Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гусейн III (*араб. الداي حسين; бл. 1764–1838) — останній дей Алжиру в 1818—1830 роках. Надмірною впертістю спровокував війну з Францією, проти якої не наважився зрештою збройно оборонятися.
| Гусейн III | |
|---|---|
| тур. Hüseyin bin Hüseyin | |
 | |
| Народився | 1773 Ізмір, Анатолія, Османська імперія |
| Помер | 30 жовтня 1838[1] Александрія |
| Країна | Османська імперія |
| Діяльність | політик |
| Конфесія | іслам |
| |
Життєпис
Про батьків нічого невідомо. Батька звали Аль-Хусейн. Народився 1764 або 1765 року в м. Урла (за іншими відомостями в Ізмірі). Замолоду перебрався до Алжиру, можливо був яничаром. Його кар'єрі сприяв шлюб з донькою Сіді-Гасана, дея Алжиру.
У березні 1818 року після смерті дея Алі V під час епідемії чуми, диван Алжиру обирає новим деєм Гусейна. Спрямував зусилля на остаточну здобуття незалежності. Водночас провів низку реформ що умов звільнення полонених і рабів та забезпечення свободи віросповідання для жидів.
Разом з тим вступив у конфлікт з королівством Франція, де на той час відбулася реставрація династії Бурбонів. Гусейн III вирішив переглянути франко-алжирську конвенцію 1815 року щодо надання французьким кампаніям монополії у добуванні перлів і коралів та торгівельних привілеїв в обмін на сплату 60 тис. франків. Вже у 1818 році дей оголосив про підвищення виплат до 200 тис. франків. Натомість французи бажали отримати факторії Ель-Кла і Бастіон ді Франс. Зрештою домовилися про сплату частини з 200 тис. франків в обмін на відновлення Ель-Кала.
Втім у 1826 році французи стали зводити нові укріплення в Ель-Калі. Разом з тим Гусейн III став вимагати сплати за надані товари й харчі, які були передані попередніми деями урядам Французької республіки часів директорії й консульства, а також Французької імперії. Розмір боргу Франції становив 7 млн франків.
Небажання французького уряду домовлятися призвело до того, що дей дозволив алжирським військовим судам напади на європейські судна під французьким прапором, а також скасував французьку монополію на добування коралів, дозволивши це розбити іншим європейським компаніям.
27 квітня 1827 року під час аудієнції генеральному консулу Франції П'єром Девалем, останній презирливо відповів дею, що той може спілкуватися з Францією лише через генерального консула, давши зрозуміти про невизнання самостійного статусу Алжиру. У відповідь Гусейн III вдарив французького консула мухобійкою.
У відповідь Гусейну III було оголошена, що війни можна уникнути, якщо він вибачиться перед Девалем у присутності усіх європейських консулів, на Касбі (головній фортеці Алжиру) буде встановлено французький прапор й вітати Деваля повинен постріл з 110 гармат. Дей відмовився. Спочатку французи встановили морську блокаду порту Алжиру, але вона не мала значного результату. Але вже навесні 1828 року уряд Жана Мартіньяк спробував відновити стосунки з Алжиром. Для цьому дею було запропоновано прислати до Парижу посланцям. Але Гусейн III заявив, що нехай Франція присилає нового консула, якому він висуне вимоги. Така упертість спричинила негативну реакцію французького уряду і суспільства.
Влітку 1829 року у Франції змінився уряд (його очолив Жуль де Поліньяк), в якому війський міністра виступив за проведення військової кампанії з захоплення Алжиру.
В свою чергу Гусейн III не виявив активності до оборони, вважаючи попередні слабкі дії французів за непевність у боротьбі проти Алжиру. Лише, коли французи у березні 1830 року в тулоні стали збирати потужний флот, дей почав в свою чергу готуватися до війни. У нього було 22 тис. регулярного війська, 5 тис. яничар, 7 тис. арабської кінноти, 10 тис.ка білом і 10 тис. берберів.
У червні 1830 року почалися бойові дії, коли французьке 34-тисячне військо раптово висадилося в місцині Сіді-Ферруш на схід від міста Алжир. Дей навіть не намагався їм завадити. Французи завдавши поразки алжирському війську, швидко досягли Алжиру, де штурмом захопили Касбу. за цим почався обстріл Алжира. За цих обставин Гусейн III не наважився почати проти ворога загальну війну, почавши перемовини з де Бурмоном щодо отримання гарантій для себе та свого почту. Зрештою було домовлено про передачу міста Алжира французам. Самого дея з родиною було відправлено на о. Менорка. Він отримав змогу увезти власні кошти, а велика державна скарбниця дісталася французам.
Згодом колишній дей перебрався до Неаполю, де мешкав рік. У 1831 році відвідав Париж. У 1832 році перебрався до Ліворно у великому герцогстві Тосканському. У 1833 році здійснив хадж. За цим перебрався до Єгипту. Помер в Александрії 1838 року.
Примітки
- https://www.maarifa.org/index.php?option=com_content&view=article&id=1590&Itemid=345
Джерела
- Eugène Plantet, Correspondance des Deys d'Alger avec la cour de France 1579—1833 — tome second — 1700—1833, Paris, Felix Alcan, 1889, 641 p
- Abun-Nasr, Jamil (1985), A history of the Maghrib in the Islamic period, Cambridge University Press, .
- Laurie G. B. French conquest of Algeria. L.: Naval & Military Press, Ltd., 2005. 217 p
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gusejn III arab الداي حسين bl 1764 1838 ostannij dej Alzhiru v 1818 1830 rokah Nadmirnoyu vpertistyu sprovokuvav vijnu z Franciyeyu proti yakoyi ne navazhivsya zreshtoyu zbrojno oboronyatisya Gusejn IIItur Huseyin bin HuseyinNarodivsya1773 Izmir Anatoliya Osmanska imperiyaPomer30 zhovtnya 1838 1838 10 30 1 AleksandriyaKrayinaOsmanska imperiyaDiyalnistpolitikKonfesiyaislam Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPro batkiv nichogo nevidomo Batka zvali Al Husejn Narodivsya 1764 abo 1765 roku v m Urla za inshimi vidomostyami v Izmiri Zamolodu perebravsya do Alzhiru mozhlivo buv yanicharom Jogo kar yeri spriyav shlyub z donkoyu Sidi Gasana deya Alzhiru U berezni 1818 roku pislya smerti deya Ali V pid chas epidemiyi chumi divan Alzhiru obiraye novim deyem Gusejna Spryamuvav zusillya na ostatochnu zdobuttya nezalezhnosti Vodnochas proviv nizku reform sho umov zvilnennya polonenih i rabiv ta zabezpechennya svobodi virospovidannya dlya zhidiv Razom z tim vstupiv u konflikt z korolivstvom Franciya de na toj chas vidbulasya restavraciya dinastiyi Burboniv Gusejn III virishiv pereglyanuti franko alzhirsku konvenciyu 1815 roku shodo nadannya francuzkim kampaniyam monopoliyi u dobuvanni perliv i koraliv ta torgivelnih privileyiv v obmin na splatu 60 tis frankiv Vzhe u 1818 roci dej ogolosiv pro pidvishennya viplat do 200 tis frankiv Natomist francuzi bazhali otrimati faktoriyi El Kla i Bastion di Frans Zreshtoyu domovilisya pro splatu chastini z 200 tis frankiv v obmin na vidnovlennya El Kala Vtim u 1826 roci francuzi stali zvoditi novi ukriplennya v El Kali Razom z tim Gusejn III stav vimagati splati za nadani tovari j harchi yaki buli peredani poperednimi deyami uryadam Francuzkoyi respubliki chasiv direktoriyi j konsulstva a takozh Francuzkoyi imperiyi Rozmir borgu Franciyi stanoviv 7 mln frankiv Nebazhannya francuzkogo uryadu domovlyatisya prizvelo do togo sho dej dozvoliv alzhirskim vijskovim sudam napadi na yevropejski sudna pid francuzkim praporom a takozh skasuvav francuzku monopoliyu na dobuvannya koraliv dozvolivshi ce rozbiti inshim yevropejskim kompaniyam 27 kvitnya 1827 roku pid chas audiyenciyi generalnomu konsulu Franciyi P yerom Devalem ostannij prezirlivo vidpoviv deyu sho toj mozhe spilkuvatisya z Franciyeyu lishe cherez generalnogo konsula davshi zrozumiti pro neviznannya samostijnogo statusu Alzhiru U vidpovid Gusejn III vdariv francuzkogo konsula muhobijkoyu U vidpovid Gusejnu III bulo ogoloshena sho vijni mozhna uniknuti yaksho vin vibachitsya pered Devalem u prisutnosti usih yevropejskih konsuliv na Kasbi golovnij forteci Alzhiru bude vstanovleno francuzkij prapor j vitati Devalya povinen postril z 110 garmat Dej vidmovivsya Spochatku francuzi vstanovili morsku blokadu portu Alzhiru ale vona ne mala znachnogo rezultatu Ale vzhe navesni 1828 roku uryad Zhana Martinyak sprobuvav vidnoviti stosunki z Alzhirom Dlya comu deyu bulo zaproponovano prislati do Parizhu poslancyam Ale Gusejn III zayaviv sho nehaj Franciya prisilaye novogo konsula yakomu vin visune vimogi Taka upertist sprichinila negativnu reakciyu francuzkogo uryadu i suspilstva Vlitku 1829 roku u Franciyi zminivsya uryad jogo ocholiv Zhul de Polinyak v yakomu vijskij ministra vistupiv za provedennya vijskovoyi kampaniyi z zahoplennya Alzhiru V svoyu chergu Gusejn III ne viyaviv aktivnosti do oboroni vvazhayuchi poperedni slabki diyi francuziv za nepevnist u borotbi proti Alzhiru Lishe koli francuzi u berezni 1830 roku v tuloni stali zbirati potuzhnij flot dej pochav v svoyu chergu gotuvatisya do vijni U nogo bulo 22 tis regulyarnogo vijska 5 tis yanichar 7 tis arabskoyi kinnoti 10 tis ka bilom i 10 tis berberiv U chervni 1830 roku pochalisya bojovi diyi koli francuzke 34 tisyachne vijsko raptovo visadilosya v miscini Sidi Ferrush na shid vid mista Alzhir Dej navit ne namagavsya yim zavaditi Francuzi zavdavshi porazki alzhirskomu vijsku shvidko dosyagli Alzhiru de shturmom zahopili Kasbu za cim pochavsya obstril Alzhira Za cih obstavin Gusejn III ne navazhivsya pochati proti voroga zagalnu vijnu pochavshi peremovini z de Burmonom shodo otrimannya garantij dlya sebe ta svogo pochtu Zreshtoyu bulo domovleno pro peredachu mista Alzhira francuzam Samogo deya z rodinoyu bulo vidpravleno na o Menorka Vin otrimav zmogu uvezti vlasni koshti a velika derzhavna skarbnicya distalasya francuzam Zgodom kolishnij dej perebravsya do Neapolyu de meshkav rik U 1831 roci vidvidav Parizh U 1832 roci perebravsya do Livorno u velikomu gercogstvi Toskanskomu U 1833 roci zdijsniv hadzh Za cim perebravsya do Yegiptu Pomer v Aleksandriyi 1838 roku Primitkihttps www maarifa org index php option com content amp view article amp id 1590 amp Itemid 345DzherelaEugene Plantet Correspondance des Deys d Alger avec la cour de France 1579 1833 tome second 1700 1833 Paris Felix Alcan 1889 641 p Abun Nasr Jamil 1985 A history of the Maghrib in the Islamic period Cambridge University Press ISBN 978 0 521 33767 0 Laurie G B French conquest of Algeria L Naval amp Military Press Ltd 2005 217 p