikluyetsya pro poryadok u domi Denisko chasto naviduyetsya u shtandari Domoviche domoviche ya tobi yisti prinis yizh ta zdorovij bud nashu hatu sterezhi A ot vidma zavdaye hlopcyu nemalo klopotu Jogo lyakayut yiyi nichni zavivannya u dimari abo yiyi perekochuvannya mizh kushami u balci Dityachij strah pered nechistoyu siloyu dopomagayut podolati kmitlivi traktoristi rozoravshi balochku v yakij na dumku hlopchika zhila vidma V opovidannyah Prigodi litnogo dnya i Prigodi zimovogo dnya pokazano vidnosini Deniska z batkom poruch z yakim hlopec pochuvayetsya najshaslivishim u sviti Movchaznij i strimanij batko stavitsya do malogo sina yak do rivnogo sobi ne povchaye ne dorikaye a proponuye vse robiti razom Poglyadav na batka v togo ochi grali rozumom i Denisko buv peven batko vse znaye vin potim poyasnit roztolkuye cyu divinu Spochatku batko bere hlopcya v pole Prigodi litnogo dnya vidkrivaye jomu krasu ridnoyi zemli vihovuye pochuttya gospodarya i zahisnika prirodi vchit sposterezhlivosti zhittyevoyi mudrosti Voni gostyuyut u znajomogo balakuchogo dyadka ribalyat i varyat yushku bilya kurenya Denisko z cikavistyu sluhaye rozpovidi dyadka i jogo nastanovi Nichogo ne zabuvaj Denisku vse prigoditsya Ot yakus dribnicyu znayesh znaj ne spekujsya yiyi vona tobi piznishe znadobitsya Odne do odnogo odne do odnogo ot i zhittya same zrozumiyesh yak u nomu vse vedetsya sho j do chogo V opovidanni Prigodi zimovogo dnya malovnicho opisuyetsya podorozh Deniska ta jogo batka u zimovij lis do znajomogo lisnika Ce bulo pershe polyuvannya hlopcya I Denisko taki vpolyuvav lisicyu Prote dovidavshis sho batko zibravsya poshiti shapku z neyi hlopec plache nad yiyi doleyu Opovidannya Prigodi osinnogo dnya pokazuye sho nekvaplive spilkuvannya z prirodoyu najzahoplyuyucha sprava yaka daye mozhlivist vidchuti povnotu zhittya Povitrya tuge j nache azh shorstkuvate pij i ne nap yeshsya take dobre J mozhlivo hmil u povitri brodit bo chogo b oto raptovo zaviruvala v Deniska krov zapashili rum yancem shoki zatripotilo serce Hmelem taki j spravdi perepovnene povitrya ta she brodyat u nomu inshi osinni zapahi gusti durmanni Zvichajnij osinnij den staye bagatim na dityachi vidkrittya zustrich na galyavini iz zagublenim loshatkom sproba priborkati voronu rozpalennya vognyu Sered usih zviriv najbilshe Denisko zahoplyuvavsya kinmi Lasun Najduzhche jomu hotilos nadivitis na konej koni viklikali v nomu take zahoplennya yak nisho v sviti Chas vid chasu vin naviduvavsya do kolgospnoyi stajni abi podivitisya na konej posluhati rozpovidi Lavrina Lekgostupa a takozh vidvidati svogo ulyublencya odnookogo konya Lasuna Hlopec rozmovlyav z nim Jomu navit zdavalos sho Lasun rozumiye lyudsku rozmovu pogladzhuvav po shiyi perebirav jomu ne taku vzhe j gustu grivu Deniskovi duzhe bolila ta kvolist Lasuna a tomu vin zavzhdi zhaliv jogo Yakbi mi zhili z toboyu to ya nikoli j palcem ne zachepiv bi tebe ne voziv bi na tobi nichogo v plug i boronu ne zapryagav bi Yakbi tebe viddali meni to ya doglyadav bi tebe vodoyu napuvav sinom goduvav a yakbi ti hotiv posluhati knizhku to j knizhku tobi prochitav bi Vazhko perezhivav hlopec hvorobu Lasuna i jogo smert Nache vira pokinula jogo sho jomu pid silu shos povernuti sho vin u zmozi rozgadati zagadku LiteraturaGucalo Ye Denisko dlya molodshogo shkilnogo viku Yevgen Pilipovich Gucalo il V Malinko Kiyiv Veselka 1973 138 s il Gucalo Ye Skazhenij chornobilskij sobaka vibrani tvori Yevgen Gucalo K Znannya 2014 221 s Skarbi