Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конституція князівства Ліхтенштейн визначає Ліхтенштейн як конституційну спадкову монархію на парламентських та демократичних принципах. Представниками державної влади є фюрст та народ. Остання конституція датується 1921 роком та дійсна на сьогоднішній день в редакції 2003 року.
Історія конституції
Конституція 1818 року
За часів Священної Римської імперії в князівстві Ліхтенштейн не було письмової конституції. Разом із створенням наполеонівських держав-прикладів перша письмова конституція (в сучасному сенсі цього слова) була створена в Німеччині. Зокрема, таким чином була створена конституція великого герцогства Франкфурт.
§ 13 конституції союзу німецьких держав визначала, що кожна держава-член союзу повинна мати свою конституцію. 1818 року нав'язана конституцію була підписана 9 листопада 1818 року князем . Ця конституція визначила створення Ландтагу, що складався з представників духовенства, правління та казначеїв общин. Ландтагу скликався фюрстом один раз на рік та виконував формально визначав вимоги до податків.
Революцію 1848 року
Протягом революцій 1848—1849 років вилилися в безпорядки в Ліхтенштейні, але завдячуючи історику Петер Кайзеру вони закінчилися мирно. Піддані просили фюрста надати в новій конституції права вільного воєвиявлення представникам народу та заборону феодального підданства. Тим не менше, в зв'язку з придушенням революцій в Австрії та Німецькому союзі побажання народу не були прийняті.
Перша конституція 1862 року
Фюрст надав Ліхтенштейну першу конституцію в 1862 році, за якою був створений демократично легітимний Ландтаг Ліхтенштейну. Звичайно, народ мав лише опосередкований вплив на Ландтаг.
Кількість обранців Ландтагу зменшилася до 15, троє з яких призначалися фюрстом, а інші дванадцять обиралися опосередковано чоловіками з правом голосу. Для такого вибору в конжній общині обиралося по одному представнику на кожні 100 мешканців. Ці обрані представники визначали обранців Ландтагу на окремих зборах.
Конституція вперше обмежували права фюрста. Він керував країною, але законодавча влада належала Ландтагу.
Ландтаг мав тепер права впливу на найважливіші задачі країни. Він мав вплив на законодавчий процес, а також на фінанцовий суверенітет за рахунок визначення податків. Крім того, Ландтаг мав право голосу при заключенні державних договорів, міг контролювати державну адміністрацію та мав право впливу у випадку військової мобілізації.
Конституція 1921 року
Після заснування Християнсько-соціальної народної партії та прогресивної громадянської партії Ліхтенштейну в 1918 році знову постало питання нової конституції на демократичних основах. Конституція набрала чинності 24 жовтня 1921 року після переговорів між фюрстом та Ландтагом. Держава була визначена як конституційна спадкова монархія на парламентських та демократичних принципах. З 1918 року Ландтаг обирався безпосередньо народом після відмови від додаткових представників народу. Конституцію можна визначити як біполярну між монархічними та демократичними принципами, що знаходяться в рівновазі. В результаті цього, більшість завдань держави стали спільними для фюрста та Ландтагу. Крім того, в конституцію були вперше включені такі прямодемократичні елементи як народна ініціатива та референдум.
Зміни конституції 2003 року
Зміни конституції 2003 року призвели до перерозподілу прав між фюрстом та Ландтагом. Ці зміни надали фюрсту більше прав, аніж будь-якому іншому монарху в Європі за винятком Папи Римського. Населення Ліхтенштейну віддалу 64,3% голосів за зміни до конституції після того, як Ганс-Адам II заявив, що покине країну у випадку відхилення змін. Виходячи з обставин, фюрст має право в будь-який момент розпустити Ландтаг та управляти країною у непарламентському надзвичайному стані. Більше того, фюрст має право в односторонньому порядку, себто без узгодження з парламентом та вказання причин, розпустити уряд країни. Після змін 2003 року, всі судді подаються колегією суддів до парламенту для їх затвердження. В цій колегії фюрст має право вето, себто має вирішальний вплив на вібир суддів. Народові надається право висловлення недовіри фюрсту та відлучення його від управління країною. Хоча дії, що необхідні для втілення цього, досить складні та фактично не можуть буть реалізовані на практиці.
Конституцію розкритикували як в державі, так і на міжнародному рівні. Рада Європи висловила думку, що демократія в Ліхтенштейні стоїть під загрозою через панівне положення фюрста.
Зміст конституції
Конституція складається з дванадцяти глав:
- Глава I. Князівство
- Глава II. Фюрст
- Глава III. Обов'язки держави
- Глава IV. Загальні права та обов'язки громадян Ліхтенштейну
- Глава V. Ландтаг
- Глава VI. Державний комітет
- Глава VII. Уряд
- Глава VIII. Суди
- Глава IX. Адміністративні одиниці та держслужбовці
- Глава X. Общини
- Глава XI. Конституційні зміни та їх інтерпретація
- Глава XII. Прикінцеві положення
Посилання
- http://www.llv.li/verfassung-e-01-02-09.doc.pdf [ 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] Текст конституції англійською мовою
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstituciya knyazivstva Lihtenshtejn viznachaye Lihtenshtejn yak konstitucijnu spadkovu monarhiyu na parlamentskih ta demokratichnih principah Predstavnikami derzhavnoyi vladi ye fyurst ta narod Ostannya konstituciya datuyetsya 1921 rokom ta dijsna na sogodnishnij den v redakciyi 2003 roku Istoriya konstituciyiKonstituciya 1818 roku Za chasiv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v knyazivstvi Lihtenshtejn ne bulo pismovoyi konstituciyi Razom iz stvorennyam napoleonivskih derzhav prikladiv persha pismova konstituciya v suchasnomu sensi cogo slova bula stvorena v Nimechchini Zokrema takim chinom bula stvorena konstituciya velikogo gercogstva Frankfurt 13 konstituciyi soyuzu nimeckih derzhav viznachala sho kozhna derzhava chlen soyuzu povinna mati svoyu konstituciyu 1818 roku nav yazana konstituciyu bula pidpisana 9 listopada 1818 roku knyazem Cya konstituciya viznachila stvorennya Landtagu sho skladavsya z predstavnikiv duhovenstva pravlinnya ta kaznacheyiv obshin Landtagu sklikavsya fyurstom odin raz na rik ta vikonuvav formalno viznachav vimogi do podatkiv Revolyuciyu 1848 roku Protyagom revolyucij 1848 1849 rokiv vililisya v bezporyadki v Lihtenshtejni ale zavdyachuyuchi istoriku Peter Kajzeru voni zakinchilisya mirno Piddani prosili fyursta nadati v novij konstituciyi prava vilnogo voyeviyavlennya predstavnikam narodu ta zaboronu feodalnogo piddanstva Tim ne menshe v zv yazku z pridushennyam revolyucij v Avstriyi ta Nimeckomu soyuzi pobazhannya narodu ne buli prijnyati Persha konstituciya 1862 roku Fyurst nadav Lihtenshtejnu pershu konstituciyu v 1862 roci za yakoyu buv stvorenij demokratichno legitimnij Landtag Lihtenshtejnu Zvichajno narod mav lishe oposeredkovanij vpliv na Landtag Kilkist obranciv Landtagu zmenshilasya do 15 troye z yakih priznachalisya fyurstom a inshi dvanadcyat obiralisya oposeredkovano cholovikami z pravom golosu Dlya takogo viboru v konzhnij obshini obiralosya po odnomu predstavniku na kozhni 100 meshkanciv Ci obrani predstavniki viznachali obranciv Landtagu na okremih zborah Konstituciya vpershe obmezhuvali prava fyursta Vin keruvav krayinoyu ale zakonodavcha vlada nalezhala Landtagu Landtag mav teper prava vplivu na najvazhlivishi zadachi krayini Vin mav vpliv na zakonodavchij proces a takozh na financovij suverenitet za rahunok viznachennya podatkiv Krim togo Landtag mav pravo golosu pri zaklyuchenni derzhavnih dogovoriv mig kontrolyuvati derzhavnu administraciyu ta mav pravo vplivu u vipadku vijskovoyi mobilizaciyi Konstituciya 1921 roku Pislya zasnuvannya Hristiyansko socialnoyi narodnoyi partiyi ta progresivnoyi gromadyanskoyi partiyi Lihtenshtejnu v 1918 roci znovu postalo pitannya novoyi konstituciyi na demokratichnih osnovah Konstituciya nabrala chinnosti 24 zhovtnya 1921 roku pislya peregovoriv mizh fyurstom ta Landtagom Derzhava bula viznachena yak konstitucijna spadkova monarhiya na parlamentskih ta demokratichnih principah Z 1918 roku Landtag obiravsya bezposeredno narodom pislya vidmovi vid dodatkovih predstavnikiv narodu Konstituciyu mozhna viznachiti yak bipolyarnu mizh monarhichnimi ta demokratichnimi principami sho znahodyatsya v rivnovazi V rezultati cogo bilshist zavdan derzhavi stali spilnimi dlya fyursta ta Landtagu Krim togo v konstituciyu buli vpershe vklyucheni taki pryamodemokratichni elementi yak narodna iniciativa ta referendum Zmini konstituciyi 2003 roku Zmini konstituciyi 2003 roku prizveli do pererozpodilu prav mizh fyurstom ta Landtagom Ci zmini nadali fyurstu bilshe prav anizh bud yakomu inshomu monarhu v Yevropi za vinyatkom Papi Rimskogo Naselennya Lihtenshtejnu viddalu 64 3 golosiv za zmini do konstituciyi pislya togo yak Gans Adam II zayaviv sho pokine krayinu u vipadku vidhilennya zmin Vihodyachi z obstavin fyurst maye pravo v bud yakij moment rozpustiti Landtag ta upravlyati krayinoyu u neparlamentskomu nadzvichajnomu stani Bilshe togo fyurst maye pravo v odnostoronnomu poryadku sebto bez uzgodzhennya z parlamentom ta vkazannya prichin rozpustiti uryad krayini Pislya zmin 2003 roku vsi suddi podayutsya kolegiyeyu suddiv do parlamentu dlya yih zatverdzhennya V cij kolegiyi fyurst maye pravo veto sebto maye virishalnij vpliv na vibir suddiv Narodovi nadayetsya pravo vislovlennya nedoviri fyurstu ta vidluchennya jogo vid upravlinnya krayinoyu Hocha diyi sho neobhidni dlya vtilennya cogo dosit skladni ta faktichno ne mozhut but realizovani na praktici Konstituciyu rozkritikuvali yak v derzhavi tak i na mizhnarodnomu rivni Rada Yevropi vislovila dumku sho demokratiya v Lihtenshtejni stoyit pid zagrozoyu cherez panivne polozhennya fyursta Zmist konstituciyiKonstituciya skladayetsya z dvanadcyati glav Glava I Knyazivstvo Glava II Fyurst Glava III Obov yazki derzhavi Glava IV Zagalni prava ta obov yazki gromadyan Lihtenshtejnu Glava V Landtag Glava VI Derzhavnij komitet Glava VII Uryad Glava VIII Sudi Glava IX Administrativni odinici ta derzhsluzhbovci Glava X Obshini Glava XI Konstitucijni zmini ta yih interpretaciya Glava XII Prikincevi polozhennyaPosilannyahttp www llv li verfassung e 01 02 09 doc pdf 27 grudnya 2013 u Wayback Machine Tekst konstituciyi anglijskoyu movoyu