Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Густав Фен (нім. Gustav Fehn; нар. 21 лютого 1892, Нюрнберг — пом. 5 червня 1945, Любляна) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ Вермахту (1942). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1940). Учасник Першої та Другої світових війн; за часів Другої світової війни командував піхотними, гірсько-піхотними та танковими з'єднаннями і об'єднаннями.
| Густав Фен | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Gustav Fehn | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Народження | 21 лютого 1892 Нюрнберг, Королівство Баварія | |||||||||||||||||
| Смерть | 5 червня 1945 (53 роки) Любляна, Словенія | |||||||||||||||||
| Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | |||||||||||||||||
| Приналежність |  Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | |||||||||||||||||
| Вид збройних сил |  Сухопутні війська | |||||||||||||||||
| Рід військ | піхота танкові війська | |||||||||||||||||
| Роки служби | 1911–1945 | |||||||||||||||||
| Звання |  Генерал танкових військ | |||||||||||||||||
| Формування | 4-та танкова дивізія | |||||||||||||||||
| Командування | 5-та танкова дивізія XXXX-й танковий корпус Корпус «Африка» Німецько-італійська танкова армія XXVI-й армійський корпус XV-й гірський корпус XXI-й гірський корпус | |||||||||||||||||
| Війни / битви | ||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||
 Густав Фен у Вікісховищі | ||||||||||||||||||
)
)
)
Біографія
Густав Фен народився 21 лютого 1892 в Нюрберзі. Військову службу розпочав 24 липня 1911 року, поступивши до 67-го піхотного полку імперської армії.
Військова кар'єра
- 24 липня 1911 — фанен-юнкер
- 22 травня 1912 — фенріх
- 27 січня 1913 — лейтенант
- 18 квітня 1916 — обер-лейтенант
- 1 січня 1923 — гауптман
- 1 квітня 1933 — майор
- 1 грудня 1935 — оберст-лейтенант
- 1 квітня 1938 — оберст
- 1 серпня 1940 — генерал-майор
- 1 серпня 1942 — генерал-лейтенант
- 1 листопада 1942 — генерал танкових військ
За часів Першої світової війни командир піхотного взводу, роти, ад'ютант полку у військах, що билися на Західному фронті. У 1917 виконував обов'язки командира батальйону 98-го піхотного полку.
У післявоєнний час з 1919 до 1934 на різних посадах у піхотних й гірсько-піхотних військах Веймарської республіки: командир роти, ад'ютант полку, бригади, дивізії. З 1 січня 1935 — інструктор у піхотній школі в Дрездені. 1 грудня 1935 призначений командиром І-го піхотного батальйону 33-го піхотного полку Вермахту.
З 1 квітня 1939 оберст Густав Фен командир 33-го моторизованого полку 4-ї танкової дивізії, на чолі якого брав участь у бойових діях Польської кампанії 1939 року. Його моторизований полк бився з польськими військами біля Мокрої, під час штурму Варшави здійснив спробу захопити з ходу варшавське передмістя Охота, але ця атака не мала успіху й німецькі війська змушені були відступити. Далі бився в битві на Бзурі.
У війні у Франції в травні 1940, Г.Фен зі своїм полком змагався з бельгійськими, французькими та експедиційними британськими військами у Бельгійській кампанії, брав участь у Дюнкерській битві. У червні при виконанні плану операції «Рот», моторизований полк швидкими темпами просувався разом з дивізією по Франції, поки не досяг району Гренобля, де німецькі війська зупинилися, після того, як Франція остаточно капітулювала.
28 липня 1940 оберст Фен став командиром 4-ї моторизованої бригади 4-ї танкової дивізії, якою керував до 16 листопада 1940, виконуючи окупаційні функції на французькій території.
25 листопада 1940 генерал-майор Г.Фен призначений на посаду командира 5-ї танкової дивізії, командуючи якою він взяв найактивнішу участь у вторгненні до Радянського Союзу. 22 червня 1941 танкова дивізія генерала Фена увірвалася з військами XXIV-го моторизованого корпусу Л.фон Швепенбурга 2-ї танкової групи Вермахту, форсувавши Буг, південніше Берестя до Західної Білорусі й, діючи на вістрі сил вторгнення, швидко просувалася вглиб радянської території. За перший день боїв передові підрозділи дивізії пройшли 65 км й дісталися населеного пункту Кобринь. В результаті блискавичного наступу танкових ударних груп німецької армії у котлі біля Мінську було захоплено у полон близько 300 000 радянських військових Західного фронту.
У подальшому війська дивізії генерала Фена брали участь у Вітебській битві, а після наказу Гітлера про підтримку групи армій «Південь», вирушила на столицю України, і разом з військами, що діяли на цьому стратегічному напрямку, билася під Києвом, де знову утворила черговий «котел», в який потрапило близько 665 000 радянських солдатів та офіцерів.
У вересні 1941 5-та танкова дивізія прискореним маршем повернулася до складу ударного угруповання німецької групи армій «Центр».
30 вересня 1941 2-га танкова група ударом на стику 13-ї армії і оперативної групи генерал-майора Брянського фронту розпочала наступ на південному фасі групи армій, й незабаром прорвала оборону радянських військ.
1 жовтня, кинувши в наступ XXIV-й моторизований корпус, німецькі війська почали розвивати досягнутий успіх в напрямі Севськ — Орел — Тула. Радянський фронт було прорвано на всю глибину, нацистські війська просунулися на 60 кілометровому фронті майже на 100 кілометрів вглиб. 3 жовтня передові частини німецьких військ опанували Орел. За 4 дні танкова група Гудеріана просунулася вглиб радянської оборони на 200 кілометрів. На початковій стадії операції «Тайфун», частини 5-ї танкової дивізії разом з іншими формуваннями, знову вщент розгромили радянські війська, захопивши у полон близько 108 000 військовослужбовців Червоної армії.
В подальшому частини танкової дивізії генерал-майора Г.Фена билися на московському напрямку, в боях під Тулою, Сталіногорськом. На початку грудня 5-та танкова дивізія вела запеклі оборонні бої на своєму напрямку, намагаючись стримати наступ радянських військ під Москвою. Через значні втрати у живій силі та техніці (в дивізії лишилося тільки 25 справних танків), була відведена у тил, в район Орла, де розпочала процес доукомплектування та відновлення боєздатності.
Протягом 1942 війська під командуванням Фена вели спорадичні бойові дії на орловсько-брянському напрямку. З 1 жовтня 1942 генерал-лейтенант Г.Фен призначений командиром XXXX-го танкового корпусу, що бився на Північному Кавказі на річці Терек. 1 листопада 1942 за успішне керівництво танковими формуваннями у ході бойових дій на Східному фронті, Г.Фену присвоєне чергове звання — генерал танкових військ.
Але, вже через місяць генерал Г.Фен відкликаний до резерву фюрера, й незабаром призначений командиром німецького танкового корпусу «Африка», що бився в складі Німецько-італійської танкової армії генерал-фельдмаршала Е.Роммеля, проти британців на Північно-Африканському театрі. 16 листопада 1942 генерал танкових військ Фен прийняв посаду командира танкового корпусу, яким прокомандував 2 місяці. Водночас, нетривалий період був командувачем об'єднаної італійсько-німецької армії замість фельдмаршала Роммеля.
15 січня 1943, внаслідок отриманого в бою поранення, Г.Фен відправлений до Німеччини, де проходив курс лікування до середини літа 1943 року.
З 1 липня 1943 генерал Г.Фен знову на Східному фронті, він призначений командиром XXVI-го армійського корпусу, що вів бойові дії на північному фланзі німецько-радянського фронту. Війська корпусу займали потужні рубежі оборони на найважливішій ділянці обложеного Ленінграду — в районі Мги, поблизу вузького перешийку, що пробили радянські війська взимку 1943 року поздовж Ладозького озера.
З 20 жовтня 1943 виведений у резерв ОКХ, далі отримав призначення на посаду командира XXI-го гірського корпусу, який боровся з югославськими партизанами в окупованої Сербії та Хорватії. На чолі цього гірського корпусу перебував до 20 липня 1944, згодом призначений командиром наступного — XV-го гірського корпусу Вермахту. Командир XV-го корпусу генерал танкових військ Г.Фен бився на Югославському фронтові до закінчення Другої світової війни, доки 8 травня не капітулювали усі німецькі частини на цьому театрі дій.
Генерал Густав Фен був захоплений у полон югославськими партизанами й розстріляний без суду та слідства.
Нагороди
- Залізний хрест
- 2-го класу (30 вересня 1914)
- 1-го класу (27 липня 1915)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (травень 1918)
- Ганзейський Хрест (Гамбург) (12 листопада 1918)
- Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу з вінком (25 квітня 1919) — отримав 2 нагороди одночасно.
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (1 грудня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно.
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (20 вересня 1939)
- 1-го класу (12 жовтня 1939)
- Лицарський хрест Залізного хреста (5 серпня 1940)
- Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі
- Німецький хрест в золоті (7 липня 1942)
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42») (8 вересня 1942)
- Нарукавна стрічка «Африка»
- Орден «Святий Олександр», великий офіцерський хрест з мечами (Болгарія)
Див. також
Література
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. .
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .
- Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. .
Посилання
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 11 грудня 2014. (нім.)
- . на geocities.ws. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 11 грудня 2014. (англ.)
- . на desertwar.net. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 11 грудня 2014. (англ.)
- Fehn, Gustav [ 13 грудня 2014 у Wayback Machine.] — нагороди генерала танкових військ Фена (англ.)
- Нагороди Густава Фена [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gustav Fen nim Gustav Fehn nar 21 lyutogo 1892 Nyurnberg pom 5 chervnya 1945 Lyublyana nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general tankovih vijsk Vermahtu 1942 Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 1940 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komanduvav pihotnimi girsko pihotnimi ta tankovimi z yednannyami i ob yednannyami Gustav FenGustav FehnNarodzhennya21 lyutogo 1892 1892 02 21 Nyurnberg Korolivstvo BavariyaSmert5 chervnya 1945 1945 06 05 53 roki Lyublyana SloveniyaKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskpihota tankovi vijskaRoki sluzhbi1911 1945Zvannya General tankovih vijskFormuvannya4 ta tankova diviziyaKomanduvannya5 ta tankova diviziya XXXX j tankovij korpus Korpus Afrika Nimecko italijska tankova armiya XXVI j armijskij korpus XV j girskij korpus XXI j girskij korpusVijni bitviPersha svitova vijna Druga svitova vijna Shidnij front Polska kampaniya Zahidnij front Francuzka kampaniya Belgijska kampaniya Bitva za Dyunkerk Shidnij front Operaciya Barbarossa Prikordonni bitvi Bilostocko Minska bitva Vitebska bitva Smolenska bitva Bitva za Kiyiv Operaciya Tajfun Bryanska operaciya Tulska oboronna operaciya Tulska nastupalna operaciya Bitva za Kavkaz Seredzemnomor ya Pivnichno Afrikanska kampaniya Shidnij front Blokada Leningrada Balkani Yugoslavskij frontNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasuZolotij nimeckij hrest Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuZa poranennya nagrudnij znak Ganzejskij hrest Gamburg Vijskovij hrest Fridriha Avgusta Oldenburg Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Velikij oficer ordena Svyatij Oleksandr Narukavna strichka Afrika Nagrudnij znak Za tankovu ataku Gustav Fen u VikishovishiBiografiyaGustav Fen narodivsya 21 lyutogo 1892 v Nyurberzi Vijskovu sluzhbu rozpochav 24 lipnya 1911 roku postupivshi do 67 go pihotnogo polku imperskoyi armiyi Vijskova kar yera 24 lipnya 1911 fanen yunker 22 travnya 1912 fenrih 27 sichnya 1913 lejtenant 18 kvitnya 1916 ober lejtenant 1 sichnya 1923 gauptman 1 kvitnya 1933 major 1 grudnya 1935 oberst lejtenant 1 kvitnya 1938 oberst 1 serpnya 1940 general major 1 serpnya 1942 general lejtenant 1 listopada 1942 general tankovih vijsk Za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni komandir pihotnogo vzvodu roti ad yutant polku u vijskah sho bilisya na Zahidnomu fronti U 1917 vikonuvav obov yazki komandira bataljonu 98 go pihotnogo polku U pislyavoyennij chas z 1919 do 1934 na riznih posadah u pihotnih j girsko pihotnih vijskah Vejmarskoyi respubliki komandir roti ad yutant polku brigadi diviziyi Z 1 sichnya 1935 instruktor u pihotnij shkoli v Drezdeni 1 grudnya 1935 priznachenij komandirom I go pihotnogo bataljonu 33 go pihotnogo polku Vermahtu Z 1 kvitnya 1939 oberst Gustav Fen komandir 33 go motorizovanogo polku 4 yi tankovoyi diviziyi na choli yakogo brav uchast u bojovih diyah Polskoyi kampaniyi 1939 roku Jogo motorizovanij polk bivsya z polskimi vijskami bilya Mokroyi pid chas shturmu Varshavi zdijsniv sprobu zahopiti z hodu varshavske peredmistya Ohota ale cya ataka ne mala uspihu j nimecki vijska zmusheni buli vidstupiti Dali bivsya v bitvi na Bzuri U vijni u Franciyi v travni 1940 G Fen zi svoyim polkom zmagavsya z belgijskimi francuzkimi ta ekspedicijnimi britanskimi vijskami u Belgijskij kampaniyi brav uchast u Dyunkerskij bitvi U chervni pri vikonanni planu operaciyi Rot motorizovanij polk shvidkimi tempami prosuvavsya razom z diviziyeyu po Franciyi poki ne dosyag rajonu Grenoblya de nimecki vijska zupinilisya pislya togo yak Franciya ostatochno kapitulyuvala 28 lipnya 1940 oberst Fen stav komandirom 4 yi motorizovanoyi brigadi 4 yi tankovoyi diviziyi yakoyu keruvav do 16 listopada 1940 vikonuyuchi okupacijni funkciyi na francuzkij teritoriyi 25 listopada 1940 general major G Fen priznachenij na posadu komandira 5 yi tankovoyi diviziyi komanduyuchi yakoyu vin vzyav najaktivnishu uchast u vtorgnenni do Radyanskogo Soyuzu 22 chervnya 1941 tankova diviziya generala Fena uvirvalasya z vijskami XXIV go motorizovanogo korpusu L fon Shvepenburga 2 yi tankovoyi grupi Vermahtu forsuvavshi Bug pivdennishe Berestya do Zahidnoyi Bilorusi j diyuchi na vistri sil vtorgnennya shvidko prosuvalasya vglib radyanskoyi teritoriyi Za pershij den boyiv peredovi pidrozdili diviziyi projshli 65 km j distalisya naselenogo punktu Kobrin V rezultati bliskavichnogo nastupu tankovih udarnih grup nimeckoyi armiyi u kotli bilya Minsku bulo zahopleno u polon blizko 300 000 radyanskih vijskovih Zahidnogo frontu U podalshomu vijska diviziyi generala Fena brali uchast u Vitebskij bitvi a pislya nakazu Gitlera pro pidtrimku grupi armij Pivden virushila na stolicyu Ukrayini i razom z vijskami sho diyali na comu strategichnomu napryamku bilasya pid Kiyevom de znovu utvorila chergovij kotel v yakij potrapilo blizko 665 000 radyanskih soldativ ta oficeriv U veresni 1941 5 ta tankova diviziya priskorenim marshem povernulasya do skladu udarnogo ugrupovannya nimeckoyi grupi armij Centr 30 veresnya 1941 2 ga tankova grupa udarom na stiku 13 yi armiyi i operativnoyi grupi general majora Bryanskogo frontu rozpochala nastup na pivdennomu fasi grupi armij j nezabarom prorvala oboronu radyanskih vijsk 1 zhovtnya kinuvshi v nastup XXIV j motorizovanij korpus nimecki vijska pochali rozvivati dosyagnutij uspih v napryami Sevsk Orel Tula Radyanskij front bulo prorvano na vsyu glibinu nacistski vijska prosunulisya na 60 kilometrovomu fronti majzhe na 100 kilometriv vglib 3 zhovtnya peredovi chastini nimeckih vijsk opanuvali Orel Za 4 dni tankova grupa Guderiana prosunulasya vglib radyanskoyi oboroni na 200 kilometriv Na pochatkovij stadiyi operaciyi Tajfun chastini 5 yi tankovoyi diviziyi razom z inshimi formuvannyami znovu vshent rozgromili radyanski vijska zahopivshi u polon blizko 108 000 vijskovosluzhbovciv Chervonoyi armiyi V podalshomu chastini tankovoyi diviziyi general majora G Fena bilisya na moskovskomu napryamku v boyah pid Tuloyu Stalinogorskom Na pochatku grudnya 5 ta tankova diviziya vela zapekli oboronni boyi na svoyemu napryamku namagayuchis strimati nastup radyanskih vijsk pid Moskvoyu Cherez znachni vtrati u zhivij sili ta tehnici v diviziyi lishilosya tilki 25 spravnih tankiv bula vidvedena u til v rajon Orla de rozpochala proces doukomplektuvannya ta vidnovlennya boyezdatnosti Protyagom 1942 vijska pid komanduvannyam Fena veli sporadichni bojovi diyi na orlovsko bryanskomu napryamku Z 1 zhovtnya 1942 general lejtenant G Fen priznachenij komandirom XXXX go tankovogo korpusu sho bivsya na Pivnichnomu Kavkazi na richci Terek 1 listopada 1942 za uspishne kerivnictvo tankovimi formuvannyami u hodi bojovih dij na Shidnomu fronti G Fenu prisvoyene chergove zvannya general tankovih vijsk Ale vzhe cherez misyac general G Fen vidklikanij do rezervu fyurera j nezabarom priznachenij komandirom nimeckogo tankovogo korpusu Afrika sho bivsya v skladi Nimecko italijskoyi tankovoyi armiyi general feldmarshala E Rommelya proti britanciv na Pivnichno Afrikanskomu teatri 16 listopada 1942 general tankovih vijsk Fen prijnyav posadu komandira tankovogo korpusu yakim prokomanduvav 2 misyaci Vodnochas netrivalij period buv komanduvachem ob yednanoyi italijsko nimeckoyi armiyi zamist feldmarshala Rommelya 15 sichnya 1943 vnaslidok otrimanogo v boyu poranennya G Fen vidpravlenij do Nimechchini de prohodiv kurs likuvannya do seredini lita 1943 roku Z 1 lipnya 1943 general G Fen znovu na Shidnomu fronti vin priznachenij komandirom XXVI go armijskogo korpusu sho viv bojovi diyi na pivnichnomu flanzi nimecko radyanskogo frontu Vijska korpusu zajmali potuzhni rubezhi oboroni na najvazhlivishij dilyanci oblozhenogo Leningradu v rajoni Mgi poblizu vuzkogo pereshijku sho probili radyanski vijska vzimku 1943 roku pozdovzh Ladozkogo ozera Z 20 zhovtnya 1943 vivedenij u rezerv OKH dali otrimav priznachennya na posadu komandira XXI go girskogo korpusu yakij borovsya z yugoslavskimi partizanami v okupovanoyi Serbiyi ta Horvatiyi Na choli cogo girskogo korpusu perebuvav do 20 lipnya 1944 zgodom priznachenij komandirom nastupnogo XV go girskogo korpusu Vermahtu Komandir XV go korpusu general tankovih vijsk G Fen bivsya na Yugoslavskomu frontovi do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni doki 8 travnya ne kapitulyuvali usi nimecki chastini na comu teatri dij General Gustav Fen buv zahoplenij u polon yugoslavskimi partizanami j rozstrilyanij bez sudu ta slidstva NagorodiZaliznij hrest 2 go klasu 30 veresnya 1914 1 go klasu 27 lipnya 1915 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu traven 1918 Ganzejskij Hrest Gamburg 12 listopada 1918 Vijskovij Hrest Fridriha Avgusta Oldenburg 2 go i 1 go klasu z vinkom 25 kvitnya 1919 otrimav 2 nagorodi odnochasno Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv 1 grudnya 1936 otrimav 4 nagorodi odnochasno Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 20 veresnya 1939 1 go klasu 12 zhovtnya 1939 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 5 serpnya 1940 Nagrudnij znak Za tankovu ataku v sribli Nimeckij hrest v zoloti 7 lipnya 1942 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 8 veresnya 1942 Narukavna strichka Afrika Orden Svyatij Oleksandr velikij oficerskij hrest z mechami Bolgariya Div takozhFric Gubert Grezer Fridolin fon Zenger und Etterlin Karl Maus Rudolf Shmidt Nikolaus fon Vorman Vilgelm fon TomaLiteraturaFellgiebel Walther Peer 2000 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Friedburg Germany Podzun Pallas 2000 ISBN 3 7909 0284 5 Scherzer Veit 2007 Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 Patzwall Klaus D Scherzer Veit 2001 Das Deutsche Kreuz 1941 1945 Geschichte und Inhaber Band II Norderstedt Germany Verlag Klaus D Patzwall ISBN 978 3 931533 45 8 Posilannya na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2012 Procitovano 11 grudnya 2014 nim na geocities ws Arhiv originalu za 13 grudnya 2014 Procitovano 11 grudnya 2014 angl na desertwar net Arhiv originalu za 29 grudnya 2014 Procitovano 11 grudnya 2014 angl Fehn Gustav 13 grudnya 2014 u Wayback Machine nagorodi generala tankovih vijsk Fena angl Nagorodi Gustava Fena 5 chervnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiKomanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo RejhuPoperednik general artileriyi Joahim Lemelzen komandir 5 yi tankovoyi diviziyi 25 listopada 1940 10 serpnya 1942 Nastupnik general lejtenantPoperednik general tankovih vijsk Leo Gajr fon Shvepenburg komandir XXXX go tankovogo korpusu 1 zhovtnya 13 listopada 1942 Nastupnik general lejtenant Zigfrid GenriciPoperednik oberst Fric Bajerlyajn komandir tankovogo korpusu Afrika 16 listopada 1942 15 sichnya 1943 Nastupnik oberst Baron Kurt fon LibenshtajnPoperednik general feldmarshal Ervin Rommel komanduvach Nimecko italijskoyi tankovoyi armiyi 26 listopada 2 grudnya 1942 Nastupnik general feldmarshal Ervin RommelPoperednik general vid infanteriyi Ernst fon Lejzer komandir XXVI go armijskogo korpusu 1 lipnya 19 serpnya 1943 Nastupnik general vid infanteriyi Ernst fon LejzerPoperednik general artileriyi Paul Bader komandir XXI go girskogo korpusu 10 zhovtnya 1943 20 lipnya 1944 Nastupnik general vid infanteriyi Ernst fon LejzerPoperednik general vid infanteriyi Ernst fon Lejzer komandir XV go girskogo korpusu 1 serpnya 1944 8 travnya 1945 Nastupnik kapitulyaciya