Григор Гурзадян

Григо́р Ара́мович Гурзадя́н (вірм. Գրիգոր Գուրզադյան; 15 жовтня 1922, Багдад, Королівство Ірак — 22 лютого 2014, Єреван, Вірменія) — радянський і вірменський астрофізик. Академік АН Вірменії, керівник вірменського центру космічних досліджень. Член Міжнародного астрономічного союзу.

Гурзадян Григор Арамович
вірм. Գրիգոր Գուրզադյան
Народився	15 жовтня 1922(1922-10-15)^[1]^[2] Багдад, Британський мандат у Месопотамії^[1]^[2]
Помер	22 лютого 2014(2014-02-22) (91 рік) Єреван, Вірменія
Країна	СРСР  Вірменія
Національність	вірмени^[1]
Діяльність	астрофізик, прозаїк, викладач
Alma mater	Вірменський державний інженерний університет (1944)^[1]
Галузь	астрофізика і Q19614266?
Заклад	Бюраканська астрофізична обсерваторія^[1] Вірменський державний інженерний університет
Вчене звання	академік^[2]
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук^[1]^[2] (1955)
Членство	Академія наук Вірменської РСР ^d ^d МАС
Брати, сестри	^d
Діти	Ваагн Гурзадян
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Гурзадян Григор Арамович у Вікісховищі

Біографія

Народився у вірменській родині в столиці Іраку — Багдаді. У 1939 році вступає в Єреванський політехнічний інститут. У 1944 році стає аспірантом під керівництвом Віктора Амбарцумяна з астрофізики. Перебував у первинному науковому штаті Бюраканської обсерваторії з дня її заснування в 1946 році. У 1955 році стає доктором фізико-математичних наук. З 1957 року — професор.

Працював у сфері та

В кінці 1950-х група вчених з Бюраканської обсерваторії на чолі з доктором фізико-математичних наук Григором Гурзадяном приступила до робіт зі створення астрофізичної апаратури для роботи в космічних умовах. Детектор, створений ними для вивчення рентгенівського випромінювання сонячної корони, був встановлений на балістичну ракету, перший запуск якої відбувся 19 лютого 1961 року на секретному ракетному полігоні Капустин Яр. У 1960-ті роки групою Гурзадяна були створені та запущені ^[en], розвинені багато принципів космічного приладобудування, стабілізації платформи телескопа в космічних умовах за допомогою зоряних датчиків. У цей же час була утворена лабораторія і конструкторське бюро біля села Ґарні (пізніше — Інститут космічної астрономії), яке почало створювати телескопи та обсерваторії. Першою орбітальною обсерваторією став ^[en], що був встановлений на першій космічній станції Салют-1. У грудні 1973 року спроектована Григором Гурзадяном і його колективом позаатмосферна астрофізична обсерваторія ^[en] на пілотованому космічному кораблі «Союз-13» була виведена в космос. Саме тоді були вперше одержані спектрограми слабких зірок, планетарної туманності, виявлено цілу низку невідомих у той час фактів.

Григор Гурзадян будучи членом-кореспондентом (з 1965 року), а потім і академіком АН Вірменської РСР (з 1986 року), з 1969 по 1977 роки був науковим керівником . Пізніше, з 1977 по 2002 рік керував .

У 2001 році Григор Гурзадян був почесним гостем, єдиним з країн СНД на святкуванні 40-річчя польоту Гагаріна в Зоряному містечку. У тому ж 2001 році на території інституту в Ґарні було створено , у відкритті якого взяли участь відомі вчені, поети, керівники акредитованих у Вірменії дипломатичних місій, льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу, відомий вчений, член-кореспондент Російської академії наук Валентин Лебедєв. На подарованій ним книзі, що розповідає про роботу у космосі, Лебедєв написав: Великому синові вірменського народу, який проклав шлях у космічну науку. З глибокою пошаною і вдячністю. Ваш учень.

Голова ради ЗАТ «Галактика» (з 2006).

Книги

Автор 250 наукових праць.

• Звездные вспышки: Физика. Космогония / Г. А. Гурзадян, 559 с. іл. 22 см, Москва, Наука 1985
• Звездные хромосферы, или Дублет 2800 А MgII в астрофизике / Г. А. Гурзадян, 423 с. іл. 21 см, Москва, Наука 1984
• Планетарные туманности: Физика. Динамика / Г. А. Гурзадян ; Рос. АН, 750,[1] с., [4] л. іл. іл. 22 см, Москва, Наука 1993
• Теория межпланетных перелетов / Г. А. Гурзадян, 351,[1] с. іл. 22 см, Москва, Наука 1992
• Physics and Dynamics of Planetary Nebulae; Springer, 1997; [2]
• Theory of Interplanetary Flights; Gordon & Breach, 1996;
• Space Dynamics, Francis & Taylor, 2002; [3].

Нагороди

• Заслужений діяч науки Вірменської РСР (1975)
• Орден «Знак Пошани»
• Орден Святого Месропа Маштоца (2011)

Примітки

1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
   d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
2. Հայկական համառոտ հանրագիտարան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
   d:Track:Q124405912d:Track:Q13053618
3. Голос Армении //ГОРДИЛАСЬ БЫ ЛЮБАЯ СТРАНА… [Архівовано 7 березня 2019 у Wayback Machine.]
4. [1] [Архівовано 15 травня 2019 у Wayback Machine.] Armenia Today // Серж Саргсян посетил Григора Гурзадяна [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

• Профіль Григора Арамовича Гурзадяна на офіційному сайті НАН РА [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
• http://garni-cosmos.com/ [Архівовано 15 травня 2019 у Wayback Machine.]