Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микола Павлович Грацианський 19 вересня 2 жовтня 1886 село Йорліно Скопинського повіту Рязанської губернії 4 листопада 1

Грацианський Микола Павлович

Грацианський Микола Павлович

Микола Павлович Грацианський (19 вересня (2 жовтня) 1886, село Йорліно, Скопинського повіту Рязанської губернії, — 4 листопада 1945, залізнична платформа Рассудово, Московська область) — російський і радянський історик-медієвіст.

Грацианський Микола Павлович
Народився 19 вересня (1 жовтня) 1886
d
Помер 4 листопада 1945(1945-11-04) (59 років)
d, Наро-Фомінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Місце проживання d[1]
Країна image Російська імперія
image СРСР
Діяльність перекладач
Alma mater Рязанська духовна семінарія
Казанський державний університет (1910)
Заклад Казанський державний університет
МДУ
Інститут червоної професури
Науковий ступінь доктор історичних наук (1938)
Вчителі Піскорський Володимир Костянтинович і d
Відомі учні d
Аспіранти, докторанти d
Нагороди
image image
image Роботи у Вікіджерелах

Біографія

Микола Грацианський походить з родини священика. У десять років його віддали до Скопинського духовного училища, а потім він продовжив навчання в Рязанській духовній семінарії. У 1906 році вступив на історико-філологічний факультет Казанського університету. Захоплення історією середньовіччя виникло у Грацианського під впливом діяльності професора Володимира Піскорського. Його студентську роботу в 1908 році нагороджено історико-філологічним факультетом золотою медаллю, а згодом надруковано під назвою «Паризькі ремісничі цехи в XIII—XIV століттях».

У 1910 році Грацианський здобув вищу освіту, отримавши диплом 1-го ступеня. З осені того ж року працював викладачем історії середніх віків на Казанських вищих жіночих історико-філологічних курсах. Микола Грацианський був залишений на два роки при кафедрі загальної історії Казанського університету (спеціально на відділі середньовіччя) з 1 січня 1911 року. У 1914 році Грацианський здав магістерські іспити і 17 червня того ж року прийнятий до числа приват-доцентів університету. Під час громадянської війни продовжував викладати в Казанському університеті, а 10 серпня 1921 року затверджений професором.

На початку жовтня 1922 року Микола Грацианський приїхав до Москви. Спочатку він викладав на Пречистенських курсах. В 1923 році отримав посаду професора кафедри загальної історії на педагогічному факультеті Другого Московського державного університету. У квітні 1923 року Грацианського обрали дійсним членом Інституту історії РАНІОН, він працював в інституті до його ліквідації 1 вересня 1929 року, а потім близько року в Інституті історії при Комуністичній академії. Потім працював професором на західному відділенні Вищого педагогічного інституту, що виділився від другого МДУ, але відділення інституту було невдовзі також ліквідовано. Микола Грацианський читав курси історії техніки в різних вишах Москви. До 1932 року викладав у Калінінському педагогічному інституті.

Після розширення викладання історії в 1934 році став викладачем у двох педагогічних інститутах: Московському державному та Міському, причому в обох його затвердили завідувачем кафедри історії середніх віків. Читав лекції в Московському інституті філософії, літератури та історії, а також в Інституті червоної професури. У 1935 році опублікував свою найбільшу працю «Бургундське село в X—XII сторіччях», яка зазнала критики за застосування немарксистських методів дослідження.

23 лютого 1938 року за поданням Вченої ради МДПІ Атестаційна комісія Всесоюзного комітету у справах вищої школи при РНК СРСР присудила йому ступінь доктора історичних наук без захисту дисертації. Того ж року керівництво МДУ запросило Миколу Грацианського на кафедру історії середніх віків. У передвоєнний час набула гострого політичного звучання його стаття «Німецький Drang nach Osten у фашистській історіографії». До кінця 1942 року він підготував монографію «Боротьба слов'ян і народів Прибалтики з німецькою агресією в середні століття», яка була надрукована в скороченому вигляді в 1943 році.

Микола Грацианський трагічно загинув: убитий двома пострілами 4 листопада 1945 року, коли він йшов від залізничної платформи Рассудово на свою дачу. Злочин залишився нерозкритим.

Похований у Москві на Введенському кладовищі (ділянка № 25).

Науковий внесок

Разом з А. Г. Муравйовим переклав історичний пам'ятник «Салічна правда», правовий кодекс, який відображав процеси, що супроводжували перехід франкського суспільства в початкову стадію феодалізму. Оригінал був складений варварською латиною і переклад джерела російською мову потребував значних зусиль. Крім того, Микола Грацианський уклав короткі коментарі до джерела і написав вступ. Згодом він повернувся до перекладу, підготував нову редакцію у 1941 році, але опубліковано її лише після його смерті.

Свої погляди Микола Грацианський найбільш повно виклав у капітальному дослідженні «Бургундське село в X—XII сторіччях», присвяченому аграрним відносинам у середньовічній Бургундії, приєднаної в VI ст. до франкської монархії і в XI ст. розділеної на два великих феодальних володіння: Бургундське королівство і Бургундське герцогство.

Займаючись цією темою, Микола Грацианський проаналізував масу матеріалу. Дослідження ґрунтувалося на вивченні десятків тисяч дарчих грамот та інших документів, обсяг яких становив в загальній складності близько 30 томів. Застосувавши різноманітні комбінації прийомів якісного аналізу грамот, Микола Грацианський витягував потрібні відомості і вибудовував їх у струнку систему, що дозволяє усвідомити особливості середовища, в якій зіткнулися римські порядки з німецькими, причому вплив перших виявилося сильнішим. Дослідження зруйнувало низку постулатів вотчинної теорії, яка односторонньо зображала той період епохою безроздільного панування феодальних володінь, а колись вільне селянство поголовно закріпаченим.

Нагороди

Публікації

  • Парижские ремесленные цехи в XIII—XIV столетиях. Казань, 1911.
  • Крепостное крестьянство на поместьях аббатства св. Германа в начале IX ст. (по данным полиптика аббата Ирминона). Харьков, 1913.
  • Салическая Правда. Русский перевод Lex Salica Н. П. Грацианского и А. Г. Муравьева. С введением Н. П. Грацианского. Казань, 1913.
  • Рабочие и крестьянские движения в средние века / серия «революционные движения» под ред. проф. И. Н. Бороздина (М.: изд-во тов-ва «Мир». 1924) [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  • Салическая Правда [ 22 грудня 2010 у Wayback Machine.], перевод Н. П. Грацианского, под редакцией В. Ф. Семенова, М., 1950.
  • К критике «Capitulare de villis» — Известия Общества археологии, истории и этнографии. Казань, 1913, Т. 30, Вып. 2,
  • Памяти М. М. Хвостова. // Известия общества археологии, истории и этнографии при Казанском университете. Казань, 1921, Т. 31, Вып. 2, С. 104.
  • Traditiones каролингской эпохи в освещении Допша — Труды Института истории РАНИОН. М., 1926, Т. 1.
  • Речь, произнесенная на торжественном заседании Института истории. // Ученые записки. М., 1929, Т. 10, С. 13.
  • Хрестоматия по истории средних веков. Пособие для преподавателей средней школы. Под ред. Н. П. Грацианского и С. Д. Сказкина. М., 1938—1939, Т. 1—2.
  • Бургундская деревня в X—XII столетиях. М.-Л., 1935.
  • Немецкий Drang nach Osten в фашистской историографии. // Против фашистской фальсификации истории. М.-Л., 1939. С. 137.
  • Борьба славян и народов Прибалтики с немецкой агрессией в средние века. Пособие для преподавателей. М., 1943.
  • Деятельность Константина и Мефодия в Великоморавском княжестве // Вопросы истории. М., 1945. № 1.
  • Из социально экономической истории западноевропейского средневековья. М., 1960.

Примітки

  1. https://rusneb.ru/catalog/000200_000018_RU_NLR_DIGIT_67188/ — 1914.
    d:Track:Q61750857d:Track:Q61750860
  2. Ю. Ф. Иванов Профессор Н. П. Грацианский [ 6 квітня 2010 у Wayback Machine.]
  3. Косминский Е. А. Изучение истории западного средневековья // Вестник АН СССР. — Наука, 1945. — № 10. — С. 43. 22 февраля 2014 года.

Література

  • Иванов Ю. Ф. Профессор Н. П. Грацианский // Одиссей. Человек в истории. — М., 2007. — С. 376—396. (рос.)
  • Иванов Ю. Ф. К 120-летию со дня рождения Н.[недоступне посилання з квітня 2019] П.[недоступне посилання з квітня 2019] Грацианского [недоступне посилання з Червень 2018] (рос.)
  • Иванов Ю. Ф. Николай Павлович Грацианский — ученый и педагог // Вопросы истории. — 1995. — № 4. — С. 155—164. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikola Pavlovich Gracianskij 19 veresnya 2 zhovtnya 1886 selo Jorlino Skopinskogo povitu Ryazanskoyi guberniyi 4 listopada 1945 zaliznichna platforma Rassudovo Moskovska oblast rosijskij i radyanskij istorik mediyevist Gracianskij Mikola PavlovichNarodivsya 19 veresnya 1 zhovtnya 1886 dPomer 4 listopada 1945 1945 11 04 59 rokiv d Naro Fominskij rajon Moskovska oblast RRFSR SRSRPohovannya Vvedenske kladovisheMisce prozhivannya d 1 Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist perekladachAlma mater Ryazanska duhovna seminariya Kazanskij derzhavnij universitet 1910 Zaklad Kazanskij derzhavnij universitet MDU Institut chervonoyi profesuriNaukovij stupin doktor istorichnih nauk 1938 Vchiteli Piskorskij Volodimir Kostyantinovich i dVidomi uchni dAspiranti doktoranti dNagorodiRoboti u VikidzherelahBiografiyaMikola Gracianskij pohodit z rodini svyashenika U desyat rokiv jogo viddali do Skopinskogo duhovnogo uchilisha a potim vin prodovzhiv navchannya v Ryazanskij duhovnij seminariyi U 1906 roci vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Kazanskogo universitetu Zahoplennya istoriyeyu serednovichchya viniklo u Gracianskogo pid vplivom diyalnosti profesora Volodimira Piskorskogo Jogo studentsku robotu v 1908 roci nagorodzheno istoriko filologichnim fakultetom zolotoyu medallyu a zgodom nadrukovano pid nazvoyu Parizki remisnichi cehi v XIII XIV stolittyah U 1910 roci Gracianskij zdobuv vishu osvitu otrimavshi diplom 1 go stupenya Z oseni togo zh roku pracyuvav vikladachem istoriyi serednih vikiv na Kazanskih vishih zhinochih istoriko filologichnih kursah Mikola Gracianskij buv zalishenij na dva roki pri kafedri zagalnoyi istoriyi Kazanskogo universitetu specialno na viddili serednovichchya z 1 sichnya 1911 roku U 1914 roci Gracianskij zdav magisterski ispiti i 17 chervnya togo zh roku prijnyatij do chisla privat docentiv universitetu Pid chas gromadyanskoyi vijni prodovzhuvav vikladati v Kazanskomu universiteti a 10 serpnya 1921 roku zatverdzhenij profesorom Na pochatku zhovtnya 1922 roku Mikola Gracianskij priyihav do Moskvi Spochatku vin vikladav na Prechistenskih kursah V 1923 roci otrimav posadu profesora kafedri zagalnoyi istoriyi na pedagogichnomu fakulteti Drugogo Moskovskogo derzhavnogo universitetu U kvitni 1923 roku Gracianskogo obrali dijsnim chlenom Institutu istoriyi RANION vin pracyuvav v instituti do jogo likvidaciyi 1 veresnya 1929 roku a potim blizko roku v Instituti istoriyi pri Komunistichnij akademiyi Potim pracyuvav profesorom na zahidnomu viddilenni Vishogo pedagogichnogo institutu sho vidilivsya vid drugogo MDU ale viddilennya institutu bulo nevdovzi takozh likvidovano Mikola Gracianskij chitav kursi istoriyi tehniki v riznih vishah Moskvi Do 1932 roku vikladav u Kalininskomu pedagogichnomu instituti Pislya rozshirennya vikladannya istoriyi v 1934 roci stav vikladachem u dvoh pedagogichnih institutah Moskovskomu derzhavnomu ta Miskomu prichomu v oboh jogo zatverdili zaviduvachem kafedri istoriyi serednih vikiv Chitav lekciyi v Moskovskomu instituti filosofiyi literaturi ta istoriyi a takozh v Instituti chervonoyi profesuri U 1935 roci opublikuvav svoyu najbilshu pracyu Burgundske selo v X XII storichchyah yaka zaznala kritiki za zastosuvannya nemarksistskih metodiv doslidzhennya 23 lyutogo 1938 roku za podannyam Vchenoyi radi MDPI Atestacijna komisiya Vsesoyuznogo komitetu u spravah vishoyi shkoli pri RNK SRSR prisudila jomu stupin doktora istorichnih nauk bez zahistu disertaciyi Togo zh roku kerivnictvo MDU zaprosilo Mikolu Gracianskogo na kafedru istoriyi serednih vikiv U peredvoyennij chas nabula gostrogo politichnogo zvuchannya jogo stattya Nimeckij Drang nach Osten u fashistskij istoriografiyi Do kincya 1942 roku vin pidgotuvav monografiyu Borotba slov yan i narodiv Pribaltiki z nimeckoyu agresiyeyu v seredni stolittya yaka bula nadrukovana v skorochenomu viglyadi v 1943 roci Mikola Gracianskij tragichno zaginuv ubitij dvoma postrilami 4 listopada 1945 roku koli vin jshov vid zaliznichnoyi platformi Rassudovo na svoyu dachu Zlochin zalishivsya nerozkritim Pohovanij u Moskvi na Vvedenskomu kladovishi dilyanka 25 Naukovij vnesokRazom z A G Muravjovim pereklav istorichnij pam yatnik Salichna pravda pravovij kodeks yakij vidobrazhav procesi sho suprovodzhuvali perehid frankskogo suspilstva v pochatkovu stadiyu feodalizmu Original buv skladenij varvarskoyu latinoyu i pereklad dzherela rosijskoyu movu potrebuvav znachnih zusil Krim togo Mikola Gracianskij uklav korotki komentari do dzherela i napisav vstup Zgodom vin povernuvsya do perekladu pidgotuvav novu redakciyu u 1941 roci ale opublikovano yiyi lishe pislya jogo smerti Svoyi poglyadi Mikola Gracianskij najbilsh povno viklav u kapitalnomu doslidzhenni Burgundske selo v X XII storichchyah prisvyachenomu agrarnim vidnosinam u serednovichnij Burgundiyi priyednanoyi v VI st do frankskoyi monarhiyi i v XI st rozdilenoyi na dva velikih feodalnih volodinnya Burgundske korolivstvo i Burgundske gercogstvo Zajmayuchis ciyeyu temoyu Mikola Gracianskij proanalizuvav masu materialu Doslidzhennya gruntuvalosya na vivchenni desyatkiv tisyach darchih gramot ta inshih dokumentiv obsyag yakih stanoviv v zagalnij skladnosti blizko 30 tomiv Zastosuvavshi riznomanitni kombinaciyi prijomiv yakisnogo analizu gramot Mikola Gracianskij vityaguvav potribni vidomosti i vibudovuvav yih u strunku sistemu sho dozvolyaye usvidomiti osoblivosti seredovisha v yakij zitknulisya rimski poryadki z nimeckimi prichomu vpliv pershih viyavilosya silnishim Doslidzhennya zrujnuvalo nizku postulativ votchinnoyi teoriyi yaka odnostoronno zobrazhala toj period epohoyu bezrozdilnogo panuvannya feodalnih volodin a kolis vilne selyanstvo pogolovno zakripachenim NagorodiOrden Trudovogo Chervonogo Prapora medal Za oboronu Moskvi PublikaciyiParizhskie remeslennye cehi v XIII XIV stoletiyah Kazan 1911 Krepostnoe krestyanstvo na pomestyah abbatstva sv Germana v nachale IX st po dannym poliptika abbata Irminona Harkov 1913 Salicheskaya Pravda Russkij perevod Lex Salica N P Gracianskogo i A G Muraveva S vvedeniem N P Gracianskogo Kazan 1913 Rabochie i krestyanskie dvizheniya v srednie veka seriya revolyucionnye dvizheniya pod red prof I N Borozdina M izd vo tov va Mir 1924 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Salicheskaya Pravda 22 grudnya 2010 u Wayback Machine perevod N P Gracianskogo pod redakciej V F Semenova M 1950 K kritike Capitulare de villis Izvestiya Obshestva arheologii istorii i etnografii Kazan 1913 T 30 Vyp 2 Pamyati M M Hvostova Izvestiya obshestva arheologii istorii i etnografii pri Kazanskom universitete Kazan 1921 T 31 Vyp 2 S 104 Traditiones karolingskoj epohi v osveshenii Dopsha Trudy Instituta istorii RANION M 1926 T 1 Rech proiznesennaya na torzhestvennom zasedanii Instituta istorii Uchenye zapiski M 1929 T 10 S 13 Hrestomatiya po istorii srednih vekov Posobie dlya prepodavatelej srednej shkoly Pod red N P Gracianskogo i S D Skazkina M 1938 1939 T 1 2 Burgundskaya derevnya v X XII stoletiyah M L 1935 Nemeckij Drang nach Osten v fashistskoj istoriografii Protiv fashistskoj falsifikacii istorii M L 1939 S 137 Borba slavyan i narodov Pribaltiki s nemeckoj agressiej v srednie veka Posobie dlya prepodavatelej M 1943 Deyatelnost Konstantina i Mefodiya v Velikomoravskom knyazhestve Voprosy istorii M 1945 1 Iz socialno ekonomicheskoj istorii zapadnoevropejskogo srednevekovya M 1960 Primitkihttps rusneb ru catalog 000200 000018 RU NLR DIGIT 67188 1914 d Track Q61750857d Track Q61750860 Yu F Ivanov Professor N P Gracianskij 6 kvitnya 2010 u Wayback Machine Kosminskij E A Izuchenie istorii zapadnogo srednevekovya Vestnik AN SSSR Nauka 1945 10 S 43 22 fevralya 2014 goda LiteraturaIvanov Yu F Professor N P Gracianskij Odissej Chelovek v istorii M 2007 S 376 396 ros Ivanov Yu F K 120 letiyu so dnya rozhdeniya N nedostupne posilannya z kvitnya 2019 P nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Gracianskogo nedostupne posilannya z Cherven 2018 ros Ivanov Yu F Nikolaj Pavlovich Gracianskij uchenyj i pedagog Voprosy istorii 1995 4 S 155 164 ros

Дата публікації:
Топ