Гуди, гудай, гудаси (лит. Gudai, Gudas, біл. Ґуды, Ґудай, Ґудасы) — одна з сучасних та стародавня традиційна литовська назва білорусів. У XIX ст. існували також інші значення цього терміна: так жителі Пруссії називали жемайтів, та й інших своїх південних сусідів — литвинів, аукштайтів, поляків, русинів. Слово «гудай» в білоруській мові означає стародавній народ, древній і старожитній народ.
Походження
Слово це відоме зі збережених письмових джерел XV ст.. Найбільш поширеним є погляд, що слово гуди походить від назви народу готів, або від жителів острова Готланд. Ймовірно, балти засвоїли цю назву в II—III ст. н. е., коли готи просувалися з регіону Повіслення в Північне Причорномор'я. Їхні шляхи йшли по території Польщі, уздовж сучасних білоруських земель, і з плином часу назва гуди була перенесена з готів на інші сусідні народи, поки нарешті, на початку XX ст. не закріпилося за білорусами. У XIX ст. жемайти називали гудами росіян. Від етноніма гуди, або відповідних антропонімів, походить й назва ряду населених пунктів у Білорусі (близько 15 на кордоні з Литвою, близько 150 на всій території Латвії та Польщі).
Нині ж у литовській мові замість слова «Gudai» для позначення білорусів застосовується «Baltarusiai».
Топонімічні форми: Гуды, Гудыма, Гудзелі, Гудзишки, Гудавщина, Гудаловка, Гудоніс, Гудагай, Гудзенай тощо.
Примітки
- «Універсальная Беларуская энцыклапедыя». У 18 тамах / Рэд. кал.: Г. П. Пашкоў, Б. І. Сачанка і інш. — г. Мінск: Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1997 г. — Т. 5 (Гальцы-Дагон). С. 521. — . (біл.)
- «Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя». 2-е выданне / Рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш.; мастак З. Э. Герасімович — Мінск: Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 2007 г. — Т. 1. С. 560 — . (біл.)
- «Гістарычны слоўнік беларускай мовы». Акадэмія навук БССР, Інстытут мовазнаўства імя Якуба Коласа, выд. «Навука і тэхніка», г. Мінск, 1986 г. — Вып. 7. С. 191 (біл.)
Джерела
- Охманьский Е., «Иноземные поселения в Литве в ХІІІ-ХІV вв. в свете этнонимических местных названий»: Перевод с польського // Балто-славянские исследования 1980 г. М., 1981 г. (рос.)
- Рогалев А. Ф., «Этноним гуды на географической карте: поиски исторической мотивации» // Современная этнография. № 6. 1989 г. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gudi gudaj gudasi lit Gudai Gudas bil Gudy Gudaj Gudasy odna z suchasnih ta starodavnya tradicijna litovska nazva bilorusiv 1 U XIX st isnuvali takozh inshi znachennya cogo termina tak zhiteli Prussiyi nazivali zhemajtiv ta j inshih svoyih pivdennih susidiv litviniv aukshtajtiv polyakiv 2 rusiniv Slovo gudaj v biloruskij movi oznachaye starodavnij narod drevnij i starozhitnij narod 3 Pohodzhennyared Slovo ce vidome zi zberezhenih pismovih dzherel XV st 2 Najbilsh poshirenim ye poglyad sho slovo gudi pohodit vid nazvi narodu gotiv 2 abo vid zhiteliv ostrova Gotland Jmovirno balti zasvoyili cyu nazvu v II III st n e koli goti prosuvalisya z regionu Povislennya v Pivnichne Prichornomor ya 2 Yihni shlyahi jshli po teritoriyi Polshi uzdovzh suchasnih biloruskih zemel i z plinom chasu nazva gudi bula perenesena z gotiv na inshi susidni narodi poki nareshti na pochatku XX st ne zakripilosya za bilorusami 2 U XIX st zhemajti nazivali gudami rosiyan Vid etnonima gudi abo vidpovidnih antroponimiv pohodit j nazva ryadu naselenih punktiv u Bilorusi 2 blizko 15 na kordoni z Litvoyu blizko 150 na vsij teritoriyi Latviyi ta Polshi Nini zh u litovskij movi zamist slova Gudai dlya poznachennya bilorusiv zastosovuyetsya Baltarusiai Toponimichni formi Gudy Gudyma Gudzeli Gudzishki Gudavshina Gudalovka Gudonis Gudagaj Gudzenaj tosho 1 Primitkired a b Universalnaya Belaruskaya encyklapedyya U 18 tamah Red kal G P Pashkoy B I Sachanka i insh g Minsk Vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya Pyatrusya Broyki 1997 g T 5 Galcy Dagon S 521 ISBN 985 11 0090 0 bil a b v g d e Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya 2 e vydanne Red kal G P Pashkoy galoyny red T U Byalova i insh mastak Z E Gerasimovich Minsk Vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya Pyatrusya Broyki 2007 g T 1 S 560 ISBN 978 985 11 0393 1 bil Gistarychny sloynik belaruskaj movy Akademiya navuk BSSR Instytut movaznaystva imya Yakuba Kolasa vyd Navuka i tehnika g Minsk 1986 g Vyp 7 S 191 bil Dzherelared Ohmanskij E Inozemnye poseleniya v Litve v HIII HIV vv v svete etnonimicheskih mestnyh nazvanij Perevod s polskogo Balto slavyanskie issledovaniya 1980 g M 1981 g ros Rogalev A F Etnonim gudy na geograficheskoj karte poiski istoricheskoj motivacii Sovremennaya etnografiya 6 1989 g ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gudi amp oldid 44265407