Гро́біня (латис. Grobiņa) — місто в Латвії, Курляндія, Гробіньський край. Крайовий центр. Розташоване на заході країни, на річці Аланде, за 12 км від Лієпаї та 211 км від Риги. Найстаріше історичне поселення на території Латвії. Вперше згадується під 854 роком у праці святого . Розвинулося на базі Лівонського ордену ХІІІ ст. Було одним із важливих міст герцогства Курляндії та Семигалії, центром Гробінського гауптманства. Сплюндроване шведами під час Північної війни (1659), але відновлене герцогом Яковом. Отримало статус міста в 1695 році від герцога Фрідріха-Казимира. Населення — 3977 осіб (2016).
Гробіня | ||
---|---|---|
Лютеранська церква | ||
| ||
Гробіня | ||
| ||
Країна | Латвія | |
(Регіон) | Курляндія | |
Край | Гробіньський край | |
Перша згадка | 1253 | |
Площа | ||
• Загалом | 5,12 км² | |
Висота | 20 м | |
Населення (2016) | ||
• Загалом | 3977 ос. | |
• Густота | 776,8 осіб/км² | |
Часовий пояс | EET () | |
• Літній час | EEST () | |
Сайт | www.grobina.lv | |
Гробіня на Вікісховищі |
Назва
- Гро́біня (латис. Grobiņa; ) — сучасна латиська назва. Походить від курш. gruobīns, «грабовий ліс».
- Гро́бін (нім. Grobin, рос. Гробинъ) — стара німецька назва; використовувалася в часи Курляндсько-Семигальського герцогства та Російської імперії.
- Гру́бін (нім. Grubin) — альтернативна німецька назва.
- Себорг (швед. Söborg) — шведська назва. Походить від назви лат. Seeburg, найдавнішої згадки Гробіні під 854 роком у хроніці Рімберта.
Географія
Гробіня розташована на заході Латвії, в Курляндії, на річці Аланде, 11 км на схід від Лієпаї.
Історія
- Протягом Раннього Середньовіччя, місто Гробіня (або Grobin) було найголовнішим політичним центром на території Латвії. Було центром поселення вікінгів на Балтійському морі.
- у 1561 – 1795 роках Гробін був центром Гробінської парафії Герцогства Курляндії і Семигалії. Він було адміністративним центром парафії та Гробінського гауптманства.
- 1659 року, в ході польсько-шведської війни, Гробін здобули шведські війська й сплюндрували місто.
- 1660 року, за умовами Олівського миру, Гробін повернули герцогу Якову Кеттлеру, який відбудував містечко й околиці.
- 14 лютого 1695 року курляндсько-семигальський герцог Фрідріх-Казимир Кеттлер, син Якова, надав Гробіну статус міста, а 2 травня 1697 року — герб із журавлем.
- На карті 1770 року Гробін позначений як мале місто.
- 2009 року Гробіня стала адміністративним центром новоутвореного Гробіньського краю.
Примітки
Бібліографія
Джерела
- Grots, Ādolfs. Ducatuum Curlandiae et Semigalliae nec non Districtus Regii Piltensis Tabula Geographica. Berlin, 1770 (LVVA, Collection 6828, Inventory 2, File 208). [1] [ 19 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Монографії
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Nerman, Birger. Grobin-Seeburg. Ausgrabungen und Funde. Stockholm 1958
Довідники
- Baltisches historisches Ortslexikon, Teil 2: Lettland (Südlivland und Kurland). Köln: Böhlau, 1990, S. 200–201.
- Latvijas Pagasti, Enciklopēdija. Riga: Preses Nams, 2002.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гробіня
- Історія Гробіні
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gro binya latis Grobina misto v Latviyi Kurlyandiya Grobinskij kraj Krajovij centr Roztashovane na zahodi krayini na richci Alande za 12 km vid Liyepayi ta 211 km vid Rigi Najstarishe istorichne poselennya na teritoriyi Latviyi Vpershe zgaduyetsya pid 854 rokom u praci svyatogo Rozvinulosya na bazi Livonskogo ordenu HIII st Bulo odnim iz vazhlivih mist gercogstva Kurlyandiyi ta Semigaliyi centrom Grobinskogo gauptmanstva Splyundrovane shvedami pid chas Pivnichnoyi vijni 1659 ale vidnovlene gercogom Yakovom Otrimalo status mista v 1695 roci vid gercoga Fridriha Kazimira Naselennya 3977 osib 2016 GrobinyaLyuteranska cerkvaGerbGrobinya56 32 06 pn sh 21 09 58 sh d 56 53500 pn sh 21 16611 sh d 56 53500 21 16611KrayinaLatviyaRegionKurlyandiyaKrajGrobinskij krajPersha zgadka1253Plosha Zagalom5 12 km Visota20 mNaselennya 2016 Zagalom3977 os Gustota776 8 osib km Chasovij poyasEET UTC 2 Litnij chasEEST UTC 3 Sajtwww grobina lvGrobinya na VikishovishiNazvaGro binya latis Grobina vimova suchasna latiska nazva Pohodit vid kursh gruobins grabovij lis Gro bin nim Grobin ros Grobin stara nimecka nazva vikoristovuvalasya v chasi Kurlyandsko Semigalskogo gercogstva ta Rosijskoyi imperiyi Gru bin nim Grubin alternativna nimecka nazva Seborg shved Soborg shvedska nazva Pohodit vid nazvi lat Seeburg najdavnishoyi zgadki Grobini pid 854 rokom u hronici Rimberta GeografiyaGrobinya roztashovana na zahodi Latviyi v Kurlyandiyi na richci Alande 11 km na shid vid Liyepayi IstoriyaProtyagom Rannogo Serednovichchya misto Grobinya abo Grobin bulo najgolovnishim politichnim centrom na teritoriyi Latviyi Bulo centrom poselennya vikingiv na Baltijskomu mori u 1561 1795 rokah Grobin buv centrom Grobinskoyi parafiyi Gercogstva Kurlyandiyi i Semigaliyi Vin bulo administrativnim centrom parafiyi ta Grobinskogo gauptmanstva 1659 roku v hodi polsko shvedskoyi vijni Grobin zdobuli shvedski vijska j splyundruvali misto 1660 roku za umovami Olivskogo miru Grobin povernuli gercogu Yakovu Kettleru yakij vidbuduvav mistechko j okolici 14 lyutogo 1695 roku kurlyandsko semigalskij gercog Fridrih Kazimir Kettler sin Yakova nadav Grobinu status mista a 2 travnya 1697 roku gerb iz zhuravlem Na karti 1770 roku Grobin poznachenij yak male misto Kurlyandska guberniya 2009 roku Grobinya stala administrativnim centrom novoutvorenogo Grobinskogo krayu PrimitkiLatvijas iedzivotaju skaits pasvaldibas pagastu dalijuma PDF Iedzivotaju registra statistika uz 01 01 2016 Pilsonibas un migracijas lietu parvalde 1 sichnya 2016 Grots Adolfs Ducatuum Curlandiae et Semigalliae 1770 LVVA Collection 6828 Inventory 2 File 208 BibliografiyaDzherela Grots Adolfs Ducatuum Curlandiae et Semigalliae nec non Districtus Regii Piltensis Tabula Geographica Berlin 1770 LVVA Collection 6828 Inventory 2 File 208 1 19 kvitnya 2021 u Wayback Machine Monografiyi Arbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 Nerman Birger Grobin Seeburg Ausgrabungen und Funde Stockholm 1958 Dovidniki Baltisches historisches Ortslexikon Teil 2 Lettland Sudlivland und Kurland Koln Bohlau 1990 S 200 201 Latvijas Pagasti Enciklopedija Riga Preses Nams 2002 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grobinya Istoriya Grobini