Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ховгорден (швед. Hovgården Hovgården) — можливе місцезнаходження палацу ранньосередньовічних шведських правителів на острові Адельсьо (озеро Меларен в Швеції).
| Ховгорден | |
 | |
| Країна |  Швеція |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Екере |
| Статус спадщини | d і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Площа | 23,071 га |
 | |
 Ховгорден у Вікісховищі | |
Координати: 59°21′36″ пн. ш. 17°31′12″ сх. д. / 59.36000000002777455° пн. ш. 17.52000000002777824° сх. д.
Ховгорден
Центральне місце в управлінні свеями з середини 700-х років займав Ховґорден, або Королівський сад Адельсе. Є письмові свідчення про Царський сад від єпископа Рімберта у 8-му столітті та Адама Бремена з 11-го століття. Найдавніші будинки були частково традиційними оборонними будівлями і частково будинками з каменю, в тому числі і терасовими будинками для відпочинку. Під Королівським садом знаходилася гавань з об'ємною набережною завдовжки приблизно 35 метрів, яка була захищена від ворогів 200-метровим бар'єрним пристроєм з дерев'яними штабелями у воді.
Розташування Ховгордена, ймовірно, сприяло контролю розташування Бірки на іншій стороні затоки. Наприкінці 12-го століття поруч із фермою була побудована церква Адельса, а в 1270-х роках царський двір був повністю змінений, у зв'язку з будівництвом будинку Альсньо. Вікінгський царський сад, як вважають, був розташований на схід від церкви і на захід від Хаканстена. Не виключено, що на сусідньому острові Бйорке («березовий») знаходився найбільший в Швеції торг, відомий у латинських авторів як Бірка, і що конунг наглядав за торгом зі свого Ховгорденського замку.
Будинок Альсньо
Будинок Альсньо, який був цегляним палацом, був зведений королем Магнусом III в 1270-х роках. Він був не дуже великий, 15 х 30 метрів, але розкішним. Комплекс включав прямокутну головну будівлю з виступаючими воротами, три дерев'яних споруди на кам'яній підлозі, два причали, сухий ров і дерев'яний частокіл. На першому поверсі палацу були дві кімнати і підвал. На першому поверсі, можливо, був великий зал з ексклюзивними деталями будівлі. Залишки палацу розташовані в 230 метрах на північний схід від церкви Адельсе.
Всі збережені документи, які були підписані в Будинку Альсньо, датуються в літні місяці, ймовірно, тому що замок був літньою резиденцією королів. Історично важливі зустрічі, які заклали основу для дворянства в Швеції, проводились в будинку Альсньо 1279 або 1280.
Могильні кургани
На північ від церкви Адельс і на захід від будинку Альсньо розташовано сім курганів. Найбільший — 45 метрів в діаметрі і майже шість метрів заввишки. Два менші — 3,5 метра заввишки і 20–25 метрів в діаметрі. Кургани не були достатньо досліджені, і тому незрозуміло, хто в них лежить. У хроніці про життя Ансгара згадуються три королі, , і Ерік IV Емундсен, який підтримав перших християнських місіонерів протягом першої половини 8-го століття. Швидше за все, ці королі проживали в Ховґордені, а за народними традиціями — ті, хто похоронені в Кунгшогарні.
На початку XX століття шведськими археологами були розкриті 124 поховання і два так званих «королівських» кургани, які можуть вказувати на знаходження в Ховгардені королівської садиби з середини IX до середини XI ст.. Тобто навіть в той період, коли торг на Бйорке втратив всяке значення. Серед знахідок в курганах були невеликі золоті хрести з заплетеного золотого дроту, золоті пластини, фрагменти срібних прикрас, ісламські срібні монети, бронзовий кулон, кілька бронзових орнаментів, скляні намистини тощо.
Ховгорденський рунічний камінь
Також тут знаходиться Ховгорденський рунічний камінь під номером U 11 або рунічний камінь Хокона Рудого. Що датується приблизно XI століттям.
Примітки
 | Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт № 555 рус. • англ. • фр. |
Посилання
- Bratt, Peter (1988). Mälaröarna - kulturhistoriska miljöer (Swedish) . Stiftelsen Stockholms Läns Museum. с. 86—88. ISBN .
- . (Rikantikvarieämbetet, RAÄ). Архів оригіналу за 24 жовтня 2007. Процитовано 6 березня 2008.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hovgorden shved Hovgarden Hovgarden mozhlive misceznahodzhennya palacu rannoserednovichnih shvedskih praviteliv na ostrovi Adelso ozero Melaren v Shveciyi Hovgorden Krayina Shveciya Administrativna odinicyaEkere Status spadshinid i chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d Plosha23 071 ga Hovgorden u Vikishovishi Koordinati 59 21 36 pn sh 17 31 12 sh d 59 36000000002777455 pn sh 17 52000000002777824 sh d 59 36000000002777455 17 52000000002777824Ruyini Alsno hus V HovgordeniHovgordenCentralne misce v upravlinni sveyami z seredini 700 h rokiv zajmav Hovgorden abo Korolivskij sad Adelse Ye pismovi svidchennya pro Carskij sad vid yepiskopa Rimberta u 8 mu stolitti ta Adama Bremena z 11 go stolittya Najdavnishi budinki buli chastkovo tradicijnimi oboronnimi budivlyami i chastkovo budinkami z kamenyu v tomu chisli i terasovimi budinkami dlya vidpochinku Pid Korolivskim sadom znahodilasya gavan z ob yemnoyu naberezhnoyu zavdovzhki priblizno 35 metriv yaka bula zahishena vid vorogiv 200 metrovim bar yernim pristroyem z derev yanimi shtabelyami u vodi Roztashuvannya Hovgordena jmovirno spriyalo kontrolyu roztashuvannya Birki na inshij storoni zatoki Naprikinci 12 go stolittya poruch iz fermoyu bula pobudovana cerkva Adelsa a v 1270 h rokah carskij dvir buv povnistyu zminenij u zv yazku z budivnictvom budinku Alsno Vikingskij carskij sad yak vvazhayut buv roztashovanij na shid vid cerkvi i na zahid vid Hakanstena Ne viklyucheno sho na susidnomu ostrovi Bjorke berezovij znahodivsya najbilshij v Shveciyi torg vidomij u latinskih avtoriv yak Birka i sho konung naglyadav za torgom zi svogo Hovgordenskogo zamku Panoramnij vid na kulturnij landshaft v Hovgordeni ta ruyini budinoku Alsno na pagorbi poseredini kartini mars 2012 Budinok AlsnoBudinok Alsno yakij buv ceglyanim palacom buv zvedenij korolem Magnusom III v 1270 h rokah Vin buv ne duzhe velikij 15 h 30 metriv ale rozkishnim Kompleks vklyuchav pryamokutnu golovnu budivlyu z vistupayuchimi vorotami tri derev yanih sporudi na kam yanij pidlozi dva prichali suhij rov i derev yanij chastokil Na pershomu poversi palacu buli dvi kimnati i pidval Na pershomu poversi mozhlivo buv velikij zal z eksklyuzivnimi detalyami budivli Zalishki palacu roztashovani v 230 metrah na pivnichnij shid vid cerkvi Adelse cerkva XII stolittya Utseende omkring 1280 Vsi zberezheni dokumenti yaki buli pidpisani v Budinku Alsno datuyutsya v litni misyaci jmovirno tomu sho zamok buv litnoyu rezidenciyeyu koroliv Istorichno vazhlivi zustrichi yaki zaklali osnovu dlya dvoryanstva v Shveciyi provodilis v budinku Alsno 1279 abo 1280 Mogilni kurganiNa pivnich vid cerkvi Adels i na zahid vid budinku Alsno roztashovano sim kurganiv Najbilshij 45 metriv v diametri i majzhe shist metriv zavvishki Dva menshi 3 5 metra zavvishki i 20 25 metriv v diametri Kurgani ne buli dostatno doslidzheni i tomu nezrozumilo hto v nih lezhit U hronici pro zhittya Ansgara zgaduyutsya tri koroli i Erik IV Emundsen yakij pidtrimav pershih hristiyanskih misioneriv protyagom pershoyi polovini 8 go stolittya Shvidshe za vse ci koroli prozhivali v Hovgordeni a za narodnimi tradiciyami ti hto pohoroneni v Kungshogarni Na pochatku XX stolittya shvedskimi arheologami buli rozkriti 124 pohovannya i dva tak zvanih korolivskih kurgani yaki mozhut vkazuvati na znahodzhennya v Hovgardeni korolivskoyi sadibi z seredini IX do seredini XI st Tobto navit v toj period koli torg na Bjorke vtrativ vsyake znachennya Sered znahidok v kurganah buli neveliki zoloti hresti z zapletenogo zolotogo drotu zoloti plastini fragmenti sribnih prikras islamski sribni moneti bronzovij kulon kilka bronzovih ornamentiv sklyani namistini tosho Panoramnij vid na kulturnij landshaft Hovgorden ta najbilshij z kurganivHovgordenskij runichnij kaminRunichnij kamin Takozh tut znahoditsya Hovgordenskij runichnij kamin pid nomerom U 11 abo runichnij kamin Hokona Rudogo Sho datuyetsya priblizno XI stolittyam PrimitkiSvitova spadshina YuNESKO ob yekt 555 rus angl fr PosilannyaBratt Peter 1988 Malaroarna kulturhistoriska miljoer Swedish Stiftelsen Stockholms Lans Museum s 86 88 ISBN 9187006065 Rikantikvarieambetet RAA Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2007 Procitovano 6 bereznya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka