Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грета Кнутсон або Кнутсон Тцара також відома як Грета Кнутсон 10 листопада 1899 1899 11 10 Стокгольм 6 березня 1983 1983

Грета Кнутсон

Грета Кнутсон

Грета Кнутсон або Кнутсон-Тцара (також відома як Грета Кнутсон; (10 листопада 1899(1899-11-10), Стокгольм — 6 березня 1983(1983-03-06), XV округ Парижа) — шведська художниця-модерністка, мистецтвознавець, авторка оповідань і поетеса. Учениця Андре Лоте, який прийняв абстракцію, кубізм і сюрреалізм, також була цікавилася феноменологією - напрямом філософських досліджень. Дружина румунського письменника і співзасновника дадаїзму Трістана Тцари.

Грета Кнутсон
image
Народження10 листопада 1899(1899-11-10)[1][2][…]
Стокгольм, Швеція[4]
Смерть6 березня 1983(1983-03-06)[1][2][…] (83 роки)
 XV округ Парижа, Париж, Франція[4]
Країнаimage Швеція[6][7]
image Франція
Навчанняd
Діяльністьписьменниця, художниця, перекладачка, поетеса, есеїстка, художня критикиня
Роки творчості1919[8] — 1983[8]
У шлюбі зТрістан Тцара
Дітиd
Роботи в колекціїНаціональний музей Швеції
image Грета Кнутсон у Вікісховищі

Біографія

Грета Кнутсон народилася в заможній родині в 1899 році і вільно володіла кількома іноземними мовами. Вона навчалася в Академії образотворчих мистецтв імені Карла Вільгельмсона протягом одного року, потім навчалася в Kungliga Konsthögskolan і оселилася в Парижі у Франції на початку 1920-х років. Саме там Грета почала відвідувати студію Андре Лоте і стала його ученицею. З часом вона починає постійно жити в Парижі, а до Швеції поверталася лише зрідка. Її цікавили кубізм, сюрреалізм та абстракція як художні концепції. Її цікавила зміна мистецтва від реального світу навколо нас до сюрреалістичного світу несвідомого. Також у Франції Грета Кнутсон зустріла Трістана Тцару, як повідомляється, у 1924 році. Вона вийшла за нього заміж 8 серпня 1925 року. У пари 15 березня 1927 року в Неї-сюр-Сені народився син Крістоф.

У 1925 році Кнутсон успадкувала велике багатство. На кошти зі свого спадку Тцара побудувала сімейну резиденцію на Монмартрі, яку проєктував архітектор Адольф Лоос (колишній діяч модерністського руху у Відні). Будинок перетворився на соціальне місце для інших сюрреалістів. Вона частково модифікувала конструкцію, щоб розмістити тут особисту студію, яку Лоос не передбачив у своєму варіанті проєкту.

Кнутсон прийняла сюрреалізм у 1930-х роках. Однак вона і Трістан Тцара розлучилися в 1937 році (лише 25 жовтня 1942 року вони офіційно оголосили про розлучення). Під час війни у Грети Кнутсон зав'язався роман з французьким поетом і лідером Руху Опору Рене Шаром. Кнутсон написала кілька портретів Шара. Вона також порвала з сюрреалізмом, переслідуючи свій інтерес до феноменології, і зокрема до філософів Едмунда Гуссерля і Мартіна Гайдеггера. Наприкінці 1930-х років Грета намалювала портрет швейцарського скульптора Альберто Джакометті. Пізніше вона розповіла, що її модель зізналася їй, що його запозичення з африканського мистецтва, хоча і обговорювалися критиками, були лише випадковими і пов'язані з тим, що примітивізм був у моді.

Кнутсон був продуктивним письменником, публікуючи нариси мистецтвознавчої критики і, лише спорадично, вірші. Вона писала як шведською, так і французькою мовами. Наприкінці свого життя Грета Кнутсон також писала повісті та фрагменти віршів прозою. Разом з поетом Гуннаром Екелефом вона перекладала твори шведської літератури французькою, але її власні поезії так і не були видані як окрема книга за її життя.

«Історія про стежину на скелі / Буде стежкою, що лиже кам'яну плиту / Піднесе руку до заліза / Стежка до розбитого ґанку притулку переслідуваних / Настала ніч ранок / назустріч ніжній отарі й човна, що спить / навпроти храму на березі річки.», уривок її вірша, перекладеного з французької, який спочатку був у Le Surrealisme ASDLR. Вона також мала кілька персональних художніх виставок, зокрема в Парижі в 1929 році та в Стокгольмі в 1932 році.

Грета Кнутсон покінчила життя самогубством у Парижі в 1983 році.

Спадщина

Францомовні вірші Грети Кнутсон були перекладені шведською поетом Лассе Седербергом. Також творчість Грети Кнутсона та її чоловіка вивчав історик мистецтва Сесілії Сьогольм. Седерберг, Шехольм, актор Крістіан Фекс і письменник Йонас Еллерстрьом брали участь у заході «Мадам Тцара?», який відбувся в Румунському культурному інституті в Стокгольмі в жовтні 2007 року.

Джерела

  • Грета Кнутсон [ 18 березня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Svenskt kvinnobiografiskt lexikon

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Greta Knutson — 2008.
    d:Track:Q18558540
  3. Nationalencyklopedin — 1999.
    d:Track:Q1165538
  4. свідоцтво про смерть
    d:Track:Q708653
  5. KulturNav — 2015.
    d:Track:Q16323063d:Track:Q16323066
  6. artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
    d:Track:Q16323066d:Track:Q22681075
  7. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  8. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  9. . Nordic Women's Literature (брит.). Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 27 квітня 2022.
  10. «Greta Knutson», in , , , London & New York, 1998, p.69.
  11. . 3 березня 2016. {{}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (), at the in Stockholm; retrieved May 2, 2008
  12. . 15 вересня 2008 . {{}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (); Пропущений або порожній |title= (), at the Center for the Study of Surrealism [ 2008-03-27 у Wayback Machine.]; retrieved May 2, 2008
  13. Cooke, Rachel. ProQuest Ebook Central. doi:10.5260/cca.199425. Процитовано 20 квітня 2021.
  14. Piette, Adam (March 2006). The Yale Anthology of Twentieth-Century French Poetry, edited by Mary Ann Caws. Translation and Literature. 15 (1): 136—142. doi:10.3366/tal.2006.0012. ISSN 0968-1361.
  15. , René Char. Là où brûle la poésie, , Paris, 2007, p.108-110.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Greta Knutson abo Knutson Tcara takozh vidoma yak Greta Knutson 10 listopada 1899 1899 11 10 Stokgolm 6 bereznya 1983 1983 03 06 XV okrug Parizha shvedska hudozhnicya modernistka mistectvoznavec avtorka opovidan i poetesa Uchenicya Andre Lote yakij prijnyav abstrakciyu kubizm i syurrealizm takozh bula cikavilasya fenomenologiyeyu napryamom filosofskih doslidzhen Druzhina rumunskogo pismennika i spivzasnovnika dadayizmu Tristana Tcari Greta KnutsonNarodzhennya10 listopada 1899 1899 11 10 1 2 Stokgolm Shveciya 4 Smert6 bereznya 1983 1983 03 06 1 2 83 roki XV okrug Parizha Parizh Franciya 4 Krayina Shveciya 6 7 FranciyaNavchannyadDiyalnistpismennicya hudozhnicya perekladachka poetesa eseyistka hudozhnya kritikinyaRoki tvorchosti1919 8 1983 8 U shlyubi zTristan TcaraDitidRoboti v kolekciyiNacionalnij muzej Shveciyi Greta Knutson u VikishovishiBiografiyaGreta Knutson narodilasya v zamozhnij rodini v 1899 roci i vilno volodila kilkoma inozemnimi movami Vona navchalasya v Akademiyi obrazotvorchih mistectv imeni Karla Vilgelmsona protyagom odnogo roku potim navchalasya v Kungliga Konsthogskolan i oselilasya v Parizhi u Franciyi na pochatku 1920 h rokiv Same tam Greta pochala vidviduvati studiyu Andre Lote i stala jogo ucheniceyu Z chasom vona pochinaye postijno zhiti v Parizhi a do Shveciyi povertalasya lishe zridka Yiyi cikavili kubizm syurrealizm ta abstrakciya yak hudozhni koncepciyi Yiyi cikavila zmina mistectva vid realnogo svitu navkolo nas do syurrealistichnogo svitu nesvidomogo Takozh u Franciyi Greta Knutson zustrila Tristana Tcaru yak povidomlyayetsya u 1924 roci Vona vijshla za nogo zamizh 8 serpnya 1925 roku U pari 15 bereznya 1927 roku v Neyi syur Seni narodivsya sin Kristof U 1925 roci Knutson uspadkuvala velike bagatstvo Na koshti zi svogo spadku Tcara pobuduvala simejnu rezidenciyu na Monmartri yaku proyektuvav arhitektor Adolf Loos kolishnij diyach modernistskogo ruhu u Vidni Budinok peretvorivsya na socialne misce dlya inshih syurrealistiv Vona chastkovo modifikuvala konstrukciyu shob rozmistiti tut osobistu studiyu yaku Loos ne peredbachiv u svoyemu varianti proyektu Knutson prijnyala syurrealizm u 1930 h rokah Odnak vona i Tristan Tcara rozluchilisya v 1937 roci lishe 25 zhovtnya 1942 roku voni oficijno ogolosili pro rozluchennya Pid chas vijni u Greti Knutson zav yazavsya roman z francuzkim poetom i liderom Ruhu Oporu Rene Sharom Knutson napisala kilka portretiv Shara Vona takozh porvala z syurrealizmom peresliduyuchi svij interes do fenomenologiyi i zokrema do filosofiv Edmunda Gusserlya i Martina Gajdeggera Naprikinci 1930 h rokiv Greta namalyuvala portret shvejcarskogo skulptora Alberto Dzhakometti Piznishe vona rozpovila sho yiyi model ziznalasya yij sho jogo zapozichennya z afrikanskogo mistectva hocha i obgovoryuvalisya kritikami buli lishe vipadkovimi i pov yazani z tim sho primitivizm buv u modi Knutson buv produktivnim pismennikom publikuyuchi narisi mistectvoznavchoyi kritiki i lishe sporadichno virshi Vona pisala yak shvedskoyu tak i francuzkoyu movami Naprikinci svogo zhittya Greta Knutson takozh pisala povisti ta fragmenti virshiv prozoyu Razom z poetom Gunnarom Ekelefom vona perekladala tvori shvedskoyi literaturi francuzkoyu ale yiyi vlasni poeziyi tak i ne buli vidani yak okrema kniga za yiyi zhittya Istoriya pro stezhinu na skeli Bude stezhkoyu sho lizhe kam yanu plitu Pidnese ruku do zaliza Stezhka do rozbitogo ganku pritulku peresliduvanih Nastala nich ranok nazustrich nizhnij otari j chovna sho spit navproti hramu na berezi richki urivok yiyi virsha perekladenogo z francuzkoyi yakij spochatku buv u Le Surrealisme ASDLR Vona takozh mala kilka personalnih hudozhnih vistavok zokrema v Parizhi v 1929 roci ta v Stokgolmi v 1932 roci Greta Knutson pokinchila zhittya samogubstvom u Parizhi v 1983 roci SpadshinaFrancomovni virshi Greti Knutson buli perekladeni shvedskoyu poetom Lasse Sederbergom Takozh tvorchist Greti Knutsona ta yiyi cholovika vivchav istorik mistectva Sesiliyi Sogolm Sederberg Sheholm aktor Kristian Feks i pismennik Jonas Ellerstrom brali uchast u zahodi Madam Tcara yakij vidbuvsya v Rumunskomu kulturnomu instituti v Stokgolmi v zhovtni 2007 roku DzherelaGreta Knutson 18 bereznya 2020 u Wayback Machine na sajti Svenskt kvinnobiografiskt lexikonPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Greta Knutson 2008 d Track Q18558540 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 svidoctvo pro smert d Track Q708653 KulturNav 2015 d Track Q16323063d Track Q16323066 artist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 RKDartists d Track Q17299517 Nordic Women s Literature brit Arhiv originalu za 26 bereznya 2019 Procitovano 27 kvitnya 2022 Greta Knutson in London amp New York 1998 p 69 ISBN 0 485 30088 5 3 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a archive url vimagaye archive date dovidka at the in Stockholm retrieved May 2 2008 15 veresnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a archive url vimagaye archive date dovidka Propushenij abo porozhnij title dovidka at the Center for the Study of Surrealism 2008 03 27 u Wayback Machine retrieved May 2 2008 Cooke Rachel ProQuest Ebook Central doi 10 5260 cca 199425 Procitovano 20 kvitnya 2021 Piette Adam March 2006 The Yale Anthology of Twentieth Century French Poetry edited by Mary Ann Caws Translation and Literature 15 1 136 142 doi 10 3366 tal 2006 0012 ISSN 0968 1361 Rene Char La ou brule la poesie Paris 2007 p 108 110 ISBN 978 2 84840 091 4PosilannyaGreta Knutson 2 kvitnya 2012 u Wayback Machine v Muzeyi suchasnogo mistectva

Дата публікації:
Топ