Професор Густав Шедлер (нім. Gustav Schädler нар. 18 листопада 1883 року, Трізенберг — пом. 19 червня 1961, Вадуц, Ліхтенштейн) — прем'єр-міністр Ліхтенштейну у 1922–1928 роках. Член Християнсько-соціальної народної партії. Його уряд був відповідальним за створення валютного союзу зі Швейцарією у 1924 році.
Густав Шедлер | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Gustav Schädler | |||||||||
Прем'єр-міністр Ліхтенштейну | |||||||||
6 червня 1922 — 4 квітня 1928 | |||||||||
Монарх | |||||||||
Попередник | Йозеф Оспельт | ||||||||
Наступник | Йозеф Хооп | ||||||||
Народився | 18 листопада 1983 Трізенберг, Ліхтенштейн | ||||||||
Помер | 19 червня 1961 Вадуц, Ліхтенштейн | ||||||||
Похований | d | ||||||||
Відомий як | політик | ||||||||
Країна | Ліхтенштейн | ||||||||
Політична партія | |||||||||
Релігія | католицтво[1] | ||||||||
Нагороди | |||||||||
Медіафайли у Вікісховищі | |||||||||
Біографія
Густав Шедлер народився в родині Адольфа та Марії (уродженої Бек) у Трізенбергу; мав чотирьох братів та сестер. Родина працювала на фермі, батько брав активну участь у громадському житті комуни. Після закінчення школи Густав поступив до педагогічної семінарії у Бад-Заульгау (Німеччина). З 1906 по 1912 роки здобував освіту у Цюриху за історично-лінгвістичним напрямком; був членом братства ліхтенштейнських студентів «Ренія».
У 1914 році почав працювати вчителем у Національній школі в Вадуці. У 1919 році князь Ліхтенштейну призначив Густава Шедлера на посаду спікера Ландтагу. У 1920 році був удостоєний почесного звання «професор» та разом із Вільямом Беком отримав доручення підготувати зміни до Конституції. Результатом їхньої кропіткої роботи стало прийняття у 1921 році нової Конституції Ліхтенштейну.
За результатами парламентських виборів, які відбулися 2 березня 1922 року, більшість у Ландтазі отримала Народна партія, а Густав Шедлер очолив Уряд країни. Після відставки його попередника — Йозефа Оспельта — князь Йоган ІІ призначив Шедлера 10 червня 1922 року новим прем'єр-міністром.
Під керівництвом Густава Шедлера був підписаний (1923) та утворений валютний союз (1924) зі Швейцарією. Також у період правління уряду Шедлера сталася надзвичайна подія — прорив греблі на Рейні (25 вересня 1927 року), відома як «Рейнська катастрофа». Через політичний скандал, пов'язаний із діяльністю Ощадбанку країни, Густава Шедлер був змушений піти з посади прем'єр-міністра. Після цього він повернувся до роботи у сфері шкільної освіти.
Шедлер багато років був кореспондентом Neue Zürcher Zeitung — швейцарської німецькомовної газети; у 1943–1944 роках разом із Отто Шедлером був редактором газети .
Посилання
- Густав Шедлер у Історичному словнику Швейцарії [ 15 липня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
- https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/021113/2012-06-21/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Profesor Gustav Shedler nim Gustav Schadler nar 18 listopada 1883 roku Trizenberg pom 19 chervnya 1961 Vaduc Lihtenshtejn prem yer ministr Lihtenshtejnu u 1922 1928 rokah Chlen Hristiyansko socialnoyi narodnoyi partiyi Jogo uryad buv vidpovidalnim za stvorennya valyutnogo soyuzu zi Shvejcariyeyu u 1924 roci Gustav Shedlernim Gustav SchadlerPrem yer ministr Lihtenshtejnu6 chervnya 1922 4 kvitnya 1928MonarhPoperednikJozef OspeltNastupnikJozef HoopNarodivsya18 listopada 1983 1983 11 18 Trizenberg LihtenshtejnPomer19 chervnya 1961 1961 06 19 Vaduc LihtenshtejnPohovanijdVidomij yakpolitikKrayinaLihtenshtejnPolitichna partiyaReligiyakatolictvo 1 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shedler BiografiyaGustav Shedler narodivsya v rodini Adolfa ta Mariyi urodzhenoyi Bek u Trizenbergu mav chotiroh brativ ta sester Rodina pracyuvala na fermi batko brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti komuni Pislya zakinchennya shkoli Gustav postupiv do pedagogichnoyi seminariyi u Bad Zaulgau Nimechchina Z 1906 po 1912 roki zdobuvav osvitu u Cyurihu za istorichno lingvistichnim napryamkom buv chlenom bratstva lihtenshtejnskih studentiv Reniya U 1914 roci pochav pracyuvati vchitelem u Nacionalnij shkoli v Vaduci U 1919 roci knyaz Lihtenshtejnu priznachiv Gustava Shedlera na posadu spikera Landtagu U 1920 roci buv udostoyenij pochesnogo zvannya profesor ta razom iz Vilyamom Bekom otrimav doruchennya pidgotuvati zmini do Konstituciyi Rezultatom yihnoyi kropitkoyi roboti stalo prijnyattya u 1921 roci novoyi Konstituciyi Lihtenshtejnu Za rezultatami parlamentskih viboriv yaki vidbulisya 2 bereznya 1922 roku bilshist u Landtazi otrimala Narodna partiya a Gustav Shedler ocholiv Uryad krayini Pislya vidstavki jogo poperednika Jozefa Ospelta knyaz Jogan II priznachiv Shedlera 10 chervnya 1922 roku novim prem yer ministrom Pid kerivnictvom Gustava Shedlera buv pidpisanij 1923 ta utvorenij valyutnij soyuz 1924 zi Shvejcariyeyu Takozh u period pravlinnya uryadu Shedlera stalasya nadzvichajna podiya proriv grebli na Rejni 25 veresnya 1927 roku vidoma yak Rejnska katastrofa Cherez politichnij skandal pov yazanij iz diyalnistyu Oshadbanku krayini Gustava Shedler buv zmushenij piti z posadi prem yer ministra Pislya cogo vin povernuvsya do roboti u sferi shkilnoyi osviti Shedler bagato rokiv buv korespondentom Neue Zurcher Zeitung shvejcarskoyi nimeckomovnoyi gazeti u 1943 1944 rokah razom iz Otto Shedlerom buv redaktorom gazeti PosilannyaGustav Shedler u Istorichnomu slovniku Shvejcariyi 15 lipnya 2014 u Wayback Machine nim https hls dhs dss ch de articles 021113 2012 06 21