Гуань (кит. спр. 管, піньїнь: guǎn管, піньїнь: guǎn) — китайський дерев'яний духовий музичний інтрумент, різновид гобоя.
Класифікація | дерев'яний духовий музичний інтрумент, аерофон |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 422.111 |
Подібні інструменти | гобой, хітірікі, сяо |
Гуань у Вікісховищі |
Опис
Інструмент складається з циліндричного стовбура з 8 або 9 ігровими отворами. На півночі Китаю виготовляється з дерева, на півдні — іноді також з очерету або бамбука. В канал гуаня вставляється подвійна очеретяна тростина, яка у вузькій частині перев'язана дротом. На кінці інструмента, а іноді і між ігровими отворами надіваються олов'яні або мідні кільця. Загальна довжина гуаня коливається від 200 до 450 мм; великі інструменти мають латунний розтруб.
Довжина інструменту — 18-33 см. Звукоряд сучасної гуані хроматичний, діапазон es1—а3 (великий гуань) або as1—с4 (малий гуань). Використовується в ансамблях, оркестрах і соло.
Історія
Інструмент має давнє походження. На позначках на магічних кістках XIV століття до н. е. вже зустрічаються згадки таких флейт, як янь і гуань; в пам'ятках класичної китайської літератури III—II століть до н. е.. (таких як ) зустрічаються згадки про ді і гуань.
У Китаї гуань досить поширений в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі КНР. На півдні, в Гуандуні гуань також відомий як хоугуань (кит. 喉管).
Білі
Традиційна китайська назва цього інструменту — білі (кит. трад. 筚篥, спр. 篳篥筚篥, спр. 篳篥); у традиційному написанні назва перейшла у корейську та японську мови.
Білі вважається попередником гуаня. Він потрапив в Китай з центральноазійської країни Куча до початку періоду правління династії Тан, близько V століття н. е.
Від гуаня (білі) походить японський інструмент хітірікі, який проник в японську культуру у VIII столітті. Білі виготовлявся з бамбука. Його довжина становила 15 см; він мав сім отворів для пальців і два для великих пальців. Білі став основним інструментів в придворних ансамблях при династії Тан (618—907). Пізніше потрапив до Японії (де його назва китайських ієрогліфів вимовлялося «хітірікі») і використовувався в гагаку.
У XIV столітті став популярний у храмовій музиці (разом з шен, ді та ) в супроводі ударних. Також став популярним і в народних ритуалах.
Споріднені інструменти
- Хітірікі — старовинний духовий японський інструмент з групи гобоїв, нащадок гуаня.
- Сяо — традиційний китайський дерев'яний духовий інструмент.
- — корейський інструмент.
- — вʼєтнамський інструмент.
- Пі а — кхмерський інструмент.
Література
- Музыкальные инструменты Китая, под ред. И. Алендера, М., 1958.
- Li Yuanqing: ‘Guanzi yanjiu’ (Study of the guanzi), Minzu yinyue wenti de tansuo (Exploring issues in Chinese music) (Beijing, 1983), 18-52
- Yuan Jingfang: Minzu qiyue xinshang shouce [Handbook for the appreciation of Chinese instrumental music] (Beijing, 1986), 60-62
- Liu Dongsheng and Yuan Quanyou, eds.: Zhongguo yinyue shi tujian [Pictorial guide to the history of Chinese music] (Beijing, 1988)
- Liu Dongsheng, ed.: Zhongguo yueqi tujian (Pictorial guide to Chinese musical instruments) (Ji′nan, 1992), 148-51
- S. Jones: Folk Music of China: Living Instrumental Traditions (Oxford, 1995/R, 2/1998 with CD), 181—225
Примітки
- mus-instruments.ru [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] ГУАНЬ
- Britannica Library
- Alan R. Thrasher. Xiao. Grove Music Online. Процитовано 4 червня 2016.
- Oxford Music Online
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Guan kit spr 管 pinyin guǎn管 pinyin guǎn kitajskij derev yanij duhovij muzichnij intrument riznovid goboya GuanKlasifikaciyaderev yanij duhovij muzichnij intrument aerofonKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa422 111Podibni instrumentigoboj hitiriki syao Guan u VikishovishiOpisInstrument skladayetsya z cilindrichnogo stovbura z 8 abo 9 igrovimi otvorami Na pivnochi Kitayu vigotovlyayetsya z dereva na pivdni inodi takozh z ocheretu abo bambuka V kanal guanya vstavlyayetsya podvijna ocheretyana trostina yaka u vuzkij chastini perev yazana drotom Na kinci instrumenta a inodi i mizh igrovimi otvorami nadivayutsya olov yani abo midni kilcya Zagalna dovzhina guanya kolivayetsya vid 200 do 450 mm veliki instrumenti mayut latunnij roztrub Dovzhina instrumentu 18 33 sm Zvukoryad suchasnoyi guani hromatichnij diapazon es1 a3 velikij guan abo as1 s4 malij guan Vikoristovuyetsya v ansamblyah orkestrah i solo IstoriyaInstrument maye davnye pohodzhennya Na poznachkah na magichnih kistkah XIV stolittya do n e vzhe zustrichayutsya zgadki takih flejt yak yan i guan v pam yatkah klasichnoyi kitajskoyi literaturi III II stolit do n e takih yak zustrichayutsya zgadki pro di i guan U Kitayi guan dosit poshirenij v Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni KNR Na pivdni v Guanduni guan takozh vidomij yak houguan kit 喉管 Bili Tradicijna kitajska nazva cogo instrumentu bili kit trad 筚篥 spr 篳篥 筚篥 spr 篳篥 u tradicijnomu napisanni nazva perejshla u korejsku ta yaponsku movi Bili vvazhayetsya poperednikom guanya Vin potrapiv v Kitaj z centralnoazijskoyi krayini Kucha do pochatku periodu pravlinnya dinastiyi Tan blizko V stolittya n e Vid guanya bili pohodit yaponskij instrument hitiriki yakij pronik v yaponsku kulturu u VIII stolitti Bili vigotovlyavsya z bambuka Jogo dovzhina stanovila 15 sm vin mav sim otvoriv dlya palciv i dva dlya velikih palciv Bili stav osnovnim instrumentiv v pridvornih ansamblyah pri dinastiyi Tan 618 907 Piznishe potrapiv do Yaponiyi de jogo nazva kitajskih iyeroglifiv vimovlyalosya hitiriki i vikoristovuvavsya v gagaku U XIV stolitti stav populyarnij u hramovij muzici razom z shen di ta v suprovodi udarnih Takozh stav populyarnim i v narodnih ritualah Sporidneni instrumentiHitiriki starovinnij duhovij yaponskij instrument z grupi goboyiv nashadok guanya Syao tradicijnij kitajskij derev yanij duhovij instrument korejskij instrument vʼyetnamskij instrument Pi a khmerskij instrument LiteraturaMuzykalnye instrumenty Kitaya pod red I Alendera M 1958 Li Yuanqing Guanzi yanjiu Study of the guanzi Minzu yinyue wenti de tansuo Exploring issues in Chinese music Beijing 1983 18 52 Yuan Jingfang Minzu qiyue xinshang shouce Handbook for the appreciation of Chinese instrumental music Beijing 1986 60 62 Liu Dongsheng and Yuan Quanyou eds Zhongguo yinyue shi tujian Pictorial guide to the history of Chinese music Beijing 1988 Liu Dongsheng ed Zhongguo yueqi tujian Pictorial guide to Chinese musical instruments Ji nan 1992 148 51 S Jones Folk Music of China Living Instrumental Traditions Oxford 1995 R 2 1998 with CD 181 225Primitkimus instruments ru 12 chervnya 2018 u Wayback Machine GUAN Britannica Library Alan R Thrasher Xiao Grove Music Online Procitovano 4 chervnya 2016 Oxford Music Online Ce nezavershena stattya pro muzichni instrumenti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi