Гудковська Інна Євгенівна (нар. 20 червня 1942, Лисичанськ, Луганська область, УСРР — пом. 15 квітня 2011, Лисичанськ, Україна) — поетеса, художниця, педагог, член міжрегіонального союзу письменників та міського літературного об'єднання «Істок» (Лисичанськ), лауреат літературної премії імені Володимира Сосюри.
Гудковська Інна Євгенівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 20 червня 1942 Лисичанськ, Луганська область, УСРР | |||
Померла | 15 квітня 2011 (68 років) Лисичанськ, Луганська область, Україна | |||
Країна | Україна | |||
Діяльність | поетеса, художниця | |||
Alma mater | Луганський національний університет імені Тараса Шевченка | |||
Мова творів | українська, російська | |||
Жанр | вірш, проза | |||
Членство | Міжрегіональна спілка письменників України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народилася 20 червня 1942 року у місті Лисичанськ, Луганської області, УСРР (нині Україна).
Мати — Євдокія Єлізаровна Гудковська (нар. 1918 р. — пом. 1993 р.), талановита художниця, почесна громадянка міста. Родом з Ізюмщини, прийшла в місто Лисичанськ в 1933 р. разом з сестрою, рятуючись від голоду. Працювала з дітьми, вчила їх крою та шиттю, в'язанню, вишивці художньою гладдю, роботі з природними матеріалами, була єдиною флористкою в області. Її роботи експонувалися в Луганську, Києві, Калінінграді, Москві, Бухарі.
Батько — Євген Петрович Гудковський (нар. 1917 р. — пом. 2002 р.), гірничий спеціаліст, родом з міста Привілля. За його ініціативи було створено «Музей історії розвитку Лисичанського кам'яновугільного району», видано альбом «І пам'ять ожила», створено книгу пам'яті «Ціна чорного золота», в якій зібрано інформацію більш ніж про шістсот шахтарів, що загинули в вугільних шахтах.
Інна Євгенівна народилася в часи окупації Лисичанська фашистськими загарбниками. В однорічному віці перехворіла на поліомієліт і залишилася інвалідом дитинства першої групи на все життя. Навчалась в Лисичанській школі № 8. У восьмому класі відвідувала літературний гурток під керівництвом заслуженого вчителя УСРР Олександри Георгіївни Багриновської, почала писати вірші.
Отримала вищу філологічну освіту в Луганському педагогічному інституті імені Т. Г. Шевченка (нині Луганський національний університет імені Тараса Шевченка). Працювала учителем, бібліотекарем, багато років була керівником студії образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва у будинку піонерів (нині Центр по роботі зі школярами та молоддю).
15 квітня 2011 року Інна Євгенівна пішла з життя. Похована в місті Лисичанську.
Творчість
Ім'я Інни Гудковської відоме широкому колу шанувальників її творчості не лише у рідному місті Лисичанську, але і далеко за його межами. Через свою інвалідність вона з дитинства вчилася інакше сприймати цей світ, любити та захоплюватись його красою. Важка хвороба — поліомієліт — не зламала її, а навчила стійкості та витривалості. Характер цієї цікавої жінки був дуже твердим та незламним, але водночас не позбавлений і людських слабостей. Вона жила коханням, хоча і гостро відчувала свою самотність. І тому рятівним кругом в її житті стала поезія.
В 1962 році Інна Євгенівна стала учасником міського літературного об'єднання «Істок». З 1963 року її твори публікувалися на сторінках місцевої газети «Новий путь», увійшли до різних поетичних альманахів України та Росії. В 2001 році Інна Гудковська стала членом Міжрегіональної спілки письменників України. В 2003 стала лауреатом літературної премії ім. Володимира Сосюри.
Було видано 15 її збірок:
- «Мой Бог— любовь» (1994)
- «Высокая нота печали…» (1996)
- «Остров спасення» (1999)
- «Небо желаний» (2000)
- «Курс на радугу» (2001)
- «Птах кохання» (2003)
- «Бусинка» (2003)
- «Вариации» (2004)
- «Лабиринт» (2005)
- «Ассорти» (2006)
- «Галерея любви» (2006)
- «Шанс» (2007)
- «Торнадо» (2008)
- «Розрада» (2008)
- «Фантастические мосты» (2010)
Інна Євгенівна писала російською та українською мовами.
З дитячих років Інна Євгенівна мріяла бути професійним художником, але проблеми зі здоров'ям стали на заваді дитячій мрії. Але це не завадило їй творити, брати участь у виставках і стати Лауреатом Першого Всесоюзного огляду самодіяльних художників (1976). Улюблений жанр — портрет, улюблена техніка — пастель, масло, вугілля, акварель, туш.
Нагороди
- Лауреат літературної премії ім. Володимира Сосюри (2003)
- Лауреат Першого Всесоюзного огляду самодіяльних художників (1976)
Література
- Инна Гудковская. Во имя общения: стихи, живопись, графика/Литературно-художественное издание/под ред. Л.Винер, М.Лисицкий. — Лисичанск,2007.
Джерела
- . Лисичанская ЦБС. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 23 березня 2018.(рос.)
- . Лисичанск информационный. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gudkovska Inna Yevgenivna nar 20 chervnya 1942 Lisichansk Luganska oblast USRR pom 15 kvitnya 2011 Lisichansk Ukrayina poetesa hudozhnicya pedagog chlen mizhregionalnogo soyuzu pismennikiv ta miskogo literaturnogo ob yednannya Istok Lisichansk laureat literaturnoyi premiyi imeni Volodimira Sosyuri Gudkovska Inna YevgenivnaNarodilasya20 chervnya 1942 1942 06 20 Lisichansk Luganska oblast USRRPomerla15 kvitnya 2011 2011 04 15 68 rokiv Lisichansk Luganska oblast UkrayinaKrayina UkrayinaDiyalnistpoetesa hudozhnicyaAlma materLuganskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaMova tvorivukrayinska rosijskaZhanrvirsh prozaChlenstvoMizhregionalna spilka pismennikiv UkrayiniNagorodiLiteraturna premiya imeni Volodimira Sosyuri 2003 BiografiyaNarodilasya 20 chervnya 1942 roku u misti Lisichansk Luganskoyi oblasti USRR nini Ukrayina Mati Yevdokiya Yelizarovna Gudkovska nar 1918 r pom 1993 r talanovita hudozhnicya pochesna gromadyanka mista Rodom z Izyumshini prijshla v misto Lisichansk v 1933 r razom z sestroyu ryatuyuchis vid golodu Pracyuvala z ditmi vchila yih kroyu ta shittyu v yazannyu vishivci hudozhnoyu gladdyu roboti z prirodnimi materialami bula yedinoyu floristkoyu v oblasti Yiyi roboti eksponuvalisya v Lugansku Kiyevi Kaliningradi Moskvi Buhari Batko Yevgen Petrovich Gudkovskij nar 1917 r pom 2002 r girnichij specialist rodom z mista Privillya Za jogo iniciativi bulo stvoreno Muzej istoriyi rozvitku Lisichanskogo kam yanovugilnogo rajonu vidano albom I pam yat ozhila stvoreno knigu pam yati Cina chornogo zolota v yakij zibrano informaciyu bilsh nizh pro shistsot shahtariv sho zaginuli v vugilnih shahtah Inna Yevgenivna narodilasya v chasi okupaciyi Lisichanska fashistskimi zagarbnikami V odnorichnomu vici perehvorila na poliomiyelit i zalishilasya invalidom ditinstva pershoyi grupi na vse zhittya Navchalas v Lisichanskij shkoli 8 U vosmomu klasi vidviduvala literaturnij gurtok pid kerivnictvom zasluzhenogo vchitelya USRR Oleksandri Georgiyivni Bagrinovskoyi pochala pisati virshi Otrimala vishu filologichnu osvitu v Luganskomu pedagogichnomu instituti imeni T G Shevchenka nini Luganskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Pracyuvala uchitelem bibliotekarem bagato rokiv bula kerivnikom studiyi obrazotvorchogo ta dekorativno prikladnogo mistectva u budinku pioneriv nini Centr po roboti zi shkolyarami ta moloddyu 15 kvitnya 2011 roku Inna Yevgenivna pishla z zhittya Pohovana v misti Lisichansku TvorchistIm ya Inni Gudkovskoyi vidome shirokomu kolu shanuvalnikiv yiyi tvorchosti ne lishe u ridnomu misti Lisichansku ale i daleko za jogo mezhami Cherez svoyu invalidnist vona z ditinstva vchilasya inakshe sprijmati cej svit lyubiti ta zahoplyuvatis jogo krasoyu Vazhka hvoroba poliomiyelit ne zlamala yiyi a navchila stijkosti ta vitrivalosti Harakter ciyeyi cikavoyi zhinki buv duzhe tverdim ta nezlamnim ale vodnochas ne pozbavlenij i lyudskih slabostej Vona zhila kohannyam hocha i gostro vidchuvala svoyu samotnist I tomu ryativnim krugom v yiyi zhitti stala poeziya V 1962 roci Inna Yevgenivna stala uchasnikom miskogo literaturnogo ob yednannya Istok Z 1963 roku yiyi tvori publikuvalisya na storinkah miscevoyi gazeti Novij put uvijshli do riznih poetichnih almanahiv Ukrayini ta Rosiyi V 2001 roci Inna Gudkovska stala chlenom Mizhregionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini V 2003 stala laureatom literaturnoyi premiyi im Volodimira Sosyuri Bulo vidano 15 yiyi zbirok Moj Bog lyubov 1994 Vysokaya nota pechali 1996 Ostrov spasennya 1999 Nebo zhelanij 2000 Kurs na radugu 2001 Ptah kohannya 2003 Businka 2003 Variacii 2004 Labirint 2005 Assorti 2006 Galereya lyubvi 2006 Shans 2007 Tornado 2008 Rozrada 2008 Fantasticheskie mosty 2010 Inna Yevgenivna pisala rosijskoyu ta ukrayinskoyu movami Z dityachih rokiv Inna Yevgenivna mriyala buti profesijnim hudozhnikom ale problemi zi zdorov yam stali na zavadi dityachij mriyi Ale ce ne zavadilo yij tvoriti brati uchast u vistavkah i stati Laureatom Pershogo Vsesoyuznogo oglyadu samodiyalnih hudozhnikiv 1976 Ulyublenij zhanr portret ulyublena tehnika pastel maslo vugillya akvarel tush NagorodiLaureat literaturnoyi premiyi im Volodimira Sosyuri 2003 Laureat Pershogo Vsesoyuznogo oglyadu samodiyalnih hudozhnikiv 1976 LiteraturaInna Gudkovskaya Vo imya obsheniya stihi zhivopis grafika Literaturno hudozhestvennoe izdanie pod red L Viner M Lisickij Lisichansk 2007 Dzherela Lisichanskaya CBS Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 ros Lisichansk informacionnyj Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018