Дмитро́ Па́влович Григоро́вич (25 січня (6 лютого) 1883, Київ — †26 липня 1938, Москва) — український авіаконструктор, творець першого гідроплану.
Григорович Дмитро Павлович | |
---|---|
Народився | 25 січня (6 лютого) 1883[3] або 28 серпня 1909[2] Київ, Російська імперія[1][2] |
Помер | 26 липня 1938[1] або 12 січня 1996[2] Москва[1] або Прага, Священна Римська імперія[2] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | бортінженер, винахідник, інженер, льотчик, конструктор, хореограф, танцюрист |
Галузь | конструювання[d] |
Alma mater | d |
Заклад | Московський авіаційний інститут |
|
Творча біографія
Батьки віддали його до Київського реального училища; обов'язковими були дві європейські мови: німецька й французька. Ще там він почав відвідувати повітроплавний гурток КПІ, заснований 1905 року, а фактичним керівником гуртка був учень Миколи Єгоровича Жуковського, професор механіки Микола Делоне.
Навчався в Київському політехнічному інституті. Перед закінченням КПІ Дмитро поїхав до бельгійського міста Льєжа, де в одному з інститутів прослухав два семестри, вивчаючи аеродинаміку й теорію двигунів.
Перший його легкий спортивний біплан Г1 з двигуном «Анзані» потужністю 25 кінських сил, який Григорович побудував з бамбука, він випробував 10 січня 1910 року.
Наступною роботою Григоровича став аероплан, побудований за схемою, що наслідувала будову французького літака «Блеріо ХІ», але з власною системою керування та конструкцією шасі. Будував його Григорович спільно з київським аматором автомобільного спорту — багатієм Ільницьким. Фінансової допомоги Ільницького виявилося достатньо, аби завершити працю над новим аеропланом і продемонструвати на київській виставці повітроплавання. Літак привернув загальну увагу фахівців і аматорів авіації. Журнал «Автомобиль и воздухоплавание» назвав його найкращою конструкцією виставки.
Розробками Григоровича зацікавився Федір Терещенко — ця родина була серед ініціаторів створення КПІ і його меценатів. Терещенко також навчався в Київському політехнічному інституті і мріяв стати авіатором. Його захоплення авіацією було настільки сильним, що у своєму маєтку в селі Червоне Житомирського повіту він обладнав власну авіамайстерню та аеродром. Федір Терещенко запросив Григоровича до співпраці, отже невдовзі на світ з'явилися два їхні спільні спортивні аероплани — Г2 і Г3. Конструктором і основним виконавцем усіх робіт був Григорович, меценатом — Терещенко.
З 1912 року Д. Григорович – технічний директор заводу 1-го Російського товариства повітроплавання. У 1913 р. сконструював свій перший літальний човен М-1. У вересні 1916 року лейтенант Ян Нагурський першим у світі зробив на літаючому човні М-9 конструкції Григоровича дві «мертві петлі» поспіль; нікому повторити «петлю Нестерова» на літальних човнах інших конструкцій не вдалося.
За роки Першої світової війни конструкторське бюро Д. Григоровича створило понад 10 типів гідролітаків. Морський розвідник М-9 конструкції Д. Григоровича вперше у світі був обладнаний гарматою та міг приземлятися не лише на воду, але й на сніг. Літаючий човен ГАСН Д. Григоровича — перший у світі морський торпедоносець. Д. Григоровичу належить впроваджена ним ідея застосування на літаках броні та шасі, що складалося в польоті. Гідролітаки Д. Григоровича вироблялися в США, Великій Британії, Італії та Франції за проєктами, які продав за кордон Тимчасовий уряд Росії.
1 червня 1917 р. Григорович заснував власний дослідний авіабудівний завод. Під час голоду в Петрограді перебрався із родиною до Києва, а потім – до Одеси. 1919 року працював у Катеринославі, Сімферополі, Севастополі.
У часи російської окупації УНР змушений був працювати на комуністів. 1922 року Григоровича призначено технічним директором і начальником КБ Державного авіаційного заводу №1 у Москві. 1923 року за його участю спроєктовано перший радянський винищувач І-1, а за рік — І-2. У 1925 році конструктора призначено керівником відділу морського дослідного літакобудування на Державному авіаційному заводі №23 в Ленінграді.
Під керівництвом Д. Г. Григоровича працювали М. М. Полікарпов, С. П. Корольов, С. А. Лавочкін, М. І. Камов, Г. М. Берієв, І. В. Четверіков, В. Б. Шавров, М. Й. Гуревич.
Сам авіаконструктор зазнав арештів, був ув'язнений у системі ГУЛАГ СРСР. 1 вересня 1928 р. Григорович був заарештований, звинувачений у шкідництві й ув'язнений до Бутирської в'язниці. Протягом 1929–1931 років,працював у ЦКБ-39 ОГПУ разом із М. Полікарповим. У квітні 1930 року вони створили винищувач І-5.
10 липня 1931 року Дмитро Григорович отримав свободу, але радянська влада так і не визнала його невинуватість. Газета "Правда" надрукувала постанову Центрального виконавчого комітету СРСР: "…Амністувати… Головного конструктора з дослідного літакобудування Григоровича Дмитра Павловича, який розкаявся у своїх попередніх вчинках і напруженою роботою довів своє розкаяння. Нагородити його грамотою ЦВК Союзу РСР і грошовою премією в 10000 рублів".
Навесні 1938 року Григоровича призначають керівником щойно організованого КБ у Новосибірську. Але до Сибіру він не доїхав: занедужав і 26 липня того ж року на п'ятдесят шостому році життя помер від лейкемії.
Дмитро Григорович Григорович — автор майже 80 оригінальних конструкцій літаків найрізноманітнішого призначення, зокрема гідролітаків.
Літаки Григоровича
- Морский перший (М-1), 1913
- М-4
- , 1914
- М-6
- , 1915
- М-11
- ГАСН (Гідроаероплан спеціального призначення) перший російський торпедоносець, 1916
- М-20
- М-22
- Григорович СУВП
- (Розвідник відкритого моря), 1926
- , 1929
- (Морський розвідник з «Ліберті»), 1924
- (Морський розвідник)
Вшанування
Рішенням Київської міської ради в Солом’янському районі м. Києва одну з нових вулиць названо на честь Дмитра Григоровича.
Примітки
- Григорович Дмитрий Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Vědecká knihovna v Olomouci REGO
- метрична книга
Посилання
- Інженер літаючих човнів [ 22 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Григорович [ 11 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Література
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Grigorovich Dmitro Pa vlovich Grigoro vich 25 sichnya 6 lyutogo 1883 Kiyiv 26 lipnya 1938 Moskva ukrayinskij aviakonstruktor tvorec pershogo gidroplanu Grigorovich Dmitro PavlovichNarodivsya25 sichnya 6 lyutogo 1883 3 abo 28 serpnya 1909 1909 08 28 2 Kiyiv Rosijska imperiya 1 2 Pomer26 lipnya 1938 1938 07 26 1 abo 12 sichnya 1996 1996 01 12 2 Moskva 1 abo Praga Svyashenna Rimska imperiya 2 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistbortinzhener vinahidnik inzhener lotchik konstruktor horeograf tancyuristGaluzkonstruyuvannya d Alma materdZakladMoskovskij aviacijnij institut Mediafajli u VikishovishiTvorcha biografiyaBatki viddali jogo do Kiyivskogo realnogo uchilisha obov yazkovimi buli dvi yevropejski movi nimecka j francuzka She tam vin pochav vidviduvati povitroplavnij gurtok KPI zasnovanij 1905 roku a faktichnim kerivnikom gurtka buv uchen Mikoli Yegorovicha Zhukovskogo profesor mehaniki Mikola Delone Navchavsya v Kiyivskomu politehnichnomu instituti Pered zakinchennyam KPI Dmitro poyihav do belgijskogo mista Lyezha de v odnomu z institutiv prosluhav dva semestri vivchayuchi aerodinamiku j teoriyu dviguniv Pershij jogo legkij sportivnij biplan G1 z dvigunom Anzani potuzhnistyu 25 kinskih sil yakij Grigorovich pobuduvav z bambuka vin viprobuvav 10 sichnya 1910 roku Nastupnoyu robotoyu Grigorovicha stav aeroplan pobudovanij za shemoyu sho nasliduvala budovu francuzkogo litaka Blerio HI ale z vlasnoyu sistemoyu keruvannya ta konstrukciyeyu shasi Buduvav jogo Grigorovich spilno z kiyivskim amatorom avtomobilnogo sportu bagatiyem Ilnickim Finansovoyi dopomogi Ilnickogo viyavilosya dostatno abi zavershiti pracyu nad novim aeroplanom i prodemonstruvati na kiyivskij vistavci povitroplavannya Litak privernuv zagalnu uvagu fahivciv i amatoriv aviaciyi Zhurnal Avtomobil i vozduhoplavanie nazvav jogo najkrashoyu konstrukciyeyu vistavki Rozrobkami Grigorovicha zacikavivsya Fedir Tereshenko cya rodina bula sered iniciatoriv stvorennya KPI i jogo mecenativ Tereshenko takozh navchavsya v Kiyivskomu politehnichnomu instituti i mriyav stati aviatorom Jogo zahoplennya aviaciyeyu bulo nastilki silnim sho u svoyemu mayetku v seli Chervone Zhitomirskogo povitu vin obladnav vlasnu aviamajsternyu ta aerodrom Fedir Tereshenko zaprosiv Grigorovicha do spivpraci otzhe nevdovzi na svit z yavilisya dva yihni spilni sportivni aeroplani G2 i G3 Konstruktorom i osnovnim vikonavcem usih robit buv Grigorovich mecenatom Tereshenko Z 1912 roku D Grigorovich tehnichnij direktor zavodu 1 go Rosijskogo tovaristva povitroplavannya U 1913 r skonstruyuvav svij pershij litalnij choven M 1 U veresni 1916 roku lejtenant Yan Nagurskij pershim u sviti zrobiv na litayuchomu chovni M 9 konstrukciyi Grigorovicha dvi mertvi petli pospil nikomu povtoriti petlyu Nesterova na litalnih chovnah inshih konstrukcij ne vdalosya Za roki Pershoyi svitovoyi vijni konstruktorske byuro D Grigorovicha stvorilo ponad 10 tipiv gidrolitakiv Morskij rozvidnik M 9 konstrukciyi D Grigorovicha vpershe u sviti buv obladnanij garmatoyu ta mig prizemlyatisya ne lishe na vodu ale j na snig Litayuchij choven GASN D Grigorovicha pershij u sviti morskij torpedonosec D Grigorovichu nalezhit vprovadzhena nim ideya zastosuvannya na litakah broni ta shasi sho skladalosya v poloti Gidrolitaki D Grigorovicha viroblyalisya v SShA Velikij Britaniyi Italiyi ta Franciyi za proyektami yaki prodav za kordon Timchasovij uryad Rosiyi 1 chervnya 1917 r Grigorovich zasnuvav vlasnij doslidnij aviabudivnij zavod Pid chas golodu v Petrogradi perebravsya iz rodinoyu do Kiyeva a potim do Odesi 1919 roku pracyuvav u Katerinoslavi Simferopoli Sevastopoli U chasi rosijskoyi okupaciyi UNR zmushenij buv pracyuvati na komunistiv 1922 roku Grigorovicha priznacheno tehnichnim direktorom i nachalnikom KB Derzhavnogo aviacijnogo zavodu 1 u Moskvi 1923 roku za jogo uchastyu sproyektovano pershij radyanskij vinishuvach I 1 a za rik I 2 U 1925 roci konstruktora priznacheno kerivnikom viddilu morskogo doslidnogo litakobuduvannya na Derzhavnomu aviacijnomu zavodi 23 v Leningradi Pid kerivnictvom D G Grigorovicha pracyuvali M M Polikarpov S P Korolov S A Lavochkin M I Kamov G M Beriyev I V Chetverikov V B Shavrov M J Gurevich Sam aviakonstruktor zaznav areshtiv buv uv yaznenij u sistemi GULAG SRSR 1 veresnya 1928 r Grigorovich buv zaareshtovanij zvinuvachenij u shkidnictvi j uv yaznenij do Butirskoyi v yaznici Protyagom 1929 1931 rokiv pracyuvav u CKB 39 OGPU razom iz M Polikarpovim U kvitni 1930 roku voni stvorili vinishuvach I 5 10 lipnya 1931 roku Dmitro Grigorovich otrimav svobodu ale radyanska vlada tak i ne viznala jogo nevinuvatist Gazeta Pravda nadrukuvala postanovu Centralnogo vikonavchogo komitetu SRSR Amnistuvati Golovnogo konstruktora z doslidnogo litakobuduvannya Grigorovicha Dmitra Pavlovicha yakij rozkayavsya u svoyih poperednih vchinkah i napruzhenoyu robotoyu doviv svoye rozkayannya Nagoroditi jogo gramotoyu CVK Soyuzu RSR i groshovoyu premiyeyu v 10000 rubliv Navesni 1938 roku Grigorovicha priznachayut kerivnikom shojno organizovanogo KB u Novosibirsku Ale do Sibiru vin ne doyihav zaneduzhav i 26 lipnya togo zh roku na p yatdesyat shostomu roci zhittya pomer vid lejkemiyi Dmitro Grigorovich Grigorovich avtor majzhe 80 originalnih konstrukcij litakiv najriznomanitnishogo priznachennya zokrema gidrolitakiv Litaki GrigorovichaMorskij pershij M 1 1913 M 4 1914 M 5 M 6 1915 M 11 M 15 Muzej polskoyi aviaciyi GASN Gidroaeroplan specialnogo priznachennya pershij rosijskij torpedonosec 1916 M 20 M 22 Grigorovich SUVP Rozvidnik vidkritogo morya 1926 1929 Morskij rozvidnik z Liberti 1924 Morskij rozvidnik VshanuvannyaRishennyam Kiyivskoyi miskoyi radi v Solom yanskomu rajoni m Kiyeva odnu z novih vulic nazvano na chest Dmitra Grigorovicha PrimitkiGrigorovich Dmitrij Pavlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Vedecka knihovna v Olomouci REGO d Track Q12342237d Track Q125023568 metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468PosilannyaInzhener litayuchih chovniv 22 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Grigorovich 11 lyutogo 2013 u Wayback Machine LiteraturaVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s