Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Городи́ще — село в Україні, у Батуринській територіальній громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення становить 821 особу (на 2012 рік).
| село Городище | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Батуринська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 821 |
| Площа | 0,007 км² |
| Поштовий індекс | 16520 |
| Телефонний код | +380 4635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°16′21″ пн. ш. 32°47′48″ сх. д. / 51.27250° пн. ш. 32.79667° сх. д.Координати: 51°16′21″ пн. ш. 32°47′48″ сх. д. / 51.27250° пн. ш. 32.79667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 137 м |
| Водойми | річка Доч |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16512, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Батурин, вул. В. Ющенка, 30 |
| Карта | |
  Городище | |
 Городище | |
| Мапа | |
Географія
Село розташоване на березі річки Доч. На захід від села знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Лозки.
Історія
Точних відомостей про заснування села нема, є версія, що село було засноване ще у XII столітті.
Писемна згадка про село Старе Городище на річці Бахмач датована 1654 роком. Тоді у селі знаходилася дерев'яна Воскресенська церква.
У 1654-1782 село входило до складу Бахмацької сотні Ніжинського полку Війська Запорозького.
З 1661 року село належало Чернігівському Іллінському монастирю.
В період гетьманування Івана Мазепи (1687—1708) село Городище належало до батуринської ратуші. Потім відійшло гетьманові Івану Скоропадському «на кухню і булаву». Згодом ним володів зять гетьмана, ніжинський полковник граф Олексій Толстой. При ньому, у 1725 році в Городищі налічувалося 168 дворів.
Після скасування полково-сотенного устрою село входить до Конотопського повіту, який 27 лютого 1802 року увійшов до складу Чернігівської губернії.
Згідно ревізії 1834 року в селі налічувалося 870 чоловіків і 960 жінок, а по ревізії 1850 року — чоловіків 460, а жінок — 932.
На 1866 рік в селі налічувалося 295 дворів з населенням 2655 осіб, а в 1897 році — 692 двори з населенням 4156 осіб.
Школа
Після 1861 року в селі збудовано земську школу. Це була звичайна, на дві половини, хата під соломою, яку посередині переділяли сіни. В одній половині проводилося навчання і вміщувалося до 30 учнів, а в другій — квартира вчителя і комора.
У 1880 році було збудовано нове приміщення двокласної земської школи. В ній було три групи навчання. В першій і другій навчалося до 80 учнів, а в третій 15—20 учнів. Третю групу готували до іспитів.
У 1902 році збудовано церковно-приходську школу біля церкви на 70—80 учнів.
Ще в 1881 році Воскресенська церква була перебудована і освячена на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Церква була зроблена з дерева і мала п'ять куполів і дзвіницю. Вона проіснувала до 1936 року, а в 1936 році, згідно директив радянської влади, активісти села зруйнували церкву; пізніше на її фундаменті споруджено сільський клуб.
У 1910—1911 роках збудовано нове дерев'яне приміщення школи. Разом з ним був побудований і будинок для вчителів.
ХХ століття
Село було ареною боїв між української армією та більшовицькими окупантами в лютому 1918 року. Після остаточної окупації більшовиками були розграбовані та розподілені між колаборантами поміщицькі землі. 1929 проведено примусову колективізацію у так званий колгосп, проте козаки чинили ефективний збройний опір. Зокрема, було страчено злісного колаборанта з московським режимом Миколу Томишка, якого комуністи поставили на чолі сільради. Про це була розгорнута публікація журналіста Петра Носенка в округовій конотіпській газеті «Селянські вісті» (Носенко П. Г. Пострілом з обріза — соціалістичного наступу глитайні не зупинити! / П. Носенко // Селянські вісті. — 1929. — 29 вересня. Сторінка про загибель голови Городищенської сільради Миколи Григоровича Топишка).
З 1930 по 1938 рік на території Городищенської семирічної школи діяла відома на всю Україну агростанція.
У часи війни було спалено 43 будівлі.
18 березня 1943 року на території колгоспу «14-річчя Жовтня» в клуні спалили 89 людей із сіл Городище, Пальчики, Головеньки, Обмачеве та Нові Млини.
Під час звільнення села радянською армією загинуло 250 бійців. 12 вересня 1943 року місцеві поховали полеглих воїнів на місці боїв. У 1950 році їхні рештки були перепоховані в братській могилі в колгоспному саду. А в 1954 році останки всіх полеглих воїнів були перенесені в центр села, на територію сільського клубу, де перепоховані, а на місці поховання згодом було споруджено пам'ятник.
В 1950 році в селі було проведено об'єднання колгоспів: із 5-ти було утворено два: імені Петровського і «Червоний лан».
У роки семирічки 1959—1966 років продовжувалося укрупнення колгоспів. 1 березня 1960 року обидва колгоспи було об'єднано в колгосп «Зоря комунізму», а головою було обрано агронома Самченка В. М. Кількість членів колгоспу складала 2862 чоловіки.
Наприкінці 1950-х— початку 1960-х років в селі поліпшилося капітальне будівництво. Було збудовано 15 тваринницьких приміщень, автогараж на 15 автомашин, тракторний парк, нове приміщення контори колгоспу. 1959 року розпочато будівництво типової двоповерхової школи, яке закінчено в 1967 році. Хоч і у важких умовах (відсутність коштів і матеріалів), йшлося зведення будинків колгоспників.
У 1996 році відбулося розпаювання колгоспу. Після цього він став називатися колективним сільськогосподарським підприємством пайовиків (КСПП) «Зоря».
У 1973 році в День Перемоги було відкрито 12-ти метровий обеліск як данина пам'яті земляків, що не повернулися з фронтів Другої світової війни. На ньому викарбувано 266 імен односельчан.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Батуринської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,95% |
| російська | 0,97% |
| болгарська | 0,08% |
Сучасний стан
- Православна церква Різдва Пресвятої Богородиці (контролюється єпископом РПЦ). Постійного священика немає.
- центр сільської ради, якій підпорядковані села Часниківка і Шумин.
- центральна садиба КСПП «Зоря», яке спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур
- ТОВ «СП "АГРОДІМ"» (власники сім'я Давиденків)
- відділення зв'язку, АТС
- середня загальноосвітня школа, при якій музейна кімната бойової і трудової слави
- медична амбулаторія
- аптека
- Будинок культури на 250 місць
- бібліотека (8,5 тисяч книг)
- два магазини.
- Лозки (заказник)
Примітки
- Прогноз погоди в селі Городище
- Присяжні книги 1654 року. Білоцерківський та Ніжинський полки / упоряд. о. Ю. Мицик, Л. Кравець. — К., 2003. — С. 201.
- Мазепина книга / упорядкування та вступна стаття І. Ситого. — Чернігів, 2005. — С. 48.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОДІМ [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.], youcontrol.com.ua
- ТОВ СП Агродім [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.], Департамент економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації
Джерела
- Присяжні книги 1654 року. Білоцерківський та Ніжинський полки / упоряд. о. Ю. Мицик, Л. Кравець. — К., 2003. — С. 201.
- Носенко П. Г. Пострілом з обріза — соціалістичного наступу глитайні не зупинити! / П. Носенко // Селянські вісті. — 1929. — 29 вересня (Стаття про загибель голови Городищенської сільради Миколи Григоровича Топишка).
Посилання
- Городищенська сільська рада [ 12 липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorodishe Gorodi she selo v Ukrayini u Baturinskij teritorialnij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 821 osobu na 2012 rik selo GorodisheKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Nizhinskij rajonGromada Baturinska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1600Naselennya 821Plosha 0 007 km Poshtovij indeks 16520Telefonnij kod 380 4635Geografichni daniGeografichni koordinati 51 16 21 pn sh 32 47 48 sh d 51 27250 pn sh 32 79667 sh d 51 27250 32 79667 Koordinati 51 16 21 pn sh 32 47 48 sh d 51 27250 pn sh 32 79667 sh d 51 27250 32 79667Serednya visota nad rivnem morya 137 mVodojmi richka DochMisceva vladaAdresa radi 16512 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Baturin vul V Yushenka 30KartaGorodisheGorodisheMapaGeografiyaSelo roztashovane na berezi richki Doch Na zahid vid sela znahoditsya botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Lozki IstoriyaTochnih vidomostej pro zasnuvannya sela nema ye versiya sho selo bulo zasnovane she u XII stolitti Pisemna zgadka pro selo Stare Gorodishe na richci Bahmach datovana 1654 rokom Todi u seli znahodilasya derev yana Voskresenska cerkva U 1654 1782 selo vhodilo do skladu Bahmackoyi sotni Nizhinskogo polku Vijska Zaporozkogo Z 1661 roku selo nalezhalo Chernigivskomu Illinskomu monastiryu V period getmanuvannya Ivana Mazepi 1687 1708 selo Gorodishe nalezhalo do baturinskoyi ratushi Potim vidijshlo getmanovi Ivanu Skoropadskomu na kuhnyu i bulavu Zgodom nim volodiv zyat getmana nizhinskij polkovnik graf Oleksij Tolstoj Pri nomu u 1725 roci v Gorodishi nalichuvalosya 168 dvoriv Pislya skasuvannya polkovo sotennogo ustroyu selo vhodit do Konotopskogo povitu yakij 27 lyutogo 1802 roku uvijshov do skladu Chernigivskoyi guberniyi Zgidno reviziyi 1834 roku v seli nalichuvalosya 870 cholovikiv i 960 zhinok a po reviziyi 1850 roku cholovikiv 460 a zhinok 932 Na 1866 rik v seli nalichuvalosya 295 dvoriv z naselennyam 2655 osib a v 1897 roci 692 dvori z naselennyam 4156 osib Shkola Pislya 1861 roku v seli zbudovano zemsku shkolu Ce bula zvichajna na dvi polovini hata pid solomoyu yaku poseredini peredilyali sini V odnij polovini provodilosya navchannya i vmishuvalosya do 30 uchniv a v drugij kvartira vchitelya i komora U 1880 roci bulo zbudovano nove primishennya dvoklasnoyi zemskoyi shkoli V nij bulo tri grupi navchannya V pershij i drugij navchalosya do 80 uchniv a v tretij 15 20 uchniv Tretyu grupu gotuvali do ispitiv U 1902 roci zbudovano cerkovno prihodsku shkolu bilya cerkvi na 70 80 uchniv She v 1881 roci Voskresenska cerkva bula perebudovana i osvyachena na chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cerkva bula zroblena z dereva i mala p yat kupoliv i dzvinicyu Vona proisnuvala do 1936 roku a v 1936 roci zgidno direktiv radyanskoyi vladi aktivisti sela zrujnuvali cerkvu piznishe na yiyi fundamenti sporudzheno silskij klub U 1910 1911 rokah zbudovano nove derev yane primishennya shkoli Razom z nim buv pobudovanij i budinok dlya vchiteliv HH stolittya Selo bulo arenoyu boyiv mizh ukrayinskoyi armiyeyu ta bilshovickimi okupantami v lyutomu 1918 roku Pislya ostatochnoyi okupaciyi bilshovikami buli rozgrabovani ta rozpodileni mizh kolaborantami pomishicki zemli 1929 provedeno primusovu kolektivizaciyu u tak zvanij kolgosp prote kozaki chinili efektivnij zbrojnij opir Zokrema bulo stracheno zlisnogo kolaboranta z moskovskim rezhimom Mikolu Tomishka yakogo komunisti postavili na choli silradi Pro ce bula rozgornuta publikaciya zhurnalista Petra Nosenka v okrugovij konotipskij gazeti Selyanski visti Nosenko P G Postrilom z obriza socialistichnogo nastupu glitajni ne zupiniti P Nosenko Selyanski visti 1929 29 veresnya Storinka pro zagibel golovi Gorodishenskoyi silradi Mikoli Grigorovicha Topishka Z 1930 po 1938 rik na teritoriyi Gorodishenskoyi semirichnoyi shkoli diyala vidoma na vsyu Ukrayinu agrostanciya U chasi vijni bulo spaleno 43 budivli 18 bereznya 1943 roku na teritoriyi kolgospu 14 richchya Zhovtnya v kluni spalili 89 lyudej iz sil Gorodishe Palchiki Golovenki Obmacheve ta Novi Mlini Pid chas zvilnennya sela radyanskoyu armiyeyu zaginulo 250 bijciv 12 veresnya 1943 roku miscevi pohovali poleglih voyiniv na misci boyiv U 1950 roci yihni reshtki buli perepohovani v bratskij mogili v kolgospnomu sadu A v 1954 roci ostanki vsih poleglih voyiniv buli pereneseni v centr sela na teritoriyu silskogo klubu de perepohovani a na misci pohovannya zgodom bulo sporudzheno pam yatnik V 1950 roci v seli bulo provedeno ob yednannya kolgospiv iz 5 ti bulo utvoreno dva imeni Petrovskogo i Chervonij lan U roki semirichki 1959 1966 rokiv prodovzhuvalosya ukrupnennya kolgospiv 1 bereznya 1960 roku obidva kolgospi bulo ob yednano v kolgosp Zorya komunizmu a golovoyu bulo obrano agronoma Samchenka V M Kilkist chleniv kolgospu skladala 2862 choloviki Naprikinci 1950 h pochatku 1960 h rokiv v seli polipshilosya kapitalne budivnictvo Bulo zbudovano 15 tvarinnickih primishen avtogarazh na 15 avtomashin traktornij park nove primishennya kontori kolgospu 1959 roku rozpochato budivnictvo tipovoyi dvopoverhovoyi shkoli yake zakincheno v 1967 roci Hoch i u vazhkih umovah vidsutnist koshtiv i materialiv jshlosya zvedennya budinkiv kolgospnikiv U 1996 roci vidbulosya rozpayuvannya kolgospu Pislya cogo vin stav nazivatisya kolektivnim silskogospodarskim pidpriyemstvom pajovikiv KSPP Zorya U 1973 roci v Den Peremogi bulo vidkrito 12 ti metrovij obelisk yak danina pam yati zemlyakiv sho ne povernulisya z frontiv Drugoyi svitovoyi vijni Na nomu vikarbuvano 266 imen odnoselchan 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Baturinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bahmackogo rajonu selo uvijshlo do skladu Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 95 rosijska 0 97 bolgarska 0 08 Suchasnij stanPravoslavna cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici kontrolyuyetsya yepiskopom RPC Postijnogo svyashenika nemaye centr silskoyi radi yakij pidporyadkovani sela Chasnikivka i Shumin centralna sadiba KSPP Zorya yake specializuyetsya na viroshuvanni zernovih i tehnichnih kultur TOV SP AGRODIM vlasniki sim ya Davidenkiv viddilennya zv yazku ATS serednya zagalnoosvitnya shkola pri yakij muzejna kimnata bojovoyi i trudovoyi slavi medichna ambulatoriya apteka Budinok kulturi na 250 misc biblioteka 8 5 tisyach knig dva magazini Lozki zakaznik PrimitkiPrognoz pogodi v seli Gorodishe Prisyazhni knigi 1654 roku Bilocerkivskij ta Nizhinskij polki uporyad o Yu Micik L Kravec K 2003 S 201 Mazepina kniga uporyadkuvannya ta vstupna stattya I Sitogo Chernigiv 2005 S 48 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih TOVARISTVO Z OBMEZhENOYu VIDPOVIDALNISTYu SILSKOGOSPODARSKE PIDPRIYeMSTVO AGRODIM 20 veresnya 2020 u Wayback Machine youcontrol com ua TOV SP Agrodim 23 sichnya 2021 u Wayback Machine Departament ekonomichnogo rozvitku Chernigivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyiDzherelaPrisyazhni knigi 1654 roku Bilocerkivskij ta Nizhinskij polki uporyad o Yu Micik L Kravec K 2003 S 201 Nosenko P G Postrilom z obriza socialistichnogo nastupu glitajni ne zupiniti P Nosenko Selyanski visti 1929 29 veresnya Stattya pro zagibel golovi Gorodishenskoyi silradi Mikoli Grigorovicha Topishka PosilannyaGorodishenska silska rada 12 lipnya 2020 u Wayback Machine