Губернаторський палац (Харків)

Губернаторський палац (нині головний корпус Української інженерно-педагогічної академії) — пам'ятка архітектури XVIII століття у центрі Харкова. Протягом своєї історії служив також головним корпусом Харківського Імператорського університету. Пам'ятка архітектури національного значення № 694/1, 694/3, 694/4, пам'ятка історії національного значення № 2396/1-3, пам'ятка історії місцевого значення № 1 та 2645.

Губернаторський палац
Листівка початку XX століття Листівка початку XX століття
49°59′19″ пн. ш. 36°13′46″ сх. д. / 49.988611111111° пн. ш. 36.229444444444° сх. д. / 49.988611111111; 36.229444444444
Країна	Україна
Розташування	Центр, Нагірний район
Тип	будівля
Тип будівлі	Палац
Поверхів	2
Матеріал	Цегла
Стиль	бароко і класицизм
Автор проєкту	Михайло Тихменєв
Архітектор	Іван Вільянов, Петро Ярославський
Початок будівництва	1700
Побудовано	1777
Будівлі: Хімічний корпус університету, флігель (№ 12), північна арка, південна арка, (№ 16)
Прибудови	портик з трьома арками і балконом (втрачено)
Статус	Пам'ятка архітектури національного значення №694/1, 694/3, 694/4, пам'ятка історії національного значення №2396/1, 2396/2, 2396/3, пам'ятка історії місцевого значення №1 та 2645
Стан	Використовується (основний і фізичний корпус), частково зруйновано (хімічний корпус)
Губернаторський палац Губернаторський палац (Україна)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Губернаторський палац у Харкові побудований у 1770 — 1777 роках. Автор початкового проєкту точно невідомий, вважається, що ним міг бути московський архітектор Михайло Тихменєв. Авторство інколи безпідставно приписується італійському архітекторові Франческо Бартоломео Растреллі. Будував палац міський архітектор Іван Вільянов, а пізніше перший харківський професійний архітектор, родом з Охтирки на Сумщині Петро Ярославський.

Побудований за наказом Катерини II спеціально для її приїзду, як шляховий палац. Прототипом вважається проєкт царського палацу в Смоленську (зруйнований у 1812 р.) та (зберігся), однак харківський палац виконаний набагато майстерніше. Імператриця Російської Імперії лише одного разу бувала у цьому палаці, на шляху з Криму до Санкт-Петербурга в 1787 році. До її приїзду у дворі був побудований великий дерев'яний «урочистий зал», в 1791 перебудований Ярославським за допомогою губернського механіка Захаржевського під перший в Харкові постійний театр (театр проводив вистави до 1796, а через рік будинок знесли).

Пізніше у будівлі палацу розмістилася резиденція губернатора, а імператорський трон, що зберігався ще з часів Катерини, було відправлено до Петербурга згідно з наказом імператора Павла I.

Навесні 1803 року ансамбль будівель Губернаторського палацу було передано для новоствореного Василем Каразіним Харківського університету. Навесні того ж 1803 року почалась їх реконструкція для потреб університету, яка тривала до 1805 року. За проєктом університетського ад'юнкта (згодом професора), архітектора Євгена Васильєва під керівництвом архітектора І. Л. Вателета було проведено реконструкцію всього палацового комплексу, прибудовано портик, у флігелях перебудовано деякі приміщення, а також надбудовано другий поверх. Загалом, на реконструкцію комплексу будівель Губернаторського палацу та будинку віцегубернатора було витрачено 11 682 руб. 75 коп..

З 1958 року у цій будівлі Український заочний політехнічний інститут, Харківський університет переїхав у Будинок Проєктів на майдані Свободи. Нині це головний корпус Української інженерно-педагогічної академії.

2 серпня 2018 року близько 15 години поступило повідомлення про пожежу у приміщеннях та на горищі корпусу № 4 Української інженерно-педагогічної академії (колишній Хімічний корпус Харківського університету). Внаслідок пожежі найбільше постраждав дах будівлі з боку вулиці Университетської, від якого майже нічого не лишилося. В інших місцях покрівля обгоріла дуже сильно. По факту пожежі поліція відкрила кримінальне провадження щодо порушення правил пожежної безпеки. Як стало відомо, попередньою причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки під час проведення ремонтних (вогневих) робіт., зокрема, на місці пожежі був виявлений пальник. Однією з причин пожежі, на думку представників Управління культури й туризму Харківської ОДА, стали ремонтні роботи, які були виявлені напередодні спеціальною комісією. Станом на 2024 рік будівля не законсервована, жодні відновлювальні роботи не проводилися. Від зовнішніх чинників споруда руйнується.

Архітектура

Стиль будівлі є перехідною формою від бароко до класицизму. Ошатність центральної частини підкреслюють частково рустовані прості флігелі (спочатку одно-, а пізніше двоповерхові), що обрамляють її з обох боків. Фасад центральної частини прикрашав триарковий портик, над яким розташовувався великий балкон (втрачено). Фасад прикрашають каннельовані іонічні пілястри. По обидва боки будівлі симетрично розташовані аркові в'їзди, виконані у вигляді тріумфальних арок. Центральний об'єм будівлі вищий, ніж флігелі, і багатше оформлений; серед декоративних елементів композиції ніші з вазами.

Меморіальні таблички

На будівлі встановлено декілька меморіальних дошок:

• В пам'ять зустрічі Гулака-Артемовського Петра Петровича і Адама Міцкевича.
• Каразіну Василю Назаровичу, засновникові Харківського університету
• Міхновському Миколі Івановичу, українському політичному і громадському діячеві, ідеологу державної самостійності України.
• Мечникову Іллі Іллічу, вченому, що навчався тут
• Рєдіну Єгору Кузьмовичу, українському історику мистецтва і археологу
• Гедройць Миколі Антоновичу, художнику, меценату, громадському діячеві

Галерея

• Головний корпус
• Фасад
• Головний корпус
• Декоративна ваза у ніші головного корпусу
• Меморіальна дошка в пам'ять зустрічі Гулака-Артемовського Петра Петровича і Адама Міцкевича
• Меморіальна дошка засновникові Харківського університету Василю Каразіну та вченому Іллі Мечникову
• Меморіальна дошка українському політичному і громадському діячеві Миколі Міхновському
• Меморіальна дошка Єгору Рєдіну, українському історику мистецтва і археологу
• Меморіальна табличка художнику, меценату, громадському діячеві Миколі Гедройць
• Хімічний корпус (флігель) до пожежі
• Гасіння пожежі 2 серпня 2018
• Гасіння пожежі 2 серпня 2018

Див. також

• Хімічний корпус Харківського університету

Примітки

1. Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 14 січня 2021 року № 10 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
2. Прогулки по Харькову. Губернаторский дворец на Университетской улице. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 28 травня 2024.
3. В. Е. Новгородов. Золотой венец старого Харькова // Университеты: Наука и просвещение. — 2004. — № 3 (11 листопада). Архівовано з джерела 29 липня 2012.
4. В. А. Кодин, Т. С. Осипова. Приёмы охраны регенерации стилистически однородных элементов исторической городской среды (на примере харьковского классицизма) // Коммунальное хозяйство городов: Научно-технический сборник. — № 8. — С. 413-421.
5. Дьяченко, Н. Т. Университетская горка // Улицы и площади Харькова. — Прапор. — Харьков, 1977.
6. Багалей Д. И. Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам). — Т. 2 (с 1815 по 1835 год). — Х. : Паровая типография и литография М. Зильберберг и С-вья, 1904. — С. 102—105. [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
7. Дали зовут. Дьяченко Н. Т. «Улицы и площади Харькова» (4-е, испр. и доп. X Очерк. Изд. «Прапор»,1977). Университетская горка. [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 23 січня 2016.] (рос.)
8. Дьяченко, Н. Т. Университетская горка // Улицы и площади Харькова. — Прапор. — Харьков, 1977.
9. Лейбфрейд А. Ю., Полякова Ю. Ю. Харьков. От крепости до столицы. Заметки о старом городе. — Харьков, 2008. — С. 88, 142—143. (рос.)
10. Прадідівська слава. Українські пам'ятки. Харків. Університетська вулиця. Університет. Хімічний корпус. Паспортна інформація (1990 р.) [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 19 червня 2016.]
11. Багалей Д. И. Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам). — Т. 1 (1802—1815 г.). — Харьков: Паровая Типография и Литография Зильберберг, 1893—1898. — С. 147. [Архівовано 13 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
12. Главный корпус УИПА (Харьков). wikimapia.org. Процитовано 28 травня 2024.
13. На Университетской горит здание Инженерно-педагогической академии (видео). KHARKIV Today. 2 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. (рос.)
14. Ольга Куриленко (3 серпня 2018). Возгорание в инженерно-педагогической академии в центре Харькова мог спровоцировать ремонт (видео). Медиа группа «Объектив»,. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. (рос.)
15. Пожару на Университетской присвоили повышенный уровень сложности. Status quo. 2 серпня 2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. (рос.)
16. На памятнике архитектуры в центре Харькова полностью сгорела крыша (видео). KHARKIV Today. 3 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. (рос.)
17. Пожар в Инженерно-педагогической академии: полиция открыла уголовное дело. KHARKIV Today. 3 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. (рос.)
18. В полиции рассказали об обстоятельствах пожара в Инженерно-педагогической академии. KHARKIV Today. 3 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. (рос.)
19. Павел Федосенко (2 серпня 2018). Масштабный пожар в здании УИПА будет расследовать полиция. NewsRoom. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. (рос.)
20. Ольга Куриленко (3 серпня 2018). Возгорание в инженерно-педагогической академии в центре Харькова мог спровоцировать ремонт (видео). Медиа группа «Объектив»,. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. (рос.)
21. Крыша академии на Университетской загорелась во время ремонтных работ - полиция. Status quo. 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. (рос.)
22. У Харкові знайшли предмет, від якого могла спалахнути академія. Depo.ua. Харків. 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. (рос.)
23. Алексей Басакин (3 серпня 2018). Накануне пожара в здании академии проводили незаконный ремонт - ХОГА. MediaPort. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.

Джерела

• Александр Лейбфрейд, Владимир Реусов, Алексей Тиц. Центр // Харьков: Архитектура, памятника, новостройка. Путеводитель. — Харків : Прапор, 1987.