Григо́рій XV (лат. Gregorius PP. XV, Алесандро Людовізі, італ. Alessandro Ludovisi); 9 січня 1554 — 8 липня 1623) — 234 папа римський. Понтифікат з 9 лютого 1621 по 8 липня 1623 року.
Григорій XV (Gregorius PP. XV) | ||
| ||
---|---|---|
9 лютого 1621 — 8 липня 1623 | ||
Попередник: | Павло V | |
Наступник: | Урбан VIII | |
Ім'я при народженні: | італ. Alessandro Ludovisi | |
Дата народження: | 9 січня 1554[1][2] | |
Місце народження: | Болонья, Папська держава | |
Дата смерті: | 8 липня 1623[3][1][…] (69 років) | |
Місце смерті: | Рим, Папська держава | |
Поховання: | Сант Іньяціо | |
Громадянство: | Папська держава | |
Релігія: | католицька церква[5] | |
Освіта: | Болонський університет і Папський Григоріанський університет | |
Батько: | d[6] | |
Мати: | d[6] | |
Інтронізація: | 12 лютого 1621 | |
У миру: | Alessandro Ludovisi | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Походження
Алесандро Людовізі був сином графа Помпео Людовізі. Здобуває вищу освіту в Римі (філософія) та навчається теології у єзуїтів. У 1571 році почав вивчати юриспруденцію в Болоньї де і захистив докторську роботу в 1575 році.
Клерикальна кар'єра
Священицький сан отримав з рук Григорія XIII, який теж походив з Болоньї. У 1612 році стає архієпископом у Болоньї. Папа Павло V назначає його кардиналом.
Понтифікат
9 лютого 1621 року Конклав вибирає його новим папою. Вже 15 лютого 1621 року призначає свого племінника Людовіко Людовізі кардиналом. Потурбувався про герцога Максиміліана I Баварського, щоб той отримав звання курфюрста. За це Ватиканська бібліотека отримала всю бібліотеку університету Гайдельберґа (Bibliotheca Palatina). Своїми двома буллами від 15 листопада 1621 та 12 березня 1622 року засновує процедуру таємного голосування при засіданні конклаву.
12 березня 1622 року проголошує святими (канонізує) Ігнатія Лойолу, Франциска Ксав'єра — засновників Ордену єзуїтів, а також Філіпо Нері та Ісидора Севільського.
22 липня 1622 року своєю буллою організовує Конгрегацію пропаганди віри (лат. Sacra Congregatio de Propaganda Fide), якій підпорядковувалися всі місії. Призначає у Франції кардиналом Рішельє Арман Жан дю Плессі — творця французького абсолютизму.
Помер 8 липня 1623 року в Квіринальському палаці. Похований у церкві Сант Іньяціо.
Див. також
Примітки
- Koller A. Dizionario Biografico degli Italiani — 2002. — Vol. 59.
- BeWeB
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118697404 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Посилання
- Католицька енциклопедія [ 28 червня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigo rij XV lat Gregorius PP XV Alesandro Lyudovizi ital Alessandro Ludovisi 9 sichnya 1554 8 lipnya 1623 234 papa rimskij Pontifikat z 9 lyutogo 1621 po 8 lipnya 1623 roku Grigorij XV Gregorius PP XV Papa Rimskij 9 lyutogo 1621 8 lipnya 1623 Poperednik Pavlo V Nastupnik Urban VIII Im ya pri narodzhenni ital Alessandro LudovisiData narodzhennya 9 sichnya 1554 1 2 Misce narodzhennya Bolonya Papska derzhavaData smerti 8 lipnya 1623 1623 07 08 3 1 69 rokiv Misce smerti Rim Papska derzhavaPohovannya Sant InyacioGromadyanstvo Papska derzhavaReligiya katolicka cerkva 5 Osvita Bolonskij universitet i Papskij Grigorianskij universitetBatko d 6 Mati d 6 Intronizaciya 12 lyutogo 1621U miru Alessandro Ludovisi Mediafajli b u VikishovishiPohodzhennyaAlesandro Lyudovizi buv sinom grafa Pompeo Lyudovizi Zdobuvaye vishu osvitu v Rimi filosofiya ta navchayetsya teologiyi u yezuyitiv U 1571 roci pochav vivchati yurisprudenciyu v Bolonyi de i zahistiv doktorsku robotu v 1575 roci Klerikalna kar yeraSvyashenickij san otrimav z ruk Grigoriya XIII yakij tezh pohodiv z Bolonyi U 1612 roci staye arhiyepiskopom u Bolonyi Papa Pavlo V naznachaye jogo kardinalom Pontifikat9 lyutogo 1621 roku Konklav vibiraye jogo novim papoyu Vzhe 15 lyutogo 1621 roku priznachaye svogo pleminnika Lyudoviko Lyudovizi kardinalom Poturbuvavsya pro gercoga Maksimiliana I Bavarskogo shob toj otrimav zvannya kurfyursta Za ce Vatikanska biblioteka otrimala vsyu biblioteku universitetu Gajdelberga Bibliotheca Palatina Svoyimi dvoma bullami vid 15 listopada 1621 ta 12 bereznya 1622 roku zasnovuye proceduru tayemnogo golosuvannya pri zasidanni konklavu 12 bereznya 1622 roku progoloshuye svyatimi kanonizuye Ignatiya Lojolu Franciska Ksav yera zasnovnikiv Ordenu yezuyitiv a takozh Filipo Neri ta Isidora Sevilskogo Nadgrobok Grigoriya XV u Sant Inyacio 22 lipnya 1622 roku svoyeyu bulloyu organizovuye Kongregaciyu propagandi viri lat Sacra Congregatio de Propaganda Fide yakij pidporyadkovuvalisya vsi misiyi Priznachaye u Franciyi kardinalom Rishelye Arman Zhan dyu Plessi tvorcya francuzkogo absolyutizmu Pomer 8 lipnya 1623 roku v Kvirinalskomu palaci Pohovanij u cerkvi Sant Inyacio Div takozhSpisok Rimskih PapPrimitkiKoller A Dizionario Biografico degli Italiani 2002 Vol 59 d Track Q1128537 BeWeB d Track Q77541206 Deutsche Nationalbibliothek Record 118697404 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326PosilannyaKatolicka enciklopediya 28 chervnya 2012 u Wayback Machine