Гусєва Лідія Олександрівна

Лідія Олександрівна Гу́сєва (нар. 19 червня 1918, Клинці — пом. 15 липня 2008) — українська архітекторка. Член Спілки архітекторів України з 1946 року. Дружина архітектора Бориса Жежеріна, мати архітектора Вадима Жежеріна.

Гусєва Лідія Олександрівна
Народження	19 червня 1918(1918-06-19) Клинці, Суразький повіт, Чернігівська губернія, УНР
Смерть	15 липня 2008(2008-07-15) (90 років)
Країна (підданство)	СРСР  Україна
Навчання	Київський інженерно-будівельний інститут (1941)
Діяльність	архітекторка
Членство	Національна спілка архітекторів України
Діти	·Жежерін Вадим Борисович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гусєва.

Біографія

Могила Лідії Гусєвої та її чоловіка, Байкове кладовище

Народилася 19 червня 1918 року в місті Клинцях Чернігівської губернії (тепер Брянська область, Росія). З 1935 по 1941 рік навчалася на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту. У 1943—1944 роках працювала архітектором Київського окружного військово-будівельного управління.

З 1952 року працювала груповим архітектором «Діпроміста» та . З 1963 року — головний архітектор в Діпромісті, головний інженер Архітектурно-планувальної майстерні № 2.

Померла в 90-річному віці 15 липня 2008 року. Похована разом з чоловіком на Байковому кладовищі .

Споруди і проєкти

• Типовий проєкт будинку селищного типу з двох однокімнатних квартир, а також проєкт житлового одноквартирного будинку для індивідуальної забудови (1944);
• Проєкт типового двокімнатного одноквартирного житлового будинку для індивідуальної забудови та проєкт типового будинку колгоспника (1945);
• Готель у Артемівську (1945—1946);
• Планування селища Петрово-Лідіївки в Донбасі (розпочато будівництво у 1946 році);
• Типовий проєкт парку культури та відпочинку для колгоспного села (1946);
• Генеральний план Житомира (1946, у співавторстві);
• Проєкт планування шахти імені Румянцева (Донецька область; у співавторстві);
• Уклала типовий альбом надвірних споруд (1949);
• Проєкт парку «Металург» у Запоріжжі (1950);
• Архітектура малих форм на території (1951) та фонтан (1956) на головній площі ВДНГ УРСР;
• Гуртожиток на 240 осіб у місті Часовому Ярі (1959);
• Проєкт детального планування районів Гнідава та Теремне Луцька (1960);
• Широкоекранний кінозал у Маріїнському палаці в Києві (1960);
• Проєкт детального планування мікрорайону № 1 в Херсоні (1961);
• Реконструкція їдальні Ради Міністрів УРСР у Києві (1961—1962);
• Дев'ятиповерховий житловий будинок Ради Міністрів УРСР по вулиці Січневого повстання № 24-а у Києві (1962—1964);
• Прив'язки типового житлового будинку на 16 квартир у Кончі-Заспі (1962—1963);
• Житлові будинки в Києві:
  • на вулиці Червоноармійській № 129 і № 139 (1969);
  • на вулиці Івана Кудрі № 20 (1975);
• Адміністративний будинок міських організацій у Ворошиловграді (1980);
• Палац спорту «Метеор» у Дніпропетровську (1983);
• Комплекс пологового будинку і готель «Мир» у Рівному (1984);
• Пансіонат «Дніпро» у Євпаторії (1985).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021.
2. Ділянка № 49а (50°24′59″ пн. ш. 30°30′06″ сх. д. / 50.4166611° пн. ш. 30.5017889° сх. д. / 50.4166611; 30.5017889).

Література

• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 69.;
• Плахотнюк С. О. Гусєва Лідія Олександрівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .