Павло Са вич Гришко нар 22 грудня 1916 19161222 пом 14 грудня 1944 радянський військовик часів Другої світової війни ком

Павло́ Са́вич Гришко́ (нар. 22 грудня 1916(19161222) — пом. 14 грудня 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир взводу 2-го стрілецького батальйону 81-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії (7-ма гвардійська армія, Другий Український фронт), гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).

Павло Савич Гришко

Народження

22 грудня 1916
Небелівка

Смерть

14 грудня 1944 (27 років)

Поховання

Країна

Приналежність

Роки служби

1936–1944

Звання

Лейтенант

Формування

25-та гв.сд

Війни / битви

радянсько-фінська війна
німецько-радянська війна

Нагороди

Життєпис

Народився 22 грудня 1916 року в селі Небелівка Уманського повіту Київської губернії (нині — село Новоархангельського району Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Здобув неповну середню освіту.

1936 року вступив до Гайсинського військового піхотного училища, яке закінчив у 1938 році. Брав участь у вторгненні РСЧА до Польщі 1939 року й радянсько-фінській війні 1939–1940 років.

Початок німецько-радянської війни молодший лейтенант П. С. Гришко зустрів на радянсько-румунському державному кордоні. У складі військ Південного фронту брав участь в оборонних боях на півдні України, на рубежі річки Південний Буг був контужений, потрапив у полон. Перебував у концентраційному таборі, що знаходився у виробках Уманського цегельного заводу («Уманська яма»), звідки здійснив втечу. Повернувшись до рідного села, вступив до партизанського загону імені Сталіна під командуванням П. Й. Матвеєва (Суського). Після з'єднання партизанського загону з частинами Червоної армії, включений до резерву офіцерського складу 53-ї армії. Закінчив військову школу, отримав військове звання «лейтенант».

Особливо командир взводу 2-го стрілецького батальйону 81-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії лейтенант П. С. Гришко відзначився під час боїв на території Угорщини. При прориві оборони супротивника північно-східніше Будапешта з 5 по 8 грудня 1944 року та виході на річку Дунай, взвод П. С. Гришка увесь час йшов попереду батальйону. В бою поблизу міста Вац 8 грудня, коли командир роти отримав важке поранення, лейтенант Гришко перебрав командування ротою на себе. 14 грудня передові частини полку підійшли до населеного пункту Алаг — сильно укріпленого пункту оборони на підступах до Будапешка. Рота під командуванням Гришка стрімкою атакою першою увірвалась до населеного пункту й зав'язала важкий вуличний бій, діючи попереду основних сил полку. Відбиваючи контратаку ворога при підтримці танків і бронетранспортерів, лейтенант П. С. Гришко вогнем зі свого автомата знищив десант на першому танку, змусивши механіка-водія відступити. Під час наступного бою зв'язкою гранат підбив ворожий танк, однак сам був смертельно поранений.

Похований в братській могилі в села Алаг (Угорщина).

Нагороди і почесні звання

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії лейтенантові Гришку Павлу Савичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Література

Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 80-82.

Примітки

Представлення до звання Героя Радянського Союзу (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 9 лютого 2015.

Посилання

Біографія на сайті «Герои страны» [ 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

[1] Представлення до звання Героя Радянського Союзу (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 9 лютого 2015.